властивості, якість,
комплектність, придатність до
застосування, стандарти,
характеристики, особливості
реалізації товарів, робіт,
послуг, ціну і знижки на них, а
також про істотні умови
договору; містять неповні,
неточні або неправдиві дані про
фінансовий стан чи господарську
діяльність суб'єкта
господарювання; приписують
повноваження та права, яких не
мають, або відносини, в яких не
перебувають; містять посилання
на обсяги виробництва,
придбання, продажу чи поставки
товарів, виконання робіт,
надання послуг, яких фактично
не було на день поширення
інформації.
Положення цієї статті в основному ґрунтуються на приписах пункту 3 частини третьої статті 10bis Паризької конвенції.
Поширення інформації, що вводить в оману, визначається як недобросовісна конкуренція у вигляді досягнення неправомірних переваг у конкуренції.
На відміну від статті 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" та пункту 1 частини третьої статті 10bis Паризької конвенції, коли недобросовісною конкуренцією визначаються дії у конкуренції, що можуть спричинити змішування (плутанину) стосовно господарської діяльності іншого суб'єкта господарювання, положення статті 15-1 стосуються введення в оману щодо власної діяльності відповідного суб'єкта господарювання.
Поняття інформації, що вводить в оману, не обмежується повідомленням лише очевидно недостовірних відомостей. Поширення неточної, неповної, відірваної від контексту інформації, так само як і перебільшення, замовчування окремих фактів, пов'язаних з предметом реклами, може створювати у споживачів невірне уявлення щодо відповідних товарів, робіт чи послуг.
Поширення інформації, що вводить в оману, з огляду на положення частини другої статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", має оцінюватись в контексті "дій у конкуренції", тобто на момент поширення окресленої інформації відповідні суб'єкти господарювання мають перебувати у конкурентних відносинах.
Отже, для кваліфікації порушення за статтею 15-1 необхідно встановити, що поширення інформації, що вводить в оману, відбувалося в конкурентних відносинах, ці дії вплинули або можуть вплинути на наміри певних осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг відповідного суб'єкта господарювання. Перелік відомостей, які можна кваліфікувати як інформацію, що вводить в оману, наведений у статті, не є вичерпним.
Розмежування компетенції Комітету та Держспоживстандарту у сфері реклами має здійснюватися на таких засадах.
Приписи Законів України "Про рекламу" та "Про захист прав споживачів" не обмежують повноваження органів Комітету притягати рекламодавців до відповідальності за недобросовісну конкуренцію, пов'язану з недобросовісною рекламою, незалежно від рішень інших державних органів, що здійснюють контроль за дотриманням законодавства України про рекламу у межах своєї компетенції. Більше того, частина третя статті 27 Закону України "Про рекламу" містить правило, відповідно до якого до компетенції Держспоживстандарту віднесені випадки порушення законодавства про рекламу, крім тих, що віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету. Зазначена норма дозволяє запобігти порушенню статті 61 Конституції України щодо заборони двічі притягати до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Необхідно враховувати, що згідно з положеннями Закону України "Про рекламу" поняття недобросовісної реклами охоплює не лише рекламу, що вводить в оману споживачів реклами, а і рекламу, що завдає шкоди особам, державі чи суспільству внаслідок порушення вимог щодо часу, місця і способу розповсюдження, тобто зазвичай не передбачає введення споживачів в оману(17).
_______________
(17) Див. статті 1 "Визначення термінів", 20 "Реклама і діти", 21 "Реклама лікарських засобів" і 22 "Реклама алкогольних напоїв та тютюнових виробів" Закону України "Про рекламу".
Споживачами недобросовісної реклами, права яких захищає Закон України "Про рекламу", можуть бути як фізичні так і юридичні особи.
Отже, основним критерієм віднесення розгляду справ про порушення, пов'язані з недобросовісною рекламою, до компетенції саме органів Комітету є отримання рекламодавцем, внаслідок введення споживачів (фізичних, юридичних осіб) в оману, неправомірних переваг перед його конкурентами. При цьому, необхідно враховувати, що припинення будь-яких проявів недобросовісної реклами, що спрямована лише на споживачів - юридичних осіб, не відноситься до компетенції Держспоживстандарту.
Додаткові роз'яснення з питань застосування статті 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" будуть викладені в окремому інформаційному листі.
5.12. Зміни до статей 17, 18 і 19
Стаття 17. Розголошення Стаття 17. Розголошення
комерційної таємниці комерційної таємниці
Розголошенням комерційної Розголошенням комерційної
таємниці є ознайомлення іншої таємниці є ознайомлення іншої
особи без згоди особи, особи без дозволу особи,
уповноваженої на те, з уповноваженої на те, з
відомостями, що відповідно до відомостями, що відповідно до
чинного законодавства України законодавства України
становлять комерційну таємницю, становлять комерційну таємницю,
особою, якій ці відомості були особою, якій ці відомості були
довірені у встановленому порядку довірені або стали відомі у
або стали відомі у зв'язку з зв'язку з виконанням
виконанням службових обов'язків, відповідних обов'язків, якщо це
якщо це завдало чи могло завдати завдало чи могло завдати шкоди
шкоди господарюючому суб'єкту суб'єкту господарювання.
(підприємцю).
Стаття 18. Схилення до Стаття 18. Схилення до
розголошення комерційної розголошення комерційної
таємниці таємниці
Схиленням до розголошення Схиленням до розголошення
комерційної таємниці є комерційної таємниці є
спонукання особи, якій були спонукання особи, якій були
довірені у встановленому порядку довірені у встановленому
або стали відомі у зв'язку з порядку або стали відомі у
виконанням службових обов'язків зв'язку з виконанням
відомості, що відповідно до відповідних обов'язків
законодавства України становлять відомості, що відповідно до
комерційну таємницю, до законодавства України
розкриття цих відомостей, якщо становлять комерційну таємницю,
це завдало чи могло завдати до розкриття цих відомостей,
шкоди господарюючому суб'єкту якщо це завдало чи могло
(підприємцю). завдати шкоди суб'єкту
господарювання.
Стаття 19. Неправомірне Стаття 19. Неправомірне
використання комерційної використання комерційної
таємниці таємниці
Неправомірним використанням Неправомірним використанням
комерційної таємниці є комерційної таємниці є
впровадження у виробництво або впровадження у виробництво або
врахування під час планування врахування під час планування
чи здійснення підприємницької чи здійснення господарської
діяльності без дозволу діяльності без дозволу
уповноваженої на те особи уповноваженої на те особи
неправомірно здобутих відомостей, що становлять
відомостей, що становлять відповідно до законодавства
відповідно до законодавства України комерційну таємницю.
України комерційну таємницю.
У статті 17 слово "згода" замінено на слово "дозвіл", виходячи з того, що згідно з пунктом 2 частини першої статті 506 Цивільного кодексу України майновими правами інтелектуальної власності на комерційну таємницю є, зокрема, "виключне право дозволяти використання комерційної таємниці".
Заміна у статтях 17 і 18 слова "службових" на слово "відповідних" (обов'язків) зумовлена тим, що особами, які правомірно володіють комерційною таємницею, можуть бути особи, яким відповідна інформація стала відома через виконання не лише службових, а й інших, зокрема, договірних обов'язків (до прикладу, аудиторам, працівникам юридичних чи консалтингових фірм).
Слова "неправомірно здобутих" (стосовно відомостей, які становлять комерційну таємницю) у статті 19 виключені, оскільки попередня редакція статті 19 не забороняла особі, якій комерційна таємниця була довірена або стала відома у зв'язку із виконання нею відповідних обов'язків, використовувати відповідні відомості без дозволу їх власника, зокрема під час здійснення нею власної господарської діяльності.
Під час застосування статей 16 - 19 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" необхідно враховувати, що відповідно до статті 508 Цивільного кодексу України строк правової охорони комерційної таємниці обмежується часом існування сукупності її ознак, зокрема умови щодо важкодоступності відповідних відомостей для третіх осіб(18).
_______________
5.13. Зміни до статей 20-24
Стаття 20. Види відповідальності Стаття 20. Види
відповідальності
Вчинення дій, визначених цим Вчинення дій, визначених цим
Законом як недобросовісна Законом як недобросовісна
конкуренція, тягне за собою конкуренція, тягне за собою
накладання Антимонопольним відповідальність, передбачену
комітетом України штрафів, цим Законом.
передбачених цим Законом, а
також адміністративну, цивільну
та кримінальну відповідальність
у випадках, передбачених
законодавством.
Стаття 21. Накладання штрафів на Стаття 21. Накладення штрафу за
господарюючих суб'єктів - недобросовісну конкуренцію
юридичних осіб та їх об'єднання
Вчинення господарюючими Вчинення суб'єктами
суб'єктами - юридичними особами господарювання дій, визначених
та їх об'єднаннями дій, цим Законом як недобросовісна
визначених цим Законом як конкуренція, тягне за собою
недобросовісна конкуренція, накладення штрафу у розмірі до
тягне за собою накладання на них п'яти відсотків доходу
Антимонопольним комітетом (виручки) від реалізації
України, його територіальними продукції (товарів, робіт,
відділеннями штрафів у розмірі послуг) суб'єкта господарювання
до трьох відсотків виручки від за останній звітний рік, що
реалізації товарів, виконання передував року, в якому
робіт, надання послуг накладається штраф.
господарюючого суб'єкта за
останній звітний рік, що
передував року, в якому
накладається штраф.
У разі, якщо обчислення виручки Якщо доходу (виручки) немає або
господарюючого суб'єкта відповідач на вимогу органів
неможливе або виручка відсутня, Антимонопольного комітету
штрафи, зазначені у частині України, голови його
першій цієї статті, накладаються територіального відділення не
у розмірі до п'яти тисяч надав відомостей про розмір
неоподатковуваних мінімумів доходу (виручки), штраф,
доходів громадян. передбачений частиною першою
цієї статті, накладається у
розмірі до десяти тисяч
неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян. Накладення
штрафу здійснюється відповідно
до частин третьої - сьомої
статті 52 Закону України "Про
захист економічної конкуренції"
( 2210-14 ). Суми стягнутих
штрафів та пені за прострочення
їх сплати зараховуються до
державного бюджету.
Стаття 22. Накладання штрафів на Статті 22 і 23 виключені
юридичних осіб, їх об'єднання та
об'єднання громадян, що не є
господарюючими суб'єктами
Вчинення дій, визначених цим
Законом як недобросовісна
конкуренція, юридичними особами,
їх об'єднаннями та об'єднаннями
громадян, що не є господарюючими
суб'єктами, тягне за собою
накладання на них
Антимонопольним комітетом
України, його територіальними
відділеннями штрафів у розмірі
до двох тисяч неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян.
Стаття 23. Адміністративна
відповідальність громадян
Вчинення дій, визначених цим
Законом як недобросовісна
конкуренція, громадянами, які
займаються підприємницькою
діяльністю без створення
юридичної особи, тягне за собою
накладення адміністративного
стягнення згідно із
законодавством. Вчинення в
інтересах третіх осіб дій,
визначених цим Законом як
недобросовісна конкуренція,
громадянами, що не є
підприємцями, тягне за собою
накладення адміністративного
стягнення згідно із
законодавством.
Стаття 24. Відшкодування збитків Стаття 24. Відшкодування шкоди
Збитки, заподіяні внаслідок Особи, яким завдано шкоду
вчинення дій, визначених цим внаслідок вчинення дій,
Законом як недобросовісна визначених цим Законом як
конкуренція, підлягають недобросовісна конкуренція,
відшкодуванню за позовами можуть звернутися до суду із
заінтересованих осіб у порядку, позовом про її відшкодування.
визначеному цивільним
законодавством України.
Положення глави 5 "Відповідальність за недобросовісну конкуренцію" приведені у відповідність до правових засад, визначених Законом України "Про захист економічної конкуренції".
Закон встановлює відповідальність суб'єктів господарювання - фізичних осіб за недобросовісну конкуренцію у вигляді штрафу, що накладається органами Комітету, а також підвищує розмір штрафу за недобросовісну конкуренцію з трьох до п'яти відсотків доходу (виручки) відповідного суб'єкта господарювання - фізичної або юридичної особи.
Під час прийняття рішення про накладення штрафу за недобросовісну конкуренцію органам Комітету необхідно враховувати положення частин третьої - сьомої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а саме:
штраф накладається на суб'єкт господарювання, в особі юридичних (фізичних) осіб, які вчинили дії, визначені Законом України "Про захист від недобросовісної конкуренції" як недобросовісна конкуренція або отримали чи можуть отримати переваги у конкуренції чи інші вигоди;
у разі потреби розмір доходу (виручки) може бути визначений органами Антимонопольного комітету України на підставі адміністративної інформації, отриманої з інших джерел;
у разі, якщо суб'єкт господарювання працював менше одного року, розмір штрафу обчислюється від доходу (виручки) суб'єкта господарювання за весь час до прийняття рішення про накладення штрафу;
рішення про накладення штрафів у розмірах понад одну тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймаються виключно Антимонопольним комітетом України, адміністративною колегією Антимонопольного комітету України на їхніх засіданнях.
Закон не передбачає встановлення кримінальної та адміністративної відповідальності за вчинення дій, визначених Законом України "Про захист від недобросовісної конкуренції" як недобросовісна конкуренція, оскільки:
адміністративна відповідальність фізичних осіб - суб'єктів господарювання за недобросовісну конкуренцію фактично не застосовувалась через неможливість розгляду відповідних справ у порядку, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення;
встановлена Законом відповідальність суб'єктів господарювання - фізичних та юридичних осіб (накладення штрафів, відшкодування шкоди) є достатньою з точки зору забезпечення каральної та превентивної функцій юридичної відповідальності;
Кримінальний кодекс України не передбачає ознак злочину за вчинення дій, визначених Законом України "Про захист від недобросовісної конкуренції" як недобросовісна конкуренція(19).
_______________
(19) Основним безпосереднім об'єктом злочину, передбаченого статтею 229 "Незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару" Кримінального кодексу України є встановлений законодавством порядок охорони і використання відповідних об'єктів права інтелектуальної власності.
З огляду на зміни, що внесені до статей 1 та 2, Закон скасовує відповідальність за вчинення дій, визначених Законом України "Про захист від недобросовісної конкуренції" як недобросовісна конкуренція, стосовно юридичних осіб, їх об'єднань та об'єднань громадян, що не є суб'єктами господарювання, тобто осіб, які не можуть вчиняти "дії у конкуренції".
Відповідно до статей 11, 16, 22 і 23 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів шляхом звернення до суду з відповідною заявою може бути не лише відшкодування збитків та інші способи відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, а й відшкодування моральної (немайнової) шкоди, яка полягає у приниженні ділової репутації фізичної або юридичної особи. Тому зміни до статті 24 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" спрямовані на узгодження положень цієї статті з нормами Цивільного кодексу України(20).
_______________
(20) Аналогічні положення містяться у статті 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
5.14. Зміни до статті 25
Стаття 25. Вилучення товарів з Стаття 25. Вилучення товарів з
неправомірно використаним неправомірно використаним
позначенням та копій виробів позначенням та копій виробів
іншого господарюючого суб'єкта іншого суб'єкта господарювання
(підприємця)
У разі встановлення факту У разі визнання вчинення
неправомірного використання порушень, передбачених статтями
чужих позначень, рекламних 4 і 6 цього Закону, органи
матеріалів, упаковки, Антимонопольного комітету
передбаченого статтею 4 цього України або особи, права яких
Закону, або факту копіювання порушені, мають право
виробів, передбаченого статтею 6 звернутися до суду із позовом
цього Закону, заінтересовані про вилучення відповідних
особи можуть звернутися до товарів з неправомірно
Антимонопольного комітету використаним позначенням, копій
України, його територіальних виробів іншого суб'єкта
відділень із заявою про господарювання і у виробника, і
вилучення товарів з неправомірно у продавця.
використаним позначенням або
копій виробів іншого
господарюючого суб'єкта
(підприємця) як у виробника, так
і у продавця.
Порядок використання вилучених Порядок використання вилучених
товарів визначається Кабінетом товарів визначається Кабінетом
Міністрів України. Вилучення Міністрів України. Рішення про
товарів із неправомірно вилучення товарів з
використаним позначенням та неправомірно використаним
копій виробів іншого позначенням та копій виробів
господарюючого суб'єкта іншого суб'єкта господарювання
(підприємця) застосовується у приймається у разі, якщо
разі, коли можливість змішування можливість змішування з
з діяльністю іншого діяльністю іншого суб'єкта
господарюючого суб'єкта господарювання не може бути
(підприємця) не може бути усунена в інший спосіб.
усунена іншим шляхом.
Товари із неправомірно використаним позначенням та копії виробів іншого суб'єкта господарювання на момент прийняття органом Комітету рішення у справі про недобросовісну конкуренцію, як правило, вже перебувають у господарському обороті, зокрема у мережах роздрібної торгівлі, і не є власністю відповідача у справі. Тому рішення органу Комітету про вилучення товарів зазвичай не може бути виконано відповідачем.
Крім того, відповідно до статті 41 Конституції України конфіскація майна як різновид юридичної відповідальності може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Отже, Закон встановлює, що вилучення відповідних товарів (виробів) і у виробника, і у продавця може здійснюватися лише за рішенням суду.
5.15. Зміни до статей 27-32
Стаття 27. Процесуальні засади Стаття 27. Процесуальні засади
розгляду Антимонопольним діяльності органів
комітетом України та його Антимонопольного комітету
територіальними відділеннями України щодо захисту від
справ про недобросовісну недобросовісної конкуренції
конкуренцію
Справи про недобросовісну Процесуальні засади діяльності
конкуренцію розглядаються органів Антимонопольного
Антимонопольним комітетом комітету України щодо захисту
України та його територіальними від недобросовісної
відділеннями у порядку, конкуренції, зокрема розгляд
визначеному цим Законом, Законом справ про недобросовісну
України "Про обмеження конкуренцію, порядок виконання
монополізму та недопущення рішень та розпоряджень органів
недобросовісної конкуренції у Антимонопольного комітету
підприємницькій діяльності" України, голів його
( 2132-12 ), Законом України територіальних відділень, їх
"Про Антимонопольний комітет перевірка, перегляд, оскарження
України" ( 3659-12 ) та іншими та гарантії учасників процесу,
актами законодавства України. інші питання щодо захисту від
недобросовісної конкуренції
регулюються законодавством про
захист економічної конкуренції
з урахуванням особливостей,
визначених цим Законом.
Стаття 28. Строк звернення із Стаття 28. Строк звернення із
заявою про захист прав заявою про захист прав
Особи, права яких порушені Особи, права яких порушені
діями, визначеними цим Законом діями, визначеними цим Законом
як недобросовісна конкуренція, як недобросовісна конкуренція,
можуть протягом шести місяців з можуть протягом шести місяців з
дня, коли вони дізнались або дня, коли вони дізнались або
повинні були дізнатися про повинні були дізнатися про
порушення своїх прав, звернутися порушення своїх прав,
до Антимонопольного комітету звернутися до Антимонопольного
України, його територіальних комітету України, його
відділень із заявою про захист територіальних відділень із
своїх прав. заявою про захист своїх прав.
Закінчення строку звернення із Закінчення строку звернення із
заявою є підставою для відмови у заявою є підставою для відмови
прийнятті заяви. у прийнятті заяви, якщо орган
Антимонопольного комітету
України не визнає поважними
причини пропуску строку
звернення із заявою.
Якщо Антимонопольний комітет частину третю виключено
України, його територіальні
відділення визнають поважними
причини пропуску строку
звернення із заявою, порушене
право підлягає захисту.
Стаття 28-1. Строк давності
притягнення до відповідальності
за недобросовісну конкуренцію
Суб'єкт господарювання не може
бути притягнутий до
відповідальності за вчинення
дій, визначених цим Законом як
недобросовісна конкуренція,
якщо закінчився строк давності
притягнення до
відповідальності. Строк
давності притягнення до
відповідальності за
недобросовісну конкуренцію
становить три роки з дня
вчинення порушення, а в разі
триваючого порушення - з дня
закінчення вчинення порушення.
Перебіг строку давності
зупиняється на час розгляду
органами Антимонопольного
комітету України справи про
недобросовісну конкуренцію.
Стаття 29. Заходи, які Стаття 29. Попереднє рішення у
забезпечують виконання рішень справі
Антимонопольного комітету
України та його територіальних
відділень.
У процесі розгляду справи У процесі розгляду справи
Антимонопольний комітет України, органи Антимонопольного
його територіальні відділення за комітету України можуть
поданою заявником заявою мають прийняти попереднє рішення за
право вжити заходів щодо умов та у порядку, передбачених
забезпечення виконання рішення, статтею 47 Закону України "Про
якщо невжиття таких заходів може захист економічної конкуренції"
ускладнити чи зробити неможливим ( 2210-14 ).
його виконання. метою
забезпечення виконання рішення
Антимонопольний комітет України,
його територіальні відділення
виносять розпорядження про:
заборону особі, в діях якої
вбачаються ознаки порушення
(відповідачу), вчиняти певні
дії; накладення арешту на майно
або грошові суми, що належать
відповідачу. Розпорядження може
бути оскаржене до суду в
порядку, визначеному статтею 32
цього Закону, у
п'ятнадцятиденний строк з дня
одержання копії розпорядження.
Відповідач у разі закриття
провадження у справі у зв'язку з
недоведенням вчинення порушення
може стягнути з заявника збитки,
завдані йому забезпеченням
виконання рішення, у порядку,
визначеному цивільним
законодавством України.
Стаття 30. Рішення Стаття 30. Рішення органів
Антимонопольного комітету Антимонопольного комітету
України та його територіальних України
відділень
Антимонопольний комітет України, Органи Антимонопольного
його територіальні відділення у комітету України у справах про
справах про недобросовісну недобросовісну конкуренцію
конкуренцію приймають приймають обов'язкові для
обов'язкові для виконання виконання рішення про:
рішення про:
визнання факту недобросовісної визнання факту недобросовісної
конкуренції; конкуренції;
припинення недобросовісної припинення недобросовісної
конкуренції; конкуренції;
офіційне спростування за рахунок офіційне спростування за
порушника поширених ним рахунок порушника поширених ним
неправдивих, неточних або неправдивих, неточних або
неповних відомостей; накладання неповних відомостей; накладання
штрафів; штрафів;
вилучення товарів із закриття провадження у справі.
неправомірно використаним
позначенням та копій виробів
іншого господарюючого суб'єкта
(підприємця);
скасування або зміну абзац сьомий виключено
центральними та місцевими
органами державної виконавчої
влади, виконавчими органами
місцевого самоврядування
прийнятих ними неправомірних
актів і розірвання укладених
ними угод.
Рішення про накладання штрафів у частину другу виключено
розмірах понад чотириста
неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян приймається
виключно Антимонопольним
комітетом України на його
засіданнях. Рішення про
вилучення товарів із
неправомірно використаним
позначенням та копій виробів
іншого господарюючого суб'єкта
(підприємця) підлягає виконанню
у порядку, встановленому для
виконання судових рішень.
У разі надходження від заявника
клопотання про відмову від
заяви про захист своїх прав
органи Антимонопольного
комітету України можуть
прийняти рішення про закриття
провадження у справі.
Стаття 31. Порядок виконання Статті 31 і 32 виключені
рішень про накладання штрафу
Порушник, на якого накладено
штраф, сплачує його у
тридцятиденний строк з дня
одержання рішення про накладення
штрафу, якщо інше не визначено
цим рішенням. За кожен день
прострочення сплати штрафу
стягується пеня у розмірі одного
відсотка від суми штрафу. У разі
відмови від сплати штрафу
Антимонопольний комітет України,
його територіальні відділення
стягують штраф та пеню у
судовому порядку. Стаття 32.
Оскарження рішень
Антимонопольного комітету
України та його територіальних
відділень Рішення
Антимонопольного комітету
України та його територіальних
відділень, прийняті у справах
про недобросовісну конкуренцію,
можуть бути оскаржені до суду
заінтересованими особами у
тридцятиденний строк з дня
одержання копії рішення.
Із втратою у 2002 році чинності Законом України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності" та відповідно набранням чинності Законом України "Про захист економічної конкуренції" регулювання окремих питань щодо розгляду органами Комітету справ про недобросовісну конкуренцію, а також порядку виконання та оскарження рішень у таких справах, стало відмінним від того, що передбачено Законом України "Про захист економічної конкуренції" у випадках розгляду органами Комітету справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Окреслені відмінності у регулюванні стосувалися строків давності притягнення до відповідальності(21), прийняття попереднього рішення, розмірів штрафу, що може накладатися виключно Антимонопольним комітетом України на його засіданнях, строків сплати штрафу та розміру пені за прострочення його сплати, а також строку оскарження рішень у справах.
_______________
(21) Строк давності притягнення до відповідальності за недобросовісну конкуренцію не був встановлений.
Закон врегульовує зазначені питання щодо захисту від недобросовісної конкуренції на засадах, визначених законодавством про захист економічної конкуренції.
Разом з тим, змінами до статті 30 Закон визначив певні особливості закриття провадження у справах про недобросовісну конкуренцію. Тому органам Комітету під час розгляду таких справ необхідно враховувати, що крім випадків, визначених статтею 49 Закону України "Про захист економічної конкуренції", підставою для прийняття рішення про закриття провадження у справі про недобросовісну конкуренцію може бути надходження від заявника клопотання про відмову від заяви про захист своїх прав, порушених діями, визначеними як недобросовісна конкуренція.
Вирішуючи питання про закриття провадження у справі про недобросовісну конкуренцію на підставі частини третьої статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", органам Комітету необхідно брати до уваги інтереси інших осіб, права яких порушені діями, визначеними цим Законом як недобросовісна конкуренція, зокрема інших заявників (третіх осіб) та споживачів.
5.16. Зміни до статті 33
Стаття 33. Правила професійної Стаття 33. Правила професійної
етики етики
Господарюючі суб'єкти Суб'єкти господарювання при
(підприємці) при сприянні сприянні Торгово-промислової
Торгово-промислової палати палати України та інших
України та інших заінтересованих заінтересованих організацій
організацій можуть розробляти можуть розробляти правила
правила професійної етики у професійної етики у конкуренції
конкуренції для відповідних сфер для відповідних сфер
підприємницької діяльності, а господарської діяльності, а
також для певних галузей також для певних галузей
економіки. Розроблені економіки. Правила професійної
господарюючими суб'єктами етики у конкуренції
(підприємцями) правила погоджуються Антимонопольним
професійної етики у конкуренції комітетом України в
погоджуються з Антимонопольним установленому ним порядку.
комітетом України.
Правила професійної етики у Правила професійної етики у
конкуренції можуть конкуренції можуть
використовуватись при укладанні використовуватись при укладанні
договорів, розробці установчих договорів, розробці установчих
та інших документів та інших документів суб'єктів
господарюючих суб'єктів господарювання.
(підприємців).
Зміни до статті 33 передбачають необхідність затвердження Антимонопольним комітетом України порядку погодження ним Правил професійної етики у конкуренції.
| В.о. Голови Комітету | О.Мельниченко |
