ГУ ДФС у м. Києві
Лист
20.09.2016 № 20663/10/26-15-12-05-11 |
Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист "_" про надання податкової консультації з питання, що є достатніми причинами для зміни облікової політики в частині зміни методу оцінки запасів, та в межах своїх повноважень повідомляє наступне.
Частиною другою статті
19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями, (далі – Кодекс) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
1Кодексу до функцій контролюючих органів, зокрема, належить надання консультацій відповідно до цього Кодексу, законодавства з питань сплати єдиного внеску та інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування й іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно із п.п. 14.1.172 п. 14.1 ст.
14 Кодексу податкова консультація — допомога контролюючого органу конкретному платнику податків щодо практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень (п. 52.5 ст.
52 Кодексу).
Відповідно до ст.
1 Закону № 996-XIV, облікова політика – це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.
Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на основних принципах, встановлених у ст.
4 Закону № 996-XIV, до яких належить послідовність – постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності.
Згідно з п. 9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах", затвердженого
наказом Міністерства фінансів України від 28.05.99 № 137, облікова політика може змінюватися тільки, якщо змінюються статутні вимоги, вимоги органу, який затверджує положення (стандарти) бухгалтерського обліку, або, якщо зміни забезпечать достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності підприємства.
Враховуючи викладене, з питання, що є достатніми причинами для зміни облікової політики в частині зміни методу оцінки запасів доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.
Поряд з цим, слід зазначити, що ст.
36 Кодексу визначено, що платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати відповідність проведення ними операцій.
Натомість, оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог Кодексу.
Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.
Заступник начальника | Е.М.Пруднікова |