Статтею 6 Закону встановлено, що якщо право користування транспортним засобом передано фізичною особою за дорученням іншій особі, податок з власників транспортних засобів сплачується його власником або від його імені особою, якій це право передано, якщо це передбачено в дорученні на право користування транспортним засобом, за місцем реєстрації цього транспортного засобу.
30. Чи може сплачувати податок з власників транспортних засобів при проходженні техогляду особа, яка керує транспортним засобом за дорученням?
Статтею 6 Закону N 1963-XII встановлено, що якщо право користування транспортним засобом передано фізичною особою за дорученням іншій особі, податок з власників транспортних засобів сплачується його власником або від його імені особою, якій це право передано, якщо це передбачено в дорученні на право користування транспортним засобом, за місцем реєстрації цього транспортного засобу.
Отже, якщо власник бажає, щоб за нього податок з власників транспортних засобів сплачувала особа, що користується його автомобілем, необхідно цей момент передбачити у дорученні на право користування транспортним засобом.
31. Щодо пільг фізичним особам по сплаті податку з власників транспортних засобів.
Відповідно до статті 4 Закону N 1963-XII від сплати податку звільняються:
- інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року N 796-XII, із змінами та доповненнями (далі - Закон N 796-XII), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1;
- учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження:
- з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів;
- з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів;
- у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи;
- евакуйовані у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття);
особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, - категорія 2.
- особи, зазначені у пунктах 3 і 4 статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", до їх відселення та протягом трьох років після переселення із зони гарантованого добровільного відселення чи зони посиленого радіоекологічного контролю, а саме:
учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали:
- у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - від 1 до 5 календарних днів;
- у зоні відчуження в 1987 році - від 1 до 14 календарних днів;
- у зоні відчуження в 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів;
- на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2), які:
- постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які за станом на 1 січня 1993 року прожили у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій;
- постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - категорія 3;
- особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.
Підставою для надання пільг особам, зазначеним у пунктах 1 і
4 статті 14 Закону N 796-XII ( 796-12 ), із змінами та
доповненнями (до зазначених осіб відносяться громадяни, віднесені
(1)
до 1 та 4 категорій), є посвідчення встановленого зразка.
---------------
(1) Посвідчення, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 р. N 51 "Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", із змінами та доповненнями.
- особи, зазначених у статтях 4 - 11 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Стосовно осіб, зазначених у статтях 4 - 11 України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.93 р. N 3551-XII, із змінами та доповненнями (далі - Закон N 3551-XII), то у зв'язку із введенням з 1 січня 1994 р. в дію Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до виготовлення нових бланків посвідчень ветеранів війни Міністерство соціального захисту і Генеральний штаб Збройних Сил України (спільним листом від 20.12.93 р. N 05-250/4-04, від 23.12.93 р. N 115/5/8978 визначили Перелік документів, що підтверджують право на пільги, передбачені цим Законом, та на підставі одного з яких вони надаються.
Відповідно до статті 18 вказаного Закону Кабінет Міністрів України постановою від 12 травня 1994 р. N 302 "Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни" (із змінами та доповненнями) затвердив Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, яким встановлено, що посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, на підставі якого надаються відповідні пільги і компенсації".
Згідно з цим Положенням, посвідчення ветеранам війни (учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни), особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною видаються на підставі одного з документів, зазначених у вищезгаданому Переліку спільного листа Мінсоцзахисту та Генерального штабу ЗС України.
Оскільки згідно з Положенням посвідчення інвалідів війни, учасників війни та прирівняних до них осіб, видані відповідними органами колишнього СРСР, союзних республік, які існували на його території, України та інших незалежних держав, що утворилися на його території, за зразками, що діяли на 1 січня 1992 р., залишаються на збереженні у ветеранів війни, то у випадку, якщо ці громадяни не отримали відповідних нових посвідчень, пільги зазначеним громадянам можуть надаватися на підставі одного з документів, перелічених у згаданому спільному листі Мінсоцзахисту та Генерального штабу ЗС України.
Особам, які мають право на отримання кількох посвідчень відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", видається лише одне посвідчення за їх вибором.
У разі виникнення підстав, за якими особа втрачає право на статус, визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", видане їй раніше посвідчення вилучається органом, який його видав.
- особи зазначені в статтях 6 і 8 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" (ветерани праці та особами, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною).
Відповідно до Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" від 16.12.93 р. N 3721-XII, із змінами та доповненнями (далі - Закон N 3721-XII), визнаються громадяни, які сумлінно працювали в народному господарстві, державних установах, організаціях та об'єднаннях громадян, мають трудовий стаж (35 років - жінки і 40 років - чоловіки) і вийшли на пенсію, а також інші громадяни, які визнаються ветеранами праці згідно із підпунктами "а", "б" і "в" цієї статті (громадяни, яким призначені пенсії на пільгових умовах; пенсіонери, нагороджені медаллю "Ветеран праці"; інваліди 1 і 2 груп, які одержують пенсії по інвалідності, загальний трудовий стаж яких становить не менше 15 років).
Особами, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, вважаються Герої Соціалістичної Праці та повні кавалери ордена Трудової Слави (документи, які підтверджують присвоєння звання Героя Соціалістичної праці та повних кавалерів ордену Трудової Слави, та засвідчують особу нагородженого - книжка Героя Соціалістичної праці, орденська книжка).
Щодо можливості віднесення ветеранів військової служби до ветеранів праці, то відповідно до роз'яснення Правового управління Міністерства оборони України (лист N 204/2/507 від 13.04.2000 року), при вирішенні цього питання слід керуватися статтею 6 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні".
Таким чином, якщо ветеран військової служби одночасно має трудовий стаж, передбачений у статті 6 цього Закону (тобто до вступу на військову службу чи після звільнення в запас або відставку працював у вищеназваних установах та організаціях, то він може бути визнаний у встановленому порядку ветераном праці та користуватися відповідними пільгами.
Відповідно до Положення про порядок видачі посвідчення і нагрудного знака "Ветеран праці", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1994 року N 521, документом, що підтверджує статус ветерана праці, на підставі якого надаються відповідні пільги і компенсації, є відповідне посвідчення.
Обчислення трудового стажу, необхідного для визнання громадян ветеранами праці, здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року N 1788-XII, із змінами та доповненнями.
Посвідчення і нагрудний знак видаються ветеранам праці за місцем проживання органами, що призначають пенсії (для військових пенсіонерів - військовими комісаріатами).
- Інваліди незалежно від групи інвалідності (особи зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, наслідком травм або з уродженими дефектами, що призводить до обмеження життєдіяльності та необхідності в соціальній допомозі і захисті). Підставою для надання пільги є пенсійне посвідчення або довідка лікарняно-трудової експертної комісії.
Що стосується питань, які виникають при розгляді можливості надання пільги одному з батьків, які доглядають дитину-інваліда, або інваліда з дитинства, забезпечення автомобілем здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 р. N 999 "Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями", із змінами та доповненнями. Забезпечення автомобілями інвалідів за місцем проживання і реєстрації здійснюється Міністерством праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, головними управліннями праці та соціального захисту населення обласних, Головним управлінням соціального захисту населення Київської міської і управлінням праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрацій.
Підставою для забезпечення інвалідів автомобілями є висновок обласної, центральної міської у мм. Києві та Севастополі, республіканської в Автономній Республіці Крим медико-соціальної експертної комісії про наявність в інваліда медичних показань для забезпечення автомобілем і наявність або відсутність протипоказань до керування ним.
Перелік медичних показань для забезпечення інвалідів автомобілями затверджується Міністерством охорони здоров'я за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики.
Відповідно цього порядку реєстраційні документи на автомобіль оформлюються на інвалідів, а недієздатним інвалідам і дітям-інвалідам - на їх законних представників.
У реєстраційних документах на автомобіль підрозділом МВС робиться позначка про видачу автомобіля головним управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої дирекції, а також про заборону відчуження автомобіля та передачі права керування ним без дозволу головного управління соціального захисту або управління виконавчої дирекції.
У реєстраційних документах на автомобіль підрозділом МВС робиться відмітка про видачу автомобіля головним управлінням соціального захисту, передачу права керування автомобілем члену сім'ї (у разі потреби), а також про заборону відчуження автомобіля.
Отже, якщо автомобіль видано для обслуговування інваліда одному з батьків, які доглядають дитину-інваліда, або інваліда з дитинства, то за наявності у такого інваліда документа, що підтверджує інвалідність, довідки про медичні показання для забезпечення автомобілем з ручним або із звичайним керуванням та висновку щодо протипоказань на керування транспортними засобами, податок з власника такого транспортного засобу не справляється.
Пільги відповідно до пунктів "а-б" статті 4 Закону України N 1963-XII надається зазначеним в цьому пункті категоріям громадян відносно одного легкового автомобіля (мотоколяски) з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб.см або одного мотоцикла з об'ємом циліндрів двигуна до 750 куб.см чи одного човна моторного або катера (крім спортивного) з довжиною корпусу до 7,5 м.
Отже, пільга фізичним особам по сплаті податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів надається визначеним у пунктах (а) і (б) статті 4 Закону N 1963-XII категоріям громадян за один легковий автомобіль або мотоцикл чи човен моторний, що відповідають вказаним в статті 4 Закону N 1963-XII параметрам (умовам).
Пільг для громадян, котрі мають у власності інші, ніж зазначено в статті 4 Закону N 1963-XII транспортні засоби Законом не передбачено, тому такі громадяни повинні сплачувати податок у порядку і розмірах, встановлених цим Законом.
Крім того, громадяни, у власності яких знаходяться легкові автомобілі (код 8703 з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб.см, взяті на облік в Україні до 1990 року включно, та вантажні автомобілі (код 8704 з об'ємом циліндрів двигуна до 6001 куб.см до 1990 року випуску включно, звільняються від сплати податку на 50 відсотків щодо одного з зазначених автомобілів.
Для отримання пільги потрібно, щоб легковий автомобіль було до 1990 р. включно зареєстровано в Україні. Якщо легковий автомобіль до 1990 р. в Україні не обліковувався, а був ввезений та зареєстрований наприклад у 1994 р., то власнику такого автомобіля не надається право на пільгу. Пільга надається останньому власнику легкового автомобіля, якщо цей автомобіль до 1990 р. включно було зареєстровано в Україні за будь-яким власником. Щодо вантажних автомобілів то зазначена пільга надається незалежно від країни виробництва та дати реєстрації такого транспортного засобу в Україні.
Слід зазначити, що вказана пільга надається щодо одного легкового автомобіля або одного вантажного автомобіля за вибором платника податку.
Пільги, визначені статтею 4 Закону, не поширюються на транспортні засоби, які вперше реєструються в Україні, крім легкових автомобілів для інвалідів (код 8703 з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб.см, що придбані за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів та безоплатно передані інвалідам відповідно до законодавства України.
Законом 1963-XII також передбачається, що органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень мають право приймати рішення щодо звільнення від сплати податку осіб, які мають посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, щодо одного легкового автомобіля (код 8703 з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб.см або одного вантажного автомобіля (код 8704) з об'ємом циліндрів двигуна до 6001 куб.см на одну особу, крім транспортних засобів, які вперше реєструються в Україні.
32. Щодо пільг по податку з власників транспортних засобів ветеранам органів внутрішніх справ.
У статті 4 Закону 1963-XII визначені категорії громадян, які мають пільги по сплаті податку з власників транспортних засобів. До них, зокрема, відносяться особи, зазначені у статтях 6 і 8 Закону України від 16.12.93 р. N 3721-XII "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" (далі - Закон N 3721-XII), які звільняються від сплати податку щодо одного легкового автомобіля (мотоколяски) з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб.см або одного мотоцикла з об'ємом циліндрів двигуна до 750 куб.см чи одного човна моторного або катера (крім спортивного) з довжиною корпусу до 7,5 м.
Крім того, громадяни, у власності яких знаходяться легкові автомобілі (код 8703, з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб.см, взяті на облік в Україні до 1990 року включно, та вантажні автомобілі (код 8704 з об'ємом циліндрів двигуна до 6001 куб.см до 1990 року випуску включно, звільняються від сплати податку на 50 відсотків щодо одного з зазначених автомобілів.
До переліку осіб, визначених в статті 6 Закону N 3721-XII, ветерани внутрішніх справ не віднесені. Згідно вказаної статті, ветеранами праці визнаються, громадяни які сумлінно працювали в народному господарстві, державних установах, організаціях та об'єднаннях громадян, мають трудовий стаж (35 років - жінки і 40 років - чоловіки) і вийшли на пенсію, а також інші громадяни, які визнаються ветеранами праці згідно із підпунктами "а", "б" і "в" цієї статті (громадяни, яким призначені пенсії на пільгових умовах; пенсіонери, нагороджені медаллю "Ветеран праці"; інваліди 1 і 2 груп, які одержують пенсії по інвалідності, загальний трудовий стаж яких становить не менше 15 років).
Якщо ветеран органів внутрішніх справ має трудовий стаж, передбачений в статті 6 Закону N 3721-XII (тобто до вступу на військову службу чи після звільнення в запас або відставку працював у вищеназваних установах та організаціях, то він може бути визнаний у встановленому порядку ветераном праці та користуватися відповідними пільгами.
Обчислення трудового стажу, необхідного для визнання громадян ветеранами праці, здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року N 1788-XII, із змінами та доповненнями.
Відповідно до Положення про порядок видачі посвідчення і нагрудного знака "Ветеран праці", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1994 року N 521, документом, що підтверджує статус ветерана праці, на підставі якого надаються відповідні пільги і компенсації, є відповідне посвідчення.
Посвідчення і нагрудний знак видаються ветеранам праці за місцем проживання органами, що призначають пенсії (для військових пенсіонерів - військовими комісаріатами).
Враховуючи вищезазначене, для отримання пільги по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів при проходженні технічного огляду автомобіля Вам потрібно надати органам ДАІ посвідчення "Ветерана праці".
Пільги, визначені статтею 4 Закону, не поширюються на транспортні засоби, які вперше реєструються в Україні, крім легкових автомобілів для інвалідів (код 8703 з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб.см, що придбані за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів та безоплатно передані інвалідам відповідно до законодавства України.
Пільг для громадян, котрі мають у власності інші, ніж зазначено в цій статті транспортні засоби Законом не передбачено, тому такі громадяни повинні сплачувати податок у порядку і розмірах, встановлених цим Законом.
Фізичними особами - податок сплачується перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд;
Фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.
У разі відсутності документів про сплату податку або документів, що дають право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні, реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку і технічний огляд транспортних засобів не провадяться.
33. Щодо класифікації згідно УКТЗЕД броньованих автомобілів, що використовуються для інкасації.
З метою виключення випадків неправильності класифікації броньованих автомобілів, призначених для перевезення готівкової грошової маси і цінностей службами інкасації та обладнаних спеціальними пристроями (світловими та звуковими сигналами, радіостанціями, сейфами тощо), Державна митна служба України листом від 01.03.2000 р. N 21/3-681-ЕП повідомила, що відповідно до вимог УКТЗЕД зазначені автомобілі не можуть бути віднесені до позиції 8705.
В залежності від наявності місць для сидіння, які розташовані за місцем водія, або пристроїв для їх кріплення, вище вказані автомобілі класифікуються в товарних позиціях УКТЗЕД 8703 або 8704.
34. Щодо оподаткування великотоннажних автомобілів марки "БелАЗ".
Згідно з вимогами УКТЗЕД великотоннажні автомобілі марки "БелАЗ" класифікуються в товарній позиції 8704 "Автомобілі вантажні" до якої, зокрема, відносяться і самоскиди, тобто транспортні засоби міцної конструкції з перекидним кузовом чи днищем, що відкривається вниз, призначеним для перевезення грунту, породи чи інших матеріалів. Ці автомашини, що можуть мати жорстке або шарнірне шасі, як правило, обладнані колесами для руху по бездоріжжю і можуть пересуватися по м'якому грунту. До цієї товарної позиції входять як важкі, так і легкі самоскиди, а саме класифіковані в підсубпозиціях 8704 10 110-8704 10 900 автомашини, що призначаються для використання в кар'єрах, рудниках чи на будівельних майданчиках, на будівництві доріг для перевезення ґрунту, гравію, цементу тощо. Зазначені підсубпозиції також охоплюють транспортні засоби меншого розміру, які використовуються на будівельних майданчиках для зазначених цілей.
Отже, великотоннажні автомобілі-самоскиди марки "БеЛАЗ", призначені для використання поза дорожньою мережею, є об'єктом оподаткування, за УКТЗЕД визначені під кодом 8704 "Автомобілі вантажні" і відповідно - оподатковуються за ставкою, встановленою статтею 3 Закону 1963-XII, залежно від об'єму циліндрів двигуна.
35. Щодо класифікації автомобілів-цистерн згідно УКТЗЕД.
Згідно з вимогами УКТЗЕД, автомобілі, в залежності від технічних характеристик та призначення класифікуються у відповідних товарних позиціях.
Зокрема, у поясненнях до товарної позиції 8704 "Автомобілі вантажні" зазначено, що автомобілі-цистерни (незалежно від того, обладнані вони насосами чи ні) відносяться саме до даної товарної позиції.
Відповідно до роз'яснення Державної митної служби України (лист від 11.04.2000 N 11/3-3273 до товарної позиції 8705 - "Автомобілі спеціального призначення, крім тих, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів (автомобілі технічної допомоги, автокрани, пожежні автомобілі, автобетономішалки, автомашини для прибирання шляхів, автомобілі з рентгенівськими установками)" включається ряд типів машин, вироблених, або пристосованих, обладнаних різними пристроями, що дають їм можливість виконувати визначенні не транспортні функції, тобто основною метою транспортного засобу з цієї позиції не є перевезення людей або вантажів.
Наприклад, до позиції 8705 відносяться: автомобілі, обладнані драбинами або підйомними платформами для ремонту контактних підвісних мереж вуличного освітлення; автомобілі із стрілою, яка регулюється, та платформою для кінознімального або телевізійного обладнання; автомобілі, які застосовуються для чистки вулиць, канав, аеродромних злітно-посадочних смуг; автокрани; автобурові; пересувні лабораторії; автомайстерні, обладнані різними станками та інструментами, зварювальними пристроями.
Таким чином, автомобілі-цистерни (паливозаправники скрапленого газу), не можна віднести до вищезазначеної категорії транспортних засобів, оскільки вони призначені для перевезення хоч і спеціалізованого, але вантажу, - скрапленого газу.
Враховуючи вищевикладене, автомобілі-цистерни (паливозаправники скрапленого газу) незалежно від того, обладнанні вони насосами, чи ні відносяться до товарної позиції 8704 "Автомобілі вантажні" та повинні оподатковуватись за ставками, визначеними для таких автомобілів.
Тому, автомобілі-цистерни класифікуються у позиції 8704, як вантажні автомобілі.
36. Щодо класифікації транспортних засобів в товарній позиції 8709 "Транспортні засоби вантажні, самохідні без підйомників або навантажувальних пристроїв, які використовуються на заводах, складах, у портах або аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані; тягачі, використовувані на залізничних платформах, їх частини".
Статтею 2 Закону N 1963-XII "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" від 11 грудня 1991 року N 1963-XII, із змінами та доповненнями (далі - Закон N 1963-XII), визначені транспортні засоби, що не є об'єктом оподаткування, в тому числі це - транспортні засоби вантажні, самохідні, що використовуються на заводах, складах, у портах та аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані, - код 8709.
Згідно з УКТЗЕД до товарної позиції 8709 "Транспортні засоби вантажні, самохідні без підйомників або навантажувальних пристроїв, які використовуються на заводах, складах, у портах або в аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані; тягачі, використовувані на залізничних платформах, їх частини" включається група самохідних транспортних засобів, застосовуваних на заводах, складах, у доках або аеропортах для перевезення різних вантажів (товарів або контейнерів) на короткі відстані або з невеликими причепами на перонах залізничних станцій.
Подібні транспортні засоби мають багато різновидностей. Привод може бути від електродвигуна, що живиться від акумуляторних батарей або від двигуна внутрішнього згоряння, або двигуна іншого типу.
Основні особливості, властиві всім транспортним засобам вищезазначеної товарної позиції і, як правило, що відрізняють їх від транспортних засобів товарних позицій 8701, 8703 або 8704, можуть бути підсумовані таким чином:
- конструкція і конструктивні особливості роблять їх непридатними для перевезення пасажирів або вантажів дорогами або іншими суспільними артеріями пересування;
- у разі завантаження їх максимальна швидкість, як правило, не перевищує 30-35 км/год.;
- радіус повороту у них приблизно дорівнює довжині самого транспортного засобу.
Транспортні засоби товарної позиції 8709 зазвичай не мають закритої кабіни для водія, а водій стоїть на платформі, з якої він і керує транспортним засобом. Деякі типи транспортних засобів можуть мати захисну раму, металевий екран та ін. над місцем водія.
Вантажні транспортні засоби промислового призначення - це самохідні візки для перевезення вантажів, що мають, наприклад, платформу або контейнер (іноді пристосування для піднімання), на яких розміщуються вантажі.
Невеликі візки-цистерни типу, застосовуваного зазвичай на залізничних станційних перонах, незалежно від того, укомплектовані вони допоміжними насосами чи ні, також класифікуються у вищезазначеній товарній позиції.
Трактори, застосовувані на перонах залізничних станцій, призначаються насамперед для буксирування або штовхання інших транспортних засобів, наприклад невеликих причепів. Самі вони не застосовуються для перевезення вантажів і, як правило, менші за масою і мають меншу потужність порівняно з тракторами товарної позиції 8701. Трактори цього типу також можуть застосовуватися на пірсах, складах тощо.
Оскільки в Законі 1963-XII не йдеться про те, що об'єктами оподаткування є транспортні засоби, які зареєстровані окремо в органах ДАІ чи інших органах, навпаки в цьому Законі записано, що платниками податку є, в тому числі, юридичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 Закону N 1963-XII є об'єктами оподаткування.
Великотоннажні автомобілі та інші технологічні транспортні засоби незалежно від форм власності, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, реєструються Державним комітетом України з нагляду за охороною праці - наказ Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 1 липня 2004 року N 163 "Про затвердження Правил реєстрації та обліку великотоннажних автомобілів та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування".
Враховуючи вищевикладене, транспортні засоби, які знаходяться на балансі юридичної особи та зареєстровані в Україні відповідно до чинного законодавства і згідно до УКТЗЕД не можуть бути класифіковані в товарній позиції 8709, повинні оподатковуватись за ставками відповідно до статті 3 Закону N 1963-XII.
37. Щодо сплати податку з власників транспортних засобів за транспортні засоби, які знаходяться в оперативному управлінні Державної спеціальної служби транспорту.
5 лютого 2004 року Верховною Радою України з ухвалення Закону "Про Державну спеціальну службу транспорту" N 1449-IV на законодавчому рівні зафіксовано факт перетворення Залізничних військ Збройних Сил України в Державну спеціальну службу транспорту та закріплення її підпорядкування Міністерству транспорту України. Згідно Закону 1449-IV Державна спеціальна служба транспорту є спеціалізованим державним органом транспорту у складі центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту, призначеним для забезпечення стійкого функціонування транспорту в мирний час та в умовах воєнного і надзвичайного стану.
Податок з власників транспортних засобів є майновим податком і відповідно до статті 1 Закону України від 11.12.91 р. N 1963-XII "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів", із змінами та доповненнями (далі - Закон N 1963-XII), платниками податку транспортних засобів є зокрема, підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів, або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону визначені як об'єкти оподаткування під відповідним кодом за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД) у статті 2 Закону N 1963-XII, а саме:
- трактори (колісні) - код за УКТЗЕД (далі - код) - 8701, крім гусеничних;
- тільки сідельні тягачі - код 8701 20;
- автомобілі, призначені для перевезення не менше 10 осіб, включаючи водія, - код 8702;
- автомобілі легкові - код 8703;
- автомобілі вантажні - код 8704;
- автомобілі спеціального призначення, крім тих, що використовуються для перевезення пасажирів і вантажів, - код 8705 (крім пожежних і швидкої допомоги);
- мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з установленим двигуном - код 8711, крім тих, що мають об'єм циліндра двигуна до 50 куб.см - код 8711 10;
- яхти та судна парусні з допоміжним двигуном або без нього (крім спортивних) - код 8903 91;
- човни моторні і катери, крім човнів з підвісним двигуном (крім спортивних), - код 8903 92;
- інші човни (крім спортивних) - код 8903 99.
Податок, сплачується за власні транспортні засоби, що знаходяться на балансі підприємств, при цьому на його сплату не впливають такі фактори, як обмеженість використання, не експлуатація транспортних засобів чи експлуатація не повний рік. Застосоване в статті 1 Закону N 1963-XII поняття "власні транспортні засоби" наряду з правом власності на транспортні засоби, означає також їх перебування у платника податку на праві повного господарського відання та на праві оперативного управління.
Відповідно до частини 2 статті 3 Закону N 1963-XII податок з власників наземних транспортних засобів юридичних осіб сплачується за місцем реєстрації таких транспортних засобів.
Коло осіб, які звільняються від сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, визначено статтею 4 Закону N 1963-XII. У той же час, для підприємств, організацій та установ, що підпорядковані Державній спеціальній службі транспорту податкові пільги цим Законом не передбачені.
Відповідно до статті 5 Закону N 1963-XII сплата податку з власників транспортних засобів юридичними особами здійснюється щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом. За придбані ж протягом року юридичними особами транспортні засоби, крім тих, що вперше реєструються в Україні, податок сплачується перед їх реєстрацією за місяці, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу. За транспортні засоби, які вперше реєструються в Україні, податок сплачується перед їх першою реєстрацією. Розрахунок суми податку за такі транспортні засоби в 10-денний термін після їх реєстрації подається до відповідного податкового органу.
Обчислення і сплата податку здійснюється відповідно до статті 6 Закону N 1963-XII , якою передбачено, що податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податку з власників водних транспортних засобів - виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у статті 3 цього Закону.
Юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України.
Враховуючи зазначене, за транспортні засоби, які знаходяться в оперативному управлінні Державної спеціальній службі транспорту зобов'язані дотримуватись вимог чинного податкового законодавства та сплачувати податок з власників транспортних засобів.
Усі раніше надані податкові роз'яснення (крім узагальнюючих податкових роз'яснень) з питань, що включені до цього оглядового листа втрачають чинність з моменту його оприлюднення, у тому числі листи ДПА України:
лист ДПА України від 24.06.99 р. N 9244/7/17-0517
лист ДПА України від 08.02.2006 р. N 1059/6/17-0315
лист ДПА України від 18.04.2006 р. N 4338/6/17-0316
лист ДПА України від 18.04.2006 р. N 4344/6/31-1019
лист ДПА України від 14.11.2006 р. N 12878/6/17-0316
лист ДПА України від 28.02.2007 р. N 898/к/17-0315
лист ДПА України від 25.04.2007 р. N 2049/г/17-0315
лист ДПА України від 15.06.2007 р. N 3001/о/17-0315
лист ДПА України від 03.08.2007 р. N 3873/о/17-0315
лист ДПА України від 23.08.2007 р. N 4222/б/17-0315
лист ДПА України від 30.11.2007 р. N 11988/6/17-0315
лист ДПА України від 25.12.2007 р. N 12969/6/17-0316
лист ДПА України від 21.01.2008 р. N 848/7/17-0317
лист ДПА України від 02.04.2008 р. N 2953/6/17-0316
лист ДПА України від 13.06.2008 р. N 5971/6/17-0316
лист ДПА України від 13.06.2008 р. N 4874/с/17-0315
лист ДПА України від 18.07.2008 р. N 7034/6/17-0316
лист ДПА України від 29.09.2008 р. N 8707/г/17-0316
Всі інші надані податкові роз'яснення діють у частині, що не суперечать цьому оглядовому листу.
| Заступник Голови | С.І.Лекарь |