МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
Н А К А З
| 26.07.2005 N 375 |
Про затвердження документів з питань контролю якості препаратів крові
Відповідно до статті 18 Закону України "Про донорство крові та її компонентів" та постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.96 N 73 "Про затвердження Положення про контроль за відповідністю імунобіологічних препаратів, що застосовуються в медичній практиці, вимогам державних та міжнародних стандартів" (із змінами), з метою приведення у відповідність до вимог державних та міжнародних стандартів показників якості препаратів крові, що виробляються в Україні
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити та ввести в дію з 01.09.2005 року настанови з якості медичних імунобіологічних препаратів:
1.1. "Керівництво по складанню аналітично-нормативної документації на полібіолін (Polybiolinum)" (додається);
1.2. "Керівництво по складанню аналітично-нормативної документації на тромбін (Thrombinum)" (додається).
2. Встановити, що заклади переливання крові України, які знаходяться у сфері управління Міністерства охорони здоров'я України, керуються затвердженими в пункті 1 документами при складанні аналітично-нормативних документацій на перелічені препарати при їх реєстрації. Іншим суб'єктам господарювання рекомендується керуватись затвердженими в пункті 1 документами при складанні аналітично-нормативних документацій на перелічені препарати при їх реєстрації.
3. Державній службі лікарських засобів і виробів медичного призначення Міністерства охорони здоров'я України у тримісячний термін забезпечити опублікування цього наказу в засобах масової інформації.
4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Рибчука В.О.
| Міністр | М.Є.Поліщук |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони
здоров'я України
26.07.2005 N 375
Державний Герб України
МЕДИЧНІ ІМУНОБІОЛОГІЧНІ ПРЕПАРАТИ
Настанова з якості
Керівництво по складанню аналітично-нормативної документації на полібіолін
(Polybiolinum)
Настанова 42-3002-009-2005
Київ
Міністерство охорони здоров'я України
2005
ЗМІСТ
1. Сфера застосування та основні вимоги
2. Специфікація
3. Методи контролю
3.1. Опис
3.2. Час розчиннення
3.3. Автентичність
3.4. Каламутність
3.5. Кольоровість
3.6. Механічні включення
3.7. рН
3.8. Кількісне визначення білку
3.9. Електрофоретичний склад білків
3.10. Втрата в масі при висушуванні
3.11. Стерильність
3.12. Пірогени
3.13. Аномальна токсичність
1. Сфера застосування та основні вимоги.
Це керівництво по складанню аналітично-нормативної документації поширюється на медичний імунобіологічний препарат Полібіолін, що містить білки донорської плазми: 25% альбуміну та 75% альфа-, бета-глобулінів.
Препарат отримують з плазми крові людини, яка відповідає вимогам нормативного документу "Плазма людини для фракціонування" шляхом фракціонування спиртово-водними осаджувачами при температурі нижче 0 град. С.
При виготовленні препарату виробничі пули плазми повинні перевірятися методом полімеразної ланцюгової реакції на вміст нуклеїнових кислот вірусу гепатиту С, вірусу гепатиту В, парвовірусу В-19, ВІЛ 1 та 2.
Розчин полібіоліну пропускають через фільтри з діаметром пор не більше 0,22 мкм, який затримує бактерії та розливають у асептичних умовах.
Полібіолін інактивується проти вірусів гепатиту пастеризацією білкового розчину при 60 +- 0,5 град. С на протязі 10 годин перед його ліофільним висушуванням.
Препарат не містить консервантів та антибіотиків, випускається в ліофілізованому вигляді.
Полібіолін призначений для внутрішньом'язевого введення.
Біостимулюючий препарат з вираженою протизапальною дією.
2. Специфікація
СПЕЦИФІКАЦІЯ
3. Методи контролю
3.1. Опис. Порошок білого кольору з легким жовтим відтінком, без запаху, гігроскопічний.
3.2. Розчинність. Вміст контейнеру розчиняють в 5 мл води Р, в ізотонічному 0,9% розчині натрію хлориду Р та 0,25-05% розчині новокаїну. Час розчинення повинен бути не більше 10 хв.
3.3. Автентичність (ідентифікація):
У препараті повинні виявлятися білки, властиві тільки плазмі або сироватці крові людини, і відсутні білки тваринного походження. Визначення проводять методом імуноелектрофорезу.
0,5 г препапарату розводять в 5 мл 0,9% розчину натрію хлориду Р. По 2 мкл препарату поміщають в лунки пластинки з агаровим гелем. Паралельно в одну з лунок поміщають 2 мкл плазми людини.
В електродні камери апарату для електрофорезу наливають барбіталовий буферний розчин рН 8.2 і поміщають пластинки з агаровим гелем. На обидва кінці пластинок поміщають смужки хроматографічного або фільтрувального паперу, розміром 120 x 60 мм, складених у 6 шарів, які з'єднують з електродними камерами. Електрофорез проводять при силі струму 10 мА, напрузі 100 В протягом 1.5 годин.
Після проведення електрофорезу між лунками в агаровому гелі вирізають траншеї (10 x 2 мм), в кожну з них вносять 60 мкл видоспецифічної антисироватки, яка преципітує сироваткові білки людини (ІмБіо, Росія, або аналогічної якості) та сироватки биків, коней (Імтек, Росія або аналогічної якості). Пластинку поміщають в камеру, в яку ставлять бюкс з 100 мл води Р (для зволоження) і декількома кристалами фенолу Р (консервант). Через 24 години пластинку виймають з камери, занурюють в кювету з 250 мл 0.9% розчину натрію хлориду Р, що містить декілька кристалів фенолу Р, і відмивають протягом 2 діб від білку, який не прийняв участі в утворенні преципітату. Розчин замінюють 4 рази на добу.
Відмиту пластинку висушують на повітрі протягом 1 години, занурюють у розчин фарбника амідочорного 10 В на 2 години. Потім пластинку виймають, дають змогу стекти фарбнику і занурюють в 2% розчин кислоти оцтової Р на 2 доби для відмивання від надлишку розчину фарбника. 2% розчин кислоти оцтової Р замінюють 4 рази на добу.
Оцінюють локалізацію і число ліній преципітації препарату відносно ліній преципітації сироватки крові людини, яка повинна проявляти не менше 15 ліній преципітації зі своєю антисироваткою. Між лунками з препаратом і антисироватками до сироваток крові тварин лінії преципітації повинні бути відсутні.
Примітки:
1. Приготування 1.25% агарового гелю. 12.5 г агару (очищеного) поміщають в хімічний стакан місткістю 1 л, додають 500 мл води Р і залишають для набухання гелю протягом 1 годин при температурі від 18 до 20 град. С. Стакан поміщають на водяну баню, що кипить, і витримують до повного розчинення агару. Об'єм розчину гелю доводять водою Р до 500 мл, додають 500 мл барбіталового буферного розчину рН 8.2, перемішують, фільтрують через марлю медичну, складену в 3 шари, додають мертіолят до концентрації 100 мкг/мл і розливають у флакони по 50 мл. Перед використанням агаровий гель розплавляють на водяній бані.
Термін придатності гелю 2 доби.
2. Приготування барбіталового буферного розчину рН 8.2. 47.6 г барбітал-натрію (медінал; 5.5-диетилбарбітурат натрію) поміщають у колбу місткістю 5 л, додають 69 мл 1 М розчину хлористоводневої кислоти Р, 4.3 л води Р та перемішують до розчинення солей. рН розчину визначають потенціометрично (ДФУ, 1 вид. р. 2.2.3) і при необхідності коригують 1 М розчином хлористоводневої кислоти Р. Термін придатності розчину 3 місяці.
3. Приготування пластинок з агаровим гелем. На скляні пластинки розміром 120 x 90 мм наносять піпеткою 10 мл розплавленого на водяній бані при температурі від 60 до 80 град. С 1.25% агарового гелю і розтирають шпателем до отримання тонкого шару, щоб агаровий гель краще липнув до скла.
Пластинку висушують при температурі від 75 до 80 град. С протягом 5 хвилин.
Потім пластинку поміщають на горизонтальну поверхню і обережно, уникаючи утворення пухирців повітря, наливають 30 мл розплавленого при температурі від 60 до 80 град. С 1.25% агарового гелю до отримання шару товщиною 2-3 мм. Після застигання агарового гелю вирізають 7 лунок діаметром 2-3 мм, використовуючи для цього штамп.
Пластинки використовують протягом 1 доби.
4. Приготування розчину фарбника амідочорного 10 Б. 1.0 г амідочорного 10 Б (Мерк 2005-2007, К N 101167 або аналогічної якості) поміщають в мірну колбу місткістю 1 л, розчиняють в 450 мл 0,1 М розчину оцтової кислоти Р, доводять об'єм розчину 0.1 М розчином натрію ацетату Р до мітки і перемішують.
Термін зберігання розчину 3 місяці.
5. Приготування 2% розчину кислоти оцтової Р. 300 мл води Р поміщають в мірну колбу місткістю 1 л, додають 20 мл оцтової кислоти льодяної Р, доводять об'єм розчину водою Р до мітки і перемішують.
Термін зберігання розчину 3 місяці.
6. Приготування 0.9% розчину натрію хлориду Р. 9.0 г натрію хлориду Р поміщають в мірну колбу місткістю 1 л, розчиняють в 500 мл води Р, доводять об'єм розчину водою Р до мітки, перемішують.
Термін зберігання розчину 7 діб.
7. Приготування 0,1 М розчину натрію ацетату Р.
9,8 г натрію ацетату Р поміщають в мірну колбу місткістю 1 л, розчиняють в 500 мл води Р, доводять об'єм розчину водою Р до мітки, перемішують.
Термін зберігання розчину 7 діб.
8. Приготування 0,1 М розчину оцтової кислоти Р. 6 г оцтової кислоти льодяної поміщають в мірну колбу місткістю 1 л, розчиняють в 500 мл води Р, доводять об'єм розчину водою Р до мітки, перемішують.
Термін зберігання розчину 7 діб.
3.4. Каламутність. 0,5 г препарату розчиняють в 5 мл 0,9% розчину натрію хлориду Р. Отриманий розчин Розчин повинен бути прозорим або за ступенем каламутності не перевищувати еталон каламутності IV. (ДФУ, 1 вид р. 2.2.1).
3.5. Кольоровість. Забарвлення розчину препарату, приготовленого для випробування на прозорість, повинне бути не інтенсивніше еталону Y . (ДФУ, І вид. р. 2.2.2).
4
3.6. Механічні включення. Препарат має відповідати вимогам, зазначеним в Інструкції з контролю лікарських засобів для парентерального застосування на механічні включення (РД 42У-001-93).
3.7. рН. Від 6,6 до 7.2.
Готують розведення 0,5 г препарату в 25 мл 0,9% розчином натрію хлориду Р. Визначення проводять потенціометрично, ДФУ, 1 вип, р. 2.2.3.
3.8. Кількісне визначення білку.
Вміст кожного з трьох флаконів розчиняють в 5 мл води Р. 5.0 мл отриманого розчину поміщають в пробірку місткістю 20 мл, додають 5.0 мл біуретового реактиву Р і перемішують.
Через 30 хвилин вимірюють оптичну густину отриманого розчину на спектрофотометрі при довжині хвилі 540 нм в кюветі з товщиною шару 10 мм, використовуючи в якості компенсаційного розчину розчин, що містить 5.0 мл 0.9% розчину натрію хлориду Р і 5.0 мл біуретового реактиву Р.
Паралельно аналогічно розчину, що випробовується, в тих же умовах вимірюють оптичну густину розчину, що містить 5.0 мл розчину порівняння і 5.0 мл біуретового реактиву Р, використовуючи в якості компенсаційного розчину розчин, що містить 5.0 мл 0.9% розчину натрію хлориду Р і 5.0 мл біуретового реактиву.
Вміст білку (X) в 1 мл препарату, в грамах, розраховують за формулою:
A x 1 x 5 x a x P A x a x P
1 1
X = ------------------ = ------------
A x S x 50 x 5 A x S x 50
0 0
де: P - вміст білку в ФСЗ розчин альбуміну людини 10%, в грамах в 1 мл;
A - оптична густина випробовуваного розчину;
1
A - оптична густина розчину порівняння;
0
a - розведення препарату при приготування випробуваного розчину.
S - кількість препарату, взятого для приготування випробуваного розчину, мл.
Примітка. Приготування розчину порівняння. 1.0 мл ФСЗ ДФУ розчин альбуміну людини 10 % поміщають в мірну колбу місткістю 50 мл, доводять об'єм розчину 0.9% розчином натрію хлориду Р до мітки і перемішують.
Термін придатності розчину 2 доби при температурі від 4 до 8 град. С.
Вміст білку повинен становити 8-10%
3.9. Електрофоретичний склад білків.
За фактичними результатами тесту конкретного виробника
0,5 г препарату розчиняють в 5 мл 0,9% розчину натрію хлориду.
В електродні секції розділювальної камери апарату для електрофорезу на попередньо підготовані плівки із ацетату целюлози наливають барбіталовий буферний розчин рН 8.4 до риски, що позначена на камері. 4 мкл препарату наносять на зволожені плівки розміром 90(90 мм, які заправлені в спеціальні рамки. Паралельно для ідентифікації фракцій стандарт плазми людини. Попередньо зразки фарбують розчином бромфенолового синього Р, що дозволяє контролювати нанесення проб і рух фракцій.
Рамки поміщають в камері так, щоб лінія нанесення проб знаходилась ближче до катоду. Камеру закривають кришкою, включають джерело живлення (сила струму від 8 до 10 мА, напруга 110 В). Розділення проводять від 30 до 40 хвилин. Потім прилад вимикають. Рамки з плівками виймають із камери і підсушують на повітрі протягом 10 хвилин. Плівки виймають із рамок пінцетом, уникаючи контакту з ділянками, де проходив електрофорез препарату.
Плівки відрізають з двох сторін (близько 2.5 мм), поміщають в кювету з 50 мл розчину фарбника амідочорного 10 Б і витримують протягом 5 хвилин. Зменшуючи концентрацію фарбника час фарбування можна збільшити до 10 хвилин. Плівку виймають із кювети, дають час на стікання надлишкової рідини і почергово на 5 хвилин поміщають в три кювети, які містять по 100 мл розчину для відмивання електрофореграм. Фон плівки після відмивання повинен бути білого кольору. Потім плівку промивають водою Р і сушать між листами фільтрувального паперу.
Ідентифікацію білкових фракцій препарату проводять шляхом порівняння його електрофореграми з електрофореграмою стандарту плазми людини, отриманої при цьому ж розділенні.
Визначення білкового складу (полібіоліну) проводять:
- шляхом обробки електрофореграм методом денситометруванням (TotaLab v2.01, Amersham Parmacia, США, або з використанням аналогічного обладнання) або елюції його з плівки з наступним спектрофотометруванням двох паралельних нанесень:
плівку розрізають на окремі електрофореграми. Вирізають окремі фракції з препаратом, поміщають кожний відрізок у пробірку і додають 3 мл елюючого розчину. Елюцію проводять в темному місці протягом 40 хвилин при багаторазовому струшуванні. Вимірюють оптичну густину елюату на спектрофотометрі при довжині хвилі 620 нм в кюветі з товщиною шару 10 мм, використовуючи в якості компенсаційного розчину елюат незафарбованої ділянки електрофореграми. Суму значень оптичної густини приймають за 100% і визначають який процент по відношенню до неї складає оптична густина кожної фракції.
Примітки:
1. Підготовка плівки. В кювету поміщають 100 мл барбіталового буферного розчину рН 8.4, потім на поверхню буферного розчину гладкою стороною кладуть плівку із ацетату целюлози, витримують протягом 2 хвилин, після чого її поміщають за допомогою пінцету на дно кювети і витримують протягом 2 хвилин. Плівку виймають пінцетом, надлишок вологи видаляють, промокнувши її поміж двох листів фільтрувального паперу. На зволоженій плівці з матової сторони формують стартові канавки.
Плівки використовують свіжоприготовані.
2. Приготування барбіталового буферного розчину рН 8.4. 8.5 г барбітал-натрію (медінал; 5.5-диетилбарбітурат натрію) поміщають в мірну колбу місткістю 1 л, розводять в 600 мл води Р, додають 11 мл 1 М розчину хлористоводневої кислоти Р, доводять об'єм розчину водою Р до мітки і перемішують.
Термін придатності розчину 3 місяці.
3. Приготування розчину бромфенолового синього. 0.05 г бромфенолового синього Р поміщають у мірну колбу місткістю 100 мл, розчиняють у 2.0 мл оцтової кислоти льодяної, доводять об'єм розчину водою Р до мітки і перемішують.
Термін придатності розчину 6 місяців.
4. Приготування розчину фарбника амідочорного 10 Б.
0.5 г амідочорного 10 Б (Мерк 2005-2007, К N 101167 або аналогічної якості) поміщають в колбу місткістю 250 мл, додають 10 мл кислоти оцтової льодяної Р, 3 г кислоти трихлороцтової Р, 90 мл 96% спирту Р і перемішують. Суміш залишають на 24 години, періодично струшуючи.
Термін придатності розчину 6 місяців.
5. Приготування розчину для відмивки електрофореграм.
700 мл води Р поміщають в мірну колбу місткістю 1 л, додають 40 мл кислоти оцтової льодяної Р, доводять об'єм розчину водою Р до мітки і перемішують.
Термін придатності розчину 6 місяців.
6. Приготування елюючого розчину. 50 мл 0,1 М розчину натрію гідроксиду Р поміщають у колбу місткістю 100 мл, додають 5 мл 0,1 М розчину натрію едетату Р і перемішують.
Термін придатності розчину 3 місяці.
3.10. Втрата в масі при висушуванні. Близько 0,2 г (точна наважка) вмісту флакону сушать у вакуум-сушильній шафі протягом 3 годин при температурі від 60 град. С до 65 град. С при залищковому тиску 5 мм рт. ст.
Втрата в масі при висушуванні не повинна перевищувати 3%.
(ДФУ, 1 вид, р. 2.2.32.)
3.11. Стерильність. Препарат має бути стерильним. Визначення проводять відповідно до вимог ДФУ, 1 вид. р. 2.6.1.
Препарат в умовах дослідження не виявляє антимікробної дії.
3.12. Пірогенни. Препарат має бути апірогенним. Розчинити 0,5 г препарату в 5 мл 0,9% розчину натрію хлориду. Тест-доза 0,07 мл розчину препарату на 1 кг маси кроля.
Вводять внутрішньовенно протягом 2 хвилин. Випробування проводять відповідно до вимог ДФУ, 1 вид. р. 2.6.8.
3.13. Аномальна токсичність. Тест-доза 0,5 мл препарату на 1 мишу. Вводити внутрішньовенно протягом 5 секунд. Термін спостереження 3 доби. Дослідження проводять відповідно до вимог ДФУ, 1 вид. р. 2.6.9.
Пакування. По 0,5 г в флаконах скляних об'ємом 20 мл у відповідності до вимог ДФУ, вид. 1, доповнення 1, р. 3.2.1. По 10 флаконів разом з інструкцією по застосуванню за ТУ У 64-00.481198.008-98 вкладають у коробку з перегородками або гофрованою вкладкою за ОСТ 64-071-89 або за ТУ 42-14-2-81 з картону для споживчої тари марки А за ГОСТ 7933-89 або картону хрому-ерзацу за ТУ 13-02-81020-97-90.
На етикетці групової тари додатково вказують кількість пакувань.
Групова та транспортна тара відповідно до ГОСТ 17768-90.
Маркування. На флакон наносять назву препарату українською мовою, або українською і російською мовою, кількість препарату в г, номер серії, термін придатності, умови зберігання.
На пачці українською або українською та російською мовою вказують: найменування підприємства-виробника, його товарний знак та адресу, назву препарату українською мовою і англійською, або українською, російською мовою і англійською, концентрацію, вміст препарату в грамах, номер серії, "Стерильно", "Внутрішньом'язово", умови зберігання, "Зберігати в недоступному для дітей місці", номер серії, реєстраційний номер, термін придатності, штриховий код.
Номер серії та термін придатності препарату дозволяється наносити на бічній стороні пачки методом тиснення.
На етикетці групової тари додатково вказують кількість пакувань.
Зберігання. В сухому, захищеному від світла місці при температурі від +10 до +20 град. С.
Термін придатності. За результатами стабільності.
Засіб що застосовується в гінекології, отолярингології, педіатрії, дерматології, неврології як біостимулятор з вираженою протизапальною дією.
Примітка. Реактиви, титровані розчини та індикатори, приведені в цій АНД, описані у відповідних розділах ДФУ видання 1, доповнення 1.
| Перший заступник Голови Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення | І.Б.Демченко |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони
здоров'я України
26.07.2005 N 375
Державний Герб України
МЕДИЧНІ ІМУНОБІОЛОГІЧНІ ПРЕПАРАТИ
Настанова з якості
Керівництво по складанню аналітично-нормативної документації на тромбін
(Thrombinum)
Настанова 42-3002-010-2005
Київ
Міністерство охорони здоров'я України
2005
ЗМІСТ
1. Сфера застосування та основні вимоги
2. Специфікація
3. Методи контролю
3.1. Опис
3.2. Розчинність
3.3. Автентичність
3.4. рН
3.5. Кількісне визначення
3.6. Стерильність
1. Сфера застосування та основні вимоги.
Це керівництво по складанню аналітично-нормативної документації поширюється на медичний імунобіологічний препарат Тромбін.
Препарат отримують з плазми крові людини, яка відповідає вимогам нормативного документу "Плазма людини для фракціонування" шляхом фракціонування спиртово-водними осаджувачами при температурі нижче 0 град. С.
При виготовленні препарату виробничі пули плазми повинні перевірятися методом полімеразної ланцюгової реакції на вміст нуклеїнових кислот вірусу гепатиту С, вірусу гепатиту В, парвовірусу В-19, ВІЛ 1 та 2.
Тромбін призначений як гемостатичний засіб для місцевого застосування для зупинки капілярних і паренхіматозних кровотеч при різних захворюваннях і патологічних процесах.
Препарат має відповідати положенням цієї настанови та додатковим тестам автентичності, чистоти, специфічної активності (кількісне визначення) за результатами дослідження виробників.
2. Специфікація
СПЕЦИФІКАЦІЯ
3. Методи контролю
3.1. Опис. Рихлувата маса білого кольору або з легким зеленуватим відтінком.
3.2. Розчинність. Розчинний у воді і в ізотонічному 0,9% розчині хлориду натрію За п. 1.4. ДФУ, 1 вип.
3.3. Автентичність (ідентифікація):
1 мл розчину препарату поміщають в пробірку і додають 6 мл нативної плазми. Всю масу перемішують і відмічають по секундоміру час звертання плазми, який наступає не пізніше, ніж через 15 с.
3.4. рН. Від 6,6 до 7.2.
6,6-7,2 розчину препарату, що містить 12,5 одиниць коагуляційної активності в 1 мл ізотонічного 0,9% розчину хлориду натрію. Визначення проводять потенціометрично, ДФУ, 1 вип, р. 2.2.3.
3.5. Специфічна активність. Вміст однієї ампули розчиняють в 10 мл ізотонічного 0,9% розчину хлориду натрію.
Активність визначають по часу звертання плазми при 37 град. С. Для цього в термостат поміщають сухі пробірки, в які наливають по 1 мл свіжої цитратної плазми, і витримують 3 хв. Потім до плазми додають 1 мл розчину препарату і одразу вмикають секундомір. Якщо згусток утворюється раніше, ніж за 30 с, то вихідний розчин тромбіну розводять в 10, 20, 30, і більше раз до тих пір, поки згусток не буде утворюватися за 30 с.
Отримане незначне розведення розчину тромбіну, при якому згусток утворюється за 30 с, відповідає кількості одиниць коагуляційної активності препарату в 1 мл вихідного розчину.
За одиницю коагуляційної активності приймають активність такої кількості препарату, що здатна звернути за 30 с при 37 град. С 1 мл свіжої цитратної плазми.
Кожна ампула повинна містити не менше однієї дози. Доза препарату - 125 одиниць коагуляційної активності.
3.6. Стерильність. Препарат має бути стерильним. Визначення проводять відповідно до вимог ДФУ, 1 вид. р. 2.6.1.
Препарат в умовах дослідження не виявляє антимікробної дії.
Пакування.
По 2-4 мл в ампулах у відповідності до вимог ДФУ, вид. 1, доповнення 1, р. 3.2.1. По 10 ампул разом з інструкцією по застосуванню та ножем для розкриття ампул за ТУ У 64-00.481198.008-98 чи скарифікатором ампульним за ТУ У 143120045.002-98 вкладають у коробку з перегородками або гофрованою вкладкою за ОСТ 64-071-89 або за ТУ 42-14-2-81 з картону для споживчої тари марки А за ГОСТ 7933-89 або картону хрому-ерзацу за ТУ 13-02-81020-97-90.
Або в пеніцилінових флаконах об'ємом 10 мл у відповідності до вимог ДФУ, вид. 1, доповнення 1, р. 3.2.1. По 10 флаконів разом з інструкцією по застосуванню за ТУ У 64-00.481198.008-98 вкладають у коробку з перегородками або гофрованою вкладкою за ОСТ 64-071-89 або за ТУ 42-14-2-81 з картону для споживчої тари марки А за ГОСТ 7933-89 або картону хрому-ерзацу за ТУ 13-02-81020-97-90.
На етикетці групової тари додатково вказують кількість пакувань.
Групова та транспортна тара відповідно до ГОСТ 17768-90.
Маркування. Назву препарату наносять українською мовою і латиною, або українською, російською мовою і латиною, активність, номер серії.
На етикетці коробки українською або українською та російською мовою вказують: найменування підприємства-виробника, його товарний знак та адресу, назву препарату українською мовою і латиною, або українською, російською мовою і латиною, концентрацію, вміст препарату в г, номер серії, активність, кількість ампул, "стерильно", "зовнішньо", умови зберігання, "Зберігати в недоступному для дітей місці", номер серії, реєстраційний номер, термін придатності, штриховий код.
Номер серії та термін придатності препарату дозволяється наносити на бічній стороні пачки методом тиснення.
На етикетці групової тари додатково вказують кількість пакувань.
Зберігання. У сухому приміщенні при температурі від 2 град. до 10 град. С.
Термін придатності - 3 роки.
Гемостатичний засіб для зовнішнього застосування.
Примітки:
1. Для визначення активності препарату необхідно застосовувати суміш рівних об'ємів плазми від декількох донорів.
2. Реактиви, титровані розчини та індикатори, приведені в цій АНД, описані у відповідних розділах ДФУ видання 1, доповнення 1.
| Перший заступник Голови Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення | І.Б.Демченко |