Виконавчим дирекціям відділень Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

У зв'язку із прийняттям Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" від 24.12.2015 № 909, яким внесено зміни до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464 (далі - Закон № 2464), з 1 січня 2016 року розмір єдиного внеску для усіх категорій платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) визначено в єдиному розмірі 22 відсотки бази нарахування єдиного внеску; скасовано утримання єдиного внеску із заробітної плати та інших виплат, зокрема: із допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах; максимальну величину бази нарахування єдиного внеску збільшено з 17 до 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, з переліку платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску вилучені такі особи, як фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме: наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (далі - фізичні особи - платники єдиного внеску); громадяни України, які працюють за межами України (абзаци 2 та 4 частини 1 статті 10 Закону № 2464).

В свою чергу вищезазначеним особам, окрім громадян України, які працюють за межами України, частиною 5 статті 8 Закону № 2464 передбачена сплата єдиного внеску у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску у строки визначені абзацами 3-5 частини 8 статті 9 Закону № 2464.

Частиною 3 статті 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 № 1105 (далі - Закон № 1105) визначено, що особи, які забезпечують себе роботою самостійно (займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону за умови сплати страхових внесків до Фонду згідно із законом.

Враховуючи зазначене, фізичні особи платники єдиного внеску зобов'язані на загальних підставах сплачувати єдиний внесок у розмірі 22 відсотки із суми якого, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 675 "Про затвердження пропорцій розподілу єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 85, здійснюється розподіл на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а отже мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до Закону № 1105 за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за умови сплати єдиного внеску.

Отже, при реалізації права фізичних осіб - платників єдиного внеску на матеріальне забезпечення та соціальні послуги робочим органам необхідно керуватися наступним.

Фізичних осіб - платників єдиного внеску, які обліковувалися в органах Фонду як добровільно застраховані, слід перевести в реєстрі страхувальників Фонду до категорії страхувальників на загальних підставах. А фізичних осіб - платників єдиного внеску, які обліковуються в Державному реєстрі соціального страхування (та як агенти в ЄІАС Фонду, оскільки не є ні роботодавцями, ні добровільно застрахованими особами), необхідно перевести в реєстр страхувальників по мірі їх звернень до органів Фонду із заявами-розрахунками на фінансування матеріального забезпечення.

Обчислення середньоденного доходу для розрахунку страхових виплат фізичними особами - платниками єдиного внеску здійснюється відповідно до пунктів 2 та 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (далі - Порядок).

Середній дохід для розрахунку допомоги по вагітності та пологах і допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів страхувальника обчислюється страхувальниками на підставі відомостей, що включаються до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації") застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що подаються до ДФС (пункт 32 Порядку).

Слід зазначити, що для фізичних осіб - платників єдиного внеску, які мали укладені договори добровільного страхування на період 2015-2016 рік, розрахунковий період необхідно визначати враховуючи у тому числі місяці добровільного страхування в 2015 році.

Якщо протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування застрахована особа має страховий стаж менше шести місяців, середній дохід визначається для розрахунку:

допомоги по тимчасовій непрацездатності (крім тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, що пов'язані з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням), оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця - виходячи з нарахованого доходу, з якого сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом у місяці настання страхового випадку;

допомоги по вагітності та пологах - виходячи з нарахованого доходу, з якого сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище двократного розміру мінімальної заробітної плати та не менше за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом у місяці настання страхового випадку.

Тобто, до фізичних осіб - платників єдиного внеску, які у 2015 році не підпадали під загальнообов'язкове державне соціальне страхування (не працювали за наймом) або добровільному страхуванню за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, повинно бути застосоване вищезазначене обмеження розміру допомоги.

Враховуючи те, що розрахунок страхових виплат повинен здійснюватися на підставі відомостей, що включаються до звіту зазначеного в пункті 32 Порядку, а також те, що отримання даних робочими органами Фонду з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування до завершення звітного періоду є неможливим, а тому розрахунок матеріального забезпечення фізичними особами - платниками єдиного внеску до моменту наповнення реєстру необхідно здійснювати із розміру мінімальної заробітної плати на момент настання страхового випадку. При цьому, з метою контролю за використанням коштів Фонду, таким особам необхідно для перерахування матеріального забезпечення додавати до заяви-розрахунку довідку з територіального фіскального органу про сплату єдиного внеску або копії квитанцій про сплату єдиного внеску за розрахунковий період, а також копію листка непрацездатності.

Вважаємо за необхідне фінансування матеріального забезпечення фізичним особам - платникам єдиного внеску здійснювати на підставі заяви-розрахунку, форма якої затверджена Порядком фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженим постановою правління Фонду від 22.12.2010 №26.

Крім цього наголошуємо, що члени фермерського господарства, особистого селянського господарства, як і раніше, мають право на добровільну сплату єдиного внеску відповідно до ст. 10 Закону № 2464, а також повідомляємо те, шо із Закону № 2464 не вилучено частину 4 статті 4, відповідно до якої фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, звільнено від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.