Про введення в дію Організаційно-методичних вказівок з підготовки до дій за призначенням авіації МНС України на 2012 рік

З метою забезпечення якісного планування та підготовки авіації МНС до дій за призначенням у 2012 році, підвищення рівня підготовки особового складу до виконання поставлених завдань

1. Затвердити та ввести в дію з 01.12.2011 року Організаційно-методичні вказівки з підготовки до дій за призначенням авіації МНС України на 2012 рік, що додаються.

2. Начальнику Управління авіації та авіаційного пошуку і рятування, командиру Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту організувати вивчення Організаційно-методичних вказівок у підпорядкованих підрозділах.

Планування підготовки до дій за призначенням підрозділів авіації МНС на 2012 рік розпочати з 1 грудня 2011 року.

3. Командиру Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту до 21 грудня 2011 року погодити з Управлінням авіації та авіаційного пошуку і рятування План підготовки загону до дій за призначенням на 2012 рік та до 24 грудня 2011 року подати його на затвердження.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Підготовку авіації МНС України до дій за призначенням у 2012 році організовувати та проводити відповідно до вимог Повітряного кодексу України , наказів та розпоряджень Міністра надзвичайних ситуацій України і даних організаційно-методичних вказівок.

Організація і контроль виконання організаційно-методичних вказівок посадовими особами авіації МНС покладається на Управління авіації та авіаційного пошуку і рятування.

Головним завданням авіації МНС України в умовах її подальшого формування і розвитку у 2012 році вважати:

авіаційне забезпечення заходів щодо попередження і ліквідації надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, перевезення мобільних оперативних груп МНС України до місць надзвичайних ситуацій;

забезпечення готовності Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (далі - САЗ) до виконання завдань за призначенням;

оцінка масштабів надзвичайних ситуацій для підготовки пропозицій до центральних органів виконавчої влади з метою прийняття рішення щодо залучення основних сил спеціальних підрозділів;

забезпечення цілодобового чергування з виконання авіаційних пошуково-рятувальних робіт на базовому і позабазових аеродромах;

підвищення мобільності аварійно-рятувальних загонів (Спеціальних регіональних центрів швидкого реагування) Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту шляхом поетапного розміщення авіаційної техніки у районах дислокації центрів (після їх створення) і організації чергування екіпажів;

надання екстреної медичної допомоги та евакуація особового складу, рятувальників органів і підрозділів цивільного захисту, осіб, залучених до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, постраждалого населення;

підготовка та підтримання постійної високої натренованості льотних екіпажів до виконання завдань за призначенням;

освоєння нових типів повітряних суден та подальше удосконалення підготовки екіпажів на літаках та вертольотах;

ведення повітряної розвідки, патрулювання і моніторинг місцевості та об'єктів;

пожежогасіння лісових масивів і об'єктів з повітря літаками Ан-32П та вертольотами;

транспортування вантажів на зовнішній підвісці;

виконання інших робіт.

Бути готовим до базування авіаційного підрозділу на базі легких вертольотів ВК-117С2 (ЕС-145) та Мі-2 на майданчику МНС України в аеропорту "Київ" (Жуляни) та в аеропорту "Ужгород" і організації чергування екіпажів у зазначених аеропортах.

При підготовці льотних екіпажів САЗ та льотного складу Управління авіації та авіаційного пошуку і рятування (далі - Управління) основні зусилля зосередити на підтримці та відновленні втрачених навичок у польотах, постійній готовності екіпажів літаків і вертольотів до виконання спеціальних завдань відповідно до типу та призначення літального апарату.

Удосконалення підготовки льотних екіпажів, рятувальників та інженерно-технічного складу САЗ на вертольотах ВК-117С2 (ЕС-145) та Мі-2, подальша підготовка на літаках (у тому числі і практична підготовка до польотів по міжнародним повітряним лініям) вважати пріоритетними завданнями на 2012 рік.

При цьому підвищити персональну відповідальність посадових осіб усіх ступенів за доручену ділянку роботи, домогтися найбільш раціонального та ефективного використання пально-мастильних матеріалів, інших видів матеріально-технічного і фінансового забезпечення в умовах їх обмеженого постачання.

Управлінню авіації та авіаційного пошуку і рятування, керівному складу САЗ, БУ "Служба координації авіаційних робіт з пошуку і рятування" (далі - БУ "СКАРПР") головні зусилля зосередити на забезпеченні здатності підпорядкованих органів управління організовано здійснити заходи (додаток 1) щодо приведення у повну готовність до дій за призначенням в установлені планом терміни і за будь-яких умов обстановки негайно приступити до виконання поставлених завдань.

Утримувати САЗ за штатною чисельністю особового складу не менше 70 % від штатної чисельності. При цьому штатну чисельність спеціалістів, які визначають здатність загону до виконання завдань за призначенням, з урахуванням посад начальницького складу, мати не менше 80 % від штатної чисельності.

Продовжувати опанування сучасних методів управління щодо досягнення чітких і злагоджених дій особового складу в єдиному комплексі заходів, які виконуються під час приведення у вищі ступені готовності до дій за призначенням. Особливу увагу звернути на уміння кожного керівника організувати роботу щодо суттєвого підвищення готовності діяти за призначенням підпорядкованого йому підрозділу.

З цією метою продовжити удосконалення системи роботи командира САЗ, його заступників та інших посадових осіб з питань підтримання рівня готовності підлеглих до виконання покладених завдань.

Кожному підрозділу продовжити у ході навчань, тренувань і занять оволодіння алгоритмами (порядком) дій посадових осіб за різними ступенями готовності до дій за призначенням.

До 5 числа кожного місяця особисто командиру САЗ проводити узгодження та уточнення між підрозділами загону плану приведення у готовність до дій за призначенням за термінами виконання заходів, а також особистої документації керівного складу. При цьому домагатися єдиного розуміння усіма посадовими особами порядку приведення загону у готовність до дій за призначенням.

При проведенні занять та тренувань з готовності до дій за призначенням вести боротьбу з проявами шаблонності та неорганізованості, більшу увагу приділяти відпрацюванню практичних навичок особового складу з виконання покладених обов'язків, а також якісній підготовці оперативних чергових, чергових сил до виконання своїх обов'язків.

Показові (тактико-стройові) заняття (ТСЗ) з порядку приведення САЗ до дій за призначенням провести згідно з планом протягом першого тижня після початку кожного з періодів навчання.

Начальнику Управління авіації та авіаційного пошуку і рятування забезпечити участь та надання допомоги фахівцями Управління у проведенні ТСЗ на кожному етапі.

Результатами проведення ТСЗ повинні бути: чітке усвідомлення та знання кожною посадовою особою вимог керівних документів з приведення у готовність своїх функціональних обов'язків та твердих практичних навичок у їх виконанні, а також повне відпрацювання взаємопогоджених документів посадових осіб загону.

Тренування САЗ з приведення загону у вищі ступені готовності до дій за призначенням проводити щомісяця. Не менше 50 % загальної кількості тренувань проводити у нічних умовах.

Командиру САЗ проводити раптові перевірки стану готовності до дій за призначенням управління загону та кожного підрозділу не менше одного разу у кожному періоді навчання.

Чергування у Єдиній державній системі проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт на території України у визначених рішенням МНС аеродромах (аеропортах), вертолітних майданчиках організовувати і здійснювати силами та засобами САЗ.

Командиру САЗ у пожежонебезпечний період з 1 травня до 15 жовтня до чергування в аеропорту "Сімферополь" та інших аеропортах України, визначених керівництвом МНС України, залучати екіпажі літаків Ан-32П, вертольотів МІ-8МТ, які підготовлені до гасіння пожеж за допомогою водозливних пристроїв, виконанню польотів та рятувальних робіт над морем і у гірській місцевості.

Для цього мати шість екіпажів, підготовлених до виконання пожежогасіння у гірській місцевості, на літаках Ан-32П і десять екіпажів на вертольотах МІ-8МТ.

До виконання польотів по міжнародних повітряних лініях мати підготовленими чотири екіпажі на літаках Ан-32П (Ан-26), які пройшли спеціальну підготовку.

Командиру САЗ забезпечити проведення на базі загону, перед початком пожежонебезпечного періоду (у визначені терміни), підготовку фахівців з наземного коректування (координування).

Відповідно до вимог наказу МНС України від 23.04.2009 № 277 "Про затвердження Програми підготовки фахівців з наземного коректування (координування) під час гасіння лісових пожеж із залученням авіації МНС" відпрацювати навчально-методичний матеріал для проведення занять.

Управлінню перевірки чергових сил САЗ здійснювати двічі на рік відповідно до наказу МНС України від 23.05.2002 № 134 "Про затвердження Інструкції з перевірки сил та засобів пошуково-рятувальних служб міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, організацій незалежно від форм власності з питань пошуково-рятувального забезпечення польотів авіації на території України" .

Командиру САЗ раптові перевірки чергування без підйому екіпажів у повітря на аеродромах постійного базування здійснювати не менше двох разів на місяць (із них один раз вночі), а на позабазових аеродромах - щокварталу. Результати перевірки заносити у журнал перевірки чергових сил.

До чергування з авіаційного забезпечення пошукових та аварійно-рятувальних робіт залучати екіпажі 1-го та 2-го класу, які мають спеціальну наземну і льотну підготовку, підготовлені до виконання пошукових та аварійно-рятувальних робіт над сушею і водною поверхнею, посадок на незнайомі та непозначені майданчики вдень в простих та складних метеорологічних умовах та вночі в простих і складних метеорологічних умовах на позначені майданчики, а також екіпажі 3-го класу, які підготовлені до рівня 2-го класу та мають наліт на цьому типі вертольота (літака) не менше 200 годин, як командира екіпажу - 50 годин.

Екіпажам, що здійснюють чергування, повинні бути віддані накази по загону на кожний період навчання (по мірі підготовки екіпажів) згідно з досягнутим рівнем льотної підготовки.

Допуск екіпажів до чергування на базових аеродромах здійснюється наказом командира САЗ щодобово до кожного чергування, а на позабазових аеродромах - на період чергування із зазначенням рівня підготовки екіпажів, допущених до несення чергування. Витяг із такого наказу зберігається на весь період чергування у командира екіпажу.

Керівному складу Управління, командиру САЗ забезпечити постійну готовність органів управління, льотних екіпажів, служб, підрозділів забезпечення до своєчасного та організованого виконання завдань за призначенням, підтримання досягнутого рівня натренованості з урахуванням обмеженого виділення матеріальних ресурсів.

Особливу увагу приділити підготовці льотних екіпажів до дій за призначенням:

на літаках Ан-30 - оцінка масштабів надзвичайних ситуацій для підготовки пропозицій до центральних органів виконавчої влади з метою прийняття рішення щодо залучення основних сил спеціальних підрозділів;

виконання завдань щодо визначення координат надзвичайної події та оперативного доведення їх до заінтересованих установ, повітряного фотографування, дистанційного зондування землі з метою обстеження магістральних і місцевих шляхопроводів на договірних засадах;

візуальний пошук екіпажів і пасажирів повітряних суден, що зазнали лиха, та своєчасної передачі інформації на заінтересовані ПУ (РДЦ, ГКЦ) і пошукові повітряні та наземні засоби;

картографування територій та топографічної зйомки місцевості;

на літаках Ан-26 - своєчасне та якісне перевезення мобільних оперативних груп МНС, рятівників і вантажів до місця події у райони надзвичайних ситуацій (у тому числі і за межі України);

радіотехнічний та візуальний пошук екіпажів і пасажирів повітряних суден, що зазнали лиха та своєчасної передачі інформації на заінтересовані ПУ (РДЦ, ГКЦ) і пошукові повітряні та наземні засоби;

перевезення гуманітарної допомоги, евакуація потерпілих як в Україні, так і за її межами;

виконання повітряної розвідки місцевості.

Мати три підготовлені екіпажі до виконання польотів на забезпечення управління та зв'язку;

на літаках Ан-32П - виконання повітряної розвідки пожежонебезпечних районів, виявлення осередків лісових пожеж;

гасіння лісових пожеж з повітря в рівнинній та гірській місцевості за допомогою прицільного зливу вогнегасячої рідини;

доставка та прицільне десантування авіаційних рятівників, парашутистів-пожежників, спеціального обладнання, спорядження та вантажів до місць лісових пожеж та надзвичайних ситуацій;

перевезення засобів пожежогасіння між районами пожеж;

радіотехнічний та візуальний пошук екіпажів і пасажирів повітряних суден, що зазнали лиха, та своєчасної передачі інформації на заінтересовані ПУ (РДЦ, ГКЦ) і пошукові повітряні та наземні засоби;

виконання завдань за межами України з виконанням польотів по міжнародних повітряних лініях;

перевезення вантажів (гуманітарної допомоги).

на вертольотах МІ-8Т (МТ, МТВ) - виконання пошукових та аварійно-рятувальних робіт над сушею та водною поверхнею (морем), у гірській місцевості з радіотехнічним і візуальним пошуком екіпажів і пасажирів повітряних суден, що зазнали лиха;

виконання посадок вдень на непозначені, обмежені за розміром майданчики (гірські майданчики), з самостійним підбором їх з повітря, вночі - виконання посадок на підготовлені, позначені, обмежені за розміром майданчики;

десантування груп рятівників та вантажів парашутним, штурмовим, а також посадочним способом і за допомогою спускових пристроїв (СПР);

перевезення мобільних оперативних груп МНС України у райони надзвичайних ситуацій;

гасіння пожеж за допомогою водозливного пристрою ВЗП-5; виконання протипожежної розвідки лісових масивів і сільгоспугідь; виконання повітряної розвідки місцевості; виконання польотів з вантажем на зовнішній підвісці;

на легких вертольотах ВК-117С2 (ЕС-145) та Мі-2 - перевезення мобільних оперативних груп, виконання пошукових та аварійно-рятувальних робіт з візуальним та радіотехнічним пошуком екіпажів і пасажирів повітряних суден, що зазнали лиха;

забезпечення вирішення задач з евакуації постраждалих, доставки медичного персоналу і рятівників у задані райони для надання кваліфікованої медичної допомоги потерпілим на місці аварій, евакуації на ношах і сидячих потерпілих до лікувальних закладів у супроводі медичних працівників;

спостереження за станом шляхопроводів (газопроводів, нафтопроводів тощо), визначенням їхнього експлуатаційного стану та своєчасне надання інформації до заінтересованих установ;

виконання повітряної розвідки, у тому числі і протипожежної розвідки лісових масивів та сільгоспугідь.

Льотному складу Управління підтримувати льотну натренованість як командирам екіпажів і інструкторів для здійснення підготовки та контролю льотного складу авіації МНС у складі льотних екіпажів САЗ.

Тренування особового складу до дій за призначенням проводити з метою підвищення навичок і злагодженості в роботі керівництва та підрозділів при виконанні поставлених задач.

Льотну роботу та підготовку льотного складу авіації МНС України планувати відповідно до вимог Настанови по виконанню польотів (НВП-99), Програми підготовки льотного складу (на літаках) ППЛС(л)-2008, Програми підготовки льотного складу (на вертольотах) ППЛС(в)-2008 та інших нормативних документів з організації і проведення льотної роботи.

Організацію польотів і перельотів здійснювати відповідно до щотижневого Плану польотів і перельотів авіації МНС, затвердженого першим заступником (заступником) Міністра.

Загальну підготовку екіпажів і осіб груп керівництва польотами до польотів проводити в кінці кожного місяця протягом двох днів.

Попередню підготовку екіпажів до польотів проводити до кожного льотного дня (до виконання повітряних перевезень).

Після проведення контролю готовності до польотів командиру САЗ до 18:00 (за київським часом) письмово доповідати на ім'я начальника Управління про проведення попередньої підготовки до польотів, її обсяг і готовність до польотів екіпажів, ГКП, спеціалістів ІАС, зв'язку, тилу, а також авіаційної техніки, аеродрому, засобів аеродромно-технічного забезпечення, зв'язку та РТЗ.

Попередню підготовку з екіпажами, що залучаються до несення чергування на позабазових аеродромах, проводити перед відбуттям екіпажів на чергування їх безпосередніми начальниками.

Завдання на виконання чергування екіпажам ставити особисто командиру САЗ.

Тривалість і зміст попередньої підготовки визначати залежно від складності завдань, які виконуються, та рівня підготовки льотного складу.

Під час несення чергування з екіпажами, під керівництвом командирів екіпажів проводиться самостійна підготовка і тренажі в кабінах повітряних суден відповідно до затверджених планів.

Передпольотну підготовку екіпажів проводити на аеродромі безпосередньо перед польотами (перельотами), заступленням на чергування з урахуванням конкретної метеорологічної, орнітологічної, повітряної та наземної обстановки.

Під час виконання перельотів з метою ротації екіпажів, що несуть чергування на позабазових аеродромах, а також при виконанні польотів до місць проведення навчань (тренувань) командиру САЗ спільно з бюджетною установою "Служба координації авіаційних робіт з пошуку і рятування" розробляти Плани проведення радіотренувань, а екіпажам літаків та вертольотів - проводити радіотренування з наземними пошуково-рятувальними силами, що підпорядковані Головним управлінням (управлінням) МНС областей.

Щороку планувати з керівним, льотним та інженерно-технічним складом, фахівцями групи керівництва польотами, тилу та зв'язку навчання за програмами удосконалення кадрів на курсах підвищення кваліфікації в навчальних закладах цивільної авіації та при військовій частині А2488 (м. Миколаїв).

Планування льотної підготовки здійснювати послідовно, виходячи із річних норм нальоту за типами літаків (вертольотів) згідно з вимогами наказу МНС України від 07.11.2011 № 1176 "Про встановлення середніх річних норм нальоту льотному складу авіації МНС для планування льотної підготовки на 2012 рік".

У ході планування і обліку льотної підготовки відпрацьовувати необхідну документацію відповідно до вимог Керівництва з планування підготовки до дій за призначенням в авіації МНС України (наказ МНС України від 15.11.2011 № 1210 "Про введення в дію Керівництва з планування підготовки до дій за призначенням в авіації МНС України" ) та розпоряджень начальника Управління.

При проведенні навчально-тренувальних польотів планувати максимальну тривалість льотної зміни до 7 годин.

При організації і проведенні польотів на літаках за планом зборів (тренувань, навчань) дозволяється рішенням начальника Управління тривалість льотної зміни збільшувати до 9 годин.

При виконанні спеціальних завдань з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, виконання пошуково-рятувальних операцій максимальний стартовий час для екіпажів повітряних суден встановлюється наказом МНС України від 09.10.2008 № 725 "Про норми нальоту та стартовий час екіпажів повітряних суден авіації МНС".

До плану підготовки на клас включити льотний склад, який з урахуванням фактичного рівня підготовки за рік досягне необхідного рівня.

Планування щорічних відпусток особам льотного складу та ГКП здійснювати відповідно до вимог НВП-99, при цьому основна частина відпустки повинна складати не менше 30 діб.

З метою створення резерву на заміщення вакантних посад командирів екіпажів готувати двох помічників командира корабля і двох льотчиків-штурманів з робочого місця командира екіпажу.

На повітряні перевезення встановити наліт для екіпажів літаків - 60 %, для екіпажів вертольотів - 40 % від встановлених річних норм нальоту.

Головним завданням вважати підготовку екіпажів до виконання завдань за призначенням на 100 % штатної кількості літальних апаратів.

Мінімальні норми польотів за видами льотної підготовки приведено у додатку 2.

Для забезпечення оперативності та безперервності управління літаками і вертольотами при виконанні ними завдань за призначенням, постійно використовувати засоби зв'язку короткохвильового діапазону.

У кожному періоді навчання провести не менш як одне тактико-спеціальне тренування з готовності до дій за призначенням.

Командиру САЗ щомісяця, до 5-го числа наступного за звітним місяцем, письмово доповідати до Управління про хід виконання річного Плану підготовки до дій за призначенням, а також щомісяця (станом на 1 та 15 число кожного місяця) надавати до Управління за своїм підписом дані про:

фактичний рівень натренованості льотного складу на літаках та вертольотах (додаток 1 ф. № 1/18-5);

рівень підготовки льотних екіпажів, що залучаються до виконання пошуково-рятувальних робіт (додаток 2 ф. № 2/18-5);

рівень підготовки рятувальної парашутно-десантної групи, яка залучається до виконання авіаційних пошуково-рятувальних робіт (додаток 3 ф. № 3/18-5);

рівень фактичної підготовки штурманського складу загону на літаках (додаток 4 ф. № 4/18-5);

дані по загальному нальоту командирів екіпажів на літаках та вертольотах (додаток 5 ф. № 3/18-5) не пізніше 5-го числа наступного місяця.

Льотно-методичну підготовку у 2012 році організувати відповідно до вимог НВП-99, наказів і розпоряджень МНС України та Управління, Програм підготовки льотного складу (ППЛС-2008) та інших нормативних документів з організації і проведення льотної роботи.

Планувати і проводити засідання льотно-методичної ради не рідше одного разу на квартал.

У льотно-методичній роботі основну увагу звернути на:

чітке та однакове розуміння особовим складом порядку підготовки і застосування за призначенням авіації МНС;

підвищення методичної майстерності керівного складу ланок, ескадрилій;

недопущення авіаційних подій та інцидентів з вини особового складу;

втілення в життя застосування єдиної методики навчання льотного складу та формування льотних навичок з урахуванням індивідуальних особливостей кожного члена екіпажу.

Наземну підготовку льотного складу САЗ спрямувати на набуття та удосконалення особовим складом знань, умінь і навичок, необхідних для виконання обов'язків за посадою при організації і виконанні польотів.

При підготовці занять з методичної підготовки використовувати:

з питань організації льотної діяльності - навчальний посібник "Методика бойової підготовки авіаційних з'єднань та частин", видання НАОУ, 2003 року;

з питань організації управління в надзвичайних ситуаціях - методичними рекомендаціями "Організація управління у надзвичайних ситуаціях", затвердженими наказом МНС України від 05.10.2007 № 685, та Положенням про застосування авіації МНС для гасіння пожеж, затвердженим наказом МНС України від 01.09.2008 № 631;

з питань проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт - Правила авіаційного пошуку та рятування в Україні , затверджені наказом МНС України від 17.05.2006 № 297.

Завдання щодо попередження авіаційних подій керівному складу Управління, САЗ вирішувати комплексно, зосередивши основні зусилля на профілактичній роботі із запобігання авіаційним подіям та інцидентам. Вести активний пошук небезпечних факторів і своєчасно їх усувати.

Щокварталу проводити оцінку профілактичної роботи керівного складу із забезпечення безпеки польотів.

Аналіз стану безпеки польотів за підписом командира САЗ за місяць, квартал, півріччя та рік надавати до Управління до 5-го числа, наступного за звітним місяцем (кварталом).

У своїй діяльності щодо забезпечення безпеки польотів керівному складу Управління та САЗ керуватися вимогами Положення про запобігання авіаційних подій (ПЗАП-2000) (другого розділу), введеного в дію наказом командувача Військово-Повітряних Сил України від 29.10.99 № 210, Правил розслідування авіаційних подій та інцидентів в авіації Збройних Сил України (ПРАПІ-2010), введеного в дію наказом Міністра оборони України від 19.05.2010 № 256, та інших нормативних документів, які регламентують організацію та проведення польотів.

У результаті планування роботи із запобігання авіаційним подіям повинні бути відпрацьовані Програма із запобігання авіаційним подіям на 2012 рік та плани заходів щодо забезпечення безпеки польотів відповідних посадових осіб на кожний місяць.

Особливу увагу спрямувати на своєчасне виявлення та попередження небезпечних факторів льотної роботи та усунення причин, що їх викликають.

Керівному складу загону спрямувати роботу на досягнення чіткої організації правил проведення польотів з постійним контролем за ходом усунення виявлених небезпечних факторів льотної роботи.

Постійно включати в свої місячні плани робіт із забезпечення безпеки польотів профілактичні заходи та находити нові шляхи їх реалізації з підтримки необхідного рівня льотної та спеціальної підготовки особового складу, забезпечення грамотної експлуатації авіаційної техніки в польоті, організації польотів і підготовки льотного складу до них, забезпечення високої якості керівництва польотами.

Під час планування профілактичної роботи керуватися рекомендаціями, що напрацьовані під час проведення конференції з безпеки польотів.

Забезпечити постійний контроль дотримання методики вводу до строю льотного складу в складних метеоумовах і при встановленому мінімумі погоди вдень та вночі.

Посилити контроль за станом підготовки авіаційної техніки до польотів, особливо до польотів і перельотів (перевезень мобільних оперативних груп та керівництва МНС) при встановленому мінімумі погоди.

Щомісячний аналіз повинен бути основою для оцінки виконання Програми із запобігання авіаційним подіям, її коригування, а також для оцінки роботи керівного складу із забезпечення безпеки польотів.

Планувати і щомісяця перед початком проведення загальної підготовки до польотів проводити спеціальні заняття з безпеки польотів з льотним, інженерно-технічним та особовим складом підрозділів забезпечення.

Організація та проведення спеціальних занять покладається:

на командира САЗ або його заступника - з льотним складом та особами, які беруть участь у керівництві польотами;

на заступника командира з ІАС - з інженерно-технічним складом;

на заступника командира САЗ з тилу - з особовим складом тилових підрозділів;

на заступника командира зі зв'язку та РТЗ - з особовим складом підрозділів зв'язку та РТЗ.

Постійно планувати та якісно проводити заходи щодо підтримання необхідного рівня льотної та спеціальної підготовки особового складу.

Своєчасно проводити повні розбори польотів з детальним аналізом недоліків та помилок кожного льотчика з використанням сучасних засобів збору, аналізу та демонстрації матеріалів ОК.

Підготовка до повного розбору польотів повинна включати:

складання плану розбору;

збір і узагальнення даних для розбору керівним льотним і інженерно-технічним складом загону (підрозділу) і особами групи керівництва;

дешифрування даних ОК;

розрахунки і підбір теоретичного матеріалу, що розкриває фізичний смисл елементів польотів, які підлягають аналізу;

виготовлення схем, таблиць і іншого матеріалу, що ілюструє підсумки польотів, якість виконання екіпажами польотних завдань тощо.

Повний розбір польотів проводити після кожної льотної зміни в загоні і ескадрильях.

На повному розборі застосовуються наступні дані: особистий нагляд (записи) командирів (начальників);

планова таблиця польотів з підсумками і зауваженнями керівника польотів, записи в журналах керівника польотів, хронометражу, оцінок якості злетів і посадок;

розрахунки і записи осіб ГКП;

дані фотореєструючої апаратури;

записи магнітофонів;

доповіді екіпажів про виконання польотних завдань;

польотна документація екіпажів.

При плануванні робіт із запобігання авіаційним подіям заходи повинні бути конкретними і спрямованими, в першу чергу, на поліпшення якості підготовки льотного, інженерно-технічного складу та авіаційної техніки до польотів, підвищення її надійності, вдосконалення знань і навичок особового складу, укріплення технологічної і виконавської дисципліни.

Робота із запобігання авіаційним подіям повинна проводитися, в першу чергу, у авіаційних підрозділах з пошуку, розкриття, обліку та доповіді про небезпечні фактори, які виявлені в процесі підготовки і проведення польотів.

Кожне спеціальне заняття з безпеки польотів повинно закінчуватися обговоренням, відпрацюванням та доведенням рекомендацій із запобігання авіаційним подіям до особового складу, заходів безпеки при виконанні польотів.

Забезпечити своєчасне доведення до особового складу оперативної і періодичної інформації з безпеки польотів в частині, що стосується до всього льотного та інженерно-технічного складу як на базовому аеродромі, так і у місцях здійснення чергування екіпажами (аеропорти "Харків", "Сімферополь", "Ужгород", "Київ" (Жуляни) тощо).

Класи і лабораторії об'єктивного контролю привести у відповідність з вимогами Інструкції з організації та здійснення об'єктивного контролю у Повітряних Силах Збройних Сил України (наказ командувача ПС ЗС України від 27.01.2006 № 27 "Про затвердження Інструкції з організації та здійснення об'єктивного контролю у Повітряних Силах ЗС України") і використовувати їх для якісної оцінки виконання польотних завдань та оцінки працездатності авіаційної техніки.

Головним у штурманській підготовці особового складу вважати досягнення і підтримання високого рівня штурманської підготовки, удосконалення досягнутого рівня теоретичних знань та практичних навичок льотного складу, який забезпечує якісне виконання польотних завдань з навігації та спеціального застосування, а також своєчасне і ефективне проведення заходів штурманського забезпечення польотів та їх безпеки у штурманському відношенні.

Основою вирішення цих завдань повинно бути:

висока організація роботи керівного штурманського складу авіації МНС при відпрацюванні і реалізації запланованих заходів;

поглиблення льотним складом теоретичних знань і відпрацювання практичних навичок, необхідних для досягнення високої точності і надійності з повітряної навігації та спеціального застосування;

розроблення та проведення конкретних заходів штурманського забезпечення польотів, їх безпеки, з урахуванням навігаційної обстановки району польотів під час підготовки і проведення польотів;

проведення підготовки до польотів і контролю готовності відповідно до вимог НШС-2009. Особливу увагу приділити підтримці натренованості льотного складу з навігації та до дій за призначенням;

при виконанні польотів навігацію здійснювати з комплексним використанням усіх систем навігації і візуального орієнтування;

якісний та об'єктивний аналіз стану штурманської підготовки екіпажів.

Основною формою професійної підготовки вважати самостійне навчання при обов'язковому контролі з боку безпосередніх та старших начальників.

Вести постійний пошук шляхів удосконалення методичного забезпечення підготовки екіпажів з навігації та спеціального застосування.

У підготовчому періоді до навчального року провести триденні методичні збори зі штурманами ланок.

Аналіз штурманської підготовки проводити щомісяця.

Щокварталу письмово доповідати до Управління про стан штурманської підготовки за визначеною формою.

6.1. Аеронавігаційне забезпечення авіації МНС

Головним завданням у аеронавігаційному забезпеченні авіаційних підрозділів МНС вважати удосконалення досягнутого рівня теоретичних знань та практичних навичок особового складу штурманської служби, який забезпечує якісне здійснення аеронавігаційного забезпечення.

Вирішення завдань із забезпечення аеронавігаційною інформацією авіації МНС здійснювати згідно з вимогами наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 01.07.2004 № 564 "Про затвердження Правил обслуговування аеронавігаційною інформацією" , Правил щодо забезпечення ЗС України аеронавігаційною інформацією, Інструкції з організації забезпечення ЗС України аеронавігаційною інформацією, наказу Головнокомандувача Військово-Повітряних Сил ЗС України від 08.07.2003 № 176 "Про порядок надання аеронавігаційної інформації до Центру аеронавігаційного забезпечення авіації Збройних Сил України".

У ході аеронавігаційного забезпечення особливу увагу приділити:

якісному збору, аналізу, своєчасній підготовці матеріалів для внесення змін у документи аеронавігаційної інформації та поправках (сповіщеннях) до них;

контролю за відповідністю відомостей, опублікованих у документах аеронавігаційної інформації, змісту інструкцій з виконання польотів (з використання повітряного простору) в районах аеродромів та інших Інструкцій і документів;

контролю за дотриманням в авіаційних підрозділах встановленого порядку проведення робіт на аеродромах і засобах РТЗ польотів, пов'язаних зі змінами аеронавігаційних даних;

оперативному доведенню до авіаційних підрозділів документів аеронавігаційної інформації та поправок (сповіщень) до них;

впровадженню у практику роботи новітніх інформаційних систем, сучасного програмного забезпечення, світової системи координат WGS-84 і цифрових карт місцевості;

веденню контрольних примірників документів аеронавігаційної інформації. Оперативному доведенню до авіаційних підрозділів документів аеронавігаційної інформації та поправок (сповіщень) до них.

Двічі на рік (січень, червень) старшому штурману загону організовувати перевірку документів аеронавігаційного забезпечення.

Штурманській службі САЗ провести звірку документів АНІ з контрольними примірниками ЦАНЗ (за планом ЦАНЗ).

Старшому штурману САЗ своєчасно надавати в ЦАНЗ зміни, які вносяться до Інструкцій з виконання польотів (з використання повітряного простору) в районах аеродромів авіації МНС України.

Пропозиції щодо змін вертикальних та горизонтальних меж зон UKT, координат ППМ та вертикальних меж маршрутів MRT та пропозиції щодо введення в дію нових або скасування існуючих UKT, MRT, надавати до ЦАНЗ не менш як за 90 діб до планової дати їх введення в дію.

Всі пропозиції повинні бути обґрунтованими та погодженими з відповідними регіональними структурними підрозділами (РСП).

У процесі професійної підготовки штурманської служби удосконалювати знання Правил виконання польотів за процедурами ІКАО ("Приложение 4. Аэронавигационные карты", "Руководство по Всемирной геодезической системе 1984 (WGS-84)-Doc 9674", "Построение схем визуальных полетов и полетов по приборам") впроваджувати в практику роботи світову систему координат - WGS-84, новітні інформаційні системи та сучасне програмне забезпечення (геоінформаційні системи).

Штурманській службі вести наступну документацію:

"Сборник аэронавигационных данных аэродромов Украины";

"Радіонавігаційні карти нижнього та верхнього повітряного простору України";

"Радіонавігаційну карту повітряного простору України класу G";

Сборник аэронавигационной информации (АІР Украины - том 1);

"Каталог посадкових (вертолітних) майданчиків державної авіації України";

Журнал обліку поправок та сповіщень до документів АНІ;

Довідкову інформацію щодо регламентів роботи аеропортів (аеродромів) України (стенд передполітної інформації).

У разі виявлення відсутності попереднього сповіщення (телеграфної поправки) при надходженні наступного, негайно телефонувати у ЦАНЗ ЗС України для повторного отримання інформації та з'ясування причин її ненадходження.

Підготовку САЗ з питань пошуково-рятувального та парашутно-рятувального забезпечення польотів, проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт здійснювати відповідно до вимог Закону України "Про аварійно-рятувальні служби" , Правил авіаційного пошуку та рятування в Україні , затверджених наказом МНС України від 17.05.2006 № 297, Інструкції з пошуково-рятувального забезпечення польотів авіації МНС, введеної в дію наказом МНС України від 28.12.2009 № 894, Програми підготовки рятівників повітряних пошуково-рятувальних команд авіації МНС, затвердженої та введеної в дію наказом МНС України від 27.08.2007 № 584, Керівництва з парашутно-десантної та аварійно-рятувальної підготовки авіації Збройних Сил України (КПДАРП ЗСУ-2003), Курсу парашутної підготовки авіації Збройних Сил України (КПП ЗСУ-2002).

Удосконалювати організацію пошуково-рятувального та парашутно-рятувального забезпечення польотів при виконанні польотів на аеродромі "Ніжин" та авіаційного забезпечення пошуково-рятувальних робіт у зонах відповідальності чергових повітряних суден. Забезпечити високу натренованість керівного складу САЗ у керівництві пошуково-рятувальними роботами в зоні відповідальності аеродрому "Ніжин".

Екіпажі літаків та вертольотів, які виділені для авіаційного забезпечення пошуково-рятувальних робіт (включаючи і цілодобове чергування), готувати до проведення візуального та радіотехнічного пошуку літальних апаратів, морських та інших суден, що терплять лихо в зонах відповідальності України за пошук та рятування, наведення пошукових наземних та надводних сил на об'єкти пошуку, десантування рятувальних парашутно-десантних груп та спеціального спорядження парашутним та безпарашутним способом вдень і вночі в простих та складних метеорологічних умовах.

Систематично проводити тренування екіпажів літаків Ан-26, Ан-30, Ан-32П, вертольотів Мі-8, легких вертольотів ВК-117С2 (ЕС-145) та Мі-2 з проведення візуального і радіотехнічного пошуку з використанням відповідної бортової апаратури, а рятівників парашутно-десантних груп - з десантування до місця лиха парашутним способом (з літаків та вертольотів) та безпарашутним способом (з вертольотів) з наданням допомоги тим, хто зазнав лиха, по експлуатації аварійно-рятувального майна та спорядження.

Екіпажі літаків Ан-32П готувати до парашутного десантування особового складу парашутно-десантних груп та десантування контейнерів або упаковок з аварійним майном та спорядженням парашутним та безпарашутним способом.

Екіпажі вертольотів Мі-8, Мі-2 та ВК-117С2 (ЕС-145) готувати до парашутного і безпарашутного (за допомогою спускових пристроїв на сушу і водну поверхню та штурмовим способом на водну поверхню) десантування особового складу парашутно-десантних груп вдень та вночі у простих та складних метеоумовах.

Льотний склад готувати до порядку дій щодо вимушеного покидання літаків (вертольотів) на землі та в повітрі, діям у повітрі під куполом парашута, а також після вимушеної посадки або приземлення (приводнення) з парашутом, роботі з аварійними радіостанціями та аварійними приводними передавачами ELT, надання само- і взаємодопомоги, виживання у різних екстремальних кліматогеографічних умовах.

Льотному складу САЗ, який не має обмежень у виконанні стрибків за медичними показниками, протягом навчального року виконати не менше двох стрибків з парашутом.

Льотний склад, який не виконував стрибки з парашутом або має перерви у виконанні стрибків з парашутом більше 12 місяців, до виконання польотів не допускається.

Головним завданням у підготовці авіаційних рятувальників у 2012 році є організація і здійснення їх теоретичного і практичного навчання відповідно до Програми підготовки рятівників повітряних пошуково-рятувальних команд авіації МНС (далі - Програма), затвердженої та введеної в дію наказом МНС України від 27.08.2007 № 584, з подальшою їх атестацією згідно з Порядком атестації аварійно-рятувальних служб та рятівників, ведення реєстру аварійно-рятувальних служб і тимчасового зупинення діяльності не атестованих аварійно-рятувальних служб та рятівників , затвердженим наказом МНС України від 19.06.2003 № 201 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24 липня 2003 р. за № 640/7961.

Виконання Задачі 1 "Парашутно-десантна підготовка" Програми організувати на базі САЗ та інших підрозділів і установ під час проведення спеціальних зборів:

особовий склад рятувальних парашутно-десантних груп (РПДГ) готувати до виконання стрибків з парашутом вдень і вночі у простих та складних метеорологічних умовах, а також до безпарашутного десантування з вертольота на воду та з використанням спускових пристроїв, згідно з досягнутим рівнем індивідуальної парашутно-десантної підготовки;

інструкторів парашутно-десантної підготовки (ПДП) готувати до виконання стрибків з парашутом вдень та вночі, у простих та складних метеоумовах, контролю за експлуатацією парашутно-десантного обладнання, методиці навчання молодших спеціалістів та організації стрибків з парашутом;

укладачів парашутів готувати до виконання функціональних обов'язків згідно з фахом, стрибків з парашутом вдень та вночі, у простих та складних метеоумовах, до експлуатації аварійно-рятувального майна та спорядження, парашутів і парашутно-рятувальних систем.

При плануванні парашутно-десантної підготовки у 2012 році встановити максимальну кількість оплачуваних стрибків з парашутом для категорій парашутистів:

начальнику пошуково-рятувальної та парашутно-десантної підготовки та командирам пошуково-рятувальних груп - 90 стрибків на рік;

старшим інструкторам парашутно-десантної підготовки - рятувальникам, старшим інструкторам ПДП - начальникам складів та старшим укладачам парашутів - 60 стрибків на рік;

інструкторам-рятувальникам - 40 стрибків на рік;

фельдшерам-рятувальникам, укладачам парашутів - 30 стрибків на рік;

бортовим авіаційним механікам-рятувальникам - 30 стрибків на рік.

льотному складу, який удосконалює рівень особистої ПДП дозволити виконувати 10, а при наявності звання інструктора ПДП - 30 стрибків на рік;

особовому складу САЗ, який призначений до складу груп підготовки інструкторів ПДП, дозволити виконувати 10, а при наявності звання інструктора ПДП - 30 стрибків на рік.

Спеціалістам Управління, які допущені до виконання стрибків з парашутом, з метою контролю рівня парашутно-десантної підготовки та особисте вдосконалення планувати виконання 40 стрибків з парашутом на рік.

Для виконання встановлених норм стрибків з парашутом, економного та ефективного використання виділених коштів, спеціалістам пошуково-рятувальної та парашутно-десантної служби САЗ виконання стрибків на базах авіаційних спортивних клубів на підставі укладених угод за нормативними документами авіації МНС.

Передбачити підготовку льотного складу, рятівників парашутно-десантних груп з питань виживання на базі САЗ та у відділі спеціальної підготовки та виживання (м. Судак), за попереднім укладанням угоди з Центром медичної реабілітації, санаторного лікування та спеціальної підготовки особового складу Повітряних і Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

Виконання Задачі 2 "Медична підготовка" та Задачі 3 "Психологічна підготовка" Програми організувати разом з медичною службою та відділом роботи з персоналом САЗ відповідно.

Виконання Задачі 4 "Аварійно-рятувальна підготовка" Програми організувати на базі САЗ або інших відповідних навчальних закладів МНС України.

При плануванні аварійно-рятувальної підготовки врахувати:

на підготовку авіаційних рятівників зі складу РПДГ планувати не менш 98 годин (з них практичних занять - 46 годин) за повний курс навчання.

Виконання Задачі 5 "Пожежно-рятувальна підготовка" Програми організувати на базі САЗ та в інших навчальних закладах МНС України.

При плануванні пожежно-рятувальної підготовки врахувати:

на підготовку авіаційних рятівників зі складу РПДГ планувати не менш 22 годин (з них практичних занять - 12 годин) за повний курс навчання.

Виконання Задачі 6 "Гірська рятувальна підготовка" Програми організувати на базі САЗ та базі навчальних закладах МНС або інших підрозділів та установ, а також під час проведення спеціальних зборів.

При плануванні гірської рятувальної підготовки врахувати:

на підготовку авіаційних рятівників зі складу РПДГ планувати не менш 47 годин (з них практичних занять - 34 години) за повний курс навчання.

Виконання Задачі 7 "Водна підготовка" Програми організувати на базі САЗ та базі навчальних закладах МНС або інших підрозділів та установ, а також під час проведення спеціальних зборів.

При плануванні водної підготовки врахувати:

на підготовку авіаційних рятівників зі складу РПДГ планувати не менш 58 годин (з них практичних занять - 35 години) за повний курс навчання.

Особовий склад аварійно-рятувальної команди (АРК) готувати до проведення аварійно-рятувальних робіт у зоні відповідальності аеродрому за пошук і рятування та своєчасного надання допомоги терплячим лихо вдень та вночі.

Особовий склад наземної пошуково-рятувальної групи (НПРГ) готувати до автономного проведення пошукових та аварійно-рятувальних робіт вдень та вночі з наведенням їх на об'єкти пошуку екіпажами літаків та вертольотів.

З метою закріплення теоретичних знань і практичних навичок підрозділів АРК при виконанні ними пошукових та аварійно-рятувальних робіт планувати та провести тренування і навчання пошуково-рятувальних сил із залученням організацій, які взаємодіють.

Органи управління авіації МНС готувати до виконання властивих задач в умовах складної обстановки, виходячи з принципу раптовості її виникнення.

Підготовку органів управління проводити за формою комплексних тренувань та навчань, на які залучати оперативні розрахунки Управління, бюджетної установи "Служба координації авіаційних робіт з пошуку і рятування" (відповідних Регіональних координаційних центрів) і САЗ.

З метою відпрацювання та підтримання на належному рівні необхідних навичок в управлінні черговими силами (силами нарощення зусиль) комплексні тренування проводити щокварталу.

Керівному складу Управління, бюджетної установи "Служба координації авіаційних робіт з пошуку і рятування", САЗ проводити цілеспрямовану роботу з удосконалення взаємодії з органами управління головних управлінь (управлінь) МНС в АР Крим, областях, містах Київ та Севастополь, центральними, місцевими органами виконавчої влади при проведенні авіаційного забезпечення пошукових та аварійно-рятувальних робіт при попередженні і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Удосконалювати систему управління екіпажами літальних апаратів і наземними пошуково-рятувальними і аварійно-рятувальними командами (НПРГ, АРК) при виконанні ними пошукових та аварійно-рятувальних робіт.

Групу керівництва польотами (ГКП) готувати до керівництва польотами на аеродромі вдень та вночі відповідно до мінімуму аеродрому, на посадкових майданчиках, у тому числі в районі надзвичайної ситуації і вертолітних майданчиках спеціальних регіональних центрів швидкого реагування Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту.

До керівництва польотами на аеродромі готувати штатних керівників польотів та керівний льотний склад загону (командир та заступники командира загону). Перший допуск до керівництва польотами на аеродромі особам ГКП надавати після навчання на курсах підвищення кваліфікації при військовій частині А2488 (м. Миколаїв, ПС ЗС України).

До керівництва польотами на посадкових майданчиках готувати керівний льотний склад загону від командира ланки і вище.

Підготовку і стажування ГКП посадкових майданчиків проводити на базі аеродрому Ніжин з оформленням відповідних допусків. Подальші перевірки у керівництві польотами здійснювати згідно з вимогами НВП-99.

Основні зусилля при підготовці осіб ГКП направити на підтримання професійних навичок у керівництві польотами в умовах складної повітряної обстановки та при наданні допомоги екіпажам літаків і вертольотів при виникненні особливих випадків у польоті з використанням усього комплексу засобів керування польотами.

Комплексні тренування з відпрацюванням взаємодії осіб групи керівництва польотами проводити щомісяця з відпрацюванням дій у складній повітряній обстановці, виникненні особливих випадків у польоті, отриманні повідомлення про лихо. Тренування з опануванням обладнання кабіни льотчика та з відпрацювання дій в особливих випадках у польоті штатним керівникам польотів проводити щомісяця у кабіні літака і вертольота або на тренажері.