Про облікову політику в Державній службі спеціального звязку та захисту інформації України

Відповідно до пункту 10 частини п’ятої статті 22 Бюджетного кодексу України, статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 10 Положення про Адміністрацію Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2014 року № 411, у зв’язку з введенням в дію з 01 січня 2015 року Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі, затверджених наказами Міністерства фінансів України від 12 жовтня 2010 року № 1202, від 24 грудня 2010 року № 1629, від 11 серпня 2011 року № 1022, від 29 грудня 2011 року № 1798, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1017/18312, 20 січня 2011 року за № 87/18825, 02 вересня 2011 року за № 1040/19778 та 26 січня 2012 року за № 120/20433 відповідно, з метою визначення єдиних принципів та методів організації і ведення бухгалтерського обліку, складання та подання звітності територіальними органами Адміністрації Держспецзв’язку, територіальними підрозділами, Головним управлінням та підрозділами урядового фельд’єгерського зв’язку, навчальними, охорони здоров’я та іншими закладами і установами Держспецзв’язку

1. Затвердити Положення про облікову політику в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України (далі – Положення), що додається.

2. Керівникам територіальних органів Адміністрації Держспецзв’язку, територіальних підрозділів, Головного управління та підрозділів урядового фельд’єгерського зв’язку, навчальних, охорони здоров’я та інших закладів і установ Держспецзв’язку забезпечити:

застосування норм Положення, затвердженого цим наказом, при організації бухгалтерського обліку;

приведення власних розпорядчих документів, які регламентують питання бухгалтерського обліку та звітності, у відповідність із нормами цього Положення.

3. Вважати таким, що втратив чинність наказ Адміністрації Держспецзв’язку від 18.03.2015 № 147 "Про облікову політику в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України" (зі змінами).

4. Контроль за виконанням вимог цього наказу покласти на директора Фінансово-економічного департаменту Адміністрації Держспецзв’язку та начальника Управління внутрішнього аудиту Адміністрації Держспецзв’язку, під час проведення внутрішніх фінансових аудитів та аудитів відповідності.

1. Положення про облікову політику в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України визначає методи оцінки, обліку, процедури бухгалтерського обліку і фінансової звітності в Адміністрації Держспецзв’язку, її територіальних органах, територіальних підрозділах, Головному управлінні та підрозділах урядового фельд’єгерського зв’язку, закладах, установах і організаціях Держспецзв’язку (далі – Підрозділи).

2. Підрозділи відповідно до покладених на них завдань ведуть бухгалтерський облік та складають фінансову і бюджетну звітність відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 "Основні засоби", 122 "Нематеріальні активи" та 123 "Запаси", затверджених наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2010 № 1202, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1017/18312 (далі - НП(С)БОДС), інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, а також цього Положення.

3. Рахунки бухгалтерського обліку для узагальнення інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов’язань та фактів діяльності застосовуються відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.06.2013 № 611, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.07.2013 за № 1214/23746.

Підрозділи можуть застосовувати кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями, що не передбачена Типовою кореспонденцією субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями, наведеною у додатку 2 до цього Плану рахунків, із збереженням єдиних методологічних засад, визначених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі, та іншими нормативно-правовими актами з бухгалтерського обліку в державному секторі. Застосування нетипової кореспонденції субрахунків бухгалтерського обліку в обов’язковому порядку визначається наказом Підрозділу про облікову політику.

4. Застосування та внесення змін до облікової політики

Обрана, погоджена відповідно до законодавства та затверджена наказом Підрозділу облікова політика застосовується постійно (із року в рік).

Зміни до облікової політики вносяться лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі та обов’язково обґрунтовуються і розкриваються у фінансовій та бюджетній звітності. У разі зміни облікової політики протягом бюджетного року всі господарські операції у бухгалтерському обліку, що відбулися до її зміни (за поточний рік), приводяться у відповідність до нових методичних засад.

5. Фінансова, податкова, бухгалтерська звітність

Фінансова, податкова та інша звітності Підрозділів повинні ґрунтуватись та відповідати даним бухгалтерського обліку.

Зведена фінансова звітність Держспецзв’язку формується на підставі наданих Підрозділами (належним чином завірених в органах Держказначейства) фінансових звітів.

Звітними періодами в Держспецзв’язку є місяць, квартал, рік.

6. Одиниця обліку основних засобів (одиниця, група, вид)

Якщо об’єкт основних засобів складається із частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна із цих частин визнається в обліку як окремий об’єкт основних засобів.

До малоцінних необоротних активів вналежать предмети вартістю менше ніж 6000 грн. (без ПДВ) і терміном використання понад один рік.

Сукупні витрати на придбання (створення) об’єкта основних засобів розподіляються за його компонентами (у разі обліку окремого компонента як об’єкта основних засобів).

Усі складові, що входять до цілісного майнового комплексу, за наявності первинних документів та при можливості визначення кожного повинні обліковуватись як окремі інвентарні об’єкти.

У разі придбання (отримання) об’єкта у первинному документі Підрозділу при введенні його в експлуатацію слід зазначати його склад, строк корисного використання, первісну вартість, ступінь зносу (у разі наявності).

7. Первісна вартість об’єкта основних засобів

Первісна вартість об’єкта основних засобів формується у бухгалтерському обліку як добуток витрат, що сплачуються постачальникам таких засобів та підрядникам за об’єкт основних засобів, виконання робіт з їх реконструкції, модернізації, поточних та інших витрат (реєстраційні збори, державне мито, ввізне мито, транспортні витрати та інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для експлуатації). Облік таких витрат до введення об’єкта в експлуатацію ведеться на відповідних субрахунках рахунка 14 "Незавершені капітальні інвестиції в необоротні активи".

Первісною вартістю основних засобів, отриманих безоплатно від фізичних та юридичних осіб (крім суб’єктів державного сектора), є вартість, зазначена в первинних документах або встановлена за результатом оцінки (у разі відсутності).

8. Собівартість виробництва (створення) об’єкта основних засобів

Собівартість виробництва (створення) об’єкта основних засобів, виробленого (створеного) Підрозділом, визначається, виходячи з переліку і складу статей калькулювання, з урахуванням тих витрат, що передбачені при формуванні первісної вартості об’єкта у разі придбання за плату, відповідно до НП(С)БОДС 121 "Основні засоби" та інших нормативно-правових актів.

9. Нарахування амортизації основних засобів

Нарахування амортизації основних засобів здійснюється на річну дату балансу прямолінійним методом протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів.

Прийняття іншого рішення щодо звітних дат при нарахуванні амортизації основних засобів попередньо обґрунтовується та погоджується Підрозділом з Адміністрацією Держспецзв’язку.

10. Строк корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів

При введенні об’єкта основних засобів в експлуатацію застосовуються Типові строки корисного використання основних засобів суб’єктів державного сектора, наведені у додатку 1 до Методичних рекомендацій щодо облікової політики суб’єкта державного сектора, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 11, з урахуванням встановлених наказами Адміністрації Держспецзв’язку термінів експлуатації та/або норм напрацювання спеціальних видів технічних засобів, майна зв’язку та озброєння, які враховують специфіку діяльності Підрозділів та особливості експлуатації матеріально-технічних засобів.

Для озброєння, боєприпасів, техніки та обладнання зв’язку, засобів спеціального зв’язку, технічних засобів служби пального та окремих матеріально-технічних засобів тилу і автомобільного майна терміни експлуатації та/або норми напрацювання визначаються:

наказом Адміністрації Держспецзв’язку від 20 липня 2007 року № 105/дск "Про затвердження Інструкції з категорування стрілецької зброї, засобів ближнього бою, гранатометів, холодної зброї, боєприпасів, піротехнічних та імітаційних засобів, оптичних приладів, засобів індивідуального бронезахисту та активної оборони, засобів радіаційного, хімічного, бактеріологічного захисту, приладів радіаційного контролю і хімічної розвідки, інженерного озброєння та їх ремонту в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України";

наказом Адміністрації Держспецзв’язку від 28 серпня 2007 року № 120/дск "Про затвердження строків служби техніки та обладнання зв’язку, засобів спеціального зв’язку, автоматизації та забезпечення, які використовуються у Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України";

наказом Адміністрації Держспецзв’язку від 04 жовтня 2007 року № 201 "Про затвердження Інструкції про застосування Норм напрацювання (термінів експлуатації) до ремонту і списання технічних засобів служби пального в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України";

наказом Адміністрації Держспецзв’язку від 08 вересня 2010 року № 015 "Про затвердження Інструкції про порядок створення, утримання і використання непорушних запасів озброєння, боєприпасів, військової (спеціальної) техніки, речового майна та інших матеріально-технічних засобів у територіальних підрозділах Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України";

наказом Адміністрації Держспецзв’язку від 19 вересня 2014 року № 472 "Про затвердження Норм забезпечення матеріально-технічними засобами тилу в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України";

наказом Адміністрації Держспецзв’язку від 14.11.2014 № 620 "Про затвердження Інструкції з експлуатації транспортних засобів у Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України".

За тими об’єктами основних засобів, щодо яких:

не визначено типових строків корисного використання, строки визначаються рішенням комісії Підрозділу при введенні основних засобів в експлуатацію, погоджуються з Адміністрацією Держспецзв’язку та затверджуються наказом Підрозділу;

відбулося поліпшення (зокрема здійснення реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання) або зменшення відновлення корисності об’єкта, – типові строки корисного використання (експлуатації) коригуються комісією Підрозділу залежно від підстав або у бік збільшення, або у бік зменшення, про що складається акт, який затверджується керівником Підрозділу.

11. Ліквідаційна вартість об’єкта основних засобів

Ліквідаційна вартість визначається комісією, створеною наказом Підрозділу, якщо залишкова вартість об’єкта основних засобів за даними бухгалтерського обліку дорівнює нулю, але об’єкт ще придатний до експлуатації та використовується.

Ліквідаційна вартість основних засобів не може бути меншою за вартість вторинних матеріалів, які містяться в них, у тому числі дорогоцінних металів та каміння.

При цьому на визначену ліквідаційну вартість об’єкта основних засобів збільшується його первинна (переоцінена) вартість і фонд у необоротних активах, але вартість об’єкта, яка амортизується, продовжує залишатись нульовою.

12. Переоцінка основних засобів

Переоцінка основних засобів проводиться на річну дату балансу за рішенням керівника Підрозділу, погодженим з Адміністрацією Держспецзв’язку, за наявності звіту про оцінку майна, виконаного суб’єктом оціночної діяльності, або акта оцінки майна, наданого органами державної влади або місцевого самоврядування та/або перевищення порога суттєвості – відхилення залишкової вартості об’єкта основних засобів на 10 % і більше від його справедливої вартості.

Комісія Підрозділу за наявності вищезазначених підстав проводить переоцінку групи основних засобів відповідно до НП(С)БОДС 121 "Основні засоби".

У разі проведення дооцінки (уцінки) основних засобів, обов’язковість, порядок та розмір якої передбачено чинним законодавством, дозвіл головного розпорядника на проведення такої операції не потребується.

Індексація основних засобів житлового фонду, які прийнято в експлуатацію, проводиться щорічно відповідно до вимог нормативно-правових актів, для приведення балансової вартості об’єктів існуючого житлового фонду у відповідність з фактичною вартістю будівництва житла шляхом застосування індексів вартості житла залежно від строків уведення об’єктів в експлуатацію.

13. Об’єкти необоротних активів, що придбаваються для подальшого розподілу, передачі, продажу

Об’єкти необоротних активів, які первісно отримуються Підрозділом з метою подальшого перерозподілу, передачі і не будуть використовуватися в діяльності Підрозділу, не визнаються активами і відображаються в бухгалтерському обліку як запаси незалежно від вартості.

Об’єкти необоротних активів стають активами у разі дотримання таких умов визнання:

існує ймовірність отримання економічних вигід, пов’язаних із використанням об’єкта, та/або він має потенціал корисності для Підрозділу;

вартість об’єкта може бути визначена.

14. Особливості визнання нематеріальних активів

Загальними критеріями визнання нематеріальних активів в бухгалтерському обліку є умови, які одночасно повинні виконуватися, а саме:

ідентифікація (існує можливість відокремити від суб’єкта господарювання для продажу, передачі, ліцензування, здачі в оренду або обміну окремо чи разом із відповідним контрактом, активом або зобов’язанням, або виникає в результаті договірних чи інших юридичних прав, незалежно від того, чи можуть такі права бути передані або відокремлені від суб’єкта господарювання);

імовірність отримання вигід (майбутні економічні вигоди та/або потенціал корисності);

достовірно визначена вартість;

немонетарність (не належить до грошей та їх еквівалентів);

відсутність матеріальної форми.

Не належать до витрат на придбання (створення) нематеріальних активів заплановані та здійснені видатки у звітному періоді на:

дослідження (діяльність, яка проводиться уперше з метою отримання нових знань; пошук та застосування винаходів; пошук альтернативних матеріалів, продуктів, процесів систем і послуг тощо);

придбання прав користування об’єктом нематеріальних активів;

підготовку та перепідготовку кадрів;

створення, реорганізацію та переміщення суб’єкта або його частини.

Витрати на розробку (застосування результатів досліджень та інших знань для планування і проектування нових або значно вдосконалених матеріалів, приладів, продуктів, процесів, систем або послуг до початку їх серійного виробництва чи використання, передачі в концесію, продажу) визнаються нематеріальними активами за наявності затверджених бюджетних асигнувань на відповідні цілі, які передбачають видатки, зокрема на доведення об’єкта розробки до стану, в якому він придатний для реалізації або використання, продажу як активу (наявність активного ринку для нематеріальних активів або продукції, виготовленої з його використанням, інша корисність).

15. Переоцінка нематеріальних активів

Переоцінка нематеріальних активів проводиться лише за тими об’єктами і в разі, якщо для них існує активний ринок та є можливість посилання на ціни цього ринку при визначенні справедливої вартості активу.

Переоцінка окремого об’єкта нематеріальних активів проводиться на річну дату балансу за рішенням керівника Підрозділу, погодженим з Адміністрацією Держспецзв’язку, за наявності звіту про оцінку майна, виконаного суб’єктом оціночної діяльності, або акта оцінки майна, виконаного органами державної влади або місцевого самоврядування та/або перевищення порога суттєвості – відхилення залишкової вартості об’єкта нематеріальних активів на 10 % і більше від його справедливої вартості.

Комісія Підрозділу за наявності вищезазначених підстав проводить переоцінку окремого об’єкта нематеріальних активів, а також усіх інших активів, до яких належить цей нематеріальний актив, що входять до відповідної групи (крім тих, щодо яких не існує активного ринку і вартість яких відображається за їх первісною вартістю за вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених втрат від зменшення їх корисності).

У разі проведення дооцінки (уцінки) нематеріальних активів, обов’язковість, порядок та розмір якої передбачено чинним законодавством, дозвіл головного розпорядника на проведення такої операції не потребується.

16. Нарахування амортизації нематеріальних активів

Амортизація нематеріальних активів з визначеним строком корисного використання (експлуатації), крім права постійного користування земельною ділянкою, здійснюється протягом строку їх корисного використання (експлуатації), який встановлюється при визнанні цього об’єкта активом та нараховується на річну дату балансу за прямолінійним методом.

Обґрунтоване рішення про зміну дати нарахування амортизації нематеріальних активів попередньо погоджується з Адміністрацією Держспецзв’язку та визначається в наказі про облікову політику Підрозділу.

17. Строк корисного використання (експлуатації) об’єкта нематеріальних активів

При визнанні об’єкта нематеріальних активів активом (введення його в експлуатацію) застосовуються Типові строки корисного використання нематеріальних активів суб'єктів державного сектору, наведені у додатку 2 до Методичних рекомендацій щодо облікової політики суб’єкта державного сектора, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 11.

За тими об’єктами нематеріальних активів, для яких:

не визначено типових строків корисного використання, строки визначаються комісією Підрозділу при введенні нематеріальних активів в експлуатацію на підставі відповідних документів та професійного судження фахівців комісії та затверджуються наказом Підрозділу. У разі зміни обставин (ознак) щодо невизначеності строку корисного використання об’єкта нематеріальних активів Підрозділом в кінці кожного бюджетного року оцінюється можливість його встановлення в наступному бюджетному році;

відбулося поліпшення нематеріальних активів (удосконалення і підвищення можливостей), Підрозділом переглядаються або типові, або індивідуальні строки корисного використання (експлуатації) нематеріальних активів.

18. Ліквідаційна вартість об’єкта нематеріальних активів

Ліквідаційна вартість об’єкта нематеріальних активів визначається у разі, якщо залишкова вартість нематеріальних активів, що мають активний ринок, дорівнює нулю та вони продовжують використовуватись і очікується, що такий ринок існуватиме наприкінці строку корисного використання цього об’єкта. В інших випадках ліквідаційна вартість об’єктів нематеріальних активів при введенні їх в експлуатацію не встановлюється і прирівнюється до нуля.

19. Бухгалтерський облік нематеріальних активів та відображення у фінансовій звітності

Для цілей бухгалтерського обліку застосовується класифікація нематеріальних активів за групами, визначеними НП(С)БОДС 122 "Нематеріальні активи". При відображенні господарських операцій у бухгалтерському обліку, пов’язаних із нематеріальними активами, застосовуються субрахунки – 121 "Авторські та суміжні з ними права" та 122 "Інші нематеріальні активи", які призначено для відображення господарських операцій за 5 групами.

Для відображення всіх можливих господарських операцій та подій про наявність і рух нематеріальних активів у фінансовій та бюджетній звітності керівнику Підрозділу надається право деталізувати кожний субрахунок нематеріальних активів для отримання та зведення (консолідації) необхідної звітної інформації, що розкриває їх особливість.

У пояснювальній записці до фінансової та бюджетної звітності за кожною групою нематеріальних активів, у тому числі щодо створених нематеріальних активів, наводиться інформація, що розкриває їх особливості, визначені в розділі VII НП(С)БОДС 122 "Нематеріальні активи".

20. Одиниця обліку запасів

Одиницею обліку запасів у Підрозділах є найменування.

21. Облік транспортно-заготівельних витрат при формуванні вартості запасів

Транспортно-заготівельні витрати узагальнюються Підрозділами на окремому субрахунку обліку запасів. Метод "узагальнення транспортно-заготівельних витрат на окремому субрахунку з подальшим розподілом за середнім відсотком" передбачає, що транспортно-заготівельні витрати обліковуються на окремому субрахунку та списуються щомісяця в момент вибуття запасів (використання, реалізації, безоплатної передачі тощо), виходячи із середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат. Отже, фактично транспортно-заготівельні витрати відносяться не до первісної вартості кожної конкретної одиниці запасів, а до фактичної собівартості їх вибуття.

22. Оцінка вибуття запасів

Оцінку при видачі запасів у використання, при виробництві, продажі, списанні (тощо) здійснювати за методом ідентифікованої собівартості.

23. Малоцінні та швидкозношувані предмети, передані в експлуатацію

Організація оперативного кількісного обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів у місцях їх зберігання та експлуатації визначається наказом Підрозділу.