Про затвердження Технічних вимог до порядку організації маршрутизації трафіка в телефонній мережі загального користування України

Відповідно до статті 15 Закону України "Про телекомунікації" та з метою встановлення основних вимог до порядку маршрутизації трафіка в середовищі сучасної багатооператорської телефонної мережі загального користування України

1. Затвердити Технічні вимоги до порядку організації маршрутизації трафіка в телефонній мережі загального користування України (далі - Технічні вимоги), що додаються.

2. Державній адміністрації зв'язку (Проживальський О.П.) забезпечити розміщення цього наказу на веб-сайті Держзв'язку.

3. Державному підприємству "Український науково-дослідний інститут зв'язку" (Баховський П.Ф.) включити Технічні вимоги до Інформаційного покажчика нормативних документів галузі зв'язку.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

1.1. Технічні вимоги до порядку організації маршрутизації трафіка в телефонній мережі загального користування України (далі - Технічні вимоги) розроблені відповідно до Закону України "Про телекомунікації", Національного плану нумерації України, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 23.11.2006 N 1105 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.12.2006 за N 1284/13158 (далі - Національний план нумерації), нормативного документа "Спільноканальна сигналізація N 7. Національна версія України. Правила використання у телефонній мережі загального користування. Версія 3.0" та Директиви ЄС 2002/22.

1.2. Ці Технічні вимоги розроблено з метою сконцентрувати у єдиному документі основні вимоги до маршрутизації трафіка в середовищі сучасної багатооператорської, політехнологічної телефонної мережі загального користування України (далі - ТфМЗК).

У цих Технічних вимогах терміни вживаються у такому значенні:

медіашлюз - шлюз, який перетворює формат медіаданих (даних інформації), що використовується в мережі одного типу, у формат, необхідний в мережі іншого типу;

пакетна мережа - телекомунікаційна мережа, у якій застосовується пакетна технологія для передачі інформації у цифровому форматі;

пакетна передача - технологія передачі цифрової інформації, що передбачає розподіл потоку інформаційних сигналів на частини, кожна з яких утворює окремий пакет, після чого пакети у визначеній послідовності передаються у телекомунікаційні мережі;

сигнальний шлюз - шлюз, який перетворює формат сигнальної інформації одного типу (наприклад, СКС-7) у формат сигнальної інформації іншого типу (наприклад, SIP, SIGTRAN тощо);

шлюз - телекомунікаційне обладнання, що перетворює інформаційні сигнали формату мережі одного типу у формат мережі іншого типу.

Інші терміни вживаються у значеннях, наданих у Законі України "Про телекомунікації".

3.1. У середовищі ТфМЗК можуть об'єднуватися телефонні мережі загального користування операторів різних форм власності незалежно від технологій обробки, комутації, перенесення сигналів інформації всередині кожної з мереж за умов, якщо:

а) кожна з мереж відповідає Рекомендації ITU-T E.164 та Національному плану нумерації України;

б) підтримує на рівні абонентського доступу одну або кілька з таких абонентських сигналізацій:

декадно-імпульсну (імпульсами постійного струму);

двотональну багаточастотну (DTMF);

цифрову вузькосмугову (DSS-1);

цифрову широкосмугову (DSS-2);

в) взаємодіє з іншими телекомунікаційними мережами, у тому числі телефонними відомчими мережами, мережами передавання даних відповідно до Національного плану нумерації України;

г) підтримує надання споживачам відповідних телекомунікаційних послуг, у тому числі загальнодоступних згідно з Законом України "Про телекомунікації".

3.2. Маршрутизація трафіка має здійснюватися відповідно до виклику, сформованого кінцевим обладнанням, з якого ініційовано виклик, та цих Технічних вимог.

3.3. Єдиною вихідною інформацією для організації маршрутизації фізичних чи віртуальних з'єднань у ТфМЗК є:

а) інформація, яку формує та передає з кінцевого обладнання у мережу абонент (споживач) при здійсненні виклику, - "Номер сторони, яку викликають" ("Called party number");

б) інформація, яку формує та передає у мережу вузол комутації, до якого підключено кінцеве обладнання ініціатора з'єднання, - "Номер сторони, яка викликає" ("Calling party number").

3.4. Маршрутизація трафіка має плануватись таким чином, щоб забезпечувати надання телекомунікаційних послуг за встановленими показниками якості.

3.5. У разі замовлення послуг, надання яких пов'язано з використанням мереж декількох операторів (транзитні, кінцеві мережі), повинні забезпечуватись необхідні взаємоз'єднання та взаємодія кількох мереж у складі ТфМЗК або взаємоз'єднання та взаємодія з іншими за призначенням телекомунікаційними мережами.

3.6. Обладнання всіх мереж, що входять до складу ТфМЗК, незалежно від технологій, ємності (потужності) у точках взаємоз'єднання повинне:

а) підтримувати узгоджені сторонами стандартизовані міжмережні фізичні інтерфейси;

б) забезпечувати ведення повного обліку взаємного інформаційного та сигнального навантаження (за згодою між операторами допускається ведення обліку технічними засобами лише одного з них);

в) підтримувати міжстанційну сигналізацію СКС-7 за Версією 3.0, оскільки ця сигналізація повною мірою забезпечує обмін інформацією щодо ідентифікації кінцевого обладнання, його місцезнаходження, управління всіма видами послуг, або тимчасово, до впровадження Версії 3.0, за Версією 2.0;

г) забезпечувати перевірку змісту заголовка та інформаційної частини сигнальних одиниць початкових адресних повідомлень (IAM) на предмет повноти та коректності (заповнення всіх підполів, відповідність ідентифікаторів виду адрес формату номерів тощо);

ґ) забезпечувати безпомилкову ідентифікацію номера та категорії кінцевого обладнання абонента, що викликає (далі - абонент А), відповідності ідентифікатора виду адреси формату номера А;

д) забезпечувати безпомилкову ідентифікацію номера кінцевого обладнання абонента, якому адресовано виклик (далі - абонент Б), відповідності ідентифікатора виду адреси формату номера Б;

е) у разі виявлення спотворених сигнальних одиниць з повідомленнями IAM (невідповідність змісту підполів заголовків, виявлення нестандартних параметрів тощо, які не зафіксовані перевіркою за контрольною сумою) анулювати їх проходження із/у мережі та документувати наявні сигнали контролю в окремому файлі підсистеми OMAP СКС-7, формувати та передавати сигнал роз'єднання згідно з пунктом 2.2.7.6.9 Рекомендації ITU-T Q.850 "Причина N 110 - Повідомлення з нерозпізнаним параметром анулюється" "Cause N 110 - Message with unrecognized parameter discarded";

є) контролювати рівень навантаження СКС-7 (штатною системою контролю перевантаження згідно з пунктом 2.33 Рекомендації ITU-T Q.762 "Повідомлення перевантажування (OLM)" "Overload Message (OLM)");

ж) виявляти сигнальні одиниці з порушенням змісту параметрів (пункт 2.9.5 Рекомендації ITU-T Q.764 "Приймання нелогічних інформаційних повідомлень сигналізації" "Receipt of unreasonable signalling information messages"), змісту повідомлень (параграф 13 Рекомендації ITU-T Q.704 "Управління маршрутами сигналізації" "Signalling route management"; пункт 2.9.5 Рекомендації ITU-T Q.764; пункт 4.1.1.2 Рекомендації ITU-T Q.767 "В ситуації вхідного/вихідного шлюзу або в ситуації взаємодії" "In coming/outgoing gateway or interworking situations"), вилучати такі сигнальні одиниці, документувати факт їх появи з використанням підсистеми OMAP СКС-7;

з) контролювати послідовність надходження сигнальних одиниць згідно з Рекомендацією ITU-T Q.704.

3.7. Цифровий вихідний вузол комутації, до якого підключено термінал абонента А, формує сигнальну одиницю з початковим адресним повідомленням IAM СКС-7, що обов'язково має містити таку достовірну інформацію:

а) номер і вид адреси абонента Б;

б) категорію, вид адреси та номер абонента А;

в) код вихідного пункту сигналізації СКС-7 (ОРС);

г) код пункту призначення сигнальної одиниці СКС-7 (DPC).

Примітка. Якщо вихідним вузлом комутації є аналогова АТС з обмеженою продуктивністю вузла автоматичного визначення номера А, то вона може не формувати номер та категорію кінцевого обладнання абонента А для місцевих викликів. Але всі виклики, що використовують префікс "8" ("0"), мають обов'язково супроводжуватись номером та категорією кінцевого обладнання абонента А. Цифровий транзитний вузол, що обробляє префіксну інформацію, у разі відсутності інформації про номер та категорію кінцевого обладнання абонента А повинен запитати таку інформацію командою "Запит номера і категорії А" в обладнання автоматичного визначення номерів (АВН) вихідної АТС. Безпрефіксний вихід викликів у міжзонову, міжнародну, альтернативні телефонні, нетелефонні мережі, до обладнання надання платних послуг не дозволяється та має блокуватися вузлом, що зафіксував безпрефіксний вихід.

3.8. Транзитні пункти сигналізації СКС-7 національної частини ТфМЗК не повинні спотворювати, змінювати або блокувати зміст повідомлення IAM (підпункти "а", "б", "в", "г" пункту 3.7 цих Технічних вимог) згідно з Рекомендацією ITU-T Q.764.

3.9. Залежно від змісту угод між операторами міжнародного зв'язку України та операторами інших держав у точці міжнародного інтерфейсу повідомлення IAM, що отримані від мережі міжнародного зв'язку, можуть містити чи не містити параметри (категорія та номер) абонента А.

Незалежно від погодженого варіанта, в національній частині ТфМЗК буде встановлено ідентифікатор виду адреси "міжнародний номер", а за відсутності номера абонента А у повідомленні IAM, яке прийняте від іншої держави, буде встановлено ідентифікатор виду адреси "міжнародний номер, значення відсутнє" для ТфМЗК України.

3.10. Якщо мережа з СКС-7 взаємодіє з транзитною або кінцевою пакетною мережею, то між ними встановлюється медіашлюз або, для систем сигналізації, сигнальний шлюз.

3.11. Через транзитну пакетну мережу сигнальні одиниці переміщуються прозоро системами сигналізації SIGTRAN, SIP-I. Для перетворення повідомлень сигналізацій SIGTRAN, SIP-I в повідомлення (сигнальні одиниці) СКС-7 на вихідній стороні встановлюються аналогічні шлюзи.

3.12. Якщо пакетна мережа є кінцевою з використанням пакетних терміналів, тобто не є складовою ТфМЗК, то повідомлення рівнів ISUP, SCCP СКС-7 трансформуються у повідомлення сигналізації BICC, SIP, SIP-T та здатні управляти послугами пакетної мережі. У такому випадку пакетні термінали мережі мають власну систему нумерації (наприклад, IP-адресація, X.121). Зв'язок між телефонними номерами і номерами пакетної мережі визначається протоколом ENUM відповідно до Національного плану нумерації України.

3.13. У випадках, коли повністю пакетна мережа не є складовою ТфМЗК, доступ до неї для абонентів ТфМЗК забезпечується:

а) для існуючого плану нумерації згідно з підпунктами 4.1.42 - 4.1.44 Національного плану нумерації України;

б) для перспективного плану нумерації згідно з підпунктом 4.2.31 Національного плану нумерації України.

3.14. Оператор місцевої телефонної мережі для задоволення потреб абонентів власної мережі у послугах міжміського (міжзонового)/міжмережного, міжнародного зв'язку зобов'язаний:

а) передавати функції щодо обслуговування завершення викликів іншому оператору, який має відповідні ліцензії;

б) приймати від інших мереж трафік, що адресований абонентам його мережі, для завершення.

3.15. Обмін міжнародним телефонним трафіком може здійснюватися лише через міжнародні центри комутації (далі - МЦК), що мають міжнародні коди пунктів сигналізації СКС-7 для міжнародного інтерфейсу і національні коди пунктів сигналізації для національного інтерфейсу.

Якщо оператор МЦК у міжнародному інтерфейсі з МЦК іншої країни використовує технологію пакетної передачі інформації (транзитна пакетна міжнародна мережа або окремий транзитний тракт), то при цьому мають виконуватися вимоги та протоколи пункту 3.11 цих Технічних вимог.

3.16. Для забезпечення цілісності багатооператорської ТфМЗК абонентам мереж різних операторів має бути забезпечено можливість альтернативного вибору мереж інших операторів згідно з Національним планом нумерації України, послуг з різними показниками якості та відповідними тарифами на надання послуг.

3.17. Для забезпечення можливості здійснення абонентами альтернативного вибору мереж інших операторів, послуг з різним рівнем якості в альтернативній мережі необхідно:

а) укласти угоди між всіма операторами, що бажають підтримувати процедуру альтернативного вибору власними абонентами мереж інших операторів;

б) визначити в угодах точки взаємоз'єднань мереж у кожній зоні нумерації або окремій мережі, обладнані засобами обліку трафіка, ідентифікації кінцевого обладнання абонентів А і Б, аналізу змісту полів сигнальних одиниць СКС-7 відповідно до підпунктів "г" - "е" цього пункту;

в) визначити в угодах тарифи на транзит і завершення трафіка, що утворюється в разі альтернативного вибору мереж у складі ТфМЗК та інших функціональних мереж;

г) підтримувати процедури альтернативного вибору маршрутів у власних мережах, альтернативного вибору мереж інших операторів у період дії існуючого плану нумерації відповідно до підпунктів 4.1.41 - 4.1.49 Національного плану нумерації України, а після переходу ТфМЗК на перспективну систему нумерації відповідно до підпунктів 4.2.31 - 4.2.37 Національного плану нумерації України;

ґ) підтримувати при взаємодії власних абонентів з абонентами мереж передавання даних протокол ENUM відповідно до Національного плану нумерації України;

д) виконувати вимоги пунктів 3.9 ("Номер сторони, що викликається" "Called party number"), 3.10 ("Номер сторони, що викликає" "Calling party number"), 3.53 ("Вибір транзитної мережі" "Transit network selection") Рекомендації ITU-T Q.763 згідно з документом "Спільноканальна сигналізація N 7. Національна версія України. Правила використання у телефонній мережі загального користування. Версія 3.0";

е) організовувати виконання процедур блокування сигнальних одиниць СКС-7 у разі встановлення їх невідповідності вимогам підпунктів "г", "д" цього пункту та документувати факти невідповідності.

3.18. Оператори зобов'язані приймати до обслуговування транзитний трафік абонентів мереж інших операторів з обов'язковим дотриманням вимог пунктів 3.16 та 3.17 цих Технічних вимог.

3.19. Моніторинг трафіка абонентів у власній мережі має право здійснювати лише оператор - власник мережі та уповноважені органи згідно з законодавством.

Моніторинг трафіка у точках взаємоз'єднання мереж мають право здійснювати лише оператори мереж, що взаємоз'єднуються, та уповноважені органи згідно з законодавством.

Здійснення моніторингу трафіка правоохоронними органами нормами цих Технічних вимог не регулюється.