Про невідкладні заходи щодо поліпшення становища жінок, охорони материнства і дитинства, зміцнення сімї

Верховна Рада СРСР, надаючи важливого значення розв'язанню в короткі строки найгостріших проблем сім'ї, материнства і дитинства, підвищенню соціальної захищеності найменш забезпечених сімей з дітьми і на виконання рішень першого З'їзду народних депутатів СРСР, постановляє:

1. З метою поліпшення матеріального становища сімей, які мають дітей:

1) підвищити:

розмір державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею віку півтора року - до рівня мінімальної заробітної плати (при народженні двох і більше дітей допомогу виплачувати на кожну дитину). При цьому для осіб, які проживають у районах і місцевостях, де встановлено районні коефіцієнти до заробітної плати, розмір допомоги визначається із застосуванням цих коефіцієнтів. Якщо в даному районі діють різні коефіцієнти до заробітної плати, то застосовуються коефіцієнти, встановлені до заробітної плати робітників і службовців невиробничих галузей народного господарства;

розмір державної допомоги на дитину, яка перебуває під опікою (на опікуванні), - до рівня мінімальної заробітної плати;

розмір державної допомоги на дітей військовослужбовців строкової служби - до рівня мінімальної заробітної плати;

розмір державної допомоги, що виплачується на виховання й утримання дітей одиноким матерям (вдовам, вдівцям), колишнім вихованцям дитячих будинків (шкіл-інтернатів), - до рівня мінімальної заробітної плати;

2) виплачувати працюючим жінкам, які не досягли 18 років, допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею віку півтора року, незалежно від тривалості трудового стажу;

3) встановити працюючим жінкам, які не мають річного стажу роботи, і непрацюючим жінкам допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею віку півтора року у розмірі 50 процентів мінімальної заробітної плати;

4) поширити на вдівців, які мають дітей, але не одержують на них пенсії у зв'язку з втратою годувальника, право на державну допомогу, що виплачується вдовам відповідно до чинного законодавства.

2. Раді Міністрів СРСР спільно з ВЦРПС до 1 січня 1991 року:

розробити єдину систему державної допомоги сім'ям з дітьми з урахуванням типу сім'ї, її доходу та індексу вартості життя;

визначити порядок забезпечення допомогою по тимчасовій непрацездатності осіб, зайнятих доглядом за дітьми раннього віку (до З років), дітьми-інвалідами, в разі хвороби матері на період, коли вона не може здійснювати догляд за дитиною.

3. Надати право Радам Міністрів союзних і автономних республік, крайовим, обласним, окружним, районним і міським Радам народних депутатів установлювати в межах наявних у них коштів доплати до всіх видів допомоги, передбаченої чинним законодавством Союзу РСР для сімей з дітьми, запроваджувати додаткові види допомоги і пільг, спрямованих на повніше задоволення потреб сімей з дітьми, насамперед багатодітних, неповних і молодих, сімей, що виховують дітей-інвалідів, дітей, які залишились без опікування батьків.

4. Поширити на всіх дітей-сиріт та дітей, які залишилися без опікування батьків і навчаються або виховуються в навчально-виховних закладах, незалежно від їх типу і відомчої підпорядкованості, пільги, встановлені чинним законодавством для даної категорії дітей, що перебувають у дитячих будинках і школах-інтернатах.

5. Встановити, що кошти, що стягуються з батьків на утримання дітей, які перебувають у державних дитячих закладах, а також призначені їм державні пенсії і допомога переказуються на особисті рахунки вихованців в ощадному банку.

6. З метою підвищення ефективності диспансеризації вагітних жінок, охорони їхнього здоров'я і здоров'я новонароджених дітей встановити, що відпустка по вагітності і родах тривалістю п'ятдесят шість календарних днів до родів (з 1 грудня 1990 року - сімдесят календарних днів) і п'ятдесят шість (у випадках ускладнених родів чи народження двох або більше дітей - сімдесят) календарних днів після родів обчислюється сумарно і надається жінці повністю, незалежно від кількості днів, фактично використаних до родів.

7. Для створення сприятливих умов для догляду за новонародженими і малолітніми дітьми:

1) встановити, що відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку надається повністю або частинами матері дитини або на розсуд сім'ї її батькові, бабі, дідові чи іншим родичам, які фактично здійснюють догляд за дитиною;

2) надавати працюючим чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці по вагітності і родах, щорічну відпустку за їхнім бажанням у період відпустки дружини.

8. З метою створення батькам сприятливих умов, які давали б змогу поєднувати працю в суспільному виробництві з вихованням дітей:

1) встановлювати на прохання жінок, які мають дітей віком до 14 років (у тому числі таких, що перебувають на їхньому опікуванні), неповний робочий день або неповний робочий тиждень;

2) зберігати жінкам безперервний трудовий стаж для обчислення допомоги по тимчасовій непрацездатності в разі розірвання трудового договору у зв'язку з доглядом за дитиною віком до 14 років (у тому числі такою, що перебуває на їхньому опікуванні) або дитиною-інвалідом віком до 16 років за умови влаштування на роботу до досягнення дитиною зазначеного віку;

3) поширити пільги, що надаються жінці у зв'язку з материнством (обмеження праці на нічних, надурочних роботах, залучення до робіт у вихідні дні і направлення у відрядження, надання додаткових відпусток, встановлення пільгових режимів праці та інші пільги, встановлені чинним законодавством), на батьків, які виховують дітей без матері (в разі її смерті, позбавлення батьківських прав, тривалого перебування в лікувальному закладі та в інших випадках відсутності материнського піклування про дітей), а також на опікунів (піклувальників) неповнолітніх;

4) встановити одному з батьків (опікунові або піклувальникові), який виховує дитину-інваліда:

видачу листка тимчасової непрацездатності на весь період санаторного лікування (з урахуванням часу на проїзд) дитини-інваліда віком до 16 років при наявності медичного висновку про необхідність індивідуального догляду за дитиною;

один додатковий вихідний день на місяць з оплатою його у розмірі денного заробітку за рахунок коштів соціального страхування.

9. З метою дальшого поліпшення умов праці жінок та осіб віком до вісімнадцяти років:

1) визнати за необхідне створити реальні умови для застосування їхньої праці переважно на роботах, що відповідають їхнім психофізіологічним і віковим особливостям, а також для вдосконалення їхньої професійної майстерності, просування по роботі й активної участі у всіх сферах життєдіяльності суспільства;

2) Раді Міністрів СРСР спільно з ВЦРПС забезпечити в 1990-1991 роках:

розроблення заходів для підвищення заінтересованості об'єднань, підприємств, організацій в раціональному використанні праці жінок, осіб віком до вісімнадцяти років та осіб з обмеженою працездатністю;

розроблення нових норм гранично допустимих навантажень для жінок і неповнолітніх при підніманні і переміщенні тягарів вручну відповідно до науково обгрунтованих нормативів;

перегляд списків виробництв, професій і робіт з важкими і шкідливими умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок і підлітків, доповнивши їх видами робіт, до яких не повинні залучатися жінки дітородного віку;

визначення галузей народного господарства, виробництв і робіт, де нічна праця жінок не зумовлюється особливою необхідністю, і відповідно встановлення конкретних строків і порядку звільнення жінок від нічних змін, передбачивши першочергове звільнення від нічної праці жінок, які мають дітей віком до 14 років або дітей-інвалідів віком до 16 років;

розроблення критеріїв для класифікації робочих місць з урахуванням психофізіологічних, вікових та інших особливостей працівників і примірного переліку робіт та професій для переважного заміщення їх жінками, неповнолітніми та особами з обмеженою працездатністю;

запровадження форм статистичної звітності щодо праці з виділенням окремим рядком жінок та осіб віком до вісімнадцяти років у показниках зайнятості, категорій працівників, форм організації й умов праці, захворюваності, травматизму та їх причин.

10. З метою запобігання шкідливому впливу на здоров'я жінок і дітей робіт по вирощуванню тютюну і бавовни вважати за необхідне доручити Радам Міністрів союзних республік забезпечити розроблення і впровадження нешкідливих технологій збирання і первинної переробки тютюну та бавовни, відповідних форм організації і умов праці.

11. Для забезпечення своєчасного переведення вагітних жінок на іншу, легшу роботу, яка виключала б вплив несприятливих виробничих факторів:

1) керівникам об'єднань, підприємств, організацій спільно з профспілковими комітетами, органами санітарного нагляду і з участю жіночих громадських організацій відповідно до медичних вимог встановлювати робочі місця і визначати види робіт, на які можуть переводитися вагітні жінки або які вони можуть виконувати дома, а також створювати спеціальні цехи (дільниці) для застосування їхньої праці або створювати для цього виробництва і цехи на пайових засадах;

2) встановити, що до вирішення питання про раціональне працевлаштування вагітної жінки відповідно до медичного висновку вона підлягає звільненню від роботи із збереженням середнього заробітку за всі пропущені внаслідок цього робочі дні за рахунок коштів підприємства, установи, організації.

12. В інтересах охорони і зміцнення здоров'я жінок і дітей:

1) Держпланові СРСР і Міністерству фінансів СРСР передбачити виділення в 1991-1992 роках додаткових валютних асигнувань на будівництво й оснащення нових типів дитячих і родопомічних лікувально-профілактичних закладів; закупівлю за імпортом технологічного устаткування для розширення виробництва біопрепаратів, вакцин, продуктів дитячого харчування, лікарських форм для дітей; закупівлю продуктів дитячого харчування, в тому числі лікувального, протизачаткових засобів до повного задоволення потреб населення з урахуванням випуску вітчизняної продукції;

2) Раді Міністрів СРСР і Радам Міністрів союзних республік забезпечити пільгові умови створення спільних підприємств з іноземними фірмами й організаціями по виробництву лікувально-діагностичної апаратури та інструментарію для родопомічних і дитячих закладів, засобів реабілітації і протезування для дітей-інвалідів;

3) Державній комісії Ради Міністрів СРСР по продовольству і закупівлях розробити до початку тринадцятої п'ятирічки механізм посилення економічної заінтересованості підприємств, сільського господарства у вирощуванні екологічно нешкідливої сільськогосподарської продукції, насамперед для дітей раннього віку і вагітних жінок.

13. Доручити Раді Міністрів СРСР подати у 6-місячний строк у Верховну Раду СРСР пропозиції про внесення до чинного законодавства змін, що випливають з цієї Постанови.

14. Статті 1, 4, 5 і пункт 4 статті 8 цієї Постанови ввести в дію з 1 січня 1991 року.

15. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комітет Верховної Ради СРСР у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства, Комітет Верховної Ради СРСР по науці, народній освіті, культурі та вихованню і Комітет Верховної Ради СРСР по охороні здоров'я народу.