Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Кмітто Сергія Олександровича щодо офіційного тлумачення положень статті 99 Конституції України у взаємозвязку з положеннями статей 524, 533 Цивільного кодексу України, статті 35 Закону України "Про Національний банк України", статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"

Конституційний Суд України у складі суддів:

Головіна Анатолія Сергійовича - головуючого,

Бауліна Юрія Васильовича,

Бринцева Василя Дмитровича,

Вдовіченка Сергія Леонідовича,

Винокурова Сергія Маркіяновича,

Гультая Михайла Мирославовича,

Запорожця Михайла Петровича - доповідача,

Кампа Володимира Михайловича,

Колоса Михайла Івановича,

Лилака Дмитра Дмитровича,

Маркуш Марії Андріївни,

Сергейчука Олега Анатолійовича,

Стецюка Петра Богдановича,

Стрижака Андрія Андрійовича,

Шаптали Наталі Костянтинівни,

розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Кмітто Сергія Олександровича щодо офіційного тлумачення положень статті 99 Конституції України у взаємозв'язку з положеннями статей 524, 533 Цивільного кодексу України, статті 35 Закону України "Про Національний банк України" від 20 травня 1999 року № 679-ХІV (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 29, ст. 238), статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 року № 15-93 (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 17, ст. 184).

Заслухавши суддю-доповідача Запорожця М.П. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

1. Суб'єкт права на конституційне звернення - громадянин Кмітто Сергій Олександрович - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень статті 99 Конституції України у взаємозв'язку з положеннями статей 524, 533 Цивільного кодексу України, статті 35 Закону України "Про Національний банк України", статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

Обґрунтовуючи необхідність в офіційному тлумаченні вказаних положень, автор клопотання долучив до конституційного звернення копії судових рішень та зазначив, що в одних випадках надання кредитів у іноземній валюті визнавалось законним, оскільки наявність у банківських установ письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями (генеральної ліцензії) вважалась достатньою умовою для здійснення валютних операцій, в інших - незаконним з огляду на необхідність, за висновками судів, індивідуальних ліцензій на проведення таких операцій.

Крім того, суб'єкт права на конституційне звернення прагне з'ясувати, чи мають право банківські установи за наявності генеральної ліцензії укладати договори на видачу споживчих кредитів у іноземній валюті фізичним особам - резидентам України.

2. Конституційний Суд України, розглядаючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі у зв'язку з прийняттям Другою колегією суддів Конституційного Суду України процесуальної ухвали від 13 вересня 2011 року про відмову у відкритті конституційного провадження у цій справі на підставі пункту 1 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України", виходить з такого.

Згідно із Законом України "Про Конституційний Суд України" у конституційному зверненні має зазначатися обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції України або законів України (пункт 4 частини другої статті 42); підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України є наявність неоднозначного застосування положень Конституції України або законів України судами України, іншими органами державної влади, якщо суб'єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод (стаття 94).

Відповідно до правових позицій Конституційного Суду України, викладених в ухвалах від 31 травня 2011 року № 15-у/2011, від 5 липня 2011 року № 23-у/2011, від 13 липня 2011 року № 32-у/2011, конституційне звернення має бути внесене особою, яка є суб'єктом відповідних конституційних прав і свобод та має підстави стверджувати про їх порушення або можливість порушення внаслідок неоднозначного застосування норм Конституції або законів України судами України, іншими органами державної влади, а тому прагне отримати офіційну інтерпретацію норм, застосованих у процесі розв'язання спірних правовідносин, з метою забезпечення реалізації чи захисту саме своїх конституційних прав та свобод.

Зі змісту доданих до конституційного звернення документів випливає, що жоден із правозастосовних актів, на які посилається автор клопотання, не приймався щодо нього особисто.

За таких обставин Конституційний Суд України вважає, що громадянин Кмітто С.О. не є належним суб'єктом права на конституційне звернення із зазначеного приводу, а це відповідно до пункту 1 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України, статтями 42, 45, 50, 94 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Кмітто Сергія Олександровича щодо офіційного тлумачення положень статті 99 Конституції України у взаємозв'язку з положеннями статей 524, 533 Цивільного кодексу України, статті 35 Закону України "Про Національний банк України" від 20 травня 1999 року № 679-ХІV, статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 року № 15-93 на підставі пункту 1 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - відсутність встановленого Законом України "Про Конституційний Суд України" права на конституційне звернення.

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.