Щодо практичного застосування норм законодавства з питання нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування

Державна податкова служба України Податкова консультація від 17.02.2020 №646/6/99-00-04-06-03-06/ІПК
Остання редакція від 17.02.2020. Прийняття
Реквізити

Видавник: Державна податкова служба України

Тип Податкова консультація

Дата 17.02.2020

Номер 646/6/99-00-04-06-03-06/ІПК

Статус Діє

Документ підготовлено в системі iplex
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
17.02.2020 N 646/6/99-00-04-06-03-06/ІПК
Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула Ваше звернення щодо практичного застосування норм законодавства з питання нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у зверненні.
Відповідно до норм абз. 2 пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Кодексу незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Згідно з п. 5 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року N 2464-VI " Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464) особи, які провадять незалежну професійну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності є платниками єдиного внеску.
Єдиний внесок для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (абзац перший п. 2 частини першої ст. 7 Закону N 2464).
Так, відповідно до п. 2 частини першої ст. 7 Закону N 2464, у разі якщо платник єдиного внеску, визначений п. 5 частини першої ст. 4 Закону N 2464, не отримав дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такі платники зобов'язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Водночас, платниками єдиного внеску, відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону є, зокрема, фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування.
Для фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом N 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини першої ст. 7 Закону N 2464).
Згідно з нормами частини п'ятої ст. 8 Закону N 2464 єдиний внесок для зазначених категорій платників єдиного внеску встановлено у розмірі 22 відс. до бази нарахування єдиного внеску.
Відповідно до абзацу третього частини восьмої ст. 9 Закону N 2464 фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (частина друга ст. 6 Закону N 2464).
Разом з тим висновок Верховного Суду від 02.09.2019 р. у зразковій справі N 520/3939/19, яке Велика Палата Верховного Суду постановою від 04.12.2019 р. залишила без змін, полягає в такому.
За наявного правового регулювання взяття та перебування на обліку платника єдиного внеску фізичної особи - підприємця з ознакою провадження незалежної професійної діяльності не передбачено.
Взяття контролюючим органом на облік особи як платника єдиного внеску фізичної особи - підприємця та внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб унеможливлює нарахування єдиного внеску за іншим типом платника без прийняття відповідних рішень і внесення змін щодо попереднього обліку особи у спосіб, визначений законом і підзаконними нормативно-правовими актами.
Підзаконний нормативно-правовий акт спеціальної облікової політики в частині визначення такої категорії платників єдиного внеску, як фізичної особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності не відповідає ст. 4 Закону N 2464.
Зміна контролюючим органом обліку особи платника єдиного внеску в спосіб, не встановлений Законом або встановлений підзаконним нормативно-правовим актом, який не відповідає Закону в цій частині, та нарахування на підставі таких дій єдиного внеску суперечить принципам законності та належного врядування.
Враховуючи викладене, у платника, який не подавав заяву форми 1-ЄСВ для взяття на облік платником єдиного внеску як особа, що здійснює незалежну професійну діяльність відсутні підстави перебувати на обліку в контролюючих органах платником єдиного внеску як особа, що здійснює незалежну професійну діяльність. Разом з цим, зазначене не звільняє особу, що здійснює незалежну професійну діяльність від обов'язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону N 2464.
Процедуру зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повернення надміру сплачених коштів платникам, на яких згідно із Законом N 2464 покладено обов'язок нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, визначено наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 р. N 6 (далі - Порядок N 6).
Пунктом 6 Порядку N 6 визначено, що повернення коштів здійснюється на підставі заяви Платника про таке повернення. Заява подається до органу доходів і зборів за місцем обліку за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку N 6.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
17.02.2020 N 646/6/99-00-04-06-03-06/ІПК
Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула Ваше звернення щодо практичного застосування норм законодавства з питання нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у зверненні.
Відповідно до норм абз. 2 пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Кодексу незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Згідно з п. 5 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року N 2464-VI " Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464) особи, які провадять незалежну професійну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності є платниками єдиного внеску.
Єдиний внесок для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (абзац перший п. 2 частини першої ст. 7 Закону N 2464).