Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Центральної виборчої комісії щодо офіційного тлумачення частини першої статті 9 Закону України "Про державну службу"

Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:

Розенка Віталія Івановича - головуючий, суддя-доповідач,

Вознюка Володимира Денисовича,

Євграфова Павла Борисовича,

Козюбри Миколи Івановича,

Корнієнка Миколи Івановича,

Костицького Михайла Васильовича,

Малинникової Людмили Федорівни,

Мартиненка Петра Федоровича,

Мироненка Олександра Миколайовича,

Селівона Миколи Федосовича,

Скоморохи Віктора Єгоровича,

Тихого Володимира Павловича,

Чубар Людмили Пантеліївни,

розглянув питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням Центральної виборчої комісії щодо офіційного тлумачення частини першої статті 9 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року N 3723-XII.

Заслухавши суддю-доповідача Розенка Віталія Івановича та вивчивши матеріали справи, Конституційний Суд України

у с т а н о в и в:

1. Центральна виборча комісія просить дати офіційне тлумачення частини першої статті 9 Закону України "Про державну службу", визначивши, чи є державними службовцями Президент України, Голова Верховної Ради України та його заступники, голови комітетів Верховної Ради України та їх заступники, народні депутати України, Прем'єр-міністр України та члени Кабінету Міністрів України, Голова та судді Конституційного Суду України, Голова та судді Верховного Суду України, Голова та судді Вищого арбітражного суду України, Генеральний прокурор України та його заступники.

Суб'єкт конституційного подання мотивує зазначене прохання тим, що частина сьома статті 3 Закону України "Про вибори народних депутатів України" від 24 вересня 1997 року N 541/97-ВР передбачає "припинення державної служби державними службовцями у разі реєстрації їх кандидатами у народні депутати України", тоді як у чинному законодавстві, на його думку, відсутнє чітке визначення переліку посадових осіб, які належать до державних службовців.

2. Конституційний Суд України Рішенням у справі за конституційним поданням народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про вибори народних депутатів України" (справа про вибори народних депутатів України) від 26 лютого 1998 року визнав неконституційною частину сьому статті 3 цього Закону, у зв'язку з чим відпала практична необхідність офіційного роз'яснення її положень із зазначеного в поданні приводу.

3. Закон України "Про державну службу" регулює відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців. Посадові особи, про яких ідеться в конституційному поданні, виділені у статті 9 цього Закону, де зазначено, що їх правовий статус регулюється Конституцією та спеціальними законами України.

Указом Президента України від 10 листопада 1995 року затверджена Програма кадрового забезпечення державної служби, якою передбачено розгорнути комплексне вивчення механізму державної служби як складової частини державотворення, особливостей правового регулювання статусу державних органів, розробити Державні реєстри посад державних службовців центральних і місцевих органів державної виконавчої влади, затвердити відповідні нормативні документи. На даний час ця робота не закінчена.

У прийнятому 21 жовтня 1997 року Верховною Радою України Законі України "Про Кабінет Міністрів України", який 17 листопада 1997 року повернуто Президентом України з пропозиціями до Верховної Ради України, проводиться ідея відокремлення державних службовців, котрі займають політичні посади, від тих, хто обіймає посади адміністративні. Так, у статті 6 Закону зазначено, що "члени Кабінету Міністрів є вищими посадовими особами виконавчої влади України, на них не поширюється дія Закону України "Про державну службу".

Наведені приклади свідчать, що в даний час у державі триває процес структурної раціоналізації системи державного управління та законодавчого врегулювання інституту державної служби. За цих умов порушене Центральною виборчою комісією питання належить до законодавчо не визначених концептуальних засад класифікації посад державних службовців.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про державну службу", політику у сфері державної служби, в тому числі основні цілі, завдання та принцип її функціонування, визначає Верховна Рада України шляхом законодавчого врегулювання. Окрім того, за пунктом 12 статті 92 Конституції України організація і діяльність органів виконавчої влади, основи державної служби визначаються виключно законами України. Забезпечення реалізації загальних напрямів політики у сфері державної служби покладено на Головне управління державної служби при Кабінеті Міністрів України.

Таким чином, за конституційним принципом поділу державної влади на законодавчу, виконавчу та судову встановлення Конституційним Судом України засад організації державної служби було б, по суті, втручанням Конституційного Суду України в діяльність як Верховної Ради України, так і органів виконавчої влади, уповноважених здійснювати правову регламентацію проблем державної служби. Впорядкування конкретних державно-службових відносин, усунення суперечностей та заповнення прогалин у чинному законодавстві до компетенції Конституційного Суду України не віднесено.

4. Колегія суддів Конституційного Суду України з конституційних звернень ухвалою від 31 березня 1998 року відмовила у відкритті конституційного провадження у справі на підставі пункту 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" за непідвідомчістю Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні.

Враховуючи викладене та керуючись статтею 150 Конституції України, пунктом 3 статті 45, статтями 50 та 93 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України

у х в а л и в:

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Центральної виборчої комісії щодо офіційного тлумачення частини першої статті 9 Закону України "Про державну службу" на підставі пункту 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" за непідвідомчістю Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні, та за відсутністю практичної необхідності в офіційному роз'ясненні положень зазначеного Закону.

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною і не може бути оскарженою.