КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
В І Д З И В
N 27-4330/47 від 10.12.2001
Господарський суд міста Києва
01030, м. Київ,
вул. Б. Хмельницького, 44-Б
Копія:
товариство з обмеженою
відповідальністю фірма
"Скарлетт" м. Харків,
вул. Сумська, 17,
кв. 11, офіс 7
Державна митна служба України
04119, м. Київ,
вул. Дегтярівська, 11-г
Відзив
по справі N 2/666 на позовну заяву товариства
з обмеженою відповідальністю фірми "Скарлетт" до
Кабінету Міністрів України про визнання
недійсними пунктів 12 та 13 постанови Кабінету
Міністрів України від 27 січня 1997 р. N 65
"Про ставки митних зборів"
Розглянувши позовну заяву товариства з обмеженоювідповідальністю фірми "Скарлетт" про визнання недійсними окремихположень постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 1997 р.N 65 ( 65-97-п ) "Про ставки митних зборів", вважаємо, щопозивачем не дотримано строку позовної давності для звернення досуду за захистом порушених, на його думку, прав, встановленогостаттею 71 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ).
По суті позовної заяви, вважаємо за необхідне подати наступніпояснення.
Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керуєтьсяКонституцією України ( 254к/96-ВР ), законами України та актамиПрезидента України.
Так, згідно з пунктом 8 статті 116 Конституції України( 254к/96-ВР ) Кабінет Міністрів України організовує і забезпечуєздійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи.Відповідно до частини першої статті 117 Конституції України( 254к/96-ВР ) Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенціївидає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Також окремими нормами Митного кодексу України ( 1970-12 )встановлено повноваження Кабінету Міністрів в галузі митноїсправи, які передбачають, зокрема, що:
забезпечення проведення митної політики України відповідно дозаконів України та встановлення розмірів митних зборів і плати замитні процедури здійснюється Кабінетом Міністрів (частина третястатті 8);
за видачу свідоцтва митницею справляється збір у розмірі,встановленому Кабінетом Міністрів (частина сьома статті 47).
Саме на виконання зазначених та інших норм Митного кодексуУкраїни ( 1970-12 ) Кабінетом Міністрів прийнято постанову від27 січня 1997 р. N 65 ( 65-97-п ) "Про ставки митних зборів", вякій пункт 12 додатка до зазначеної постанови встановлює розмірставки митного збору за видачу підприємству свідоцтва про визнанняйого декларантом (на термін до одного року), тим самим термін діїсвідоцтва складає не більше одного року, а пункт 13 - розмірставки митного збору за продовження терміну дії (перереєстрації)свідоцтва про визнання його декларантом (щорічно).
Затвердженням позивача про те, що передбачене частиною першоюстатті 47 Митного кодексу України ( 1970-12 ) свідоцтво провизнання підприємства як декларанта, яке видається підприємствудля допущення його митницею до декларування на підставі договору,є дозволом на право займатись відповідною діяльністю, тобтоліцензією, не можна погодитися з таких підстав.
Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України "Проліцензування певних видів господарської діяльності" ( 1775-14 )одним із основних принципів державної політики у сферіліцензування є захист прав, законних інтересів, життя та здоров'ягромадян, захист навколишнього природного середовища тазабезпечення безпеки держави.
Відповідно до частини сьомої статті 3 зазначеного Законуліцензія є єдиним документом дозвільного характеру, який дає правона зайняття певним видом господарської діяльності, що відповіднодо законодавства підлягає обмеженню.
Отже, ліцензія є дозволом на провадження певного видупідприємницької діяльності.
Згідно з частиною другою статті 46 Митного кодексу України( 1970-12 ) декларування транспортних засобів, товарів та іншихпредметів, а також предметів міжнародних, іноземних організацій тапредставництв здійснюється безпосередньо власником або на підставідоговору іншими підприємствами, що допущені митницею додекларування.
Таким чином, декларування транспортних засобів, товарів таінших предметів безпосередньо власником здійснюється без допускумитницею до декларування, тобто без обмежень та отриманнясвідоцтва про визнання його декларантом, оскільки він і єдекларантом.
Для декларування транспортних засобів, товарів та іншихпредметів не власником, а іншим підприємством на підставідоговору, необхідне допущення митницею такого підприємства додекларування. Таке допущення відповідно до частини першої статті47 зазначеного Кодексу ( 1540-06 ) здійснюється шляхом видачіцьому підприємству свідоцтва про визнання його як декларанта.
Отже, свідоцтво не є ліцензією.
Таким чином, постанова Кабінету Міністрів України від27 січня 1997 р. N 65 ( 65-97-п ) "Про ставки митних зборів" участині пунктів 12 та 13 додатка до цієї постанови прийнята умежах компетенції Кабінету Міністрів України і не суперечитьзаконодавству.
Також вважаємо за необхідне поінформувати про те, що рішеннямВищого арбітражного суду України від 24 листопада 1999 р. (справаN 1/12) за результатами розгляду заяви товариства з обмеженоювідповідальністю "Зовнішекономсервіс" до Кабінету Міністрів щодовизнання недійсною постанови Кабінету Міністрів від 27 січня1997 р. N 65 ( 65-97-п ) "Про ставки митних зборів" встановлено,що зазначена постанова прийнята в межах компетенції КабінетуМіністрів відповідно до вимог Митного кодексу України.
Судовою колегією по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищогоарбітражного суду України розглянуто заяву товариства з обмеженоювідповідальністю "Зовнішекономсервіс" про перевірку в порядкунагляду зазначеного рішення Вищого арбітражного суду України іпостановою від 6 квітня 2000 р. N 04-1/1-16/13 це рішення залишенобез змін.
Рішенням Вищого арбітражного суду України від 23 березня2000 р. (справа N 2/26) за результатами розгляду позовної заявиприватної фірми "Ректа" до Кабінету Міністрів про визнаннянедійсним пункту 13 додатка до постанови Кабінету Міністрів від 27січня 1997 р. N 65 ( 65-97-п ) "Про ставки митних зборів"встановлено, що зазначений пункт прийнятий в межах компетенціїКабінету Міністрів відповідно до статті 47 Митного кодексуУкраїни ( 1970-12 ).
Судовою колегією по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищогоарбітражного суду України розглянуто заяву приватної фірми "Ректа"про перевірку в порядку нагляду зазначеного рішення Вищогоарбітражного суду України і постановою від 28 липня 2000 р.N 04-1/1-16/118 це рішення залишено без змін.
На підставі викладеного, просимо у позові товариства зобмеженою відповідальністю фірми "Скарлетт" до Кабінету МіністрівУкраїни відмовити.
Віце-прем'єр-міністр України В.Роговий