Про затвердження Концепції щодо удосконалення надання психіатричної допомоги дітям

На виконання пункту 3.3 Указу Президента України від 16 грудня 2011 року № 1163 "Про питання щодо забезпечення реалізації прав дітей в Україні" та відповідно до підпункту 4 пункту 4 Положення про Міністерство охорони здоров'я України , затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 467,

1. Затвердити Концепцію щодо удосконалення надання психіатричної допомоги дітям (далі - Концепція), що додається.

2. Директору Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги забезпечити розробку та затвердження проектів нормативно-правових актів з метою реалізації положень Концепції.

3. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь (головних управлінь) охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій довести Концепцію, затверджену цим наказом, до відома закладів охорони здоров'я.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра О. Толстанова.

Психічне здоров'я (ментальне здоров'я) - згідно з визначенням Всесвітньої організації охорони здоров'я, це стан благополуччя, при якому людина може реалізувати свій власний потенціал, справлятися зі звичайними життєвими стресами, продуктивно і плідно працювати, а також вносити вклад в життя своєї спільноти.

За даними Європейського регіонального бюро Всесвітньої організації охорони здоров'я у 25% всього європейського населення розвиваються психічні відхилення в той чи інший період життя. П'ятдесят вісім з 1000 дорослих, або 33,4 мільйона людей в Європі, страждають важкими депресіями.

У 10 - 20% від загальної кількості дітей європейського регіону спостерігається одне відхилення психічної поведінки або понад 25% дітей стикаються з психічними чи поведінковими проблемами.

Майже три відсотки дитячого населення України постійно потребують психіатричної допомоги, більшості дітей потрібна підтримка психолога чи логопеда. В Україні на дитячий вік припадає 8,6% інвалідності, зумовленої розладами психіки.

Серед осіб, які страждають психічними розладами та членів їх сімей або осіб, які здійснюють за ними догляд, часто відзначається зниження продуктивності в домашній роботі і на робочому місці. Високі витрати на медико-санітарну допомогу мають економічні і психологічні наслідки для таких родин. Так, у Сполучених Штатах Америки на щорічні витрати, пов'язані з психічними хворобами, припадає близько 2,5% валового національного продукту (або 148 млрд.дол. США), у Сполученому королівстві Великобританії і Північної Ірландії сукупні витрати, пов'язані з психічними хворобами, складають приблизно 32 млрд. фунтів стерлінгів. На зниження працездатності і пов'язану з цим втрату продуктивності припадає приблизно 45% цих витрат.

В деяких європейських країнах 60% людей, хворих на епілепсією, та до 45% випадків хворих на шизофренію не отримують необхідного лікування.

Незважаючи на той факт, що 30% консультацій у загальнопрактикуючих лікарів пов'язані саме з проблемами психічного здоров'я, 50% депресій в рамках первинної медико-санітарної допомоги залишаються нерозпізнаними.

У зв'язку із зазначеним, у більшості країн Європейського регіону активізуються процеси з метою створення всеохоплюючих програм психічного здоров я, орієнтованих на медико-соціальну допомогу на первинному та общинному рівнях із включенням стратегій дій з профілактики розладів зі спектру аутизму, антисоціальної поведінки, самогубств, залежності від алкоголю та психоактивних речовин, законодавства в галузі прав дитини, а також епілепсії та неврологічним хвороб.

Організація психіатричної допомоги дітям в Україні є застарілою і потребує реорганізації.

Спеціалізована психіатрична допомога дітям стигматизована, основні ресурси служби зосереджені в дитячих психіатричних відділеннях психіатричних лікарень, амбулаторна ланка недостатньо розвинена.

Надмірна кількість дитячих психіатричних ліжок в психіатричних лікарнях, віддаленість їх від місця проживання дітей зумовлює їх нераціональне використання.

На початок 2012 року дитячий ліжковий фонд психіатричної служби складав 1626 ліжок, забезпеченість ліжками становила 20,3 ліжок на 100 тис. населення.

За межами психіатричних лікарень для дорослих розміщено лише 8,7% ліжкового фонду (125 ліжок): 65 ліжок денного стаціонару в Дніпропетровській, Черкаській, Вінницькій, 60 ліжок у Харківській багатопрофільній дитячій міській лікарні. В Запорізькій та Дніпропетровській областях працюють дошкільні психоневрологічні центри санаторного типу.

На сьогодні спеціалізована психіатрична допомога дітям зорієнтована, переважно, на медикаментозне лікування, недостатньо інтегрована з соматичною медичною допомогою, соціальними та освітянськими службами, а тому відбувається негативне сприйняття родиною та оточуючими психіатричного лікування та виникає недовіра у корисності терапії взагалі.

Недостатньо розвинуті методи ранньої діагностики розладів зі спектру аутизму, шизофренії, розладів із дефіцитом уваги, гіперактивністю та асоційованими розладами поведінки, депресивних та тривожних розладів у дітей на всіх етапах надання медичної допомоги.

Понад 75% пацієнтів з розладами зі спектру аутизму були діагностовані та перебували під наглядом дитячих психіатричних служб (Львівській, Луганській, Харківській, Донецькій, Київській, Тернопільській, Запорізькій, Дніпропетровській областях.

Протягом останніх років в Україні щорічно діагностується понад 100 випадків розладів харчової поведінки, що вимагають інтенсивного лікування та тривалої психотерапевтичної допомоги. У більшості дітей розлади харчової поведінки, насамперед анорексія, діагностуються переважно після виникнення соматичних ускладнень.

Лише в Донецьку та Львові діють програми спеціалізованої напівстаціонарної та амбулаторної психіатричної та психологічної допомоги дітям із розладами харчової поведінки. В межах цих програм для дітей та підлітків доступні сімейна, когнітивно-поведінкова та психодинамічно орієнтована терапія. Вони себе виправдали, як з боку соціально-економічного ефекту, так і з боку доступності до якісного медичного обслуговування.

Психіатричну допомогу дітям надають 453 лікаря-психіатра дитячих. Укомплектованість штатних посад дитячих психіатрів фізичними особами в Україні становила на початок 2012 року 88,5%. Кадрові ресурси дитячої психіатричної служби розподілені вкрай нерівномірно. Гостро стоїть проблема відсутності спеціалістів з дитячої психіатрії в сільськогосподарських регіонах країни, маленьких містах. При середньому по країні показнику 4,4 в Луганській області показник забезпеченості дитячими психіатрами становить 7,4, Донецьку - 6,4, Києві та Севастополі - 6,2 на 100 тис. дитячого населення. В західних та південних сільськогосподарських областях України кількість дитячих психіатрів значно нижча. У Закарпатській області забезпеченість дитячих психіатрів на 100000 дитячого населення становить 1,2, Рівненській - 1,7, Чернівецькій - 2,2, Миколаївській - 2,3, Черкаській - 2,9.

Зважаючи на наявний стан психіатричної допомоги дітям в Україні потребує належного комплексного вирішення цього питання.

Метою Концепції є підвищення доступності та якості медичної допомоги дітям з психіатричними захворюваннями та удосконалення психіатричної допомоги дітям через розмежування рівнів її надання, інтеграції з первинною медичною допомогою, організації стаціонарного лікування в багатопрофільних дитячих лікарнях, що дозволить забезпечити право дитячого населення на доступну та якісну психіатричну допомогу та сприятиме зниженню рівня стигматизації дітей з розладами психіки та поведінки, що дозволить покращити якість життя дітей цієї категорії та сімей, де вони виховуються.

Розвиток медичної допомоги дітям з розладами психіки та поведінки повинен розглядатися як складова реформи галузі охорони здоров'я в цілому.

Важливим заходом для вирішення проблем в охороні психічного здоров'я дітей є реорганізація як амбулаторно-поліклінічної, так і стаціонарної психіатричної допомоги, яка полягатиме в чіткому розмежуванні рівнів її надання та дотриманні переліку стандартизованих базових послуг психіатричної допомоги.

Рівні психіатричної допомоги визначаються за такими критеріями:

- мережею закладів охорони здоров'я, що надаватимуть психіатричну допомогу дітям;

- категорією пацієнтів, яким надаватиметься психіатрична медична допомога (гострота захворювання, суспільна небезпечність, рівень інвалідізації;

- кваліфікацією медичного персоналу;

- обсягом надання медичної допомоги;

- рівнем матеріально-технічного оснащення.

На первинному рівні - медична допомога дітям із розладами поведінки та психіки надаватиметься лікарями загальної практики (сімейними лікарями, лікарями-педіатрами) та лікарями-психіатрами дитячими.

До закладів охорони здоров'я I рівня медичної допомоги, де надаватиметься допомога дітям із розладами поведінки та психіки будуть відноситись:

- на амбулаторному (догоспітальному) етапі - фельдшерсько-акушерський пункт (далі - ФАП), фельдшерський пункт, сільська лікарська амбулаторія, центр первинної медичної (медико-санітарної) допомоги (далі - ПМСД), амбулаторія загальної практики сімейної медицини;

- на госпітальному етапі - педіатричні, загальносоматичні відділення районних, центральних районних та міських лікарень.

На вторинному рівні медичної допомоги дітям - спеціалізована психіатрична допомога дітям буде надаватися лікарями-психіатрами дитячими:

на догоспітальному етапі - в консультативно-діагностичних поліклініках багатопрофільних лікарень планового лікування, міських дитячих лікарень, лікарнях відновного лікування, спеціалізованих диспансерах (центрах), тощо;

на госпітальному етапі - стаціонарна спеціалізована психіатрична допомога буде надаватися багатопрофільними лікарнями планового лікування, міськими дитячими лікарнями, лікарнями відновного лікування, спеціалізованими (центрами).

На третинному рівні медична допомога дітям передбачає надання високоспеціалізованої психіатричної в тому числі невідкладної та реанімаційної допомоги дітям із розладами поведінки та психіки в умовах обласних (міських) дитячих лікарень, спеціалізованих психіатричних закладах охорони здоров'я відповідно до медичних показань та науково дослідних інститутів НАМН України.

Високоспеціалізована психіатрична допомога дітям буде надаватися при тяжких сочетаних психічних розладах, зокрема, у випадках подвійної діагностики психічного розладу та залежності від психоактивних речовин та алкоголю; при психічних розладах, лікування яких вимагає застосування високоспеціалізованих методів психотерапії, зокрема, когнітивно-поведінкової терапії, діалектичної поведінкової терапії, міжперсональної, сімейної терапії, прикладного поведінкового аналізу; хворим із підлітковою шизофренією, іншими психотичними станами, розладами харчової поведінки, розладами зі спектру аутизму; хворим із епілепсією з сочетаними психічними та поведінковими розладами.

Екстрена та невідкладна психіатрична допомога дітям передбачатиме надання своєчасної невідкладної та реанімаційної допомоги дітям: консультативної допомоги для вирішення питання про необхідність невідкладної госпіталізації, невідкладної амбулаторної психіатричної допомоги; невідкладної психологічної та загальномедичної допомоги жертвам насильства, дітям із загрозливими для життя загальномедичними станами після незавершених суіцидів; невідкладної інтенсивної терапії та цілодобового спостереження при загрозливих для життя розладах психіки (катотанічних станах при шизофренії, деліріозних розладах неінфекційного походження, тяжких депресіях, тяжких екстрапірамідних побічних ефектах); невідкладної психіатричної, неврологічної та інтенсивної загальномедичної допомоги при загрозливих для життя соматичних станах, зумовлені психічними захворюваннями (розладах харчування з критичною втратою ваги тіла, серійних епілептичних нападах та епілептичних статусах). Крім того передбачається:

- удосконалення нормативно-правової бази у сфері охорони психічного здоров'я дітей;

- створення структурованої та інституціонально організованої мережі закладів охорони здоров'я, в яких надаватиметься медична допомога дітям із розладами психіки та поведінки;

- продовження роботи з розробки та впровадження медичних стандартів та клінічних протоколів в закладах охорони здоров'я, створених на основі науково-доказової медицини, у тому числі з невідкладної медичної допомоги дітям з розладами психіки та поведінки;

- оснащення закладів охорони здоров'я сучасною медичною апаратурою з метою впровадження прогресивних медичних технологій;

- запровадження системи надання окремих послуг психіатричного профілю лікарями загальної практики-сімейними лікарями ПМСД, лікарями педіатрами тощо;

- розробка та впровадження порядку планової та невідкладної госпіталізації і транспортування дітей із розладами поведінки та/або психіки;

- розробка та впровадження сучасних навчальних програм та планів з дитячої психіатрії для підготовки лікарів загальної практики - сімейної медицини, педіатрів, дитячих неврологів, молодшого медичного персоналу з середньою медичною освітою за профілем, практичних психологів, соціальних працівників;

- розробки комплексного пакета послуг для суб'єктів (медичних, педагогічних та соціальних працівників), які братимуть участь у наданні допомоги дітям із розладами психіки та поведінки, з метою покращення міжсекторальної взаємодії при організації надання допомоги дітям із розладами психіки та поведінки.

Очікувані результати:

- збільшення переліку надання медичних послуг дітям із розладами поведінки та/або психіки на догоспітальному етапі;

- переорієнтації надання медичної допомоги дітям із розладами поведінки та/або психіки із стаціонарної в бік амбулаторної;

- зменшення стигматизації дітей із "психіатричними" діагнозами;

- збільшення доступності до якісних медичних послуг дітям із розладами поведінки та/або психіки;

- розмежування дитячої психіатричної служби від дорослої;

- збільшення кількості клінічних протоколів та стандартів.

Ризики:

1. Опір реформуванню з боку населення внаслідок недостатньої інформованості щодо місця та обсягу надання медичних послуг дітям із психічними захворюваннями, а також внаслідок стигматизації "психіатричного діагнозу".

2. Опір реформуванню з боку медичного персоналу з одного боку закладів охорони здоров'я, що підлягають реорганізації, через страх втратити роботу, з іншого - недостатній рівень підготовки лікарів первинної ланки медичної допомоги (сімейних лікарів) з питань діагностики та лікування психічних розладів у дітей.

3. На перших етапах реформування можливе тимчасове зменшення доступності психіатричної допомоги через певне розбалансування роботи існуючих закладів та невідпрацьованості механізмів міжбюджетного фінансування.