Про затвердження Рекомендацій щодо гасіння пожеж у висотних будівлях

Відповідно до законів України "Про правові засади цивільного захисту", "Про пожежну безпеку" та з метою підвищення ефективності дії підрозділів МНС України під час гасіння пожеж у висотних будівлях

1. Затвердити Рекомендації щодо гасіння пожеж у висотних будівлях (далі - Рекомендації), що додаються.

2. Керівникам головних управлінь (управлінь) МНС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Київ та Севастополь, ректорам вищих навчальних закладів МНС України, начальнику Вінницького вищого професійного училища цивільного захисту довести до відома керівного складу органів управління системи МНС України та організувати вивчення особовим складом підпорядкованих їм підрозділів положень Рекомендацій.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на директора Департаменту управління рятувальними силами Марченка Г.Б.

Рекомендації щодо гасіння пожеж у висотних будівлях (далі - Рекомендації) призначені для застосування пожежно-рятувальними підрозділами Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України під час гасіння пожеж у висотних будинках, розроблення документів, які встановлюють порядок оперативного реагування на надзвичайні ситуації, підготовки особового складу та проведення тактичних занять і навчань.

Норми у цих Рекомендаціях викладено відповідно до чинних в України нормативних документів, перелік яких подано у додатку 1.

Терміни, вжиті в цих Рекомендаціях, та визначення позначених ними понять використано згідно з ДСТУ 2272:2006 ССБП Пожежна безпека. Терміни та визначення основних положень (1), ДСТУ 2273:2006 ССБП Протипожежна техніка. Терміни та визначення основних положень (2), ДБН В.1.1-7-2002 Пожежна безпека об'єктів будівництва (5), Тимчасовим статутом дій у надзвичайних ситуаціях. Частина II (Гасіння пожеж. Органи управління, пожежно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту), затвердженим наказом МНС України від 07.02.2008 N 96 (20), Правилами облаштування та застосування ліфтів для транспортування пожежних підрозділів у будинках та спорудах, затвердженими наказом МНС України від 19.04.2004 N 174 (НАПБ Б.01.007-2004), зареєстрованим у Мін'юсті 07.05.2004 за N 577/9176 (14).

Примітка. Висотним будинком є багатоповерховий будинок житлово-громадського призначення з умовною висотою понад 47 м (5).

Оперативний план пожежогасіння на об'єкт - оперативний документ, яким прогнозується обстановка в разі виникнення пожежі на об'єкті і який визначає основні питання організації пожежогасіння.

Інженерне обладнання висотного будинку включає наступні системи (10):

систему протипожежного водопостачання для внутрішнього та зовнішнього пожежогасіння;

автоматичну систему пожежної сигналізації;

автоматичну систему пожежогасіння;

систему протидимного захисту;

систему евакуаційного освітлення;

систему оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей;

блискавкозахист і захисне заземлення;

диспетчеризацію і управління системами протипожежного захисту (далі - СПЗ) та іншими системами і устаткуванням при виникненні пожежі.

3.1. Система протипожежного водопостачання.

3.1.1 Висотні будинки обладнуються водопроводами, які залежно від призначення, поверховості будинків та їх висоти повинні забезпечити нормативні витрати води для гасіння пожеж.

3.1.2 З метою забезпечення нормативних витрат води для гасіння пожеж у зазначених будинках, у першу чергу, використовують внутрішні протипожежні водопроводи, а також сухотруби для подавання води пожежними машинами.

3.1.3 Насосні установки внутрішніх протипожежних водопроводів мають ручний та дистанційний пуск від кнопок, що встановлені у шафах пожежних кранів на кожному поверсі. За необхідності, запуск насосних установок може здійснюватись від кнопок, що знаходяться у приміщенні насосної станції, яка, як правило, розміщується у підвальному приміщенні та позначається написом (таблом) "Насосна станція пожежогасіння" з освітленням уночі. У приміщенні насосної станції вивішені загальні схеми протипожежного водопостачання та схема насосів. На кожній засувці і пожежному насосі-підвищувачі є інформація про їх призначення. Порядок увімкнення насосів-підвищувачів визначається інструкцією на них. Ключі від приміщення станції знаходяться у приміщенні пожежного поста (центрального пункту управління будинку, диспетчерської).

На внутрішній мережі протипожежного водопроводу кожної зони будинку передбачається врізання зовнішніх патрубків (не менше 2-х) для підключення насосів пожежних автомобілів для подавання води.

3.1.4 Протипожежне водопостачання для зовнішнього та внутрішнього пожежогасіння у висотних будинках здійснюється з урахуванням вимог ДБН В.2.2-15-2005 (8), СНиП 2.04.01-85 (19) та СНиП 2.04.02-84 (18).

3.1.5 На балконах (лоджіях) при незадимлюваних сходових клітках типу Н1 передбачаються сухотруби зі спареними пожежними кранами на кожному поверсі, які обладнані на рівні першого поверху виведеними назовні патрубками для підключення насосів високого тиску пожежних автомобілів.

3.1.6 Витрати води на зовнішнє пожежогасіння будинків приймаються згідно з розрахунком, але не менше 35 л/с. Витрати води на внутрішнє пожежогасіння в кожному протипожежному відсіку повинні становити (10):

- 8 струменів по 5 л/с кожен - для протипожежних відсіків із приміщеннями громадського призначення;

- 4 струмені по 2,5 л/с кожен - для протипожежних відсіків із приміщеннями житлового призначення (квартирами).

3.1.7 Кількість і розташування пожежних гідрантів на зовнішньому протипожежному водопроводі приймається відповідно до СНиП 2.04.02-84 (18).

Місця розташування пожежних гідрантів позначаються світловими покажчиками згідно з наказом МНС України від 19.10.2004 року N 126 "Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні" (НАПБ А.01.001-2004), зареєстрованим у Мін'юсті України 04.11.2004 за N 1410/10009 (13).

3.2. Автоматична система пожежної сигналізації.

3.2.1 Висотні будинки оснащено автоматичною системою пожежної сигналізації (далі - АСПС) на основі адресних та адресно-аналогових технічних засобів.

Сигнали від приймально-контрольних приладів АСПС та пожежогасіння виведено на центр приймання тривожних сповіщень.

Автоматичні пожежні сповіщувачі або автономні пожежні сповіщувачі, які мають вихід до системи пожежної сигналізації, встановлено в усіх приміщеннях, у тому числі квартирах, офісах, коридорах, ліфтових холах, фойє, вестибюлях, технічних приміщеннях тощо за винятком приміщень із мокрими процесами.

3.3. Автоматична система пожежогасіння.

3.3.1 У житлових висотних будинках усі вбудовані і прибудовані громадські та інші нежитлові приміщення (автостоянки, допоміжні, технічні, сміттєзбірні, ствол сміттєпроводу тощо) обладнано автоматичними системами пожежогасіння.

Усі приміщення громадських будинків захищено автоматичною системою пожежогасіння (крім приміщень, зазначених у примітці 1 таблиці С1 ДБН В.2.2-9-99).

3.3.2 Для захисту електрощитових, серверних та машинних приміщень ліфтів для транспортування пожежних використовуються автоматичні системи об'ємного пожежогасіння. Під час спрацювання автоматичних систем об'ємного пожежогасіння вимикаються всі системи вентиляції зазначених приміщень, забезпечується час, необхідний для евакуації людей (не менше 30 с), та герметизація приміщень.

3.3.3 У житлових висотних будинках над вхідними дверима квартир ззовні передбачено установку спринклерних зрошувачів, підключених до стояків внутрішнього протипожежного водопроводу через реле протоку.

3.3.4 Насоси, вузли управління системами пожежогасіння, резервуари для води розміщуються у приміщенні насосних станцій пожежогасіння.

Приміщення насосних станцій пожежогасіння улаштовуються з безпосереднім виходом до сходової клітки та відокремлюються від приміщень іншого призначення протипожежними перегородками.

Станції обладнані телефонним зв'язком. Біля входу в станцію встановлено табло з написом "Насосна станція пожежогасіння".

3.3.5 Для потреб пожежогасіння передбачено не менше двох насосів (основний та резервний). Розрахункові витрати вогнегасної речовини визначаються згідно з ДБН В.2.2-24:2009 (10).

3.4. Система протидимного захисту.

3.4.1 Протидимний захист передбачається для безпечної евакуації людей, а також їх захисту у пожежобезпечних зонах під час виникнення пожежі в одному з приміщень. Протидимний захист забезпечує необхідні умови для роботи особового складу пожежно-рятувальних підрозділів з рятування людей, виявлення та гасіння пожежі. У складі протидимного захисту передбачається (10):

система примусового димовидалення та система підпору повітря, що мають автоматичне, дистанційне (електричне) та ручне місцеве (механічне) управління;

конструкції та обладнання з необхідними технічними характеристиками.

3.4.2 Сигнали про виникнення пожежі та включення в роботу протидимного захисту висотних будинків передаються на центральний пункт управління будинку (далі - ЦПУБ) (диспетчерську).

3.4.3 Управління системою протидимного захисту виконується в автоматичному (від системи виявлення пожежі), ручному (дистанційно з приміщення пожежного поста) режимах та від кнопок, розташованих поблизу евакуаційних виходів з поверхів (або у пожежних шафах).

Поблизу кнопок дистанційного пуску системи протидимного захисту розміщуються пояснювальні написи (таблички) про їх призначення.

Щит (пульт) ручного керування пристроями системи протидимного захисту забезпечується інструкцією про порядок їх включення у роботу.

3.4.4 Перелік систем протидимного захисту, які спільно працюють під час пожежі, визначено з урахуванням різноманітних пожежонебезпечних ситуацій, що залежать від місця виникнення пожежі в одному з приміщень. В усіх варіантах пожежонебезпечних ситуацій передбачено обов'язкове відключення систем загальнообмінної вентиляції та кондиціонування, які не використовуються у системі протидимного захисту.

3.5. Система оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей.

3.5.1 З метою евакуації людей під час виникнення пожеж у висотних будинках використовують системи оповіщення про пожежу і управління евакуацією людей.

3.5.2 Приймально-передаюча апаратура цих систем знаходиться у приміщенні пожежного поста (ЦПУБ, диспетчерській), з якого, за необхідністі, здійснюється керування системою оповіщення. Як системи оповіщення про пожежу та керування евакуацією, можуть використовуватись світлові, звукові та мовні сигнали.

3.5.3 Системи оповіщення про пожежу забезпечуються відповідно до розроблених планів евакуації передавання сигналів оповіщення одночасно по всьому будинку (споруді), а за необхідності - послідовно або вибірково в окремі його частини (поверхи, секції тощо).

3.5.4 Порядок використання систем оповіщення визначається в інструкціях з їх експлуатації та в планах евакуації, де також зазначено осіб, які мають право приводити систему в дію.

3.5.5 Кількість оповіщувачів, їх розміщення та потужність повинні забезпечувати необхідну гучність у всіх місцях перебування людей.

3.5.6 Для передавання текстів оповіщення та керування евакуацією використовують внутрішні радіотрансляційні мережі та інші мережі мовлення (за умови забезпечення надійності оповіщення). Текст оповіщення заздалегідь записується на магнітофон (для іноземців текст оповіщення записується англійською або їх рідною мовою).

3.5.7 Системи оповіщення та керування евакуацією виконуються з урахуванням можливості прямої трансляції мовного оповіщення та керівних команд через мікрофон для оперативного реагування в разі зміни обстановки або порушення нормальних умов евакуації.

3.5.8 У будинку приймально-контрольні прилади встановлюються в тому приміщенні, з якого здійснюється керування системою оповіщення.

3.5.9 Необхідність обладнання будинків і приміщень системами протидимного захисту та технічними засобами оповіщення про пожежу, вимоги до їх улаштування встановлюються будівельними нормами.

3.5.10 Необхідність обладнання приміщень житлових будинків автоматичними установками пожежної сигналізації визначається ДБН В.2.2-15-2005 (8) та ДБН В.2.5-56-2010 (12), системою оповіщення про пожежу та керування евакуацією людей - ДБН В.1.1-7-2002 (5).

Сигнал про пожежу надходить на об'єднаний диспетчерський пульт і в автоматичному режимі здійснюється опускання ліфтів у режимі "Пожежа".

3.5.11 Сигнал про відчинення шаф пожежних кранів із зазначенням номера під'їзду та поверху передається на об'єднаний диспетчерський пункт та до приміщення чергового персоналу (за його наявності).

3.6. Проїзди і майданчики для пожежно-рятувальної техніки та вертольотів.

3.6.1 Круговий проїзд пожежної техніки забезпечується навколо будинку, в тому числі до основних евакуаційних виходів із будинку і до входів, що ведуть до ліфтів для транспортування пожежних (10).

3.6.2 Доступ пожежних з автодрабин або автопідіймачів забезпечується в кожне приміщення або квартиру з урахуванням технічних характеристик автодрабин і автопідіймачів. При цьому необхідно враховувати ширину і висоту стилобатної частини будинку.

3.6.3 Пожежні проїзди і під'їзні шляхи, майданчики для оперативних транспортних засобів позначаються шляхом фарбування бордюрів проїзних шляхів у червоний колір стійкою світловідбивною фарбою.

3.6.4 Майданчики для рятувальних вертольотів передбачаються на покрівлі будинків і розміщуються в центрі покрівлі. Периметр майданчиків пофарбований жовтою смугою завширшки 0,3 м. Майданчики для кабін проектуються із розрахунку загального навантаження кабіни 2500 кг, питомого навантаження - до 2,5 кг/кв.см.

При розрахунку навантаження на покрівлі необхідно враховувати статичне і динамічне навантаження.

Примітка. Статичне навантаження для вертольотів класу К-32 складає 11 т, а динамічне навантаження - 22 т. Статичне навантаження вертольота класу МИ-17 складає 12 т, а динамічне - 24 т (10).

Майданчик має металевий піддон із глухим парапетом заввишки не менше 0,1 м (на випадок можливого аварійного розливу палива вертольота), а також решітчасту огорожу заввишки не менше 1,2 м.

Майданчик обладнується стаціонарною автоматичною установкою пінного пожежогасіння по площі. Розрахунковий час роботи установки - не менше 10 хв. при заповненні об'єму 20 м х 20 м х 0,1 м протягом 1,5 хв.

3.6.5 Наземні вертолітні майданчики для доставки врятованих людей розташовуються на відстані не більше 500 м від будинків, з покрівлі яких передбачається рятування людей за допомогою вертольотів і рятувальних кабін, але не менше 30 м від найближчого будинку.

Площадка повинна витримувати статичне і динамічне навантаження від вертольотів відповідного класу. До майданчику передбачається не менше двох під'їздів для машин швидкої медичної допомоги.

3.7. Об'єктові пункти пожежогасіння.

3.7.1 Висотні будинки за висотою поділяються на протипожежні відсіки, на нижніх поверхах яких розташовуються об'єктові пункти пожежогасіння (10).

Об'єктові пункти пожежогасіння на першому поверсі нижнього протипожежного відсіку знаходяться поруч із приміщенням пожежного поста (ЦПУБ, диспетчерської).

Об'єктові пункти пожежогасіння, які знаходяться у вищерозташованих протипожежних відсіках, знаходяться на відстані не більше 30 м від незадимлюваних сходових кліток або ліфта для транспортування пожежних.

У додатку 2 наведено оснащення об'єктових пунктів пожежогасіння. У разі виникнення пожежі, оснащення об'єктових пунктів пожежогасіння використовується за призначенням.

3.8. Пожежобезпечні зони.

3.8.1 Пожежобезпечні зони виконуються у вигляді спеціально обладнаних приміщень всередині висотних будинків або на їх покрівлі (10).

3.8.2 Пожежобезпечні зони розташовуються так, щоб люди, які не мають можливості евакуюватися на рівень землі, могли (з урахуванням їх мобільності та фізичного стану) досягти цієї зони за необхідний час евакуації.

3.8.3 Несучі конструкції пожежобезпечних зон, що з'єднані з основними несучими конструкціями будинку, передбачені так, щоб втрата вогнестійкості останніх не приводила до втрати вогнестійкості конструкцій зон.

3.8.4 На входах у зону передбачаються протипожежні тамбур-шлюзи з підпором повітря під час пожежі.

3.8.5 Пожежобезпечні зони обладнуються індивідуальними засобами захисту і рятування, а також засобами надання першої медичної допомоги.

4.1. Складання оперативних планів пожежогасіння (далі - ОППГ).

4.1.1 Складання та коригування оперативних планів пожежогасіння проводиться згідно з річними графіками відповідно до встановлених вимог. У додатку 3 надано вимоги щодо основної інформації, яку необхідно враховувати під час розроблення оперативних планів пожежогасіння.

4.1.2 ОППГ розробляються не менше ніж у двох примірниках та затверджуються начальником ГУ (У) МНС України або його заступником з питань оперативного реагування. Перший примірник знаходиться в пожежно-рятувальному підрозділі (частині), у районі виїзду якої знаходиться об'єкт, другий - на об'єкті, що охороняється (окремо або у складі Плану ліквідації аварійної ситуації).

ОППГ на закриті об'єкти зберігаються в опечатаному сейфі в приміщенні чергової зміни оперативно-координаційного центру (далі - ОКЦ) або оперативно-диспетчерської служби ОКЦ, копія - у начальника чергової зміни охорони об'єкта.

4.1.3 ОППГ вивчаються під час проведення занять зі службової підготовки, а оперативно-тактичні дії мають бути опрацьовані практично в установленому порядку.

4.2. Дії керівника гасіння пожежі.

4.2.1 Дії керівника гасіння пожежі (далі - КГП) визначаються затвердженим у встановленому порядку нормативним документом з питань організації пожежогасіння.

4.2.2 Керівник гасіння пожежі, крім виконання основних задач, під час виконання розвідки повинен:

з'ясувати у представника адміністрації наявність та чисельність людей, що залишилися у будинку;

вжити заходів щодо запобігання паніці серед людей, які залишилися у будинку, використовуючи для цього систему оповіщення, якщо вона є, та інші засоби;

визначити можливі найкоротші шляхи евакуації людей по незадимлюваним сходовим клітинам в нижче- або вищерозташовані по відношенню до місця пожежі поверхи;

встановити можливість використання пожежних автодрабин, автопідіймачів та інших засобів рятування;

з'ясувати, чи включені у роботу пожежні насоси внутрішнього пожежного водопроводу та чи можна застосовувати стаціонарні засоби гасіння пожежі, видалення диму та зниження температури;

встановити працездатність системи протидимного захисту та визначити ефективність її роботи;

визначити необхідну кількість постів безпеки, контрольно-пропускних пунктів та місця їх розташування.

4.2.3 Для координації дій підрозділів, залучених для гасіння пожежі, успішного проведення рятувальних робіт і виконання окремих видів робіт рекомендовано створювати штаб на пожежі незалежно від місця її виникнення та розмірів.

4.3. Сили і засоби для гасіння пожеж у висотних будинках.

При гасінні пожеж необхідно враховувати вихідні дані основних параметрів, які впливають на час оперативних дій, викладених у додатку 4.

4.3.1 Особливості розвідки пожежі у висотних будинках залежать від конструктивно-планувальних рішень та місця виникнення пожежі.

У зв'язку з тим, що під час розвідки пожежі одночасно виконуються пошуково-рятувальні заходи та роботи з гасіння пожежі, розвідувально-рятувальна група повинна складатись із 4 - 5 осіб і мати при собі необхідне пожежно-технічне оснащення та засоби зв'язку.

Незалежно від того, в якій зоні будинку (нижній або верхній) виникла пожежа, основною задачею розвідувально-рятувальних груп є визначення ступеня загрози життю та здоров'ю людей. При цьому особливу увагу необхідно звернути на приміщення, які розташовані на поверсі, на якому виникла пожежа, та вищерозташовані поверхи.

У багатосекційному будинку за великої довжини поверхів або за наявності декількох внутрішніх сходів розвідку пожежі необхідно проводити одночасно в декількох напрямках відповідною кількістю груп.

4.3.3 Ліквідування горіння на пожежі досягається:

правильним вибором вирішального напрямку оперативних дій;

своєчасним застосуванням стаціонарних засобів пожежогасіння, видаленням диму та зниження температури;

дією на поверхню матеріалів, що горять, охолоджувальними вогнегасними речовинами;

створенням у зоні горіння чи навколо неї негорючого газового або парового середовища;

створенням між зоною горіння і горючим матеріалом чи повітрям ізолюючого шару з вогнегасних речовин та негорючих матеріалів;

хімічним уповільненням реакції горіння (застосування порошкових, газових, аерозольних вогнегасних речовин).

4.3.4 За наявності непридатного для дихання середовища, роботи з гасіння пожежі проводяться в апаратах захисту органів дихання, використовуються пожежні димовисмоктувачі та засоби освітлення.

Зниження високої температури може досягатись подаванням у зону підвищеної температури розпиленої води, піни високої кратності, створенням природної чи штучної вентиляції, охолодженням нагрітих будівельних конструкцій, технологічного обладнання тощо. При цьому не допускається скупчення особового складу на перекритті, під яким горить, а також у межах небезпечної зони на випадок його руйнування.

Під час гасіння пожежі на верхніх поверхах будинку пости безпеки та контрольно-пропускні пункти необхідно розташовувати таким чином:

у разі подавання стволів по сходових клітинах - на 1 - 2 поверхи нижче того, на якому проводиться гасіння;

у разі подавання стволів комбінованим способом по автодрабині та штурмових драбинах - на 1 - 2 поверхи нижче палаючого, а в разі подавання безпосередньо в задимлені приміщення - поблизу автодрабини.

4.3.5 Подавання води може здійснюватись за різними схемами оперативного розгортання з урахуванням обстановки на пожежі із застосуванням стволів з малою витратою вогнегасних засобів. Найбільш ефективні з них наведено у додатку 4.

4.3.6 Під час подавання води за допомогою перекачування визначається необхідна кількість пожежних автомобілів, шляхи та способи прокладання рукавних ліній.

Для контролю за роботою рукавних ліній та затримок, поблизу місць їх встановлення виставляється пост з резервними рукавами та затримками.

4.3.7 Для забезпечення сталої роботи насосно-рукавних систем під час гасіння пожеж у підземних приміщеннях висотних будинків необхідний напір на насосі зменшується з урахуванням глибини закладання споруд.

4.3.8 Резервні магістральні рукавні лінії прокладаються у першу чергу до пожежних стволів, які працюють на вирішальному напрямку.

4.3.9 У ході гасіння контролюється стан будівельних конструкцій і проводиться захист їх від впливу високої температури, у першу чергу, вузлів, опор тощо.

4.3.10 У разі загрози поширювання пожежі особовий склад перевіряє (проводить контрольні вирізи) пустоти конструкцій будинків, вентиляційних каналів, коробів тощо по усій їх довжині.

4.3.11 На гасіння пожежі, що вже розвинулася, подаються ручні пожежні стволи з великою витратою води та лафетні стволи, з подальшим зменшенням витрати води в процесі її ліквідування.

4.3.12 Під час горіння у пустотах конструкцій будівель та вентиляційних каналах подаються водяні і пінні пожежні стволи та організовується розкривання конструкцій будівель.

4.3.13 Для проливання місць горіння подаються пожежні стволи "Б", використовуються внутрішні пожежні крани.

4.3.14 Під час гасіння пожеж особовим складом оперативно-рятувальних підрозділів проводяться спеціальні роботи, до яких відносяться:

роботи у непридатному для дихання середовищі;

видалення диму;

розкриття та розбирання конструкцій;

відключення електрообладнання;

освітлення місця пожежі;

надання першої медичної допомоги постраждалим.

4.3.15 Розкриття і розбирання конструкцій будівель та споруд проводиться у межах, визначених КГП, із застосуванням немеханізованого і механізованого інструментів, пристроїв, та з використанням, якщо це необхідно, діелектричних засобів.

Розкривання конструкцій з метою виявлення прихованих осередків пожежі, випуску диму і введення вогнегасних речовин здійснюється тільки після того, як засоби гасіння зосереджені в місцях розкривання і готові до дії.

Роботи зі створення протипожежних розривів з метою запобігання розвиткові пожежі повинні бути закінчені до підходу вогню на місце розриву.

4.3.16 Під час розкриття і розбирання конструкцій будівель потрібно вжити всіх заходів для того, щоб не послабити несучу здатність конструкцій і не спричинити їх обвалення, не пошкодити теплофікаційні комунікації та електрообладнання.

4.3.17 Освітлення місця роботи здійснюється за вказівкою КГП за умов недостатньої видимості, у тому числі при сильному задимленні.

4.3.18 Електричні мережі і установки, що знаходяться під напругою, знеструмлюються, якщо вони:

пошкоджені і небезпечні для осіб, які приймають участь у гасінні пожежі;

створюють небезпеку виникнення нових осередків пожежі у разі потрапляння на них води;

перешкоджають роботам з гасіння пожежі і розбирання конструкцій.

4.4. Застосування пожежних ліфтів.

4.4.1 Порядок використання ліфту для транспортування пожежних регламентується інструкцією, затвердженою керівником підприємства, у власності якого перебувають ці ліфти, та погодженою з місцевими органами державного пожежного нагляду відповідно до Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених в установленому порядку. Ця інструкція повинна бути розміщена в кабіні пожежного ліфта. Двері ЛТПП з боку ліфтового холу та двері ліфтового холу ЛТПП з боку коридорів та приміщень на кожному поверсі повинні бути марковані піктограмою (14).

4.4.2 КГП призначає рятувальника (оператора), яким здійснюється управління пожежним ліфтом під час гасіння пожежі.

4.4.3 Протягом процесу пожежогасіння призначений КГП рятувальник (оператор) за допомогою ліфта перевозить обладнання та рятувальників, а також здійснює рятування за розпорядженням КГП.

4.4.4 Рятувальник (оператор) повинен постійно здійснювати зв'язок з КГП за допомогою як радіостанції, так і переговорного пристрою у кабіні пожежного ліфта.

4.4.5 Під час проведення розвідки КГП повинен зупинити пожежний ліфт на один поверх нижче рівня пожежі. Гасіння пожежі починається із захищеної ділянки, вільної від диму ( рисунок 1) . Якщо умови пожежогасіння на поверсі, на якому виникла пожежа, стають неможливими для приєднання рукавів до пожежних кран-комплектів, вони приєднуються на поверсі нижче.

4.4.6 Рятувальнику (оператору) пожежного ліфта необхідно:

дотримуватись правил експлуатації пожежного ліфта;

мати ключ для відмикання кришки люка;

сповіщати про аварійну ситуацію КГП;

при блокуванні особового складу підрозділу всередині кабіни пожежного ліфта уживати заходів щодо саморятування згідно з інструкцією, яка розташована в кабіні ліфта.

4.4.7 Саморятування (з кабіни пожежного ліфта) особового складу здійснюється в такій послідовності:

рятувальник відкриває кришку аварійного люка, який розташований поблизу задньої стінки кабіни. При відчиненні кришки аварійного люка вона спирається на стінку кабіни та утворює не менше трьох щаблів східців. Поручень, встановлений на стінці безпосередньо під люком, використовується як додатковий щабель, за допомогою якого рятувальник потрапляє на дах кабіни;

після цього рятувальник знімає жорстко закріплену ззовні кабіни пожежного ліфта драбину (якщо є необхідність) та встановлює її на дах кабіни;

рятувальник піднімається драбиною, дістає до замка дверей шахти, відчиняє двері шахти зсередини і виходить у ліфтовий хол (тамбур) поверху.

Рисунок 1. Приклад пожежогасіння у будинку, що обладнаний пожежним ліфтом

4.4.8 Рятування із зовні кабіни пожежного ліфта здійснюється в такій послідовності:

рятувальник відчиняє двері шахти вище заблокованої кабіни і потрапляє на дах кабіни;

рятувальники на даху кабіни відчиняють люк;

заблоковані рятувальники піднімаються східцями, які закріплені на кришці люка;

драбина, що прикріплена ззовні до стінки кабіни, витягується (якщо є потреба) і нею рятувальники піднімаються з ліфтової шахти на поверх.

4.4.9 Рятування людей за допомогою пожежних ліфтів ( рисунок 2) .

Рятувальні роботи організовуються і проводяться у разі, якщо:

є загроза людям від небезпечних факторів пожежі;

люди не можуть самостійно залишити небезпечні місця;

є загроза поширювання вогню і диму шляхами евакуації;

передбачається застосування небезпечних для життя людей вогнегасних речовин і сполук.

Рисунок 2. Приклад рятування рятувальників з кабіни пожежного ліфта

У додатках 6, 7, 8 та 9 наведено розрахунки чисельності особового складу підрозділів та пропускної здатності пожежної техніки для проведення рятувальних робіт, а також розрахунок необхідної кількості засобів рятування з висоти.

4.4.10 Рятування людей на пожежі проводиться з одночасним розгортанням сил і засобів для гасіння пожежі.

Подавання стволів для забезпечення умов безпечного рятування людей обов'язкове, якщо людям безпосередньо загрожує вогонь і шляхи рятування відрізані чи можуть бути відрізані вогнем.

4.4.11 Під час гасіння пожежі КГП зобов'язаний встановити наявність і місцезнаходження в будинку людей з обмеженими фізичними можливостями.

4.4.12 Забороняється під час гасіння пожежі використовувати вантажні та пасажирські ліфти для піднімання особового складу і пожежно-технічного обладнання. Допускається використання тільки ліфтів, спеціально передбачених для цих цілей у висотних будівлях.

5.1. Оперативно-рятувальні підрозділи після прибуття до місця пожежі у разі необхідності негайно приступають до рятування людей із залученням максимально можливої кількості сил і засобів. Вирішальним фактором успішного проведення рятувальних робіт є швидке зосередження необхідних сил і засобів.

Під час евакуації людей використовуються найкоротші та найбезпечніші шляхи:

основні входи і виходи;

запасні виходи;

віконні прорізи, балкони, лоджії, галереї, переходи з використанням зовнішніх пожежних драбин та застосуванням ручних пожежних драбин, автодрабин, автопідіймачів та інших рятувальних пристроїв, якими оснащені пожежно-рятувальні підрозділи;

люки у перекриттях, якщо через них можна вийти з будівлі чи перейти у його безпечну частину;

прорізи у перегородках, перекриттях і стінах, що зроблені рятувальниками.

5.2. Способи евакуювання людей

5.2.1 На шляхах евакуювання необхідно розставляти пожежних, у завдання яких входить організація просування людей до виходів і запобігання паніки.

5.2.2 Залежно від обстановки на пожежі та психологічного стану людей, які перебувають у палаючому будинку, оперативно-рятувальні підрозділи організовують і проводять рятування та евакуювання людей такими способами:

евакуювання людей по сходових клітках (звичайним, незадимлюваним) або зовнішнім евакуаційним сходам;

виведення (винесення) людей у безпечні місця усередині або поза будинком;

рятування людей із застосуванням спеціальної пожежно-рятувальної техніки, рятувальних пристроїв, устаткування та різних технічних пристосувань;

рятування людей за допомогою пожежних вертольотів.

5.2.3 Пожежні автодрабини (автопідіймачі) встановлюються в місцях, найбільш зручних і безпечних для використання при проведенні рятувальних робіт. При цьому вершина висунутої автодрабини (люлька автопідіймача) повинна бути встановлена таким чином, щоб забезпечити безпечний вихід на неї людей, яких рятують.

Рятувальні роботи з використанням пожежних автодрабин (автопідіймачів) і драбин-штурмівок повинні бути забезпечені надійною страховкою людей, яких рятують. З цією метою на поверхах (балконах, лоджіях) необхідно виставляти пожежних для страхування, утримання драбин та надання допомоги людям під час спуску.

5.2.4 Евакуаційні виходи, шляхи евакуації позначено знаками безпеки за ДСТУ ISO 6309:2007 (3).

5.2.5 Евакуаційні виходи з підвалу або цокольного поверху висотних будинків передбачаються безпосередньо назовні.

5.2.6 Під час проведення рятувальних робіт вживаються заходи щодо попередження паніки. Для цього використовують технічні та інші можливості будинку та пожежно-рятувальних підрозділів.

5.2.7 Пошук людей припиняється після того, коли всі приміщення та місця їх можливого перебування перевірено і встановлено, що всі люди евакуйовані з небезпечних зон.

6.1. Охорона праці під час проведення рятування людей та саморятування.

6.1.1 Під час рятування людей на пожежі КГП зобов'язаний визначити порядок і способи рятування людей залежно від обставин і стану людей, яким необхідно надати допомогу.

6.1.2 Рятувальні роботи проводяться швидко, але з дотриманням запобіжних заходів, щоб не заподіяти шкоди людям, яких рятують. Заходи безпеки при цьому регламентуються вимогами Правил безпеки праці в органах і підрозділах МНС України. Частина 1, затверджених наказом МНС України від 07.05.2007 N 312 (далі - Правила безпеки праці) (21).

6.1.3 Вимоги щодо безпечного застосування пожежно-технічного оснащення, штатного інструменту, засобів індивідуального і групового захисту викладені у відповідних розділах Правил безпеки праці. У разі використання позаштатних технічних засобів необхідно керуватися рекомендаціями, які викладені в інструкціях з їх експлуатації.

6.1.4 Під час роботи на висоті слід застосовувати страхувальні пристосування, які виключають можливість падіння осіб, що працюють. При цьому:

робота на драбині зі стволом (ножицями тощо) дозволяється тільки після закріплення рятувальника карабіном;

під час перебування на покрівлі необхідно страхуватися рятувальною мотузкою;

для роботи зі стволом має бути виділено не менше двох осіб;

забороняється залишати ствол без нагляду, навіть після припинення подавання води, а також знаходження особового складу на вкритій кригою покрівлі, на покриттях, що провисли, та на ділянках перекриттів з ознаками горіння.

1. ДСТУ 2272:2006 ССБП. Пожежна безпека. Терміни та визначення основних положень.

2. ДСТУ 2273:2006 ССБП. Протипожежна техніка. Терміни та визначення основних положень.

3. ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987, IDT).

4. ДСТУ EN 54-2:2003 Системы пожарной сигнализации. Часть 2. Приборы приемо-контрольные пожарные (EN 54-2:1997, IDT).

5. ДБН В.1.1-7-2002 Пожежна безпека об'єктів будівництва.

6. ДБН В.1.2-7:2008 Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів. Основні вимоги до будівель і споруд. Пожежна безпека.

7. ДБН В.2.2-9-99 Громадські будинки і споруди. Основні положення.

8. ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будинки. Основні положення.

9. ДБН В.2.2-20-2008 Будинки і споруди. Готелі.

10. ДБН В.2.2-24:2009 Будинки і споруди. Проектування висотних житлових і громадських будинків.

11. ДБН В.2.3-15:2007 Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів.

12. ДБН В.2.5-56-2010 Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту.

13. НАПБ А.01.001-2004 Правила пожежної безпеки в Україні. Наказ МНС України від 19.10.2004 року N 126, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за N 1410/10009.

14. НАПБ Б.01.007-2004 Правила облаштування та застосування ліфтів для транспортування пожежних підрозділів у будинках та спорудах. Наказ МНС України від 19.04.2004 N 174, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.05.2004 за N 577/9176.

15. НАПБ Б.02.014-2004 Положення про порядок погодження з органами державного пожежного нагляду проектних рішень, на які не встановлені норми та правила, обґрунтованих відхилень від обов'язкових вимог нормативних документів. Наказ МНС України від 15.11.2004 N 170, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.11.2004 за N 1467/10066.

16. НАПБ Б.07.025-2004 Пропозиції щодо протипожежного захисту та безпечної експлуатації у випадках надзвичайних ситуацій висотних житлових і громадських будинків, торгових та виставкових центрів, на які відсутні норми проектування. Спільний наказ Держбуду та МНС України від 10.12.2004 N 238/225.

17. ГОСТ 12.1.004-91. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования (Пожежна безпека. Загальні вимоги).

18. СНиП 2.04.02-84 Водоснабжение. Наружные сети и сооружения (Водопостачання. Зовнішні мережі і споруди).

19. СНиП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация зданий (Внутрішній водопровід і каналізація будинків).

20. Наказ МНС України від 07.02.2008 N 96 Тимчасовий статут дій у надзвичайних ситуаціях. Частина II (Гасіння пожеж. Органи управління, пожежно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту).

21. Наказ МНС України від 07.05.2007 N 312 Про затвердження Правил безпеки праці в органах і підрозділах МНС України. Частина 1.

22. Наказ МНС України від 07.04.2011 N 351 "Про затвердження Правил з пожежного спостерігання", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.06.2011 за N 744/19482.

Згідно з вимогами ДБН В.2.2.24:2009

Вогнегасники порошкові з зарядом вогнегасної речовини не менше 5 кг - 10 шт.

Вогнегасники водопінні з зарядом вогнегасної речовини не менше 9 кг - 10 шт.

Вогнегасники вуглекислотні з зарядом вогнегасної речовини не менше 5 кг - 10 шт.

Пожежні напірні рукава довжиною 20 м - 5 шт.

Індивідуальні засоби захисту органів дихання - 10 шт.

Електричні ліхтарі - 10 шт.

Протигази, що працюють на стисненому повітрі - 10 шт.

Газодимозахисний комплект ГДЗК (фільтрувальний) - 5 шт.

Комплект засобів локального захисту (ЗЛЗ) - 10 шт.

Натяжне рятувальне полотно - 4 шт.

Драбина висувна пожежна - 5 шт.

Примітка. Натяжне рятувальне полотно, висувні пожежні драбини передбачаються тільки в нижніх пунктах

1. З урахуванням особливостей розвитку та гасіння пожеж у висотних будинках і комплексах, на генеральному плані показують:

під'їзди до будинку пожежних автомобілів; контур будинку із входами, стаціонарними пожежними сходами та орієнтацією розташування будинку до прилеглих вулиць; сусідні будови та ті, що примикають до будинку, їхню висоту і відстань від об'єкта;

можливі місця установки пожежних автодрабин і автопідіймачів, вказуючи радіуса та висоту їхньої дії;

шляхи евакуації та розосередження людей на місцевості;

зовнішню мережу міського водопроводу з пожежними гідрантами (діаметр мережі та гарантійний напір у ній);

водоймища із зазначенням їх місткості;

місця виходу трубопроводів для підключення магістральних ліній від автонасосів з метою подавання води у внутрішній пожежний водопровід.

2. На поповерхових планах, включаючи підвали та технічні поверхи, кольором або умовними позначеннями відповідно до вимог ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір" показують:

евакуаційні шляхи;

виходи із приміщень у коридори, фойє, вестибюлі та шляхи руху по них до виходу на сходову клітку або безпосередньо назовні;

розташування засобів пожежогасіння - пожежних кран-комплектів, вогнегасників, спринклерних, дренчерних, пінних і газових установок пожежогасіння;

розміщення приміщень пожежної охорони, вузлів керування спринклерною системою, насосних станцій, стаціонарних установок газового та пінного гасіння, радіовузлів, диспетчерських, вентиляційних агрегатів протидимного захисту та місцевих электрощитів керування ними, пожежних ліфтів, місця установки засувок на внутрішньому протипожежному водопроводі.

3. У текстовій частині оперативного плану гасіння пожежі необхідно вказати:

оптимальні шляхи евакуювання людей, прийоми та способи проведення рятувальних робіт, можливі варіанти застосування для проведення рятування людей автомобільних і ручних пожежних драбин, з яких сторін будинку та до якого поверху можна їх застосовувати;

порядок вимушеної евакуації людей з поверхів, що перевищують висоту висування пожежних автодрабин і автопідіймачів;

можливість використання ліфтів для проведення рятувальних робіт і підіймання пожежних на верхні поверхи будинку;

схеми оперативного розгортання пожежних підрозділів, способи прокладання рукавних ліній і можливі місця встановлення рукавних розгалужень при виникненні пожежі в кожній із зон будинку;

поверховість, загальну висоту, площу забудови;

населеність поверху та будинку в цілому;

наявність обслуговуючого персоналу в денний і нічний час;

межа вогнестійкості основних несучих та огороджувальних конструкцій;

наявність горючих матеріалів в обробці приміщень, у зовнішніх начіпних панелях та у теплоізоляції покриття; забезпеченість будинку пожежним зв'язком; вид системи екстреного оповіщення, її розміщення та порядок приведення в дію.

4. Окремо повинно бути докладно викладено протипожежний захист: продуктивність пожежних насосів і способи їх включення; кількість і діаметр пожежних кран-комплектів на поверсі та у будинку в цілому; автоматичні засоби повідомлення і гасіння пожежі (тип, продуктивність, захищувана площа по кожному виду устаткування).

5. Під час опису протидимного захисту необхідно вказати сходові клітки та ліфти, у яких при пожежі створюється надлишковий тиск, місця розміщення шахт димовидалення, способи приведення протидимних систем у робочий стан.

6. При викладі питань евакуації та рятування людей описати: сходові клітки і їх типи, захищеність шляхів евакуації від задимлення під час пожежі, наявність зовнішніх пожежних сходів, можливість переходу з однієї секції в іншу по балконам і лоджіям, а також перехід з поверху на поверх вертикальними пожежними сходами, що з'єднують балкони або лоджії; можливість виводу людей на покриття будинку; загальний розрахунковий час евакуації людей з будинку.

7. Виконати розрахунок і визначити тип і кількість пожежної техніки, що висилається автоматично при одержанні першого повідомлення про пожежу.

8. У складі оперативного плану пожежогасіння повинні бути:

рекомендації та пам'ятки про особливості проведення розвідки і способах евакуації людей;

дані щодо можливості застосування для рятування спеціальної техніки, найбільш вигідних напрямків застосування сил і засобів до місця пожежі, кількості та розташування оперативних дільниць і ділянок робіт;

графік зосередження сил і засобів за часом, склад штабу на пожежі, схеми радіо- та провідного пожежного зв'язку, а також розміщення сил і засобів на місцевості, текст із запобігання можливій паніці та інші додаткові заходи стосовно особливостей будинку;

схеми розміщення пожежних автомобілів на пожежні гідранти та подавання води на верхні поверхи будинку;

кількість та діаметр пожежних рукавів у будинку, тип рукавних головок, таблиця можливого відбору води з міської мережі, місця підключення автонасосів до внутрішнього протипожежного водопроводу, місце розміщення насосної станції, розділових засувок і вузлів керування спринклерних і дренчерных систем.

9. В окремому розділі плану доцільно викласти результати практичного відпрацьовування дій оперативно-рятувальних підрозділів з оперативного розгортання та подавання пожежних стволів на висоту та евакуації людей.

Рисунок 4.1 - Схеми оперативного розгортання з урахуванням обстановки на пожежі

Таблиця 4.1 - Напір на головному насосі залежно від висоти подавання стволів РС-50