Важливим джерелом фінансування природоохоронної діяльності, в тому числі і на місцевому рівні, є фонди охорони навколишнього природного середовища.
Загальні надходження до фондів усіх рівнів у 2009 і 2010 роках становили відповідно 1,2 і 1,37 млрд. гривень.
Необхідно відзначити, що на місцевому рівні концентрується 70% коштів фондів охорони навколишнього природного середовища, що може бути головним джерелом фінансування МПДОНПС.
Джерела формування таких фондів визначені статтею 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", і основним їх джерелом є екологічний податок.
Відповідно до Бюджетного кодексу України екологічний податок розподіляється між бюджетами місцевого самоврядування, обласними і республіканським Автономної Республіки Крим та Державним фондами у співвідношенні відповідно 50%, 20% та 30%, а між Київським і Севастопольським та Державними фондами - 70% та 30%.
В Україні сьогодні фонди охорони навколишнього природного середовища - це, по суті, цільові бюджетні рахунки на трьох адміністративних рівнях, розпорядниками яких є відповідно Мінприроди, Верховна Рада АР Крим, обласні, сільські, селищні, міські, ради.
Кошти фондів надаються у формі грантів, безповоротної грошової допомоги.
Кошти місцевих республіканського Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватись тільки для цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, в тому числі наукових досліджень з питань ведення державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також заходів для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров'я населення.
Положення про республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища затверджуються відповідними радами, а Державного фонду охорони навколишнього природного середовища - Кабінетом Міністрів України.
Основними документами, що регламентують використання коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища є:
Положення про Державний фонд охорони навколишнього природного середовища, затвердженого постановою КМ України від 7 травня 1998 року № 634;
Перелік видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів, затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 17 вересня 1996 року № 1147 (із змінами);
Порядок планування та фінансування природоохоронних заходів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, затверджений наказом Мінприроди № 189 від 21.05.2002 та зареєстрований в Мін'юсті 6 червня 2002 року за № 482/6770 (далі - Порядок).
Зазначений Порядок поширюється на юридичних осіб усіх форм власності, які планують здійснити та здійснюють природоохоронні заходи за рахунок коштів Державного фонду.
Планування природоохоронних заходів за бюджетними програмами Державного фонду здійснюється Мінприроди, центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується Міністром екології та природних ресурсів України відповідно до вимог цього Порядку.
Планування здійснюється на кожний наступний бюджетний рік.
Основою для розгляду та включення природоохоронного заходу до проекту переліку є запит про виділення коштів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища для здійснення природоохоронних заходів, що подається на визначений фінансовий рік.
Юридичні особи подають запити відповідним територіальним органам з охорони навколишнього природного середовища за місцем реалізації заходу або центральним органам виконавчої влади, до сфери управління яких вони належать, з 1 січня до 15 квітня поточного року.
Територіальні органи з охорони навколишнього природного середовища здійснюють попередній розгляд запитів, готують щодо них екологічні висновки протягом 10 робочих днів з дня їх надходження і передають запити разом з позитивними екологічними висновками та документами до Мінприроди.
Власні кошти підприємств.
Що стосується власних коштів підприємств, то протягом 2010 року на охорону навколишнього природного середовища підприємствами, організаціями та установами було витрачено 13,1 млрд. гривень.
Як передбачає природоохоронне законодавство, головним джерелом коштів спрямованих на боротьбу із забрудненням довкілля, мають бути власні кошти підприємств-забруднювачів.
Так Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що "Підприємства, установи й організації, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів".
Відповідно і при розробленні МПДОНПС головним джерелом коштів на його реалізацію мають бути кошти забруднювачів, "винуватцем" екологічних негараздів.
Важливим потенційним джерелом фінансування Місцевих планів дій з охорони навколишнього природного середовища (МПДОНПС) можуть бути так звані гнучкі механізми Кіотського протоколу.
Згідно з Положенням про Державне агентство екологічних інвестицій України (далі - Держекоінвестагентство), метою його діяльності є:
- виконання вимог Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату та впровадження механізмів Кіотського протоколу до неї, у тому числі в частині реалізації проектів, спрямованих на охорону навколишнього природного середовища відноситься до компетенції Держекоінвестагентства, яке є центральним органом виконавчої влади.
Сьогодні Держекоінвестагентство здійснює фінансування за схемою зелених інвестицій (гнучкий механізм Кіотського протоколу) соціально значущих проектів бюджетних закладів (лікарень, шкіл, дитячих садків), що розробили та подали проекти з теплової санації.
Джерело фінансування - гроші, отримані за продаж одиниць установленої кількості викидів парникових газів.
Наприклад, серед проектів, які вже схвалено Міжвідомчою робочою групою на засіданнях з вересня по листопад 2010 року, є:
- будівництво очисних споруд по очищенню шахтної води шахти ім. Войкова;
- теплової санації будівель, спрямованих на зменшення обсягу викидів парникових газів;
- переведення котельних з природного газу на альтернативні види палива, зокрема - відходи деревини, брикети та гранули з рослинної сировини.
Порядок підготовки, розгляду, схвалення та реалізації проектів, спрямованих на скорочення обсягу антропогенних викидів парникових газів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 206 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 року № 718). Цей Порядок визначає процедуру підготовки, розгляду, схвалення та реалізації проектів, спрямованих на скорочення обсягу антропогенних викидів парникових газів (далі - проект спільного впровадження) згідно із статтею 6 Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату.
Власник об'єкта має право реалізувати проект спільного впровадження за міжнародною процедурою, а також за національною процедурою за погодженням з Держекоінвестагентством.
У процесі підготовки проекту спільного впровадження власник об'єкта готує проектну пропозицію щодо обґрунтування скорочення антропогенних викидів парникових газів, отримує лист-підтримку, розробляє проектно-технічну документацію, отримує позитивний детермінаційний висновок, лист-схвалення Держекоінвестагентства та лист-погодження іноземної держави, подає затверджений належним чином проект спільного впровадження та контракт або попередній договір для реєстрації Держекоінвестагентством.
Також сьогодні діє Інструкція про реалізацію проектів спільного впровадження за національною процедурою, яка затверджена наказом Національного агентства екологічних інвестицій України від 18 грудня 2008 року № 79 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 січня 2009 року за № 27/16043.
Ця Інструкція розроблена відповідно до Порядку підготовки, розгляду, схвалення та реалізації проектів, спрямованих на скорочення обсягу антропогенних викидів парникових газів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 206 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 року № 718). Інструкція визначає механізм попереднього погодження, детермінації, схвалення, затвердження та реалізації проектів спільного впровадження за національною процедурою, які підлягають затвердженню Держекоінвестагентства.
15 ПРЕЗЕНТАЦІЯ ПІДСУМКІВ РАНЖУВАННЯ ПРОБЛЕМ
Закономірним і логічним завершенням етапів ідентифікації та ранжування проблем є розширене або відкрите засідання основного складу учасників МПДОНПС. До цього часу учасники МПДОНПС зробили велику роботу. Результати, отримані внаслідок цієї діяльності, повинні бути повідомлені широкому колу громадськості. Саме на підставі даних, отриманих основним складом учасників при ідентифікації та ранжуванні проблем, буде розроблено заходи МПДОНПС. Тому необхідно винести на загальне обговорення висновки, сформульовані основним складом учасників, адже вони стосуються всіх мешканців громади, отже, повинні бути зрозумілими і прийнятними.
Варто обов'язково провести інформаційну підготовку до розширеного засідання і запросити жителів на засідання через місцеві ЗМІ. Присутнім пропонують висловити свої думки щодо запропонованих тем. Бажано також запросити представників усіх зацікавлених сторін (місцеві органи влади, промислові й бізнес-структури, житлово-комунальні господарства, органи контролю довкілля тощо). Бажано відвідати їх і надати інформацію заздалегідь. План засідання та робочі матеріали надаються офіційним структурам і відповідним посадовим особам заздалегідь.
Розширене засідання дозволяє:
- провести публічну презентацію методів і підходів, які були застосовані при ідентифікації проблем, аналізі та наступному ранжуванні проблем;
- з'ясувати, як ставляться мешканці до обраних критеріїв і виявлених проблем;
- представити на загальне обговорення та відкриту дискусію результати порівняльного аналізу і ранжування проблем;
- підвести попередні підсумки програми малих грантів (якщо вона була передбачена);
- довідатися про думку широкої громадськості щодо результатів проведеного ранжування проблем.
Бажано надати членам основного складу учасників можливість виступити на відкритому засіданні й розповісти про діяльність у рамках МПДОНПС. Частіше за все думка сусіда для мешканців має більше значення, ніж численні заяви експертів і аналітиків. Крім того, буде наочно видно процес прийняття рішень.
Слід подякувати всім учасникам розширеного засідання за виявлену активність, а також запросити до співробітництва та спільної роботи в межах МПДОНПС. Розробка пропозицій з покращення ситуації тільки починається і думка мешканців дуже важлива.
Після відкритого засідання необхідно підготувати підсумковий протокол, який об'єднає результати, отримані при ідентифікації проблем і порівняльному аналізі ризиків. Рекомендується довести цей документ до відома всіх зацікавлених сторін, розмістити в ЗМІ, передати владі та структурам, які контролюють стан довкілля.
Внаслідок здійснення попередніх заходів були виявлені й розподілені за ступенем важливості проблеми, які вимагають рішення. Після цього необхідно спільними зусиллями членів основного складу учасників розробити МПДОНПС, тобто скласти план заходів, спрямованих на покращення існуючої екологічної ситуації.
Для цього необхідно виконати низку завдань:
- визначити стратегічні цілі, досягнення яких приведе до усунення чи істотного зменшення дії існуючих загроз;
- визначити тактичні (найближчі) цілі, завдання і дії, які забезпечують досягнення встановлених стратегічних цілей;
- визначити індикатори досягнення для кожної тактичної мети, якщо це можливо;
- виконати ранжування дій. Визначити пріоритетні заходи;
- зазначити джерела фінансування.
На практиці це не завжди можливо.
Для того, щоб визначити пріоритети під час реалізації запланованих заходів, усі запропоновані рішення необхідно проаналізувати й порівняти з огляду на такі критерії:
- наявність технічних можливостей для реалізації;
- існування технічних та інших проблем у період реалізації запланованих дій і надалі;
- ефективність заходів. Цей критерій є найважливішим. Варто визначити, наскільки зменшиться вплив існуючої загрози відповідно до витрачених для цього матеріальних й фінансових ресурсів.
16 ВИЗНАЧЕННЯ СТРАТЕГІЧНИХ І ТАКТИЧНИХ ЦІЛЕЙ ТА ЗАВДАНЬ
При створенні МПДОНПС використовується принцип "від загальної концепції до конкретних дій".
Треба сформувати ланцюжок "проблема - ціль - завдання - дії".
Насамперед, члени основного складу учасників повинні визначити, яким вони бажають бачити майбутнє свого міста. При побудові концепції майбутнього враховується не тільки стан довкілля регіону, але й рівень життя мешканців. Необхідно позначити комплексне бачення майбутнього, яке передбачає можливість появи нових загроз. Для цього на робочому засіданні проводиться відкрита дискусія. Відпрацьовування спільної мети - дуже важливий момент.
У той же час у процесі вироблення стратегічного бачення можна орієнтуватися на поступове зменшення кількості шкідливих виробництв з одночасною перекваліфікацією та працевлаштуванням персоналу, який вивільнився. Подібний приклад показує, що до вироблення стратегії розвитку потрібно підійти серйозно й обережно.
Потім варто провести цільову деталізацію створеної концепції майбутнього. Для цього визначають декілька стратегічних (довгострокових) цілей, здійснення яких дозволяє досягти того стану навколишнього середовища та рівня життя, які було закладено в концепцію майбутнього. Стратегічні цілі не обов'язково будуть досягнуті за той проміжок часу, на який розрахований МПДОНПС. Водночас цілі мають бути не декларативними, а вимірними. Лише за умови їх вимірності можна говорити про поетапне досягнення поставленої мети в рамках реалізації середньострокових та короткострокових завдань і заходів.
Наприклад, "НОРМАТИВНО ЧИСТЕ ПОВІТРЯ" може бути обрано однією із стратегічних цілей для промислового міста, в якого нині рівень забруднення повітря дуже високий. Зверніть увагу, що МПДОНПС створюється для вирішення місцевих проблем, тому стратегічна мета повинна бути орієнтована на розв'язання проблем певної території.
Після того як визначені стратегічні цілі, можна переходити до окреслення тактичних (найближчих) цілей.
Тактична мета - це вже не загальна, а максимально конкретна й обов'язково реально здійсненна ціль, реалізація якої наближає досягнення стратегічної мети. Окремі тактичні цілі необхідно сформулювати так, щоб їх досягнення призвело до усунення або зменшення рівня загроз, які були визначені як пріоритетні при порівняльному аналізі ризиків. Було б дуже добре залучити до розробки тактичних цілей представників природоохоронних структур і органів місцевого самоврядування.
Як можна довідатись, що мету досягнуто? Важливим елементом планування є розробка показників реалізації поставлених тактичних цілей.
Показники (індикатори) мають забезпечити можливість контролю того, на якій стадії знаходиться процес досягнення поставлених тактичних цілей. Вони повинні бути вимірюваними, а також простими та зрозумілими більшій частині місцевої громадськості, вони дозволяють кількісно оцінити досягнута мета чи ні. Показники дозволяють надалі здійснювати моніторинг реалізації МПДОНПС, а також змінювати і доповнювати розроблений план, вони є механізмом оцінки досягнення тієї чи іншої цілі або етапного завдання.
Показники природоохоронного ефекту реалізації екологічних завдань можна умовно розподілити на такі типи:
тип I - показники успішності процесу реалізації (нормативно-правового, організаційного, наукового);
тип II - показники навантаження на навколишнє середовище;
тип III - показники стану довкілля.
I. Показники успішності процесу реалізації - це показники, які свідчать про прийняття того чи іншого закону, нормативно правового акта, підпрограми тощо, або ж проведення семінарів, конференцій, навчань та інших адміністративно-правових та організаційних заходів, що можуть бути включені в програми, а також проведення наукових досліджень. Показником, як правило, є факт схвалення закону чи іншого документа, або ж факт проведення того чи іншого організаційного заходу, затвердження відповідних методик та інструкцій.
II. Показники навантаження на навколишнє середовище - це показники, що стосуються кількісної оцінки викидів, скидів, розміщення відходів, біологічного (мікробіологічного), шумового та електромагнітного забруднення.
III. Показники стану довкілля - це показники, які демонструють стан якості компонентів навколишнього середовища (повітря, води, ґрунтів, донних відкладів, біоти тощо).
Визначені тактичні цілі практично завжди мають потребу у ще більшій деталізації. Рекомендується розподілити тактичні цілі на низку завдань. Завдання формуються на основі того ж принципу, що й тактичні цілі. Завдання мають бути конкретними і здійсненними з організаційної і технічної точок зору. Реалізація групи завдань приводить до досягнення конкретної тактичної мети.
17 ПЕРШОЧЕРГОВІ ЗАХОДИ. РАНЖУВАННЯ ДІЙ
Для ранжування заходів МПДОНПС розробляються критерії оцінки. Ними можуть бути, наприклад, такі критерії:
- вартість реалізації (фінансові витрати);
- кількість часу, необхідна для реалізації задачі;
- важливість екологічної проблеми (відповідно до ранжування проблем);
- ступінь активної участі громадян у вирішенні проблем;
- очевидний (відчутний) ефект (% від кількості мешканців, які помітили або відчули результати заходу).
Можуть бути й інші критерії, у залежності від місцевих умов і пропозицій членів основного складу учасників.
Потім складається матриця важливості дій, з допомогою якої виконується аналіз усіх передбачених заходів.
Надзвичайно важливими завданнями МПДОНПС є звітування про хід реалізації та моніторинг успішності його виконання. Саме тому періодичність звітування та заходи з моніторингу мають бути представлені як окремі заходи в МПДОНПС і повинні мати відповідну фінансову та організаційно-технічну підтримку.
18 РЕДАКЦІЙНА ГРУПА - ВАЖЛИВИЙ ЕЛЕМЕНТ СТВОРЕННЯ МПДОНПС
МПДОНПС - це документ, який легко зрозуміти та яким легко користуватися. Необхідно, щоб МПДОНПС був викладений зрозумілою мовою, витриманий в одному стилі, не був суперечливим.
Редакційна група - це група членів основного складу учасників, яка здійснює редагування і стилістичну обробку пропозицій членів основного складу учасників.
Часу, відведеного на робочі засідання, недостатньо для того, щоб обговорювати стилістику. Тому члени редакційної групи, використовуючи протоколи засідань, у проміжку між засіданнями надають пропозиціям, які надійшли, закінченого вигляду, тобто редагують їх. Усе, що буде напрацьовано редакційною групою, в обов'язковому порядку має пройти затвердження на наступному засіданні членів основного складу учасників.
Редакційна група може бути сформована тільки тоді, коли члени основного складу учасників познайомляться, тому що вони повинні довіряти редакційній групі. Формування редакційної групи - відкритий процес. Найкраще на загальних зборах запропонувати членам усіх робочих груп вибрати по одному представнику від свого напрямку. Крім того, до складу редакційної групи включають усіх, хто виявляє зацікавленість у цій роботі. Необхідно пояснити, що участь у роботі редакційної групи вимагає додаткових витрат вільного часу.
Редакційна група може складатися з різної кількості людей. Практика показує, що після декількох засідань її склад істотно зменшиться. Оптимальна кількість членів редакційної групи 3 - 5 осіб. Чим більше людей, тим складніше зібрати їх одночасно.
Є ще одна дуже важлива позитивна якість, пов'язана з роботою групи. Саме члени редакційної групи можуть координувати діяльність основного складу учасників на етапі моніторингу реалізації МПДОНПС, оскільки в них з'явиться можливість завоювати довіру й повагу основного складу учасників МПДОНПС.
19 ПЕРЕДАЧА МПДОНПС МІСЦЕВІЙ ВЛАДІ
З проектом МПДОНПС необхідно ознайомити всі зацікавлені сторони: місцеві органи влади, державні служби контролю екологічного і санітарного стану, депутатів, комунальні служби тощо. Необхідно надати їм можливість висловити свої побажання, зауваження й доповнення. Усі пропозиції, які надійшли, розглядаються і, у разі необхідності, включаються в остаточний варіант МПДОНПС. Дуже важливий момент - презентація й передача плану представникам місцевих органів влади. Коли вже готовий остаточний варіант МПДОНПС, варто організувати розширене (відкрите) засідання, протокольним рішенням якого МПДОНПС приймається за основу та рекомендується до передачі у відповідні місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування (в протоколі чітко зазначаються ті установи, яким необхідно надати схвалений громадою МПДОНПС).
Попередньо варто провести інформаційну підготовку і через ЗМІ запросити мешканців прийти на цю урочисту подію. Чим ширше це відкрите засідання буде висвітлюватися, тим краще. Такий підхід дозволить громадськості регіону побачити безпосередні результати здійснення заходів щодо планування, а також стимулює місцеву владу більш уважно поставитися до ідей і пропозицій, які містяться в МПДОНПС.
Це полегшить моніторинг реалізації запланованих заходів. Обов'язково потрібно передбачити особисті зустрічі з представниками місцевої влади та самоврядування, представниками природоохоронних структур та інших зацікавлених сторін.
Необхідно знати, що згідно із Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:
1) підготовка програм соціально-економічного та культурного розвитку сіл, селищ, міст, цільових програм з інших питань самоврядування, подання їх на затвердження ради, організація їх виконання; подання раді звітів про хід і результати виконання цих програм;
2) забезпечення збалансованого економічного та соціального розвитку відповідної території, ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів.
Отже, для успішного впровадження МПДОНПС насамперед необхідно забезпечити співпрацю із виконавчими органами рад.
Про схвалений місцевою громадою МПДОНПС необхідно повідомити Мінприроди, яке веде облік таких документів та висвітлює цю інформацію на своєму веб-сайті.
20 МОНІТОРИНГ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАХОДІВ МПДОНПС, ЗВІТУВАННЯ
Найкращим варіантом розвитку подій буде продовження роботи основного складу учасників після передачі МПДОНПС місцевій владі. Це дозволить здійснювати моніторинг реалізації заходів і, якщо необхідно, вносити корективи в існуючий план. Економічна, суспільно-політична та екологічна ситуація постійно змінюються. Це може спричинити зміну пріоритетів створеного плану. Не має значення, яку форму продовження діяльності оберуть члени основного складу учасників. Це може бути створення громадської організації, входження до складу екологічних комісій, сформованих місцевими органами влади тощо.
Головне, щоб розпочата під час створення МПДОНПС діяльність була продовжена. Важливо, щоб і надалі зберігалися принципи роботи основного складу учасників:
- максимальна відкритість діяльності;
- постійний взаємний обмін інформацією з місцевою громадськістю;
- вільна участь у засіданнях основного складу учасників;
- рівні права у веденні дискусій для всіх учасників робочих засідань.
Потрібно розуміти, що тільки наявність постійного моніторингу може стимулювати місцеву владу до вживання заходів щодо зміни ситуації. Тому на робочому засіданні основного складу учасників необхідно розробити систему моніторингу реалізації МПДОНПС, яка включає низку заходів.
Система моніторингу може включати й інші положення, в залежності від місцевих умов і пропозицій членів основного складу учасників.
Найбільш поширена періодичність звітування щодо успішності реалізації МПДОНПС - один раз на рік. Результати звітування так само як і результати моніторингу, мають стати об'єктом обговорення розширеного засідання громади.
( Текст взято з сайту Мінприроди України http://www.menr.gov.ua/ )
