Щодо застосування нормативної грошової оцінки землі, і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо застосування нормативної грошової оцінки землі, і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у листі.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об'єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до пп. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Кодексу.

Порядок оподаткування доходів фізичної особи від надання нерухомості в оренду (суборенду) визначено п. 170.1 ст. 170 Кодексу, згідно з пп. 170.1.1 якого податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (частина перша ст. 2 Закону України від 06.10.98 р. N 161 "Про оренду землі"(далі - Закон N 161).

Відповідно до ст. 21 Закону N 161 орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю"). При цьому такий розмір має бути не меншим, ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Згідно зі ст. 1 Указу Президента України від 02 лютого 2002 року N 92/2002 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)" (далі - Указ N 92), плата за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) має становити не менше 3 відс. визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю). При цьому вартість земельної ділянки визначається відповідно до нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

Типова форма договору оренди землі затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 р. N 220 "Про затвердження Типового договору оренди землі", в якому передбачено розділ "Зміна умов договору і припинення дії". У даному розділі договору оренди землі може бути визначений порядок зміни умов договору та випадки припинення його дії.

При цьому ст. 30 Закону N 161 встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Враховуючи наведене, об'єкт оподаткування доходів, отриманих фізичними особами від надання в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) визначається виходячи з розміру орендної плати, встановленої в договорі оренди але не менше мінімальної суми орендного платежу, встановленого законодавством з питань оренди землі (не менше ніж 3 відс. нормативно грошової оцінки згідно з Указом N 92), встановленої на час нарахування таких доходів.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.