Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Центральної виборчої комісії щодо офіційного тлумачення положення пункту 4 статті 15 Закону України "Про Центральну виборчу комісію"

Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:

Скоморохи Віктора Єгоровича - головуючий,

Вознюка Володимира Денисовича,

Євграфова Павла Борисовича,

Корнієнка Миколи Івановича,

Костицького Михайла Васильовича,

Малинникової Людмили Федорівни,

Мартиненка Петра Федоровича,

Мироненка Олександра Миколайовича,

Німченка Василя Івановича,

Розенка Віталія Івановича,

Савенка Миколи Дмитровича,

Селівона Миколи Федосовича,

Тимченка Івана Артемовича - суддя-доповідач,

Тихого Володимира Павловича,

Чубар Людмили Пантеліївни,

Шаповала Володимира Миколайовича,

Яценка Станіслава Сергійовича

розглянув питання щодо відкриття провадження у справі в Конституційному Суді України за конституційним поданням Центральної виборчої комісії щодо офіційного тлумачення положення пункту 4 статті 15 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" від 17 грудня 1997 року N 733/97-ВР.

Заслухавши суддю-доповідача Тимченка І.А. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

у с т а н о в и в:

1. У конституційному поданні Центральна виборча комісія порушує клопотання про офіційне тлумачення положення пункту 4 статті 15 Закону України "Про Центральну виборчу комісію", яке дало б відповідь на питання, чи належить до повноважень Центральної виборчої комісії перевірка відповідності Конституції України формулювання питання, що пропонується винести на всеукраїнський референдум, під час здійснення нею контролю за виконанням законодавства про всеукраїнський референдум.

Необхідність в офіційному тлумаченні обгрунтовується тим, що відповідно до частини п'ятої статті 16 Закону України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми" суб'єктом затвердження формулювання питання, що пропонується винести на всеукраїнський референдум, є збори громадян, а не обрана зборами ініціативна група, якій доручається організація збирання підписів громадян. У цьому Законі не зазначено, що Центральна виборча комісія має повноваження здійснювати перевірку відповідності Конституції України питань, які запропоновано винести на всеукраїнський референдум зборами громадян.

2. Як підставу для конституційного подання щодо офіційного тлумачення законів України стаття 93 Закону України "Про Конституційний Суд України" визначає практичну необхідність у з'ясуванні або роз'ясненні, офіційній інтерпретації тих чи інших положень законів. З цією метою у конституційному поданні має бути наведено правове обгрунтування тверджень щодо необхідності в їх офіційному тлумаченні.

У конституційному поданні Центральної виборчої комісії цих вимог не додержано. На обгрунтування клопотання щодо офіційного тлумачення пункту 4 статті 15 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" (чи належить до повноважень Центральної виборчої комісії перевірка відповідності Конституції України затвердженого зборами громадян України формулювання питання, що пропонується винести на всеукраїнський референдум, під час здійснення нею контролю за виконанням законодавства про всеукраїнський референдум) у поданні наведено єдиний аргумент - відсутність у Законі України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми" положення щодо повноважень Центральної комісії з всеукраїнського референдуму здійснювати перевірку відповідності Конституції України питань, запропонованих зборами громадян на всеукраїнський референдум.

З цього приводу Конституційний Суд України в Рішенні від 27 березня 2000 року N 3-рп/2000 р. (справа за конституційним поданням 103 і 108 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України "Про проголошення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою" від 15 січня 2000 року N 65/2000) визнав необгрунтованою думку, висловлену учасниками конституційного провадження, згідно з якою ні Центральна виборча комісія, ні Президент України, ні інші державні органи не повноважні здійснювати перевірку щодо відповідності Конституції України питань, які пропонуються ініціативними групами громадян для всеукраїнського референдуму за народною ініціативою. Тобто питань, сформульованих і затверджених зборами громадян та включених до підписних листів для збирання ініціативними групами підписів громадян під вимогою проведення всеукраїнського референдуму.

Таким чином, відповідь на порушене у конституційному поданні питання міститься у зазначеному вище Рішенні Конституційного Суду України від 27 березня 2000 року.

3. Колегія суддів Конституційного Суду України з конституційних подань та звернень своєю Ухвалою відмовила у відкритті конституційного провадження у справі з підстав, встановлених пунктом 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 147, 150 Конституції України, статтями 39, 45, 50 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України

у х в а л и в:

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Центральної виборчої комісії щодо офіційного тлумачення положення пункту 4 статті 15 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" на підставі пункту 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні.

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною і не може бути оскарженою.