Про розгляд звернення (щодо недоцільності відміни ринкового збору)

На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 13.11.2009 N 64995/1/1-09 до листа народного депутата Сухого Я.М. від 10.10.2009 N 261 Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва відповідно розглянув Ваше звернення, щодо недоцільності відміни ринкового збору з 01.01.2010 року та в межах компетенції повідомляє наступне.

Питання щодо скасування ринкового збору триває досить тривалий час.

Особливо гостро це питання постало на початку 2009 року у зв'язку із зростанням соціального напруження серед підприємців, які здійснюють свою діяльність на ринках, що було зумовлено стрімким підвищенням розмірів ставок ринкового збору, а також із скаргами на зловживання посадовими особами адміністрацій ринків при стягненні ринкового збору.

Існування двох нормативно-правових актів, якими є Декрет Кабінету Міністрів України від 20.05.93 N 56-93 "Про місцеві податки та збори" (далі - Декрет) та Указ Президента України від 28.06.99 N 761/99 "Про впорядкування механізму сплати ринкового збору" (далі - Указ), призводить до неоднозначності трактування норм законодавства. Оскільки зазначеними актами встановлюються різні механізми встановлення розміру ринкового збору.

Згідно з Указом ставка ринкового збору за день торгівлі встановлюється у розмірі від 0,05 до 0,15 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (0,85 - 2,55 грн.) для фізичних осіб і від 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3,40 - 34 грн.) для юридичних осіб за кожне торговельне місце.

Відповідно до Декрету граничний розмір ринкового збору не повинен перевищувати 20 відсотків мінімальної заробітної плати для громадян і трьох мінімальних заробітних плат для юридичних осіб залежно від ринку, його територіального розміщення та виду продукції (товару).

Виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.12.2009 (744 грн.) максимальний розмір ринкового збору відповідно до Декрету встановлення 148,8 грн. для фізичних осіб та 148,8 грн. для юридичних осіб.

Слід зазначити, що відповідно до норм Декрету та Указу ринковий збір справляється щоденно. Прагнучи збільшити надходження до місцевих бюджетів, органи місцевого самоврядування намагаються встановлювати розмір ставок ринкового збору відповідно до Декрету, незважаючи на норми Указу, що був виданий з метою стимулювання розвитку малого підприємництва та має перевагу над нормами Декрету, оскільки як законодавчий акт вносить зміни до порядку розрахунку ринкового збору.

Виконання функцій податкового агента, якими є посадові особи адміністрацій ринків, в частині справляння ринкового збору, створює передумови у приховуванні частини ринкового збору у зв'язку з відсутністю відповідного обліку торгових місць на ринках. Це негативно впливає на повноту стягнення ринкового збору, про що свідчить наступний приклад.

У 2008 році до місцевих бюджетів від ринкового збору надійшло більше 490 млн. гривень (за даними ДПА) та зафіксовано на ринках понад 905 тис. торгових місць (за даними Держкомстату). Розрахунково в середньому по країні сума ринкового збору за місяць для підприємців становить 137 грн.

Виходячи з вищезазначених даних та середнього розміру ставки ринкового збору, втрати місцевого бюджету становлять близько 1 млрд. гривень, якщо враховувати 100-відсоткову зайнятість торгових місць.

З метою упередження конфліктних ситуацій та ліквідації схем маніпуляцій зі сплатою ринкового збору, Урядом внесено на розгляд Верховної Ради України проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оподаткування суб'єктів малого підприємництва" (реєстр. N 5033 від 09.10.2009), який передбачає скасування ринкового збору.

Держкомпідприємництво погоджується із необхідністю дотримання норм чинного законодавства України, зокрема Конституції України та статті 27 Бюджетного кодексу України, при розробці та прийнятті проектів законів у України.

Відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України закони України, які впливають на формування доходної чи видаткової частини бюджетів, повинні бути офіційно оприлюднені до 15 серпня року, що передує плановому. В іншому разі норми відповідних законів, що впливають на формування доходної та/або видаткової частини бюджетів, застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, наступного за плановим.