Щодо порядку оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі тих, які здійснюють незалежну професійну діяльність, зокрема приватну нотаріальну діяльність

З 1 січня 2004 року порядок оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі тих, які здійснюють незалежну професійну діяльність, зокрема приватну нотаріальну діяльність, регламентується загальними нормами Закону України від 22.05.2003 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон). Спеціального розділу (групи статей), який передбачив би особливості оподаткування доходів осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність і, зокрема, приватну нотаріальну діяльність, у Законі немає.

Тобто хоча приватні нотаріуси і належать до окремої групи платників податку, законодавством встановлено, що з початку 2004 року їхні доходи оподатковуються за загальними нормами закону, в т.ч. щодо порядку визначення загального оподатковуваного доходу, ведення книг обліку доходів і витрат, обов'язків декларування та термінів сплати і таке інше.

Згідно з пунктом 22.2 статті 22 Закону, у разі, якщо норми інших законів чи законодавчих актів містять правила оподаткування доходів фізичних осіб, які суперечать нормам цього Закону, пріоритет мають норми цього Закону.

Згідно з підпунктом "з" пункту 1.3 статті 1 Закону, доходом з джерелом його походження з України визначено будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, зокрема у вигляді доходів від здійснення незалежної професійної діяльності на території України.

Доходи платників податку, які здійснюють приватну нотаріальну діяльність - це сума коштів, що сплачується за вчинення нотаріальних дій та надання додаткових послуг правового і технічного характеру. Загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року (пункт 4.1 статті 4 Закону).

Статтею 3 Закону України від 02.09.1993 "Про нотаріат" визначено, що нотаріус не може перебувати в штаті інших державних, приватних та громадських підприємств і організацій, займатися підприємницькою і посередницькою діяльністю, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім тієї, яка передбачена абзацом другим статті 4 цього Закону (складати проекти угод і заяв, виготовляти копії документів та виписки з них, давати роз'яснення з питань вчинення нотаріальних дій і консультації правового характеру), а також викладацької і наукової у вільний від роботи час.

Згідно зі статтею 32 цього Закону, з доходу приватного нотаріуса справляється податок за ставками, встановленими чинним законодавством України.

Одночасно цим Законом та іншими нормативно-правовими актами встановлено певні вимоги і обов'язкові умови щодо організації роботи приватного нотаріуса. Так, згідно зі статтею 25 Закону України "Про нотаріат", приватний нотаріус повинен мати своє робоче місце в межах нотаріального округу, а відповідно до статті 52 цього Закону - використовувати у своїй роботі реєстри для реєстрації нотаріальних дій, нотаріальні свідоцтва та посвідчувальні написи на правочинах і нотаріально засвідчуваних документах за встановленими формами.

Відповідно до Положення про вимоги до робочого місця приватного нотаріуса та здійснення контролю за їх дотриманням, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.06.1998 N 36/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.06.1998 за N 376/2816, приміщення, яке є робочим місцем приватного нотаріуса, має складатися з двох і більше кімнат, належати нотаріусу на праві власності або бути орендованим. Це приміщення має бути забезпечене сейфом для зберігання печаток, штампів, спеціальних бланків, та металевими шафами для зберігання архіву.

Приміщення має бути підключено до засобів охоронної та пожежної сигналізації, на вікнах мають встановлюватися грати. Робоче місце нотаріуса повинно бути обладнане комп'ютерною та оргтехнікою, телефоном.

Крім того, при вчиненні нотаріальних дій (посвідченні та реєстрації правочинів, видачі свідоцтв про право на спадщину, накладенні заборони відчуження майна тощо) нотаріуси зобов'язані вносити відповідну інформацію та отримувати витяги з Державних та Єдиних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, що передбачено відповідними нормативно-правовими актами і пов'язано з певними витратами. Крім того, робота нотаріуса пов'язана з постійним документообігом та використанням спеціальних бланків.

Статтею 28 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що приватний нотаріус зобов'язаний укласти з органом страхування договір службового страхування або внести на спеціальний рахунок у банківську установу страхову заставу.

Підтримання належного професійного рівня нотаріуса (статті 5, 6 Закону України "Про нотаріат") потребує систематичної участі його в заходах по підвищенню кваліфікації, що проводяться Міністерством юстиції України та регіональними управліннями юстиції, а також придбання офіційних видань, рекомендованих Мін'юстом України, іншої юридичної літератури.

З огляду на викладене, Міністерство юстиції України вважає, що вищезазначені та інші обов'язкові витрати приватних нотаріусів, пов'язані з організацією їх роботи, випливають з вимог чинного законодавства і повинні бути відображені у його податковому обліку відповідно до вимог пункту 19.1 статті 19 Закону.