Про деякі питання підвідомчості спорів за участю субєктів зовнішньоекономічної діяльності

У зв'язку з виникненням питання про підвідомчість спорів з участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності Президія Вищого арбітражного суду України вважає за необхідне дати такі роз'яснення.

1. Відповідно до статті 14 Арбітражного процесуального кодексу України спори, що виникають у процесі зовнішньоекономічної діяльності, вирішуються Вищим арбітражним судом України у межах підвідомчості спорів арбітражним судам (стаття 1 Арбітражного процесуального кодексу України і стаття 39 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

Поряд з цим згідно з статтею 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності, можуть розглядатися судовими органами, у тому числі арбітражними судами України, іншими органами вирішення спорів, якщо це прямо не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними угодами України.

Домовленість сторін щодо органу, який компетентний вирішувати їх спори, оформляється в контракті (договорі) спеціальною умовою - "Арбітражним застереженням" або "Арбітражною угодою".

Отже, сторони можуть домовитись про розгляд їх спору в певному третейському суді, у тому числі іноземному, без урахування підвідомчості спорів, встановленої статтями 14-16 Арбітражного процесуального кодексу України. Однак у разі наявності арбітражного застереження або арбітражної угоди про те, що спір між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності розглядається обласним арбітражним судом України або арбітражним судом м.Києва, то відповідно до статті 14 Арбітражного процесуального кодексу України таке арбітражне застереження або арбітражну угоду слід визнати такими, що суперечать законодавству України. Якщо відповідач знаходиться на території України, позовні матеріали слід надіслати за підвідомчістю у Вищий арбітражний суд.

Таким чином, спори за участю іноземних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності вирішуються Вищим арбітражним судом України у випадках:

а) наявності в договорі (контракті) арбітражного застереження або арбітражної угоди між сторонами про розгляд спорів у Вищому арбітражному суді України;

б) укладення Україною міждержавної угоди, яка передбачає розгляд спорів у Вищому арбітражному суді України;

в) відсутності в договорі (контракті) арбітражного застереження, арбітражної угоди або міждержавної угоди, якщо відповідач знаходиться на території України.

2. Відповідно до статті 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" зовнішньоекономічною визначається діяльність господарюючих суб'єктів України та іноземних суб'єктів побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Відповідно до Указу Президента України "Про заходи щодо стимулювання зовнішньоекономічної діяльності" відносини суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності з їх контрагентами з держав колишнього Союзу РСР регулюються Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність", іншими законами України, якщо інше не передбачено міждержавними угодами України.

Такою міждержавною угодою є угода "Про загальні умови поставок товарів між організаціями держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав", підписана в м.Києві 20 березня 1992 р.

Таким чином спори між суб'єктами господарської діяльності держав, які ввійшли в СНД, до визначення міждержавними угодами порядку їх розгляду повинні вирішуватись арбітражними судами України за загальними правилами, тобто не як спори, що виникають з зовнішньоекономічної діяльності.