Про додаткові заходи щодо діяльності банків

З метою нейтралізації впливу зовнішньої фінансової кризи та забезпечення стабільності банківської системи, захисту інтересів вкладників та інших кредиторів банків, керуючись статтями 7, 15, 55 Закону України "Про Національний банк України", статтями 66, 67 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Правління Національного банку України

Запровадити такі додаткові заходи щодо діяльності банків (згідно з додатком 1):

1. У сфері регулювання грошово-кредитного ринку та підтримання ліквідності банків

1.1. Розширити можливості підтримання ліквідності банків на основі програм фінансового оздоровлення.

Такий кредит може надаватися строком до одного року зі сплатою не менше 15% річних, у межах 90% вартості наданого банком забезпечення.

У забезпечення такого кредиту може надаватися нерухомість банку, акції/паї власників банків, що володіють не менше 5% статутного капіталу або права голосу придбаних акцій/паїв банку, майнові права за договорами раніше наданих кредитів у національній та іноземній валютах (стандартні, під контролем, субстандартні, з визначенням коефіцієнта, ураховуючи пролонговані) юридичним особам. Забезпеченням за цими кредитами повинна бути застава (іпотека) нерухомості, у тому числі цілісних майнових комплексів позичальника, гарантії або поруки інших банків, державні зобов'язання за внутрішніми та зовнішніми позиками, облігації місцевої позики, корпоративні права та облігації підприємств й інших суб'єктів господарювання, що вільно обертаються на ринку. Зазначений перелік не є вичерпний і банки можуть пропонувати Національному банку України інше високоліквідне забезпечення.

У разі зменшення обсягів строкових депозитів у банку на 2% протягом п'яти робочих днів банк може звернутися до Національного банку України за підкріпленням ліквідності в оперативному порядку в сумі до 60% статутного капіталу банку на термін до одного року за плату в розмірі 15% з одночасним наданням оформленого договору застави акцій/паїв банку, які у сукупності становлять не менше 51% статутного капіталу або права голосу придбаних акцій/паїв банку, вигодонабувачем (заставодержателем) за яким є Національний банк України.

Заявки на отримання такого кредиту розглядаються щодо тих банків, які організовані у формі відкритих акціонерних товариств і статутний сплачений капітал яких становить не менше ніж 500 млн. грн.

Під час звернення банків за підтриманням ліквідності через вищезазначені інструменти та інструменти згідно з Положенням про регулювання Національним банком України ліквідності банків України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 26.09.2006 N 378 (зі змінами), враховувати інформацію щодо відпливу депозитів і своєчасного повернення наданих кредитів, що надається банками за формою, наведеною в додатку 2 до цієї постанови.

1.2. Ураховуючи вимоги статті 35 Закону України "Про банки і банківську діяльність" щодо відповідальності власників істотної участі в банку за адекватність капіталу, банки повинні домагатися підтримання ліквідності, в першу чергу, власниками істотної участі.

1.3. Встановити, що банки здійснюють обов'язкове резервування коштів з урахуванням касових залишків коштів у національній валюті та облігацій внутрішньої державної позики, строк погашення яких припадає на звітний календарний рік.

2. У сфері проведення активно-пасивних операцій банки:

2.1. Можуть надавати кредит в іноземній валюті контрагентам, які не мають валютної виручки, у межах обсягів заборгованості за ними, що склалася на цю дату.

Усі інші кредити банки можуть надавати в установленому порядку за наявності відповідних ресурсів.

2.2. Повинні враховувати, що рефінансування простроченої заборгованості шляхом видачі нових кредитів, необґрунтована пролонгація кредитів, ненадання позичальникам інформації про сукупну вартість кредиту, внесення до кредитного договору змін щодо вартості кредиту, що не відповідає змінам облікової ставки Національного банку України, кваліфікуватиметься як порушення вимог статті 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" із неухильним застосуванням адекватних заходів впливу.

2.3. Приймати до виконання платіжні доручення на переказ коштів відповідно до пунктів 8.1, 8.4 статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" у межах залишку на рахунку на час їх отримання та перераховувати їх одержувачу:

у межах одного відділення/філії - у день отримання платіжного документа, що надійшов протягом операційного часу банку;

у межах одного банку - до двох операційних днів;

міжбанківський переказ - до трьох операційних днів.

2.4. Виконувати свої зобов'язання за всіма типами договорів із залучення коштів у будь-якій валюті лише в разі настання строку завершення зобов'язань, незалежно від категорії контрагентів.

2.5. Проводити з метою недопущення дострокового зняття коштів роз'яснювальну роботу зі своїми клієнтами. Активно проводити стимулюючу роботу із залучення готівки на депозити та пролонгації депозитних договорів. Виплати за умови настання строку згідно з договором здійснювати негайно.

3. У сфері забезпечення своєчасної виплати заробітної плати, пенсій, стипендій і соціальних виплат:

3.1. Банки зобов'язані забезпечувати:

безперебійне функціонування банкоматів та їх завантаження готівкою;

безперебійну видачу готівки за платіжними картками клієнтів інших банків.

3.2. Невідкладно інформувати Національний банк України про пікові навантаження на банкомати та пункти видачі готівки для прийняття відповідних додаткових регуляторних рішень.

4. У сфері проведення валютних операцій:

4.1. Дозволити банкам здійснювати операції з купівлі однієї іноземної валюти за іншу іноземну валюту за умови, що обидві валюти є іноземними валютами однієї групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.02.98 N 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 02.10.2002 N 378, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.10.2002 за N 841/7129), зі змінами (далі - Класифікатор).

Цей порядок не поширюється на операції, що здійснюються для забезпечення виконання імпортних договорів.

4.2.

Уповноважені банки зобов'язані куплену протягом робочого дня готівкову іноземну валюту продати цього самого дня. У разі відсутності попиту на готівкову іноземну валюту її продаж повинен бути скоригований наступного робочого дня відповідним курсом продажу готівкової іноземної валюти за гривні в бік зниження.

Уповноважені банки встановлюють розмір авансу в готівковій іноземній валюті та готівкових гривнях і до початку робочого дня, включаючи вихідні та святкові дні, забезпечують каси і власні пункти обміну іноземної валюти коштами в обсязі, достатньому для здійснення операцій з купівлі та продажу готівкової іноземної валюти.

Уповноважені банки повинні вжити організаційно-правових заходів для того, щоб з 1 січня 2009 року перейти на торгівлю готівковою іноземною валютою виключно через власні каси.

Вимоги цього пункту поширюються на порядок здійснення валютнообмінних операцій уповноваженими фінансовими установами.

4.3. Дозволити уповноваженим банкам здійснювати власні операції з купівлі іноземної валюти за гривні в межах установлених лімітів відкритої валютної позиції банку за наявності зобов'язань у цій валюті, строк за якими настав.

4.4. Звернути увагу банків на те, що купівля, обмін іноземної валюти з метою дострокового виконання зобов'язань та з метою проведення розрахунків з нерезидентами за імпорт продукції (робіт, послуг, прав інтелектуальної власності), який здійснюється без увезення із-за кордону цієї продукції на територію України, буде кваліфікуватися як порушення правил валютного регулювання і валютного контролю із застосуванням мір відповідальності.

4.5. Тимчасово встановити нульову ставку резервування коштів за договорами про залучення банками коштів в іноземній валюті від нерезидентів на строк, що дорівнює або менше 183 календарних днів.

4.6. Запровадити з 01.11.2008 механізм розрахунку відкритих балансових валютних позицій банку за кожною окремою валютою за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти.

4.7. Установити, що банки можуть тримати іноземну валюту 1 групи Класифікатора на рахунках "ностро" лише в банках країн, валюта яких належить до 1 групи Класифікатора.

4.8. Операції в гривнях через кореспондентські рахунки "лоро" банків-нерезидентів здійснювати лише для обслуговування експортно-імпортних операцій.

4.9. Установити, що банки (фінансові установи) за дорученням фізичних осіб - резидентів і нерезидентів можуть здійснювати за межі України перекази іноземної валюти за поточними валютними неторговельними операціями:

без підтвердних документів з поточного рахунку в іноземній валюті або без його відкриття - суму, що в еквіваленті не перевищує 15000 гривень на місяць;

на підставі підтвердних документів виключно з поточного рахунку клієнта в іноземній валюті - суму, що в еквіваленті перевищує 15000 гривень, але не більше, ніж 75000 гривень на місяць.

Зазначені вимоги не поширюються на:

оплату витрат на лікування в медичних закладах іншої держави, а також на оплату витрат на транспортування хворих;

оплату витрат, пов'язаних зі смертю громадян за кордоном (транспортні витрати та витрати на поховання);

перекази, що здійснюються на підставі вироків, рішень, ухвал і постанов судових, слідчих та інших правоохоронних органів;

перекази, що здійснюються громадянами в разі виїзду за кордон на постійне місце проживання.

4.10. Клієнт-резидент зобов'язаний використати безготівкову іноземну валюту, що куплена за гривні або обміняна (на виконання зобов'язань в іноземній валюті) на іншу іноземну валюту у встановленому порядку через суб'єкта ринку, не пізніше ніж за п'ять робочих днів після дня її зарахування на його поточний рахунок на потреби, зазначені в заяві про купівлю іноземної валюти. Така іноземна валюта не підлягає списанню з поточного рахунку клієнта протягом 5-денного терміну з метою використання її на інші цілі.

У заяві про купівлю іноземної валюти резидент зобов'язаний доручити суб'єкту ринку продати куплену, обміняну іноземну валюту, що не буде перерахована за призначенням у вищезазначений строк.

Ця вимога поширюється на суб'єктів ринку під час купівлі, обміну ними іноземної валюти з метою виконання власних зобов'язань в іноземній валюті.

5. Постанова набирає чинності з 13.10.2008.

6. Контроль за виконанням цієї постанови залишаю за собою.