!_________!_________!_________!_________!_________!
0 2 4 6 8 10
2. Загальна оцінка благополуччя пацієнтом/батьками є суб'єктивним відображенням на шкалі підсумку загального стану самого пацієнта або його батьків [самопочуття, рухової активності, відношення до оточуючого світу тощо].
!_________!_________!_________!_________!_________!
0 2 4 6 8 10
A.3.3. Рекомендовані протоколи лікування хворих на ЮА
A.3.3.1. Рекомендований протокол лікування хворих на ЮА з артритами 4-х і менше суглобів в дебюті
Артрит чотирьох та менше суглобів
A.3.3.2. Рекомендований протокол лікування хворих на ЮА з артритами 5-и і більше суглобів в дебюті
A.3.3.3. Рекомендований протокол лікування хворих на ЮА з активним сакроілеїтом
A.3.3.4. Рекомендований протокол лікування хворих на системний ЮА з активними системними проявами [але без активного артриту]
A.3.3.5. Рекомендований протокол лікування хворих на системний ЮА з наявністю активних артритів [без активних системних проявів]
B. Алгоритм дій для діагностики та виключення туберкульозу
B.1. Алгоритм ведення пацієнтів щодо виявлення та профілактики туберкульозу при призначенні та проведенні імунобіологічної терапії в закладах загально-лікарняної мережі:
B.1.1. Опитування пацієнтів щодо симптомів, підозрілих у відношенні туберкульозу.
Ознаки туберкульозу [ТБ] різної локалізації
Локалізація ТБ | Ознаки ТБ |
ТБ легень | Кашель, виділення харкотиння, інтоксикаційний синдром [фебрильна або субфебрильна температура, втрата маси тіла, блідість, слабкість, втрата апетиту], кровохаркання, біль в грудній клітині, патологічні зміни в легенях на рентгенограмі органів грудної клітини |
ТБ різної локалізації | Інтоксикаційний синдром, симптоми, притаманні для органів, які залучені в патологічний процес |
Позалегеневий туберкульоз: |
ТБ бронхів, трахеї та верхніх дихальних шляхів | Інтоксикаційний синдром, кашель, виділення харкотиння, виділення з носа, локальні патологічні зміни слизової оболонки цих органів при бронхоскопії чи ЛОР-огляді |
ТБ гортані | Інтоксикаційний синдром, кашель, виділення харкотиння, захриплість голосу, локальні патологічні зміни слизової оболонки гортані при бронхоскопії чи ЛОР-огляді |
ТБ внутрішньогрудних лімфатичних вузлів | Інтоксикаційний синдром, кашель, виділення харкотиння, розширення тіні коренів легень на рентгенограмі органів грудної клітини, ураження бронхів при бронхоскопії |
Туберкульозний плеврит | Інтоксикаційний синдром, біль в грудній клітині, задишка, сухий кашель, наявність випоту в плевральній порожнині |
ТБ нервової системи і мозкових оболонок | Інтоксикаційний синдром [від різко вираженого до помірно вираженого], менінгеальний синдром [від різко вираженого до помірно вираженого], патологічні зміни в лікворі, вогнищеві симптоми ураження мозку |
ТБ кісток та суглобів | Інтоксикаційний синдром, локальний біль в кістках та суглобах, холодні абсцеси в м'яких тканинах, патологічні зміни в кістках і суглобах при рентгенологічному дослідженні |
ТБ сечостатевої системи | Інтоксикаційний синдром, дизуричний синдром, патологічні зміни в аналізі сечі, патологічні зміни при рентгенологічному обстеженні органів сечової системи, локальні патологічні зміни слизової оболонки сечового міхура при цистоскопії |
ТБ периферичних лімфатичних вузлів | Інтоксикаційний синдром, збільшення периферичних лімфовузлів, нориці над збільшеними периферичними лімфовузлами |
ТБ кишок, очеревини | Інтоксикаційний синдром [від різко вираженого до помірно вираженого], діарейний синдром, збільшення брижових лімфовузлів при УЗД, синдром кишкової непрохідності |
ТБ шкіри | Інтоксикаційний синдром [від різко вираженого до помірно вираженого], скрофулодерма, вовчак |
ТБ ока | Інтоксикаційний синдром [від різко вираженого до помірно вираженого], передній увеїт, периферичний увеїт, хореоретиніт |
ТБ вуха | Інтоксикаційний синдром, виділення з вуха, зниження слуху, локальні патологічні зміни при ЛОР-огляді |
ТБ надниркових залоз | Інтоксикаційний синдром, синдром Адисона, патологічні зміни наднирників при рентген-дослідженні і УЗД |
Міліарний туберкульоз | Інтоксикаційний синдром [різко виражений], міліарні висипання в легенях при рентген-обстеженні |
B.1.2. Обстеження на туберкульоз легень та первинна діагностика туберкульозу легень в закладах загально-лікарняної мережі:
Симптомокомплекси, що вимагають обов'язкового обстеження на туберкульоз
Бронхолегеневі симптоми | Симптоми, які тривають понад 2 тижні |
Кашель сухий або з виділенням харкотиння понад 2 тижні | Фебрильна. субфебрильна температура |
Біль в грудній клітині, що пов'язаним, з диханням | Схуднення, втрата апетиту, підвищена пітливість |
Кровохаркання, легенева кровотеча | Слабкість |
- | Позитивна реакція Манту |
B.2. Алгоритм ведення пацієнтів щодо виявлення та профілактики туберкульозу при призначенні та проведенні анти ФНП-терапії у спеціалізованих протитуберкульозних закладах.
B.2.1. При наявності показів щодо призначення пацієнту із ЮА базисної імунобіологічної терапії, хворого направляють у протитуберкульозну установу для подальшого обстеження з метою виключення туберкульозного процесу.
B.2.3. При наявності вищеозначених скарг (B.1.1 та B.1.2) пацієнта направляють у протитуберкульозну установу для подальшого обстеження та підтвердження захворювання на туберкульоз, відповідно до наказу МОЗ України від 09.06.2006 р.
№ 384 "Про затвердження Протоколу надання медичної допомоги хворим на туберкульоз".
C. Ресурсне забезпечення
C.1. Вимоги до установ, що надають первинну медичну допомогу
C.1.1. Кадрові ресурси
Первинна медико-санітарна допомога хворим з ЮА надається амбулаторно-поліклінічними установами і стаціонарами державної системи охорони здоров'я переважно за місцем проживання.
Первинна медико-санітарна допомога хворим з РХ в амбулаторно-поліклінічних установах здійснюється на основі взаємодії лікарів первинної ланки охорони здоров'я: дільничних лікарів-педіатрів, лікарів загальної практики - сімейних лікарів.
Диспансерне спостереження пацієнтів з ЮА лікарями первинної ланки можливе за умов низького ступеня активності хвороби або її відсутності та прийому хворим хворобо-модифікуючої терапії, призначеної лікарем дитячим кардіоревматологом.
Терапевтична допомога хворим з РХ в рамках первинної медико-санітарної допомоги організується в районі [центри первинної медико-санітаної допомоги: амбулаторії загальної практики сімейної медицини, фельдшерсько-акушерські пункти, медичні кабінети], в містах [амбулаторіях загальної практики - сімейної медицини, поліклініках].
C.1.2. Матеріально-технічне забезпечення
Матеріально-технічна база формується відповідно установчих документів МОЗ України щодо умов діяльності лікарів первинної ланки.
C.2. Вимоги до установ, які надають вторинну допомогу
C.2.1. Кадрові ресурси
Ревматологічна спеціалізована допомога організовується в установах охорони здоров'я України [обласна дитяча лікарня, міська дитяча лікарня/відділення, кардіоревматологічний диспансер].
Медична допомога пацієнтам з ЮА на вторинному рівні надається в амбулаторних та стаціонарних умовах лікарями дитячими кардіоревматологами, що пройшли спеціалізацію з дитячої кардіоревматології у відповідному об'ємі, визначеному законодавством, згідно установчих документів: накази МОЗ України від 19.07.2005
№ 362 , від 15.12.93
№ 243 , від 05.12.91 № 173. Призначення імунобіологічних препаратів проводиться консиліумом організатора охорони здоров'я, лікарів-спеціалістів дитячих кардіоревматологів, наукових консультантів - спеціалістів з проблем дитячих ревматичних захворювань в умовах спеціалізованих лікувально-консультативних установ третього рівня надання медичної допомоги.
Проведення лікування імунобіологічними препаратами, його контроль доцільно проводити в умовах лікувальних установ високоспеціалізованої медичної допомоги, перевага надається установам, які мають досвід лікування імунобіологічними препаратами та централізації відповідних хворих.
C.2.2. Матеріально-технічне забезпечення:
-*Кардіоревматологічне відділення є структурним підрозділом багатопрофільної лікарні.
Кардіоревматологічний кабінет організується відповідно до діючих штатних нормативів в амбулаторно-поліклінічній установі.
У кардіоревматологічному кабінеті повинні бути створені умови для консультативного прийому хворих, здійснення лікувально-діагностичних процедур [забору біологічних рідин /крові, сечі, суглобової рідини/ для наступного аналізу, внутрішньосуглобових маніпуляцій тощо].
У кардіоревматологічному відділенні має бути:
- маніпуляційний кабінет або кабінет для внутрішньосуглобових маніпуляцій, що обладнаний за принципом "малої операційної";
- палата [ліжка] та оснащення для проведення інтенсивної терапії.
-*Фізіотерапевтичне відділення є структурним підрозділом багатопрофільної лікарні.
Фізіотерапевтичне відділення організується відповідно до діючих штатних нормативів в амбулаторно-поліклінічній установі.
Фізіотерапевтичне відділення має бути обладнане:
- кабінетами для проведення електропроцедур, ультразвукових та лазерних процедур, кабінетом для лікувальної фізкультури, масажу.
-*Примірний перелік оснащення маніпуляційного кабінету або кабінету для внутрішньосуглобовиих маніпуляцій при поліклініці або кардіоревматологічному відділенні (додаток 3).
D. Організаційне забезпечення
D.1. Схема організації медичної допомоги дітям, хворим на ювенільний артрит (додаток 1).
D.2. Карта моніторингу руху дітей, хворих на ювенільний артрит за 1 (II) півріччя _____ року (додаток 2).
E. Індикатори якості медичної допомоги
№ п/п | Індикатор | Порогове значення | Методика вимірювання [обчислення] | Фактори впливу |
1 | Наявність УКПМД та ЛПМД | | Наявність у закладі ЛПМД на електронних та/або паперових носіях | Наявність бази Інтернет Наявність наказу по закладу про впровадження УКПМД та ЛПМД |
2 | Забезпечення навчання медичного персоналу медико-організаційним технологіям та ЛПМД | 90 - 95% | Кількість медичних працівників, які задіяні в виконанні медико-організаційних технологій даного УКПМД та ЛПМД і пройшли навчання х 100 / загальна кількість медичних працівників, які задіяні в виконанні технологій даного УКПМД [фізичних осіб] | Наявність наказу по закладу про впровадження УКПМД та ЛПМД, забезпечення мотивації медичного персоналу до впровадження технологій ЛПМД |
3 | Наявність сучасного медичного обладнання для надання кваліфікованої допомоги дітям із ЮА | 95% і більше | Кількість наявного сучасного медичного обладнання х 100 / кількість передбаченого табелем оснащення сучасного медичного обладнання | Наявність бюджетних джерел для придбання необхідного медичного обладнання |
4 | Частка хворих на ЮА, які надали поінформовану згоду на медичні заходи, відображені у ЛПМД | 90% і більше | Кількість хворих на ЮА, в індивідуальних картах стаціонарного хворого яких наявна поінформована згода на медичні заходи, відображені у ЛПМД | Наявність бланків поінформованої згоди на медичні заходи, відображені у ЛПМД, навчання медичного персоналу технологіям УКПМД "ВПКР" |
5 | Частка хворих на ЮА, у яких виявлене покращення на фоні медикаментозного лікування через 3 місяці | 70% і більше | Кількість хворих на ЮА, у яких виявлене покращення на фоні медикаментозного лікування через 3 місяці | Наявність карти стаціонарного хворого у динаміці захворювання |
6 | Наявність в карті стаціонарного хворого [карти амбулаторного хворого] щомісячних записів щодо діагностики та лікування за умови відсутності змін програми лікування; у випадку зміни лікування - при кожній зміні | 100% | Карти стаціонарного хворого на ЮА | Навчання персоналу моніторингу стану хворого |
7 | Наявність у медичній документації встановленого зразка інформації щодо досягнення мети лікування - ремісії хвороби | 100% | Карта стаціонарного хворого [карта амбулаторного хворого] на ЮА | Навчання персоналу моніторингу стану хворого |
8 | Наявність в карті стаціонарного хворого [карти амбулаторного хворого] щорічних записів щодо моніторингу стану щільності кісткової тканини | 60% | Бланк заключення проведення денсиметрії | Наявність можливості провести дитині денситометрію |
9 | Наявність в карті стаціонарного хворого [карти амбулаторного хворого] щорічних записів щодо у випадку зміни лікування - при кожній зміні | 100% | Карта стаціонарного хворого [карта амбулаторного хворого] на ЮА | Наявність карти стаціонарного хворого [карти амбулаторного хворого] |
Заступник директора Департаменту | С.І. Осташко |
Додаток 1
D. СХЕМА
організації медичної допомоги дітям, хворим на ЮА
Заступник директора Департаменту | С.І. Осташко |
Додаток 2
МОНІТОРИНГ
руху дітей, хворих на ювенільний артрит за I (II) півріччя року
| Кількість дітей, хворих на ЮА -*(у т.ч. діти з резистентними до базисної терапії формами ЮА (далі - діти з РФ ЮА) |
Захід | Загальна кількість хворих дітей | вік 0 - 1 рік | вік 1 - 4 роки | вік 4 - 15 років | вік 15 - 17 років |
Взято на облік | | -*у т.ч. діти з РФ ЮА | | -*у т.ч. діти з РФ ЮА | | -*у т.ч. діти з РФ ЮА | | -*у т.ч. діти з РФ ЮА | | -*у т.ч. діти з РФ ЮА |
Направлено на дообстеження в спеціалізований центр/відділення | | | | | | | | | | |
Проведено обстеження з метою перегляду та уточнення тактики лікування | | | | | | | | | | |
Призначено схему лікування відповідно стандартам | | | | | | | | | | |
Змінено схему лікування | | | | | | | | | | |
Призначено лікування імунобіологічними препаратами | | | | | | | | | | |
Забезпечено реабілітацію | | | | | | | | | | |
Забезпечено санаторно-курортне лікування | | | | | | | | | | |
Направлено на ЛКК | | | | | | | | | | |
Встановлено статус дитини-інваліда | | | | | | | | | | |
Переведено до категорії "дорослих" | | | | | | | | | | |
Заступник директора Департаменту | С.І. Осташко |
( Додаток 3 не наводиться )