Про затвердження Державної цільової екологічної програми проведення моніторингу навколишнього природного середовища

Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Державну цільову екологічну програму проведення моніторингу навколишнього природного середовища (далі - Програма), що додається.

3. Міністерству екології та природних ресурсів разом з Міністерством фінансів та іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади під час складання проекту Державного бюджету України на відповідний рік передбачати кошти на виконання завдань і заходів Програми.

4. Міністерству екології та природних ресурсів подавати щороку до 15 квітня Кабінетові Міністрів України і Міністерству економічного розвитку і торгівлі інформацію про хід виконання Програми.

Метою цієї Програми є забезпечення розвитку єдиної державної системи моніторингу навколишнього природного середовища (далі - система моніторингу), спрямованого на:

підвищення ефективності її функціонування;

надання органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування і населенню своєчасної та достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища, підвищення рівня екологічних знань громадян;

визначення спільних пріоритетів під час планування дій суб'єктів системи моніторингу;

створення єдиної мережі спостережень;

технічне переоснащення та вдосконалення нормативно-методичного забезпечення системи моніторингу;

узгодження елементів інформаційних технологій, що використовуються суб'єктами системи моніторингу.

Україна є учасником понад 70 міжнародних двосторонніх та багатосторонніх угод і конвенцій, виконання яких потребує використання інформації щодо стану навколишнього природного середовища та прогнозування його змін. У зв'язку з цим розвиток системи моніторингу повинен здійснюватися з урахуванням загальноєвропейських вимог.

За роки проведення спостережень суб'єктами системи моніторингу накопичено певний досвід і значний обсяг інформації щодо стану навколишнього природного середовища та джерел його забруднення. Проте, оскільки інформацію накопичено на паперових носіях та розміщено у базах даних, які за структурою не відповідають вимогам та рекомендаціям Європейської економічної комісії ООН щодо створення Європейської мережі спостережень та інформації про стан навколишнього природного середовища, немає можливості в повному обсязі використовувати наявні дані для проведення його комплексної екологічної оцінки.

Розв'язання зазначених проблем досягається шляхом поєднання зусиль суб'єктів системи моніторингу та координації їх дій, забезпечення безперервності спостережень за складовими навколишнього природного середовища, вдосконалення нормативного, методичного, технічного та організаційного забезпечення для створення єдиної мережі спостережень, впровадження передових інформаційних технологій та створення банків даних про його стан.

Передбачено проведення комплексного моніторингу стану атмосферного повітря, вод, земель, лісів, геологічного середовища, біологічного різноманіття, поводження з відходами, фізичних факторів впливу на навколишнє природне середовище.

Для забезпечення моніторингу необхідно, зокрема, визначити інформаційні потреби, створити систему оцінки стану навколишнього природного середовища, розробити програми моніторингу різного рівня, провести спостереження, збирання, оброблення та аналіз даних моніторингу і оцінку інформації, підготувати на її основі висновки і пропозиції.

Стратегія оцінки стану навколишнього природного середовища, що передбачена Програмою, базується на комплексному підході і використанні оцінки окремих його складових з урахуванням можливості застосування екологічних індикаторів зазначеного стану.

Комбіноване використання результатів різних видів досліджень та спостережень, зокрема фізичних, хімічних, біологічних, дає змогу розширювати можливості для виявлення причинно-наслідкових зв'язків стану об'єктів навколишнього природного середовища та факторів впливу на них. Такий підхід забезпечує всебічність, об'єктивність і підвищення рівня ефективності системи оцінки стану навколишнього природного середовища порівняно з підходом, що ґрунтується на визначенні концентрації забруднюючих речовин.

Оцінка ризику повинна сприяти визначенню пріоритетності заходів як у сфері моніторингу навколишнього природного середовища, так і в природоохоронній діяльності. Урахування результатів оцінки ризику може бути використано органами виконавчої влади для вирішення питань щодо запобігання кризовим ситуаціям, розроблення і прийняття оптимальних управлінських рішень.

Для виконання завдань Програми повинні бути розроблені і прийняті регіональні та спеціальні програми моніторингу.

Регіональні програми спрямовуються на виконання пріоритетних завдань і здійснення заходів у сфері моніторингу навколишнього природного середовища в межах регіону.

Спеціальні програми моніторингу розробляються центральними органами виконавчої влади для розв'язання завдань, які потребують додаткової інформації про стан навколишнього природного середовища і/або вплив факторів його забруднення на певних територіях. Такі завдання можуть бути пов'язані з надзвичайною екологічною ситуацією, транскордонним моніторингом, потенційно екологічно небезпечним об'єктом, науковою задачею тощо.

Програма спрямована на поєднання зусиль усіх суб'єктів системи моніторингу для запобігання дублюванню функцій з моніторингу, створення єдиної мережі спостережень після оптимізації її елементів і програм, уніфікації та постійного вдосконалення технічного, методичного, метрологічного, наукового забезпечення її функціонування.

Інтеграція елементів мереж суб'єктів моніторингу в єдину мережу відбувається шляхом утворення організаційних та інформаційних зв'язків для забезпечення виконання функцій системи моніторингу і досягнення єдиної мети.

Єдина мережа спостережень передбачає поділ за принципом призначення інформації на загальнодержавний, регіональний та локальний рівні. До загальнодержавного рівня призначення інформації належать пункти спостережень, що віднесені до пріоритетних і відображають загальний стан навколишнього природного середовища держави та вплив найбільш важливих факторів на зміну його стану, та як обов'язкові складові - спеціальні мережі транскордонного і фонового моніторингу.

Передбачається створення уніфікованого за відповідними напрямами методичного забезпечення моніторингу, яке повинно бути впроваджено під час проведення спостережень в єдиній мережі всіма суб'єктами системи моніторингу. Основою такого забезпечення повинні бути національні стандарти та стандарти ЄС у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Технічне забезпечення єдиної мережі спостережень визначає її загальний рівень, тому передбачається системне постійне оновлення засобів вимірювальної техніки та обладнання служб спостережень, зокрема проведення аналізу та розроблення рекомендацій, впровадження багатофункціональних приладів, створення автоматизованих постів спостережень та уніфікація засобів вимірювальної техніки.

Метрологічне забезпечення проведення спостережень передбачає застосування єдиних метрологічних норм і правил під час здійснення відбору проб та проведення польових і лабораторних досліджень, відповідних засобів вимірювальної техніки, статистичного оброблення результатів спостережень.

З метою забезпечення інтеграції інформаційних ресурсів та взаємодії суб'єктів системи моніторингу створюватиметься та забезпечуватиметься функціонування єдиної автоматизованої підсистеми збирання, оброблення, аналізу і збереження даних, для чого передбачається:

уніфікація технічного та програмного забезпечення;

об'єднання інформаційних підсистем окремих суб'єктів системи моніторингу для комплексної оцінки інформації;

упровадження передових інформаційно-аналітичних технологій та уніфікованих форм подання і збереження даних;

забезпечення відкритості інформаційних систем для їх розширення та впровадження нових напрямів.

Створення і подальший розвиток банків інформаційних ресурсів у системі моніторингу здійснюватиметься з урахуванням рівневого принципу розподілу завдань та забезпечуватиме інформаційне наповнення відповідних баз та банків вищого рівня. Багаторівневість запроваджується з метою підвищення функціональної та економічної ефективності інформаційного забезпечення.

Серед користувачів інформаційних ресурсів системи моніторингу визначаються три основні категорії:

постійні, інформація яким надається згідно з узгодженими регламентами, що враховують інформаційні потреби користувачів, і до яких належать органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, суб'єкти системи моніторингу та їх територіальні органи;

користувачі, що звертаються за нерегламентованим запитом;

засоби масової інформації.

Альтернативним варіантом розв'язання проблеми є реалізація проекту системи екологічного моніторингу України, за яким передбачається створення нової єдиної мережі спостережень системи моніторингу без використання існуючих мереж суб'єктів системи моніторингу, нової інфраструктури системи моніторингу та здійснення капіталомістких заходів.

Таким чином, ураховуючи реальні можливості фінансування заходів Програми, обрано максимальне використання існуючого потенціалу без залучення значних капіталовкладень протягом найближчих років.

Забезпечення належного рівня виконання функцій системи моніторингу та розв'язання існуючих проблем досягається шляхом здійснення ряду заходів, спрямованих на її розвиток, з використанням існуючих можливостей суб'єктів системи.

У першу чергу здійснюватимуться організаційні заходи із створення передумов для виконання Програми, які не потребують додаткового фінансування і проводяться у межах функціональних повноважень суб'єктів системи моніторингу. Зазначені заходи передбачають:

визначення структурних підрозділів суб'єктів системи моніторингу, які відповідатимуть за обмін інформацією;

укладення і виконання угод про спільну діяльність суб'єктів системи моніторингу;

проведення експертизи регіональних та спеціальних програм, що містять завдання і заходи з проведення моніторингу навколишнього природного середовища, та здійснення контролю за їх виконанням;

розроблення і впровадження постійно діючої системи інформування громадськості про стан навколишнього природного середовища.

Виконавців заходів Програми визначено у додатку 1.

Під час виконання завдань і заходів Програми здійснюватиметься її наукова підтримка, що включає розвиток прикладних наукових розробок у сфері моніторингу навколишнього природного середовища, а саме: теоретичне обґрунтування та підготовка пропозицій щодо оптимізованих схем побудови і функціонування мереж спостережень; визначення концептуальних підходів до проведення моніторингу окремих об'єктів довкілля; розроблення методів математичного опрацювання результатів спостережень, алгоритмів оцінки екологічного ризику; удосконалення та розроблення методів оцінки та прогнозування стану навколишнього природного середовища; створення типових програмно-технічних комплексів системи моніторингу різних рівнів з використанням геоінформаційних систем та типових структур банків даних; проведення поглиблених досліджень окремих об'єктів навколишнього природного середовища; обґрунтування якісних і кількісних параметрів спостережень; оцінка результатів моніторингу; моделювання управлінських рішень.

Завдання і заходи Програми, що потребують цільового фінансування та виконуватимуться протягом 2008-2012 років, наведено у додатку 2.

У разі потреби керівник Програми для координації діяльності її виконавців може залучати Міжвідомчу комісію з питань моніторингу довкілля.

Здійснення заходів Програми сприятиме підвищенню рівня задоволення потреб органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, наукових установ та громадськості в об'єктивній і достовірній інформації про стан навколишнього природного середовища.

Очікувані результати виконання Програми наведено в додатку 3.

У результаті виконання Програми повинно бути забезпечено:

у соціальній сфері - встановлення факторів навколишнього природного середовища, що чинять шкідливий вплив на здоров'я населення; посилення узгодженості діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських екологічних організацій та засобів масової інформації у сфері охорони навколишнього природного середовища; підвищення рівня інформованості населення щодо стану навколишнього природного середовища;

в екологічній сфері - скорочення строків розроблення і підвищення якості та ефективності управлінських рішень у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального природокористування та екологічної безпеки; розбудову мережі моніторингу навколишнього природного середовища України за єдиними вимогами, а також з урахуванням вимог комітету з екологічної політики Європейської економічної комісії ООН;

в економічній сфері - підвищення ефективності використання засобів спостереження за станом навколишнього природного середовища та антропогенним впливом на нього.

Ефективність Програми забезпечується оперативністю прийняття рішень у сфері охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів і, як наслідок, зменшенням витрат на розв'язання проблем екологічної безпеки.

Орієнтовний обсяг фінансування заходів Програми за рахунок коштів державного бюджету становить 152,3 млн. гривень, у тому числі коштів загального фонду - 102,3 млн. гривень, з них передбачено для Мінприроди - 14,8 млн., МНС - 27,5 млн., Мінрегіону - 7 млн., МОЗ - 4 млн., Мінагрополітики - 6,7 млн., Держводагентству - 20,3 млн., Держземагентству - 4 млн. і Держлісагентству - 18 млн. гривень; коштів спеціального фонду - 50 млн. гривень.

Для фінансування окремих заходів необхідно додатково залучити кошти місцевих бюджетів, а також інших джерел. Обсяги фінансування за рахунок коштів місцевих бюджетів повинні бути визначені органами місцевого самоврядування на підставі регіональних програм моніторингу навколишнього природного середовища.

1. Концепцію Програми схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2004 р. N 992 "Про схвалення Концепції Державної програми проведення моніторингу навколишнього природного середовища".

2. Програму затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2007 р. N 1376.

3. Державний замовник-координатор - Мінприроди.

4. Державні замовники - Мінприроди, МНС, МОЗ, Мінагрополітики, Мінрегіон, Держводагентство, Держземагентство, Держлісагентство.

5. Керівник Програми - перший заступник Міністра екології та природних ресурсів.

6. Виконавці заходів Програми - Мінприроди, МНС, МОЗ, Мінагрополітики, Мінрегіон, Держводагентство, Держлісагентство, Держземагентство.

7. Строк виконання: 2008-2012 роки.

8. Прогнозні обсяги та джерела фінансування, млн. гривень