Щодо оподаткування товарів в залежності від обраного митного режиму

Відповідно до статей 185 та 86 Митного кодексу України, мети переміщення товарів через митний кордон України, та на підставі документів, що подаються митному органу для здійснення митного контролю та митного оформлення, декларантом можуть бути самостійно визначені такі види митного режиму:

1) імпорт;

2) реімпорт;

3) експорт;

4) реекспорт;

5) транзит;

6) тимчасове ввезення (вивезення);

7) митний склад;

8) спеціальна митна зона;

9) магазин безмитної торгівлі;

10) переробка на митній території України;

11) переробка за межами митної території України;

12) знищення або руйнування;

13) відмова на користь держави.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Податкового кодексу України правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначаються цим Кодексом, крім оподаткування ввізним (імпортним) митом або вивізним (експортним) митом, які встановлюються Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи.

Пунктом 3.1 статті 3 Податкового кодексу України встановлено, що податкове законодавство України складається з Конституції України, цього Кодексу, Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням ввізним або вивізним митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України, чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування, нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи.

У відповідності до пункту 3.2 статті 3 Податкового кодексу України, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Керуючись положеннями податкового законодавства та законами з питань митної справи при обранні суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності відповідного митного режиму оподаткування товарів, що переміщуються ним через митний кордон України, здійснюється наступним чином.

Відповідно до статті 188 Митного кодексу України імпорт - це митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень. Відповідно до пункту 2 статті 189 цього Кодексу ввезення товарів на митну територію України в режимі імпорту передбачає сплату податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію України відповідно до законів України.

1.1. Ввізне (імпортне) мито справляється відповідно до Закону України "Про Єдиний митний тариф" за ставками Митного тарифу України, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України", чинними на день подання митної декларації (далі - МД), якщо інше не передбачено законом або міжнародними договорами України.

1.2. Акцизний податок справляється відповідно до розділу VI Податкового кодексу України з товарів та за ставками, визначеними у статті 215 цього Кодексу, чинними на день подання МД.

Відповідно до підпункту 222.2.2 пункту 222.2 статті 222 Податкового кодексу України у разі ввезення маркованої підакцизної продукції на митну територію України акцизний податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання МД.

1.3. Податок на додану вартість (далі - ПДВ) сплачується відповідно до підпункту "в" пункту 185.1 статті 185 розділу V Податкового кодексу України за ставкою, чинною на день подання МД.

Відповідно до статті 190 Митного кодексу України реімпорт - це митний режим, відповідно до якого товари, що походять з України та вивезені за межі митної території України згідно з митним режимом експорту, не пізніше ніж у встановлений законодавством строк ввозяться на митну територію України для вільного обігу на цій території.

2.1. Ввізне (імпортне) мито не сплачується відповідно до пункту "є" статті 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф" за умови документального підтвердження українського походження товару. Звільнення не поширюється на товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД 1701, 1702, 1703, 1704, 1806, 2106 90 20 00, 2106 90 30 00, 2106 90 51 00, 2106 90 55 00, 2106 90 59 00, 2106 90 98 90; товари, що вироблені на територіях, де запроваджено митний режим спеціальної митної зони; товари, вироблені в митному режимі переробки на митній території України з давальницької сировини іноземного замовника.

2.2. Акцизний податок сплачується відповідно до розділу VI Податкового кодексу України з товарів та за ставками, визначеними у статті 215 цього Кодексу, чинними на день подання МД.

Відповідно до підпункту 213.2.2 пункту 213.2 статті 213 Податкового кодексу України у разі ввезення на митну територію України раніше експортованих підакцизних товарів (продукції), у яких виявлено недоліки, що перешкоджають реалізації цих товарів на митній території країни імпортера, для їх повернення експортеру без подальшої реалізації на митній території України, акцизний податок не справляється.

2.3. ПДВ сплачується відповідно до підпункту "в" пункту 185.1 статті 185 розділу V Податкового кодексу України за ставкою, чинною на день подання МД.

Відповідно до статті 194 Митного кодексу України експорт - це митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобов'язання про їх повернення на цю територію та без встановлення умов їх використання за межами митної території України.

Відповідно до пункту 2 статті 195 Митного кодексу України вивезення товарів за межі митної території України в режимі експорту передбачає сплату податків і зборів, встановлених на експорт товарів.

3.1. Вивізне (експортне) мито сплачується за ставками, встановленими законами про експортне мито та чинними на день подання МД.

3.2. Акцизний податок не сплачується відповідно до підпункту 213.2.1 пункту 213.2 статті 213 розділу VI Податкового кодексу України.

3.3. ПДВ не сплачується відповідно до підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 розділу V Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 196 Митного кодексу України реекспорт - це митний режим, відповідно до якого товари, що походять з інших країн, не пізніше ніж у встановлений законодавством строк з моменту їх ввезення на митну територію України вивозяться з цієї території в режимі експорту.

Відповідно до статті 198 Митного кодексу України звільнення від оподаткування товарів, що реекспортуються, регулюється виключно податковими законами України.

4.1. Вивізне (експортне) мито сплачується за ставками, встановленими законами про експортне мито та чинними на день подання МД.

4.2. Акцизний податок не сплачується відповідно до підпункту 213.2.1 пункту 213.2 статті 213 розділу VI Податкового кодексу України.

4.3. ПДВ не сплачується відповідно до підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 розділу V Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 200 Митного кодексу України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари і транспортні засоби переміщуються під митним контролем між двома митними органами або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання таких товарів і транспортних засобів на митній території України.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про транзит вантажів" свобода транзиту вантажів забезпечується шляхом звільнення від сплати будь-яких інших платежів, крім єдиного збору, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України (далі - єдиний збір).

Єдиний збір сплачується відповідно до Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", за ставками, визначеними в статті 5 цього Закону, та в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку справляння єдиного збору у пунктах пропуску через державний кордон" від 24.10.2002 N 1569.

Товари, що переміщуються транзитом, при дотриманні умов, передбачених статтею 201 Митного кодексу України, відповідно до Законів України "Про транзит вантажів" та "Про Єдиний митний тариф", підпункту 206.2.2 пункту 206.2 статті 206 розділу V і підпункту 213.3.3 пункту 213.3 статті 213 розділу VI Податкового кодексу України не підлягають оподаткуванню митом, акцизним податком та ПДВ.

Відповідно до статті 204 Митного кодексу України тимчасове ввезення (вивезення) - це митний режим, відповідно до якого товари можуть ввозитися на митну територію України чи вивозитися за межі митної території України з обов'язковим наступним поверненням цих товарів без будь-яких змін, крім природного зношення чи втрат за нормальних умов транспортування.

6.1. Тимчасове ввезення

6.1.1. Ввізне (імпортне) мито:

- при тимчасовому ввезенні товарів, зазначених у статтях 117, 119 і 206 Митного кодексу України та в Додатках B.1 - B.9, C і D до Конвенції про тимчасове ввезення, ввізне (імпортне) мито не сплачується відповідно до статті 23 Закону України "Про Єдиний митний тариф" та статті 2 цієї Конвенції,

- тимчасове ввезення на митну територію України інших товарів здійснюється зі сплатою мита за ставками, чинними на день подання МД.

6.1.2. Акцизний податок:

- при тимчасовому ввезенні товарів, зазначених у статтях 117, 119 і 206 Митного кодексу України та в Додатках B.1 - B.9, C і D до Конвенції про тимчасове ввезення, акцизний податок не сплачується відповідно до підпункту 213.3.3 пункту 213.3 статті 213 Податкового кодексу України та статті 2 цієї Конвенції,

- тимчасове ввезення на митну територію України інших товарів здійснюється зі сплатою акцизного податку за ставками, чинними на день подання МД,

- відповідно до пункту 219.2 статті 219 Податкового кодексу України підакцизні товари (продукція), які тимчасово ввозяться на митну територію України і призначені для показу чи демонстрації під час проведення виставок, конкурсів, нарад, семінарів та ярмарків, спеціальних виставкових заходів, якщо вони залишаються у власності нерезидентів та їх використання на території України не має комерційного характеру, пропускаються через митний кордон України без сплати акцизного податку під зобов'язання, узяте перед органом державної митної служби, про вивезення таких товарів (продукції) у тому самому стані, в якому вони ввозилися, крім змін внаслідок фактичного природного зношення, на строк тимчасового ввезення за умови надання гарантій (грошової застави) органу державної митної служби.

6.1.3. ПДВ:

- при тимчасовому ввезенні товарів, зазначених у статтях 117, 119 і 206 Митного кодексу України та в Додатках B.1 - B.9, C і D до Конвенції про тимчасове ввезення, а також повітряних суден, які ввозяться на митну територію України українськими авіакомпаніями за договорами оперативного лізингу, ПДВ не сплачується відповідно до підпункту "а" підпункту 206.2.4 пункту 206.2 статті 206 Податкового кодексу України та статті 2 цієї Конвенції,

- згідно з підпунктом "б" підпункту 206.2.4 пункту 206.2 статті 206 Податкового кодексу України в разі тимчасового ввезення на митну територію України товарів з метою виробництва чи виконання робіт (крім підакцизних та визначених підпунктом "а" підпункту 206.2.4 пункту 206.2 статті 206 Податкового кодексу України) та відповідно до вимог статті 4 додатка E до Конвенції про тимчасове ввезення застосовується часткове умовне звільнення. Перелік товарів, щодо яких під час тимчасового ввезення на митну територію України застосовується часткове умовне звільнення від обкладення податком на додану вартість, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 N 1195.

6.2. Зворотне вивезення після тимчасового ввезення

Відповідно до статті 23 Закону України "Про Єдиний митний тариф", підпункту "а" підпункту 206.2.4 пункту 206.2 статті 206 та підпункту 213.2.1 пункту 213.2 статті 213 Податкового кодексу України вивізне (експортне) мито, ПДВ та акцизний податок не сплачуються.

6.3. Тимчасове вивезення

Відповідно до статті 23 Закону України "Про Єдиний митний тариф", підпункту "а" підпункту 206.2.4 пункту 206.2 статті 206 та підпункту 213.2.1 пункту 213.2 статті 213 Податкового кодексу України вивізне (експортне) мито, ПДВ та акцизний податок не сплачуються.

6.4. Зворотне ввезення після тимчасового вивезення

6.4.1. При зворотному ввезенні тимчасово вивезених за межі України товарів, зазначених у статтях 117 і 206 Митного кодексу України, ввізне (імпортне) мито не сплачується відповідно до статті 23 Закону України "Про Єдиний митний тариф".

При зворотному ввезенні тимчасово вивезених товарів, які знову ввозяться на митну територію України і походять з іншої території, які були оплачені митом при первісному ввезенні на митну територію України, ввізне (імпортне) мито не сплачується відповідно до пункту "ж" статті 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф".

6.4.2. При зворотному ввезенні тимчасово вивезених за межі України товарів, зазначених у статтях 117 і 206 Митного кодексу України, акцизний податок не сплачується.

6.4.3. При зворотному ввезенні товарів, які тимчасово вивозились за межі України, ПДВ не сплачується відповідно до підпункту "а" підпункту 206.2.4 пункту 206.2 статті 206 Податкового кодексу України.

Зворотне ввезення на митну територію України раніше тимчасово вивезених за межі України не у відповідності до статті 206 Митного кодексу України товарів здійснюється зі сплатою мита та акцизного податку за ставками, чинними на день подання МД.

Відповідно до статті 212 Митного кодексу України митний склад - це митний режим, відповідно до якого ввезені з-за меж митної території України товари зберігаються під митним контролем без справляння податків і зборів і без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання, а товари, що вивозяться за межі митної території України, зберігаються під митним контролем після митного оформлення митними органами до фактичного їх вивезення за межі митної території України.

7.1. Ввізне (вивізне) мито не сплачується відповідно до статті 212 Митного кодексу України.

7.2. Акцизний податок не сплачується відповідно до підпункту 213.3.3 пункту 213.3 статті 213 розділу VI Податкового кодексу України.

7.3. ПДВ не сплачується відповідно до підпункту 206.2.3 пункту 206.2 статті 206 розділу V Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 217 Митного кодексу України спеціальна митна зона - це митний режим, відповідно до якого до товарів, які ввозяться на території відповідних типів спеціальних (вільних) економічних зон із-за меж митної території України, а також до товарів, які вивозяться з територій зазначених зон за межі митної території України, не застосовуються заходи тарифного і нетарифного регулювання, якщо інше не передбачено законом.

На цей час положеннями законодавства не передбачено застосування митного режиму спеціальної митної зони.

Відповідно до статті 225 Митного кодексу України магазин безмитної торгівлі - це митний режим, відповідно до якого товари, а також супутні товарам роботи, не призначені для споживання на митній території України, знаходяться та реалізуються під митним контролем у пунктах пропуску на митному кордоні України, відкритих для міжнародного сполучення, інших зонах митного контролю, визначених митними органами України, без справляння мита, податків, установлених на експорт та імпорт таких товарів, та без застосування заходів нетарифного регулювання.

9.1. Ввізне (вивізне) мито не сплачується відповідно до статті 225 Митного кодексу України.

9.2. Акцизний податок не сплачується відповідно до підпункту 213.3.3 пункту 213.3 статті 213 розділу VI Податкового кодексу України.

9.3. ПДВ не сплачується відповідно до підпункту 206.2.3 пункту 206.2 статті 206 розділу V Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 229 Кодексу переробка на митній території України - це митний режим, відповідно до якого ввезені на митну територію України товари піддаються у встановленому законодавством порядку переробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання, за умови вивезення за межі митної території України продуктів переробки відповідно до митного режиму експорту.

Відповідно до частини другої статті 231 Кодексу операції щодо переробки товарів можуть включати:

1) власне переробку товарів;

2) обробку товарів - монтаж, збирання, монтування та налагодження, внаслідок чого одержуються інші товари;

3) ремонт товарів, у тому числі відновлення та регулювання;

4) використання окремих товарів, що не є продуктами переробки, але які сприяють чи полегшують процес виготовлення продуктів переробки, якщо самі вони при цьому повністю витрачаються.

10.1. Ввезення товарів для переробки.

10.1.1. Переробка давальницької сировини.

Оподаткування давальницької сировини, що ввозиться на митну територію України, здійснюється з дотриманням вимог статті 2 Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" та статті 204 і підпункту 213.3.3 пункту 213.3 статті 213 Податкового кодексу України.

Сплата ввізного (імпортного) мита, акцизного податку та ПДВ здійснюється українським виконавцем шляхом видачі органу державної податкової служби за місцезнаходженням виконавця простого авальованого векселя із строком платежу, що дорівнює строку здійснення операції з давальницькою сировиною, але не більш як 90 календарних днів з моменту оформлення вантажної митної декларації. Виходячи з технологічних особливостей виробництва, Кабінет Міністрів України за поданням відповідного міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади може встановлювати інші строки виконання окремих видів операцій з давальницькою сировиною.

10.1.2. Операції з переробки, монтажу, збирання, монтування та налагодження товарів, які не підпадають під дію Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах".

Відповідно до підпункту 206.2.5 пункту 206.2 статті 206 та підпункту 213.3.3 пункту 213.3 статті 213 Податкового кодексу України й постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок випуску, обігу і погашення простих векселів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України товарів з метою ремонту" від 17.11.2004 N 1524 у разі розміщення товарів у митному режимі переробки на митній території України ввізне (імпортне) мито, ПДВ та акцизний податок не підлягають сплаті за умови надання на суму податкового зобов'язання простого векселя та за умови вивезення продуктів переробки з митної території України у визначений строк.

Випуск, обіг та погашення простих векселів здійснюються у порядку, визначеному Законом України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах",.

10.1.3. Ремонт товарів:

- ввізне (імпортне) мито не сплачується відповідно до статті 23 Закону України "Про Єдиний митний тариф";

- ПДВ та акцизний податок відповідно до підпункту 206.2.5 пункту 206.2 статті 206 та підпункту 213.3.3 пункту 213.3 статті 213 Податкового кодексу України не підлягають сплаті за умови надання на суму податкового зобов'язання простого векселя та за умови вивезення відремонтованих товарів з митної території України у визначений строк. Випуск, обіг та погашення простих векселів здійснюються у порядку, визначеному Законом України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах".

10.1.4. Використання окремих товарів, що не є продуктами переробки, але які сприяють чи полегшують процес виготовлення продуктів переробки, якщо самі вони при цьому повністю витрачаються:

- ввізне (імпортне) мито сплачується за ставками Митного тарифу України, чинними на день подання МД;

- ПДВ та акцизний податок відповідно до підпункту 206.2.5 пункту 206.2 статті 206 та підпункту 213.3.3 пункту 213.3 статті 213 Податкового кодексу України не підлягають сплаті за умови надання на суму податкового зобов'язання простого векселя та за умови вивезення відремонтованих товарів з митної території України у визначений строк. Випуск, обіг та погашення простих векселів здійснюються у порядку, визначеному Законом України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах".

10.1.5. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання ввезення (пересилання) товарів у спеціальні (вільні) економічні зони та вивезення товарів за їх межі" від 30.11.2005 N 1119 суб'єкти підприємницької діяльності, що реалізують інвестиційні проекти у спеціальних (вільних) економічних зонах, на території яких забезпечується виконання заходів і дотримання вимог, передбачених главою 36 Митного кодексу України, при ввезенні (пересиланні) товарів (крім підакцизних товарів та товарів 1 - 24 груп УКТ ЗЕД) в рамках реалізації інвестиційних проектів з метою здійснення операцій, зазначених у статті 231 Митного кодексу України, із встановленням строку переробки таких товарів відповідно до статті 232 Митного кодексу України, можуть за своїм рішенням надавати митним органам прості авальовані векселі на суму ввізного мита та ПДВ із строком погашення, що дорівнює строку переробки цих товарів, але не більш як 90 днів, або строку, встановленого Кабінетом Міністрів України у порядку, визначеному частиною третьою статті 232 Митного кодексу України, за умови вивезення перероблених товарів за межі митної території України. Випуск, обіг та погашення зазначених векселів здійснюються у порядку, визначеному Законом України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах".

10.2. Вивезення продуктів переробки

10.2.1. Оподаткування готової продукції, виробленої з давальницької сировини, що вивозиться за межі митної території України, здійснюється з дотриманням вимог статті 2 Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" та статті 204, підпункту 206.2.5 пункту 206.2 статті 206 і підпункту 213.3.3 пункту 213.3 статті 213 Податкового кодексу України:

- вивізне (експортне) мито не сплачується;

- акцизний податок не сплачується;

- ПДВ не сплачується.

У разі вивезення готової продукції в повному обсязі, передбаченому контрактом, за межі митної території України у визначений період, вексель погашається і ввізне (імпортне) мито, акцизний податок та ПДВ не справляються. Вексель погашається також у разі часткового вивезення готової продукції за межі митної території України, передбаченого умовами контракту, якщо український виконавець документально підтвердить сплату ввізного мита, податків та зборів, які повинні бути сплачені у разі ввезення в Україну частини сировини, з якої вироблено не вивезену з України готову продукцію.

10.2.2. Оподаткування інших продуктів переробки:

- вивізне (експортне) мито сплачується як при експорті товарів;

- акцизний податок не сплачується відповідно до підпункту 213.2.1 пункту 213.2 статті 213 Податкового кодексу України;

- ПДВ не сплачується відповідно до підпункту 206.2.5 пункту 206.2 статті 206 Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 237 Митного кодексу України переробка за межами митної території України - це митний режим, відповідно до якого товари, що перебувають у вільному обігу на митній території України, вивозяться без застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання з метою їх переробки за межами митної території України та наступного повернення в Україну.

Відповідно до статті 238 Митного кодексу України під час переробки товарів за межами митної території України можуть здійснюватися операції, зазначені у частині другій статті 231 цього Кодексу.

11.1. Вивезення товарів для переробки

11.1.1. Оподаткування давальницької сировини, що вивозиться за межі митної території України відповідно до Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах":

- відповідно до статті 5 Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах", якщо давальницька сировина, що вивозиться за межі митної території України українським замовником, підлягає обкладенню вивізним (експортним) митом, його сплата провадиться українським замовником шляхом видачі простого авальованого векселя з відстроченням платежу на період здійснення операції з давальницькою сировиною, але не більш як на 90 календарних днів з моменту оформлення вивізної вантажної митної декларації. Якщо готова продукція в обумовленому контрактом обсязі не ввозиться у визначений цим Законом строк або в Україну повертаються кошти від реалізації готової продукції, український замовник зобов'язаний оплатити вексель.

У разі непогашення векселедавцем у визначений строк такого векселя векселедержатель може опротестувати його в неплатежі згідно із законодавством та протягом одного робочого дня з моменту опротестування звернутися до банку, який здійснив аваль векселя, з вимогою про його оплату. Банк зобов'язаний не пізніше операційного дня, що настає за днем звернення векселедержателя, переказати йому зазначену у векселі суму.

Вивезення за межі митної території України товарів, зазначених у статті 1 Закону України "Про ставки вивізного (експортного) мита на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикати з їх використанням", як давальницької сировини, здійснюється виключно за умови попередньої сплати до бюджету суми вивізного (експортного) мита грошима (при цьому вексельна або інша форма розрахунків не допускається);

- акцизний податок не сплачується відповідно до підпункту 213.2.1 пункту 213.2 статті 213 розділу VI Податкового кодексу України;

- ПДВ не сплачується відповідно до підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 розділу V Податкового кодексу України.

11.1.2. Оподаткування товарів, що вивозяться за межі України з метою переробки та не підпадають під дію Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах":

- вивізне (експортне) мито сплачується за ставками, встановленими законами про експортне мито та чинними на день подання ВМД;

- акцизний податок не сплачується відповідно до підпункту 213.2.1 пункту 213.2 статті 213 розділу VI Податкового кодексу України;

- ПДВ не сплачується відповідно до підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 розділу V Податкового кодексу України.

11.2. Повернення продуктів переробки

Оподаткування продуктів переробки, що вивозилися у митному режимі переробки за межами митної території України, здійснюється зі сплатою ввізного (імпортного) мита, акцизного податку та ПДВ як при імпорті товарів.

Відповідно до підпункту 206.2.6 пункту 206.2 статті 206 Податкового кодексу України під час ввезення на митну територію України продуктів переробки товарів, що вивозилися за її межі з метою ремонту в митному режимі переробки за межами митної території України, ПДВ не сплачується.

Відповідно до пункту "ж" статті 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф" товари, які походять з іншої території, які були оплачені митом при первісному ввезенні на митну територію України, при їх поверненні на митну територію України після ремонту звільняються від сплати ввізного (імпортного) мита.

Відповідно до статті 243 Митного кодексу України знищення або руйнування - це митний режим, відповідно до якого товари, ввезені на митну територію України, знищуються під митним контролем чи приводяться у стан, який виключає можливість їх використання, без справляння податків, установлених на імпорт, а також без застосування заходів нетарифного регулювання до товарів, що знищуються або руйнуються.

12.1. Ввізне (імпортне) мито не сплачується відповідно до пункту "д" статті 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф".

12.2. Акцизний податок не сплачується відповідно до підпункту 213.3.3 пункту 213.3 статті 213 розділу VI Податкового кодексу України.

12.3. ПДВ не сплачується відповідно до підпункту 206.2.3 пункту 206.2 статті 206 розділу V Податкового кодексу України.

Відходи (залишки), що утворилися в результаті знищення або руйнування товарів, оподатковуються в залежності від того, в який митний режим вони були розміщені як товари, що ввезені на митну територію України і перебувають під митним контролем.

Відповідно до статті 246 Митного кодексу України відмова на користь держави - це митний режим, відповідно до якого власник відмовляється від товарів, що перебувають під митним контролем, без будь-яких умов на свою користь. У режимі відмови на користь держави на товари не нараховуються і не справляються податки і збори, а також не застосовуються заходи нетарифного регулювання.

13.1. Ввізне (імпортне) мито не сплачується відповідно до пункту "г" статті 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф".

13.2. Акцизний податок не сплачується відповідно до підпункту 213.3.3 пункту 213.3 статті 213 розділу VI Податкового кодексу України.

13.3. ПДВ не сплачується відповідно до підпункту 206.2.2 пункту 206.2 статті 206 розділу V Податкового кодексу України.

Підпунктом 14.1.254 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що умовне звільнення від оподаткування ПДВ у разі ввезення товарів на митну територію України - це звільнення від сплати нарахованого податкового зобов'язання у разі розміщення товарів у митних режимах, що передбачають звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог митного режиму. При цьому, пунктом 206.3 статті 206 та підпунктом 213.3.3 пункту 213.3 статті 213 цього Кодексу встановлено, що у разі порушення умов митних режимів, під час розміщення в які надано повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, особа, відповідальна за дотримання режиму, зобов'язана сплатити суму податкового зобов'язання по ПДВ та акцизному податку, на яку було надане умовне звільнення.

Нарахування та справляння плати за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, встановленим для митних органів, здійснюється за ставками, визначеними постановою Кабінету Міністрів України "Про справляння плати за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів" від 18.01.2003 N 93.

У разі встановлення податковим законодавством, законами з питань митної справи та міжнародними договорами України пільг з оподаткування для окремих категорій товарів, що переміщуються через митний кордон України, їх митне оформлення здійснюється відповідно до норм і вимог такого законодавства та таких договорів.

Листи Держмитслужби від 11.03.2003 N 11/4-15-3513-ЕП, від 06.06.2003 N 11/7-09-8709-ЕП, від 06.01.2004 N 11/5-15-4-ЕП, від 30.01.2004 N 09/09-334-ЕП, від 23.02.2005 N 34/34-1007-ЕП, від 25.05.2006 N 11/4-15/5724-ЕП, від 14.05.2007 N 11/7-15/4906-ЕП та від 26.12.2008 N 11/2-15/14215-ЕП вважати відкликаними.

Виключити з листа Держмитслужби від 03.10.2008 N 11/2-15/10932-ЕП абзац дванадцятий.