Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням Закритого акціонерного товариства "Брянківське управління шахтобудмеханізації" щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", статті 1 Закону України "Про перелік обєктів права державної власності, що не підлягають приватизації", абзацу другого пункту 5 розділу I Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України "Про Державну програму приватизації", частин першої, третьої статті 2, частин третьої, четвертої, пятої статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", статті 9 Закону України "Про колективні договори і угоди", статті 13 Кодексу законів про працю України

Конституційний Суд України у складі суддів:

Стрижака Андрія Андрійовича - головуючого,

Бауліна Юрія Васильовича,

Бринцева Василя Дмитровича,

Вдовіченка Сергія Леонідовича,

Головіна Анатолія Сергійовича,

Дідківського Анатолія Олександровича - доповідача,

Домбровського Івана Петровича,

Кампа Володимира Михайловича,

Колоса Михайла Івановича,

Лилака Дмитра Дмитровича,

Маркуш Марії Андріївни,

Мачужак Ярослави Василівни,

Нікітіна Юрія Івановича,

Овчаренка В'ячеслава Андрійовича,

Стецюка Петра Богдановича,

Ткачука Павла Миколайовича,

Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним зверненням Закритого акціонерного товариства "Брянківське управління шахтобудмеханізації" щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" від 4 березня 1992 року N 2163-XII (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 24, ст. 348) з наступними змінами, статті 1 Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 7 липня 1999 року N 847-XIV (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 37, ст. 332), абзацу другого пункту 5 розділу I Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України "Про Державну програму приватизації" від 18 травня 2000 року N 1723-III (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 33-34, ст. 272), частин першої, третьої статті 2, частин третьої, четвертої, п'ятої статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" від 6 березня 1992 року N 2171-XII (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 24, ст. 350) з наступними змінами, статті 9 Закону України "Про колективні договори і угоди" від 1 липня 1993 року N 3356-XII (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 36, ст. 361), статті 13 Кодексу законів про працю України.

Заслухавши суддю-доповідача Дідківського А.О. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

у с т а н о в и в:

1. Суб'єкт права на конституційне звернення - Закрите акціонерне товариство "Брянківське управління шахтобудмеханізації" (далі - Товариство) - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень:

- частин першої, другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" від 4 березня 1992 року N 2163-XII, статті 1 Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 7 липня 1999 року N 847-XIV, абзацу другого пункту 5 розділу I Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України "Про Державну програму приватизації" від 18 травня 2000 року N 1723-III, частин першої, третьої статті 2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" від 6 березня 1992 року N 2171-XII, які унормовують перелік об'єктів, що підлягають / не підлягають приватизації, класифікацію об'єктів приватизації, особливості та об'єкти малої приватизації в аспекті: як треба розуміти в процедурах приватизації термін "окреме індивідуально визначене майно" та чи поширюється законодавча заборона приватизації окремих "об'єктів права державної власності" на продаж їх "окремого індивідуально визначеного майна", що безпосередньо не використовується в основній господарській діяльності цих об'єктів;

- частин третьої, четвертої, п'ятої статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" від 6 березня 1992 року N 2171-XII, статті 9 Закону України "Про колективні договори і угоди" від 1 липня 1993 року N 3356-XII, статті 13 Кодексу законів про працю України, які унормовують порядок визначення об'єктів малої приватизації, дії та зміст колективного договору в аспекті: чи можуть покладатися умовами колективних договорів підприємств юридичні обов'язки щодо дій у сфері приватизації державного майна, яке перебуває у володінні цих підприємств, на Фонд державного майна України.

У зв'язку з цим автор клопотання наводить ряд рішень вищих судових інстанцій України, які, на його думку, свідчать про неоднозначне застосування судами положень законів України.

2. Перша колегія суддів Конституційного Суду України Ухвалою від 21 вересня 2009 року відмовила у відкритті конституційного провадження у справі на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України, Законом України "Про Конституційний Суд України", та непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному зверненні.

3. Відмовляючи у відкритті конституційного провадження за цим конституційним зверненням, Конституційний Суд України виходить з такого.

Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України є наявність неоднозначного застосування положень Конституції України або законів України судами України, іншими органами державної влади, якщо суб'єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод ( стаття 94) ; у конституційному зверненні зазначаються статті (окремі положення) законів України, тлумачення яких має бути дано Конституційним Судом України, та обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції України або законів України (пункт 4 частини другої статті 42) .

Як вбачається зі змісту конституційного звернення, у ньому не наведено обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні вказаних положень законів України.

Автор клопотання не вказав конкретно, які саме положення частин першої, другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", статті 1 Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", частин першої, третьої статті 2, частин третьої, четвертої, п'ятої статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", статті 9 Закону України "Про колективні договори і угоди", статті 13 Кодексу законів про працю України мають бути витлумачені Конституційним Судом України.

Крім того, наведені суб'єктом права на конституційне звернення рішення судів загальної юрисдикції не містять фактів неоднозначного застосування одного і того самого положення закону України, оскільки при їх постановленні суди керувалися різними положеннями законів України.

Згідно з пунктом 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим цим законом, є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України, статтями 13, 42, 43, 45, 50, 94 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України

у х в а л и в:

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням Закритого акціонерного товариства "Брянківське управління шахтобудмеханізації" щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" від 4 березня 1992 року N 2163-XII, статті 1 Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 7 липня 1999 року N 847-XIV, абзацу другого пункту 5 розділу І Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України "Про Державну програму приватизації" від 18 травня 2000 року N 1723-III, частин першої, третьої статті 2, частин третьої, четвертої, п'ятої статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" від 6 березня 1992 року N 2171-XII, статті 9 Закону України "Про колективні договори і угоди" від 1 липня 1993 року N 3356-XII, статті 13 Кодексу законів про працю України на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України та цим законом.

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.