Про затвердження Методичних рекомендацій щодо ведення моніторингу рівнів підземних вод на територіях міст та селищ

Відповідно до пункту 8 Положення про державну систему моніторингу довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.98 N 391, та з метою належної організації діяльності у сфері інженерного захисту територій, в тому числі - впровадження системи моніторингу рівнів підземних вод на територіях міст та селищ,

1. Затвердити Методичні рекомендації щодо ведення моніторингу рівнів підземних вод на територіях міст та селищ.

2. Департаменту благоустрою, комунального обслуговування та міського електротранспорту (Ігнатенко О.П.) надіслати цей наказ до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій для використання у роботі та подальшого доведення до відома місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра С.Г.Зіміна.

1.1. Методичні рекомендації щодо ведення моніторингу рівнів підземних вод на територіях міст та селищ (далі - Методичні рекомендації) розроблені з метою забезпечення організації спостережень за небезпечним підняттям рівня ґрунтових вод, для запобігання негативних наслідків та інженерного захисту таких територій.

У містах і селищах рекомендується забезпечити довгострокові систематичні спостереження за станом підтоплення їх територій (моніторинг рівнів підземних вод), з метою прогнозування його змін та планування заходів із ліквідації наслідків підтоплення територій міст і селищ.

1.2. Для багатоцільового колективного використання даних моніторингу рівнів підземних вод рекомендується створення банків даних інформації за допомогою єдиної комп'ютерної мережі, яка забезпечує автономне і спільне функціонування складових цієї системи та взаємозв'язок з іншими інформаційними системами.

1.3. Терміни, що використовуються у Методичних рекомендаціях, вживаються у значеннях, які наведені в законах України "Про охорону навколишнього природного середовища", Водному кодексі України, постановах Кабінету Міністрів України від 30.03.98 N 391 "Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля", від 05.12.2007 N 1376 "Про затвердження Державної цільової екологічної програми проведення моніторингу навколишнього природного середовища України", від 15.02.2002 N 160 "Про затвердження Комплексної програми ліквідації наслідків підтоплення територій в містах і селищах України".

1.4. При проектування мережі спостережних свердловин в умовах значно порушеного режиму підземних вод, рекомендується враховувати критерії, які є важливими для природних умов, а також специфічні критерії характерні для забудованих територій.

1.5. Спостереження за режимом підземних вод на територіях потенційного підтоплення територій міст і селищ, рекомендується починати в процесі проектних вишукувань під будівництво об'єктів і продовжувати, з метою вивчення впливу різноманітних техногенних факторів (витоків з трубопровідних систем, скидання стічних вод, навантажень від будинків та споруд, дії дренажів, регулювання поверхневого стоку тощо).

1.6. При плануванні системи моніторингу рекомендується визначити необхідну щільність мережі спостережних свердловин, їх розташування, частоту вимірювань, перелік показників, порядок управління даними моніторингу.

1.7. Для організації моніторингу підземних вод рекомендується виконувати наступні організаційно-технічні заходи:

підготовку й оснащення спостережних свердловин та водозабірних свердловин, що включені до мережі моніторингу;

оснащення спостерігачів необхідними технічними засобами вимірювання - рулетками та/або електрорівневимірами для виміру рівня підземних вод у свердловинах;

підготовку журналів реєстрації результатів спостережень за рівнем ґрунтових вод.

1.8. При організації моніторингових спостережень рекомендується визначати оцінку екологічного ризику, зокрема ризику підтоплення території міст та селищ.

1.9. При інтерпретації результатів моніторингових спостережень рекомендується використовувати комп'ютерне моделювання динаміки підземних вод.

2.1. Вихідні данні для проектування мережі спостережних свердловин

2.1.1. Для територій житлової та промислової забудови характерними є техногенні порушення геологічного середовища та режиму підземних вод, що потребує специфічного підходу та методів проведення моніторингу підземної гідросфери.

При плануванні розміщення мережі спостережень на територіях з порушеним режимом, рекомендується враховувати природні особливості району, його вивченість, ступінь впливу як природних, так і техногенних факторів.

2.1.2. Перед тим, як розпочати проектування спостережної мережі свердловин, рекомендується підготувати базову карту області басейну підземних вод та мати дані щодо:

потужності та глибини залягання водоносних горизонтів;

розподіл систем водоносних горизонтів на безнапірні та напірні;

величини природного живлення ґрунтових вод та величини техногенної інфільтрації;

коефіцієнтів фільтрації, водовіддачі, нестачі вологонасичення, висоти капілярного підняття;

розташування водотривких та слабкопроникних прошарків ґрунтів;

розташування існуючих водотоків, їхній гідрологічний режим у сучасному стані та на перспективу;

сезонні та багаторічні коливання рівня підземних вод;

хімічний склад ґрунтових вод, їхня агресивність стосовно будівельних матеріалів.

2.1.3. Для проектування спостережної мережі на територіях міст і селищ рекомендується зібрати інформацію, специфічну для забудованої території:

генеральний план забудови, характеристику по поверховості та капітальності;

план підземних комунікаційних мереж, у тому числі водонесучих (побутова та зливова каналізація, водопровід, тепломережі та ін.), із зазначенням заглиблення та основних параметрів;

план розташування та заглиблення мереж зливової каналізації, дренажів, наявності колодязів і насосних станцій, розташування та глибини каналів, водовідвідних канав, водойм та ін.;

показники ефективності роботи існуючих дренажів.

2.1.4. При виборі місця розташування спостережної свердловини рекомендується:

скласти опис системи підземних вод і конфігурації основних водоносних горизонтів;

провести оцінку уразливості, яка основана, головним чином, на умовах підземного стоку, складу ґрунтів та геологічній будові;

визначити ризики, яких зазнає система підземних вод.

2.1.5. При розміщенні спостережної мережі рекомендується враховувати особливості порушеного режиму підземних вод, кількісну оцінку впливу техногенних факторів (витоків, водозабору, дренажу, зрошення та ін.).

2.2. Проектування мережі спостережних свердловин в умовах техногенного (значно порушеного) або штучного режиму

2.2.1. Схему розміщення спостережних свердловин рекомендується проектувати з урахуванням поширення досліджуваних водоносних горизонтів, гідравлічних зв'язків між горизонтами, граничних умов, літології водоносних порід, особливостей впливу інженерних споруд.

2.2.2. При здійсненні моніторингу рекомендується включати до спостережної мережі так звані "фонові" свердловини, які не зазнають антропогенного впливу, зокрема з боку джерел підтоплення.

2.2.3. Мережу спостережних свердловин рекомендується проектувати з урахуванням:

місцеположення, характеру та розмірів (форми) джерел антропогенного навантаження;

конфігурації області навантаження підземних вод;

будови водоносного горизонту (потужність, неоднорідність, граничні умови, напрям природного руху підземних вод);

місця розташування водозабірних споруд і шляхів надходження до них забруднених або природних некондиційних вод.

2.2.4. У районах підвищеного техногенного навантаження рекомендується проектувати моніторингову мережу більш щільною у напрямку від джерела вниз по напрямку фільтрації підземних вод, а в районі водозаборів - від границі області забруднення в напрямку до водозабору.

2.2.5. Спостережні свердловини, на яких плануються моніторингові дослідження рівня підземних вод, рекомендується обладнувати переважно на горизонт ґрунтових вод.

2.2.6. Спостережні свердловини рекомендується розміщувати по напрямкам природного руху підземних вод, а також у напрямку до найближчих водозаборів - з кроком 100 - 200 м.

3.1. Вимоги до конструкцій спостережних свердловин

3.1.1. При організації спостережної мережі свердловин для моніторингу режиму підземних вод буріння рекомендується здійснювати ударно-канатним способом (у слабо вивчених геолого-гідрогеологічних умовах) або шнековим способом (при гарній вивченості), також застосовувати комбінований спосіб.

3.1.2. На підтоплених ділянках спостережні свердловини рекомендується обладнувати переважно на перший від поверхні водоносний горизонт, на єдиній колоні труб. У випадках, коли процес підтоплення обумовлений також надходженням напірних вод, які залягають нижче, спостережні свердловини рекомендується обладнувати на подвійній колоні труб, з ізоляцією верхнього водоносного горизонту.

3.1.3. Спостережні свердловини рекомендується обладнувати надфільтровими трубами, фільтровою частиною і відстійником.

3.1.4. Внутрішній діаметр колони спостережної свердловини рекомендується облаштовувати таких розмірів щоб забезпечити безперешкодне переміщення вимірювальної апаратури і виконання ремонтних робіт.

3.1.5. Фільтр рекомендується застосовувати трубчастого типу із сітчастим водоприймальним покриттям із синтетичних матеріалів.

3.1.6. Відстійник спостережної свердловини рекомендується облаштовувати висотою 2 - 3 м.

3.1.7. Оголовок спостережної свердловини рекомендується облаштовувати над поверхнею землі не менш ніж на 0,5 м і закривати кришкою із замком, а ділянку навколо свердловини доцільно огородити.

3.1.8. При виборі конструкції спостережних свердловин рекомендується враховувати, що вона повинна забезпечувати:

ефективне та безпечне проведення робіт із проходки свердловини та розкриття водоносних горизонтів;

якісне випробування водоносних горизонтів і їхню відповідну ізоляцію;

ефективне і якісне виконання необхідного комплексу гідрогеологічних спостережень і досліджень;

захист водоносних горизонтів від забруднень;

надійність та стабільність умов використання свердловини відповідно до її призначення;

швидке та ефективне виконання ремонтних робіт.

3.1.9. При визначені глибини спостережних свердловин рекомендується враховувати положення досліджуваного водоносного горизонту на геологічному розрізі, його потужність та необхідну глибину його розкриття.

3.1.10. Невеликі за потужністю водоносні горизонти (до 3 - 5 метрів), рекомендується розкривати повністю. Глибину розкриття значних за потужністю водоносних горизонтів рекомендується проектувати достатньою для здійснення вимірів при зміні рівня.

3.2. Вимоги до буріння та обладнання спостережних свердловин

3.2.1. Бурити спостережні свердловини рекомендується найменшим діаметром, але з розрахунком можливості установки фільтрів у водоприймальній частині.

3.2.2. Початковий діаметр буріння спостережних свердловин рекомендується визначати з урахуванням необхідності спуску проміжних обсадних колон і способу ізоляції водоносних горизонтів.

3.2.3. Кінцевий діаметр буріння спостережних свердловин рекомендується таким, щоб забезпечував встановлення відповідного фільтра, умови її тривалої експлуатації, а також проведення необхідних гідрогеологічних спостережень і досліджень.

3.2.4. Водоприймальні частини спостережних свердловин, залежно від ступеня стійкості водоносних порід, рекомендується облаштовувати фільтром, у стійких тріщинуватих породах фільтр може бути відсутній.

3.2.5. Фільтри спостережних свердловин повинні забезпечувати сприятливі умови для притоку води, не допускати піскування та глинизації, не погіршувати якості води, мати малий опір, бути стійкими, довговічними та економічними. Рекомендується використовувати сітчасті, дротові, трубчасті (із круглою й щілинною перфорацією) та поліетиленові фільтри.

3.2.6. У свердловинах, які обладнуються на напірний водоносний горизонт рекомендується облаштовувати ізоляцію від верхнього горизонту ґрунтових вод. Ізоляція влаштовується для виключення перетікання води з одного шару в іншій, запобігання забруднення водоносних шарів, забезпечення стійкості стінок свердловини та ін.

3.2.7. Ізоляцію водоносних горизонтів, залежно від способу буріння, рекомендується здійснювати за допомогою перекриття обсадними трубами із задавлюванням колон труб у природні або штучно створені глинисті шари, виконанням затрубної або надбашмачної цементації обсадних колон, встановленням спеціальних цементних мостів, тампонів і сальників.

3.2.8. Для ізоляції водоносного горизонту рекомендується спуск обсадних колон із задавлюванням башмака на глибину 1,5 - 2 м у водотривкі глинисті породи, які підстилають водоносний горизонт.

3.2.9. Якість ізоляції водоносного горизонту рекомендується перевіряти відкачкою або наливом води. Стабільність рівня води в свердловині після прокачування свідчить про високу якість ізоляції горизонту.

3.2.10. Оголовок свердловини рекомендується облаштовувати таким чином, щоб він забезпечував зручні умови виміру рівнів та відбору проб води, спуск вимірювальних інструментів, ізоляцію свердловини від атмосферних опадів і забруднень.

3.3. Використання існуючих свердловин

3.3.1. При розбудові моніторингової мережі, рекомендується використовувати вже існуючі спостережні та водозабірні свердловини.

3.3.2. Існуючі свердловини рідко відповідають всім технічним вимогам, тому рекомендується дотримуватися основних вимог. Такими вимогами є наступні:

свердловина розташована так, що відповідає плану моніторингу;

існує опис літології, необхідний для інтерпретації гідрогеологічних одиниць, які перетинаються фільтруючою частиною свердловини;

глибина та конструкція свердловини відомі у достатній мірі (глибина, діаметр, інтервал глибин фільтру);

є достатньо інформації щодо конструкції та розташування фільтруючої частини свердловини;

фільтр свердловини охоплює тільки один водоносний горизонт, а не декілька;

гідравлічний контакт з водоносним горизонтом добрий, рівень води встановлюється через хвилини після прокачування свердловини;

вода в свердловині чиста, або становиться чистою при прокачуванні свердловини;

власник свердловини дає дозвіл на те, що вона буде регулярно використовуватися для спостережень;

свердловина доступна для спостережень у всі сезони;

свердловина захищена на протязі всього періоду використання.

3.3.3. Перед включенням існуючої свердловини до моніторингової мережі, її рекомендується прочистити або відремонтувати.

4.1. Частота спостережень

4.1.1. Виміри рівня води у спостережних свердловинах рекомендується проводити 1 - 10 разів на місяць.

4.1.2. Частоту спостережень рекомендується встановлювати залежно від характеру й ступеня впливу природних і техногенних факторів. У середньому спостереження за природним режимом підземних вод рекомендується проводити 6 разів на місяць.

4.1.3. У періоди інтенсивного впливу режимоутворюючих факторів (паводки, опади й ін.) частоту спостережень за режимом підземних вод (особливо ґрунтових) рекомендується збільшити у 2 - 3 рази.

4.1.4. Частота спостережень за елементами порушеного режиму підземних вод повинна забезпечувати виявлення основних закономірностей змін режиму під впливом техногенних факторів. Для виявлення загальних закономірностей режиму підземних вод спостереження рекомендується проводити 5 - 6 разів на місяць.

4.1.5. На ділянках гідравлічного взаємозв'язку підземних вод з поверхневими в періоди паводків та інтенсивного випадання атмосферних опадів рівень ґрунтових вод рекомендується заміряти щодня (у той самий час доби, як на гідрологічних постах, із точністю +- 1 см).

4.2. Проведення замірів в експлуатаційних свердловинах

4.2.1. Експлуатаційні свердловини рекомендується використовувати для заміру рівнів підземних вод у разі, якщо її конструкція дозволяє вимірювати об'єм водовідбору і відповідний йому динамічний рівень води в свердловині, а також рівень води після зупинки насосів.

4.2.2. У артезіанських свердловинах рекомендується проводити вимір рівня підземних вод за допомогою манометра або п'єзометричних трубок.

4.2.3. Виміри динамічного рівня води в експлуатаційних свердловинах, колодязях і галереях рекомендується проводити завжди в один встановлений час. При не цілодобовій роботі свердловини, виміри динамічного рівня доцільно проводити перед зупинкою насосів.

4.2.4. Виміри рівня води річок, озер і інших водойм (якщо ці виміри ведуться організацією, що здійснює контроль за динамікою підземних вод) рекомендується проводити у ті ж терміни, що і по свердловинах для спостереження за рівнем підземних вод.

5.1. Заміри рівня ґрунтових вод

5.1.1. У шурфах при неглибокому заляганні води (до 3 м) її рівень рекомендується вимірювати переносною рейкою з точністю до 1 см.

5.1.2. У свердловинах для спостереження, шурфах і колодязях при глибині залягання води до 20 м рекомендується застосовувати рулетку (сталеву або полотняну, проткану дротяними нитками). До рулетки прикріплюється хлопавка. Точність вимірів має становити 1 см.

5.1.3. Для виміру та контролю рівня води в свердловинах рекомендується також використовувати гідрогеологічну рулетку конструкції Б.П.Остроумова.

5.1.4. При глибині залягання підземних вод понад 20 м для вимірів рівня води рекомендується застосовувати електрорівнеміри. Усі виміри проводяться від позначки з визначеними координатами, яка знаходиться на краю обсадної труби чи шурфу.

5.1.5. Вибір типу електрорівнеміра рекомендується визначити залежно від глибини залягання підземних вод, конструкції свердловин тощо.

5.2. Використання рівнемірів з акустичною сигналізацією для виміру рівня води в неглибоких свердловинах

5.2.1. Штанговий вимірник зі сталевим фюзеляжним тросиком рекомендується застосовувати як у вертикальних, так і похилих свердловинах при незначних глибинах.

5.2.2. Для уточнення вимірів рівня води рекомендується застосовувати комбінований штанговий вимірник із хлопавкою, у якому використовується звуковий ефект.

5.2.3. З метою виключення перекручування положення рівня в неглибоких вертикальних свердловинах рекомендується застосовувати важкий лот, який являє собою циліндр зі сталевою голкою діаметром 0,0015 - 0,002 м на кінці. Він зручний тим, що практично не змінює рівень води в свердловинах малого діаметра. Підвішується важкий лот на сталевій мірній стрічці. Про глибину залягання рівня підземних вод судять по намоклій частині сталевої голки, що попередньо натирають крейдою.

5.3. Використання рівнемірів зі світловою, акустичною та електричною сигналізацією для виміру рівня води в неглибоких свердловинах

5.3.1. Електрорівнемір з електричною лампочкою рекомендується використовувати у вертикальних свердловинах, закріплених будь-яким матеріалом, зокрема, на експлуатаційних свердловинах.

Наконечник приладу опускають у свердловину на двожильному проводі, поєднаному на поверхні землі з батарейкою, електричним дзвінком або лампочкою. Вже при невеликому зануренні наконечника у воду поплавець замикає електричний ланцюг, що визначається по дзвінку або світінню лампи.

6.1. Дані вимірів рівня і витрати рекомендується записувати спостерігачем безпосередньо біля точки спостереження.

6.2. Заповнювати первинну документацію про результати спостереження за рівнем підземних вод рекомендується після закінчення обходу точок спостережень у той же день.

6.3. Для збереження та подальшої роботи з даними моніторингу рекомендується створити відповідні комп'ютерні бази даних, комплексні банки інформаційних ресурсів, геоінформаційні системи (ГІС), постійно діючі комп'ютерні моделі гідрогеологічного середовища.

6.4. Результати аналізу та оцінки інформації про рівень підземних вод рекомендується використовувати при вирішенні наступних завдань:

попередньої оцінки інформації для оперативного реагування балансоутримувачів відповідних об'єктів, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на можливі небезпечні зміни;

комплексної оцінки стану території, об'єктів, впливу на них підземних вод, ефективності використання заходів, що спрямовані на пониження рівня підземних вод;

діагностики та визначення рівня ризику виникнення небезпечних ситуацій техногенного та природного характеру;

оцінки існуючого ризику для життєдіяльності населення;

створення моделей існуючого та прогнозного стану довкілля;

розробки заходів щодо поліпшення стану територій при пониженні рівня підземних вод.