Щодо дострокового припинення повноважень члена Вищої ради юстиції Палій В.М.

Вища рада юстиції у складі: Ізовітової Л.П. - головуючої, Андрейцева В.І., Бондика В.А., Завальнюка В.В., Задорожнього О.В., Ківалова С.В., Колесниченка В.М., Кудрявцева В.В., Кузьміна Р.Р., Лавриновича О.В., Палій. В.М., Сафулька С.Ф., Скотаря А.М., Чернушенка А.В., Шелеста М.А., розглянувши довідку члена Вищої ради юстиції, Міністра юстиції України Лавриновича О.В. про результати перевірки відомостей, викладених у поданні суддів Верховного Суду України Волкова О.Ф., Колесника П.І. та судді апеляційного суду Автономної Республіки Крим Луніна С.В. делегатам VIII позачергового з'їзду суддів України про припинення повноважень члена Вищої ради юстиції Палій В.М., В С Т А Н О В И Л А:

До Вищої ради юстиції 16 липня 2007 року надійшла копія рішення VIII позачергового з'їзду суддів України про припинення повноважень члена Вищої ради юстиції Палій В.М.

Як вбачається з копії рішення, з'їзд суддів, заслухавши та обговоривши подання суддів про припинення повноважень члена Вищої ради юстиції Палій В.М., відповідно до статті 131 Конституції України, пункту 4 частини другої статті 112 Закону України "Про судоустрій України", пункту 8 частини першої та частини другої статті 18 Закону України "Про Вищу раду юстиції", вирішив припинити повноваження члена Вищої ради юстиції Палій Валентини Михайлівни у зв'язку з порушенням присяги. При цьому підстав припинення повноважень члена Ради Палій В.М. у рішенні з'їзду не вказано, перевірку звинувачень взагалі ніким не здійснено.

Авторами згаданого вище подання (суддями Верховного Суду України Волковим О.Ф., Колесником П.І. та суддею апеляційного суду Автономної Республіки Крим Луніним С.В.) з власної ініціативи надано аналіз проведений членом Вищої ради юстиції Палій В.М. окремим перевіркам та зроблено на власний розсуд висновок про порушення нею вимог Конституції України, законів України щодо незалежності суддів, заборони втручання у їх діяльність при здійсненні правосуддя. Крім того, член Вищої ради юстиції Палій В.М. звинувачується у незаконному вилученні нерозглянутої судової справи, в участі при прийнятті Вищої радою юстиції рішення про внесення подання про звільнення Гаврилюка І.І. з посади судді за порушення присяги.

З наведених обставин ініціатори подання з членом ВРЮ Палій В.М. не спілкувалися, з текстом подання не ознайомили. Подання, датоване 26 червня 2007 року, було оголошено безпосередньо на з'їзді і включено додатково до його порядку денного всупереч вимогам частини 5 статті 113 Закону України "Про судоустрій України".

Перевіркою відомостей, викладених у поданні вказаних суддів, проведеною членом Вищої ради юстиції Лавриновичем О.В. за дорученням Голови Вищої ради юстиції Ізовітової Л.П. від 23 липня 2007 року N 202/0/4-07, виданим на підставі статті 25 Закону України "Про Вищу раду юстиції" та з 6.5. Регламенту Вищої ради юстиції, встановлено наступне.

На виконання доручення Голови Вищої ради юстиції Ізовітової Л.П. від 15 травня 2007 року за N 124/0/4-07 членом Вищої ради юстиції Палій В.М. здійснюється перевірка відомостей, викладених у зверненні голови правління ВАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго"" Козлова А.С., яке скероване до Вищої ради юстиції Комітетом Верховної Ради України з питань правосуддя. У зверненні, зокрема, вказувалось, що судді Верховного Суду України 6 лютого 2007 року без участі Фонду державного майна України, представників ВАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго"", представників акціонерів за участю лише представників "FS Trading L.L.S." переглянули господарську справу семирічної давності щодо приватизації компанії та винесли постанову, якою фактично змінили результати приватизації компанії у 1998 році.

Під час перевірки член Вищої ради юстиції Палій В.М. звернулась до суддів Верховного Суду України, які постановили вказане вище судове рішення, з проханням надати пояснення щодо викладених у зверненні обставин.

Слід зазначити, що стадії дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України і вищих спеціалізованих судів визначаються статтею 39 Закону України "Про Вищу раду юстиції" (далі - Закон) у такій послідовності:

1) перевірка даних про дисциплінарний проступок;

2) відкриття дисциплінарного провадження;

3) розгляд дисциплінарної справи;

4) прийняття рішення.

За наслідками перевірки, як визначено у статті 40 Закону, складається довідка з викладенням фактичних обставин, виявлених під час перевірки, висновків і пропозицій. З довідкою і матеріалами повинен бути ознайомлений суддя, стосовно якого проводилася перевірка.

Довідка і всі матеріали перевірки передаються до Вищої ради юстиції, яка вирішує питання про доцільність порушення дисциплінарного провадження.

Наведеною нормою передбачено, що перевірка даних про дисциплінарний проступок здійснюється шляхом одержання письмового пояснення від суддів та інших осіб, витребування та ознайомлення з матеріалами судових справ, одержання іншої інформації від будь-як органів, організацій, установ, громадян чи їх об'єднань.

Отже, стаття 40 Закону не вимагає від члена Вищої ради юстиції у запиті до судді щодо надання ним пояснень конкретно вказувати і обставини, які могли б містити припущення про наявність законної підстави для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Межі пояснень визначаються суддею на власний розсуд, суддя має право відмовитися в наданні пояснень. Проте це не скасовує обов'язок члена Вищої ради юстиції здійснити перевірку.

Цього вимагає і Рішення Конституційного Суду України від 21 травня 2002 року N 9-рп/2002, в якому зазначено, що Вища рада юстиції зобов'язана перевіряти усі звернення, у тому числі кожного громадянина, якщо в них містяться відомості про наявність передбачених частиною 5 статті 126 Конституції України підстав для звільнення судді з посади, про факт дисциплінарного проступку судді Верховного Суду України або судді вищого спеціалізованого суду, і за результатами перевірки приймати відповідне рішення.

Тому здійснення перевірки дій суддів, а не судових рішень, ухвалених ними по суті, не може вважатися втручанням у процес здійснення правосуддя. Закон надає таке право Вищій раді юстиції для забезпечення здійснення нею своїх конституційних повноважень.

Перевірка, що здійснюється членом Вищої ради юстиції Палій В.М., ніяким чином не стосується суті постановленого 6 лютого 2007 року Верховним Судом України рішення.

Наведені у поданні суддів Волкова О.Ф., Колесника П.І. та Луніна С.В. посилання на неіснуючі наміри Вищої ради юстиції дати оцінку постанові Верховного Суду України є інсинуаціями з метою дискредитації діяльності Вищої ради юстиції.

У довідках про результати двох перевірок обставин, викладених у зверненні генерального директора ВАТ "Дрогобицький долотний завод" Веселовського Г.С. та у заяві представника "Теленор Мобайл Ком'юнікейшнз АС", як фактичних обставин, виявлених під час перевірки, надана інформація про розгляд справ у судових інстанціях, посилання на процесуальні документи із зазначенням, що встановлено судами та до яких висновків вони дійшли, у тому числі і щодо їх обґрунтованості і відповідності вимогам закону, коли йдеться про посилання на висновки вищестоящих судів стосовно рішень судів нижчої судової інстанції.

Отже, визнання наведеної у довідках інформації про розгляд справ у судових інстанціях як оцінки членом Вищої ради юстиції судових актів по суті є навмисним перекручуванням дійсного стану речей, проявом упередженості у звинуваченнях.

Скарга ВАТ "Дрогобицький долотний завод" на неправомірні дії судді Верховного Суду України спочатку була надіслана до Генеральної прокуратури України для проведення перевірки наведених фактів порушення Господарського процесуального кодексу України, перевищення меж повноважень, наданих Верховному Суду України цим Кодексом, при розгляді касаційної скарги ТОВ "Фінансово-консультативний центр сприяння розвитку підприємства" у справі N 21/554 господарського суду міста Києва.

Крім того, заявник стверджував, що голова Судової палати у господарських справах Верховного Суду України Шицький І.Б. здійснював тиск як на колегію суддів цього суду, так і на колегію суддів апеляційної інстанції, яка розглядала справу. Тиск здійснювався, як вказано у скарзі, і при розгляді касаційної скарги того самого заявника у справі N 22/90 господарського суду міста Києва. Порушувалось питання про притягнення до кримінальної відповідальності винних осіб.

Листом Генеральної прокуратури України від 2 серпня 2006 року за N 05/1/1-р зазначена скарга з посиланням на статтю 7 Закону України "Про звернення громадян" була надіслана за належністю Голові Ради суддів України Пилипчуку П.П. як "звернення генерального директора ВАТ "Дрогобицький долотний завод" Веселовського Г.С. про неправомірні, на думку автора, дії судді Верховного Суду України Шицького І.Б. при винесенні постанов Верховного Суду України від 01.10.05 та від 27.06.06 та тиску на суддів".

Заступник Голови Ради суддів України Волков О.Ф. (він же співавтор подання до VIII з'їзду суддів) направив вказану скаргу до Вищої ради юстиції за належністю з посиланням на частину З статті 7 Закону України "Про звернення громадян" та з огляду на частину 2 статті 99 Закону України "Про судоустрій України" і статтю 3 Закону України "Про Вищу раду юстиції", поінформувавши про це генерального директора ВАТ "Дрогобицький долотний завод" Веселовського Г.С. Одночасно Волков О.Ф. роз'яснив Веселовському Г.С, що, "згідно з чинним законодавством, дисциплінарне провадження щодо суддів Верховного Суду України та суддів вищих спеціалізованих судів здійснює Вища рада юстиції".

Дійсно, дисциплінарне провадження стосовно суддів Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів здійснюється відповідно до вимог статей 37-43 Закону України "Про Вищу раду юстиції" та в порядку, визначеному пунктами 6-13 з 4.3.2 Регламенту Вищої ради юстиції.

Проте подальші дії ініціаторів подання до VIII з'їзду суддів свідчать про провокативність їх намірів.

Перевірку відомостей, викладених у зверненні ВАТ "Дрогобицький долотний завод", щодо наявності підстав для відкриття дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України Барбари В.П., хуля В.С., Карпечкіна П.Ф., Лилака Д.Д., Новікової Т.О., Потильчака О.І., Черногуза Ф.Ф., в.о. Голови Вищої ради юстиції Шелестом М.А. було доручено члену Вищої ради юстиції Палій В.М. (доручення N 265/0/4-06 від 7 грудня 2006 року).

Листом Вищої ради юстиції від 8 грудня 2006 року за підписом в.о. Голови Вищої ради юстиції Шелеста М.А. було повідомлено ВАТ "Дрогобицький долотний завод" про призначення перевірки щодо одних суддів Верховного Суду України та про закінчення строку притягнення до дисциплінарної відповідальності інших суддів Верховного Суду України.

За результатами перевірки членом Вищої ради юстиції Палій В.М. 18 січня 2007 року складено довідку, в якій наведена інформація щодо розгляду обох справ у судах різних інстанцій. Жодних особистих оцінок судовим рішенням по їх суті у довідці не дано. Є тільки констатація, що судами застосована судова практика, яка склалася при розгляді господарських справ даної категорії, та що колегія суддів Судової палати у господарських справах Верховного Суду України при розгляді справ N 22/5 та 22/554 діяла в межах повноважень, наданих чинним Господарським процесуальним кодексом України, а тому підстав для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності немає.

Вища рада юстиції, розглянувши матеріали перевірки, проведеної членом Вищої ради юстиції Палій В.М. за скаргою генерального директора ВАТ "Дрогобицький долотний завод" Веселовського Г.С., 16 травня 200 визнала відсутніми підстави для притягнення суддів Верховного Суду України Шицького І.Б., Барбари В.П., хуля В.С., Карпечкіна П.Ф. Лилака Д.Д., Новікової Т.О., Потильчака О.І., Черногуза Ф.Ф. до дисциплінарної відповідальності та затвердила результати перевірки.

Листом від 18 травня 2007 року заступник Голови Вищою раді юстиції Шелест М.А. поінформував ВАТ "Дрогобицький долотний завод" про прийняте Вищою радою юстиції рішення.

У заяві представника "Теленор Мобайл Ком'юнікейшнз АС" за довіреністю Тронада Моє на ім'я в. о. Голови Вищої ради юстиції Ізовітової Л.П., Голови Ради суддів України Пилипчука П.П., міністра юстиції України Лавриновича О.В., Генерального прокурора України Медведька О.І., Голови Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя Ківалова С.В., не акцентуючи увагу на змісті постанови від 3 жовтня 2006 року у справі N 46/501, яку ухвалила Судова палата у господарських справах Верховного Суду України, прямо наголошується на перевищенні Верховним Судом України повноважень з огляду на положення статті 111-18 Господарського процесуального кодексу України та статті 19 Конституції України.

На підтвердження своїх доводів заявник послався на загальновідоме рішення від 20.07.06 р. у справі "Сокуренко та Стригун проти України" Європейського суду з прав людини, в якому вказано, що така практика Верховного Суду України становить порушення з 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Здійснюючи за дорученням заступника Голови Вищої ради юстиції Ізовітової Л.П. від 13 березня 2007 року N 51/0/4-07 перевірку відомостей, викладених у зверненні, враховуючи правову позицію Європейського суду та з огляду на присягу члена Вищої ради юстиції сумлінно, чесно і неупереджено виконувати обов'язки члена Вищої ради юстиції, Палій В.М. обґрунтовано визнала, що формально судді Верховного Суду України діяли за межами своїх процесуальних повноважень, пояснивши це недосконалістю Господарського процесуального кодексу України щодо відповідної правової ситуації. Саме на цьому ґрунтувався висновок члена Вищої ради юстиції, що підстав для внесення подання про відкриття дисциплінарного провадження немає.

Ухвалою від 25 квітня 2007 року Вища рада юстиції затвердила результати перевірки, проведеної членом Вищої ради юстиції Палій В.М. за заявою представника норвезької телекомунікаційної компанії за довіреністю Тронда Моє.

Листом від 26 квітня 2007 року Голова Вищої ради юстиції Ізовітова Л.П. повідомила заявника, що Вища рада юстиції затвердила результати перевірки та визнала недоцільним порушення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України Шицького І.Б., Барбари В.П., хуля В.С., Колесника П.І., Новікової Т.О., Потильчака О.І., Черногуза Ф.Ф., Щотки С.О.

Підсумовуючи наслідки проведених членом Вищої ради юстиції Палій В.М. перевірок, варто зазначити, що жодної пропозиції про наявність підстав для відкриття дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України нею внесено не було.

Перевірка відомостей, викладених у зверненні народного депутата України Геллера Є.Б. щодо протиправного, на його думку, втручання в діяльність Кабінету Міністрів України шляхом прийняття Феодосійським міським судом Автономної Республіки Крим неправомірної ухвали про забезпечення позову від 5 квітня 2007 року у справі за позовом Давидова Г.В. до депутатських фракцій Верховної Ради України про визнання беззаконною бездіяльності, проводилась членами Вищої ради юстиції Палій В.М. та Бондиком В.А. за дорученням Голови Вищої ради юстиції від 6 квітня 2007 року N 86/0/4-07 та від 17 квітня 2007 року N 104/0/4-07. За наслідками перевірок кожним членом Вищої ради юстиції були складені окремі довідки щодо фактичних обставин, виявлених під час перевірки, надано висновки та пропозиції.

Зокрема, член Вищої ради юстиції Палій В.М. дійшла висновку, що встановлені порушення вимог Кодексу адміністративного судочинства України можуть стати підставою для притягнення суддів Коваленка О.О. та Гаврилюка І.І. до дисциплінарної відповідальності. Підстав для їх звільнення з посад суддів за порушення присяги не вбачається, оскільки їхні дії не призвели до надмірних негативних наслідків.

Вища рада юстиції погодилась з висновком члена Вищої ради юстиції Палій В.М. лише стосовно судді Коваленка О.О.

При цьому обговорювалася пропозиція члена Вищої ради юстиції Бондика В.А. щодо прийняття подання про звільнення судді Гаврилюка І.І. з посади за порушення присяги, з якою Вища рада юстиції погодилася.

Одночасно Вища рада юстиції відхилила пропозицію члена Вищої ради юстиції Кудрявцева В.В. щодо внесення подання про звільнення Коваленка О.О. з посади судді.

Зазначене свідчить про переконливість аргументів члена Вищої ради юстиції Палій В.М. щодо правомірності дій (а не ухвали по суті) судді Коваленка О.О. з точки зору наданих йому законом повноважень та завдань адміністративного судочинства.

Зокрема, у довідці члена Вищої ради юстиції Палій В.М. від 23 квітня 2007 року міститься узагальнюючий висновок, що суддя Коваленко О.О. діяв в межах вимог Конституції України та принципів адміністративного судочинства, про що свідчить і рішення Конституційного Суду України від 25 листопада 1997 року щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України.

Звинувачення на адресу члена Вищої ради юстиції Палій В.М. щодо аналізу позовних вимог є безпідставними, оскільки без з'ясування предмета спору, його суб'єктивних ознак неможливо визначити обґрунтованість звинувачень на адресу судді стосовно непідвідомчості спору адміністративному суду та непідсудності Феодосійському міському суду Автономної Республіки Крим, а також безпідставності застосування заходів забезпечення адміністративного позову з точки зору відсутності права у судді зупиняти дію правового акта взагалі, як на тому наполягав заявник.

У довідці за наслідками перевірки фактів і обставин, викладених у депутатському зверненні, член Вищої ради юстиції Палій В.М., здійснивши аналіз процесуальних норм у поєднанні з вимогами Конституції, що закладені до основних засад адміністративного судочинства, зробила обґрунтований висновок: з огляду на положення Конституції України, у державі понад усе - людина, а отже, логічно, що адміністративним судочинством, на відміну від конституційного судочинства, передбачена можливість зупинення дії правового акта до вирішення спору по суті.

Звинувачення члена Вищої ради юстиції Палій В.М. у тому, що за її участю Вищою радою юстиції було прийнято рішення про внесення подання про звільнення Гаврилюка І.І. з посади судді за порушення присяги, не можуть братися до уваги, оскільки брати участь у засіданнях Вищої ради юстиції, яка діє як колегіальний, незалежний конституційний орган, є обов'язком члена Вищої ради юстиції.

Відвертим наклепом на члена Вищої ради юстиції Палій В.М. є також звинувачення "в участі вилучення із суду нерозглянутої судової справи".

Ще на засіданні Ради суддів України 20 квітня 2007 року було встановлено, що справу отримав під розписку член Вищої ради юстиції Бондик В.А., про що повідомлено Вищу раду юстиції листом від 24 квітня 2007 року N 12рс-2488/07 за підписом Голови Ради суддів України Пилипчука П.П.

Питання про відповідальність члена Вищої ради юстиції Палій В.М. не виникало ні у Ради суддів України, ні у Вищої ради юстиції, оскільки достовірно встановлено, що вона в цьому участі не брала. Цей факт власноручно підписаним листом підтвердив Гаврилюк І.І., який на той час займав посаду голови Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим.

За наслідками розгляду та обговорення Вищою радою юстиції ухвалено: прийняти до уваги викладену у зверненні Ради суддів України інформацію, членам Вищої ради юстиції при здійсненні своїх повноважень в подальшому неухильно дотримуватись положень статті 25 Закону України "Про Вищу раду юстиції" та з 1.5 Регламенту Вищої ради юстиції.

Про зазначене було повідомлено Голову Ради суддів України листом від 15 травня 2007 року N 2839/0/9-07.

Таким чином, можна дійти висновку, що оцінка дій члена Вищої ради юстиції Палій В.М., наведена у поданні суддів Волкова О.Ф., Колесника П.І. та Луніна С.В. від 26 червня 2007 року, є суб'єктивною та повністю спростовується матеріалами проведеної перевірки, а тому не може бути підставою для прийняття рішення про припинення повноважень члена Вищої ради юстиції Палій В.М.

Стосовно інформації, наведеної у рішенні VIII позачергового з'їзду суддів України щодо дострокового припинення повноважень члена Вищої ради юстиції Палій В.М., слід наголосити, що VIII позачерговий з'їзд суддів України не припинив її повноважень з огляду і на таке.

Підстави припинення повноважень членів Ради, в тому числі і дострокового, визначені у статті 18 Закону.

Керуючись положеннями вказаної статті, орган, який призначив члена Вищої ради юстиції, зокрема з'їзд суддів України, може прийняти рішення про припинення його повноважень лише у випадках, визначених пунктами 5 і 8 частини першої статті 18 Закону, зокрема у разі неможливості виконувати свої обов'язки за станом здоров'я при наявності медичного висновку, підтвердженого судом; порушення присяги або скоєння аморального вчинку. В усіх інших випадках, визначених статтею 18 Закону, рішення про припинення повноважень членів Вищої ради юстиції приймає Вища рада юстиції.

У зв'язку з цим необхідно звернути увагу, що відповідно до з 6.5 Регламенту Вищої ради юстиції, нормативного документа, який визначає організацію і порядок діяльності Вищої ради юстиції і дія якого передбачена статтею 2 Закону, оцінку відомостям про порушення присяги або скоєння членом Ради аморального вчинку дає Вища рада юстиції, і лише після цього направляє своє рішення про наявність підстав для припинення повноважень члена Ради до органу, який його призначив, для прийняття відповідного рішення щодо його повноважень.

Наведене положення є конкретизацією в Регламенті основної гарантії діяльності членів Вищої ради юстиції. Тільки за таких умов члени Ради мають можливість дотримуватися присяги, складеної не перед органом, що їх призначив, а на засіданні Верховної Ради України (стаття 17 Закону) .

Зокрема, основною гарантією діяльності члена Вищої ради юстиції є заборона впливу на її членів у будь-який спосіб (стаття 6 Закону) . На цьому наголошувалось і у рішенні Вищої Ради юстиції від 30 червня 2006 року стосовно безпідставного дострокового припинення повноважень членів Вищої ради юстиції Гавриша С.Б., Задорожнього О.В. та Чернушенка А.В. Указом Президента України від 26 червня 2006 року N 582/2006 "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких Указів Президента України", який згодом був скасований.

Зазначена вище норма Закону закладена законодавцем з метою не тільки унеможливлення впливу на відповідного члена Вищої ради юстиції органом, який його призначив, але й забезпечення незалежності Вищої ради юстиції в цілому.

Також варто зауважити: відповідно до частини п'ятої статті 113 Закону України "Про судоустрій України", судді усіх судів повідомляються про дату проведення з'їзду суддів України та питання, що вносяться на його розгляд не пізніше як за 30 днів до початку роботи з'їзду.

Вищою радою юстиції встановлено, що член Вищої ради юстиції, суддя Палій В.М. 19 червня 2007 року отримала лист з орієнтовним переліком питань порядку денного VIII позачергового з'їзду суддів України, до якого питання про дострокове припинення повноважень членів Вищої ради юстиції включено не було.

До того ж VIII позачерговий з'їзд суддів України прийняв рішення про припинення повноважень члена Вищої ради юстиції Палій В.М. без проведення будь-якої перевірки суб'єктивних звинувачень у порушенні нею присяги, отже, передчасно.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 18, 21, 27 Закону України "Про Вищу раду юстиції" , пунктом 4 параграфа 3.3., параграфа 6.5 Регламенту Вищої ради юстиції, Вища рада юстиції

1. Визнати відсутніми підстави для дострокового припинення повноважень члена Вищої ради юстиції Палій В.М. за порушення присяги.

2. Підтвердити повноваження члена Вищої ради юстиції Палій В.М., оскільки рішення VIII позачергового з'їзду суддів України від 26 червня 2007 року про дострокове їх припинення є передчасним, нічим не обгрунтованим та винесеним з порушенням встановленої законодавством процедури.

3. Поінформувати делегатів VIII позачергового з'їзду суддів України, який не завершив своєї роботи, про прийняте Вищою радою юстиції рішення.