Про удосконалення організації служби променевої діагностики та променевої терапії

12. Списування та утилізація фотоматеріалів здійснюються у встановленому порядку. Термін зберігання рентгенівських знімків визначений у 2 роки при відсутності патології і у 5 років для знімків, що відбивають патологічні зміни. Такий же термін встановлюється і для зберігання флюорограм. Знімки хворих дітей зберігаються 10 років. Постійно діюча експертна комісія, затверджена наказом по установі, здійснює систематичний відбір та списання рентгенограм та інших матеріалів із вичерпаним строком зберігання.

1. Загальні положення.

1.1. Відділення (лабораторія) радіонуклідної діагностики створюється як самостійний підрозділ у республіканських (Автономна республіка Крим), обласних лікарнях, онкологічних диспансерах, міських лікарнях (у містах з населенням понад 200 тис. за умови обслуговування не менше ніж 400 тис. населення), в клініках науково-дослідних іститутів тощо. В спеціалізованих медичних установах (онкодиспансери, онкоцентри, установи ендокринологічного та гематологічного профілю тощо) до складу відділення можуть також бути включені ліжка для хворих, які отримують радіофармпрепарати (РФП) у відкритому вигляді.

1.2. Персонал відділення (лабораторії) складається із лікарів радіонуклідної діагностики, лікарів-лаборантів, медичних сестер, молодших сестер по догляду за хворими (або санітарок), інженерів-радіологів, техніків-дозиметристів. Очолює відділення лікар радіонуклідної діагностики першої або вищої кваліфікаційної категорії.

2. Основні завдання.

2.1. Проведення кваліфікованого радіонуклідного обстеження із застосуванням радіофармпрепаратів, радіоімунних наборів.

2.2. Впровадження у практику нових високоефективних методів досліджень, у тому числі спеціальних (емісійна томографія тощо).

2.3. Проведення ефективного лікування хворих за допомогою РФП при наявності у складі відділення блоку для лікування РФП у відкритому вигляді.

2.4. Забезпечення оптимального використання РФП та радіодіагностичної апаратури.

2.5. Проведення обстеження населення на інкорпорацію радіонуклідів у разі виникнення аварійних ситуацій, які супроводжуються радіоактивним забрудненням території, приміщень, обладнання тощо.

2.6. Реєстрація та облік обстежених.

2.7. Оформлення та надання висновків за результатами обстежень не пізніше наступного дня після дослідження.

2.8. Виявлення та аналіз причин розбіжностей висновків радіонуклідного обстеження із результатами інших діагностичних, клінічних та морфологічних досліджень.

2.9. Участь у проведенні клінічних розборів, клініко-рентгенологічних, клініко-патолого-анатомічних конференцій тощо.

2.10. Систематичний аналіз кількісних та якісних показників відділення.

2.11. Підготовка і надання на вимогу керівництва необхідних матеріалів для складання статистичних звітів.

2.12. Постійне підвищення кваліфікації персоналу.

2.13. Надання консультативної допомоги фахівцям клінічних підрозділів з питань радіонуклідної діагностики і терапії відкритими РФП.

2.14. Впровадження заходів, спрямованих на збереження матеріальних цінностей, дотримання правил техніки безпеки, виконання вимог радіаційної безпеки, забезпечення гарантії якості радіонуклідних досліджень.

2.15. Ретельне збереження документації, носіїв діагностичних зображень, ведення оперативного архіву.

3. Приміщення, обладнання, штати

3.1. Перелік приміщень відділення (лабораторії) визначається діючими будівельними нормами і правилами (БНІП), санітарними правилами і нормами на проектування лікувально-профілактичних установ (СанПІН).

3.2. Відділення (лабораторія) радіонуклідної діагностики складається з 3-х блоків-зон:

1) блоку радіонуклідного забезпечення, 2) блоку радіодіагностичних досліджень, 3) блоку загальних приміщень (матеріальна, кабінети лікарів, кімната персоналу, приміщення для хворих, які очікують дослідження та ін.).

Блок радіонуклідного забезпечення - це сукупність спеціально обладнаних приміщень для здійснення технологічного процесу приймання, зберігання, виготовлення та введення РФП, а також для дезактивації та збереження радіоактивних відходів.

Блок радіодіагностичних досліджень - це сукупність спеціально обладнаних приміщень для здійснення технологічного процесу безпосереднього радіонуклідного дослідження.

До складу відділення може бути включено блок для лікування РФП у відкритому вигляді з "активними" ліжками, необхідними приміщеннями, обладнанням та персоналом згідно з нормативами стосовно блоку для роботи з відкритими джерелами випромінювання відділення променевої терапії.

3.3. Для виконання спеціальних методик повинні надаватися окремі приміщення (процедурні) згідно з призначенням та з урахуванням санітарно-гігієнічних норм. Відділення комплектується обладнанням, необхідним для якісного виконання покладених на нього завдань.

3.4. Штати медичного персоналу відділення (лабораторії) встановлюються згідно з нормативами та виходячи із обсягу робіт та розрахункових норм часу на виконання радіонуклідних досліджень.

4. Штатні нормативи.

4.1. Посади лікарів радіонуклідної діагностики встановлюються виходячи з обсягу робіт та розрахункових норм часу на виконання радіонуклідних досліджень.

4.2. Посади лікарів-лаборантів встановлюються в залежності від обсягу робіт та розрахункових норм часу на проведення радіоімунологічних досліджень in vitro.

4.3. Посади медичних сестер встановлюються в залежності від обсягу робіт та розрахункових норм часу на радіонуклідні дослідження і додатково по 0,5 посади медичної сестри на кожну посаду лікаря радіонуклідної діагностики та лікаря-лаборанта.

4.4. Для забезпечення діяльності блоку радіонуклідного забезпечення до штату відділення (лабораторії) додатково вводяться 2 посади медичних сестер, одна з них сестра-зберігач.

4.5. Посади лаборантів встановлюються у разі виконання досліджень in vitro в залежності від обсягу робіт та розрахункових норм часу на їх проведення, але не менш ніж 1 посада лаборанта на кожну посаду лікаря-лаборанта.

4.6. Посади молодших медичних сестер по догляду за хворими (або санітарок) встановлюються із розрахунку 0,5 посади на 1 посаду лікаря радіонуклідної діагностики та лікаря-лаборанта; додатково - 1 посада санітарки на кожні 750 радіоімунних досліджень in vitro.

4.7. Для технічного забезпечення діяльності відділення (лабораторії) до його штату вводиться посада інженера-радіолога (інженера з електронно-обчислювальної техніки). Для обслуговування складного обладнання (гамма-камери, емісійні томографи, ОФЕКТ, багатоканальні спектрометри та ін.) додатково вводяться посади інженерів-радіологів (інженерів з електронно-обчислювальної техніки) із розрахунку 1 посада на один діючий апарат.

4.8. У разі використання генераторів короткоживучих ізотопів у штат відділення (лабораторії) вводиться посада техніка-дозиметриста.

4.9. Посада сестри-господарки встановлюється при наявності у штаті 20 працюючих замість 0,5 посади молодшої сестри по догляду за хворими (або санітарки); при наявності в штаті 21 і більше посад посада сестри-господарки вводиться без виключення із штатного розкладу 0,5 посади санітарки.

4.10. Посада молодшої медичної сестри (або санітарки) блоку радіонуклідного забезпечення встановлюється відповідно до посади медичної сестри-зберігача.

4.11. Посада завідуючого відділенням (лабораторією) встановлюється при наявності 2 і більше посад лікарів радіонуклідної діагностики замість 0,5 однієї з них.

4.12. Посада старшої медичної сестри встановлюється згідно з посадою завідуючого замість 0,5 посади медичної сестри.

5. Організація роботи.

5.1. Завідуючий відділенням (лабораторією) підпорядкований безпосередньо керівництву установи.

5.2. У своїй роботі персонал відділення (лабораторії) керується цим Положенням про відділення (лабораторію) радіонуклідної діагностики, затвердженим даним наказом.

5.3. Діяльність персоналу регламентується його функціональними обов'язками, які випливають із завдань, покладених на відділення (лабораторію), складаються завідуючим, затверджуються за підлеглістю.

Зауваження:

1. Наведені розрахункові норми часу на перелічені радіонуклідні дослідження є приблизні, бо суттєво залежать від технічних характеристик радіодіагностичних пристроїв, що застосовуются, та активності РФП, які використовуються у кожному конкретному випадку.

2. У розрахункові норми часу включено час на безпосереднє проведення дослідження, ведення документації, інші заходи, пов'язані з виконанням дослідження, в т. ч. на обробку інформації на ЕОМ, складання медичного висновку.

3. 20% робочого часу надається додатково для підготовчої роботи, яка включає: підготовку апаратів до роботи, заміну коліматорів, позрахунок активностей РФП, підготовку РФП та радіоактивних маркерів для розмітки, підготовку магнітних носіїв для накопичення інформації і т. ін.

4. При виконанні дослідження на гамма-камері без аналізу інформації на ЕОМ час, передбачений даними нормами для лікарів радіонуклідної діагностики, скорочується на 25%.

5. При впровадженні нових методів радіонуклідної діагностики норми часу на дослідження встановлюються адміністрацією закладу за результатами хронометражу з урахуванням технічних особливостей діагностичної апаратури та активності введеного РФП, обов'язково погоджується з головним спеціалістом з радіонуклідної діагностики області (міста) та затверджуються за підлеглістю.

1. Відділення променевої терапії є самостійним структурним підрозділом лікувально-профілактичного закладу (онкодиспансеру, онкоцентру), клініки науково-дослідного інституту тощо і призначається для проведення променевої терапії із застосуванням зовнішнього (дистанційного) опромінювання, закритих та відкритих джерел радіоактивного випромінювання.

2. Потужність відділення визначається місцевими органами охорони здоров'я в залежності від чисельності контингенту хворих, що потребують радіотерапії. Відділення променевої терапії створюється при онкологічних диспансерах, онкологічних центрах та клініках науково-дослідних інститутів, які обслуговують окремі регіони, області, міста. Оптимальною є потужність 200 радіологічних ліжок на 1 млн. населення. Кількість ліжок для лікування відкритими радіофармпрепаратами (РФП) складає 8 - 10% від загальної кількості радіологічних ліжок. Потужність відділення променевої терапії у науково-дослідних інститутах визначається МОЗ України в залежності від обсягу і напрямків науково-дослідної роботи. У складі лікарень на 600 ліжок і більше, які не мають відділень для лікування онкологічних хворих, але при наявності ендокринологічного та гематологічного відділень може бути організоване відділення променевої терапії вузького профілю з метою радіотерапії еритремій, тиреотоксикозів та інших непухлинних захворювань.

3. Відділення променевої терапії повинно бути обладнане відповідно до діючих санітарних правил та НРБ при роботі з джерелами іонізуючого випромінювання і укомплектоване необхідною апаратурою та спеціально підготовленими кадрами, що мають дозвіл на роботу з цими джерелами.

4. Структура відділення променевої терапії, у якому застосовуються всі основні методи радіотерапії, повинна передбачати такі підрозділи:

а) блок дистанційної променевої терапії, до складу якого входять кабінети рентгенотерапії, телегамма-терапії, прискорювачів заряджених часток, передпроменевої підготовки тощо;

б) блок для роботи із закритими джерелами випромінювання, де виконується контактна променева терапія (КПТ), включає спеціальні приміщення для роботи на гамма-терапевтичних шлангових апаратах, для роботи з використанням неавтоматизованих засобів КПТ, процедурну, пультову, операційну або маніпуляційну, сховища, муляжну, палати з "активними" ліжками, кабінет передпроменевої підготовки тощо;

в) блок для роботи з відкритими джерелами випромінювання, де виконується лікування радіофармпрепаратами (РФП), включає сховища, фасувальну, мийну, процедурну, палати з "активними" ліжками, радіометричні кімнати тощо;

г) стаціонар, ліжка в якому призначені для хворих, що підлягають променевій терапії, для хворих з променевими реакціями та ускладненнями, а також для обстеження хворих, якщо останнє неможливо в амбулаторних умовах.

5. Госпіталізація хворих у відділення променевої терапії здійснюється тільки за висновками лікаря променевої терапії після погодження із завідуючим.

6. По завершенні радіотерапії хворі у разі необхідності переводяться до інших відповідних відділень для продовження лікування або виписуються у встановленому порядку під нагляд профільних спеціалістів лікувально-профілактичих закладів за місцем проживання.

7. Переведення хворих з "активних ліжок" до інших відділень або виписка хворих, що отримали лікувальні дози у відкритому вигляді, дозволяється тільки після радіаційного контролю за умови зменшення зовнішньої радіації від тіла хворого до рівнів, означених у відповідних регламентуючих документах.

8. У відділенні променевої терапії ведеться документація з обліку, отримання та витрат відкритих та з руху закритих радіоактивних джерел відповідно до діючих санітарних правил роботи з радіоактивними речовинами.

9. У відділенні променевої терапії мають бути:

а) документація згідно з вимогами діючих санітарних правил і норм, норм радіоактивної безпеки;

б) правила внутрішнього розпорядку для хворих відділення.

10. Адміністрація лікувального закладу зобов'язана:

а) забезпечити належний захист приміщень відділення променевої терапії, а також суміжних з ним приміщень, обладнання відповідними захисними пристроями, апаратурою, засобами індивідуального контролю та організувати роботу з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань відповідно до діючих санітарних правил і норм;

б) забезпечити, з метою зниження річної дози опромінювання та підвищення кваліфікації персоналу, організацію праці за циклічним методом, який передбачає систематичну змінюваність і взаємозмінюваність персоналу на окремих ділянках роботи у відділенні (наприклад, робота по обслуговуванню хворих в "активних палатах" має чергуватися з роботою у "неактивних палатах", робота у маніпуляційній - з роботою у рентгенотерапевтичному кабінеті і т.д.), не допускати використання однієї й тієї ж особи протягом робочого дня на 2 ділянках із особливо шкідливими умовами праці (наприклад, не можна використовувати середній і молодший медичний персонал для роботи у маніпуляційній та обслуговування хворих в "активних палатах" чи суміщати роботу у маніпуляційній з роботою у кабінеті телегамма-терапії і т.п.);

в) не допускати до роботи у відділенні осіб, які не пройшли попередній медичний огляд (для вирішення питання про припустимість роботи в сфері іонізуючих випромінювань), а також осіб, які не мають спеціальної підготовки по дотриманню правил радіаційної безпеки.

г) забезпечити проведення і контроль за проходженням періодичних медичних оглядів персоналом відділення у встановлені строки.

11. Відділення очолює завідуючий, який має першу або вищу кваліфікаційну категорію з променевої терапії.

12. Штати медичного та технічного персоналу відділення променевої терапії встановлюються згідно з штатними нормативами та виходячи із обсягу робіт і розрахункових норм навантаження.

13. У своїй роботі персонал відділення керується цим Положенням, іншими нормативними документами. Діяльність персоналу регламентується його функціональними обов'язками, які випливають із завдань, покладених на відділення, складаються завідуючим, затверджуються за підлеглістю.

1. Лікарський персонал.

1.1. Посади лікарів променевих терапевтів встановлюються відповідно до ліжкового фонду відділення, кількості апаратів для променевої терапії та з урахуванням рекомендованих норм навантаження на лікаря, які розраховуються в умовних одиницях. Нормативним показником навантаження одного променевого терапевта є 35 - 37 одиниць за шестигодинну зміну.

1.2. Одна посада променевого терапевта встановлюється:

- для обслуговування 10-12 ліжок у стаціонарі відділення із щоденним виконанням двох-трьох процедур на шлангових гамма-терапевтичних апаратах типу АГАТ-В, АГАТ-ВУ, АГАМ, СЕЛЕКТРОН тощо;

- для обслуговування 12-14 ліжок у стаціонарі відділення, а також двох "активних" ліжок у блоці із закритими джерелами випромінювання при наявності неавтоматизованих засобів контактної променевої терапії;

- для обслуговування 10-12 ліжок у стаціонарі відділення із щоденним виконанням 20 простих процедур опромінення хворих на апаратах дистанційної променевої терапії, для роботи виключно у блоці дистанційної променевої терапії предбачається одна посада лікаря - променевого терапевта на кожен апарат на одну зміну незалежно від чисельності ліжок у відділенні.

1.3. У блоці для роботи з відкритими джерелами випромінювання встановлюється одна посада лікаря-променевого терапевта для лікування двох онкологічних хворих потужними джерелами гамма-випромінювання, наприклад, радіоактивними ізотопами йоду (I-131) або золота (Au-198), або чотирьох онкологічних хворих потужними бета-випромінювачами, наприклад, радіоактивним ізотопом фосфору (P-32).

1.4. У кабінеті передпроменевої підготовки встановлюється одна посада лікаря-рентгенолога на кожні 100 хворих, які потребують передпроменевої підготовки протягом місяця.

1.5. Посада завідуючого відділенням променевої терапії встановлюється при наявності у складі відділення не менше 20 ліжок і структурних підрозділів, передбачених Положенням про відділення променевої терапії, затвердженим даним наказом.

1.6. Посада завідуючого блоком дистанційної променевої

терапії встановлюється при наявності у штаті блоку не менше 3-х посад лікарів - променевих терапевтів, які працюють виключно на апаратах дистанційної терапії, замість 0,5 посади лікаря - променевого терапевта.

1.7. Посада завідуючого блоком для роботи із відкритими джерелами випромінювання встановлюється при наявності у складі блоку не менше 6-ти "активних" ліжок.

1.8. Посада завідуючого блоком для роботи із закритими джерелами випромінювання встановлюється незалежно від наявності "активних" ліжок і кількості апаратів для контактної променевої терапії.

2. Середній медичний персонал

2.1. Один черговий пост палатних медичних сестер стаціонару відділення встановлюється із розрахунку обслуговування однією медичною сестрою 20 ліжок.

2.2. Посади маніпуляційних та процедурних медичних сестер встановлюються по одній посаді на кожні 30 ліжок, але не менше ніж по одній на відділення.

2.3. Посада старшої медичної сестри стаціонару встановлюється відповідно до посади завідуючого відділенням.

2.4. Посади рентгенлаборантів для обслуговування дистанційних гамма-терапевтичних апаратів типу АГАТ-С, АГАТ-Р, ЛУЧ, РОКУС, лінійних прискорювачів, бетатрону, рентгенотерапевтичних та рентгенодіагностичних апаратів встановлюються із розрахунку одна посада рентгенлаборанта на апарат за зміну.

2.5. У блоці для роботи із закритими джерелами випромінювання встановлюється:

- при наявності "активних" ліжок для хворих, які отримують лікування за допомогою неавтоматизованих засобів контактної променевої терапії, один черговий пост медичних сестер для обслуговування чотирьох "активних" ліжок за умови використання за зміну джерел випромінювання із загальною активністю не більше 200 мг. екв. радію (7,4 МБк);

- посада маніпуляційної сестри для участі у виконанні неавтоматизованої контактної променевої терапії за умови використання за зміну джерел випромінювання із загальною (сумарною) активністю не більше 200 мг. екв. радію (7,4 МБк);

- посада медичних сестер по обслуговуванню гамма-терапевтичних апаратів встановлюється із розрахунку - одна посада на апарат за зміну.

- посада старшої медичної сестри встановлюється при наявності у складі блоку "активних" ліжок незалежно від їх кількості, водночас старша сестра є відповідальним зберігачем радіоактивних джерел;

2.6. У блоці для роботи із відкритими джерелами випромінювання встановлюються:

- при наявності "активних" ліжок незалежно від їх кількості черговий пост медичних сестер на кожні 25 ГБк сумарної активності використаних для лікування хворих радіоактивних ізотопів за зміну, але не менш ніж 1 пост на блок;

- одна посада маніпуляційної медичної сестри на кожні 25 ГБк сумарної активності використаних радіоізотопів за зміну;

- при наявності "активних" ліжок одна посада медичної сестри-зберігача на кожні 6 ліжок;

- посада старшої медичної сестри блоку відповідно до посади завідуючого блоком.

3. Молодший медичний персонал

3.1. Посади молодшого медичного персоналу стаціонару відділення встановлюються відповідно до штатних нормативів молодшого медичного персоналу загальнотерапевтичних відділень лікувально-профілактичних закладів.

3.2. Для обслуговування шлангових гамма-терапевтичних апаратів посади молодшого медичного персоналу (санітарок) встановлюються з розрахунку - одна посада на апарат за зміну.

3.3. Для обслуговування дистанційних гамма- та рентгенотерапевтичних апаратів посади молодшого медичного персоналу (санітарок) встановлюються з розрахунку - одна посада на два апарати за зміну.

3.4. Для обслуговування прискорювачів (лінійного чи циклічного) посади молодшого медичного персоналу (санітарок) встановлюються з розрахунку - одна посада на прискорювач за зміну.

3.5. Для обслуговування блоку закритих джерел випромінювання посади молодшого медичного персоналу (санітарок) встановлюються з розрахунку - одна посада на кожну посаду медичної сестри (крім старшої медичної сестри блоку).

3.6. Для обслуговування блоку відкритих джерел посади молодшого медичного персоналу (санітарок) встановлюються з розрахунку - одна посада на кожну посаду медичної сестри (крім старшої медичної сестри блоку).

3.7. Посада сестри-господарки у блоках закритих та відкритих джерел випромінювання встановлюється незалежно від чисельності "активних" ліжок.

4. Технічний персонал

4.1. Посада інженера-радіолога з клінічної дозиметрії встановлюється з розрахунку - одна посада на двох хворих, які потребують дозиметричного планування променевої терапії за зміну.

4.2. Для нагляду за технічним станом та обслуговування апаратів для променевої терапії встановлюються:

- по одній посаді інженера-радіолога та техніка-радіолога на прискорювач (бетатрон) за зміну;

- по одній посаді інженера-радіолога на кожні два гамма-терапевтичні апарати за зміну;

4.3. Для забезпечення постійного радіаційного контролю у відділенні встановлюються:

- посада інженера-радіолога та посада техніка-радіолога (дозиметриста) на кожні 15 "активних" ліжок у блоці для роботи із відкритими джерелами випромінювання, але не менше однієї посади техніка-радіолога (дозиметриста) на блок;

- одна посада техніка-радіолога (дозиметриста) на блок для роботи із закритими джерелами випромінювання;

- одна посада техніка-радіолога (дозиметриста) на блок дистанційної променевої терапії.

1. Загальні положення

1.1. Обласне (міське) рентгенорадіологічне відділення (РРВ) є структурним підрозділом республіканської (Автономна Республіка Крим), обласної, міської (Київ, Севастополь) лікарень або організується у складі управління охорони здоров'я адміністративної території.

1.2. РРВ очолює лікар-рентгенолог (лікар радіонуклідної діагностики). Фінансове та матеріально-технічне забезпечення РРВ здійснюється за рахунок медичного закладу, на базі якого РРВ розгорнуто, або за рахунок управління охорони здоров'я адміністративної території, якщо відділення існує у складі останнього.

1.3. Персонал РРВ складається із лікарів-рентгенологів, лікарів радіонуклідної діагностики, променевих терапевтів, інженерів-радіологів, техніків-дозиметристів, прибиральниці.

2. Основні завдання

2.1. Проведення заходів, які спрямовані на зменшення променевого навантаження на пацієнтів та медичний персонал структурних підрозділів рентгенорадіологічного профілю у лікувально-профілактичних установах у межах контрольованої адміністративної території.

2.2. Участь у розробці медико-технічних завдань на проектування та реконструкцію відділень (лабораторій, кабінетів) променевої діагностики, променевої терапії, здійснення відомчого контролю за їх будівництвом, реконструкцією, санітарно-технічним станом, безпекою експлуатації.

2.3. Здійснення відомчого контролю за якістю монтажу, ремонту та технічного обслуговування рентгенорадіологічної апаратури.

2.4. Організація та проведення заходів по технічному удосконаленню служби променевої діагностики, променевої терапії.

2.5. Впровадження сучасних методів контролю якості технічних засобів променевої діагностики та променевої терапії.

2.6. Підготовка спеціалістів відповідних відділень (лабораторій, кабінетів) з питань експлуатації апаратів та обладнання для променевої діагностики і променевої терапії, техніки безпеки, дотримання санітарних правил.

2.7. Обгрунтування та корекція замовлень на апаратуру та об'єднання, витратні матеріали, радіофармпрепарати для відділів лабораторій, кабінетів) рентгенорадіологічного профілю на адміністративній території, яка обслуговується РРВ.

2.8. Методичне керівництво експлуатацією та контроль якості роботи рентгенорадіологічного обладнання в кабінетах, відділеннях та лабораторіях радіологічного профілю.

2.9. Участь у прийнятті до експлуатації рентгенівських та радіологічних відділень, кабінетів, лабораторій.

2.10. Оформлення та видача технічних паспортів на рентгенівські кабінети та радіологічні лабораторії.

2.11. Проведення регулярних дозиметричних вимірювань в рентгенівських кабінетах та радіологічних лабораторіях в обсязі та у строки, встановлені діючими нормами та правилами, в тому числі контроль лікувальних доз іонізуючого випромінювання.

2.12. Здійснення контролю за дотриманням вимог санітарних норм та правил персоналом, що працює з іонізуючим випромінюванням.

2.13. Здійснення контролю за забезпеченням захисту від опромінювання пацієнтів та медперсоналу при рентгенівських та радіологічних дослідженнях, променевій терапії.

2.14. Подання матеріалів до органів санепіднагляду для вжиття заходів щодо усунення порушень вимог, норм та правил радіаційної безпеки в рентгенівських та радіологічних відділеннях (кабінетах, лабораторіях).

2.15. Контроль за променевим навантаженням, яке отримує персонал та пацієнти у процесі променевої діагностики та терапії.

2.16. Контроль за правильністю обліку ефективних еквівалентних доз (ЕЕД), які отримали пацієнти при радіологічних дослідженнях та лікуванні.

2.17. Облік колективних ЕЕД опромінювання населення адміністративної території, які отримані за рахунок рентгенологічних та радіологічних досліджень, променевої терапії та розробка заходів щодо її зниження.

2.18. Керування роботою обласної (міської) комісії по диспансеризації осіб, що працюють з джерелами іонізуючого випромінювання.

3. Рекомендовані штатні нормативи РРВ

Кількість посад в залежності від чисельності рентгенівських та гамма-терапевтичних апаратів в регіоні (в умовних одиницях)

Умовною одиницею (у.о.), яка прирівнюється до одного рентгенівського або гамма-терапевтичного апарата вважається:

- одна флюорографічна, радіодіагностична або радіометрична установка.

- одне радіологічне відділення лікарні онкологічного диспансеру або науково-дослідного інституту (лабораторії), де застосовуються закриті джерела з активністю до 100 мг/екв радію за робочий день, відкриті джерела з активністю до 200 мКюрі на місяць, радіоактивні речовини діагностичного призначення, одна установка для радонових вод.

4. Табель оснащення спеціальним обладнанням РРВ

Зауваження:

Доставка необхідного для роботи працівників РРВ спеціального обладнання до закладів, які згідно з графіком, обслуговуються РРВ, здійснюється транспортом цих закладів або за домовленістю транспортом організації, на базі якої розгорнуто РРВ.

5. Організація роботи

5.1. Завідуючий РРВ підпорядкований безпосередньо керівнику закладу, на базі якого розгорнуто РРВ.

5.2. У своїй діяльності персонал РРВ керується Положенням про обласне (міське) рентгенорадіологічне відділення, затвердженим даним наказом, та іншими нормативними документами.

5.3. Діяльність персоналу регламентується його функціональними обов'язками, які випливають із завдань покладених на РРВ, складаються завідуючим РРВ, затверджуються за підлеглістю.