Щодо зазначення окремих реквізитів в податковій накладній при придбанні програмної продукції у нерезидента та відображення такої операції в податковій звітності

Державна податкова служба України Податкова консультація від 08.10.2019 №627/6/99-00-07-03-02-15/ІПК
Остання редакція від 08.10.2019. Прийняття
Реквізити

Видавник: Державна податкова служба України

Тип Податкова консультація

Дата 08.10.2019

Номер 627/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

Статус Діє

Документ підготовлено в системі iplex
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
08.10.2019 N 627/6/99-00-07-03-02-15/ІПК
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо зазначення окремих реквізитів в податковій накладній при придбанні програмної продукції у нерезидента та відображення такої операції в податковій звітності та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.
Пунктом 52.3 статті 52 Кодексу встановлено, що індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, обов'язково повинна містити, зокрема, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків.
В той же час звернення платника податку містить лише перелік питань щодо порядку заповнення окремих показників податкової накладної та податкової звітності при придбанні програмної продукції у нерезидента, однак не містить ні конкретної інформації щодо суті здійснених (запланованих) платником операцій, ні опису фактичних обставин таких операцій. Таким чином, ДФС не має можливості надати висновок з питань практичного використання норм законодавства та повідомляє загальні норми оподаткування виходячи з інформації, що міститься у зверненні.
Щодо оподаткування операцій з постачання програмної продукції
Пунктом 261 підрозділу 2 розділу XX Кодексу для операцій з постачання програмної продукції тимчасово, з 01.01.2013 р. до 01.01.2023 р., запроваджено пільговий режим оподаткування ПДВ, згідно з яким звільняються від оподаткування цим податком операції з постачання програмної продукції.
Для цілей цього пункту до програмної продукції відносяться:
результат комп'ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп'ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів та доступу до них;
примірники (копії, екземпляри) комп'ютерних програм, їх частин, компонентів у матеріальній та/або електронній формі, у тому числі у формі коду (кодів) та/або посилань для завантаження комп'ютерної програми та/або їх частин, компонентів у формі коду (кодів) для активації комп'ютерної програми чи в іншій формі;
будь-які зміни, оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу комп'ютерних програм, права на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу;
криптографічні засоби захисту інформації.
Згідно із законами України від 23 березня 2000 року N 1587-ПІ "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних", від 23 грудня 1993 року N 3792-ХII "Про авторське право і суміжні права"комп'ютерна програма - це набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп'ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об'єктному кодах). При цьому компонентами комп'ютерної програми є частини програмного забезпечення, які можуть бути частинами (модулями), на основі або за допомогою яких створюється певна програма, та/або діяти як самостійні комп'ютерні програми.
Програмна продукція (програмний засіб, програмне забезпечення) не має окремо визначеного коду УКТ ЗЕД та розглядається як результат виконання робіт, який може бути переданий виконавцем замовнику з використанням мережі Інтернет електронною поштою або іншими засобами передачі інформації.
Об'єктом оподаткування ПДВ відповідно до пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V Кодексу. У разі постачання послуг нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету, є отримувач послуг.
Місцем постачання послуг з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення відповідно до підпункту "в" пункту 186.3 статті 186 розділу V Кодексу є місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.
Отже, операції з постачання програмної продукції від нерезидента резиденту на митну територію України є об'єктом оподаткування ПДВ, які, в свою чергу, відповідно до пункту 261 підрозділу 2 розділу XX Кодексу не оподатковуються ПДВ.
Щодо зазначення окремих реквізитів у податковій накладній
Правила складання податкової накладної (у тому числі заповнення її обов'язкових реквізитів) регулюються статтею 201 розділу V Кодексу та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. N 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 р. за N 137/28267 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 23.02.2017 р. N 276) (далі Порядок N 1307).
Перелік обов'язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у підпунктах "а" - "і" пункту 201.1 статті 201 розділу V Кодексу, зокрема такими реквізитами є:
опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг (реквізит має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів/послуг);
код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з ДКПП; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.
У разі виникнення необхідності визначення коду послуг згідно з ДКПП, враховуючи лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 11.05.2017 р. N 3411-08/15258-03, платник податку може звернутися до ДП "Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем", яке є розробником ДКПП, за адресою: 79008, м. Львів, вул. Кривоноса, 6.
У разі виникнення необхідності визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД платник податку може звернутися до Торгово-промислової палати України (її регіональних відділень) або науково-дослідного інституту судових експертиз.
Крім того, підпунктом 2 пункту 16 Порядку N 1307 передбачено, що ДФС визначає умовні коди товарів, що відсутні в УКТ ЗЕД, та забезпечує їх оприлюднення на власному офіційному веб-порталі для використання платниками податку при складанні податкових накладних відповідно до статті 201 розділу V Кодексу. Довідник умовних кодів товарів, які відсутні в УКТ ЗЕД, розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за адресою: http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/288992.html.
Порядок заповнення поля "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" у верхній лівій частині податкової накладної визначено пунктом 8 Порядку N 1307.
Щодо відображення в податковій звітності операції з придбання програмної продукції у нерезидента
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 розділу V Кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з:
придбання або виготовлення товарів та послуг;
ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
При цьому всі обсяги придбаних товарів/послуг відображаються в розділі II податкової декларації з податку на додану вартість (далі - декларація), форма та порядок заповнення якої затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. N 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 р. за N 159/28289 (далі- Порядок N 21).
Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку N 21 до розділу II "Податковий кредит" декларації включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) без ПДВ (рядок 10.3 декларації) товарів/послуг, необоротних активів на митній території України.
Формою декларації та Порядком N 21 не передбачено відображення в декларації обсягів придбання товарів і необоротних активів, ввезених на митну територію України із застосуванням звільнення від оподаткування, та обсягів послуг, отриманих від нерезидента, місцем постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу визначена митна територія України, і на які поширюється режим звільнення від оподаткування, а тому такі операції в декларації не відображаються.
Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
08.10.2019 N 627/6/99-00-07-03-02-15/ІПК
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо зазначення окремих реквізитів в податковій накладній при придбанні програмної продукції у нерезидента та відображення такої операції в податковій звітності та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.
Пунктом 52.3 статті 52 Кодексу встановлено, що індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, обов'язково повинна містити, зокрема, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків.
В той же час звернення платника податку містить лише перелік питань щодо порядку заповнення окремих показників податкової накладної та податкової звітності при придбанні програмної продукції у нерезидента, однак не містить ні конкретної інформації щодо суті здійснених (запланованих) платником операцій, ні опису фактичних обставин таких операцій. Таким чином, ДФС не має можливості надати висновок з питань практичного використання норм законодавства та повідомляє загальні норми оподаткування виходячи з інформації, що міститься у зверненні.
Щодо оподаткування операцій з постачання програмної продукції
Пунктом 261 підрозділу 2 розділу XX Кодексу для операцій з постачання програмної продукції тимчасово, з 01.01.2013 р. до 01.01.2023 р., запроваджено пільговий режим оподаткування ПДВ, згідно з яким звільняються від оподаткування цим податком операції з постачання програмної продукції.
Для цілей цього пункту до програмної продукції відносяться:
результат комп'ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп'ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів та доступу до них;
примірники (копії, екземпляри) комп'ютерних програм, їх частин, компонентів у матеріальній та/або електронній формі, у тому числі у формі коду (кодів) та/або посилань для завантаження комп'ютерної програми та/або їх частин, компонентів у формі коду (кодів) для активації комп'ютерної програми чи в іншій формі;