Про удосконалення організації служби променевої діагностики та променевої терапії

а) лікаря-рентгенолога із розрахунку - 1 посада на:

- 80 тис. населення для проведення профілактичної флюорографії органів грудної клітки у двох проекціях,

- 160 тис. населення для забезпечення мамографії у двох проекціях жінок, віком старше 35 років;

б) посади середнього медичного персоналу (рентгенлаборантів, медичних реєстраторів) із розрахунку 1 посада на:

- 40 тис. населення при проведенні флюорографічних досліджень,

- 27 тис. населення при проведенні флюорографічних і мамографічних досліджень.

**** - Для забезпечення роботи архіву рентгенограм встановлюється 1 посада медичного реєстратора в лікарнях на 500 і більше ліжок.

Примітки: (1) - посада визначається відповідно до п.5.2 цього наказу.

* - додатково посади рентгенлаборантів встановлюються при наявності:

а) нейрохірургічного, проктологічного відділень на 40 ліжок і більше - 0,5 посади,

б) нефрологічного відділення - із розрахунку 1 посада на 60 ліжок, але не більше 1 посади,

в) травматолого-ортопедичного (травматологічного) відділення - 1 посада.

** - при введенні посад лікарів-хірургів для надання невідкладної хірургічної та травматологічної допомоги за п.4 - 1 посада на зміну, яка не забезпечується відповідно до підпункту "а".

Додаткові

*** - посади медичного персоналу для флюорографічного обстеження населення, яке закріплено за закладом з цією метою, встановлюються в штаті рентгенодіагностичних відділень (кабінетів) лікувально-профілактичних закладів при наявності функціонуючих рентгенапаратів або установок (стаціонарних, пересувних).

1.1. Кабінет рентгенівської комп'ютерної томографії (КТ) (далі - кабінет) входить до складу рентгенодіагностичного відділення або в залежності від місцевих умов існує як самостійний підрозділ установи.

1.2. Персонал кабінету складається із лікарів-рентгенологів, рентгенлаборантів, молодших медичних сестер по догляду за хворими в рентгенкабінетах; технічний персонал - із інженерів-радіологів (інженерів-рентгенологів, інженерів з електронно-обчислювальної техніки).

1.3. Очолює кабінет лікар-рентгенолог першої або вищої кваліфікаційної категорії, який має відповідну підготовку з рентгенівської комп'ютерної томографії.

2.1. Проведення кваліфікованого рентгенологічного обстеження із застосуванням комп'ютерної томографії.

2.2. Впровадження у практику нових високоефективних методів досліджень, у тому числі спеціальних (з контрастуванням) тощо.

2.3. Реєстрація та облік обстежених.

2.4. Оформлення та надання висновків за результатами обстеження не пізніше наступного дня після дослідження. Розрахунок та реєстрація променевого навантаження на пацієнтів та персонал кабінету.

2.5. Виявлення та аналіз причин розбіжностей висновків КТ із результатами інших діагностичних, клінічних та морфологічних досліджень.

2.6. Участь, у проведенні клінічних розборів, клініко-рентгенологічних, клініко-патолого-анатомічних конференцій тощо.

2.7. Систематичний аналіз кількісних та якісних показників діяльності кабінету.

2.8. Підготовка і надання на вимогу керівництва необхідних матеріалів для складання статистичних звітів.

2.9. Постійне підвищення кваліфікації персоналу.

2.10. Надання консультативної допомоги фахівцям клінічних підрозділів з питань КТ.

2.11. Впровадження заходів, спрямованих на збереження матеріальних цінностей, дотримання правил техніки безпеки, виконання вимог радіаційної безпеки, забезпечення гарантії якості КТ.

2.12. Ретельне збереження документації, носіїв діагностичних зображень, ведення оперативного архіву.

2.13. Збір, зберігання та здача відходів, що містять срібло.

3.1. Перелік приміщень кабінету визначається діючими будівельними нормами і правилами (БНІП) та санітарними правилами і нормами на проектування лікувально-профілактичних установ (СанПІН).

3.2. Для виконання спеціальних методик повинні надаватися окремі приміщення (процедурні) згідно з їх призначенням та з урахуванням санітарно-гігієнічних норм.

3.3. Кабінет комплектується обладнанням, необхідним для якісного виконання покладених на нього завдань.

3.4. Штатні нормативи кабінету при роботі в одну зміну:

лікар-рентгенолог - 1 посада;

рентгенлаборант - 2 посади;

інженер-радіолог (інженер-рентгенолог, інженер з електронно-обчислювальної техніки) - 1 посада;

молодша медична сестра по догляду за хворими в рентгенкабінетах - 1 посада.

3.5. Штат кабінету встановлюється згідно з приблизними штатними нормативами кабінету та виходячи із обсягу робіт і розрахункових норм часу на проведення КТ досліджень.

3.6. Денні норми навантаження лікаря-рентгенолога залежать від тривалості робочого дня, виходячи із затвердженого терміну робочого тижня (30 гол.). Розрахункова норма навантаження лікаря-рентгенолога у кабінеті за зміну при тривалості робочого дня 6 год. (п'ятиденний тиждень) становить 7-8 хворих.

3.7. Анестезіологічне забезпечення досліджень здійснюється за рахунок відповідних підрозділів лікувально-профілактичного закладу або додатковим штатом співробітників.

4.1. Завідуючий кабінетом КТ підпорядкований безпосередньо завідуючому рентгенодіагностичним відділенням, якщо кабінет входить до його складу.

4.2. У своїй роботі персонал кабінету керується Положенням про рентгенодіагностичне відділення, Положенням про кабінет рентгенівської комп'ютерної томографії, затвердженими даним наказом.

4.3. Діяльність персоналу регламентується його функціональними обов'язками, які випливають із завдань, покладених на кабінет, складаються завідуючим, затверджуються за підлеглістю.

1.1. Кабінет магнітно-резонансної томографії (МРТ) (далі - кабінет) входить до складу рентгенодіагностичного відділення, або в залежності від місцевих умов, існує як самостійний підрозділ установи.

1.2. Персонал кабінету складається із лікарів-рентгенологів, що мають відповідну підготовку з МРТ, рентгенлаборантів, медичних сестер, обізнаних із роботою на ПЕОМ, санітарок, технічний персонал - із інженерів-радіологів, інженерів-рентгенологів, інженерів з електронно-обчислювальної техніки.

1.3. Очолює кабінет лікар-рентгенолог першої або вищої кваліфікаційної категорії, який має відповідну підготовку з МРТ.

2.1. Проведення кваліфікованого обстеження із застосуванням МР томографії.

2.2. Впровадження у практику нових високоефективних методів досліджень, у тому числі спеціальних (з контрастуванням, інтервенційних).

2.3. Реєстрація та облік обстежених.

2.4. Оформлення та надання висновків за результатами обстежень не пізніше наступного дня після дослідження.

2.5. Виявлення та аналіз причин розбіжностей висновків МРТ із результатами інших діагностичних, клінічних та морфологічних досліджень.

2.6. Участь у проведенні клінічних розборів, клініко-рентгенологічних, клініко-патолого-анатомічних конференцій тощо.

2.7. Систематичний аналіз кількісних та якісних показників діяльності кабінету.

2.8. Підготовка і надання на вимогу керівництва необхідних матеріалів для складання статистичних звітів.

2.9. Постійне підвищення кваліфікації персоналу.

2.10. Надання консультативної допомоги фахівцям клінічних підрозділів з питань МРТ.

2.11. Впровадження заходів, спрямованих на збереження матеріальних цінностей, дотримання правил техніки безпеки, забезпечення гарантії якості МРТ.

2.12. Ретельне збереження документації, носіїв діагностичних зображень, ведення оперативного архіву.

3.1. Перелік приміщень кабінету визначається діючими - будівельними (БНІП) та санітарними нормами і правилами на проектування лікувально-профілактичних установ (СанПІН).

3.2. Для виконання спеціальних методик повинні надаватися окремі приміщення (процедурні) згідно з призначенням та з урахуванням санітарно-гігієнічних норм.

3.3. Кабінет комплектується обладнанням, необхідним для якісного виконання покладених на нього завдань.

3.4. Нормативи часу на проведення МРТ (на одне дослідження):

без внутрішньовенного контрастування - 45-60 хв;

з внутрішньовенним підсиленням - 60-90 хв.

3.5. Штатні нормативи кабінету при роботі в одну зміну:

лікар-рентгенолог - 1 посада;

рентгенлаборант - 1 посада;

медична сестра - 1 посада;

санітарка - 1 посада;

інженер-радіолог (інженер з електронно-обчислювальної техніки) - 1 посада;

3.6. Штати кабінету встановлюються згідно з штатними нормативами кабінету та виходячи із обсягу робіт і нормативів часу на проведення МРТ.

3.7. Анестезіологічне забезпечення досліджень здійснюється за рахунок відповідних підрозділів закладу або додаткового штату співробітників.

4.1. Завідуючий кабінетом МРТ підпорядкований завідуючому рентгенодіагностичним відділенням, якщо кабінет входить до його складу.

4.2. У своїй роботі персонал кабінету керується Положенням, про рентгенодіагностичне відділення, Положенням про кабінет магнітно-резонансної томографії, затвердженими даним наказом.

4.3. Діяльність персоналу регламентується його функціональними обов'язками, які випливають із завдань, покладених на кабінет, складаються завідуючим, затверджуються за підлеглістю.

1.1. Відділення інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок) входить до складу відділу променевої діагностики або в залежності від місцевих умов існує як самостійний підрозділ республіканської, обласної, міської багатопрофільної лікарні, клітки науково-дослідного інституту, кардіохірургічного центру, онкодиспансеру тощо. В залежності від профілю установи до складу відділення (блоку) можуть входити спеціалізовані рентгенопераційні, рентгенендоскопічні кабінети тощо.

1.2. Персонал відділення складається із лікарів-рентгенологів, які мають відповідну підготовку з рентгенохірургії, або лікарів-хірургів, які пройшли спеціалізацію з рентгенології та тематичне удосконалення з рентгенохірургії, анестезіологів, лікарів з функціональної діагностики, операційних медичних сестер та сестер-анестезистів, молодших сестер по нагляду за хворими в рентгенкабінетах, інженерів-радіологів (інженерів-рентгенологів) тощо.

1.3. В залежності від умов, які склалися, та існуючих потреб організуються відділення інтервенційної радіології (рентгено-хірургічні блоки) 1, 2 та 3 категорії.

1.3.1. Відділення (блок) 1 категорії повинно мати у своєму складі рентгенопераційні для проведення рентгенохірургічних втручань 1, 2 та 3 категорії складності, ліжки для хворих, яким ці втручання виконуються, кабінети для амбулаторно-поліклінічного прийому. Обсяг роботи відділення 1 категорії повинен становити не менш ніж 1500 рентгенохірургічних втручань на рік.

1.3.2. Відділення (блок) 2 категорії повинно мати у своєму складі рентгенопераційні для проведення рентгенохірургічних втручань 2 та 3 категорії складності та кабінети для амбулаторно-поліклінічного прийому. Обсяг роботи відділення 2 категорії має бути не менше 1200 рентгенохірургічних втручань на рік.

1.3.3. Відділення (блок) 3 категорії має у своєму складі рентгенопераційну. У відділенні виконуються рентгенохірургічні втручання 3 категорії складності, обсяг яких за рік не менше 300.

2.1. Проведення висококваліфікованих інвазивних діагностичних та лікувальних втручань під рентгенівським контролем.

2.2. Впровадження у практику нових високоефективних методів досліджень та лікування, у тому числі спеціальних (ендоваскулярна хірургія, емболізація, регіонарна перфузія тощо).

2.3. Реєстрація та облік обстежених.

2.4. Оформлення та надання висновків за результатами втручань не пізніше наступного дня після дослідження. Розрахунок та реєстрація променевого навантаження на пацієнтів та персонал відділення.

2.5. Виявлення та аналіз причин розбіжностей висновків рентгенохірургічних досліджень із результатами інших діагностичних, клінічних та морфологічних досліджень.

2.6. Участь у проведенні клінічних розборів, клініко-рентгенологічних, клініко-патолого-анатомічних конференцій тощо.

2.7. Систематичний аналіз кількісних та якісних показників діяльності підрозділу.

2.8. Підготовка і надання на вимогу керівництва необхідних матеріалів для складання статистичних звітів.

2.9. Постійне підвищення кваліфікації персоналу.

2.10. Надання консультативної допомоги фахівцям клінічних підрозділів з питань рентгенохірургії.

2.11. Впровадження заходів, спрямованих на збереження матеріальних цінностей, дотримання правил техніки безпеки, виконання вимог радіаційної безпеки, забезпечення гарантії якості рентгенохірургічних втручань.

2.12. Ретельне збереження документації, носіїв діагностичних зображень, ведення оперативного архіву.

2.13. Збір, зберігання та здача відходів, що містять срібло.

3.1. Перелік приміщень відділення (блоку) визначається діючими будівельними нормами і правилами (БНІП) та правилами і нормами на проектування лікувально-профілактичних установ (СанПІН).

3.2. Для виконання спеціальних методик повинні надаватися окремі приміщення (процедурні, операційні) згідно з призначенням та з урахуванням санітарно-гігієнічних норм.

3.3. Відділення (блок) комплектується обладнанням, необхідним Для якісного виконання покладених на нього завдань.

3.4. Штати медичного персоналу відділення (блоку) встановлюються згідно з нормативами та виходячи із обсягу робіт і розрахункових норм часу на проведення інвазивних рентгенохірургічних втручань.

4.1. Лікарський персонал.

4.1.1. Посади лікарів-рентгенологів (лікарів-хірургів) встановлюються з розрахунку 1 посада на таку кількість ліжок:

Примітка: кількість посад лікарів-рентгенологів (лікарів-хірургів) не може бути менше ніж 2 на одну рентгенопераційну при роботі в 1 зміну.

4.1.2. Посада завідуючого відділенням (блоком) встановлюється у кожному відділенні (блоці) замість 0,5 посади лікаря-рентгенолога (лікаря-хірурга).

4.1.3. Посада лікаря-рентгенолога (лікаря-хірурга) для забезпечення роботи палат рентгенохірургічного профілю, встановлюється з розрахунку 1 посада на 4 ліжка.

4.1.4. Посада лікаря-анестезіолога встановлюється у відділення інтервенційної радіології (рентгенохірургічних блоках ) з розрахунку 1 посада на 1 рентгенопераційну.

4.1.5. Посада лікаря з функціональної діагностики встановлюється у відділеннях (блоках) 1 та 2 категорій із розрахунку 1 посада на 1 рентгенопераційну.

4.2. Середній медичний персонал.

4.2.1. Посада старшої медичної сестри встановлюється у кожному відділенні (блоці) замість 0,5 посади операційної сестри.

4.2.2. Посади операційних медичних сестер і сестер-анестезистів встановлюються із розрахунку 1,5 посади на кожну посаду лікаря-рентгенолога (лікаря-хірурга) і лікаря-анестезіолога відповідно.

4.2.3. Посада рентгенлаборанта встановлюється із розрахунку 1 посада на 1 посаду лікаря-рентгенолога (лікаря-хірурга).

4.2.4. Посади середнього медперсоналу для забезпечення роботи палат рентгенохірургічного профілю встановлюються з розрахунку 4,5 посади медичної сестри на 1 цілодобовий пост на кожні 10 ліжок, але не менше 1 поста на відділення.

4.3. Молодший медичний персонал.

4.3.1. Посада молодшої медичної сестри по догляду за хворим встановлюється із розрахунку 0,5 посади на 1 посаду лікаря-рентгенолога (лікаря-хірурга), включаючи посаду завідуючого, але не менше 1 посади на рентгенопераційну (ангіографічну установку).

4.3.2. Посада сестри-господарки встановлюється у відділеннях рентгенохірургії 1 та 2 категорій.

4.4. Технічний персонал.

4.4.1. Посада інженера-радіолога (інженера-рентгенолога) оновлюється із розрахунку 1 посада на 2 ангіографічні установки, але не менше 1 посади на відділення (блок).

Зауваження: При 2-, 3-змінній або цілодобовій роботі відділення блоку) штат збільшується і нормативи встановлюються виходячи із обсягу робіт та нормативів часу на проведення рентгенохірургічних втручань.

5.1. Завідуючий відділенням (блоком) підпорядкований завідуючому відділом променевої діагностики, якщо відділення (блок) входить до його складу, або безпосередньо керівництву закладу, якщо відділення (блок) існує самостійно.

5.2. У своїй роботі персонал блоку керується Положенням про відділ променевої діагностики, Положенням про відділення інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок), затвердженими даним наказом.

5.3. Діяльність персоналу регламентується його функціональними обов'язками, які випливають із завдань, покладених на відділення (блок), складаються завідуючим, затверджуються за підлеглістю.

1. Рентгенологічні дослідження органів грудної клітки (ОГК):

- рентгеноскопія ОГК 10 хв.

- рентгенографія ОГК (оглядова):

в одній проекції 10 хв.

у двох проекціях 15 хв.

- рентгеноскопія та рентгенографія серця з контрастуванням стравоходу 20 хв.

- ларингографія 10 хв.

- рентгенографія серця, діафрагми 10 хв.

2. Рентгенологічні дослідження органів травлення:

- фарингографія контрастна 10 хв.

- рентгеноскопія черевної порожнини (оглядова) 10 хв.

- рентгенографія черевної порожнини (оглядова) 15 хв.

- рентгеноскопія та рентгенографія шлунка за традиційною методикою 20 хв.*

- рентгеноскопія та рентгенографія стравоходу 10 хв.

- холангіографія інтраопераційна 30 хв.

- холангіохолецистографія внутрішньовенна 30 хв.

- холецистографія пероральна 15 хв.

- первинне подвійне контрастування шлунка 30 хв.*

- дуоденографія беззондова 20 хв.*

- дуоденографія зондова 30 хв.*

- іригоскопія 35 хв.**

3. Рентгенологічні дослідження кістково-суглобової системи:

- рентгенографія периферійних відділів кістяка та хребта:

в одній проекції 10 хв.

у двох проекціях 15 хв.

- рентгенографія черепа у двох проекціях 15 хв.

- рентгенографія колоносових пазух 10 хв.

- рентгенографія висково-щелепного суглоба 15 хв.

- рентгенографія нижньої щелепи 15 хв.

- рентгенографія кісток носа 10 хв.

- рентгенографія зубів 10 хв.

- рентгенографія скроневої кістки 15 хв.

- рентгенографія ключиці 10 хв.

- рентгенографія у двох проекціях 15 хв.

- рентгенографія ребер із аутокомпресією під час дихання 20 хв.

- рентгенографія грудини з компресією під час дихання 35 хв.

- рентгенографія грудного відділу хребта з компресійним поясом під час дихання 25 хв.

- функціональне дослідження хребта 20 хв.

- рентгенографія кісток таза 10 хв.

- рентгенографія м'яких тканин 10 хв.

На кожен додатковий знімок у спеціальних проекціях додається 5 хв.

4. Рентгенологічні дослідження, які застосовуються в урології та гінекології

- урографія внутрішньовенна 40 хв.

- ретроградна пієлографія 40 хв.

- ретроградна цистографія 15 хв.

- уретерографія 30 хв.

- гістеросальпінгографія 30 хв.

- пельвіометрія 20 хв.

- пневмопельвіографія 30 хв.

5. Рентгенологічне дослідження молочних залоз:

- оглядова рентгенографія молочної залози:

в одній проекції 10 хв.

у двох проекціях 15 хв.

- прицільна рентгенографія молочної залози 10 хв.

- рентгенографія м'яких тканин аксилярних ділянок 10 хв.

- подвійне контрастування протоків 40 хв.

- пневмокістографія утворення:

яке пальпується 25 хв.

яке не пальпується 45 хв.

- прицільна голкова біопсія утворення:

яке пальпується 25 хв.

яке не пальпується 45 хв.

- внутрішньотканинне маркірування утворення 45 хв.

- рентгенографія вилученого сектора молочної залози 15 хв.

6. Складні та спеціальні рентгенологічні дослідження, пов'язані з пункцією, катетеризацією, зондуванням судин, протоків, порожнин, які виконуються у спеціалізованих кабінетах (рентгенохірургічні методи дослідження та лікування)

- бронхографія 45 хв.

- пневмомедіастиибіографія 60 хв.***

- аортографія 40 хв.***

- каваграфія 40 хв.***

- флебографія периферійна 40 хв.***

- флебографія таза 30 хв.***

- ангіокардіографія 70 хв.***

- артеріографія вісцеральна 55 хв.***

- коронарографія 90 хв.***

- ангіоартеріографія церебральна (каротидна) 55 хв.***

- ангіоартеріографія периферична 55 хв.***

- лімфографія 90 хв.

- рентгенологічні дослідження, які поєднані з хірургічними лікувальними маніпуляціями 120-150 хв.

- черезшкірне дренування кіст нирок 60 хв.

- вилучення каменя петлею 60 хв.

- бужування стриктури сечоводу 40 хв.

- бужування стриктури уретри 30 хв.

- фістулографія 20 хв.

- рентгеноендоскопічне дослідження (в залежності від складності) 60-90 хв.**.

7. Томографія:

в одній проекції 30 хв.

у двох проекціях 40 хв.

8. Рентгенівська комп'ютерна томографія:

без внутрішньовенного контрастування 45 хв.

з внутрішньовенним підсиленням 60 хв.

9. Заочна консультація за поданням рентгенограм з оформленням протоколу 15 хв.

Примітки:

* - не більше 4-х досліджень на 1 лікаря у день.

** - не більше 3-х досліджень на 1 лікаря у день.

*** - не більше 2-х досліджень на 1 лікаря у день або 8-ми досліджень у тиждень.

Зауваження:

1. При роздільному дослідженні обох парних органів часові норми збільшуються на 50%.

2. Час для томографії додається до часу основного дослідження.

3. Норми часу, які пропонуються, розраховані на роботу із застосуванням спеціалізованих штативів.

4. При обстеженні дітей, молодших від 7 років, а також хворих У тяжкому стані норми часу на одне дослідження збільшуються на 20-30%.

5. При роботі на апаратам універсального призначення, які потребують підготовки до переходу на інший метод дослідження, норми часу збільшуються на 15 хвилин.

6. При роботі на пересувних апаратах у палатах та операційних обсяг проведених досліджень обмежується променевим навантаженням і залежить від даних дозиметричного контролю та хронометражу (середній час на дослідження одного хворого - 15 хвилин). Якщо рентгенлаборант суміщує роботу на пересувному апараті з роботою в рентгенівському кабінеті, цей час збільшується до 30 хвилин.

7. При розробці та впровадженні нових методів рентгенодіагностики норми часу на дослідження встановлюються за наслідками хронометражу, обов'язково погоджуються з головним рентгенологом області (міста) та затверджуються за підпорядкуванням.

1. Загальні положення.

1.1. Відділення (кабінет) ультразвукової діагностики (УЗД) входить до складу відділу променевої діагностики, може входити до складу підрозділів функціональної діагностики, клінічних відділень та ін. або існувати як самостійний підрозділ установи.

1.2. Персонал відділення (кабінету) складається із лікарів ультразвукової діагностики, медичних сестер, операційних сестер, якщо у відділенні (кабінеті) застосовуються інтервенційні втручання під контролем ехоскопії, санітарок. Очолює кабінет лікар ультразвукової діагностики.

1.3. Лікарі УЗД, які займаються пренатальною діагностикою, повинні готуватись із числа лікарів-акушерів-гінекологів або мати відповідну підготовку в галузі клінічної пренатальної діагностики.

2. Основні завдання.

2.1. Проведення кваліфікованого ультразвукового обстеження із застосуванням (при наявності умов) інтервенційних методів.

2.2. Впровадження у практику нових високоефективних методів досліджень, у тому числі спеціальних (допплерографія, інтраопераційна ехографія, методики з контрастуванням тощо).

2.3. Реєстрація та облік обстежених.

2.4. Оформлення та надання висновків за результатами обстежень не пізніше наступного дня після дослідження.

2.5. Виявлення та аналіз причин розбіжностей висновків ультразвукового обстеження, із результатами інших діагностичних, клінічних та морфологічних досліджень.

2.6. Участь у проведенні клінічних розборів, клініко-рентгенологічних, клініко-патолого-анатомічних конференцій тощо.

2.7. Систематичний аналіз кількісних та якісних показників діяльності відділення (кабінету).

2.8. Підготовка і надання на вимогу керівництва необхідних матеріалів для складання статистичних звітів.

2.9. Постійне підвищення кваліфікації персоналу.

2.10. Надання консультативної допомоги фахівцям клінічних розділів з питань УЗД.

2.11. Впровадження заходів, спрямованих на збереження матеріальних цінностей, дотримання правил техніки безпеки, забезпечення гарантії якості УЗД.

2.12. Ретельне збереження документації, носіїв діагностичних зображень, ведення оперативного архіву.

2.13. Ефективне використання персональних електронно-обчислювальних машин для обробки та архівування ультразвукових зображень, автоматизації оформлення стандартних протоколів, підготовки висновків тощо.

3. Приміщення, обладнання, штати.

3.1. Перелік приміщень відділення (кабінету) визначається діючими будівельними (БНІП) та санітарними правилами і нормами проектування лікувально-профілактичних установ (СанПІН).

3.2. Для виконання спеціальних (інтервенційних) методик повинні вдаватися окремі приміщення (процедурні) згідно з призначенням та урахуванням санітарно-гігієнічних норм.

3.3. Відділення (кабінет) комплектується обладнанням, необхідним для якісного виконання покладених на нього завдань.

3.4. Штатні нормативи кабінету УЗД при роботі в одну зміну:

лікар ультразвукової діагностики - 1 посада;

медична сестра (операційна медична сестра) - 1 посада;

санітарка - 0,5 посади.

3.5. Штати відділення (кабінету) встановлюються згідно з штатними нормативами кабінетів та виходячи із обсягу робіт та розрахункових норм на проведення УЗД.

3.6. Посада завідуючого відділенням встановлюється при наявності у штаті не менше як 3-х посад лікарів ультразвукової діагностики замість 0,5 посади лікаря ультразвукової діагностики.

Посада старшої медичної сестри відділення встановлюється відповідно до посади завідуючого замість 0,5 посади медичної сестри.

Посади медичних сестер встановлюються відповідно до посад лікарів ультразвукової діагностики, включаючи посаду завідуючого.

Посади операційних медичних сестер встановлюються відповідно 10 посади лікарів ультразвукової діагностики, які застосовують інвазивні методи втручання під контролем ехоскопії, замість посад медичних сестер.

Посади санітарок встановлюються із розрахунку 0,5 посади на 1 посаду лікаря ультразвукової діагностики, але не менше 1 посади на кабінет.

Посада інженера по обслуговуванню ультразвукової діагностичної техніки встановлюється у відділеннях УЗД із розрахунку 0,5 посади на кожні 3 діючі апарати.

3.7. Анестезіологічне забезпечення інвазивних втручань під контролем УЗД та проведення цитологічних, гістологічних, бактеріологічних, біохімічних та ін. досліджень матеріалу, отриманого в процесі втручань, здійснюється за рахунок відповідних підрозділів закладу або додаткового штату співробітників.

4. Організація роботи.

4.1. Завідуючий відділенням (кабінетом) підпорядкований завідуючому підрозділом, до складу якого входить відділення (кабінет), або безпосередньо керівництву закладу, якщо відділення існує самостійно.

4.2. У своїй роботі персонал відділення (кабінету) керується Положенням про відділ променевої діагностики, Положенням про відділення (кабінет) ультразвукової діагностики, затвердженими даним наказом.

4.3. Діяльність персоналу регламентується його функціональними обов'язками, які випливають із завдань, покладених на відділення (кабінет), складаються завідуючим, затверджуються за підлеглістю.

1. Трансабдомінальні ультразвукові дослідження органів гепатобіліарної системи

1.1. Комплексно: печінка + жовчний міхур + жовчні протоки + підшлункова залоза + селезінка 40 хв.

1.2. По окремих органах:

- печінка + жовчний міхур + жовчні протоки 15 хв.

- печінка 10 хв.

- жовчний міхур + жовчні протоки 10 хв.

- підшлункова залоза 15 хв.

- селезінка + судини портальної системи 15 хв.

2. Трансабдомінальні дослідження сечостатевої системи.

2.1. Для чоловіків:

2.1.1. Комплексно:

нирки + надниркові залози + сечовий міхур з визначенням залишкової сечі + передміхурова залоза 40 хв.

2.1.2. По окремих органах:

- нирки + надниркові залози 15 хв.

- сечовий міхур з визначенням залишкової сечі 10 хв.

- передміхурова залоза 10 хв.

- яєчки 10 хв.

2.2. Для жінок:

2.2.1. Комплексно:

- нирки + надниркові залози + сечовий міхур з визначенням залишкової сечі + матка + яєчники 45 хв.

2.2.2. Комплексно:

- матка + яєчники 25 хв.

- матка при вагітності + пренальне обстеження стану плода 45 хв.

3. Ультразвукові дослідження з використанням внутрішньопорожнинних датчиків.

3.1. Інтраректальні дослідження передміхурової залози 25 хв.

3.2. Інтраректальні дослідження стінок прямої кишки 25 хв.

3.3. Інтраректальні дослідження жіночих статевих органів 25 хв.

3.4. Інтравагінальні дослідження жіночих статевих органів 25 хв.

3.5. Черезстравохідна ехокардіографія, ендоехомедіастенографія 40 хв.

4. Ультразвукові дослідження поверхневих структур, м'яких тканин, кісток та суглобів

4.1. Щитовидна залоза 20 хв.

4.2. Молочні залози (з двох сторін) 30 хв.

4.3. Слинні залози 15 хв.

4.4. Лімфатичні вузли 15 хв.

4.5. М'які тканини 15 хв.

4.6. Кістки та суглоби (в залежності від складності) 20-30 хв.

5. Ультразвукові дослідження судин

5.1. Периферичні судини 20 хв.

5.2. Допплерометрія судин із спектральним аналізом у постійному режимі 45 хв.

5.3. Допплерографія судин в імпульсному режимі 40 хв.

5.4. Дослідження судин з кольоровим допплерівським картуванням 45 хв.

5.6. Транскраніальна допплерографія судин головного мозку 60 хв.

6. Ультразвукові дослідження органів грудної клітини

6.1. Середостіння 20 хв.

6.2. Плевральна порожнина 20 хв.

6.3. Вилочкова залоза 20 хв.

6.4. Ехокардіографія 30 хв.

6.5. Ехокардіографія з кольоровим картуванням 45 хв.

6.6. Ехокардіографія з допплерівським аналізом 45 хв.

7. Ультразвукові дослідження новонароджених

7.1. Головного мозку 30 хв.

7.2. Внутрішніх органів 30 хв.

7.3. Суглобів та кісток 30 хв.

8. Інтервенційні лікувально-діагностичні маніпуляції під контролем ехоскопів.

8.1. Черезшкірна діагностична пункція поверхневих структур та м'яких тканин 30 хв.

8.2. Те ж із експрес-цитологічним дослідженням 50 хв.

8.3. Черезшкірна діагностична пункція внутрішніх органів 45 хв.

8.4. Те ж із експрес-цитологічним дослідженням 60 хв.

8.5. Лікувально-діагностичні пункції поверхневих структур та м'яких тканин 50 хв.

8.6. Лікувально-діагностичні пункції органів, черевної або плевральної порожнин, зачеревного простору, порожнини малого таза 60 хв.

1. Загальні положення.

1.1. Кабінет клінічної термографії (далі - кабінет) входить до складу відділу променевої діагностики або існує у складі підрозділів функціональної діагностики, клінічних відділень тощо.

1.2. Персонал кабінету складається із лікарів-терапевтів кабінету клінічної термографії, які мають відповідну підготовку з клінічної термографії, медичних сестер, санітарок.

2. Основні завдання:

2.1. Проведення кваліфікованого обстеження із застосуванням термографічних методів.

2.2. Впровадження у практику нових високоефективних методів досліджень, у тому числі спеціальних.

2.3. Реєстрація та облік обстежених.

2.4. Оформлення та надання висновків за результатами обстежень не пізніше наступного дня після дослідження.

2.5. Виявлення та аналіз причин розбіжностей висновків термографічного обстеження із результатами інших діагностичних, клінічних та морфологічних досліджень.

2.6. Участь у проведенні клінічних розборів, клініко-рентгенологічних, клініко-патолого-анатомічних конференцій тощо.

2.7. Систематичний аналіз кількісних та якісних показників діяльності кабінету.

2.8. Підготовка і надання на вимогу керівництва необхідних матеріалів для складання статистичних звітів.

2.9. Постійне підвищення кваліфікації персоналу.

2.10. Надання консультативної допомоги фахівцям клінічних підрозділів з питань термографії.

2.11. Впровадження заходів, спрямованих на збереження матеріальних цінностей, дотримання правил техніки безпеки, забезпечення гарантії якості термографії.

2.12. Ретельне збереження документації, носіїв діагностичних зображень, ведення оперативного архіву.

3. Приміщення, обладнання, штати.

3.1. Перелік приміщень кабінету термографії визначається діючими будівельними нормами та санітарними правилами (БНІП) проектування лікувально-профілактичних установ (БНІП та СанПІН), включає кімнату для реєстрації та адаптації хворих, оглядову кімнату для проведення термографічних досліджень, у якій постійно підтримується температура повітря у межах 21-23 град. C та вологість повітря в межах 40-70%, кімнату для збереження рідкого азоту.

3.2. Для виконання спеціальних методик повинні надаватися окремі приміщення (процедурні), згідно з призначенням та з урахуванням санітарно-гігієнічних норм.

3.3. Кабінет комплектується обладнанням, необхідним для якісного виконання покладених на нього завдань.

3.4. Штатні нормативи кабінету клінічної термографії при роботі в одну зміну:

лікар-терапевт кабінету клінічної термографії - 1 посада;

медична сестра - 1 посада;

санітарка - 1 посада.

3.5. Штати кабінету встановлюються згідно з штатними нормативами кабінету клінічної термометрії та виходячи із обсягу робіт і розрахункових норм часу на проведення термографічних досліджень.

4. Організація роботи.

4.1. Завідуючий кабінетом - підпорядкований безпосередньо завідуючому підрозділом, до складу якого входить кабінет.

4.2. У своїй роботі персонал кабінету керується Положенням про відділ променевої діагностики, якщо він входить до його складу, Положенням про кабінет клінічної термографії, затвердженими даним наказом.

4.3. Діяльність персоналу регламентується його функціональними обов'язками, які випливають із завдань, покладених на кабінет, складаються завідуючим, затверджуються за підлеглістю.

1. Архів матеріалів променевої діагностики є складовою частиною відділу променевої діагностики.

2. Відповідальність за облік, зберігання та видачу матеріалів архіву здійснює завідуючий відділом променевої діагностики. При зміні завідуючого відділом передача архіву оформлюється приймально-здавальним актом спеціально створюваній комісії, яка перевіряє стан та організацію роботи архіву.

3. Особи, винні у необгрунтованому знищенні архівної документації, притягаються до відповідальності у встановленому законом порядку.

4. Зберіганню у архіві підлягають носії зображувальної діагностичної інформації (рентгенограми, флюорограми, електрорентгенограми, фото-, кінозображення, зображення на магнітній плівці, стрічці, дискетах та ін.).

5. Архів поділяється на три частини:

5.1. Оперативний архів на хворих, обстежених протягом року.

5.2. Основний архів із строком зберігання носіїв діагностичної інформації більше року.

5.3. Навчально-науковий архів.

6. Оперативний архів знаходиться безпосередньо у відділі променевої діагностики. Матеріали цього архіву зберігаються у спеціально виділеній кімнаті на стелажах або шафах, встановлених у коридорі відділу променевої діагностики.

Основний архів має зберігатися у приміщенні, розташованому у загальному лікувальному корпусі, бажано у підвальному поверсі без вікон. При наявності вікон вони екрануються від прямого сонячного проміння шторами чи жалюзями. Приміщення архіву має бути сухим. Середня відносна волога - 60 - 70 %. Температура повітря - 17 - 19 град. C.

Навчально-науковий архів зберігається разом з оперативним архівом на полицях або у шафах.

7. Рентгенівська і флюорографічна плівка випускається на триацетатній основі, внаслідок чого не є матеріалом, що самозаймається, та вимагає підвищеного протипожежного режиму. Рентгенівська плівка зберігається у шафах, на полицях, виготовлених з деревини чи металу, поділених на секції шириною 50 см, такої ж глибини і висоти. Освітлення сховища електричне, лампи розжарювання і денного світла повинні бути вкриті плафонами. Всі рентгенограми одного хворого зберігаються в індивідуальному пакеті з жорсткого паперу розміром 16 х 41 см. Пакети розміщуються вертикально, у порядку номерів амбулаторних карт чи історій хвороб за роками. В архіві з порівняно невеликим обсягом матеріалу припускається систематизація у алфавітному порядку за прізвищами.

8. Інші плівкові та паперові носії, у тому числі листові флюорограми, зберігаються разом з рентгенограмами у спільному пакеті, рулонні матеріали - у секційних шафах, картотеках, магнітні носії та кіноматеріали відповідно до заводської інструкції, ехограми - у спеціальній картотечній шафі у відділі променевої діагностики.

9. Для ведення архіву вводиться посада медичного реєстратора із розрахунку 1 посада на 500 ліжок лікувально-профілактичного закладу, а в поліклінічних установах - 1 посада на 1000 відвідувань у зміну. Обов'язки працівників архіву визначаються посадовими інструкціями, затвердженими керівником установи.

10. На архів покладаються такі функції:

10.1. Облік, концентрація, систематизація, зберігання та видавання матеріалів.

10.2. Контроль за правильністю оформлення матеріалів, що приймаються до архіву.

10.3. Забезпечення користування архівними матеріалами з практичною та науковою метою.

10.4. Підготовка фотоматеріалів для утилізації відповідно до існуючих положень та наказів Міністерства охорони здоров'я України.

11. Матеріали здаються до архіву у день виписки хворого. При цьому рентгенлаборант чи медична сестра кабінету променевої діагностики, у якому обстежено хворого, перевіряє повноту здавання матеріалів клінічними відділеннями, упаковує їх, маркує згідно з прийнятою в установі системою. На титульній сторінці історії захворювання ставиться печатка про здачу рентгенограм з вказівкою їх числа та підпис рентгенлаборанта, який оформляє пакет. При повторній госпіталізації при амбулаторному лікуванні ставиться нова дата обстеження. Браковані знімки збираються для утилізації. Необхідні знімки можуть бути отримані у відділі після відповідного оформлення через архів. В архіві медичний статистик приймає архівні матеріали, про що робиться позначка у спеціальному журналі. Видача матеріалів здійснюється за запитом лікуючого лікаря або співробітника відділу променевої діагностики, про що у журналі видавання матеріалів робиться відмітка з вказівкою адресата чи особи, яка отримала матеріали. Видача матеріалів для використання поза даною установою проводиться тільки з дозволу адміністрації. Термін користування матеріалами, взятими з архіву, визначається тривалістю перебування хворого у стаціонарів але не перевищує одного місця. У разі необхідності цей термін може бути подовжений, про що у журналі видачі робиться позначка. У разі переходу хворого на постійне обслуговування до іншого лікувального закладу за місцем проживання чи роботи пакет із знімками на запит цього закладу передається з дозволу адміністрації до архіву останнього.