Про затвердження Системи моніторингу сфери поводження з твердими побутовими відходами

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2004 N 265 "Про затвердження Програми поводження з твердими побутовими відходами", з метою впровадження системи моніторингу сфери поводження з твердими побутовими відходами, для проведення діяльності з формування та забезпечення реалізації державної політики у цій сфері

1. Затвердити Систему моніторингу сфери поводження з твердими побутовими відходами, що додається.

2. Управлінню благоустрою та комунального обслуговування (Я.А.Стеценко) довести цей наказ до відома місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Г.М.Семчука.

1.1. Система моніторингу сфери поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ) спрямована на впорядкування спостережень і звітності та інформаційне забезпечення реалізації державної політики і управління у сфері поводження з ТПВ.

1.2. Основні цілі Системи моніторингу сфери поводження з ТПВ:

- інформаційне забезпечення сфери поводження з ТПВ;

- забезпечення моніторингу об'єктів поводження з ТПВ;

- формування єдиних підходів щодо розроблення розділу з моніторингу в складі проектів на будівництво полігонів ТПВ;

1.3. Основні завдання Системи моніторингу сфери поводження з ТПВ:

- створити систему спостереження за обсягами накопичення, збирання, передавання, збереження, оброблення ТПВ, аналізу даних про ТПВ і об'єкти поводження з ними;

- впровадити звітність у сфері поводження з ТПВ;

- підвищити повноту, достовірність, оперативність і якість інформаційного обслуговування користувачів на всіх рівнях;

- забезпечити аналітично-інформаційну підтримку прийняття рішень з управління сферою поводження з ТПВ;

- забезпечити оцінку стану об'єктів поводження з ТПВ і своєчасне прийняття рішень щодо запобігання негативних впливів на довкілля та здоров'я населення;

- встановити основні засади щодо розроблення розділу з моніторингу в складі проектів на будівництво полігонів ТПВ;

- забезпечити обґрунтовану оцінку екологічних ризиків щодо майбутньої експлуатації полігонів ТПВ та заходів з їх закриття і рекультивації.

1.4. Система моніторингу сфери поводження з ТПВ ґрунтується на таких принципах: гармонізації нормативно-правової та організаційно-методичної бази, сумісності інформаційно-технічного і програмного забезпечення; системності спостережень за утворенням ТПВ і станом об'єктів поводження з ними; повноти та достовірності первинної інформації, своєчасності її отримання, оброблення, аналізу та ефективності використання.

1.5. Система моніторингу сфери поводження з ТПВ є засобом для формування і ведення баз даних та автоматизованого обліку і управління у сфері поводження з відходами.

1.6. Терміни та поняття, що використовуються в даному документі, вживаються у значеннях, які наведені в Законах України "Про відходи", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про благоустрій населених пунктів"; постановах Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля", "Про затвердження Положення про моніторинг земель", "Про затвердження Порядку здійснення державного моніторингу вод", "Про затвердження Порядку організації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря"; розпорядженні Кабінету Міністрів України "Про схвалення Концепції Державної програми проведення моніторингу навколишнього природного середовища" та ДБН В.2.4-2-2005 "Полігони твердих побутових відходів. Основи проектування".

2.1. Система моніторингу сфери поводження з ТПВ включає ведення звітності про тверді побутові відходи для забезпечення формування та реалізації державної політики у цій сфері, прийняття відповідних керівних рішень на всіх рівнях виконавчої влади.

2.2. Звітність у сфері поводження з ТПВ здійснюється у встановленому порядку за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади (далі - ЦОВВ) з питань житлово-комунального господарства та погодженою з ЦОВВ з питань статистики.

2.3. Звітність складають юридичні особи, відокремлені підрозділи юридичних осіб та фізичні особи - підприємці незалежно від основного виду діяльності, форми власності та підпорядкування, які збирають та перевозять ТПВ, переробляють, утилізують, захороняють на полігонах чи звалищах - і подають відповідним структурним підрозділам з питань житлово-комунального господарства органів місцевого самоврядування, які, в свою чергу, складають і подають зведені дані за звітами структурним підрозділам з питань житлово-комунального господарства місцевих державних адміністрацій. Місцеві державні адміністрації складають і подають зведені дані за звітами ЦОВВ з питань житлово-комунального господарства.

3.1. Моніторинг об'єктів поводження з ТПВ здійснюється у відповідності з чинними законодавчими і нормативними вимогами та проектною документацією на будівництво цих об'єктів.

3.2. До об'єктів поводження з ТПВ належать місця чи об'єкти, що використовуються для збирання, зберігання, перевезення, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення (захоронення) ТПВ: автоспецпідприємства з перевезення ТПВ, сміттєперевантажувальні станції, сміттєпереробні підприємства, сміттєспалювальні заводи та установки, полігони для захоронення (видалення) ТПВ тощо.

3.3. Об'єктами моніторингу є: підземні і поверхневі води, атмосферне повітря, геологічне середовище та ґрунти, рослинний і тваринний світ.

3.3.1. Спостереження за станом підземних і поверхневих вод об'єктів поводження з ТПВ проводять у визначених місцях відбору проб, з встановленою періодичністю та за визначеним переліком забруднюючих речовин, які погоджуються з місцевими органами державного нагляду і контролю (підпорядкованими ЦОВВ з питань охорони навколишнього природного середовища та ЦОВВ з питань охорони здоров'я).

Лабораторні дослідження проб поверхневих та підземних вод проводять в лабораторіях, атестованих ЦОВВ з питань стандартизації, метрології та сертифікації та ЦОВВ з питань охорони здоров'я. Результати проведених досліджень надаються за формою N 325/0 (медична документація), затвердженою наказом МОЗ України від 11.07.2000 N 160.

При здійсненні моніторингу підземних та поверхневих вод керуються наступними чинними державними стандартами та санітарними нормами і правилами:

- ГОСТ 4979-79. Вода хозяйственно-питьевого и промышленного водоснабжения. Методы химического анализа. Отбор, хранение и транспортирование проб;

- ГОСТ 27065-86 (СТ СЭВ 5184-85). Качество вод. Термины и определения;

- ГОСТ 18963-73. Вода питьевая. Методы санитарно-бактериологического анализа;

- ГОСТ 24481-80. Вода питьевая. Отбор проб;

- ГОСТ 2874-82. Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством;

- ГОСТ 17.1.1.02-77. Охрана природы. Гидросфера. Классификация водных объектов;

- ГОСТ 17.1.1.04-80. Охрана природы. Гидросфера. Классификация подземных вод по целям водопользования;

- ГОСТ 17.1.3.06-82. Охрана природы. Гидросфера. Общие требования к охране подземных вод;

- ДСТУ 3041-95. Система стандартів у галузі охорони навколишнього середовища та регіонального використання ресурсів. Гідросфера. Використання і охорона води. Терміни та визначення;

- СанПиН N 4630-88. Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения. Утв. МЗ СССР от 04.07.88, М.,1988;

- Правила охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.99 N 465;

- Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджені наказом Держбуду від 19.02.2002 N 37;

- Водний кодекс України від 06.06.95 N 213/95-ВР.

На території автоспецпідприємств з вивезення ТПВ утворюються стічні води від миття та дезинфекції сміттєвозів. У зв'язку з цим періодично перевіряють систему очищення утворюваних стічних вод та показники забруднюючих речовин на виході з очисних споруд. Очищені стічні води контролюються щодо відповідності їх вимогам для зливу в каналізацію.

3.3.2. Спостереження за станом атмосферного повітря об'єктів поводження з ТПВ проводяться на визначеній відстані від джерела викиду забруднюючих речовин з встановленою періодичністю та за визначеним переліком забруднюючих речовин, які погоджуються з місцевими органами державного нагляду і контролю (підпорядкованими ЦОВВ з питань охорони навколишнього природного середовища та ЦОВВ з питань охорони здоров'я).

Лабораторні дослідження проб атмосферного повітря проводяться в лабораторіях, атестованих ЦОВВ з питань стандартизації, метрології та сертифікації, та ЦОВВ з питань охорони здоров'я. Результати досліджень надаються за формою N 329/0 (медична документація), затвердженою наказом МОЗ України від 11.07.2000 N 160.

При здійсненні моніторингу атмосферного повітря керуються постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.99 N 343 "Про затвердження Порядку організації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря", а також наступними діючими державними стандартами та санітарними нормами і правилами:

- ГОСТ 17.2.3.01-86. Охрана природы. Атмосфера. Правила контроля качества воздуха населенных мест;

- ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны;

- ДСП 201-97 "Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними і біологічними речовинами)";

- Повітряний кодекс України від 04.05.93 N 3167-XII.

При здійсненні спостережень ведуть постійний облік і контроль за якісним та кількісним складом забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря.

3.3.3. Спостереження за геологічною будовою та станом ґрунту об'єктів поводження з ТПВ проводять на визначених відстанях від об'єкта та джерел викидів забруднюючих речовин за визначеним переліком цих речовин та з встановленою періодичністю, які погоджуються з місцевими органами державного нагляду і контролю (підпорядкованими ЦОВВ з питань охорони навколишнього природного середовища та ЦОВВ з питань охорони здоров'я).

Лабораторні дослідження проб ґрунту проводять в лабораторіях, атестованих ЦОВВ з питань стандартизації метрології та сертифікації, та ЦОВВ з питань охорони здоров'я. Результати досліджень надаються за формою N 332/0 (медична документація), затвердженою наказом МОЗ України від 11.07.2000 N 160.

При здійсненні моніторингу геологічного середовища та ґрунтів, необхідно керуватися наступними чинними державними стандартами та санітарними нормами і правилами:

- ГОСТ 17.4.2.01-81. Охрана природы. Почвы. Номенклатура показателей санитарного состояния;

- ГОСТ 17.4.1.02-83. Охрана природы. Почвы. Классификация химических веществ для контроля загрязнения;

- ГОСТ 17.4.3.01-83 (СТ СЭВ 3847-82). Охрана природы. Почвы. Общие требования к отбору проб;

- ГОСТ 27593-88. Почвы. Термины и определения химического загрязнения;

- ГОСТ 17.4.4.02-84. Охрана природы. Почвы. Методы отбора и подготовки проб для химического, бактериологического, гельминтологического анализа;

- ГОСТ 17.4.2.03-86 (СТ СЭВ 5299-85). Охрана природы. Почвы. Паспорт почв;

- ГОСТ 17.4.3.06-86 (СТ СЭВ 5301-85). Охрана природы. Почвы. Общие требования и классификация почв по влиянию на них химических загрязняющих веществ;

- СанПиН 42-128-4690-88 Охрана почвы от загрязнения бытовыми и промышленными отходами;

- "Методические указания по оценке степени опасности загрязнения почвы химическими веществами" N 4266-87, утверждены МОЗ СССР от 13.04.87;

- Кодекс України про надра від 27.07.94 N 132/94-ВР.

3.3.4. Спостереження за станом рослинного і тваринного світу об'єктів поводження з ТПВ проводять за такими факторами: домінуючими екосистемами флори і фауни; територіями природно-заповідного фонду; шляхами міграції і тимчасових зупинок тварин, наявних у зонах впливів об'єктів поводження з ТПВ; впливом забруднюючих речовин на рослинний і тваринний світ від планованої діяльності на об'єктах поводження з ТПВ (натурні дослідження); змінами складу рослинних угрупувань і фауни, видової різноманітності, популяцій домінуючих і цінних видів, які охороняються, їх фізіологічного стану та продуктивності, стійкості до хвороб.

Дослідження повинні проводитись в лабораторіях, атестованих ЦОВВ з питань стандартизації, метрології та сертифікації та ЦОВВ з питань охорони здоров'я.

В зоні впливу об'єкта поводження з ТПВ проводиться біологічний моніторинг з використанням методу біоіндикації, який полягає в оцінці антропогенного навантаження на довкілля за реакцією на нього живих організмів та їх угрупувань, а також біотестування, який включає використання біологічних об'єктів (тест-об'єктів) для виявлення і оцінки дії факторів забруднення навколишнього середовища на організми, їх окремі функції чи системи організмів.

Якщо у зоні впливу об'єкта поводження з ТПВ є сільськогосподарські угіддя, то для дослідження вмісту забруднюючих речовин у рослинах керуються такими найважливішими чинними санітарними нормами і правилами:

- СанПиН 42-123-4089-86 "Предельно допустимые концентрации тяжелых металлов и мышьяка в продовольственном сырье и пищевых продуктах";

- СанПиН 42-123-4619-88 "Допустимые уровни содержания нитратов в продуктах растительного происхождения и методы их определения".

4.1. Згідно ДБН В.2.4-2-2005 розділ системи моніторингу в проектній документації на будівництво полігонів ТПВ розробляється з врахуванням результатів інженерних вишукувань, які включають топогеодезичну зйомку, геологічні, гідрогеологічні, гідрологічні, екологічні та санітарно-гігієнічні дослідження тощо згідно з чинними державними, будівельними, санітарними та екологічними нормами.

4.2. Основою для розроблення системи моніторингу мають бути матеріали оцінки впливу на навколишнє природне середовище (ОВНС), що є обов'язковими у складі проектної документації на будівництво полігонів ТПВ.

4.3. Розділ проекту щодо системи моніторингу має включати такі підрозділи:

- підземні і поверхневі води,

- система збирання фільтрату,

- атмосферне повітря,

- система збирання біогазу,

- геологічне середовище та ґрунти,

- рослинний і тваринний світ.

4.3.1. Підземні і поверхневі води.

Підрозділ має містити такі дані.

1. Перелік та місце розташування об'єктів підземних та поверхневих вод в зоні впливу об'єкта поводження з ТПВ, за якими ведеться спостереження.

2. Місця відбору проб.

3. Періодичність відбору проб.

4. Перелік забруднюючих речовин, що визначаються.

5. Показники та гранично допустимі концентрації (ГДК) забруднень.

Пункти 2, 3, 4 повинні погоджуватися з місцевими органами державного нагляду і контролю (підпорядкованими ЦОВВ з питань охорони навколишнього природного середовища та ЦОВВ з питань охорони здоров'я).

При розробленні підрозділу з моніторингу підземних та поверхневих вод необхідно керуватися державними стандартами та санітарними нормами і правилами, наведеними у п. 3.3.1.

Для проведення систематичних спостережень за підземними водами у зоні впливу полігону проектуються контрольні свердловини.

Згідно ДБН В.2.4-2-2005 одна контрольна свердловина передбачається вище полігону за течією підземних вод з метою відбору контрольних (фонових) проб води. Проби води з контрольної свердловини, що передбачена вище полігону за течією підземних вод, характеризують їх вихідний стан.

Нижче рівня полігону за течією підземних вод (на відстані 50 - 100 м, якщо немає загрози забруднення ґрунтових вод за рахунок інших джерел) передбачають 1 - 2 свердловини для відбору проб води, результати аналізів яких характеризують вплив полігону.

Проектувати свердловини необхідно на всю глибину зони активного водообміну, а для нагляду за кількома водоносними горизонтами слід створювати кущі свердловин. Свердловини мають забезпечувати захист підземних вод від випадкових забруднень, можливість водовідливу і відкачування, а також зручність відбору проб.

В проекті повинно передбачатися проведення відбору проб води не рідше одного разу в квартал, а у паводковий період - збільшення до 1 - 2 разів на місяць.

У відібраних пробах необхідно визначати (за погодженням з місцевими органами санітарно-епідеміологічної служби) вміст: аміаку, нітритів, нітратів, гідрокарбонатів, кальцію, хлоридів, заліза сульфатів, літію, органічних вуглеводнів, магнію, кадмію, хрому, ціанідів, свинцю, ртуті, миш'яку, міді, барію, ХПК, БПК, pH.

Місця відбору проб поверхневих водойм проектують вище місця розташування полігону ТПВ і нижче, а також - на водовідвідних канавах.

У відібраних пробах поверхневих вод необхідно визначати також гельмінтологічні, бактеріологічні та інші санітарно-гігієнічні показники.

Якщо у пробах, відібраних нижче місця розташування полігону, концентрація забруднюючих речовин перевищує контрольну, то за погодженням з контролюючими органами необхідно розширити перелік речовин, що визначаються.

У випадку, коли концентрація забруднюючих речовин буде перевищувати ГДК, необхідно розробити та вжити заходів щодо перешкоджання їх надходженню у поверхневі водойми та підземні води і зниження забруднень вод до рівня ГДК.

Для зручності відбору проб ґрунтових і поверхневих вод у проекті передбачається можливість водовідливу або відкачування води перед відбором проб.

4.3.2. Система збирання фільтрату.

Підрозділ має містити інформацію про наступне.

1. Дренажну систему та споруди і обладнання для відведення і збирання фільтрату.

2. Рівень фільтрату.

3. Кількість фільтрату.

4. Кислотність (pH).

5. Електропровідність.

6. ХПК, БПК.

7. Концентрацію аміаку, нітратів, нітритів, фенолу, хлоридів, сульфатів, ціанідів, у т. ч., що легко вивільнюються.

8. Вміст загального азоту, фосфатів.

9. Концентрації важких металів.

10. Вміст вуглеводнів, особливо тих, що вміщують хлор тощо.

Забруднення фільтратом є одним з основних факторів впливу полігону на оточуюче природне середовище, тому слід приділити належну увагу моніторингу його обсягів та складу.

На полігоні, який оснащений системою збирання фільтрату, необхідно систематично заміряти і реєструвати кількість фільтрату.

Кількість фільтрату передбачається вимірювати за рівнем рідини в ємностях чи ставках-колекторах або за показниками лічильників, які встановлені на насосах чи зливних трубопроводах. У місці з'єднання мережі фільтрату з водоочисними спорудами має бути передбачено встановлення приладу для вимірювання витрат. Прилад може бути оснащений пристроєм постійної реєстрації потоку. За відсутності такого приладу витрати потоку повинні замірятися не рідше ніж раз на добу. На виході з водоочисних споруд також має бути передбачено встановлення приладу для вимірювання витрат.

Дані про кількість фільтрату та його склад і основні фізико-хімічні характеристики необхідно реєструвати і аналізувати для вивчення тенденцій зміни складу і обсягів його накопичення та розроблення заходів щодо його очищення та знешкодження.

У разі скиду фільтрату у водний об'єкт - необхідною є розробка нормативів ГДК та гранично допустимого скиду (ГДС) на скид забруднюючих речовин та отримання дозволу на спецводокористування відповідно до вимог Водного кодексу України.

4.3.3. Атмосферне повітря.

Підрозділ має містити наступне.

1. Дані про місця відбору проб.

2. Періодичність відбору проб.

3. Перелік забруднюючих речовин, що визначаються (згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.99 N 343).

4. Показники та ГДК забруднень.

Пункти 1, 2, 3 повинні погоджуватися з місцевими органами державного нагляду і контролю (підпорядкованими ЦОВВ з питань охорони навколишнього природного середовища та ЦОВВ з питань охорони здоров'я).

Для проведення дослідження проби повітря передбачається відбирати на території полігону та в межах санітарно-захисної зони (на відстані 50, 100, 200 і 500 м від полігону ТПВ) не рідше ніж двічі на рік. (Правила експлуатації полігонів ТПВ, затверджені наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.01.2006 N 4.

При розробленні підрозділу з моніторингу атмосферного повітря необхідно керуватися державними стандартами та санітарними нормами і правилами, наведеними у п. 3.3.2.

Дослідження проб повітря передбачається проводи за такими показниками: азот, діоксид вуглецю, ангідрид сірчаний, вуглецю оксид, сірководень, фенол, формальдегід.

Спостереження за станом атмосферного повітря необхідно проводити шляхом періодичного відбирання проб над поверхнею полігону і на межі санітарно-захисної зони (СЗЗ) та їх аналізу на вміст сполук, які характеризують процес біохімічного розкладання ТПВ.

Якщо рівень забруднюючих речовин у повітрі буде перевищувати ГДК на межі СЗЗ чи ГДК для робочої зони на території полігону, то необхідно вжити заходів щодо зниження рівня цих забруднень.

4.3.4. Система збирання біогазу.

Підрозділ має містити інформацію про споруди та обладнання для відведення і збирання біогазу, контроль технологічних параметрів, склад і обсяги утворення біогазу за такими пунктами.

1. Система дренажу і трубопроводів, насосне та очисне обладнання тощо.

2. Тиск та температура біогазу в трубопроводах.

3. Обсяги утворення та витрати біогазу.

4. Вміст у біогазі метану, діоксиду вуглецю, сірководню, кисню тощо.

Для моніторингу міграції біогазу за межі полігону необхідно створювати спеціальні колодязі, які мають бути розташовані на границі полігону. Відстань між колодязями залежить від особливостей їрунтів і місця розташування полігону. Рекомендована максимальна відстань між колодязями 100...300 м.

Колодязі для міграції біогазу мають створюватися на глибину, яка відповідає найвищій точці рівня ґрунтових вод чи найнижчій точці основи полігону, в залежності від того, яка з них розміщена вище.

В споруди, які розташовані безпосередньо на полігоні чи поблизу нього, може мігрувати біогаз, тому необхідно регулярно проводити спостереження за його міграцією і накопиченням на цих об'єктах. Об'єкти-накопичувачі біогазу на полігоні, можуть бути наступні:

- заповнені гравієм чи каменем траншеї;

- підземні трубопроводи чи комунікації;

- шари ґрунту, що мають велику пористість або порожнини.

В проекті необхідно передбачити проведення регулярного контролю стану мереж збирання біогазу. В процесі контролю необхідно виконувати наступні заходи:

- визначення основних речовин і сполук в колодязях і колекторах (CO2, O2, CH4);

- вимірювання витрати біогазу в кожній точці замірів;

- реєстрацію тиску і температури біогазу (газу).

На ділянках полігону, де остаточний поверхневий ізолюючий шар частково чи повністю споруджений, необхідно регулярно перевіряти поверхню на наявність ознак виходу біогазу. Ці ознаки можуть характеризуватися пригніченням рослинності, характерним запахом біогазу чи порушенням ізолюючого шару, де візуально спостерігається виділення пари, диму або палаючого факелу газу. Будь-яка з цих ознак вказує на необхідність прийняття додаткових заходів із затримки виходу, збору чи вентиляції біогазу, а також заходів безпеки, зокрема протипожежних.

4.3.5. Геологічне середовище та ґрунти.

Підрозділ має містити дані про наступне.

1. Геологічну будову, склад їрунтів ділянки об'єкта проектування.

2. Місця відбору проб.

3. Періодичність відбору проб.

4. Перелік забруднюючих речовин, що визначаються.

5. Показники та ГДК забруднень.

Пункти 2, 3, 4 повинні погоджуватися з місцевими органами державного нагляду і контролю (підпорядкованими ЦОВВ з питань охорони навколишнього природного середовища та ЦОВВ з питань охорони здоров'я).

Для проведення дослідження проби ґрунту необхідно відбирати на території полігону та в межах санітарно-захисної зони (на відстані 50, 100, 200 і 500 м від полігону ТПВ) не рідше ніж двічі на рік (Правила експлуатації полігонів ТПВ, затверджені наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України 10.01.2006 N 4.

Дослідження передбачається проводити за такими показниками: pH; вміст аміаку, нітратів, хлоридів, свинцю, ртуті тощо.

При розробленні підрозділу з моніторингу геологічного середовища та їрунтів необхідно керуватися державними стандартами та санітарними нормами і правилами, наведеними у п. 3.3.3.

4.3.6. Рослинний і тваринний світ.

Підрозділ має містити такі пункти.

1. Характеристика домінуючих екосистем, флори і фауни.

2. Природно-заповідний фонд, наземні водні і повітряні шляхи міграції тварин.

3. Дослідження впливу забруднюючих речовин на рослинний і тваринний світ від планованої діяльності на об'єктах поводження з ТПВ.

4. Проведення спостережень і натурних замірів показників зміни (за період експлуатації об'єкта поводження з ТПВ) складу рослинних угрупувань і фауни, видової різноманітності, популяцій домінуючих, цінних видів, їх фізіологічного стану і продуктивності, стійкості до хвороб.

5. Проведення біологічного моніторингу з використанням методів біоіндикації та біотестування.

Дослідження повинні проводитися в лабораторіях, атестованих ЦОВВ з питань стандартизації, метрології та сертифікації, та ЦОВВ з питань охорони здоров'я.

Якщо у зоні впливу полігону ТПВ є сільськогосподарські угіддя, то для дослідження вмісту забруднюючих речовин у рослинах необхідно керуватися чинними санітарними нормами і правилами, наведеними у п. 3.3.4.

4.4. Проектом повинне бути передбачене функціонування системи моніторингу і після закриття полігону. Періодичність відбору проб і перелік контрольованих забруднюючих речовин після закриття можуть бути іншими, в порівнянні з періодом експлуатації, при відповідному погодженні з органами державного нагляду і контролю (підпорядкованими ЦОВВ з питань охорони навколишнього природного середовища та ЦОВВ з питань охорони здоров'я).