• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Щодо оподаткування окремих видів доходів і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахування фактичних обставин

Державна фіскальна служба України | Індивідуальна податкова консультація від 26.09.2017 № 2054/Ф/99-99-13-02-03-14/ІПК
Реквізити
  • Видавник: Державна фіскальна служба України
  • Тип: Індивідуальна податкова консультація
  • Дата: 26.09.2017
  • Номер: 2054/Ф/99-99-13-02-03-14/ІПК
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Державна фіскальна служба України
  • Тип: Індивідуальна податкова консультація
  • Дата: 26.09.2017
  • Номер: 2054/Ф/99-99-13-02-03-14/ІПК
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
26.09.2017 № 2054/Ф/99-99-13-02-03-14/ІПК
Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо оподаткування окремих видів доходів і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахування фактичних обставин, викладених у зверненні.
Відповідно до ст. 717 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Предметом договору дарування можуть бути майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому (частина друга ст. 718 ЦКУ).
Разом з тим ст. 512 ЦКУ передбачено, що підставами для заміни кредитора у зобов'язанні іншою особою є: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.
Отже, правова природа дарування та відчуження (відступлення) права вимоги є різною, що виключає можливість їх ототожнення, незважаючи на укладення таких правочинів за єдиною формою, як письмових договорів.
Крім того ст. 625 ЦКУ визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Листом Верховного Суду України від 01.07.2014 р. "Аналіз практики застосування ст. 625 Цивільного кодексу України в цивільному судочинстві" визначено, що "наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційних нарахувань та трьох процентів річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника".
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Кодексом.
Відповідно до пп. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 Кодексу проценти - це дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно з п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема фізична особа - резидент.
Згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається, зокрема:
дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV Кодексу (пп. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);
інші доходи, крім визначених ст. 165 Кодексу (пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);
інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу (пп. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку як дарунок визначено п. 174.6 ст. 174 Кодексу, згідно з яким об'єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 Кодексу, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розділом IV Кодексу для оподаткування спадщини.
Відповідно до пп. "а" пп. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 Кодексу за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковується вартість власності, що отримується у дарунок членами сім’ї дарувальника першого та другого ступенів споріднення.
Членами сім'ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV Кодексу вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки (пп. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Особливості оподаткування доходу у вигляді інвестиційного прибутку визначено п. 170.2 ст. 170 Кодексу, відповідно до пп. 170.2.2 якого інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).
При цьому придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.
Підпунктом 170.2.7 п. 170.2 ст. 170 Кодексу для цілей п. 170.2 ст. 170 Кодексу визначено терміни "інвестиційний актив", "пакет цінних паперів", "ідентичний цінний папір чи дериватив".
Емісією згідно із Законом України від 23 лютого 2006 року N 3480-IV "Про цінні папери та фондовий ринок" (далі - Закон N 3480), є сукупність дій емітента, що провадяться в установленій законодавством послідовності і спрямовані на розміщення емісійних цінних паперів серед їх перших власників.
Згідно з п. 2 ст. 3 Закону N 3480 векселі не є емісійними цінними паперами, тому з метою застосування норм п. 170.2 ст. 170 Кодексу немає підстав розглядати їх як інвестиційні активи.
Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.
Крім того, згідно з пп. 165.1.44 п. 165.1 ст. 165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається сума майнового та немайнового внеску платника податку до статутного фонду юридичної особи - емітента корпоративних прав, в обмін на такі корпоративні права.
Враховуючи викладене, сума коштів, виплачена юридичною особою, у визначенні Кодексу не є процентами. Однак з метою оподаткування виплачений дохід слід розглядати як інший дохід, що включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу і оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.
При цьому доходи, отримані платником податку у вигляді дарунку та інвестиційного прибутку оподатковуються податком на доходи фізичних осіб відповідно до норм розділу IV Кодексу.
Одночасно зауважуємо, що з питання правомірності укладання договорів Ви можете звернутися до Міністерства юстиції України
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.