Інструкція з бухгалтерського обліку основних засобів та нематеріальних активів установ банків України

Щомісячна сума амортизаційних відрахувань визначається за формулою:

де,

АВ - амортизаційні відрахування;

ЦП - ціна придбання активу;

ЛВ - визначена чиста ліквідаційна вартість наприкінці строку корисного використання;

N - визначений строк корисного використання в місяцях.

Ліквідаційна вартість - це сума грошей, яку власник планує отримати, за вирахуванням очікуваних витрат на демонтаж, передачу чи продаж. Витрати на ліквідацію інколи можуть дорівнювати очікуваній ліквідаційній вартості. Тому для багатьох активів, які є об'єктами нарахування амортизації, ліквідаційну вартість зовсім не визначають. Визначена чиста ліквідаційна вартість - це не обов'язково вартість брухту чи просто того, що залишиться від активу на час завершення строку його корисного використання та списання. Ліквідаційна вартість - це вартість для іншого потенційного покупця на дату, коли власнику знадобиться його продати.

Приклад N 8.

Банк придбав комп'ютер за 1160 грн.

Визначена чиста ліквідаційна вартість наприкінці строку корисного використання - 50 грн.

Визначений строк корисного використання - 3 роки.

Розраховуємо річну суму амортизаційних відрахувань:

Порядок нарахування амортизації протягом усього строку корисного використання комп'ютера має такий вигляд:

Приклад наведено з розрахунку на рік.

Місячна сума амортизації розраховується:

5.2.2. Прискорений метод нарахування амортизації передбачає нарахування найбільшої суми амортизації на початковому етапі експлуатації активу та зменшення цієї суми з періоду в період протягом загального строку його корисного використання.

На практиці існують кілька різновидів методу прискореного нарахування амортизації. Найчастіше використовуються два з них: метод суми (цифр числа) років та метод зменшуваного залишку.

Згідно з методом суми (цифр числа) років, сума амортизації, яка визначається як витрати поточного періоду, обчислюється шляхом множення первісної вартості за вирахуванням ліквідаційної вартості активу на дріб, абсолютна величина якого послідовно зменшується з року в рік.

Знаменник такого дробу є сумою цифр загального числа років визначеного строку корисної служби активу.Чисельник - цифрою конкретного року експлуатації.

Приклад N 9.

Банк придбав автомобіль за 6000 грн.

1. Обчислюємо необхідні складові дробів для кожного року: знаменник - сума цифр строку корисного використання:

1 + 2 + 3 + 4 + 5 = 15;

чисельник - цифри (роки конкретного корисного використання) у зворотному порядку:

5, 4, 3, 2, 1.

дріб -

рік 1, 5/15; рік 2, 4/15; рік 3, 3/15; рік 4, 2/15; рік 5, 1/15 (усього 15/15).

2. Обчислюємо річну суму амортизації та відповідні залишки у кожному обліковому періоді.

Метод зменшеного залишку - прискорений метод нарахування амортизації шляхом множення процентної норми рівномірного методу на додаткову процентну норму.

Існує кілька різновидів методу зменшеного залишку. Основою одного з них є прискорена норма нарахування амортизації порівняно з нормою за рівномірним методом.

Норма нарахування амортизації при використанні цього методу обчислюється у дві дії:

1) обчислюється норма для рівномірного методу;

2) одержана норма помножується на додаткову прискорену норму.

Звернемось до прикладу N 8.

Додаткова прискорена норма - 150% або 1,50.

1. Обчислюємо норму нарахування амортизації методом зменшеного залишку:

1 рік : 3 роки = 33,3% або 0,333.

Норма нарахування амортизації за методом зменшеного залишку:

33,3% х 1,50 = 50% або 0,50.

2. Порядок нарахування амортизації:

Сума за балансовою вартістю - 145 грн.не може бути меншою за визначену залишкову вартість (у цьому прикладі - 50 грн.).

5.2.3. Згідно з наведеними методами місячна сума амортизації визначається шляхом обчислення річної суми амортизації та ділення її на 12 (кількість місяців).

5.3. Амортизація нематеріальних активів може нараховуватись будь-яким методом, що відображає дійсне зменшення економічної корисності нематеріального активу. Найчастіше при нарахуванні амортизації нематеріальних активів застосовується рівномірний метод.

Приклад N 10.

Банк придбав патент за 17000 грн., строк економічного використання якого 10 років.

1. Розраховуємо річну суму амортизаційних відрахувань:

17000 : 10 = 1700 грн.

2. Розраховуємо місячну суму амортизаційних відрахувань:

1700 : 12 = 141 грн. 67 коп.

Щомісяця протягом усього строку експлуатації банк нараховуватиме амортизацію в сумі 141 грн. 67 коп.

5.4. Нарахована сума амортизації відображається такою проводкою:

Дебет рахунка

N 970 "Витрати", субрахунок "Амортизаційні відрахування";

Кредит рахунків

N 015 "Знос операційних основних засобів";

N 014 "Знос неопераційних основних засобів";

N 928 "Знос нематеріальних активів".

6.1. Для встановлення і приведення у відповідність даних бухгалтерського обліку з фактичною наявністю основних засобів та нематеріальних активів у банках не рідше 1 разу на рік перед складанням річного звіту здійснюється інвентаризація основних засобів та нематеріальних активів.

Інвентаризація також проводиться:

- у разі зміни матеріально відповідальних осіб (на день приймання - передавання справ);

- при встановленні фактів крадіжок або зловживань, пошкодження цінностей;

- у разі пожежі або стихійного лиха;

- у разі реорганізації чи ліквідації установи банку.

6.2. Для проведення інвентаризації основних засобів створюється інвентаризаційна комісія, персональний склад якої затверджується наказом керівника.

У разі неповного складу інвентаризаційної комісії та відсутності матеріально відповідальних осіб інвентаризація не проводиться до вирішення питання щодо заміни відсутнього члена комісії.

6.3. Наявність основних засобів та нематеріальних активів реєструється в інвентаризаційних описах. Після звірки даних описів з даними обліку встановлюються розбіжності, причини яких з'ясовуються.

Члени інвентаризаційної комісії несуть відповідальність згідно з чинним законодавством за достовірність даних, внесених до опису проінвентаризованих об'єктів.

До опису забороняється вносити дані про залишки цінностей із слів матеріально відповідальних осіб або за даними обліку, але без перевірки їх фактичної наявності.

6.3.1. При інвентаризації нематеріальних активів як таких, що не мають матеріально-фізичних ознак, їх наявність встановлюється за документами, що були підставою для оприбуткування, а також за документами, якими оформлені (тобто підтверджуються) майнові права. Програмне забезпечення обчислювальної техніки перевіряється за наявністю відповідних носіїв, пояснень та інструкцій щодо їх застосування. За усіма нематеріальними активами інвентаризаційною комісією встановлюється наявність розпорядчого документа керівника установи про затвердження строків використання нематеріальних активів і норми їх амортизації.

6.3.2. При інвентаризації основних засобів та нематеріальних активів встановлюється не тільки їх наявність, але і фактичний стан (міра спрацювання), правильність зарахування до відповідної групи активів установи (основних засобів чи малоцінних і швидкозношуваних предметів). Якщо при інвентаризації розкрито факти віднесення основних засобів до розряду малоцінних і швидкозношуваних предметів чи навпаки, а також наявність предметів, щодо яких немає записів в облікових регістрах, то комісія розслідує, коли і за чиїм розпорядженням побудовано (придбано, оплачено) такі об'єкти (роботи), з відображенням цих відомостей у протоколі засідання комісії та пропозицією про внесення змін до облікових даних. Оцінка об'єктів, виявлених під час інвентаризації як не взятих на облік, проводиться згідно із ринковою вартістю з врахуванням фізичного та морального зносу з оформленням акта оцінки.

6.3.3. Основні засоби, що перебувають у лізингу, у ремонті тощо, вносяться до інвентаризаційного опису на підставі актів, накладних, квитанцій та інших документів, які засвідчують приймання вказаного майна переробними, ремонтними, обслуговуючими та іншими підприємствами. На основні засоби і нематеріальні активи, які не придатні для використання, інвентаризаційні комісії складають окремі інвентаризаційні описи, які використовуються для складання актів на списання.

6.3.4. Основні засоби та нематеріальні активи, що надходять під час інвентаризації, приймаються матеріально відповідальною особою у присутності членів інвентаризаційної комісії та вносяться до окремого інвентаризаційного опису.

6.3.5. При тривалому проведенні інвентаризації, у виняткових випадках, матеріальні цінності можуть відпускатися матеріально відповідальними особами у присутності членів інвентаризаційної комісії. Такі цінності вносяться до окремого інвентаризаційного опису.

6.3.6. Результати інвентаризації відображаються у протоколі засідання інвентаризаційної комісії.

Протокол інвентаризаційної комісії має бути у 5-денний строк розглянутий і затверджений керівником установи банку.

6.4. Результати інвентаризації мають бути відображені в обліку і звітності того місяця, в якому закінчена інвентаризація.

При проведенні інвентаризації установа банку зобов'язана переглядати метод нарахування амортизації і строк корисного використання активів, якщо відбулися значні зміни в умовах їх використання.

6.5. Основні засоби та нематеріальні активи, що виявлені у надлишку, належать оприбуткуванню.

При цьому здійснюється проводка:

Дебет рахунків

N 920 "Операційні основні засоби";

N 921 "Неопераційні основні засоби";

N 925 "Нематеріальні активи";

Кредит рахунка

N 960 "Доходи".

При списанні з балансу основних засобів та нематеріальних активів внаслідок недостачі недоамортизовані суми враховуються за рахунком N 904 "Дебітори і кредитори за господарськими операціями банку" для відшкодування збитків матеріально відповідальними особами.

При цьому здійснюються проводки:

Дебет рахунків

N 904 "Дебітори і кредитори за господарськими операціями банку", субрахунок "Суми, що стягуються з винної особи";

N 015 "Знос операційних основних засобів";

N 014 "Знос неопераційних основних засобів";

N 928 "Знос нематеріальних активів";

Кредит рахунків

N 920 "Операційні основні засоби";

N 921 "Неопераційні основні засоби";

N 925 "Нематеріальні активи".

У разі відшкодування вартості основних засобів та нематеріальних активів здійснюються проводки:

Дебет рахунків

Каса, кореспондентський рахунок, розрахунковий рахунок;

Кредит рахунка

N 904 "Дебітори і кредитори за господарськими операціями банку", субрахунок "Суми, що стягуються з винної особи".

У разі, якщо винну особу не встановлено чи у стягненні завданих збитків судом відмовлено, або позов про стягнення збитків задоволений частково і при цьому є невідшкодована частина збитків, установа банку здійснює проводку:

Дебет рахунка

N 970 "Витрати";

Кредит рахунка

N 904 "Дебітори і кредитори за господарськими операціями банку", субрахунок "Суми, що стягуються з винної особи".

7.1. Лізинг - це угода, за якою лізингодавець передає лізингоодержувачу право користування активом за плату та на певний період часу.

Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг буває двох видів: фінансовий і оперативний.

7.1.1. Лізинг основних засобів вважається фінансовим лізингом, якщо за угодою лізингу виконується одна з умов, а саме:

- право власності на основні засоби переходить від лізингодавця до лізингоодержувача після закінчення строку лізингу;

- строк дії угоди поширюється на основну частину (не менше 60%) корисного строку служби основних засобів.

Оперативний - це лізинг, який не є фінансовим.

Як при фінансовому, так і при оперативному лізингу, основні засоби протягом строку дії угоди залишаються власністю лізингодавця.

7.1.2. Об'єктом лізингу є матеріальні цінності, що входять до складу основних засобів лізингодавця або придбані на замовлення лізингоодержувача.

7.1.3. Умови лізингу визначаються лізинговою угодою. Зокрема, в угоді вказується:

- об'єкт лізингу,

- строк лізингу,

- ринкова вартість основних засобів,

- строк проведення платежів та їх розмір,

- фактична процентна ставка лізингу (у разі, якщо ринкова вартість процентної ставки більше теперішньої вартості мінімальних лізингових платежів із урахуванням процентної ставки, що прирощується),

- процентна ставка лізингоодержувача, що прирощується (в зворотному випадку),

- умови переоцінки вартості об'єкта лізингу згідно із законодавством,

- право власності на майно після закінчення строку лізингу.

У договорі з фінансового лізингу наводиться також графік лізингових платежів так, щоб сума сальдо зобов'язань лізингоодержувача дорівнювала меншій із двох сум - теперішній вартості, яка розраховується із урахуванням процентної ставки лізингоодержувача, що прирощується, або ринковій вартості об'єкта, що вказана у договорі:

Передача об'єкта лізингу здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі лізингу.

7.1.4. Строк лізингу - це незмінний строк, на який лізингоодержувач уклав угоду на лізинг основних засобів. Можливе продовження строку лізингу , про що має бути обумовлено на початку строку лізингу.

На початку строку лізингу ставиться також умова, що якщо лізингоодержувач забажає викупити основні засоби за ціною, яка очікується і яка буде нижчою ринкової вартості на день купівлі, то мінімальні лізингові платежі мають включати в себе і плату за викуп основних засобів, що отримані в лізинг.

7.1.5. Лізингоодержувач щомісяця сплачує лізингодавцю певну суму за використання майна у вигляді лізингової плати.

Лізингова плата включає в себе суму частини вартості об'єкта лізингу; суму, що сплачується як проценти за залучений кредит для придбання майна за договором лізингу; винагороду; інші витрати лізингодавця, які передбачені договором лізингу.

Лізингові платежі як у балансі лізингоодержувача, так і у балансі лізингодавця повинні поділятися на процентні платежі за позиками та платежі за основною сумою непогашеної заборгованості.

Процентні платежі розраховуються за кожний обліковий період у розмірі процентної ставки, що застосовується при лізингу, до залишкової суми активу та зобов'язання за фінансовим лізингом.

7.2. Основні засоби, передані (отримані) у фінансовий лізинг, обліковуються за меншою із двох вартостей - теперішньою (із врахуванням процентної ставки, що прирощується), або ринковою.

7.2.1. Концепція теперішньої вартості пов'язана з вартістю (процентами) користування грошима протягом часу. Вартість користування грошима протягом часу грунтується на тому, що гривня, отримана сьогодні, дорожча за гривню, отриману будь-коли в майбутньому.

7.2.2. Теперішня вартість пов'язана з розрахунком складного дисконту для кожного лізингового платежу.

Теперішня вартість одного лізингового платежу на 1 грн. розраховується за формулою:

Теперішня вартість серії рівних лізингових платежів на одну гривню, які здійснюються в кінці кожного періоду, розраховується за формулою:

Теперішня вартість серії рівних лізингових платежів на одну гривню, які здійснюються на початку кожного періоду, розраховується за формулою:

Теперішня вартість серії рівних лізингових платежів на одну гривню, які здійснюються в кінці кожного періоду, і вартість об'єкта, яку необхідно сплатити після закінчення строку лізингу, визначається:

* і - процентна ставка;

n - період часу;

х - сума, що сплачується після закінчення строку лізингу крім лізингового платежу (як правило, ціна придбання основних засобів).

7.2.3. Основні засоби, передані у фінансовий лізинг, обліковуються лізингодавцем як виданий кредит. Лізингоодержувач включає основні засоби в баланс як активи, а обов'язок їх погасити - до пасиву як зобов'язання. Проводки здійснюються на дату підписання договору про основні умови лізингу, які перераховані в п.7.1.3.

7.2.4. У разі придбання основних засобів у фінансовий лізинг на замовлення лізингоодержувача, без оприбуткування їх у балансі лізингодавця, здійснюється проводка:

Дебет рахунка

N 924 "Наданий фінансовий лізинг";

Кредит рахунка

Кореспондентський рахунок, розрахунковий рахунок, каса.

7.2.5. У разі, якщо основні засоби обліковувались у балансі лізингодавця, то при передачі їх у фінансовий лізинг здійснюється проводка:

Дебет рахунка

N 924 "Наданий фінансовий лізинг";

Кредит рахунків

N 920 "Операційні основні засоби";

N 921 "Неопераційні основні засоби".

Якщо вартість лізингу буде визначена більшою за балансову (залишкову) вартість основних засобів, наданих у фінансовий лізинг, то різниця відображається за кредитом рахунка N 943 "Доходи майбутніх періодів", якщо ж меншою - за дебетом рахунка N 941 "Витрати майбутніх періодів". У подальшому ця різниця повинна повністю амортизуватись протягом строку договору лізингу методом складного дисконту (п.7.2.2.).

Сума амортизації за кожний період відноситься на збільшення чи зменшення процентного доходу, що визначений графіком лізингових платежів.

7.2.6. Лізингодавець нараховує доходи за основними засобами, наданими в фінансовий лізинг, а лізингоодержувач - витрати за отриманими основними засобами в фінансовий лізинг.

Порядок нарахування доходів викладений у Правилах бухгалтерського обліку процентних та комісійних доходів і витрат банків, затверджених постановою Правління Національного банку України від 25 вересня 1997 року N 316.

7.2.7. Отримана лізингодавцем сума погашення основної суми боргу відображається проводкою:

Дебет рахунка

Кореспондентський рахунок, розрахунковий рахунок, каса;

Кредит рахунка

N 924 "Наданий фінансовий лізинг".

Сума отриманих лізингових платежів зараховується в доходи банку:

Дебет рахунка

Кореспондентський рахунок, розрахунковий рахунок, каса;

Кредит рахунка

N 960 "Доходи".

7.2.8. Отримані основні засоби у фінансовий лізинг лізингоодержувачем обліковуються на окремому субрахунку "Фінансовий лізинг" рахунків N 920 "Операційні основні засоби", N 921 "Неопераційні основні засоби" за ціною, що обумовлена в договорі.

При цьому здійснюється проводка:

Дебет рахунків

N 920 "Операційні основні засоби", субрахунок "Фінансовий лізинг";

N 921 "Неопераційні основні засоби", субрахунок "Фінансовий лізинг";

Кредит рахунка

N 990 "Заборгованість за фінансовим лізингом".

7.2.9. Лізингоодержувач протягом строку лізингу нараховує амортизацію основних засобів, отриманих у фінансовий лізинг.

Знос обліковується за рахунком N 015 "Знос операційних основних засобів", субрахунок "Фінансових лізинг", N 014 "Знос неопераційних основних засобів", субрахунок "Фінансовий лізинг". При цьому здійснюється проводка:

Дебет рахунка

N 970 "Витрати", субрахунок "Амортизаційні відрахування";

Кредит рахунків

N 015 "Знос операційних основних засобів". субрахунок "Фінансовий лізинг";

N 014 "Знос неопераційних основних засобів", субрахунок "Фінансовий лізинг".

7.2.10. Погашення основного боргу відображається проводкою:

Дебет рахунка

N 990 Заборгованість за фінансовим лізингом";

Кредит рахунка

Кореспондентський рахунок, розрахунковий рахунок, каса.

7.2.11. Сплата нарахованих процентів за отриманий фінансовий лізинг відображається проводкою:

Дебет рахунка

N 970 "Витрати", субрахунок "Процентні витрати за фінансовим лізингом, отриманим від інших банків";

Кредит рахунка

Кореспондентський рахунок, розрахунковий рахунок, каса.

7.2.12. При переході за умовою договору лізингу орендованих основних засобів у власність лізингоодержувача в обліку робиться проводка:

Дебет рахунків

N 920 "Операційні основні засоби", субрахунок "Власні основні засоби";

N 921 "Неопераційні основні засоби", субрахунок "Власні основні засоби";

Кредит рахунків

N 920 "Операційні основні засоби", субрахунок "Фінансовий лізинг";

N 921 "Неопераційні основні засоби", субрахунок "Фінансовий лізинг";

одночасно на суму зносу:

Дебет рахунків

N 015 "Знос операційних основних засобів", субрахунок "Фінансовий лізинг";

N 014 "Знос неопераційних основних засобів", субрахунок "Фінансовий лізинг";

Кредит рахунків

N 015 "Знос операційних основних засобів", субрахунок "Власні основні засоби";

N 014 "Знос неопераційних основних засобів", субрахунок "Власні основні засоби".

Приклад N 11.

Банк уклав угоду з фінансового лізингу. За цією угодою придбано автомобіль ринковою вартістю 50000 грн.

Строк лізингу - 5 років.

Процентна ставка, що прирощується - 12% річних, сплачується в кінці кожного періоду платежу.

Договором передбачено придбання автомобіля після закінчення строку лізингу (ціна придбання - 0 грн.)

Визначений строк корисного використання лізингоодержувачем автомобіля - 7 років.

Договір є договором фінансового лізингу, оскільки строк лізингу більше 60% від строку корисного використання автомобіля (5 : 7 = 71,4%).

Умовно в цьому прикладі періодом вважається рік, а не місяць.

1. Розраховуємо теперішню вартість майбутніх лізингових платежів на 1 гривню:

2. Розраховуємо суму кожного лізингового платежу, що повинен сплачувати лізингоодержувач в кінці кожного року (якщо процентна ставка 12%):

Кожен рік лізингоодержувач сплачуватиме лізингодавцю по 13870 грн.

3. Розраховуємо загальну суму витрат (із процентами):

4. Розраховуємо суму процентів, що будуть сплачені:

5. Складаємо таблицю сплати лізингових платежів.

Розрахунки:

* 13870 - 6000 = 7870

** 50000 - 7870 = 42130

*** Округлено

У цьому прикладі теперішня вартість лізингу дорівнює ринковій (процентна ставка, що прирощується, дорівнює фактичній процентній ставці). Отже, лізинг сплачуватиметься в сумі 50000 грн.

Щомісячна сума платежів визначається:****

- за перший рік:

Аналогічно за наступні роки.

Проводки за перший місяць, які будуть зроблені в лізингодавця:

**** З метою спрощення процедури визначення щомісячних сум платежів (лізингових процентів та суми заборгованості) прикладом передбачений рівномірний метод їх розрахунку.

Проводки, які будуть зроблені в лізингоодержувача за перший місяць:

* Операційні основні засоби, субрахунок "Фінансовий лізинг"

Протягом строку лізингу лізингоодержувач нараховує амортизацію.

Визначена ліквідаційна вартість - 0. Для нарахування амортизації застосовується рівномірний метод.

50000 : 7 = 7143 за рік,

7143 : 12 = 595,25 за місяць

* Знос операційних основних засобів, субрахунок "Фінансовий лізинг"

** Операційні основні засоби, субрахунок "Власні основні засоби"

*** Знос операційних основних засобів, субрахунок "Фінансовий лізинг"

Приклад N 12.

Складається графік сплати лізингових платежів на вказаному прикладі, якщо оплата проводиться на початку кожного періоду.

Застосовується така формула:

1. Розраховується сума кожного платежу (за рік):

2. Розраховується загальна сума витрат (із процентами):

3. Розраховується сума процентів, що будуть сплачені:

4. Складається таблиця лізингових платежів:

* Суму заокруглено

7.3. Облік основних засобів, переданих в оперативний лізинг, ведеться лізингодавцем на окремому субрахунку "Оперативний лізинг" балансового рахунка N 920 "Операційні основні засоби".

При цьому здійснюється проводка:

Дебет рахунка

N 920 "Операційні основні засоби", субрахунок "Оперативний лізинг";

Кредит рахунків

N 920 "Операційні основні засоби", субрахунок "Власні основні засоби";

N 921 "Неопераційні основні засоби" субрахунок "Власні основні засоби".

7.3.1. Лізингодавець протягом строку лізингу нараховує амортизацію основних засобів, переданих в оперативний лізинг. При цьому здійснюється проводка:

Дебет рахунка

N 970 "Витрати", субрахунок "Амортизаційні відрахування";

Кредит рахунка

N 015 "Знос операційних основних засобів".

7.3.2. Прийняті в оперативний лізинг основні засоби на підставі акта приймання-передавання оприбутковуються лізингоодержувачем на позабалансовий рахунок N 9924 "Машини, обладнання та інші основні засоби, отримані в оперативний лізинг" за балансовою вартістю лізингодавця, що зазначається у договорі оперативного лізингу. До акта приймання-передавання орендованих основних засобів додається копія інвентарної картки цих основних засобів. Отримані картки зберігаються бухгалтерією лізингоодержувача окремо. Прийняті в оперативний лізинг основні засоби лізингоодержувач обліковує за інвентарними номерами лізингодавця.

7.3.3. Зобов'язання щодо сплати лізингових платежів обліковуються за позабалансовим рахунком N 9960 "Різні цінності і документи", субрахунок "Зобов'язання за основними засобами, що використовуються на правах оперативного лізингу" за сумою, вказаною в договорі.

7.3.4. Лізингоодержувач відповідно з договором лізингу сплачує лізингову плату. При цьому здійснюється проводка:

Дебет рахунка

N 970 "Витрати", субрахунок "Лізингові платежі";

Кредит рахунка

Кореспонденський рахунок, розрахунковий рахунок, каса.

Видаток рахунка N 9960 "Різні цінності і документи", субрахунок "Зобов'язання за основними засобами, що використовуються на правах оперативного лізингу".

7.3.5. На підставі акта приймання-передавання, що засвідчує повернення основних засобів лізингодавцю, лізингоодержувач списує їх з позабалансового рахунка N 9924 "Машини, обладнання та інші основні засоби, отримані в оперативний лізинг", вилучає з картотеки відповідну картку і зберігає разом з актом.

7.3.6. Основні засоби, повернені лізингоодержувачем, лізингодавець відображає проводкою:

Дебет рахунків

N 920 "Операційні основні засоби", субрахунок "Власні основні засоби";

N 921 "Неопераційні основні засоби", субрахунок "Власні основні засоби";

Кредит рахунка

N 920 "Операційні основні засоби", субрахунок "Оперативний лізинг".

7.3.7. Якщо лізингоодержувач здійснює добудову, дообладнання, реконструкцію чи капітальний ремонт об'єкта лізингу, то такі затрати враховуються ним як капітальні вкладення за рахунками N 922 "Незавершені капітальні вкладення за операційними основними засобами, прийнятими в оперативний лізинг", N 522 "Незавершені капітальні вкладення за неопераційними основними засобами, прийнятими в оперативний лізинг" і після закінчення робіт протягом періоду лізингу враховуються на рахунках N 923 "Завершені капітальні вкладення за операційними основними засобами, прийнятими в оперативний лізинг", N 523 "Завершені капітальні вкладення за неопераційними основними засобами, прийнятими в оперативний лізинг". На завершені капітальні вкладення основних засобів лізингоодержувач нараховує амортизацію.

При цьому здійснюється проводка:

Дебет рахунка

N 970 "Витрати", субрахунок "Амортизаційні відрахування";

Кредит рахунка

N 923 "Завершені капітальні вкладення за операційними основними засобами, прийнятими в оперативний лізинг";

N 523 "Завершені капітальні вкладення за неопераційними основними засобами, прийнятими в оперативний лізинг".

Приклад N 13.

Лізингоодержувач уклав договір з оперативного лізингу будинку на 3 роки.

Вартість будівлі - 65433 грн.

Строк корисного використання будівлі - 20 років.

Визначена ліквідаційна вартість - 5000 грн.

Щорічна лізингова плата - 24000 грн.

Лізингодавець застосовує рівномірний метод нарахування амортизації.

Умовами договору передбачено, що лізингоодержувач здійснює капітальні вкладення в орендований будинок. Лізингодавець затрати не враховує.

Щомісячна плата становить:

Річна сума амортизаційних відрахувань становить:

Щомісячна сума амортизаційних відрахувань:

У лізингодавця будуть зроблені такі проводки:

Проводки, які будуть здійснені у лізингоодержувача:

* Операційні основні засоби, субрахунок "Оперативний лізинг"

** Операційні основні засоби, субрахунок "Власні основні засоби"

*** чи нарощеної лізингової плати, якщо сплата проводиться рідше ніж один раз на місяць або проводиться не в кінці місяця.

Через 1 рік лізингоодержувач здійснив добудову - гараж вартістю 9000 грн.

За умовами договору всі витрати, пов'язані із капітальними вкладеннями несе, лізингоодержувач. У зв'язку з цим лізингова плата (залишок на позабалансовому рахунку N 9960) лізингодавцем не переглядається.

Витрати, понесені лізингоодержувачем через таку добудову, визнаються поточними у відповідних облікових періодах протягом визначеного строку корисної служби гаража чи решти строку лізингу (залежно від того, який з цих періодів коротший) і відносяться на витрати шляхом нарахування амортизації.

Лізингоодержувач визначив строк корисного використання капітальних вкладень (гаража) 10 років. Визначена ліквідаційна вартість гаража - 500 грн. Оскільки строк корисного використання більший ніж решта строку лізингу, то витрати будуть розподілені на 2 роки.

* "Витрати", субрахунок "Амортизаційні відрахування"

** "Операційні основні засоби", субрахунок "Власні основні засоби"

8.1. Застава - це спосіб забезпечення зобов'язань.

Предметом застави можуть бути власні основні засоби та нематеріальні активи, які здатні реально забезпечити виконання зобов'язань відповідно до законодавчих актів України.

Відповідно до умов, зазначених у договорі про заставу, заставлене майно може знаходитись як у заставодавця, так і в заставодержателя; бути в експлуатації чи на зберіганні.

Незалежно від того, знаходиться заставлене майно у заставодавця чи заставодержателя, експлуатується чи зберігається до часу направлення основних засобів на погашення заборгованості чи реалізації застави, облік його та нарахування амортизації (зносу) здійснюється заставодавцем.

8.2. Облік заставлених основних засобів та нематеріальних активів, переданих у заставу, ведеться заставодавцем на окремих субрахунках балансових рахунків N 920 "Операційні основні засоби", N 921 "Неопераційні основні засоби", N 925 "Нематеріальні активи".

Одночасно вартість активів відображається на позабалансовому рахунку N 9960 "Різні цінності і документи", субрахунок "Майно, надане в заставу".

Після погашення заборгованості за кредитом основні засоби та нематеріальні активи списуються заставодавцем із субрахунків "Основні засоби, передані в заставу" і обліковуються за субрахунком "Власні основні засоби".

Одночасно вартість активів списується з позабалансового рахунка N 9960 "Різні цінності і документи", субрахунок "Майно, надане в заставу".

8.3. Якщо банк-заставодержатель приймає від заставодавця майно на відповідальне зберігання, то облік його здійснюється на позабалансовому рахунку N 9960 "Різні цінності і документи", субрахунок "Майно, отримане в заставу".

8.4. Порядок реалізації заставленого майна регламентується чинним законодавством України.

8.5. При реалізації заставленого майна банк-заставодержатель здійснює проводку:

Дебет рахунка

Кореспондентський рахунок, розрахунковий рахунок, каса;

Кредит рахунків

N позичковий рахунок;

N 960 "Доходи".

Якщо при реалізації об'єкта застави буде виручена сума, що перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог банку, то відповідно до чинного законодавства України різниця перераховується заставодавцю.

У тому разі, якщо вирученої суми від продажу об'єкта застави суми недостатньо для повного задоволення вимог заставодержателя, він має право, якщо інше не передбачено законом чи договором, одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення вимоги, з іншого майна боржника в порядку черговості, передбаченої чинним законодавством України, або відобразити за рахунком N 970 "Витрати".

8.6. Якщо заставлене майно за умовами договору переходить у власність заставодержателя, на ринкову, ціну здійснюється проводка:

Дебет рахунків

N 920 "Операційні основні засоби";

N 921 "Неопераційні основні засоби";

N 925 "Нематеріальні активи";

Кредит рахунків

N позичковий рахунок;

N 960 "Доходи";

одночасно:

видаток

N 9960 "Різні цінності і документи", субрахунок "Майно, отримане в заставу".

Сума перевищення ринкової вартості над сумою заборгованості перераховується заставодавцю і зараховується ним на рахунок N 960 "Доходи".

Заставодавець суму перевищення балансової вартості над ринковою відображає за рахунком N 970 "Витрати".

9.1. З метою приведення балансової вартості основних засобів у відповідність до ринкових цін установи банків мають право проводити переоцінку основних засобів.

Ринкова вартість основних засобів визначається порядком, викладеним у пункті 1.10 цієї Інструкції.

9.1.1. Якщо балансова вартість об'єкта основних засобів збільшується в результаті переоцінки, збільшення має відображатись як зростання капіталу.

Результати дооцінки основних засобів відображаються проводкою:

Дебет рахунків

N 920 "Операційні основні засоби";

N 921 "Неопераційні основні засоби";

Кредит рахунків

N 013 "Фонд основних засобів та нематеріальних активів".

9.1.2. Уцінка основних засобів здійснюється за рахунок дооцінки за даним об'єктом, а при недостатності суми дооцінки - за рахунок витрат банку (рахунок N 970 "Витрати").

При цьому здійснюється проводка:

Дебет рахунків

N 013 "Фонд основних засобів та нематеріальних активів";

N 970 "Витрати";

Кредит рахунків

N 920 "Операційні основні засоби";

N 921 "Неопераційні основні засоби".

Переоцінка основних засобів відображається в аналітичному обліку за кожним об'єктом основних засобів.

9.1.4. Якщо внаслідок наступної переоцінки вартість основних засобів підвищується, установа банку повинна віднести суму переоцінки на доходи в розмірі суми раніше віднесеної на витрати сум уцінки за даним об'єктом.