Про затвердження галузевої Програми "Комплексна біологізація захисту рослин 2008-2012"

Відповідно до Законів України "Про захист рослин", "Про пестициди та агрохімікати" та на виконання положень Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 року N 1158, та у зв'язку із мотивацією державного курсу на інтеграцію в ЄС, вступу України до СОТ і входженням на світовий ринок органічної продукції рослинництва і тваринництва, продуктів харчування, вироблених по біологічним технологіям без використання засобів хімізації

1. Затвердити галузеву Програму "Комплексна біологізація захисту рослин 2008-2012", що додається.

2. Департаменту ринків рослинництва (Демидов О.А.), Відділенню рослинництва УААН (Гаврилюк М.М.), Міністерству аграрної політики Автономної Республіки Крим, Головним управлінням агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій, регіональним центрам наукового забезпечення агропромислового виробництва Української академії аграрних наук забезпечити розроблення відповідних регіональних програм та встановити контроль за їх виконанням.

Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра аграрної політики України Мельника С.І. і віце-президента УААН Безуглого М.Д.

Галузева Програма "Комплексна біологізація захисту рослин - 2008-2012" розроблена на основі вимог Законів України "Про захист рослин", "Про пестициди і агрохімікати", комплексної галузевої програми "Розвиток зерновиробництва в Україні до 2015 року".

Біологічний метод є основним стратегічним екологічно безпечним заходом контролю шкідливих організмів в посівах сільськогосподарських культур.

Україна спрямована на інтеграцію в ЄС, вступу до СОТ та входження в світовий ринок органічної продукції рослинництва і тваринництва вироблених за біологічними технологіями без використання пестицидів. Ємність ринку екологічно чистої продукції перевищила в 2007 р. 30 млрд.дол. США, у тому числі в країнах ЄС - 17 млрд.дол. США, і має тенденцію до збільшення.

Об'єктивним чинником розвитку є збільшення протягом наступних 5-7 років комплексної біологізації захисту рослин до 70-80 млрд.дол. США. Також є необхідність кардинального покращення екологічної, економічної та соціальної ситуації на селі, якості життя сільського і міського населення.

Природно - кліматичні умови та родючі землі України сприяють впровадженню технологій комплексної біологізації захисту рослин, у тому числі технологій виробництва продукції рослинництва вищої і покращенної екологічної якості на основі заборони або обмеження використання пестицидів, завдяки чому розглядається в світі і ЄС як перспективний і потужний експортер цієї продукції.

Практична можливість прискореного і масштабного розвитку комплексної біологізації захисту рослин забезпечується наявністю вітчизняного науково-технічного потенціалу з екологізації сільського господарства на засадах біологізації землеробства, який в основному, відповідає світовому рівню, зокрема з промислових біотехнологій виробництва і застосування біологічних засобів захисту рослин.

Задоволення потреби сільського господарства в біологічних засобах захисту рослин передбачається шляхом відродження і розвитку мережі біофабрик та біолабораторій агропромислового комплексу.

Реалізація програми потребує також формування вітчизняної законодавчої і нормативно-правової бази біологізації захисту рослин і землеробства у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Наукові, методичні та проектні засади програми розглядались і були схвалені Міжвідомчою науковою Радою Національної академії наук України і Української академії аграрних наук з проблем АПК та Президією УААН.

Мета програми полягає у підвищенні рівня екологічної безпеки сільськогосподарського виробництва, зменшенні його залежності від імпортерів пестицидів, кардинальному покращенні фітосанітарної ситуації в агробіоценозах, збільшенні рентабельності виробництва продукції рослинництва та в нарощуванні експортних можливостей України.

Ця мета має бути досягнута на основі доведення рівня біологізації захисту сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб та бур'янів з 2,9-3,1 відсотка (за даними 2004-2007 років) до 23-25 відсотків від загального раціонального обсягу захисних заходів, який оцінено в 35 млн. га на рік.

В розрізі цієї базової задачі визначені наступні напрямки розвитку комплексної біологізації захисту сільськогосподарських культур і рослинництва в цілому:

- розроблення і впровадження не менш як на 5 відсотках сільськогосподарських угідь країни біологічних технологій виробництва органічної продукції рослинництва без використання засобів хімізації, у тому числі біля 3,0 млн.т. зерна озимої пшениці вищої експортної якості;

- відпрацювання і впровадження на площі сільгоспугідь біля 5,0 млн. га технологій виробництва продукції рослинництва 1-го класу екологічної якості з обмеженням на 75 відсотків технологічної потреби в пестицидах;

- переведення промислового тепличного овочівництва на використання виключно технологій біологізації рослинництва з рівнем заміщення пестицидів на біологічні засоби захисту рослин не менше 85 відсотків;

- доведення обсягів виробництва біологічних засобів захисту рослин до 9,0-9.1 млн. гектаронорм на основі реконструкції, технічного переоснащення і розширення мережі біофабрик і біолабораторій та створення деяких нових виробничих об'єктів біометоду;

- створення на державному, регіональному і зональному рівнях системи наукового, інженерно-технічного, технологічного і агробіологічного сервісного забезпечення біологізації захисту рослин та підготовки фахівців і виробничого персоналу сільськогосподарських підприємств з цього напряму.

Програма базується на аналізі досягнень і розрахунків попереднього періоду прогресу (1987-1991 роки), регресу, пов'язаного з економічною кризою, стабілізацією і тенденцією до відновлення біологізації захисту рослин в Україні та на науковій основі з цього напряму, отриманій, зокрема, за науково-технічними програмами УААН: "Промислові біотехнології для АПК" (головна наукова установа Інженерно-технологічний інститут "Біотехніка" УААН), "Захист рослин" (Інституту захисту рослин), "Сільськогосподарська мікробіологія" (Інститут сільськогосподарської мікробіології).

Обґрунтована першочергова необхідність переорієнтації наукових установ аграрного профілю від досліджень окремих операцій біологічного захисту рослин до розроблення, відпрацювання і впровадження зональних технологій комплексної біологізації рослинництва, що, як доведено вітчизняним і закордонним досвідом, забезпечує належний рівень ефективності біологічних захисних заходів.

Цей висновок підтверджений комплексом досліджень, проведених Інститутом захисту рослин, Інститутом сільськогосподарської мікробіології, ІТІ "Біотехніка", Одеським ІАПВ, Інститутом зернового господарства та деякими іншими науковими установами в різних агрокліматичних умовах, була доведена можливість забезпечення рівня біологізації захисту зернових, технічних, овочевих, садових культур і винограду від 55 до 75 відсотків.

Ці результати аргументують правомірність постановки питання щодо освоєння в масштабах, що матимуть суттєве економічне значення виробництва продукції рослинництва з обмеженням використання пестицидів щонайменше на 75 відсотків з її класифікацією як продукції 1-го класу екологічної якості.

Ринкова вартість такої продукції за умови її сертифікації повинна бути орієнтовно на 15-25 відсотків більшою в порівнянні з продукцією рослинництва, виробленою за традиційним технологіям.

Виходячи з цього, вирішення задачі щодо освоєння виробництва продукції рослинництва 1-го класу екологічної якості на площі біля 5-ти млн. га розглядається як потужний економічний важіль досягнення мети програми в цілому.

Виробництво продукції рослинництва без використання пестицидів і мінеральних добрив промислового походження, яка в різних країнах сертифікується під назвами "органічна", "біологічна" або "екологічна", є для України новою задачею.

Біологічне землеробство, яке за даними "Інтернет" ведеться в Україні на площі біля 250 тис. га під патронатом фірм - трейдерів з експорту органічної продукції рослинництва, переважно зерна, базується, головним чином, на очищенні за роки кризи грунтів від залишків засобів хімізації і не відповідає вимогам світових і європейських стандартів.

Доведена практична можливість вирощування озимої пшениці без використання пестицидів шляхом їх заміни комплексом ентомологічних і мікробіологічних засобів захисту рослин, агротехнічними заходами боротьби з бур'янами і клопом-черепашкою та мінімалізації застосування мінеральних добрив за рахунок їх часткової заміни азотфіксуючими та фосфатмобілізуючими бактеріальними добривами.

Виходячи з цього, освоєння в зоні Степу виробництва зерна озимої пшениці вищої екологічної якості покладається в програмі за основу вирішення загальної задачі з розвитку біологічного землеробства.

При цьому враховано те, що впровадження біологічних технологій вирощування озимої пшениці пов'язане з необхідністю відмови від використання пестицидів на всьому масиві культур зернової сівозміни з відповідним збільшенням обсягів біологічних та агротехнічних захисних заходів.

Практична можливість вирішення задачі щодо комплексної біологізації промислового тепличного овочівництва в масштабі всієї України базується на результатах розроблення, відпрацювання і широкого впровадження ІТІ "Біотехніка" технологій біологізації захисту овочевих культур, зокрема томатів, з рівнем заміщення пестицидів на їх біологічні аналоги до 85-90 відсотків.

Ці технології на цей час використовуються більш як на 300 га захищеного грунту, що забезпечило досягнення усередненого рівня біологізації захисту тепличних культур на всій площі теплиць промислового типу, які експлуатуються, в 57 відсотків.

Важливим резервом комплексної біологізації рослинництва є наявність ряду технологічних операцій і засобів біологічного захисту рослин, які мають незаперечну перевагу перед пестицидами щодо ефективного подолання шкідників і хвороб рослин.

До таких операцій відносяться, застосування ентомофага "трихограма" для контролю на економічно безпечному рівні чисельності стеблового метелика на кукурудзі, комплексу совок на овочевих культурах в період дозрівання і збору врожаю, біологічного родентицида "бактороденцид" проти мишоподібних гризунів на зернових та інших культурах, тощо.

Раціональний обсяг вищезгаданих технологічних операцій і засобів захисту рослин оцінюється не менше як в 3,5 млн. гектарів.

Найбільш важливою для ефективного розв'язання комплексу економічних, екологічних і соціальних проблем села є задача створення мережі зон комплексної біологізації землеробства, переважно на водозбірних, рекреаційних та природоохоронних територіях.

Її вирішення можливе за умови концентрованого і масштабного використання вищенаведених результатів досліджень і розробок та традиційних природоохоронних і ґрунтозахисних технологій ведення рослинництва з доведенням на цій основі усередненого рівня біологізації захисту всіх сільськогосподарських культур зони не менше як до 50 відсотків.

Результати розрахунків з визначення проектної динаміки збільшення рівня біологізації захисту рослин в розрізі регіонів України (додаток 2,3).

Протягом 2005-2007 років в Україні щорічно вироблялось біля 10 млн. гектаронорм біологічних інсектицидів, фунгіцидів, родентицидів та деяких інших біологічних засобів захисту рослин від шкідників і хвороб.

Для доведення біологізації захисту рослин до проектного рівня, а саме до 23-25 відсотків від загального раціонального обсягу захисних заходів, необхідно щорічно виробляти біля 9,0 млн. гектаронорм цих засобів, або у 7 разів більше в порівнянні з виробничими можливостями мережі біофабрик і біолабораторій.

У країнах ЄС та в Російській Федерації виробництво біологічних засобів захисту рослин зосереджено, головним чином, на підприємствах мікробіологічної та ентомологічної промисловості в спеціалізованих потужних фірмах, таких як "Копперт" (Голландія), "Біобест" (Швейцарія). "Біофарм" (Росія).

Створення аналогічних підприємств в Україні потребує багатомільйонних капітальних вкладень і не розглядається у цій програмі. Не має перспективи також імпорт засобів біологізації через їх вартість, яка суттєво перевищує вартість аналогічної продукції вітчизняного виробництва.

Забезпечення аграрного сектору біологічними засобами захисту рослин доцільно здійснити на основі реконструкції, технічного переоснащення та розширення збереженої частини мережі біофабрик і біолабораторій, яка є унікальним виробничим формуванням.

Практична можливість вирішення цієї задачі забезпечується наявністю промислових біотехнологій та комплектів спеціального біолого-кліматичного технологічного обладнання з виробництва ентомологічних і мікробіологічних засобів захисту рослин, що було створене Інженерно-технологічним інститутом "Біотехніка" УААН, та може серійно виготовлятись дослідно-експериментальним заводом цього інституту.

Зокрема для реконструкції і технічного переоснащення біофабрик і біолабораторій має бути придбане таке обладнання:

технологічний модуль промислового розведення трихограми та технологічні лінії на його базі продуктивністю 9, 18, 27 і 36 тис. гектаронорм цього ентомофага за сільськогосподарський сезон;

технологічний комплекс малотонажного виробництва бактеріальних інсектицидів і фунгіцидів (планриз, лепідоцид, бітоксібацилін та інші);

технологічний комплекс малотонажного виробництва інсектицидів і фунгіцидів на основі грибів (триходермін, вертицилін, боверин та інші);

технологічна лінія виробництва мікробіологічного родентициду "бактороденцид";

комплект технічних засобів технологічного кондиціювання повітря в апаратах, установках та приміщеннях біологічних виробництв;

біотехнології та технологічні лінії масового розведення комплексу акароентомофагів захищеного грунту (енкарзія, фітосейулюс, галиця афідіміза та інші).

За попередньою оцінкою реконструкції і технічному переоснащенню підлягають біля 75 біофабрик і біолабораторій, які мають певний потенціал відновлення ефективної виробничої діяльності. Очікуваний при цьому приріст виробництва засобів біологічного захисту рослин складає біля 2,5 млн. гектаронорм, що з урахуванням обсягу цієї продукції, виробленої в 2007 році, забезпечує лише 39 відсотків від потреби в цих засобах.

Дефіцит в засобах біологічного захисту рослин в обсязі 5,5 млн. гектаронорм на рік планується покрити шляхом практичної реалізації концепції переходу від малотонажного до середньотонажного і товарного виробництва цих засобів, що є економічно доцільним.

Передбачається створити на базі біофабрик і біолабораторій, переважно регіонального значення, спеціалізовані виробництва біологічних засобів захисту рослин найбільш широкого спектру використання продуктивністю від 150 до 300 тис. гектаронорм на рік.

Пріоритетне значення має бути надане формуванню на базі науково-виробничих і виробничих об'єктів системи Мінагрополітики і УААН з державною формою власності державного сектору виробництва засобів біологізації захисту рослин потужністю біля 15 відсотків від загальної потреби в них. Проектна динаміка нарощування обсягів виробництва біологічних засобів захисту рослин наведена в таблиці:

(млн. гектаронорм)

Крім того, передбачається освоїти виробництво бактеріальних азотфіксуючих і фосфатмобілізуючих бактеріальних добрив, які необхідні як для самостійного використання, так як здатні замістити не менше 25 відсотків потреби в мінеральних добривах, так і для виробництва поліфункціональних мікробіопрепаратів із захисними, живильними і стимулюючими властивостями.

Ефективність таких поліфункціональних препаратів доведена на прикладі заміни технологічної операції протруювання насіння зернових культур на його допосівну обробку комбінацією біологічних фунгіцидів планриз, агат-25, триходермін з бактеріальними добривами.

Планується довести обсяги виробництва бактеріальних добрив до 2,7 млн. гектаронорм, виходячи, перш за все, із необхідності забезпечення ними біологічних технологій вирощування озимої пшениці на площі біля 1,0 млн. га.

Арсенал біологічних засобів захисту рослин, який налічує 17 акароентомофагів та мікробіологічних препаратів, протягом першого етапу виконання програми (2008-2009 роки) має бути поповненим деякими новими засобами, з розроблення промислових біотехнологій виробництва яких є достатній заділ.

Зокрема, буде завершено цикл досліджень і розробок з освоєння масового розведення перспективного ентомофага "бракон", який ефективно знищує совок, метеликів, листокруток та інших шкідників рослин на стадії гусені і в комбінації з трихограмою, яка працює на стадії яйцекладок цих шкідників, що гарантовано забезпечує економічно безпечний рівень їх чисельності.

Систему наукового, інженерно-технічного, технологічного та агробіологічного забезпечення розвитку комплексної біологізації захисту сільськогосподарських культур і рослинництва в цілому здійснюють Інститут захисту рослин УААН, Інститут сільськогосподарської мікробіології УААН, Інститут агроекології УААН, Інженерно-технологічний інститут "Біотехніка" УААН як головна наукова установа з промислових біотехнологій виробництва і використання біологічних засобів захисту рослин та деякі інші. Проте ця діяльність не має системного характеру і вкрай недостатня. Виходячи з цього, визначені першочергові заходи з створення, реконструкції і технічного переоснащення базових об'єктів зазначеної системи загальнодержавного і регіонального значення.

Передбачається створення Головного показового науково-виробничого комплексу Мінагрополітики і УААН з науково-технічного і виробничого сервісного забезпечення комплексної біологізації захисту рослин та підготовки фахівців цього напряму на базі Головної дослідної біофабрики ІТІ "Біотехніка" з її мережею та з залученням інститутів захисту рослин і сільськогосподарської мікробіології.

Планується здійснення реконструкції і технічного переоснащення Державного підприємства "Дослідно-експериментальний завод ІТІ "Біотехніка", що має забезпечити належні обсяги та технічний і технологічний рівень виготовлення спеціального технологічного обладнання для оснащення і переоснащення мережі біофабрик і біолабораторій та відновлення активного експорту цієї продукції.

При цьому взято до уваги, що цей завод залишається єдиним спеціалізованим підприємством з біолого-кліматичного машинобудування в галузі захисту рослин не тільки в Україні, але і в СНД та Східній Європі.

Визначено необхідним створення Державної науково-виробничої лабораторії якості біологічних засобів захисту рослин на основі використання результатів досліджень з цього напряму, зокрема біотехнологій і технічних засобів масового розведення основних фітофагів в якості тест-культур для визначення біологічної і технічної якості біологічних інсектицидів і фунгіцидів.

На регіональних рівнях є доцільним створення наступних об'єктів системи:

- Північно-Центрального, Східного і Західного регіональних центрів науково-технічного і виробничого сервісного забезпечення комплексної біологізації захисту рослин на базі відібраних регіональних наукових установ і базових регіональних біологічних фабрик або біолабораторій;

- мережі базових дослідних господарств з відпрацювання і впровадження технологій комплексної біологізації захисту сільськогосподарських культур і рослинництва в цілому;

- мережі науково-виробничих лабораторій з розроблення, відпрацювання і впровадження зональних технологій комплексної біологізації рослинництва при відібраних регіональних наукових установах;

- мережі зональних резерваторів природної ентомофітофауни.

В постановці задачі щодо створення регіональних центрів науково-технічного і сервісного виробничого забезпечення комплексної біологізації захисту рослин враховано, що в Південному регіоні ці функції мають бути покладеними на Головний показовий науково-виробничий комплекс біометоду Мінагрополітики і УААН.

Програма виконуватиметься двома етапами.

На першому етапі (2008-2009 роки) передбачається розгорнути системні дослідження з розроблення і відпрацювання в дослідно-виробничих умовах зональних технологій комплексної біологізації захисту рослин як технологічної основи виконання програми в цілому.

Має бути завершене, в основному, формування технічної і технологічної бази реконструкції і технічного переоснащення мережі біофабрик і біолабораторій та її поповнення новітніми розробками. Це стосується, зокрема, спеціалізованих технологічних комплексів середньотонажного і товарного виробництва ентомологічних і мікробіологічних засобів захисту рослин та бактеріальних добрив.

Планується розробити проектну документацію на реконструкцію, технічне переоснащення і розширення підприємств з виробництва біологічних засобів захисту рослин та частково реалізувати їх.

Планується визначити масиви сільськогосподарських угідь в зоні Степу, на яких мають бути впроваджені зернові сівозміни, орієнтовані на виробництво органічного зерна озимої пшениці, і здійснити стартовий комплекс агротехнічних заходів щодо їх переведення на застосування біологічних технологій рослинництва у відповідності з вимогами стандартів ЄС.

Передбачається також визначитись щодо територій, на яких є екологічно доцільним і економічно обгрунтованим функціонування зон комплексної біологізації землеробства та розробити проектні пропозиції з їх створення.

На другому етапі (2009-2012 роки) планується реалізувати пріоритетні інноваційні проекти впровадження технологій комплексної біологізації захисту рослин, виробництва продукції рослинництва вищої і 1-го класу екологічної якості та довести виробничі потужності мережі біофабрик і біолабораторій до визначеної потреби сільського господарства в засобах біологізації рослинництва.

На протязі 2-го етапу виконання програми планується також завершити формування визначених в програмі першочергових об'єктів систем наукового-технічного і сервісного виробничого і використання засобів біологізації рослинництва.

Для виконання Програми необхідно задіяти механізм її нормативно-правового, організаційного, фінансового, наукового забезпечення та створити систему моніторингу.

Законами України "Про захист рослин", "Про пестициди і агрохімікати", "Про охорону навколишнього природного середовища" надана пріоритетність використанню в технологіях вирощування сільськогосподарських культур біологічних засобів захисту і живлення рослин, а також введені обмеження на використання хімічних пестицидів і мінеральних добрив в сировинних зонах продукції дитячого і дієтичного харчування, в тепличному рослинництві, на водозбірних, рекреаційних і природоохоронних територіях.

Проте ця законодавча база не в повній мірі відповідає сучасним вимогам щодо екологізації сільського господарства на засадах біологізації землеробства.

З урахуванням цього програма передбачає розроблення і наукове обгрунтування проектів нормативно-правових актів на рівні Національних стандартів України, зокрема таких:

- Біологічне землеробство. Сертифікація продукції біологічного землеробства;

- Біологізація рослинництва. Сертифікація продукції рослинництва за ознакою екологічної якості;

- Тепличне біологізоване і біологічне рослинництво. Сертифікація продукції за ознакою екологічної якості;

- Зони комплексної біологізації землеробства. Регламентація порядку створення і функціонування.

Організація виконання Програми покладається на Мінагрополітики яке одночасно є її державним замовником.

Мінагрополітики:

- здійснює загальне керівництво виконанням основних завдань, визначених Програмою;

- залучає до виконання Програми інші центральні та місцеві органи влади, а також підприємства, установи, організації на конкурсних засадах.

Організація наукового забезпечення Програми покладається Українську академію аграрних наук, науково-дослідні установи якої (Інженерно-технологічний інститут "Біотехніка", Інститут захисту рослин, Інститут сільськогосподарської мікробіології) є відповідальними виконавцями за напрямками:

- пошук та селекція організмів та продуктів їх життєдіяльності для забезпечення біологічного захисту рослин;

- розробка технології їх розведення та застосування в агропромисловому виробництві;

- підготовки фахівців для виробничого забезпечення комплексної біологізації захисту рослин.

Для розроблення, відпрацювання і впровадження технологій комплексної біологізації захисту рослин, здійснення реконструкції і технічного переоснащення біофабрик і біолабораторій, створення спеціалізованих технологічних комплексів виробництва засобів біологізації рослинництва та об'єктів регіональних систем науково-технічного і виробничого сервісного забезпечення комплексної біологізації захисту рослин залучатимуться:

- інноваційні кошти, кошти вітчизняних та іноземних інвесторів;

- кошти підприємств агропромислового комплексу.

Державна фінансова підтримка як один із способів прискорення розвитку комплексної біологізації захисту рослин повинна використовуватися лише для проведення наукових досліджень, розроблення та випробувань технологій, дослідних зразків техніки, перспективних засобів біологізації рослинництва, розроблення нормативної документації, стандартів.

Державні кошти повинні використовуватися також для підтримки дослідного впровадження технологій виробництва і використання засобів біологізації рослинництва, які надаватимуться товаровиробникам усіх форм власності та господарювання, що займатимуться питаннями практичної біологізації рослинництва.

Обсяг державної підтримки розвитку виробництва і використання засобів біологізації рослинництва визначається щороку під час формування проекту державного бюджету з урахуванням пропозицій Мінагрополітики та інших центральних органів виконавчої влади, які братимуть участь у виконанні Програми.

Безпосередній контроль за здійсненням заходів, передбачених програмою, ефективним і цільовим використанням бюджетних коштів покладається на Мінагрополітики, яке щороку до 1 березня подає звіт Кабінетові Міністрів України, а у тримісячний строк після закінчення виконання Програми складає заключний звіт та узагальнює висновок.

Контроль за цільовим і ефективним використанням бюджетних коштів здійснюється відповідно до законодавства.

Соціально-економічний ефект виконання Програми визначатиметься підвищенням рівня екологічної і економічної безпеки країни, розв'язанням проблеми зменшення хімічного навантаження на сільгоспугіддя і навколишнє природне середовище, стабільним і достатнім постачанням засобів біологізації рослинництва аграрному сектору економіки, що сприятиме:

- зменшенню залежності національної економіки від імпорту засобів хімізації сільського господарства, забезпеченню розвитку агропромислового комплексу;

- поліпшенню екологічної, соціальної та економічної ситуації на селі, відновленню і стабілізації біологічного різномаїття;

- оздоровленню людей завдяки споживанню продуктів харчування вищого і 1-го класу екологічної якості;

- зміцненню експортного потенціалу агропромислового комплексу України;

- поверненню України в коло провідних держав світу з практичної біологізації рослинництва і землеробства в цілому;

- забезпеченню виконання Україною міжнародних зобов'язань з охорони навколишнього природного середовища, світових екологічних стандартів;

- запобіганню безповоротній втраті частини гено-, демо- і екофонду країни, забезпеченню збалансованого і невичерпного природокористування на значній частині території України;

Виконання Програми у повному обсязі дасть змогу довести рівень біологізації захисту рослин від шкідників хвороб і бур'янів до 25-30 відсотків від загального раціонального обсягу захисних заходів, що має забезпечити:

- зменшення потреби сільського господарства в пестицидах вітчизняного і іноземного виробництва загальною ринковою вартістю не менш як 500 млн. гривень;

- економію землекористувачами біля 200 млн.грн. на рік внаслідок відмови від придбання пестицидів шляхом їх заміни біологічними засобами захисту рослин;

- переведення на використання технологій біологічного рослинництва не менше 3.5 млн. га сільгоспугідь з освоєнням виробництва органічної продукції рослинництва, зокрема біля 3-х млн.т. зерна озимої пшениці вищої екологічної якості за стандартами ЄС;

- впровадження технологій біологізації рослинництва з обмеженням не менш як на 75 відсотків використання хімічних пестицидів на площі біля 5 млн.га з виробництвом продукції рослинництва 1-го класу екологічної якості для внутрішнього споживання, а в перспективі і в експортних цілях;

- переведення на використання технологій з рівнем біологізації захисту овочевих культур в 85-90 відсотків промислового тепличного овочівництва в масштабі практично всіх регіонів України;

- виробництво всього обсягу продукції рослинництва з вмістом залишків засобів хімізації не більше ГДК;

- підвищення рівня зайнятості сільського населення завдяки створенню нових робочих місць.