Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики виявлення ризиків здійснення державно-приватного партнерства, їх оцінки та визначення форми управління ними

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 713 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 р. № 232"

1. Затвердити Методичні рекомендації щодо застосування Методики виявлення ризиків здійснення державно-приватного партнерства, їх оцінки та визначення форми управління ними, що додаються.

2. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Ковалів Ю.І.

1. Ці Методичні рекомендації застосовуються під час проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства, прийняття рішень про його здійснення, розподіл ризиків між державним і приватним партнерами на кожному етапі здійснення державно-приватного партнерства, укладення договору між ними.

Ці Методичні рекомендації також можуть застосовуватися під час виявлення, оцінки та управління ризиками в процесі розроблення та реалізації державних інвестиційних проектів.

2. Терміни, що використовуються в цих Методичних рекомендаціях, уживаються в значенні, наведеному в Законі України "Про державно-приватне партнерство" та Методиці виявлення ризиків здійснення державно-приватного партнерства, їх оцінки та визначення форми управління ними, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 232 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 713) (далі - Методика).

3. Під час підготовки проектів державно-приватного партнерства (далі - проект) усі ризики підлягають визначенню, оцінці та розподілу між державним і приватним партнерами.

4. Виявлення ризиків полягає у визначенні ймовірних подій, дій або бездіяльності, які можуть негативно впливати на державно-приватне партнерство на будь-якому етапі його здійснення.

5. Усі виявлені ризики здійснення державно-приватного партнерства підлягають якісній оцінці, яка проводиться за критеріями ймовірності настання виявлених ризиків (далі - імовірність) та ступеня впливу на здійснення державно-приватного партнерства (далі - ступінь впливу).

Імовірність - це оцінка можливості настання того чи іншого ризику в певний проміжок часу.

Імовірність може бути визначена як:

"низька" - ризик навряд чи настане (імовірність від 0 % до 33 %);

"середня" - ризик можливо настане (імовірність від 33 % до 66 %);

"висока" - ризик найімовірніше настане (імовірність більше ніж 66 %).

Ступінь впливу - це рівень сутності, з яким ризик може вплинути на досягнення поставлених цілей здійснення державно-приватного партнерства в період настання такого ризику.

Ступінь впливу може бути визначений як:

"низький" - незначний вплив на досягнення цілей здійснення державно-приватного партнерства;

"середній" - помірний вплив на досягнення цілей здійснення державно-приватного партнерства (фінансові втрати, які можуть бути мінімізовані за рахунок ужиття негайних заходів);

"високий" - критичний вплив на досягнення цілей здійснення державно-приватного партнерства (високі фінансові втрати, які можуть призвести до припинення здійснення державно-приватного партнерства).

З метою виявлення істотних ризиків та їх ранжування імовірність та ступінь впливу ризиків можуть оцінюватися за шкалою від "1" до "3", де:

"1" - низька імовірність та низький ступінь впливу;

"2" - середня імовірність та середній ступінь впливу;

"3" - висока імовірність та високий ступінь впливу.

Оцінка рівня ризику враховує імовірність ризику і ступінь його впливу та розраховується за такою формулою:

Результати якісної оцінки ризиків можуть бути представлені в таблиці 1.

Результати якісної оцінки ризиків також можуть бути представлені в таблиці 2, у якій по горизонталі відображається імовірність, а по вертикалі - ступінь впливу. У таблицю 2 заносяться лише порядкові номери, що були присвоєні кожному виявленому ризику, згідно з таблицею 1. Порядкові номери ризиків заносяться у графи згідно з проведеною оцінкою рівня ризику на перетині відповідних значень імовірності та ступеня впливу.

У таблиці 2 систематизуються всі ризики, що були попередньо проаналізовані відповідно до оцінки рівня ризику. У разі якщо оцінка рівня ризику становить:

"1", "2" - це прийнятний ризик. Жодні дії щодо його уникнення не здійснюються;

"3", "4" - помірний ризик. У разі потреби приймаються рішення щодо способів реагування та вжиття заходів щодо його уникнення;

"6", "9" - неприйнятний ризик. Необхідно здійснити термінові заходи щодо зниження рівня ризику.

Під істотними ризиками для проведення подальшого аналізу розуміють ризики, які мають значний вплив на прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства або на його здійснення. До істотних ризиків належать ризики, оцінка рівня яких становить "3", "4", "6" та "9".

6. Кількісна оцінка ризиків здійснюється тільки для істотних ризиків. Для проведення кількісної оцінки ризиків на стадії аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства застосовуються такі методи:

аналіз чутливості;

сценарний аналіз;

метод Монте-Карло.

7. Аналіз чутливості передбачає визначення основних змінних здійснення державно-приватного партнерства, що можуть призвести до суттєвих змін чистої приведеної вартості (NPV), внутрішньої норми рентабельності/дохідності (IRR) та періоду окупності проекту (PBP) (як правило, застосовується дисконтований період окупності проекту (DPP)).

Аналіз чутливості проводиться за такими етапами.

7.1. Визначення основних змінних, які впливають на значення чистої приведеної вартості (NPV).

Перелік основних змінних, які використовуються під час проведення фінансового аналізу для розроблення базової фінансової моделі, наведено в таблиці 3. Цей перелік не є вичерпним. Він визначається на етапі розроблення базової фінансової моделі проекту і залежить від сфери здійснення державно-приватного партнерства.

7.2. Установлення залежності чистої приведеної вартості (NPV) від основних змінних.

Показник чистої приведеної вартості (NPV) залежить від грошового потоку базової фінансової моделі та ставки дисконтування.

Необхідно визначити основні змінні, що впливають на надходження грошових коштів від здійснення державно-приватного партнерства, та навести формули розрахунку цих надходжень.

Аналогічний аналіз слід провести щодо основних змінних, які безпосередньо впливають на грошові виплати від здійснення державно-приватного партнерства, та навести формули розрахунку цих грошових виплат.

У разі якщо ставка дисконтування визначається як середньозважена вартість капіталу (WACC), необхідно вказати підходи, використані для оцінки вартості власного капіталу та залучених коштів. Слід також навести інформацію щодо структури фінансування державно-приватного партнерства, зазначивши частку фінансування за рахунок власних коштів та кредитних коштів.

У разі якщо під час визначення ставки дисконтування використовуються інші підходи, необхідно детально обґрунтувати її розрахунок.

7.3. Розрахунок базової ситуації (далі - очікуваний сценарій) - установлення очікуваного значення чистої приведеної вартості (NPV) за очікуваних значень основних змінних.

Грошовий потік базової фінансової моделі розраховується з використанням очікуваних значень основних змінних.

Під час визначення очікуваних значень основних змінних можуть використовуватися такі підходи:

1) значення основної змінної закріплено відповідною угодою (наприклад, досягнуто домовленості про постачання сировини або готової продукції за визначеною ціною або про розподіл прибутку у визначених пропорціях). У цьому разі в розрахунок базової фінансової моделі закладаються узгоджені значення основних змінних.

Основна змінна може набувати значень у певному діапазоні, але відсутня інформація щодо імовірності, з якою вона набуває тих чи інших значень. Для цих основних змінних можливо використовувати таку формулу:

де

x - значення основної змінної;

xо - найбільш сприятливе значення основної змінної;

xп - найменш сприятливе значення основної змінної;

Лямбда - норматив для обліку невизначеності (визначається залежно від схильності партнерів державно-приватного партнерства до ризику, здебільшого Лямбда = 0.3);

2) основна змінна може набувати випадкового значення з відомим розподілом імовірностей та можливих значень. У цьому разі проводиться розрахунок очікуваного значення основної змінної (EV).

де

p - імовірність настання події;

x - значення основної змінної в кількісних одиницях або грошових показниках.

Показники імовірності та розподіл значень основної змінної надаються незалежними експертами або відповідальними за оцінку ризиків спеціалістами.

Отримані значення показників очікуваного сценарію здійснення державно-приватного партнерства зазначаються в таблиці 5 та аналізуються. За результатами аналізу робиться висновок щодо можливої результативності проекту (окупний проект, проект на межі збитковості, проект є неокупний).

Якщо за результатами проведеного аналізу проект є неокупний, слід провести додатковий аналіз та переглянути вхідні параметри або відмовитися від проекту як такого, що має високі істотні ризики.

Аналіз чутливості в повному обсязі проводиться тільки для проектів з позитивною чистою приведеною вартістю (NPV).

7.4. Перерахунок результатів фінансової моделі проекту за рахунок зміни однієї з вхідних змінних на потрібну величину за фіксованого значення інших вхідних параметрів.

Цей аналіз проводиться для основних змінних залежно від сфери здійснення державно-приватного партнерства.

Результати розрахунків готуються згідно з таблицею 6 окремо для кожної основної змінної.

Результати очікуваного сценарію переносяться з таблиці 5.

На основі проведеного аналізу чутливості для основних змінних також визначаються показники еластичності.

7.5. Виявлення критичних значень основних змінних.

На цьому етапі проведення аналізу здійснюються розрахунки зміни значення чистої приведеної вартості (NPV) залежно від зміни основної змінної: якщо зміна на 1 % основної змінної призводить до зміни чистої приведеної вартості (NPV) на 1 % та більше порівняно з NPV очікуваного сценарію, така основна змінна є чутливою.

Показник еластичності розраховується за такою формулою:

де

DNPV (%) - зміна значення чистої приведеної вартості, у відсотках;

D основна змінна (%) - зміна у відсотках основної змінної.

Якщо показник еластичності дорівнює або більше 1, ця основна змінна є чутливою. Результати здійснених розрахунків наводяться в таблиці 7.

7.6. Розрахунок критичних значень змінних та визначення найбільш чутливих змінних.

За результатами проведеного аналізу згідно з таблицею 7 визначаються чутливі основні змінні, для яких необхідно розрахувати критичне значення.

Критичне значення змінної - це значення, за якого чиста приведена вартість (NPV) очікуваного сценарію дорівнює нулю за фіксованого значення інших змінних.

Значення розраховується табличному редакторі Excel за допомогою функції "Пошук рішення (Goal seek)" або з використанням формули показника чутливості.

Чутливість показує, на скільки відсотків повинен змінитися вхідний параметр, щоб NPV очікуваного сценарію дорівнювала нулю.

де

NPV - чиста приведена вартість очікуваного сценарію;

PV основної змінної - приведена (дисконтована) вартість основної змінної з урахуванням податків.

Результати розрахунку критичних значень та показників чутливості наводяться в таблиці 8.

Основна змінна залежить від показника чутливості (чим нижчим у відсотках буде показник чутливості, тим більш чутливою є ця основна змінна). Незначного її коливання достатньо для того, щоб очікуваний сценарій став неприйнятним для здійснення державно-приватного партнерства.

7.7. Проведення аналізу одержаних результатів.

Під час проведення аналізу одержаних результатів важливо вказати заходи, які будуть здійснені за найбільш чутливими змінними для досягнення очікуваного сценарію в межах беззбитковості.

У разі виявлення за результатами проведення аналізу чутливості високої імовірності досягнення критичного значення за декількома змінними можлива відмова від здійснення державно-приватного партнерства.

8. Сценарний аналіз передбачає визначення кількох варіантів (сценаріїв) здійснення державно-приватного партнерства та їх порівняльну оцінку за критеріями (чиста приведена вартість (NPV), внутрішня норма рентабельності/дохідності (IRR), дисконтований період окупності проекту (DPP)).

Під час аналізу чутливості досліджується вплив зміни одного вхідного параметру на фінансові показники проекту в цілому. Сценарний аналіз передбачає вивчення можливого впливу від зміни декількох змінних.

Сценарний аналіз здійснюють за трьома сценаріями: очікуваним (найбільш імовірним), оптимістичним і песимістичним.

Сценарний аналіз проводиться за основними змінними, виявленими під час проведення аналізу чутливості (таблиця 8).

Очікуваний (найбільш імовірний) сценарій передбачає успішність здійснення державно-приватного партнерства в разі, коли умови його здійснення будуть такими, як заплановано.

Оптимістичний сценарій передбачає, наскільки вдалим буде здійснення державно-приватного партнерства в разі, коли умови його здійснення будуть більш сприятливими, ніж заплановано.

Песимістичний сценарій передбачає, наскільки невдалим буде здійснення державно-приватного партнерства в разі, коли умови його здійснення будуть гіршими, ніж заплановано.

У таблиці 9 для кожного сценарію відображаються значення основних найбільш чутливих змінних у кількісних або грошових показниках та отримані результати фінансового аналізу для відповідного сценарію за незмінного значення інших показників фінансової моделі.

Державно-приватне партнерство повинно зберігати фінансову стабільність також у разі песимістичного сценарію.

9. Метод Монте-Карло передбачає використання у фінансовій моделі розподілу імовірностей для ряду ризикових змінних (факторів державно-приватного партнерства) і дослідження їх відповідного сукупного впливу на вихідні показники державно-приватного партнерства.

Кількісна оцінка ризиків із застосуванням методу Монте-Карло проводиться лише за допомогою спеціального програмного забезпечення.

Метод Монте-Карло передбачає:

визначення інтервалів можливої зміни основних ризикових змінних проекту, усередині яких ці змінні є випадковими величинами;

проведення всередині визначених інтервалів оцінки видів розподілу імовірностей (нормальний, дискретний, пірамідальний, трикутний);

визначення коефіцієнта кореляції між залежними змінними;

багаторазовий (більш як 500 сценаріїв) розрахунок результативного показника, що дає змогу розділити частоти для чистої приведеної вартості (NPV);

визначення імовірності потрапляння результативного показника в той чи інший інтервал та перевищення мінімально допустимого значення.

Імітаційне моделювання за методом Монте-Карло застосовується для побудови математичної моделі для проекту з важкопрогнозованими показниками. Його метою є визначення розподілу результатів реалізації проекту на основі імовірнісного розподілу його основних змінних і кореляційної залежності між ними.

Одержані значення результативного показника проекту (чистої приведеної вартості (NPV) чи внутрішньої норми рентабельності/дохідності (IRR)) використовуються для побудови графіка щільності його розподілу зі своїм власним математичним очікуванням і стандартним відхиленням. На основі значення математичного очікування та стандартного відхилення обчислюється коефіцієнт варіації результативного показника проекту, за допомогою якого оцінюється індивідуальний ризик проекту.

10. Розподіл ризиків здійснюється згідно з принципом, що кожен ризик повинен бути віднесений до сфери відповідальності того з партнерів, який більш ефективно контролюватиме, управлятиме та/або запобігатиме виникненню такого ризику. Ризики можуть бути розподілені між державним і приватним партнерами у відповідному співвідношенні.

11. За результатами оцінки та розподілу ризиків складається перелік істотних ризиків згідно з додатком 1 до Методики.

12. Визначення способів реагування на виявлені та оцінені ризики полягає у прийнятті рішення партнерами щодо зменшення, прийняття, розподілу чи уникнення ризику.

Під час прийняття рішення щодо способу реагування на ризик партнерам слід ураховувати:

оцінку імовірності та ступеня впливу ризику;

витрати, пов'язані з реагуванням на ризик, порівняно з отриманою вигодою від його зменшення;

наявність додаткових ризиків.

Зменшення ризику означає вжиття заходів, які сприяють зменшенню або повному усуненню імовірності виникнення ризиків та/або їх впливу.

Ризики приймаються, коли ступінь впливу на здійснення державно-приватного партнера буде мінімальним, у той час як витрати на заходи контролю будуть надто високими.

Розподіл ризику означає зменшення імовірності або ступеня впливу ризику шляхом поділу цього ризику з іншими заінтересованими сторонами або перенесення частини ризику. Прикладом цього способу управління ризиками є використання страховки або субпідряду.

Уникнення ризику означає припинення (тимчасове припинення) діяльності (функції, процесу, операції), що призводить до підвищення ризику.

Партнери повинні запровадити та підтримувати ефективні заходи внутрішнього контролю для своєчасного виявлення та управління ризиками.

13. Для забезпечення управління ризиками, які віднесені частково або повністю до сфери відповідальності державного партнера, складається перелік ризиків, управління якими здійснює державний партнер, згідно з додатком 2 до Методики.

14. Перелік ризиків, управління якими здійснює державний партнер, постійно оновлюється в процесі здійснення державно-приватного партнерства.

15. До переліку ризиків, управління якими здійснює державний партнер, додаються:

план управління ризиками, у якому зазначаються момент виникнення ризику, конкретні заходи щодо запобігання його виникненню, дії в разі виникнення ризику, перелік осіб, відповідальних за здійснення відповідних заходів, способи проведення на постійній основі моніторингу та аналізу кожного з ризиків;

відомості про результати кількісної оцінки для тих ризиків, що мають істотний монетарний вплив на державний або місцевий бюджет (ризиків, які можуть призвести до виникнення додаткових зобов'язань державного або місцевого бюджету в майбутньому).

16. Приватний партнер може використовувати аналогічні підходи до управління ризиками з метою досягнення цілей здійснення державно-приватного партнерства.