Про затвердження Методичних рекомендацій щодо супервізії працівників, які надають соціальні послуги

Відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальні послуги" , пункту 8 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423 (зі змінами),

1. Затвердити Методичні рекомендації щодо супервізії працівників, які надають соціальні послуги, що додаються.

2. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Лебедцова Б.Б.

Статтею 1 Закону України "Про соціальні послуги" супервізія визначена як професійна підтримка працівників, які надають соціальні послуги, спрямована на подолання професійних труднощів, аналіз та усунення недоліків, вдосконалення організації роботи, стимулювання мотивації до роботи, дотримання етичних норм та стандартів надання соціальних послуг, запобігання виникненню професійного вигорання, забезпечення емоційної підтримки і проводиться за рахунок власних коштів надавачів соціальних послуг.

Відповідно до підпункту 7 частини десятої статті 13 Закону "Про соціальні послуги" надавачі соціальних послуг за рахунок власних коштів гарантують працівникам, які надають соціальні послуги, забезпечення супервізії.

Для забезпечення проведення супервізії надавач соціальних послуг може залучати спеціалістів із практичним досвідом її проведення, досвідом практичної роботи у сфері надання соціальних послуг, консультативної роботи, які володіють необхідними знаннями, навичками, методиками роботи з різними категоріями сімей / осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Супервізію рекомендується проводити за заздалегідь складеним планом, в обумовлений час та визначати індивідуально за потребою для кожного працівника надавача соціальних послуг, але для найкращого результату пропонується встановити таку періодичність:

не рідше ніж один раз на 2 тижні впродовж місяця для працівників у період адаптації (при прийнятті на роботу або переведенні на іншу посаду);

не рідше ніж один раз на квартал для нових працівників упродовж першого року роботи;

не рідше ніж один раз на півроку для всіх працівників.

Для досягнення максимального результату від проведеної супервізії рекомендується:

пересвідчитися в тому, що працівник працює в найкращий спосіб;

надати підтримку при обговоренні труднощів у роботі;

навчити працівника новим підходам та методикам роботи.

Крім того, рекомендується допомогти працівнику з оцінюванням гендеру як фактора, що істотно впливає на вибір стратегії, розроблення та виконання індивідуального плану надання соціальних послуг при веденні випадку.

При проведенні супервізії можуть обговорюватись індивідуальні та професійні якості працівника, його очікування від роботи, взаємодія із членами колективу, вмотивованість, обсяг роботи, знання, навички, професійне зростання, можливий рівень вигорання, а також його взаємодія з отримувачами соціальних послуг, урахування їхніх потреб та особливостей, якість наданих послуг, задоволеність отримувачів послугами.

Основними методами проведення супервізії можуть бути:

діалог;

рольові ігри;

презентації;

інформування;

консультування;

аналіз документів (звітів, планів роботи, інших документів);

інтерактивні методи;

спостереження.

Для забезпечення ефективності проведення супервізії рекомендується дотримуватися таких організаційно-технічних та етичних умов:

територіальна доступність місця проведення супервізії для працівника та супервізора (супервізію, за можливості, доцільно проводити в окремій кімнаті в приміщенні надавача соціальних послуг чи за його межами);

ізольованість приміщення, його достатня освітленість;

наявність необхідного обладнання (стільці, папір, ручка);

наявність попередньо погодженого супервізором та супервізованим графіка та тривалості супервізії;

дотримання антидискримінаційного підходу щодо раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання тощо;

створення атмосфери довіри між супервізованим та супервізором;

дотримання балансу між відповідальністю за роботу супервізованого і повагою до його самостійності;

відмова від використання насильницьких дій;

відкритість критиці та зворотньому зв'язку разом із зобов'язанням супервізованого продовжувати вчитися.

Супервізія може складатися з таких етапів:

підготовчий етап, під час якого рекомендується визначити особу, з якою буде проводитися супервізія; попередньо ознайомитися із запитом щодо предмета супервізії; окреслити її мету та завдання; визначити повноваження супервізора; погодити принципи проведення супервізії; обрати вид супервізії згідно з її метою; сформувати графік проведення супервізії і визначити тривалість однієї супервізійної сесії; підготувати місце проведення і забезпечити його необхідним обладнанням; погодити обов'язки, обговорити оплату праці (у разі необхідності), укласти угоду (у разі необхідності та у випадку зовнішньої супервізії);

етап реалізації, під час якого рекомендується налагодити контакт із працівником, з'ясувати мету та очікування щодо супервізії, обговорити умови проведення супервізії, зокрема етичні норми, тривалість супервізії; визначити предмет супервізії, окреслити актуальні питання, обговорити варіанти вирішення спірної ситуації;

заключний етап, під час якого рекомендується підсумувати результати супервізії, з'ясувати ступінь досягнення мети і виправдання очікувань; попередньо визначити предмет і час проведення наступної супервізії.

Корисно заздалегідь планувати деякі питання проведення супервізії, щоб супервізор і супервізований мали можливість підготуватися, але разом із тим варто залишати час для розв'язання непередбачуваних проблем, які могли виникнути в проміжку між зустрічами.

Супервізія може проводитись за таким алгоритмом:

1. Налагодження довірчої та відкритої атмосфери.

2. Обговорення результатів попередньої зустрічі (орієнтовні питання: що відбулося з часу останньої зустрічі? що змінилося? чи вдалося досягти запланованих змін? чи є потреба повернутися до питань, які обговорювались?).

3. Структурування сесії (які питання ви хочете винести сьогодні на обговорення? на чому ви хотіли б зупинитися більш детально? що вас найбільше хвилює із запропонованого для обговорення?).

4. Аналіз питань, винесених на обговорення:

деталізація (чи могли б ви розповісти більш детально про ситуацію, яка склалась? чи є ще щось, що впливало на неї?);

встановлення причинно-наслідкових зв'язків (чим це викликано? що призвело до цього?);

визначення суті (що, на вашу думку, це означає?);

оцінювання (як ви це оцінюєте? яке ваше ставлення до цього?);

визначення альтернатив (які можливі варіанти ваших дій? що станеться, якщо ви приймете це рішення?);

результати (чого ви хочете досягти? як ви дізнаєтесь, що досягли свого?);

виконання (що для цього треба зробити? яка допомога вам для цього потрібна?);

узагальнення (який висновок ви робите? що, на вашу думку, все це означає?);

інтеграція (чому вас навчила ця ситуація? як ви будете використовувати це знання?);

навчання (що ви зробили б, якби ситуація повторилась? що ви зробили б, якби нічого не впливало на ваше рішення?).

5. Планування дій, нотування результатів сесії.

6. Підбиття підсумків.

Позитивними результатами проведення супервізії для працівників можуть бути:

розуміння працівником пріоритетів своєї роботи;

підвищення кваліфікації працівника щодо методів та засобів результативної допомоги отримувачам соціальних послуг;

розвиток здатності працівника ефективно розв'язувати проблемні ситуації, пов'язані з виконанням професійних обов'язків;

усвідомлене дотримання етичних норм у процесі роботи;

підвищення відповідальності працівника щодо виконання своїх професійних обов'язків;

попередження професійного вигорання;

підвищення мотивації до професійного зростання.

Позитивними результатами проведення супервізії для надавача соціальних послуг можуть бути:

оптимізація навантаження працівників, визначення потреб у підвищенні кваліфікації працівників і створення відповідних умов для їх професійного розвитку;

ефективний розподіл обов'язків, покращення організації процесу ведення випадку;

орієнтація на дотримання державних стандартів у процесі надання соціальних послуг;

попередження й ефективне розв'язання спірних ситуацій.

У процесі проведення супервізії рекомендується оформляти такі документи:

план проведення супервізії;

журнал проведення супервізії (додаток 1);

картка проведення супервізії (додаток 2).

За результатами проведених супервізій супервізору рекомендується щоквартально надавати керівнику надавача соціальних послуг пропозиції у вигляді аналітичної записки щодо покращення роботи на основі аналізу результатів супервізії, зокрема щодо навчання працівників, оптимізації процесу надання соціальних послуг, розподілу обов'язків.