3.10. Оптика квантових переходів.
3.11. Оптична спектроскопія (атомна та молекулярна спектроскопія, спектроскопія твердого тіла, люмінесценція, оптичні властивості надпровідників).
3.12. Фізика лазерів. Активні середовища для лазерів. Резонатори.
3.13. Оптика ультракоротких імпульсів, нелінійна оптика, взаємодія лазерного випромінювання з речовиною, фізичні аспекти використання лазерів. Голографічні дифракційні елементи. Методи та процеси керування параметрами лазерного випромінювання.
3.14. Нелінійні оптичні явища у фоторефрактивних матеріалах і рідких кристалах.
3.15. Нелінійна лазерна спектроскопія надвисокої роздільної здатності.
4. Експериментальні та теоретичні дослідження проблем акустики. Фундаментальні дослідження процесів поширення пружних коливань і хвиль, їх взаємодія з речовиною, перетворення акустичної енергії на інші форми енергії й навпаки, а також різноманітні застосування.
4.1. Теорія дифракції і поширення хвиль.
4.2. Теорія випромінювання звуку.
4.3. Взаємодія звукових хвиль із пружними тілами.
4.5. Опрацювання акустичних сигналів, акустична діагностика.
4.6. Обернені задачі розсіювання, реконструкції джерел звуку.
4.7. Шуми обтікання, генерація звуку в потоці рідини і газу.
4.8. Гідроакустика.
4.9. Поширення звукових хвиль у живих тканинах.
5. Теоретичні та експериментальні дослідження фізичних властивостей конденсованих середовищ, рідин, твердих тіл, твердих та рідких кристалів, аморфних речовин, металів, сплавів, композитних та шаруватих структур.
5.1. Експериментальне та теоретичне дослідження кристалічної будови речовин.
5.2. Дослідження електронних та фононних спектрів твердих тіл.
5.3. Явища електро- та теплопереносу в конденсованих середовищах, процеси розсіяння електронів та фононів.
5.4. Вивчення впливу зовнішніх чинників (температури, механічних напружень, статичних електричних і магнітних полів, електромагнітного поля, радіаційного опромінення) на фізичні властивості твердих тіл і встановлення особливостей кінетичних і релаксаційних процесів, зумовлених цим впливом.
5.5. Термодинаміка та фазові перетворення у твердих тілах. Атомна структура та фазові переходи в адсорбованих шарах на поверхні твердих тіл та у плівках.
5.6. Експериментальне та теоретичне вивчення нелінійних дисипативних структур. Властивості твердотільної плазми.
5.7. Взаємодія твердих тіл з потоками частинок іонізуючого та потужного електромагнітного опромінення. Дефектоутворення, радіаційні дефекти, електронно-стимульовані реакції дефектів, метастабільність.
5.8. Дефекти кристалічної будови, еволюція дефектної структури під впливом зовнішніх чинників, взаємодія дефектів, вплив дефектної структури на фізико-механічні та кінетичні властивості твердих тіл.
5.9. Експериментальні та теоретичні методи аналізу дефектної структури, математичне моделювання, розрахунки параметрів структури та фізико-механічних властивостей твердих тіл.
5.10. Домішки та їхні агрегати, їхня динаміка та перебудова, сегрегаційні явища, дифузійні явища у твердих тілах та на їхній поверхні.
5.11. Екстремальні властивості та структурні стани, нанокристали, квазікристали, аморфізація.
5.12. Фізичні основи міцності та пластичності твердих тіл.
5.13. Фізичні властивості низьковимірних систем. Фізичні основи цілеспрямованого формування складу та структури матеріалів у компактному та низьковимірних станах, що мають нові корисні властивості.
5.14. Змішані кристали та невпорядковані тверді тіла. Фізика твердих розчинів неметалічних речовин, зокрема напівмагнітних кристалів.
5.15. Високочастотні та резонансні явища у твердих тілах. Вплив дефектної структури, домішкових атомів і зовнішніх полів на високочастотні, резонансні і осциляційні явища у твердих тілах.
5.16. Твердотільні аспекти фізичних процесів у біоматеріалах і в біологічних структурах.
5.17. Дослідження особливості поверхонь Фермі в металах та напівпровідниках.
5.18. Явища у контактах. Тунельні ефекти.
5.19. Квантові ефекти у провідності.
5.20. Електрохімічні процеси в електролітах.
5.21. Мас- та оже-спектроскопія речовини.
5.22. Методи електронної, магніто силової та тунельної мікроскопії у дослідженні фізичних властивостей твердого тіла.
5.23. Оптичні та рентгенографічні дослідження будови твердих тіл та композитних матеріалів.
5.24. Фізика класичних і квантових рідин.
5.25. Фізика рідких кристалів.
6. Експериментальне та теоретичне дослідження питань фізики низьких температур. Властивості макроскопічних систем при низьких температурах, коли на фізичних явищах позначається вплив квантових ефектів; розробка фізичних засад, методів досягнення та вимірювання низьких температур.
6.1. Кінетичні та рівноважні властивості металів і сплавів при низьких температурах.
6.2. Низькотемпературні фазові переходи, зокрема надпровідність і надплинність.
6.3. Низькотемпературні квантові ефекти в напівпровідниках і діелектриках.
6.4. Низькотемпературний магнетизм.
6.5. Властивості квантових газів і квантових рідин.
6.6. Властивості квантових кристалів і кріокристалів.
6.7. Властивості невпорядкованих систем при низьких температурах.
6.8. Фізичні засади, методи одержання та вимірювання низьких і наднизьких температур.
7. Теоретичні та експериментальні дослідження магнітних систем. Магнітні властивості пара- та діамагнітних речовин, феромагнітних систем, взаємодії магнітних матеріалів зі спін-поляризованими струмами та магнітними полями.
7.1. Магнітні властивості електронів провідності в металах: діамагнетизм Ландау та парамагнетизм Паулі.
7.2. Діамагнетизм. Магнітні властивості надпровідників.
7.3. Властивості речовин в парамагнітному стані. Суперпарамагнетики.
7.4. Методи ЯМР, ПМР та ФМР у дослідженні матеріалів з різними магнітними властивостями.
7.5. Гальвано- і термомагнітні явища у металах та напівпровідниках.
7.6. Магнітооптичні та магніторезистивні явища.
7.7. Феро- та антиферомагнетизм провідників та діелектриків. Процеси намагнічування феромагнетиків.
7.8. Фізика магнітних доменних структур. Магноніка, спін-хвильова оптика просторово-неоднорідних феромагнетиків.
7.9. Спінтроніка. Спін-поляризований транспорт.
7.10. Дослідження властивостей низькорозмірних магнітних систем та магнітних нанокомпозитів.
7.11. Магнітовпорядковані стани, їх структура та властивості: феромагнетизм, антиферомагнетизм, феримагнетизм.
7.12. Магнітні фазові переходи в магнітних речовинах.
7.13. Магнітні властивості мезоскопічних систем.
7.14. Фізичні основи створення нових магнітних матеріалів.
8. Експериментальне та теоретичне дослідження питань теплофізики та молекулярної фізики. Вивчення залежності статичних і динамічних властивостей конденсованих середовищ від їх молекулярної будови.
8.1. Міжмолекулярна взаємодія та молекулярна структура речовини в конденсованому стані.
8.2. Рівноважні та кінетичні властивості речовини в конденсованому стані.
8.3. Термодинаміка. Розроблення методів термодинаміки на основі апарата статистичної фізики. Теплофізичні властивості речовини: теплоємність і теплопровідність гомогенних і гетерогенних (полімерні та композитні матеріали) середовищ.
8.4. Використання теплофізичних процесів в енергозберігаючих екологічно чистих технологіях.
8.5. Фізика рідин і газів. Кінетика фазових переходів. Випарювання та конденсація. Складні рідини. Магнітні рідини.
8.6. Фізика систем заряджених і полярних частинок. Термодинамічні, структурні, електрофізичні властивості розчинів і розплавів електролітів. Гідродинаміка та нерівноважні властивості.
8.7. Поверхневі явища.
8.8. Методи дослідження дисперсних систем. Процеси перенесення в дисперсних системах. Дисперговане паливо.
8.9. Тепломасообмін в хімічно активних середовищах і двофазних потоках, хмарах, туманах. Термодифузіофорез.
8.10. Фізика асоціативних комплексів. Асоціативні рідини та їх статистичний опис. Фізичні аспекти хімічних реакцій у рідинах і розчинах.
9. Теоретичне та експериментальне дослідження структури, фазових перетворень, фізичних (оптичних, електричних, магнітних, акустичних, фотоелектричних) властивостей молекулярних і рідких кристалів. Визначення впливу на них зовнішніх фізичних полів.
9.1. Оптичні, фотоелектричні, електричні, магнітні, акустичні, термодинамічні та статистичні властивості молекулярних і рідких кристалів.
9.2. Дефекти, структурні властивості та рідкі домішки в молекулярних і рідких кристалах.
9.3. Контакти рідких кристалів із твердими тілами та молекулярних кристалів із металами та напівпровідниками.
9.4. Нелінійні дисипативні структури в рідких кристалах.
9.5. Структура та поліморфізм молекулярних кристалів.
9.6. Рідкокристалічні вкраплення в інших структурах, вкраплення інших фаз у рідкі кристали.
9.7. Фізичні властивості та динаміка фононів у молекулярних кристалах з водневими зв'язками.
9.8. Іонно-молекулярні кристали з водневими зв'язками.
9.9. Електронна структура, коливальні та вібронні збудження в молекулярних кристалах.
10. Теоретичні, експериментальні та методологічні дослідження фізики хімічних процесів (зокрема горіння та вибуху) у молекулярних системах, що перебувають у різних агрегатних станах, і впливу на них зовнішніми збуреннями; використання результатів хіміко-фізичних досліджень для синтезу нових матеріалів, виготовлення джерел енергії тощо.
10.1. Будова речовини. Основи квантової теорії багатоелектронних систем. Електронна будова молекул. Типи хімічного зв'язку в молекулах, міжмолекулярна взаємодія.
10.2. Хімічна радіоспектроскопія. Хімічна термодинаміка та рівновага. Термічний розпад молекул. Бімолекулярні процеси, що протікають через проміжний стан. Прямі бімолекулярні процеси.
10.3. Обмін енергії при молекулярних зіткненнях, зокрема за наявності хімічних реакцій.
10.4. Взаємодія електронів з атомами та молекулами.
10.5. Фізичні основи хімічних процесів. Кінетика хімічних реакцій у газах, розчинах і твердому тілі. Метод квазістаціонарних концентрацій, обмежена стадія процесів. Ефект клітини. Спінові ефекти та вплив магнітного поля на хімічні реакції. Тунельні ефекти в хімічних реакціях. Фізико-хімія фотопроцесів, фотоніка, фототехнологія.
10.6. Фотохімічні та радіаційно-хімічні процеси. Механізми гомогенного та гетерогенного каталізу. Автокаталітичні реакції.
10.7. Ланцюгові реакції. Розгалужені ланцюгові реакції. Реакції з енергетичним розгалуженням. Хімічні лазери.
10.8. Фізика та хімія горіння й вибуху. Тепловий вибух, запалювання, горінню конденсованих і гетерогенних систем, зокрема дисперсних, факельне горіння, поширення полум'я та межа горіння в дисперсних системах. Горіння в реакторах. Структура полум'я та кінетика хімічних реакцій у полум'ї та функціональних матеріалів.
10.9. Електрофізичні аспекти процесів горіння гетерогенних систем.
10.10. Фізичні основи пожежовибухобезпеки.
11. Експериментальне та теоретичне дослідження питань фізики поверхні; вивчення атомної й електронної структури меж між конденсованим середовищем і вакуумом або меж між різними фазами та фізичних явищ на них.
11.1. Атомна структура ідеальних і реальних поверхонь, приповерхневих шарів і тонких плівок. Міжатомна взаємодія в низьковимірних системах і її вплив на поверхневі властивості.
11.2. Електронні властивості поверхонь і приповерхневих шарів.
11.3. Поверхневі дефекти та динаміка поверхневої решітки.
11.4. Оптичні, електричні та магнітні властивості поверхонь.
11.5. Термодинаміка поверхні, механізм і кінетика поверхневих фазових переходів.
11.6. Фізичні аспекти емісійних і адсорбційних явищ, адгезії та каталізу.
11.7. Поверхневе масоперенесення: дифузія, змочування, розтікання.
11.8. Властивості тонких плівок і низьковимірних об'єктів, обумовлених впливом міжфазних меж.
11.9. Розсіювання атомних частинок і електромагнітного випромінювання двовимірними кристалами і реальною поверхневою решіткою.
11.10. Фізичні основи методів спрямованого змінення поверхневих властивостей, створення захисного покриття, тонких плівок і епітаксіальних структур.
12. Експериментальне та теоретичне дослідження питань фізики полімерів. Вивчення фізичних та молекулярних властивостей одно- і багатокомпонентних полімерних речовин (сумішей, сплавів композиційних матеріалів).
12.1. Вивчення молекулярної структури полімерів фізичними методами (ЯМР, спектроскопія, мас-спектральний аналіз, рентгеноструктурний аналіз, методи, що ґрунтуються на розсіянні світла, нейтронів і т.ін., електронна мікроскопія тощо).
12.2. Встановлення особливостей субмолекулярної структури полімерів, яка виникає внаслідок фізичних перетворень у простих і складних полімерних системах.
12.3. Дослідження в'язкопружних, реологічних, міцнісних властивостей полімерних тіл і композицій на їх основі.
12.4. Термодинамічні властивості полімерних тіл, термодинаміка та кінетика фазових перетворень в аморфних і кристалічних полімерах, а також у полімерних сітках, розчинах і в сумішах полімерів.
12.5. Теоретичне й експериментальне дослідження критичних явищ у твердих полімерах, розчинах і сумішах.
12.6. Встановлення закономірностей релаксаційної поведінки полімерів (механічна, діелектрична, ЯМР-релаксація) у зв'язку з молекулярною і субмолекулярною структурою.
12.7. Вивчення процесів кристалізації та фазових перетворень в аморфних, кристалічних полімерах, полімерних сітках і сумішах полімерів.
12.8. Аналіз поверхневих явищ у полімерних системах, зокрема вивчення фізичної поведінки полімерів на межі поділу фаз полімер - тверде тіло, рідина - повітря, рідина - рідина; дослідження адсорбції, структури адсорбційних шарів і моношарів, структури тонких плівок.
12.9. Вивчення взаємозв'язку між структурою та фізичними властивостями композиційних матеріалів й умовами їх переробки у вироби.
12.10. Вплив зв'язувальних модифікаторів і домішок на фізичні характеристики (зокрема адгезію та механічну міцність) полімерів.
13. Теоретичні та експериментальні дослідження фізичних властивостей надпровідних систем: надпровідників першого та другого роду, високотемпературних надпровідників, надпровідні нанокомпозити. З'ясування можливостей практичного використання.
13.1. Особливості надпровідного фазового переходу першого роду. Лондоновський та піппардовський надпровідники.
13.2. Особливості надпровідного фазового переходу другого роду. Високотемпературна надпровідність.
13.3. Фізичні властивості нанокомпозитів на основі надпровідників та феромагнетиків.
13.4. Тунельні ефекти у контактах Джозефсона.
13.5. Властивості надпровідників першого і другого родів у магнітному полі.
13.6. Флуктуаційні явища та фазові перетворення.
13.7. Змішаний стан і вихорні структури.
13.8. Макроскопічні квантові когерентні явища.
13.9. Тунельна та мікроконтактна спектроскопія надпровідників.
13.10. Надпровідна електроніка.
14. Теоретичне та експериментальне вивчення утворення та властивості просторово неоднорідних (дисперсних) систем, міжфазних взаємодій, вплив на дисперсні системи фізичних полів.
14.1. Вивчення фізичних процесів утворення дисперсних систем, їх стабільності та процесів руйнування.
14.2. Утворення контактів між частинками дисперсних фаз і просторових структур.
14.3. Розмінні ефекти в колоїдних системах: мезоскопічні, високодисперсні та грубо-дисперсні системи. Структура, електронні та термодинамічні властивості мезоскопічних частинок. Вплив зовнішніх полів.
14.4. Фізика міжфазних областей: тверде тіло - рідке середовище (газ), рідке середовище - газ. Термодинамічний і статистичний опис процесів адсорбції та міжфазних взаємодій. Фізична адсорбція та хемосорбція на твердій поверхні та міжфазних межах, утворення адсорбційних шарів.
14.5. Дослідження поверхневих сил, поверхневих і електроповерхневих явищ, утворення поверхневих плівок. Поверхневий натяг. Флуктуюючі поверхні.
14.6. Макрокінетика дисперсних систем. Далекосяжні поверхневі сили та міжчастинкова взаємодія в колоїдних системах. Умови стабільності (агрегативної та седиментаційної) у вільнодисперсних системах. Структурування у зв'язанодисперсних системах. Фізично-хімічна механіка та плинність колоїдних систем. Рідини в пористих структурах.
14.7. Утворення нової фази та фазові переходи в колоїдних системах. Самоасоційовані системи. Міцелоутворення. Опис фазових переходів в рідких кристалах. Вплив зовнішніх полів.
14.8. Моделювання природних процесів у біологічних і мінеральних об'єктах, які зумовлені дією поверхневих сил.
14.9. Вивчення структури поруватих тіл і мембран, а також мембранних процесів, іонний обмін, розділення іонів.
14.10. Розроблення основ і конкретних застосувань фізико-хімічної механіки твердих тіл і дисперсних структур колоїдно-хімічного матеріалознавства.
15. Астрофізика та небесна механіка. Вивчення руху небесних тіл і їх систем (галактики, планетні системи, зоряні скупчення тощо), визначення їх точного положення та власного руху, розробка систем відліку та шкали часу в астрономічних дослідженнях.
15.1. Системи відліку в астрономії.
15.2. Методи та засоби визначення точних положень, власних рухів і паралаксів небесних тіл.
15.3. Фундаментальні системи положень і власних рухів.
15.4. Зв'язок координатних систем.
15.5. Поширення фундаментальної координатної системи на слабкі об'єкти та нові області електромагнітного випромінювання.
15.6. Астрометричні каталоги та їх систематичні похибки.
15.7. Орієнтація Землі в просторі.
15.8. Шкали часу.
15.9. Фундаментальні сталі астрономії.
15.10. Аналітичні та якісні методи небесної механіки.
15.11. Гравітаційні потенціали, методи вимірювання гравітаційних полів.
15.12. Задачі вимірювання орбіт. Рух супутників планет.
15.13. Динаміка Землі та планет. Планетні системи.
15.14. Будова галактики за астрометричними спостереженнями.
15.15. Подвійні та кратні системи, близькі зорі.
| Голова секції "Загальна фізика", член-кореспондент АПН України | Ю.І.Горобець |
Додаток N 4
до наказу МОН
29.03.2010 N 264
ПАСПОРТ
секції за фаховим напрямом 4 "Ядерна фізика, радіофізика та астрономія" наукової ради МОН
Для участі в конкурсному відборі до секції 4 "Ядерна фізика, радіофізика та астрономія" приймаються наукові проекти фундаментального і прикладного спрямування.
До фундаментальних проектів секції належать теоретичні і експериментальні дослідження, результати яких відображають процес творчої діяльності з отримання нових знань про природу, формують відкриття об'єктивних законів світу і передбачення тенденцій його розвитку, спрямовані на отримання нових або уточнення відомих фізичних закономірностей розвитку природи, включаючи живу матерію, є вихідними положеннями для розвитку нових теорій, концепцій, принципів і методів отримання наукових знань у конкретних галузях науки.
До прикладних проектів секції належать оригінальні дослідження і розробки, які здійснюються для отримання нових знань, створення елементів нової техніки, технологій і спрямовані, головним чином, на досягнення конкретної практичної мети. Прикладні розробки базуються, як правило, на результатах попередніх фундаментальних та прикладних досліджень і результатом їх є розробка конкретного нового елементу нової техніки, технології, методики або дослідний зразок.
Секція 4 "Ядерна фізика, радіофізика та астрономія" включає наступні напрями наукових досліджень:
1. Експериментальне й теоретичне дослідження структури та властивостей атомних ядер і елементарних частинок, процесів радіоактивного розпаду та механізмів ядерних реакцій; проведення прикладних ядерно-фізичних досліджень.
1.1. Структура ядер і механізмів взаємодії в ядерних реакціях.
1.2. Ядерні реакції за участю елементарних частинок, малонуклонних систем і важких іонів.
1.3. Поділ ядер гамма-квантами, нейтронами та зарядженими частинками.
1.4. Поляризаційні явища в ядерних перетвореннях.
1.5. Фізика елементарних частинок.
1.6. Вивчення ядерної структури методами бета- і гамма-спектроскопії.
1.7. Нейтронні дослідження, оцінка ядерних даних та одержання нових ядерних констант для конструкційних матеріалів ядерних реакторів.
1.8. Дослідження ядерно-атомних процесів і поведінки ядер у зовнішніх полях, проходження заряджених частинок і гамма-квантів через середовище.
1.9. Прикладні та суміжні ядерно-фізичні дослідження, розроблення фізичних основ методів неруйнівного контролю, дослідження радіоактивного забруднення природних об'єктів.
2. Експериментальні та теоретичні вивчення процесів генерації, випромінювання, підсилення, обробки, каналізації, розповсюдження, дифракції та розсіювання електромагнітних хвиль, лінійної та нелінійної взаємодії та керування параметрами електромагнітних хвиль, генерованих радіотехнічними засобами, у вільному просторі, у хвилеводах та резонаторах різноманітної конфігурації, в детермінованих, випадкових, природних і штучних середовищах, у тому числі біологічних.
2.1. Теорія електромагнітних хвиль та коливань.
2.2. Дифракція, інтерференція, розсіювання, поляризація хвиль.
2.3. Хвилевидна електродинаміка.
2.4. Розповсюдження хвиль в багатошарових та неоднорідних структурах і надрешітках.
2.5. Поля та хвилі у відкритих системах.
2.6. Радіо- та квазіоптика.
2.7. Стаціонарні та нестаціонарні випадкові процеси та сигнали.
2.8. Фізичні основи систем зв'язку, управління, радіоастрономії, радіонавігації та радіолокації.
2.9. Взаємодія електромагнітного поля з речовиною.
2.10. Радіоспектроскопія.
2.11. Нелінійні та параметричні явища при взаємодії електромагнітного випромінювання з матеріальними середовищами, у тому числі й з біологічними.
2.12. Електромагнітні хвилі в іоносфері, навколоземному космічному просторі.
2.13. Електромагнітні хвилі в активних середовищах квантових, вакуумних, електронних та напівпровідникових генераторів і підсилювачів.
2.14. Дослідження та математичне моделювання в електродинамічних системах та середовищах, у тому числі у біологічних.
2.15. Радіофізичні методи дистанційного зондування оточуючого середовища та неконтактні вимірювання.
2.16. Теорія та практика приймання та обробки сигналів; зворотні задачі теорії електромагнітного поля.
2.17. Радіофізичні методи в екології, астрономії, біології та медицині.
2.18. Дослідження ефектів взаємодії та розповсюдження електромагнітних полів різних діапазонів в біологічних середовищах.
3. Теоретичні та експериментальні дослідження взаємодії вільних носіїв заряду з електромагнітними полями в джерелах випромінювання та підсилювачах, фізичних явищ, які відбуваються за участю електронів та іонів у вакуумі, газах, твердих тілах та на поверхні, зокрема явищ електронної емісії, фізичні основи створення нових електронних, напівпровідникових та квантових генераторів і підсилювачів електромагнітних хвиль та коливань.
3.1. Лінійна та нелінійна взаємодія електронів, іонів та молекул з електромагнітними полями (експериментальні дослідження, мікроскопічна та макроскопічна теорії); лазери оптичного, інфрачервоного та субміліметрового діапазонів.
3.2. Збудження електромагнітних хвиль та коливань в резонаторах з потоками електронів.
3.3. Регулярні коливання в джерелах електромагнітного випромінювання, детекторах і підсилювачах та дослідження їх в стані динамічного хаосу.
3.4. Електронна та іонна емісія з твердих тіл і рідин; фізичні явища на поверхні, що визначають емісійні властивості твердих тіл і рідин.
3.5. Елементарні та колективні процеси розсіювання, іонізації, збудження в газах і газових розрядах.
3.6. Фізика іонних пучків.
3.7. Зіткнення заряджених і нейтральних частинок з поверхнями твердих тіл.
3.8. Фізичні основи методів дослідження, що базуються на використанні електронної та іонної емісії.
3.9. Електронна та іонна оптика.
3.10. Мікро- та наноелктроніка.
3.11. Застосування результатів наукових досліджень в області фізичної та біомедичної електроніки.
4. Теоретичні та експериментальні дослідження фізичних процесів, що протікають у біологічних системах різного рівня організації, а також при впливі на ці системи електромагнітного випромінювання різного частотного діапазону та різних фізичних факторів. Постановка фізико-математичних проблем, що відносяться до медико-біологічних систем, та розв'язання їх методами експериментальної, теоретичної фізики, ядерної фізики й радіофізики та математичного моделювання.
4.1. Молекулярні механізми взаємодії акустичних та електромагнітних хвиль різного частотного діапазону з біологічними об'єктами. Вивчення фізичної природи взаємодії біооб'єктів з електричними, магнітними полями та електромагнітними хвилями різних діапазонів.
4.2. Фотобіофізика; дослідження фізичних основ фотосинтезу. Молекулярні механізми рецепції світла, фізико-біологічні моделі зорового сприймання.
4.3. Радіаційна біофізика, фізичні ефекти при взаємодії іонізуючої радіації з біологічними об'єктами різного рівня організації.
4.4. Створення, розробка і удосконалення теоретичних та експериментальних фізичних й електродинамічних методів дослідження структури, уявлення та виявлення нових фізичних властивостей біологічних структур та взаємодії біологічних об'єктів різного рівня організації та методів медико-біологічних досліджень і діагностики.
4.5. Розробка теоретичних моделей біологічних явищ на основі фізичних і радіофізичних методів.
4.6. Дослідження фізичних властивостей молекул біологічного походження фізичними, радіофізичними методами та методами ядерної фізики. Квантово-механічний аналіз електронної структури біомолекул.
4.7. Дослідження структурної організації та фізичних властивостей біологічних мембран. Вивчення фізичних механізмів міжклітинних взаємодій та рецепції. Фізико-хімічні особливості та фізико-математичні моделі біофізичних та біоенергетичних процесів в біологічних середовищах.
4.8. Кріобіофізика, дослідження фізичних механізмів впливу низьких температур на біомолекули та клітини.
4.9. Кінетичні явища в біологічних системах. Електродинамічні моделі біологічних систем. Автохвильові процеси в біологічних об'єктах. Флуктуаційні моделі самоорганізації біологічних систем.
4.10. Дослідження термодинамічних закономірностей біологічних систем. Особливості термодинаміки відкритих нерівноважних систем. Дисипативні структури біологічного походження. Стаціонарні стани нерівноважних систем.
5. Теоретичні, модельні та експериментальні дослідження фізичних явищ, спрямованих на розв'язання проблем: створення нової та вдосконалення існуючої радіоелектронної техніки та радіотехнічних комплексів і систем для народного господарства, які сприяли б науково-технічному прогресу у різних галузях, та охороні навколишнього середовища; створення новітньої радіофізичної та радіоелектронної елементної бази та створення новітнього наукового приладобудування для добування нових знань в галузі природничих наук; створення інформаційно-керуючих систем, методів і методик дослідження; фізики процесів самоорганізації та динаміки ієрархічних систем.
5.1. Дослідження фізичних процесів генерації та перетворення електромагнітного поля в приладах та системах, що охоплюють діапазон від радіохвиль до рентгенівських променів.
5.2. Створення та розробка нових приладів, інформаційно-керуючих систем та апаратурних комплексів в галузі фізичних, геофізичних та медико-біологічних досліджень.
5.3. Фізичні основи технології нових видів матеріалів (магнітодіелектриків, напівпровідників, плазми тощо) для розробки нових приладів (елементів) різного призначення.
5.4. Фізика процесів в приладах, установках, апаратурних комплексах і в інформаційно-керуючих системах.
5.5. Фізика контактних та об'ємних явищ та твердотільних приладів на їх основі.
5.6. Нові методи і методики експериментальних досліджень в галузі фізики.
5.7. Розробка нових приладів та пристроїв для вивчення фізичних явищ і процесів у різних середовищах, у тому числі у біологічних.
5.8. Фізичні процеси, зокрема електромагнітні, оптоелектронні, термоелектричні, фотоелектричні та інші, в приладах та системах медико-біологічного призначення.
5.9. Електронне приладобудування, в тому числі квантове.
5.10. Дослідження фізичних процесів самоорганізації та динаміки ієрархічних систем.
5.11. Розробка нових принципів і методів фізичних вимірювань.
5.12. Розробка та створення систем та апаратурних комплексів для біотелеметрії та телемедицини.
5.13. Розробка методів математичної обробки експериментальних результатів.
5.14. Моделювання фізичних явищ і процесів у різних середовищах, у тому числі у біологічних.
6. Експериментальні та теоретичні вивчення будови зір і навколозоряних оболонок, міжзоряного середовища, корпускулярного та електромагнітного (радіо-, теплового, оптичного, рентгенівського та гамма-) випромінювання планет, Сонця, зірок та галактик, руху зоряних систем, розробка космогонічних моделей.
6.1. Елементарні частинки і поля в астрофізиці.
6.2. Моделі Всесвіту. Походження елементів.
6.3. Космічна електродинаміка, газо- і магнітодинаміка. Утворення зір та галактик.
6.4. Внутрішня будова зір. Атмосфери зір. Навколозоряні оболонки.
6.5. Змінні зорі. Подвійні та кратні зорі. Зоряні скупчення, асоціації.
6.6. Міжзоряне середовище. Молекули в міжзоряному середовищі.
6.7. Кінематика та динаміка зоряних систем.
6.8. Будова і еволюція галактик.
6.9. Галактики (квазари, сейферти та інші типи галактик), скупчення галактик. Метагалактика.
6.10. Теплове радіовипромінювання.
6.11. Космічні промені, радіовипромінювання решток наднових.
6.12. Радіовипромінювання Місяця, планет та інших тіл сонячної системи.
6.13. Радіовипромінювання Сонця.
6.14. Радіоджерела в Галактиці, будова Галактики за радіоданими. Дискретні та протяжні джерела радіовипромінювання. Радіогалактики.
| Голова секції "Ядерна фізика, радіофізика та астрономія" член-кореспондент НАН України | І.І.Залюбовський |
Додаток N 5
до наказу МОН
29.03.2010 N 264
ПАСПОРТ
секції за фаховим напрямом 5 "Електроніка, радіотехніка та телекомунікації" наукової ради МОН
Секція розглядає проекти фундаментального і прикладного спрямування.
До фундаментальних відносять теоретичні та експериментальні дослідження, результати яких складають відкриття нових або уточнення відомих закономірностей розвитку природи і техніки і є науковим фундаментом для розвитку нових принципів, методів і засобів синтезу наукових знань у галузі електроніки, радіотехніки і телекомунікацій.
До прикладних відносять оригінальні дослідження і розробки, спрямовані на створення елементів нової техніки і технологій, призначених для досягнення конкретних практичних результатів у створенні приладів, пристроїв і систем та методів їх розробки на основі результатів фундаментальних досліджень у галузі електроніки радіотехніки і телекомунікацій.
Напрями наукових досліджень і розробок:
1. Науково-технічні проблеми електроніки.
1.1. Матеріали радіоелектроніки:
- провідникові матеріали;
- напівпровідникові матеріали;
- діелектричні матеріали;
- надпровідні матеріали;
- радіопоглинальні матеріали;
- радіовідбивні матеріали.
1.2. Радіоелектронні прилади:
- електромеханічні прилади;
- електровакуумні прилади;
- твердотільні прилади;
- акустоелектронні прилади;
- оптоелектронні прилади;
- мікроелектронні прилади;
- наноелектронні прилади;
- квантові прилади;
- функційна електроніка;
- пасивні електронні компоненти.
До тематичних напрямів, що розглядаються секцією, також належать розробка фізичних основ, принципів, методів та систем оптичної реєстрації інформації, створення технологій довгострокового зберігання цифрової інформації, створення систем відтворення звуку та зображень, систем реєстрації інформації неруйнівними та томографічними методами, методи розрахунку та дослідження напружено-деформованого стану, у тому числі при наявності дефектів різного походження, методи оцінки технічного стану та залишкового ресурсу конструкцій тривалої експлуатації, механіка композитних матеріалів, включаючи нанокомпозити; механіка взаємодії полів різного походження в матеріалах і елементах конструкцій; коливання механічних систем та хвильові процеси; закономірності взаємодії тіл з рідиною при надзвукових швидкостях руху; механіка взаємодії деформівних тіл, рідин і газу; механіка взаємодії твердого тіла з іонізованим середовищем та електромагнітним полем; механізми генерації звуку при швидкісному обтіканні перешкод потоками рідини і газу; виявлення закономірностей турбулентних течій стисливої і нестисливої рідини при наявності гідродинамічної кавітації та відриву потоку; закономірності гіперзвукових течій в'язкого газу при наявності фізико-хімічних перетворень у потоці, що набігає, та на поверхні тіл; закономірності течій та методи досліджень в молекулярній газовій динаміці; фундаментальні взаємодії та мікроскопічна будова речовини; властивості кристалів в екстремальних умовах, нелінійна та сингулярна оптика, фізика плівок, поверхонь і гетероструктур, спінтроніка; терагерцева електроніка та електроніка метаматеріалів, фізика рідких кристалів і біоколоїдів, фізика турбулентної та запорошеної плазми, керамічні, композиційні монокристалічні і плівкові матеріали різного функціонального призначення; інженерія поверхні, проблеми синтезу матеріалів при екстремальних параметрах температури і тиску; функціональні матеріали для водневої енергетики; теоретичне прогнозування структури та властивостей нових неорганічних речовин та матеріалів; ядерна фізика, фізика елементарних частинок і високих енергій, фізика прискорювачів, фізика плазми та керований термоядерний синтез; радіаційна фізика, фізика радіаційних явищ і радіаційних технологій; сучасні біотехнології та нанотехнології; молекулярно-біологічні, клітинні основи функціонування живих систем; розробка математичних моделей та аналітико-числових методів дослідження і оптимізації механічної поведінки тіл з урахуванням впливу полів різної фізичної природи та дефектів структури матеріалів.
2. Науково-технічні проблеми радіотехніки.
2.1. Теорія кіл, сигналів та процесів у радіотехніці і електроніці:
- теорія зосереджених електромагнітних кіл;
- теорія розподілених електромагнітних кіл;
- технічна електродинаміка;
- прилади та пристрої надвисоких частот;
- квантово-молекулярні пристрої;
- поширення і поглинання електромагнітних хвиль;
- поширення і поглинання акустичних хвиль.
2.2. Схемотехніка радіоелектронних пристроїв:
- пристрої аналогового оброблення сигналів;
- пристрої цифрового оброблення сигналів;
- пристрої квантового оброблення сигналів;
- одноелектронна і одноквантова радіотехніка;
- радіопередавальні пристрої;
- радіоприймальні пристрої;
- пристрої записування і відтворення інформації;
- пристрої електроживлення,
- радіоавтоматика і радіотехнічні системи.
- радіовимірювання,
- конструювання радіоелектронних засобів.
До тематичних напрямів, що розглядаються секцією, також належать розробка математичних методів та систем моделювання об'єктів та процесів, розробка числових, числово-аналітичних методів та алгоритмів обчислювальної математики, розробка обчислювальних алгоритмів і процедур з метою вирішення практичних задач радіотехніки, вивчення комп'ютерних аспектів обчислювальних алгоритмів, розробка теорії похибок, визначення складності, збіжності, стійкості, створення теорії обчислювального експерименту; розробка перспективних засобів обробки інформації та кібернетичних систем. Розробка програмно-алгоритмічних комплексів та систем для моделювання процесів керування, пошуку та перехоплення рухомих цілей; розробка та обґрунтування експоненційно збіжних методів для розв'язання абстрактних квазілінійних диференціальних рівнянь, числових методів розв'язування нелінійних інтегральних рівнянь та багатовимірних спектральних задач; застосування групових, диференціально-геометричних та алгебраїчних методів до задач теорії диференціальних рівнянь та математичної фізики; дослідження логіко-алгебраїчних, автоматних, комбінаторних, еволюційних та числових методів розпізнавання, аналізу, синтезу, моделювання ідентифікації керуючих систем; розробка математичних методів керування нелінійними динамічними процесами, створення систем керування процесами в умовах невизначеності, розв'язання ігрових задач динаміки; інтелектуальних відеоприладів та систем реального часу, високопродуктивних пристроїв та комплексів цифрової обробки сигналів; розробка фізичних основ, принципів, методів та систем оптичної реєстрації інформації, вивчення і публікація пам'яток вітчизняної історико-культурної, наукової та науково-технічної спадщини; теоретичні проблеми охорони та збереження історико-культурної спадщини, розвитку пам'яткоохоронної, музейної та заповідної справи в галузі електроніки, радіотехніки і телекомунікацій; вивчення біографій науковців, історії наукових та науково-технічних шкіл в галузі електроніки, електротехніки, радіотехніки та телекомунікацій.
3. Науково-технічні проблеми телекомунікацій.
3.1. Теоретичні основи передавання і обробки інформації:
- теорія і техніка передавання інформації;
- теорія і техніка приймання інформації;
- завадостійкість і радіопротидія;
- широкосмугові сигнали;
- статистичний аналіз інформаційних систем;
- автоматизація розпізнавання повідомлень;
- квантова інформатика;
- безпека інформаційних і комунікаційних систем;
- системи технічного захисту інформації.
3.2. Системи і мережі:
- телекомунікаційні системи та мережі;
- квантові телекомунікаційні системи;
- гідро- та сейсмоакустичні системи;
- оптоволоконні телекомунікаційні системи;
- автоматизація проектування телекомунікаційних систем.
3.3. Міждисциплінарні проблеми:
- радіоекологія;
- історія електроніки, радіотехніки і телекомунікацій;
- проблеми освіти в галузі.
До тематичних напрямів, що розглядаються секцією, також належать створення технологій переходу телекомунікаційних систем на IP-основу і до мереж NGN; науково-технічне забезпечення процесів конвергенції в телекомунікаціях, поширенню ідеології мережних технологій на бездротовий доступ, розвиток стільникових систем широкосмугового радіодоступу; створення засобів обміну даними між суперкомп'ютерами, розробка інфраструктури суперкомп'ютерних обчислень, розробка та створення розподільних обчислювально-комунікаційних мереж - GRID-мереж, розв'язання проблем програмування у семантичних веб-середовищах Інтернет, дослідження та розробка методів захисту інформації в комп'ютерних системах і мережах, створення систем відтворення звуку та зображень з раритетних носіїв інформації, систем реєстрації інформації неруйнівними та томографічними методами, розробка методів та інформаційних технологій розв'язання задач комп'ютерної криптографії та стеганографії, розробка методів підвищення продуктивності систем асиметричної криптографії, розробка ефективних криптографічних протоколів, розробка нових інформаційних технологій на основі вимірювань електричних, магнітних і оптичних сигналів та їх просторово-часовий аналіз, розробка засобів та систем екстрадіагностики стану біологічних об'єктів, розробка базових компонентів та комплексів керування складними системами; прогнозування та моделювання розвитку технологічних інноваційних процесів, вивчення пам'яток вітчизняної наукової спадщини, історія вітчизняної і світової філософської думки, взаємодія природничо-наукового та соціогуманітарного пізнання, проблеми якості освіти, змісту форми і технологій вищої освіти, інтеграція соціогуманітарних природничих і технічних наук, проблеми наукової інформації, розвиток словниково-енциклопедичної справи в галузі електроніки, радіотехніки і телекомунікацій, формування електронних наукових та освітніх інформаційних ресурсів; вивчення і публікація пам'яток вітчизняної історико-культурної, наукової та науково-технічної спадщини; теоретичні проблеми охорони та збереження історико-культурної спадщини, розвитку пам'яткоохоронної, музейної та заповідної справи в галузі електроніки, радіотехніки і телекомунікацій; вивчення біографій науковців, історії наукових та науково-технічних шкіл в галузі електроніки, електротехніки, радіотехніки та телекомунікацій.
| Голова секції "Електроніка, радіотехніка та телекомунікації", член-кореспондент НАН України | М.Ю.Ільченко |
Додаток N 6
до наказу МОН
29.03.2010 N 264
ПАСПОРТ
секції за фаховим напрямом 6 "Фізико-технічні проблеми матеріалознавства" наукової ради МОН
Для участі в конкурсному відборі до секції 6 "Фізико-технічні проблеми матеріалознавства" приймаються наукові проекти фундаментального і прикладного спрямування.
До фундаментальних проектів секції належать теоретичні і експериментальні дослідження, результати яких формують відкриття нових або уточнення відомих закономірностей розвитку природи, суспільства й техніки і є вихідними положеннями для розвитку нових концепцій, принципів і методів синтезу наукових знань у конкретних галузях науки.
До прикладних проектів секції належать оригінальні дослідження і розробки, які здійснюються для отримання нових знань, створення елементів нових матеріалів, технологій і призначені, головним чином, для досягнення конкретної практичної мети чи завдання. Прикладні дослідження визначають можливі шляхи використання результатів фундаментальних досліджень, нові методи розв'язання проблем, сформульованих раніше. Прикладні розробки базуються, як правило, на результатах попередніх прикладних досліджень і результатом їх є технологія, матеріал тощо.
Секція 6 "Фізико-технічні проблеми матеріалознавства" включає наступні напрями наукових досліджень:
1. Фундаментальні, прикладні та експериментальні дослідження для розв'язання комплексної проблеми підвищення якості та властивостей матеріалів.
1.1. Структурні та фазові перетворення, що відбуваються при різноманітній дії на метал (термічній, деформаційній, магнітній, радіаційній, комбінованій та ін.).
1.2. Підвищення властивостей матеріалів (фізико-механічних, корозійно-електрохімічних, технологічних та експлуатаційних) за рахунок вдосконалення їх складу, структури або отримання метастабільного стану, здатного до самоорганізації під впливом зовнішніх чинників.
2. Металеві матеріали.
2.1. Металеві матеріали на основі чорних та кольорових металів (конструкційні, інструментальні, спеціального призначення, у тому числі монокристалічні, що отримані за допомогою механічного легування, інтелектуальні, аморфні та ін.) з оптимальним рівнем властивостей або новими властивостями, більш економічні та екологічно чисті, ніж відомі (діагностика та моніторинг деградації їх властивостей, матеріалознавчі проблеми їх ресурсу).
3. Неметалеві матеріали.
Полімери, пластмаси, плівкові матеріали, гума, клеї, герметики лакофарбові матеріали, скло, кераміка, металокераміка та інші матеріали різного функціонального призначення.
4. Матеріали і вироби з порошків.
4.1. Конструкційні, інструментальні, триботехнічні матеріали із спеціальними властивостями.
4.2. Способи виробництва, подрібнення, спікання порошків та додаткова обробка порошкових матеріалів.
5. Композиційні й армовані матеріали.
5.1. Композиційні й армовані матеріали з металевою, неметалевою матрицею та наповнювачами різної природи, форми і розмірів (дисперсійно зміцнені, волокнисті, шаруваті та інші матеріали, у тому числі природного походження).
5.2. Способи виробництва, обробки та удосконалення властивостей композиційних матеріалів.
6. Наплавлювальні матеріали, а також матеріали, що наносяться на поверхню виробів різними технологічними способами.
6.1. Наплавлювальні матеріали суцільного перетину, порошкові та спечені, зокрема для електродугового наплавлення, що відновлює форму, розміри та підвищує експлуатаційні властивості виробів.
6.2. Матеріали, що наносяться на поверхню виробів різними технологічними способами, зокрема металізацією із розплавів, електроіскровим легуванням, напиленням тощо.
7. Наноструктурні (нанодисперсні, нанокристалічні) матеріали.
7.1. Проблеми синтезу матеріалів за екстремальних параметрів (температури і тиску).
7.2. Визначення функціональних властивостей наноматеріалів.
7.3. Шляхи підвищення експлуатаційних властивостей наноматеріалів та удосконалення технологій їх одержання.
8. Водневе матеріалознавство.
8.1. Металогідридні процеси синтезу та обробки матеріалів.
8.2. Функціональні матеріали для водневої енергетики.
9. Удосконалення способів об'ємного зміцнення матеріалів.
9.1. Термічна, термомеханічна, деформаційно-термічна, термоциклічна обробки.
9.2. Поєднання термічної та термомеханічної обробки з додатковою дією магнітного, електричного або радіаційного полів.
10. Інженерія поверхні.
10.1. Процеси модифікування і зміцнення поверхневих шарів конструкційних та інструментальних матеріалів способами хіміко-термічної обробки.
10.2. Зміцнення і легування поверхні виробів з використанням лазерного, електронно-променевого, плазмового, іонно-плазмового та інших дій на метал.
10.3. Науково-технічні проблеми дослідження процесів і закономірностей структуроутворення у поверхневих шарах конструкційних, інструментальних та функціональних матеріалів під час синтезування поверхневих шарів методами інженерії поверхня, зокрема: