Правила безпечної експлуатації та обслуговування обладнання автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій (АГНКС) ДНАОП 1.1.23-1.06-02

5.19 Результати ревізії газопроводу повинні бути зпівставлені з результатами приймання після монтажу або попередньої ревізії, після чого складається акт ревізії газопроводу, який затверджується головним інженером підприємства.

5.20 Якщо результати ревізії газопроводів незадовільні, необхідно провести ревізію ще двох додаткових ділянок газопроводу, з яких одна повинна бути продовженням відревізованої ділянки, а інша - аналогічною відревізованій ділянці, але на іншому агрегаті (колекторі). Під час ревізії додаткових ділянок у першу чергу повинен перевірятись показник, який дав незадовільний результат.

5.21 Якщо одержані результати ревізії додаткових ділянок незадовільні, повинна бути проведена повна ревізія цього газопроводу, а також ділянок інших газопроводів, що працюють в аналогічних умовах.

5.22 Під час повної ревізії розбирається весь газопровід і перевіряється стан труб і всіх деталей, а також арматури, що встановлена на газопроводі. Методи контролю і випробувань повинні бути аналогічні тим, що вказані в 5.16, 5.17, 5.18, 5.19 цього розділу.

5.23 Виявлені під час ревізій газопроводів дефекти повинні бути усунені, а ділянки і деталі газопроводу, що вийшли з ладу, - замінені новими.

5.24 Після перевірки і складання газопровід повинен бути випробуваний на міцність і герметичність відповідно до розділу 3 цих Правил.

5.25 Результати повної ревізії газопроводу, у тому числі дані про заміну труб та їх деталей, результати випробувань газопроводу на міцність і герметичність тощо, повинні оформлюватись відповідним актом.

5.26 Ревізію та ремонт арматури, що встановлена на газопроводах АГНКС, слід проводити під час ревізії газопроводів або під час зупинки окремих агрегатів на ремонт.

5.27 Ревізія та ремонт арматури, що встановлена на газопроводах АГНКС, повинні проводитись за інструкцією підприємства - виробника арматури.

5.28 Ревізію та ремонт арматури можна проводити як на місці її встановлення, так і зі зняттям її з газопроводу.

5.29 Під час ревізії арматури повинні бути виконані такі роботи:

зовнішній огляд арматури;

розбирання її для огляду і ремонту ущільнювальних деталей;

огляд стану окремих деталей: шпинделя, клапана та його кріплення, сідла клапана та його кріплення тощо;

огляд внутрішньої поверхні корпусу арматури з метою виявлення корозії, ерозії та інших дефектів;

збирання арматури після усунення дефектів і заміни зношених деталей з перевіркою герметичності з'єднання клапан-сідло;

опресовування зібраної арматури разом з газопроводом на робочий тиск; при цьому арматура повинна бути у відкритому положенні, а випробувана ділянка газопроводу повинна бути відглушена від апарату та інших агрегатів заглушками (лінзами);

перед опресовуванням проводиться регулювання запобіжних пристроїв на спеціальному стенді на задані за проектом величини, після чого запобіжний пристрій пломбується, а результати регулювання заносяться в журнал або паспорт цього пристрою.

5.30 Результати ревізії арматури повинні бути оформлені актом.

5.31 Виявлена в процесі експлуатації несправна арматура повинна бути відремонтована або замінена.

5.32 Після закінчення ремонту арматура повинна бути перевірена на справність дії і піддана випробуванням відповідно до вимог паспортів підприємств-виробників і цих Правил.

5.33 Результати ремонту і випробування арматури оформляються актом.

5.34 Крім вказаного в 5.29 цього розділу, арматура, що встановлена на газопроводах АГНКС, для перевірки справності її дії повинна щоквартально випробуватись у робочих умовах.

Під час випробування перевіряється герметичність сальникового пристрою і справність дії затворного механізму, при цьому хід шпинделя в засувках і вентилях повинен бути плавний; затворний механізм під час руху повинен переміщуватись без заїдань, поверхні шпинделя і штоку повинні бути чистими і не мати видимих механічних пошкоджень.

5.35 У процесі експлуатації надійність роботи газопроводів на АГНКС повинна перевірятись шляхом періодичних випробувань їх на герметичність.

5.36 Періодичні випробування газопроводів на міцність і герметичність слід приурочувати до часу проведення ревізії газопроводів.

5.37 Періодичні випробування газопроводів на міцність і герметичність проводяться не рідше одного разу на чотири роки від початку експлуатації. Випробування на міцність і герметичність через вісім років від початку експлуатації суміщаються з генеральною ревізією газопроводів.

5.38 Тиск випробувань і порядок проведення випробувань повинні відповідати вимогам розділу 3 цих Правил.

5.39 Періодичні випробування газопроводів на герметичність проводяться під керівництвом начальника АГНКС.

5.40 Результати випробувань газопроводів оформляються актом.

5.41 Газопровід, що підлягає ревізії, періодичним випробуванням або ремонту, повинен бути відключений від діючих газопроводів запірними пристроями з подальшою установкою заглушок, після чого має бути продутий інертним газом.

5.42 Продування газопроводу вважається закінченим, якщо вміст газу в двох послідовно відібраних пробах продувальних газів не перевищує 2 % за об'ємом.

5.43 Під час ревізії, ремонтах і періодичних випробуваннях газопроводів і арматури необхідно додержуватись вимог розділу 4 цих Правил.

5.44 Під час збирання фланцевих з'єднань необхідно всі гайки болтового з'єднання затягувати поступово "хрест-навхрест".

5.45 Заглушки або глухі лінзи, що встановлюються на газопроводі, повинні відповідати максимальному тиску газу і мати хвостовики, що виступають за межі фланців. На хвостовику повинне бути вибите клеймо з указанням максимального тиску газу, діаметра газопроводу та інвентаризаційний номер згідно журналу обліку заглушок (лінз).

Силові заглушки (глухі лінзи), що застосовуються на АГНКС, мають бути промислового виготовлення. Загальний облік силових заглушок, облік їх встановлення і зняття з технологічних комунікацій здійснюється в журналі встановленої форми. Місця встановлення і зняття силових заглушок (лінз) визначаються нарядом-допуском (планом проведення робіт).

5.46 Проводити підтягування кріпильних деталей фланцевих або муфтових з'єднань необхідно за відсутності тиску в газопроводі. Понижувати тиск або підвищувати його слід поступово, за встановленим регламентом.

Не дозволяється виконувати ремонтні роботи на газопроводах, що знаходяться під тиском.

5.47 Не дозволяється зменшувати товщину сальникової набивки арматури розбиванням її молотком.

5.48 Не дозволяється застосовувати будь-які додаткові важелі під час закривання або відкривання арматури.

5.49 Підтягування сальникових болтів або шпильок під час ущільнення набивки повинно проводитись рівномірно.

5.50 Ліквідація льодяних і гідратних пробок на газопроводах повинна проводитись шляхом їх розігріву парою або гарячою водою, після зниження тиску газу в газопроводі до атмосферного.

Допускається застосування метанолу для ліквідації льодяних або гідратних пробок за умови додержання вимог НАОП 1.1.23-5.14-75 "Інструкція про порядок одержання від постачальників, перевезення, зберігання, відпуску та застосування метанолу на газових промислах, магістральних газопроводах та СПЗГ".

5.51 Газозаправні колонки повинні підлягати періодичному зовнішньому огляду. Технічне обслуговування газозаправних колонок повинно проводитись один раз на шість місяців згідно графіка ППР АГНКС.

Заходи безпечного проведення технічного обслуговування газозаправних колонок повинні відповідати вимогам розділів 4 та 10 цих Правил.

5.52 У процесі експлуатації не рідше одного разу на шість місяців рукава (шланги) газозаправної колонки повинні піддаватись гідравлічним випробуванням на тиск, що дорівнює 1,25 робочого тиску, який указаний у паспорті на газозаправну колонку. Випробування заправних шлангів виконуються на спеціальних стендах згідно з вимогами розробленої на підприємстві Інструкції з безпечного виконання гідравлічних випробувань заправних шлангів на спеціальних стендах.

6.1 Цей розділ визначає порядок безпечного обслуговування всіх типів компресорних установок, що знаходяться в експлуатації на АГНКС, та регламентує основні вимоги щодо їх безпечної експлуатації та обслуговування.

6.2 Експлуатація компресорних установок повинна відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.14-70 "Правила будови і безпечної експлуатації поршневих компресорів, що працюють на вибухонебезпечних і токсичних газах", ДНАОП 0.00-1.13-71 "Правила будови і безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок, повітропроводів і газопроводів" та керівництва з експлуатації компресорної установки підприємства-виробника.

6.3 Адміністрація підприємства разом з начальником АГНКС зобов'язані забезпечити правильне утримання, експлуатацію та ремонт компресорних установок, а також безпечність обслуговування та надійність роботи обладнання.

6.4 Для забезпечення правильного утримання, експлуатації та ремонту компресорних установок на АГНКС повинна бути така технічна документація:

паспорт і формуляр компресорної установки;

технічний опис компресорної установки, інструкції з експлуатації, технічного обслуговування, пуску, обкатки, відомості запасних частин;

керівництво (технічні умови) з ремонту компресорної установки, граничні норми зносу основних деталей та вузлів, які швидко зношуються;

опис типового технологічного процесу ремонту;

схема трубопроводів обв'язок із зазначенням місць розташування арматури, апаратів та контрольно-вимірювальних приладів, їх призначення, прохідні перерізи, робочі тиски, температури і напрямки потоків робочого середовища;

акти індивідуальних випробувань;

креслення загального вигляду основних вузлів обладнання та деталей, що швидко зношуються, а також деталей, які в процесі експлуатації піддаються періодичному неруйнівному контролю;

паспорти посудин та апаратів, що працюють під тиском, запобіжних клапанів, арматури, електродвигунів та апаратів повітряного охолодження;

сертифікати на компресорне масло або результати його лабораторного аналізу;

змінний журнал обліку роботи компресорної установки, ремонтний формуляр;

графік планово-попереджувальних ремонтів.

6.5 Технічне обслуговування та ремонт компресорних установок проводяться за графіком планово-попереджувальних ремонтів, що затверджений головним інженером підприємства або посадовою особою, на яку покладено виконання його обов'язків, та узгоджений з ремонтною організацією (за умови виконання ремонтних робіт сторонньою організацією). Результати виконаних робіт за графіком ППР оформляються згідно вимог 2.1.12 цих Правил.

6.6 Перед початком ремонту компресорної установки повинні бути проведені такі підготовчі заходи:

складається попередня дефектна відомість за затвердженою формою. У процесі проведення ремонту попередня відомість може бути відкоригована;

складається план-графік роботи персоналу;

відповідно до попередньої дефектної відомості заготовляються необхідні матеріали та запасні частини;

перевіряється наявність та справність необхідного інструменту, пристосувань, такелажного та вантажопідіймального обладнання;

здійснюються роботи, що забезпечують пожежну безпеку і безпеку праці;

виконуються роботи з ремонту, що передбачені керівництвом (технічними умовами).

6.7 Під час складання попередньої дефектної відомості використовується така документація: ремонтний формуляр на компресорну установку; вимоги (приписи) організацій, що контролюють роботу АГНКС; описи та перелік типових робіт, планово-попереджувальних ремонтів компресорних установок; посібник (технічні умови) з ремонту; відомості запасних частин та норми витрати запасних частин і матеріалів; документи підприємства - виробника компресорної установки, норми граничного зносу деталей і вузлів компресорної установки.

6.8 Попередня дефектна відомість повинна містити перелік передбачуваних робіт на компресорній установці з указанням норм витрати матеріалів і кількості запасних частин, необхідних для ремонту.

Попередня дефектна відомість складається начальником АГНКС і затверджується головним інженером підприємства або посадовою особою, на яку покладено виконання його обов'язків.

6.9 Перед початком ремонту компресорної установки персонал АГНКС разом з представником ремонтної організації зобов'язаний провести перевірки та вимірювання, які указані в керівництві з ремонту компресорних установок підприємства-виробника.

6.10 Зупинка роботи компресорної установки для здавання її в ремонт проводиться персоналом АГНКС відповідно до інструкції з експлуатації компресорної установки.

6.11 У разі аварійних зупинок компресорної установки, що пов'язані з руйнуванням вузлів і деталей, складається акт на аварію, і компресорна установка підлягає не плановому, а аварійно-відновлювальному ремонту.

6.12 Час початку ремонту компресорної установки повинен бути повідомлений ремонтній організації не пізніше як за 15 днів до початку роботи.

6.13 Після зупинки і розкриття компресорної установки експлуатаційний персонал АГНКС разом з представниками ремонтної організації складає уточнену дефектну відомість на підставі попередньої відомості і дефектів, що виявлені під час розкриття компресорної установки.

6.14 Під час експлуатації компресорних установок проводяться такі види технічного обслуговування:

щозмінне;

через кожні 500 год. - технічне обслуговування (ТО-1);

через кожні 1500 год. - технічне обслуговування (ТО-2);

через кожні 3000 год. - поточний ремонт (П-1);

через кожні 6000 год. - поточний ремонт (П-2);

через кожні 12000 год. - середній ремонт (С);

через 36000 год. - капітальний ремонт (К).

Крім вказаних вище видів технічного обслуговування в початковий період експлуатації компресорної установки в обов'язковому порядку проводяться такі разові роботи:

заміна масла в системі змащування механізму руху через перші 50 - 100 год. роботи. При цьому проводиться промивання, чищення рами і мастильних фільтрів і перевіряється стан механізму руху за температурним режимом, що рекомендований підприємством-виробником;

мастильний насос (лубрикатор) регулюється на підвищену витрату масла відповідно до рекомендацій підприємства-виробника, а надалі, виходячи з конкретних умов експлуатації, витрата масла доводиться до норми;

перевірка і регулювання натягу ременів клиноремінних передач (якщо такі є) відповідно до рекомендацій підприємства-виробника;

розбирання, чищення і регулювання роботи автоматичних клапанів у системі скидання конденсату відповідно до рекомендацій підприємства-виробника.

Інтервали між видами технічного обслуговування і ремонтами можуть бути змінені, виходячи з рекомендацій підприємств - виробників компресорних установок та з конкретних умов експлуатації.

Міжремонтний період може бути збільшений або зменшений на підставі Висновку, виданого спеціалізованою організацією за результатами діагностування, виконаного із застосуванням діагностичних приладів за затвердженою методикою.

6.15 Під час щозмінного технічного обслуговування компресорної установки здійснюється контроль за показами контрольно-вимірювальних приладів, за роботою світлової сигналізації та виконавчих механізмів. Крім того, під час щозмінного технічного обслуговування проводяться: обтирання компресорної установки, арматури, трубопроводів ганчір'ям, сухим або змоченим вогнебезпечним розчинником; перевірка рівня масла в рамі компресорної установки (рівень повинен бути 2/3 висоти масломірного скла); візуальний огляд обладнання (холодильників, вологомасловідділювачів, трубопроводів, арматури) з метою виявлення механічних пошкоджень і витікання газу, масла та охолоджувальної рідини і за необхідності їх усунення; контроль справності огороджувальних пристроїв і кріплення апаратів і трубопроводів і за необхідності їх кріплення; контроль стану лакофарбових покриттів і за необхідності їх поновлення; перевірка наявності заземлення.

6.16 Під час технічного обслуговування ТО-1 виконуються такі роботи:

весь обсяг робіт щозмінного технічного обслуговування;

огляд і промивання мастильних фільтрів і за необхідності їх заміна;

промивання лубрикатора та його резервуара (за наявності останнього), приймального фільтра лубрикатора і заміна масла в лубрикаторі;

перевірка на дотик температури (нагрівання) нижніх головок шатунів і корінних підшипників;

перевірка паралельності осей клиноремінних шківів і чищення їх канавок;

перевірка затягнення гайок фундаментних болтів, а також кріпильних елементів рухомих деталей компресорної установки (штоків, поршнів тощо);

усунення дефектів, що виявлені під час обслуговування.

6.17 Під час технічного обслуговування ТО-2 виконуються такі роботи:

весь обсяг технічного обслуговування ТО-1;

ревізія всмоктувальних і нагнітальних клапанів і за необхідності заміна пружин і пластин останніх;

огляд і за необхідності заміна поршневих кілець;

усунення виявлених дефектів.

Обсяги технічних обслуговувань ТО-1 і ТО-2 повинні бути уточнені з вимогами керівництва з експлуатації компресорної установки підприємства-виробника.

6.18 Під час зупинки компресорної установки на поточний ремонт П-1 виконуються такі роботи:

всі роботи, що передбачені технічним обслуговуванням ТО-2;

заміна всмоктувальних і нагнітальних клапанів або їх деталей, якщо інша періодичність не обумовлена в технічній документації підприємства-виробника;

заміна пружин і пластин у комбінованих клапанах;

перевірка поршневих кілець і за необхідності їх заміна;

промивання газопроводу і труб системи продування;

чищення холодильників і водяних оболонок циліндрів від накипу і забруднень;

чищення холодильників і вологомасловіддільників від масляних відкладень;

перевірка щільності і справності запобіжних клапанів;

перевірка зазору між статором і ротором електродвигуна;

усунення виявлених дефектів;

промивка рами компресорної установки і заміна масла в системі змащування механізму руху.

6.19 Під час зупинки компресорної установки на поточний ремонт П-2 виконуються такі роботи:

весь обсяг робіт, що передбачений поточним ремонтом П-1 (крім заміни пластин і пружин у комбінованих клапанах);

перевірка стану поверхонь ковзання гільз циліндрів і за необхідності їх заміна;

перевірка комбінованих клапанів і за необхідності їх заміна;

огляд мембранних клапанів і за необхідності їх заміна;

перевірка стану шатунних болтів на наявність тріщин, забоїн, корозії, пошкоджень різі і за необхідності їх заміна;

ревізія сальників і за необхідності заміна ущільнювальних та маслознімних кілець;

огляд вузлів, арматури, трубопроводів, а також щитів контрольно-вимірювальних приладів;

ревізія нагрівальних та охолоджувальних елементів системи змащування (якщо такі є);

ревізія запірної і регулювальної арматури і зворотних клапанів у системі змащування;

усунення виявлених дефектів.

6.20 Під час зупинки компресорної установки на середній ремонт виконується такий комплекс робіт:

весь обсяг робіт, що передбачений поточним ремонтом П-2;

контроль стану фундаментів;

контроль стану поверхонь ковзання гільзи крейцкопфа;

контроль стану і величини зносу пальця крейцкопфа;

контроль стану і величини зносу крейцкопфних підшипників і втулки;

продування мастильних каналів;

перевірка стану тонкостінних вкладишів нижньої головки шатуна;

перевірка стану шатунів кольоровою або магнітною дефектоскопією з метою виявлення тріщин від втомленості;

контроль стану крейцкопфа з метою виявлення тріщин;

контроль стану і зносу дзеркала циліндрів;

контроль стану канавок під поршневі кільця, якість фіксації поршня на штоку;

контроль величини зносу та биття поршневих штоків; перевірка їх магнітною або ультразвуковою дефектоскопією з метою виявлення тріщин від втомленості;

перевірка величини зносу поршневих кілець і заміна зношених кілець;

перевірка стану сальникових ущільнень, припилювання замків ущільнювальних кілець і заміна зношених кілець;

перевірка стану міжступеневих апаратів і у випадку необхідності їх чищення;

усунення всіх виявлених дефектів;

перевірка і регулювання зазорів, лінійних "мертвих" просторів циліндрів;

випробування на холостому ході і під навантаженням природним газом.

6.21 Під час зупинки компресорної установки на капітальний ремонт проводяться такі роботи:

всі роботи середнього ремонту;

заміна шатунних болтів;

ревізія фундаменту і перевірка його осідання;

перевірка горизонтальності установки;

контроль якості прилягання рами до фундаменту, перевірка затягнення фундаментних болтів;

ревізія циліндрів з вимірюванням зносу дзеркала і заміна гільз у міру потреби;

ревізія поршневих груп;

повна ревізія колінчастого вала, контроль зносу шийок, горизонтальності вала, заміна шпонок, шестерні спіральної та ущільнень вала в міру потреби;

ревізія камер сальників і за необхідності заміна їх пружин і кілець;

ревізія маслонасоса;

ревізія і чищення маслосистеми від шлакових відкладень;

ревізія холодильників і вологомасловіддільників;

чищення теплообмінних поверхонь;

гідравлічні випробування трубопроводів;

гідравлічні випробування посудин у терміни, що передбачені ДНАОП 0.00-1.07-94* "Правила будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском";

ревізія і ремонт запірної і регулювальної арматури;

ремонт електродвигуна, контрольно-вимірювальних приладів і автоматики;

дефектоскопічний контроль: колінчастого вала в місцях можливої концентрації напруг; шатунів і штоків; корпуса крейцкопфа і пальця; контргайки і гайки закладної крейцкопфів; гайки натискної кріплення шток-поршня.

Після завершення капітального ремонту компресорна установка повинна бути обкатана на холостому ході і під навантаженням природним газом.

Порядок пуску в експлуатацію компресорної установки після середнього і капітального ремонтів повинен відповідати вимогам розділу 3 цих Правил.

6.22 Результати технічного обслуговування фіксуються в змінному журналі. Всі виявлені несправності повинні бути усунені негайно або під час найближчого ремонту.

6.23 Результати ремонтів повинні фіксуватись у ремонтному формулярі на компресорну установку.

Крім того, документація з капітального і середнього ремонту складається і затверджується у встановленому порядку підрядною організацією в двох екземплярах, один з яких зберігається на АГНКС.

6.24 Перед розбиранням компресора необхідно:

зняти напругу з електрообладнання; біля вимикача (рубильника) вивісити табличку з написом "Не вмикати! Працюють люди!";

переконатись, що в системі нема тиску, перевірити положення вентилів компресорної установки (вентилі розвантаження, продування, "на свічку" та повітряні - відкриті; вентилі на трубопроводах всмоктування і нагнітання - закриті);

закрити вентилі підведення охолоджувальної рідини і злити її з компресора і холодильників, вивернувши зливні пробки;

від'єднати компресорну установку від газових комунікацій глухими заглушками (лінзами).

6.25 Ремонтні роботи, що пов'язані з розбиранням вузлів компресорної установки, виконуються за нарядом-допуском на газонебезпечні роботи.

6.26 Перед пуском компресорної установки в експлуатацію після закінчення монтажу, розконсервації або ремонту необхідно провести індивідуальні випробування її на холостому ході і під навантаженням відповідно до вимог керівництва з експлуатації підприємства-виробника. Крім того, перед пуском компресорної установки після ремонту або розконсервації необхідно перевірити лінійну величину "мертвого" простору циліндра, яка повинна відповідати даним формуляра на компресорну установку.

6.27 Під час індивідуальних випробувань компресорної установки на холостому ході попередньо проводяться роботи з підготовки (налагоджування) систем:

змащування циліндрів і сальників;

змащування механізму руху;

охолодження;

автоматичного управління.

6.28 Під час підготовки систем змащування циліндрів і сальників необхідно: зняти з лубрикатора верхню кришку, промити лубрикатор і його резервуар зсередини вогнебезпечним розчинником і протерти насухо. Промити ззовні весь механізм насоса, залити в лубрикатор чисте фільтроване масло і перевірити його рівень. Від'єднати мастильні трубки від зворотних клапанів і прокачати масло вручну, повернути рукоятку лубрикатора на 50-60 обертів (точна кількість обертів вказується в керівництві з експлуатації компресорної установки підприємства-виробника). При цьому з усіх трубок повинно капати масло. Після чого приєднати трубки до своїх місць і повернути рукоятку лубрикатора ще на 30-40 обертів. Для змащування циліндрів і сальників повинні застосовуватись масла, що рекомендовані підприємством - виробником компресорних установок.

Види розчинників вказуються в керівництві з експлуатації підприємства-виробника.

6.29 Під час підготовки системи змащування механізму руху необхідно: зняти фільтри очищення масла, промити фільтри та їх гнізда вогнебезпечним розчинником, продути повітрям і установити фільтр на місце; оглянути і промити вогнебезпечним розчинником картер, просушити і залити його чистим фільтрованим маслом до верхньої риски масловказувача; перевірити стан паперового фільтра (якщо такий є) і за необхідності його замінити; установити запірні вентилі на трубопроводах подачі масла в робоче положення.

Для змащування механізму руху повинні застосовуватись масла, що рекомендовані підприємством-виробником компресорної установки.

6.30 Під час підготовки системи охолодження необхідно:

опресувати систему трубопроводів гарячої води нагрівальних елементів (якщо такі є) системи змащування пробним пуском води з тиском, що дорівнює 1,5 Р (Р - робочий тиск гарячої води).

перевірити рівень охолоджувальної рідини в резервуарі та відрегулювати роботу автоматичних сигналізаторів рівня;

під час заповнення системи охолодження охолоджувальною рідиною перевірити за зливом надходження її (рідини) до всіх охолоджуваних точок, відрегулювати її витрату, переконатись у відсутності витікання рідини і провести настроювання приладів сигналізації і блокування системи автоматизації за протоком охолоджувальної рідини.

6.31 Під час підготовки системи автоматичного управління необхідно перевірити:

наявність заземлення щитів та електродвигуна;

зовнішнім оглядом наявність і справність вимірювальних приладів, світлосигнальної арматури, вимикачів, перемикачів і командних кнопок;

за паспортами, клеймами і пломбами, що контрольно-вимірювальні прилади пройшли відповідну перевірку і придатні для експлуатації;

вихідні положення вимикачів, перемикачів, кнопок тощо, що призначені для управління роботою компресорної установки, у залежності від положення яких здійснюється пуск компресорної установки або з місця, або з пульту (щита) управління, що встановлений поза компресорним відділенням.

6.32 Перед пуском компресорної установки на холостому ході необхідно:

перевірити стан затягнення різьових з'єднань кріплення циліндрів та електродвигуна до рами, кришок циліндрів, фланців проміжних холодильників до циліндрів; перевірити затягнення фундаментних і шатунних болтів, а також контрування шатунних болтів і штоків;

зняти по одному клапану на кожній порожнині стиснення;

відкрити люки, щоб мати можливість спостерігати за сальниками під час роботи компресорної установки;

вручну рукояткою провернути колінчастий вал не менше ніж на один повний оберт і переконатись у правильній установці поршнів, після чого рукоятку зняти;

повернути рукоятку лубрикатора на 50-60 обертів, перевірити подачу масла на кожну змащувану точку, спостерігаючи в оглядові вікна лубрикатора. Після цього рукоятку зняти;

перевірити наявність необхідного протоку води в системі охолодження;

перевірити ступінь натягу ременя клиноремінної передачі приводу насоса охолоджувальної рідини відповідно до рекомендацій підприємства-виробника;

за наявності вентилятора наддуву привідного електродвигуна необхідно відкрити засувку на лінії наддуву і пустити вентилятор у роботу;

перевірити вихідні положення вимикачів, перемикачів, кнопок тощо, що призначені для пуску і управління роботою компресорної установки.

Обсяг передпускових операцій повинен бути уточнений з вимогами керівництва з експлуатації компресорної установки підприємства-виробника.

6.33 Пуск компресорної установки без навантаження здійснюється відповідно до інструкції з її експлуатації.

6.34 Індивідуальні випробування компресорної установки на холостому ході повинні проводитись у кілька етапів з метою виявлення і усунення несправностей, що викликані похибками монтажу і складання.

Кількість етапів і їх тривалість повинні бути указані в керівництві з експлуатації компресорної установки підприємства-виробника.

6.35 Під час роботи компресорної установки на холостому ході необхідно контролювати:

напрям обертання електродвигуна і відсутність різкого стуку;

відсутність витікань з системи змащування циліндрів і сальників;

справність роботи мастильного насоса як за манометром, так і через люк за наявністю масла, що розбризкується;

нагрівання корінних підшипників, верхніх і нижніх головок шатунів, крейцкопфів і їх гільз, температура яких не повинна перевищувати температури, що вказана в керівництві з експлуатації компресорної установки підприємства-виробника; у разі виявлення нагрівання будь-якої деталі понад допустиму температуру необхідно вжити заходів з усунення причин нагрівання, перевірити зазори і надходження масла. Після усунення виявлених дефектів здійснюється повторний пуск компресорної установки. При цьому перевірити:

відсутність сторонніх шумів та стуків у циліндрах й механізмі руху;

тиск у системі змащування;

роботу лубрикатора за наявністю крапель масла, через оглядові вікна, за необхідності відрегулювати кількість масла, що подається, відповідно до паспортних даних лубрикатора.

6.36 Після 50 хв. роботи (час залежить від типу компресорної установки) на холостому ході компресорну установку необхідно зупинити для огляду, під час якого перевіряється нагрівання сальників, пар тертя кривошипно-шатунного механізму, допустима температура яких не повинна перевищувати температури, що рекомендована керівництвом з експлуатації компресорної установки підприємства-виробника, затягнення різьових з'єднань, відсутність задирок і рисок на поверхнях тертя.

6.37 Під час випробувань компресорної установки на холостому ході необхідно провести продування холодильників, вологомасловіддільників і трубопроводів згідно з керівництвом з експлуатації компресорної установки підприємства-виробника. При цьому тиск всмоктування і нагнітання - атмосферний. Під час роботи компресорної установки на холостому ході перевіряється справність дії та щільність закриття арматури, що встановлена на продувальних лініях.

Не дозволяється проводити продування під час випробувань компресорної установки на холостому ході в продувальну посудину (бак).

6.38 Результати випробувань компресорної установки на холостому ході оформлюються актом.

6.39 Перед індивідуальними випробуваннями компресорної установки під навантаженням на природному газі остання і газовий тракт повинні бути продуті інертним або природним газом (продування вважається закінченим, якщо вміст кисню в двох послідовно відібраних пробах продувального газу не перевищує 1 % за об'ємом).

6.40 Пуск компресорної установки на природному газі під час індивідуальних випробувань під навантаженням проводиться з відкритими вентилями: на трубопроводах всмоктування, ручного продування всіх ступенів стискання і на байпасі. При цьому вентилі скидання газу "на свічку" і на трубопроводі нагнітання - закриті. За відсутності байпасу вентиль на трубопроводі нагнітання - відкритий.

Підвищення тиску нагнітання до номінального проводиться після закриття всіх вентилів ручного продування (починаючи з першого ступеня стиснення) і поступового закриття вентилю на байпасі.

Інтервали підвищення тиску і тривалість роботи в кожному інтервалі повинні бути указані в керівництві з експлуатації компресорної установки підприємства-виробника.

6.41 Індивідуальні випробування компресорної установки під навантаженням проводяться протягом часу, указаного в керівництві з експлуатації компресорної установки підприємства-виробника. За цей час необхідно:

проконтролювати розподілення тисків за ступенями, які повинні стабілізуватись до кінця випробувань і відповідати даним, що указані у формулярі на компресорну установку;

проконтролювати відповідність температур (за показами термометрів) газу, що нагнітається, після кожного ступеня стиснення температурам, що указані у формулярі;

на підставі вимірів тисків, температур на вході і виході ступенів стискання, витрати газу і споживання електроенергії на режимі, близькому до номінального, розрахувати політропні к. к. д. ступенів і питоме споживання електроенергії на стискання газу. Отримані значення необхідно використовувати для оцінки технічного стану агрегату в міжремонтний період;

проконтролювати справність системи змащування циліндрів і сальників;

проконтролювати справність системи змащування механізму руху (тиск і температура масла повинні бути в допустимих межах);

провести вібраційне діагностування із застосуванням спеціалізованих діагностичних приладів з метою визначення якості ремонту механізму руху та агрегату в цілому. У разі неможливості проведення діагностування виконати вібраційне обстеження відповідно до норм, визначених НАОП 1.1.23-3.01-88 "Автомобільні газонаповнювальні компресорні станції. Норми вібрації. Методика віброобстеження. Віброзахист обладнання. РД 51-132-88";

візуально проконтролювати щільність з'єднань системи подачі масла, охолодження і гарячої води (витікання води і масла не допускаються);

омилюванням проконтролювати щільність газопроводу, імпульсних ліній і трубопроводів продування;

проконтролювати відповідність температур охолоджувальної рідини на вході в кожну лінію охолодження і на виході температурам, що указані в керівництві з експлуатації підприємства - виробника компресорних установок;

проконтролювати відповідність тиску охолоджувальної рідини і умови охолодження кожної точки охолодження в залежності від температур, що створені працюючою компресорною установкою, тиску і умовам охолодження, які рекомендовані підприємством-виробником. За необхідності - відрегулювати систему охолодження;

проконтролювати справність систем повітряного охолодження;

проконтролювати справність систем продування. Під час продувань будь-якого ступеня стиснення має спостерігатись зниження тиску за ступенями стиснення.

6.42 Зупинка роботи компресорної установки після її випробувань під навантаженням проводиться шляхом відкриття вентиля на байпасі та вентиля ручного продування, починаючи з четвертого ступеня стиснення, зупинки роботи електродвигуна, закриття вентилів на всмоктувальному газопроводі і ручних вентилів на продувальних лініях, відкриття вентиля скидання газу на свічку.

6.43 Після усунення всіх несправностей, що виявлені у процесі індивідуальних випробувань, підтягнення всіх з'єднань і повної заміни масла, компресорна установка вважається підготовленою до експлуатації.

Результати індивідуальних випробувань компресорної установки під навантаженням оформлюються відповідним актом.

6.44 Перед пуском компресорної установки в роботу необхідно:

перевірити рівень масла в рамі компресорної установки і резервуарі лубрикатора (за необхідності долити масло);

відкрити ручні продувальні вентилі холодильників;

відкрити вентилі на підвідному та відвідному колекторах охолоджувальної води і біля циркуляційних насосів, а також біля насосів, що знаходяться в резерві;

відкрити вентилі на байпасі і на нагнітальному трубопроводі. Вентиль скидання газу "на свічку" повинен бути закритим;

відкрити вентиль на всмоктувальному трубопроводі.

6.45 Якщо компресорна установка пускається в роботу після тривалої зупинки (понад три доби) або з резерву, крім вимог, що перераховані в 6.44, необхідно виконати такі операції:

відкрити люки рами і змастити гільзи крейцкопфа і штоки маслом з рами;

перевірити затягнення фундаментних болтів і штоків, з'єднань газопроводу, кріплення циліндрів і електродвигуна, контрування шатунних болтів і штоків;

прокачати масло вручну, повернувши ручку лубрикатора на 50-60 обертів, і перевірити подачу масла в кожну змащувану точку, для чого від'єднати мастильні трубки від зворотних клапанів; після цього встановити мастильні комунікації на місце, повернути лубрикатор вручну на 30-40 обертів та зняти ручку;

рукояткою повернути колінчастий вал не менше ніж на 1-2 оберти, при цьому не повинно бути стуків і заїдань. Після цього рукоятку зняти.

6.46 Пуск компресорної установки проводиться відповідно до інструкції з експлуатації компресорної установки, що затверджена у встановленому порядку.

Після пуску компресорної установки необхідно перевірити за показаннями манометра і термометра тиск і температуру масла в системі змащування кривошипно-шатунного механізму і, якщо протягом 30 сек. тиск масла не досягає нижньої межі тиску, що рекомендований керівництвом з експлуатації підприємства-виробника і не спрацьовує система автоматичного блокування, компресорну установку слід негайно зупинити і усунути несправності; перевірити через контрольні вікна подачу масла лубрикатором, закрити ручні продувальні вентилі холодильників, починаючи з першого ступеня, і вентиль на байпас; прослухати роботу компресора і в разі виявлення стуку або звуків, що не властиві нормальній роботі, зупинити компресорну установку і усунути несправності; перевірити за показаннями манометрів і термометрів тиск і температуру газів за ступенями стиснення, які повинні відповідати тискам і температурам, що указані у формулярі (паспорті).

У випадку зупинки компресорної установки через припинення її охолодження не дозволяється відновлення подачі охолоджувальної рідини на компресорну установку до її повного охолодження в зупиненому стані.

6.47 Якщо пуск компресорної установки проводиться після тривалої зупинки або з резерву, то після 30-хвилинної роботи її необхідно зупинити, відкрити люки рами і перевірити на дотик гільзи крейцкопфів, крейцкопфи, корінні підшипники і головки шатунів. У випадку нагрівання будь-якої деталі вище температури, що вказана у формулярі, необхідно усунути причину перегрівання.

6.48 Під час роботи компресорної установки машиніст зобов'язаний:

а) слідкувати за показами контрольно-вимірювальних приладів, що встановлені на щиті і безпосередньо на компресорній установці;

б) контролювати і фіксувати в журналі, форма якого приведена у формулярі, не рідше двох разів на зміну наявність газу в баці антифризу;

в) контролювати і фіксувати в журналі, не рідше одного разу на дві години:

тиск і температуру газу після кожного ступеня стискання;

температуру стиснутого газу після холодильників;

температуру води в нагрівальному контурі системи змащування, якщо така є, яка не повинна бути понад 90 град. C;

температуру охолоджувальної рідини на вході і виході з системи охолодження;

тиск і температуру масла в системі змащування кривошипно-шатунного механізму;

тиск стиснутого повітря, що надходить на наддув електронагрівника;

силу струму і напругу на приводному електродвигуні;

г) регулярно перевіряти роботу лубрикатора і рівень масла в резервуарі лубрикатора і за необхідності додавати масло. Лубрикатор повинен подавати масло в такій кількості, щоб на стінках циліндра і нагнітальних клапанах виникала тонка плівка масла. Якщо в лубрикатор попала вода, компресорну установку слід негайно зупинити, злити з резервуара лубрикатора масло, промити лубрикатор і залити його свіжим маслом;

д) слідкувати за рівнем масла в рамі компресорної установки, який повинен знаходитись між рисками масловказувача;

е) слідкувати за справністю запобіжних клапанів і збереженістю пломби запобіжного клапана (ревізія і перевірка справності запобіжних клапанів виконується відповідно до 5.13 цих Правил);

ж) під час обкатування компресорної установки проводити вручну продування холодильника першого ступеня стискання і вологомасловіддільників всіх ступенів стискання через кожну годину;

і) під час робочого режиму роботи компресорної установки проводити вручну контрольні продування холодильників і вологомасловіддільників, починаючи з першого ступеня стискання, через кожні чотири години, безпосередньо після закінчення автоматичного продування. За наявності залишків конденсату у вологомасловіддільниках слід збільшити частоту автоматичних продувань, а також збільшити час продувань;

к) слідкувати за герметичністю з'єднань;

л) один раз за зміну проводити очистку пластинчасто-щілинного фільтра шляхом повороту рукоятки;

м) слідкувати за станом фундаменту (наявністю тріщин) і затягненням фундаментних болтів;

н) утримувати компресорну установку, застосовуваний інструмент і приміщення цеху в чистоті. Не допускати попадання масла на фундамент.

6.49 Машиніст зобов'язаний зупинити компресорну установку, не чекаючи спрацьовування автоматичного захисту, якщо:

манометри на будь-якому ступені стискання, а також нагнітальній лінії, показують тиск вище допустимого;

манометр системи змащування показує тиск нижче величини, що указана в керівництві з експлуатації компресорної установки підприємства-виробника;

підвищився або знизився тиск газу на всмоктуванні, порівняно з заданими величинами;

припинилась подача охолоджувальної рідини або виявилась несправність системи охолодження;

припинилась подача повітря на наддув електродвигуна, а також на охолодження газу (за наявності системи повітряного охолодження газу);

прослуховується стук, удари в компресорній установці та у двигуні або виявлені їх несправності, які можуть призвести до аварії;

температура стиснутого газу вище допустимої норми;

прилади на щиті компресорної установки указують на перевантаження електродвигуна;

вийшли з ладу контрольно-вимірювальні прилади, а також засоби автоматичного захисту;

з'явився запах паленого або дим на компресорній установці або електродвигуні;

помітно збільшилась вібрація компресорної установки;

виявлені небезпечні тріщини на фундаменті;

не працює система вентиляції;

відключена чи несправна система автоматичного контролю загазованості;

сталася розгерметизація ущільнень і газ попадає в приміщення;

відсутній підпір повітря в шлюз-тамбурі;

відсутнє освітлення в приміщенні;

виникла пожежа.

6.50 Зупинка роботи компресорної установки проводиться аналогічно вимогам 6.42 цього розділу. При цьому перед зупинкою роботи електродвигуна необхідно закрити вентиль на нагнітальному трубопроводі. Після зупинки компресорної установки необхідно закрити вентиль на трубопроводі подачі охолоджувальної рідини.

6.51 Якщо компресорна установка зупиняється на тривалий час (понад три доби), то необхідно все обладнання продути газовим середовищем, яке рекомендоване підприємством-виробником, циліндри і рухомі частини густо змастити, прокрутивши ручку лубрикатора на 40-50 обертів, і повернути вал компресорної установки на 1-2 оберти. Якщо в приміщенні компресорної установки температура нижче +5 град. C, необхідно злити воду з системи охолодження компресорної установки.

6.52 Під час аварійної зупинки компресорної установки перш за все вимикають електродвигун, потім виконуються операції, що передбачені в 6.50 цього розділу.

6.53 Не дозволяється залишати без нагляду працюючу компресорну установку.

6.54 Не дозволяється здійснювати пуск компресорної установки в роботу з несправною автоматикою безпеки (засобів блокування і сигналізації).

6.55 Не дозволяється відкривати люки рами працюючої компресорної установки.

6.56 Не дозволяється проводити підтягування болтових з'єднань, що знаходяться під тиском.

6.57 Компресорна установка перед пуском у роботу після розкриття для огляду або ремонту хоча б одного вузла, що працює в середовищі природного газу, повинна бути продута газовим середовищем, яке рекомендоване підприємством-виробником.

6.58 Не дозволяється проводити ремонт, чищення частин, що рухаються, і усунення інших дефектів працюючої компресорної установки.

7.1 Експлуатація посудин, що працюють під тиском на АГНКС, повинна проводитись відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.07-94* "Правила будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском" із змінами та доповненнями, затвердженого Держнаглядохоронпраці від 11.07.97 р. N 183.

7.2 Внутрішній огляд і гідравлічні випробування посудин, що експлуатуються на АГНКС, а також порядок допуску посудин до подальшої роботи, регламентовані ДНАОП 0.00-1.07-94* "Правила будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском".

7.3 Якщо неможливе (через конструктивні особливості посудини) проведення внутрішніх оглядів, останні замінюються гідравлічним випробуванням пробним тиском і оглядом у доступних місцях. Величина пробного тиску указується в паспорті посудини.

7.4 Дефекти, що виявлені під час внутрішніх оглядів посудин, повинні бути усунені. Результати і терміни наступних технічних опосвідчень повинні записуватись у паспорт посудини особою, яка проводила дане технічне опосвідчення.

7.5 Під час зупинки посудини, що працює під тиском, на ремонт, чищення, технічне опосвідчення тощо необхідно:

- звільнити посудину від рідини шляхом її продування;

- відключити посудину від діючих комунікацій за допомогою стандартних заглушок або лінз. Якщо стандартні заглушки або лінзи встановити неможливо, допускається відключення за допомогою двох запірних пристроїв, які встановлені з двох сторін обладнання, що відключається, з розташованою між ними продувальною свічкою;

- знизити тиск газу в посудині до атмосферного (контроль за відсутністю тиску проводиться за манометрами шляхом відкриття контрольних вентилів), при цьому швидкість зниження тиску повинна прийматись відповідно до рекомендацій підприємства-виробника;

- звільнити посудину від залишків рідини;

- продути посудину повітрям або інертним газом, у випадку попадання рідкої або твердої фази пальних речовин її необхідно попередньо промити (пропарити);

- провести аналіз повітря в посудині на вміст газу.