Робота всередині посудини допускається, якщо вміст газу у відібраній пробі нижче граничнодопустимої концентрації (300 мг/куб. м), вміст кисню складає не менше 20 % об'ємних і, крім того, відкладення, що знаходяться на стінках посудини і містять пірофорні сполуки, підтримуються у вологому стані.
Бруд і відкладення, що містять пірофорні сполуки, після видалення з посудини повинні підтримуватись у вологому стані до видалення їх з території АГНКС.
Пірофорні сполуки необхідно вивозити в місця, визначені місцевим органом самоврядування.
7.6 Всі роботи, які пов'язані з ремонтом, чищенням, технічним опосвідченням посудин, проводяться за нарядами-допусками на газонебезпечні роботи.
7.7 Скидання газу з адсорбера, що зупинений на ремонт, чищення тощо, повинне здійснюватись на всмоктування компресорних установок.
Газ, що скидається з акумулятора, який зупинено на ремонт, чищення тощо, повинен використовуватись для заправлення автотранспорту.
Після скидання газу з адсорбера на всмоктування компресорних установок та із акумулятора на заправлення автотранспорту необхідно здійснити скидання газу, що залишився в названих вище посудинах, в атмосферу.
Заправлення автотранспорту стиснутим природним газом від акумулятора, що зупинений на ремонт, чищення тощо, повинне визначатись спеціальною інструкцією на АГНКС, що затверджена у встановленому порядку.
Продування посудин, що працюють під тиском, від конденсату (вода, масло) повинне проводитись у спеціальні посудини (посудини збору рідини, дренажні посудини тощо).
Періодичність продувань посудин, що працюють під тиском, від конденсату повинна бути передбачена інструкцією з експлуатації та безпечного обслуговування підприємства-виробника.
7.8 Посудини, що працюють під тиском природного газу, після розкривання повинні піддаватись випробуванню на герметичність повітрям або інертним газом під тиском, що дорівнює робочому.
7.9 Не дозволяється здійснювати ремонт посудин і їх елементів, які знаходяться під тиском.
7.10 Роботи з ремонту, чищення посудин тощо, які встановлені в приміщеннях, повинні проводитись з ввімкнутою вентиляцією і справними автоматичними газоаналізаторами. У разі аналогічних робіт у вибухонебезпечних зонах зовнішніх установок перевірка загазованості повинна проводитись переносними газоаналізаторами у вибухобезпечному виконанні.
Під час робіт з ремонту, чищення посудин тощо необхідно дотримуватись вимог ДНАОП 0.00.5.11-85 "Типова інструкція з організації безпечного ведення газонебезпечних робіт".
7.11 Заглушки, які установлюють на комунікаціях посудин, повинні відповідати вимогам 5.45 цих Правил.
7.12 Під час зупинки на ремонт, чищення підземного акумулятора газу тощо, необхідно також провести відімкнення інших акумуляторів у порядку, що передбачений 7.5 цього розділу. Під час ремонту, чищення акумулятора тощо, розташованого в окремому бункері або в приміщенні, відключення інших акумуляторів не обов'язкове.
7.13 Перед гідравлічним випробуванням посудин, що працюють під тиском, вся арматура повинна бути ретельно очищена, крани і клапани притерті, кришки, люки тощо, щільно закриті.
7.14 Перед гідравлічним випробуванням адсорбера він повинен бути зупинений, охолоджений і підготовлений до подальших робіт відповідно до 7.5 цього розділу.
7.15 Адсорбер після його заповнення адсорбентом повинен піддаватись пневматичним випробуванням на герметичність. Пневматичні випробування адсорбера проводяться повітрям або природним газом. Пневматичні випробування адсорбера природним газом проводяться за нарядом-допуском на газонебезпечні роботи. Під час пневматичних випробувань підіймання тиску в адсорбері слід проводити відповідно до вимог 3.17 цих Правил.
8 ВИМОГИ БЕЗПЕЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТА ОБСЛУГОВУВАННЯ ОБЛАДНАННЯ УСТАНОВОК ОСУШЕННЯ ГАЗУ
8.1 Експлуатація обладнання установок осушення газу повинна відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.07-94* "Правила будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском", "Правил технической эксплуатации электроустановок потребителей" і ДНАОП 0.00-1.21-98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів", інструкціям підприємств-виробників з монтажу та експлуатації відповідного обладнання.
8.2 Установки осушення газу на АГНКС складаються з такого технологічного обладнання: адсорберів, теплообмінників, електричних підігрівників газу регенерації і стінок адсорберів, фільтрів, сепараторів, холодильників, вологомасловіддільників, трубопроводів і арматури.
8.3 Під час експлуатації обладнання установок осушення газу на АГНКС повинні передбачатись такі види обслуговування:
- щозмінне;
- щомісячне;
- піврічне;
- поточний і капітальний ремонти.
8.4 Під час щозмінного обслуговування обладнання установок осушення газу проводяться такі роботи:
- візуальний контроль технічного стану обладнання, контрольно-вимірювальних приладів, трубопроводів і арматури (наявність повного комплекту обладнання, відсутність механічних пошкоджень, наявність пломб і клейм на запобіжних клапанах і манометрах, кріплення обладнання, газопроводів і арматури, цілісність електропроводки і надійність її кріплення);
- перевірка роботи контрольно-вимірювальних приладів ("перевірка на нуль" - у разі відключення стрілка повинна становитись на нуль) і запис їх показів;
- очищення робочого майданчика від забруднень;
- регенерація адсорбенту і продування вологомасловіддільників.
8.5 Під час щомісячного обслуговування обладнання установок осушення газу проводяться такі роботи:
- комплекс робіт з щоденного обслуговування;
- перевірка кріплення ніпельних і фланцевих з'єднань;
- перевірка працездатності запірної та регулювальної арматури на плавність ходу і відсутність заїдань;
- перевірка стану покриття поверхонь обладнання на їх збереженість та відсутність корозії;
- перевірка опору ізоляції і заземлення установки, при цьому опір ізоляції повинен бути не менше 0,5 МОм, заземлення - не більше 0,1 Ом, заземлювального пристрою - не більше 4 Ом.
Крім того, не рідше одного разу на три місяці повинна проводитись перевірка опору ізоляції нагрівних стрічок електропідігрівників газу.
Не дозволяється допускати роботу установки осушення газу, якщо виміряні величини електричних опорів заземлення вище допустимих величин, а ізоляції - нижче допустимої величини;
- перевірка роботи світлової сигналізації та системи автоматики;
- усунення виявлених дефектів.
8.6 Під час піврічного обслуговування обладнання установок осушення газу проводяться такі роботи:
- комплекс робіт з щомісячного обслуговування;
- перевірка стану нижнього шару адсорбенту. Під час огляду адсорбент повинен бути сухим і не повинно бути його пилу. У випадку зволоження або подрібнення частину цеоліту, що втратила поглинаючу здатність, необхідно видалити і досипати адсорбент в адсорбер;
- внутрішній огляд вологомасловіддільників, сепараторів і фільтрів на відсутність корозії і пошкоджень фільтрувальних елементів (сіток);
- перевірка працездатності запобіжних клапанів шляхом трикратного відкриття їх вручну за робочого тиску перед клапанами;
- перевірка герметичності запірних пристроїв. При цьому пропускання газу не допускається;
- перевірка стану електрообладнання;
- чищення і змащування вибухозахисних поверхонь електрообладнання, коробок виводів електропідігрівників і засувок з електроприводом;
- досипання адсорбенту (цеоліту) в адсорбери (методика проведення робіт указана в паспорті установки). Адсорбент перед його засипанням в адсорбер повинен бути просіяний з метою видалення пилу;
- перевірка адсорберів і сепараторів на герметичність протягом години тиском, що дорівнює робочому, при цьому витікання випробувального середовища не допускається.
8.7 Під час проведення поточного ремонту обладнання установок осушення газу слід проводити такі роботи:
- комплекс робіт з піврічного обслуговування;
- ревізія і за необхідності очищення внутрішніх поверхонь холодильника;
- чищення, промивання вологомасловіддільників, фільтрів, сепараторів і їх елементів;
- ревізія зворотних клапанів, дроселювальних шайб, запобіжних клапанів і запірної арматури, а за необхідності, їх ремонт або заміна.
Поточний ремонт обладнання установки осушення газу проводиться один раз на рік.
8.8 Крім робіт, які перераховані в 8.4, 8.5, 8.6, 8.7 цього розділу, посудини установок осушення газу, що працюють під тиском, піддаються технічному опосвідченню відповідно до вимог розділу 7 цих Правил.
8.9 Під час капітального ремонту обладнання установки осушення газу виконуються роботи в обсязі поточного ремонту із заміною окремих вузлів і деталей обладнання.
Обсяг капітального ремонту повинен визначатись на підставі результатів поточного ремонту, гідравлічних і пневматичних випробувань установки, а також дефектів, які виявлені під час її експлуатації.
Обсяги всіх видів обслуговування і ремонтів повинні бути уточнені відповідно до керівництва з експлуатації установок осушення газу підприємства-виробника.
8.10 Всі виявлені під час технічного обслуговування несправності обладнання установок осушення газу повинні негайно усуватись.
8.11 Якщо в процесі експлуатації обладнання установок осушення газу виявлені несправності і неполадки, які загрожують безпеці людей, необхідно негайно відключити установку осушення газу.
8.12 Всі роботи з технічного обслуговування обладнання установок осушення газу на АГНКС повинні виконуватись за інструкціями, що затверджені у встановленому порядку, в терміни, передбачені графіком планово-попереджувальних ремонтів.
8.13 Щозмінне та щомісячне технічне обслуговування обладнання установок осушення газу проводиться машиністом технологічних компресорних установок.
8.14 Щомісячне та піврічне технічне обслуговування, а також ремонти обладнання установки осушення газу проводяться обслуговуючим персоналом АГНКС під керівництвом спеціаліста. Результати технічного обслуговування повинні фіксуватись у формулярі установки і оформлятись актами.
8.15 Заходи безпечного проведення робіт з технічного обслуговування і ремонтів обладнання установок осушення газу, а також під час технічного огляду обладнання регламентуються розділами 4, 5, 7, 10 цих Правил.
8.16 Пуск установки осушення газу проводиться відповідно до інструкції з монтажу і експлуатації підприємства-виробника.
8.17 Під час роботи установки осушення газу машиніст компресорної установки зобов'язаний:
- слідкувати за показами контрольно-вимірювальних приладів;
- фіксувати в журналі не рідше одного разу за зміну: тиск газу в адсорбері, температуру газу після адсорбера, температуру газу після електропідігрівників, температуру і тиск газу регенерації після його охолодження, витрату газу регенерації, точку роси осушеного газу, рівні конденсату в сепараторах, перепади тиску газу на адсорберах, сепараторах і фільтрах, напругу і силу струму на електропідігрівниках газу і нагрівниках поверхонь адсорберів;
- здійснювати, у міру необхідності, ручні продування сепараторів і вологомасловіддільників;
- слідкувати за герметичністю з'єднань;
- утримувати установку в чистоті.
8.18 Машиніст компресорного цеху зобов'язаний зупинити роботу установки осушення газу, не чекаючи спрацьовування автоматичного захисту, якщо:
- температура осушеного газу вище 50 град. C;
- перепад тиску газу на фільтрах, сепараторах і адсорберах вище допустимої величини;
- температура газу після електронагрівника вище допустимої величини;
- вийшли з ладу контрольно-вимірювальні прилади, а також засоби автоматичного захисту;
- з'явилась загазованість;
- відсутнє освітлення;
- виникла пожежа;
- а також за неможливості усунення вручну причин, що викликали підвищення температури точки роси осушеного газу і тиску газу регенерації вище допустимих величин, а витрату газу регенерації - нижче допустимої величини.
8.19 Зупинка роботи установки осушення газу проводиться шляхом закриття (автоматично, дистанційно або вручну) запірних пристроїв на вході і виході з установки, відкриття (автоматично, дистанційно або вручну) запірних пристроїв на дренування сепараторів, вологомасловіддільників, пиловловлювачів і скидання газу в атмосферу з адсорберів через продувальний трубопровід (свічку), вимикання (автоматично, дистанційно або "за місцем") електропідігрівників газу і нагрівників поверхні адсорберів, закривання запірних пристроїв на трубопроводі, підведення охолоджувальної рідини.
8.20 Не дозволяється здійснювати пуск у роботу установок осушення газу з несправними засобами автоматичного захисту.
8.21 Не дозволяється проводити підтягування всіх болтових з'єднань, які перебувають під тиском.
8.22 Установки осушення газу перед пуском у роботу після тривалої зупинки (понад три доби) повинні бути продуті природним газом.
9 ВИМОГИ БЕЗПЕЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТА ОБСЛУГОВУВАННЯ СИСТЕМ АВТОМАТИКИ ТА КОНТРОЛЬНО-ВИМІРЮВАЛЬНИХ ПРИЛАДІВ
9.1 Вимоги даного розділу розповсюджуються на системи контролю, управління та регулювання (СКУР) основного та допоміжного обладнання АГНКС і контрольно-вимірювальні прилади (КВП), що експлуатуються на АГНКС.
9.2 СКУР і КВП на АГНКС повинні експлуатуватись відповідно до вимог НАОП 1.1.23-1.07-90 "Правила безпеки при експлуатації засобів і систем автоматизації та управління в газовій промисловості", затвердженого Газпромом СРСР від 23.03.90 р., ДНАОП 0.00-1.21-98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів", керівництв з експлуатації підприємств-виробників, правил та інструкцій Держстандарту України для вимірювальних приладів та рекомендацій комісії, яка проводить обстеження та визначає працездатність СКУР АГНКС з терміном експлуатації більше 10 років.
9.3 Обсяг та періодичність технічного обслуговування і ремонтів СКУР і КВП на АГНКС визначаються відповідними інструкціями з експлуатації, що розроблені підприємствами-виробниками та рекомендаціями комісії, яка проводить обстеження та визначення працездатності СКУР АГНКС з терміном експлуатації більше 10 років.
9.4 Ремонти та зовнішні огляди СКУР і КВП проводяться персоналом АГНКС (підприємства) або спеціалізованих організацій, спеціально навченим та допущеним до відповідних робіт у встановленому порядку.
9.5 Під час зовнішніх оглядів СКУР і КВП перевіряється наявність клейм (пломб) та умовних знаків вибухозахисту, герметичність і кріплення імпульсних ліній і приладів; надійність кріплення кабелів та заземлювальних болтових з'єднань; наявність механічних пошкоджень приладів, ізоляції з'єднувальних ліній та обриву заземлювальних проводів; правильність показів приладів за нульовим значенням; чищення карманів термометрів та заливання їх маслом.
Крім того, не рідше одного разу на шість місяців повинна проводитись перевірка робочих манометрів зразковим манометром для визначення похибки показів у робочому діапазоні шкали.
Зовнішній огляд СКУР і КВП повинен проводитись щодня.
9.6 Несправності, які виявлені під час зовнішнього огляду КВП і СКУР, повинні негайно усуватись. У разі неможливості усунення дефектів, які можуть відбитись на правильності показів КВП, а також у разі прострочених термінів перевірок, експлуатація останніх не дозволяється.
9.7 Під час профілактичних ремонтів КВП проводиться: змащування рухомих частин вимірювальних механізмів; часткова або повна заміна зношених деталей та вузлів; заміна фільтрувальних елементів (за наявності останніх); перевірка цілісності пристроїв, що забезпечують вибухозахист приладів; перевірка опору ізоляції електричних кіл приладів; перевірка відповідності номінальних значень запобіжників та опору заземлення; перевірка роботи приладів, а за необхідності їх регулювання тощо.
9.8 Профілактичні ремонти СКУР і КВП повинні проводитись у міру необхідності, але не рідше періодичності, яка вказана в інструкціях підприємств-виробників на відповідні прилади та системи.
При цьому вихідні характеристики датчиків технологічних параметрів та вимірювальних перетворювачів повинні перевірятись не рідше одного разу на шість місяців, функціонування стаціонарних систем контролю загазованості приміщень один раз на п'ять днів і переносних газоаналізаторів не рідше одного разу на місяць.
Перевірка стаціонарних газоаналізаторів еталонними газовими сумішами проводиться спеціально навченим для цього персоналом підприємства або силами спеціалізованих організацій один раз на місяць з оформленням результатів перевірки актами. Замість знятого на перевірку стаціонарного газоаналізатора загазованість приміщення визначається переносним газоаналізатором, що пройшов необхідну перевірку.
Не дозволяється робота технологічного обладнання у вибухонебезпечній зоні приміщення без наявності в останньому необхідної кількості перевірених та встановлених газоаналізаторів.
Розкриття стаціонарних електровимірювальних приладів для огляду або ремонту проводиться персоналом, який допущено до даного виду робіт.
9.9 Капітальний ремонт СКУР проводяться у міру необхідності; обсяг ремонту установлюється за фактичним станом пристроїв на основі результатів обслуговувань та систематичного контролю функціонування СКУР, а також аналізу відмов та несправностей.
СКУР, що вводяться в експлуатацію після капітального ремонту, випробовуються за методиками та програмами організації, яка проводила ремонт, узгодженими в установленому порядку.
Результати огляду КВП і СКУР фіксуються у змінному журналі.
9.10 На прилади, які вийшли з ремонту і пройшли держповірку, видаються свідоцтва про перевірку (атестацію).
9.11 Контрольно-вимірювальні прилади, що встановлені на АГНКС для комерційного обліку витрат газу та води (манометри, термометри і витратоміри), а також прилади для вимірювання опору ізоляції та заземлення повинні не рідше одного разу на рік підлягати державній повірці.
9.12 Державна повірка промислових газових лічильників та лічильників води проводиться не рідше одного разу на два роки, лічильників електричної енергії трьохфазного струму - не рідше одного разу на чотири роки, лічильників електричної енергії однофазного струму - не рідше одного разу на вісім років.
Решта контрольно-вимірювальних приладів, що встановлені на трубопроводах та агрегатах, підлягають відомчій або державній повіркам у терміни, які регламентуються ГОСТ 8.002-86* "ГСИ. Государственный надзор и ведомственный контроль за средствами измерений. Основные положения", ГОСТ 8.001-80 "Организация и порядок проведения государственных испытаний средств измерений".
9.13 На шкалі контрольно-вимірювального приладу повинна бути нанесена червона лінія через поділку шкали, яка відповідає дозволеному робочому тиску, витраті, температурі, тощо.
Дозволяється замість червоної лінії, що наноситься на шкалу, закріплювати пайкою ззовні КВП металеву пластинку, яка фарбується в червоний колір і щільно прилягає до скла КВП.
9.14 Не дозволяється експлуатувати КВП за робочих навантажень, тисків і температур, які перевищують допустимі навантаження, тиски і температури, що регламентуються паспортами підприємств-виробників на відповідні прилади.
9.15 Продування імпульсних трубних проводок КВП, що встановлені на діючих трубопроводах або обладнанні, допускається з дозволу начальника АГНКС з попереднім зняттям тиску, закриттям запірних пристроїв, а за необхідності - з установкою заглушки тощо.
9.16 Ремонт КВП виконувати після відключення їх від електричної мережі.
9.17 Не дозволяється виконувати ремонт КВП, що встановлені на діючих трубопроводах і обладнанні.
9.18 Не дозволяється робота технологічного обладнання та газопроводів АГНКС у випадку виходу з ладу КВП, які забезпечують їх безпечну експлуатацію.
9.19 Сигналізатори вибухонебезпечних концентрацій повинні бути відтаровані, опломбовані і підлягають щоденному огляду з відміткою про результати у відповідних документах.
10 ВИМОГИ БЕЗПЕЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТА ОБСЛУГОВУВАННЯ ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ І ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК
10.1 Улаштування та експлуатація електрообладнання і електроустановок АГНКС повинні відповідати вимогам "Правил устройства электроустановок", затверджених Міненерго СРСР від 04.07.84 р., ДНАОП 0.00-1.32-01 "Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок", затверджених Мінпраці України від 21.06.2001 р. N 272, "Правил технической эксплуатации электроустановок потребителей" з доповненнями та змінами, затверджених Головдерженергонаглядом України від 12.07.95 р., ДНАОП 0.00-1.21-98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів", затверджених Держнаглядохоронпраці України від 09.01.98 р. N 4 та зареєстрованих Мін'юстом України від 10.02.98 р. N 93/2533.
10.2 Оперативне обслуговування електричних установок, трансформаторних підстанцій та електричних мереж всіх напруг на АГНКС проводиться електротехнічними працівниками АГНКС або підприємства, які мають необхідні для відповідних видів робіт групи допуску з електробезпеки, знають оперативні схеми, посадові і експлуатаційні інструкції, інструкції з охорони праці, особливості обладнання і пройшли навчання, дублювання та перевірку знань "Правил технической эксплуатации электроустановок потребителей" і ДНАОП 0.00-1.21-98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів".
Наказом по підприємству з числа спеціально підготовленого електротехнічного персоналу та спеціалістів повинен бути призначений відповідальний за електрогосподарство АГНКС.
10.3 Періодична перевірка знань персоналу, що безпосередньо обслуговує діючі електроустановки або проводить у них налагоджувальні, електромонтажні, ремонтні роботи або профілактичні випробування, а також персоналу, що оформлює розпорядження і організовує ці роботи, проводиться один раз на рік. Для спеціалістів, що не належать до названих вище груп осіб, перевірка знань проводиться один раз на три роки.
10.4 На кожній АГНКС, у спеціально відведеному приміщенні (місці) для обслуговуючого електроустановки персоналу, повинна бути така оперативна документація:
- оперативна схема;
- оперативний журнал;
- бланки нарядів-допусків на проведення робіт в електроустановках;
- бланки переключень;
- журнал дефектів та несправностей на електрообладнанні;
- журнал перевірки знань персоналу;
- журнал обліку протиаварійних тренувань;
- паспорти на обладнання;
- списки працівників, які можуть призначатися керівниками робіт, допускачами, наглядачами, членами бригади;
- переліки робіт, що виконуються за нарядами, розпорядженнями та в порядку поточної експлуатації;
- журнал обліку робіт за нарядами та розпорядженнями.
Перелік оперативної документації повинен бути затверджений головним інженером підприємства.
Оперативну документацію періодично, не рідше одного разу на місяць, повинен проглядати відповідальний за електрогосподарство адміністративно-технічний персонал, який зобов'язаний вживати заходів для усунення дефектів та порушень у роботі електрообладнання.
10.5 Оперативний персонал АГНКС повинен працювати за графіком чергування, затвердженим особою, яка відповідає за електрогосподарство АГНКС.
10.6 Виконання електротехнічним персоналом необхідних операцій на електричних установках та мережах АГНКС, що знаходяться під напругою, повинно проводитись з використанням захисних засобів відповідно до вимог ДНАОП 1.1.10-1.07-01 "Правила експлуатації електрозахисних засобів".
10.7 Керівник робіт повинен проводити ретельний огляд захисних засобів перед їх застосуванням щодо відсутності зовнішніх пошкоджень, відповідності за клеймом на них напрузі електроустановки, на якій повинні проводитись роботи, дії терміну їх періодичного випробування та чи вичищені вони.
10.8 Для попередження про небезпеку наближення до струмоведучих частин, що знаходяться під напругою, повинні застосовуватись відповідні попереджувальні знаки і плакати встановленої форми: "Стій! Напруга!", "Випробування. Небезпечно для життя!", "Не влізай. Уб'є!".
На всіх дверях трансформаторних підстанцій, щитах, розподільних пристроїв тощо повинні бути встановлені постійні попереджувальні знаки і плакати встановленої форми для застереження про небезпеку ураження електричним струмом.
10.9 Особи оперативного персоналу, що обслуговують електроустановки особисто, та старші в зміні, що закріплені за даною електроустановкою, повинні мати групу допуску з електробезпеки не нижче IV (установки напругою понад 1000 В) або III (установки напругою до 1000 В). Огляд одноосібно електроустановки може проводитись адміністративно-технічним персоналом, що включений у список осіб, які мають право одноосібного огляду і відповідну групу з електробезпеки (V - для установок більше 1000 В і IV - для установок до 1000 В). Список повинен бути затверджений головним інженером підприємства або посадовою особою, на яку покладено виконання його обов'язків.
10.10 Перевірка вибухозахисту електричних пристроїв, які встановлені на діючих установках АГНКС, проводиться спеціалізованою організацією і тільки в лабораторних умовах.
10.11 Не дозволяється виконувати роботи переносними електровимірювальними приладами загального призначення у вибухонебезпечних зонах приміщень і зовнішніх установках АГНКС.
10.12 Не дозволяється виконувати роботу в колах пристроїв релейного захисту та автоматики за відсутності їх виконавчих схем.
10.13 Зняття запобіжників в електричних пристроях та пристроях автоматики АГНКС повинно проводитись з вимкненою напругою. У випадку неможливості зняти напругу в пристроях автоматики необхідно користуватись під час роботи захисними засобами (кліщі, рукавиці діелектричні, захисні окуляри).
10.14 Не дозволяється експлуатація електроустановки АГНКС з несправними засобами вибухозахисту, блокування, порушеннями схем управління і захисту. Не дозволяється експлуатація щитів електроживлення, які обладнані системою примусової вентиляції, за несправності останньої.
10.15 Не дозволяється експлуатація технологічних компресорних установок у разі відсутності необхідного (передбаченого паспортами підприємств-виробників) надлишкового тиску повітря, яке призначене для продування оболонок їх електродвигунів.
10.16 Напруга для переносних світильників у вибухозахищеному виконанні не повинна бути більше 12 В.
10.17 Пускові пристрої електроустановок, що знаходяться на відкритих майданчиках, повинні установлюватись у металевих кожухах, які закриваються на замок.
10.18 Не дозволяється залишати під напругою неізольовані кінці дротів або кабелів після демонтажу освітлювальної апаратури, електродвигунів та інших приймачів струму.
10.19 Ручний інструмент, що застосовується для електромонтажних робіт (викрутки, кусачки та інші), повинен бути споряджений ізольованими рукоятками.
10.20 Персонал, який працює ручним переносним електроінструментом і приладами, повинен забезпечуватись випробуваними гумовими рукавицями, калошами та діелектричними гумовими килимками.
10.21 Не дозволяється проводити роботи за допомогою електродрилів та інших переносних електроінструментів і приладів, які дають іскру, у вибухонебезпечних зонах приміщень і зовнішніх технологічних установках.
10.22 У місцях роботи поблизу відкритих струмоведучих частин повинні бути діелектричні килимки.
10.23 У разі раптового припинення подачі електроенергії на АГНКС обслуговуючий персонал зобов'язаний:
- негайно відключити від мережі всі електродвигуни, переконатись у відключеному положенні комутаційних пристроїв основного електрообладнання - за необхідності прийняти заходи з їх відключення;
- зупинити роботу обладнання;
- припинити заправлення автомобілів та видалити їх з території;
- припинити всі ремонтні роботи на території;
- довести до відома керівництва підприємства;
- у разі поновлення подачі електроенергії пуск обладнання в роботу повинен проводитись відповідно до вимог технологічного регламенту та експлуатаційних інструкцій;
- зареєструвати в оперативному журналі час припинення і поновлення подачі електроенергії і у встановленому порядку оформити повідомлення про відмову електрообладнання.
11 ВИМОГИ БЕЗПЕЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТА ОБСЛУГОВУВАННЯ ДОПОМІЖНОГО ОБЛАДНАННЯ
11.1 Вимоги безпечної експлуатації та обслуговування системи вентиляції
11.1.1 Експлуатація та обслуговування вентиляційних систем на АГНКС здійснюється згідно з вимогами НАПБ А.01.001-95 "Правил пожежної безпеки в Україні", ГОСТ 12.4.021-75 "Системы вентиляционные. Общие требования" та місцевої інструкції з експлуатації, розробленої у відповідності до вимог ГОСТ 2.601-95 "ЄСКД. Експлуатаційні документи", ВСН 316-75 "Инструкция по эксплуатации вентиляционных установок предприятий Минмонтажспецстроя" і інструкції (технічної документації) підприємства-виробника.
11.1.2 На кожній АГНКС наказом по підприємству призначається особа, яка відповідає за безпечну експлуатацію вентиляційних систем.
11.1.3 На кожну вентиляційну установку АГНКС складається паспорт, у якому вказуються основні технічні дані, що характеризують вентиляційну установку, та її технічний опис.
11.1.4 На вентиляційні системи АГНКС складається експлуатаційний журнал (формуляр), що містить:
- вказівки щодо ведення журналу (формуляра);
- схему системи повітроводів з указанням діаметрів труб, розташування арматури, компенсаторів, запобіжних, вогнезахистах та дренажних пристроїв, зворотних клапанів, контрольно-вимірювальних приладів, а також обладнання, що входить в установку;
- акт приймання в експлуатацію вентиляційних установок;
- паспорт на обладнання, що є невід'ємною частиною вентиляційної установки;
- облік часу роботи установки;
- облік несправностей під час експлуатації установки;
- облік технічного обслуговування та ремонтів обладнання та елементів установки;
- дані про заміну елементів установки.
11.1.5 Технічне обслуговування вентиляційних установок проводиться працівниками, які пройшли спеціальне навчання, за графіками, що затверджені у встановленому порядку.
11.1.6 У приміщеннях вентиляційних камер вивішуються схеми вентиляційних систем.
11.1.7 Технічний стан і ефективність роботи вентиляційних систем перевіряється за графіком один раз у рік спеціалізованою пусконалагоджувальною організацією.
11.1.8 Під час експлуатації вентиляційних установок проводяться щодобові огляди, технічне обслуговування та ремонти (поточний, капітальний).
11.1.9 Технічне обслуговування вентиляційних установок проводиться у терміни, передбачені паспортами підприємств-виробників, але не рідше одного разу на місяць, поточний ремонт - не рідше одного разу на рік, капітальний ремонт - не рідше одного разу на п'ять років.
11.1.10 Заходи безпеки під час ремонтів вентиляційних установок повинні відповідати вимогам розділів 6, 9, 10 цих Правил.
11.1.11 Під час щодобового огляду вентиляційних установок проводиться:
- контроль параметрів повітря, яке нагнітається в приміщення, перевірка дії зворотних клапанів, а також параметрів теплоносія калориферів;
- перевірка наявності та цілісності заземлення;
- перевірка кріплення електродвигунів повітропроводів, трубопроводів теплоносія тощо;
- перевірка працездатності та включення вентиляції підпору шлюз-тамбуру, щільності прилягання дверей та наявності пристрою їх примусового закриття;
- контроль за станом огороджень частин обертання;
- перевірка стану коробок виводів електродвигунів.
11.1.12 Під час технічного обслуговування вентиляційних установок проводяться:
- візуальний контроль з метою виявлення наявності механічних пошкоджень та корозії, герметичність повітропроводів вентиляційних камер і труб калориферів, порушень цілісності фарбування, шуму та вібрації;
- перевірка дії дросель-клапанів, шиберів та жалюзійних решіток і правильності напрямку обертання робочих коліс відцентрових вентиляторів та крильчатки осьових вентиляторів (з перевіркою дії вентиляційних установок);
- перевірка зазорів між роторами та кожухами у відцентрових вентиляторів і між крильчаткою та обичайкою в осьових вентиляторів;
- визначення забруднення фільтрів, пластин та секцій калориферів і перевірка заповнення касет фільтрувальним матеріалом;
- контроль температури підшипників електродвигунів і перевірка наявності заземлення останніх;
- контроль параметрів повітря, що нагнітається в приміщення;
- перевірка герметичності дверей вентиляційних камер і стану теплової ізоляції камер.
11.1.13 Вогнезатримні пристрої, зворотні клапани, пристрої блокування вентиляційних систем з пожежною сигналізацією та системи пожежогасіння, а також автоматичні пристрої відключення вентиляції в разі пожежі повинні перевірятися у встановлені адміністрацією підприємства терміни, але не рідше одного разу на півроку, у відповідності до місцевої інструкції з експлуатації вентиляції.
11.1.14 Робота технологічного обладнання АГНКС допускається тільки зі справними працюючими вентиляційними установками та АПО.
11.2 Вимоги безпечної експлуатації та обслуговування системи стиснутого повітря (газу), що необхідний для живлення пневматичних пристроїв систем автоматичного регулювання та контролю
11.2.1 Даний розділ поширюється на системи підготовки стиснутого повітря (газу), що необхідний для живлення пневматичних пристроїв систем автоматичного регулювання, контролю та захисту.
11.2.2 Стиснуте повітря або стиснутий природний газ можуть використовуватись як робоче тіло для живлення пневматичних пристроїв систем автоматичного регулювання і повинні відповідати таким вимогам:
- температура точки роси - не менше мінус 40 град. C;
- тиск - не більше 0,7 МПа (7 кг/кв. см);
- вміст води та масла в рідкому стані не допускається;
- вміст твердих домішок - не більше 2 мг/куб. м;
- розмір одиничної твердої частки - не більше 10 мкм.
Природний газ може використовуватись лише для живлення обладнання, розташованого поза приміщеннями в межах визначеної газонебезпечної зони.
11.2.3 На системи подачі стиснутого повітря (газу) повинен бути складений експлуатаційний формуляр, аналогічний указаному в 11.1.3 цього розділу.
11.2.4 Технічне обслуговування системи подачі стиснутого повітря (газу) проводиться виробничим персоналом підприємства (АГНКС) або силами спеціалізованої організації за затвердженими графіками.
11.2.5 Під час технічного обслуговування системи подачі стиснутого повітря (газу) проводяться щодобові огляди та планові ремонти.
11.2.6 Технічне обслуговування нагнітальних засобів, установок осушення повітря (газу), регуляторів тиску повітря (газу), КВП і А електрообладнання, посудин, що працюють під тиском, трубопроводів та арматури, які входять до складу системи подачі стиснутого повітря (газу), що необхідний для живлення пневматичних пристроїв систем автоматичного регулювання, контролю і захисту, повинно проводитись відповідно до вимог паспортів підприємств-виробників відповідного обладнання і розділів 4, 5, 7, 9, 10 цих Правил.
11.3 Вимоги безпечної експлуатації та обслуговування блискавкозахисту та заземлень
11.3.1 Для забезпечення безпеки людей і збереження будівлі (споруди), обладнання АГНКС від загорання (вибуху) у випадку прямого удару блискавки та розряду статичної електрики, а також від повторних їх проявів слід передбачити заходи РД 34.21.122-88 "Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений".
11.3.2 Заземлення електроустановок АГНКС повинне відповідати вимогам чинних "Правил технической эксплуатации электроустановок потребителей", ДНАОП 0.00-1.21-98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів" та ВСН 269-72 "Тимчасова інструкція з монтажу захисного заземлення електроустановок систем автоматизації".
11.3.3 Відповідальність за справність блискавкозахисту та заземлювальних пристроїв покладається на особу, яка відповідає за електрогосподарство.
Не дозволяється використовувати виробничі трубопроводи та інше технологічне обладнання як заземлювальні пристрої.
11.3.4 На кожний заземлювальний пристрій, що знаходиться в експлуатації на АГНКС, повинен бути складений паспорт, який містить схему заземлення, основні технічні дані, дані про результати перевірки опору заземлювального пристрою, про характер ремонтів та змін, що внесені в даний пристрій.
11.3.5 У процесі експлуатації кожен заземлювальний пристрій на АГНКС повинен підлягати технічному обслуговуванню та ремонту. Обсяги та терміни їх технічного обслуговування і ремонту повинні відповідати обсягам та термінам, що вказані в "Правилах технической эксплуатации электроустановок потребителей".
11.3.6 Результати технічного обслуговування заземлювальних пристроїв, а також виявлені несправності та заходи з їх усунення повинні фіксуватись у паспорті на заземлювальний пристрій.
11.3.7 Не дозволяється здійснювати експлуатацію електроустановок, у яких величини опору заземлювальних пристроїв більші допустимих величин, вказаних у "Правилах технической эксплуатации электроустановок потребителей".
11.3.8 Терміни проведення технічного обслуговування та ремонтів заземлювальних пристроїв необхідно пов'язувати з термінами періодичного обслуговування та ремонтів технологічного обладнання. Роботи з технічного обслуговування та ремонтів заземлювальних пристроїв повинні проводитись за графіками, що затверджені і узгоджені у встановленому порядку, силами підприємства або спеціалізованої організації.
11.3.9 Заходи безпечної експлуатації блискавкозахисту та систем заземлення повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.21-98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів" і розділам 4 і 10 цих Правил.
11.4 Вимоги безпечної експлуатації та обслуговування протипожежного обладнання
11.4.1 Заходи пожежної безпеки, безпечна експлуатація та обслуговування протипожежного обладнання здійснюються відповідно до вимог НАПБ А.01-001-95 "Правила пожежної безпеки в Україні" та "Правил пожежної безпеки в газовій промисловості України" (ППБГП-97), затверджених АТ "Укргазпром" від 19.02.97 р. N 57.
11.4.2 АГНКС повинні бути забезпечені протипожежним обладнанням відповідно до вимог розділу 8.1 Правил пожежної безпеки в газовій промисловості України (ППБГП-97) та відповідати вимогам Правил пожежної безпеки в Україні.
Відповідальність за своєчасне і повне оснащення АГНКС пожежним обладнанням та первинними засобами пожежогасіння, забезпечення їх технічного обслуговування, збереження та справність, а також за навчання працівників Правилам користування ними несе перший керівник (начальник АГНКС).
11.4.3 На кожній АГНКС на видному місці повинна бути вивішена табличка із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові посадової особи, яка відповідає за пожежну безпеку.
11.5 Вимоги безпечної експлуатації та обслуговування ізолювальних засобів індивідуального захисту органів дихання, шлангових протигазів, рятувальних поясів та мотузків
11.5.1 Під час виконання газонебезпечних робіт на АГНКС використовуються (за необхідності) шлангові протигази або ізолювальні засоби індивідуального захисту органів дихання.
11.5.2 Резерв шлангових протигазів на АГНКС повинен складати 10 % від кількості людей, які користуються ними (але не менше одного).
11.5.3 Перед роботою в шланговому протигазі необхідно перевірити справність маски та шланга протигазу. Останній вважається придатним, якщо під час затискання рукою шланга дихати в протигазі неможливо.
Маска протигазу повинна щільно прилягати до обличчя, але не викликати больових відчуттів.
11.5.4 Шланг протигазу повинен бути довжиною не менше 8 м, а якщо його довжина 10 м, він повинен бути обладнаний пристроєм для нагнітання повітря.
11.5.5 Під час роботи в шланговому протигазі необхідно слідкувати, щоб повітрозабірний патрубок шланга знаходився в зоні чистого повітря, а сам шланг не був затиснутий будь-якими предметами. Кінець шланга з повітрозабірним патрубком повинен бути закріплений для попередження можливого переміщення.
11.5.6 До роботи в ізоляційних засобах індивідуального захисту органів дихання можуть бути допущені особи, які пройшли спеціальний інструктаж.
11.5.7 Тривалість роботи у шланговому протигазі без перерви не більше 30 хв.
11.5.8 Протигази на АГНКС зберігаються в спеціальних шафах. Під час зберігання ізолювальних засобів індивідуального захисту органів дихання останні повинні бути в вертикальному положенні, а вентилі балонів повинні бути закриті.
Не дозволяється змащувати ізолювальні засоби індивідуального захисту органів дихання будь-яким маслом.
11.5.9 Відповідальність за стан та утримання шлангових протигазів і ізолювальних засобів індивідуального захисту органів дихання покладається наказом по підприємству на начальника АГНКС або на спеціаліста, окремо призначеного для цього.
11.5.10 Ступінь придатності рятувальних поясів, карабінів та мотузків необхідно визначати зовнішніми оглядами та випробуваннями.
11.5.11 Зовнішній огляд рятувальних поясів, карабінів та мотузків повинен проводитись один раз у десять днів особою, яка відповідає за стан і утримання рятувальних поясів й мотузків на АГНКС, а також кожний раз перед та після їх застосування.
11.5.12 Не дозволяється застосовувати рятувальні пояси в разі виявлення пошкоджень поясної стрічки та ременів для застібання (надрив, надріз тощо, незалежно від їх розміру).
11.5.13 Не дозволяється застосовувати карабіни в разі:
- деформації затворів (не відкривається і не закривається);
- наявності виступів і нерівностей у місці входу кріплення в замок;
- наявності нещільностей і виступів у місці шарнірного кріплення затвору;
- ослаблення натягу пружини затвору;
- наявності на поверхні карабіну нерівностей та гострих виступів.
11.5.14 Не дозволяється використовувати мотузки за наявності обірваних ниток або слідів гнилості.
11.5.15 Рятувальні пояси з кільцями для карабінів повинні підлягати один раз на шість місяців випробуванню на міцність статичним навантаженням у 200 кг, для чого до кільця поясу, застібнутого на обидві пряжки, прикріплюють вантаж вагою 200 кг, який залишається в підвішеному стані протягом 5 хв., після зняття вантажу на поясі не повинно бути ніяких слідів пошкоджень.
11.5.16 Поясні карабіни підлягають випробуванню на міцність один раз на шість місяців статичним навантаженням у 200 кг. Для цього до карабіну прикріплюють вантаж вагою 200 кг і карабін з відкритим затвором залишається під навантаженням протягом 5 хв. Після зняття вантажу карабін не повинен мати зміненої форми. Звільнений затвор повинен правильно і вільно стати на своє місце.
11.5.17 Рятувальні мотузки підлягають випробуванню на міцність один раз на шість місяців статичним навантаженням у 200 кг протягом 15 хв. Після зняття навантаження на мотузкові не повинно бути ніяких слідів пошкоджень. Збільшення довжини мотузка від прикладеного навантаження не повинно перевищувати 5 % від його початкової довжини.
11.5.18 Всі випробування рятувальних поясів, карабінів та мотузків повинні проводитись комісією, що призначається наказом по підприємству, з оформленням відповідного акта.
Всі засоби індивідуального захисту, що не витримали випробування, повинні знищуватись. Кожному поясу і мотузкові, що витримали випробування, повинні надаватись інвентарні номери.
11.6 Вимоги безпечної експлуатації та обслуговування вантажопідіймального обладнання
11.6.1 Роботи із застосуванням вантажопідіймального обладнання, що проводяться на АГНКС, виконуються відповідно до вимог ДНАОП 00.0-1.03.93 "Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів", затверджених Держнаглядохоронпраці від 16.12.93 р. N 128, і цих Правил.
11.6.2 Керівництво підприємства (АГНКС) повинно забезпечити утримування вантажопідіймального обладнання, знімальних вантажозахватних пристроїв, які належать АГНКС, у справному стані та безпечні умови їх роботи шляхом організації відповідного опосвідчення, ремонту та обслуговування.
Для цього необхідно:
- призначити осіб, відповідальних за безпечну експлуатацію вантажопідіймального обладнання, знімальних вантажозахватних пристосувань;
- встановити порядок профілактичних оглядів та ремонтів, які забезпечують утримання вантажопідіймального обладнання в справному стані;
- встановити порядок навчання та періодичної перевірки знань персоналу, який експлуатує вантажопідіймальне обладнання, згідно з ДНАОП 00.0-1.03.93 "Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів" і цими Правилами;
- забезпечити інженерно-технічних працівників правилами та керівними вказівками з безпечної експлуатації вантажопідіймальних машин, а персонал - виробничими інструкціями;
- забезпечити виконання інженерно-технічними працівниками вимог ДНАОП 00.0-1.03.93 "Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів" та цих Правил, а обслуговуючим персоналом - інструкцій.
11.6.3 Для нагляду за безпечною експлуатацією вантажопідіймального обладнання АГНКС повинен бути призначений інженерно-технічний працівник з нагляду за вантажопідіймальними машинами після перевірки знань ДНАОП 00.0-1.03.93 "Правила будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів" комісією та видачі відповідного посвідчення.
11.6.4 Періодична перевірка знань інженерно-технічного працівника з нагляду за вантажопідіймальними машинами проводиться через три роки. Оскільки АГНКС - підприємство з малою кількістю вантажопідіймальних машин, інженерно-технічний працівник з нагляду за вантажопідіймальними машинами повинен призначатися організацією, якій підпорядкована АГНКС, та може бути одним на кілька АГНКС.
11.6.5 У разі виявлення несправностей, а також порушень вимог ДНАОП 00.0-1.03.93 "Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів" і цих Правил під час роботи вантажопідіймального обладнання та його обслуговування, інженерно-технічний працівник з нагляду за ним повинен прийняти заходи з усунення цих несправностей або порушень, а у випадку необхідності повинен припинити роботу вантажопідіймального обладнання.
Вантажопідіймальне обладнання не дозволяється допускати до роботи в разі:
- обслуговування його неатестованими працівниками, а також у випадку, коли не призначені особи, які відповідають за справний стан або безпечне проведення робіт з переміщення вантажів;
- експлуатації вантажопідіймального обладнання, термін технічного опосвідчення якого закінчився;
- невиконання приписів органів технагляду;
- виявлення на вантажопідіймальному обладнанні численних несправностей, які свідчать про відсутність нагляду за її технічним станом;
- наявності тріщин у відповідальних місцях металоконструкцій;
- неприпустимому зношенні крюків, ланцюгів.
12 ВИМОГИ БЕЗПЕЧНОГО ЗАПРАВЛЕННЯ АВТОМОБІЛІВ СТИСНУТИМ ГАЗОМ
12.1 Порядок заправлення автотранспорту та пересувних автогазозаправників (ПАГЗ) стиснутим газом на АГНКС визначається адміністрацією підприємства, до якого належить АГНКС. Заправлення проводиться відповідно до Технологічного регламенту заправлення автомобілів стисненим природним газом на АГНКС та за місцевою Інструкцією з заправлення автомобілів стисненим природним газом на АГНКС, розробленою на основі ПІ 1.1.23-96-2000 "Примірна інструкція з охорони праці при заправці автомобілів стисненим природним газом на АГНКС" і затвердженою відповідно до вимог ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці", а також інструкцією з експлуатації підприємства-виробника ГЗК.
12.2 Заправлення автотранспорту та ПАГЗ стиснутим газом на АГНКС повинне проводитись у порядку черги, за виключенням автотранспорту спеціального призначення (автомобілі пожежної охорони, швидкої медичної допомоги, міліції тощо).
12.3 Заправлення ПАГЗ повинно виконуватись переважно в нічний час на спеціально виділених АГНКС за межами населених пунктів.
Перебування ПАГЗ на території АГНКС необхідно обмежувати періодом часу, необхідним для його заправлення.
12.4 На території АГНКС наповнювач повинен слідкувати за дотриманням водіями автотранспорту та ПАГЗ знаків дорожнього руху. Швидкість руху автотранспорту не повинна перевищувати 5,0 км/год.
12.5 В'їзд автотранспорту та ПАГЗ на заправлення повинен проводитись з дозволу оператора (наповнювача) або з дозволу відповідної світлової сигналізації. В'їзд автотранспорту та ПАГЗ на заправлення здійснюється за схемою руху автотранспорту на даній АГНКС і тільки за відсутності пасажирів у їх кабінах або кузовах.
