Про порядок представлення в суди матеріалів про звільнення від дальшого відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу

З метою вдосконалення порядку медичного обстеження засуджених, які страждають тяжкими хворобами та представлення на них матеріалів в суди про звільнення від дальшого відбуття покарання

1. Оголосити для керівництва затверджений Міністерством охорони здоров'я України Перелік захворювань, які є підставою для представлення в суди матеріалів про звільнення засуджених від дальшого відбуття покарання (додаток N 1).

2. Затвердити погоджену з Генеральною прокуратурою, Міністерством юстиції та Верховним судом України Інструкцію про порядок медичного обстеження засуджених, які страждають тяжкими хворобами та представлення на них матеріалів в суди про звільнення від дальшого відбуття покарання (додаток N 2).

3. Контроль за виконанням наказу покласти на ГУВП (т. Штанька І.В.) та Управління охорони здоров'я ГУТ та МТЗ (т. Петраша О.В.) МВС України.

4. Припинити на території України чинність наказу МВС СРСР від 30 жовтня 1987 р. N 213.

1.1. Прогресуючий двосторонній фіброзно-кавернозний туберкульоз легенів або хронічна тотальна емпієма плеври з бронхіальним свищем та явищами легенево-серцевої недостатності II-III ступеня.

Характеризується наявністю основної фіброзної каверни чи тотальної ємпієми плеври з бронхіальним свищем і додатково сформованих фіброзних в тій же легені, де локалізується основний процес, або в протилежній. При цьому відзначаються осередки бронхогенної дисемінації в обох легенях, більш чи менш виражений фіброз (цироз), плевральні накладання, вторинна емфізема, бронхоектази, пневмосклероз та інші прояви хронічного легеневого процесу, поява нових осередків бронхогенної дисемінації і утворення свіжих каверн на фоні адекватної антибактеріальної терапії. Такий процес являє собою кінцевий етап різних форм туберкульозу легень при його несприятливому перебігу і ускладнюється легенево-серцевою недостатністю II-III ступ., періодичними кровохарканнями або легеневими кровотечами з постійним виділенням мікробактерій туберкульозу з мокротою.

При діагностиці прогресуючого двостороннього фіброзно-кавернозного туберкульозу легенів або хронічної емпієми слід враховувати наявність в анамнезі довготривалого туберкульозного процесу, що супроводжується періодичними загостреннями, стійкою втратою працездатності.

При рентгенографічних та томографічних дослідженнях, які є обов'язковими, виявляються виражені деструктивні і фібріозні зміни легеневої тканини. При цьому повинно бути також клініко-лабораторне підтвердження наявності процесу та супровідних ускладнень.

1.2. Прогресуючий інфільтративний туберкульоз легенів (казеозна пневмонія) з проявами легенево-серцевої недостатності III ст.

Характеризується наявністю субтонального ураження однієї легені із швидким розвитком велетенських та числених каверн, тяжким станом хворого, вираженими симптомами інтоксикації і легенево-серцевої недостатності III ст. на фоні адекватної антибактеріальної терапії. При цьому мають місце осередки бронхогенної дисемінації в обох легенях, легеневі кровотечі (кровохаркання) з постійним виділенням мікробактерій туберкульозу з мокротою.

Для обгрунтування даного діагнозу обов'язково необхідно проводити рентгенографічні та томографічні дослідження легенів, а також клініко-лабораторне обстеження.

1.3. Прогресуючий деструктивний туберкульоз хребта, великих кісток та суглобів, ускладнений амілоідозом внутрішніх органів, двосторонній кавернозний туберкульоз нирок, ускладнений специфічним процесом сечовивідних шляхів і розвитком хронічної ниркової недостатності в термінальній стадії, що супроводжується цілковитою і стійкою втратою працездатності.

Характеризується великими порушеннями у місці ураження та дистрофічними змінами всіх тканин і органів. Утворюються рубцеві спайки, рубцеві переродження суглобових сумок, які призводять до артрогенних контрактур.

При спондиліті часто мають місце туберкульозні абсцеси, спастичні паралічі, спинно-мозкові розлади.

Діагностика кістково-суглобного туберкульозу грунтується на даних клінічного та біохімічного дослідження крові, проб Ко...; туберкулінових проб; дослідження гною з туберкульозного абсцесу випоту з уражених суглобів шляхом посіву; цитодіагностики регіонарних лімфатичних вузлів і суглобного випоту; рентгенографії в двох проекціях (прямій та боковій).

Діагностика прогресуючого туберкульозу сечової системи грунтується на даних клінічного аналізу сечі (характерні - піурія, протеінурія, ізостенурія, циліндрурія), обов'язкової оглядової рентгенографії області нирок та сечового міхура, екскреторної урографії, цистоскопії з проведенням індігокармінової проби і ретроградної пієлографії.

2.1. Стадія вторинних захворювань (III):

III Б - прогресуюча втрата маси тіла більше 10%, незрозуміла (нічим не пояснима) діарея або пропасниця більше 1 місяця, волосиста лейкоплакія, туберкульоз легенів, повторні або стійкі бактеріальні, грибкові, вірусні, протозойні ураження внутрішніх органів (без дисемінації) або глибокі ураження шкіри та слизових оболонок, повторний або дисемінований оперізуючий лишай, локалізована саркома Капоші;

III В - генералізовані бактеріальні, вірусні, грибкові, протозойні, паразитарні захворювання, пневмоцистна пневмонія, кандидоз стравоходу, нетиповий мікобактеріоз, позалегеневий туберкульоз, кахексія, дисемінована саркома Капоші, ураження центральної нервової системи різної етіології;

2.2. Термінальна стадія (IV).

3.1. Всі злоякісні новоутворення IV стадії за міжнародною класифікацією TIM. Клінічний діагноз підтверджується гістологічним дослідженням.

3.2. Злоякісні новоутворення лімфатичної та кровотворної тканини. Мієлопроліферативні пухлини:

3.2.1. Гострий лейкоз (всі форми).

3.2.2. Хронічний мієлолейкоз з наростаючою кахексією, анемією, спленомегалією, геморагічним синдромом.

3.2.3. Хронічний еритромієлоз, термінальна стадія.

3.2.4. Еритремія, ускладнена крововиливами або тромбозами судин головного мозку.

3.2.5. Хронічний лімфолейкоз, ускладнений анемією, тромбоцитопенією та безперервно рецидивуючими інфекціями.

3.2.6. Хронічний моноцитарний лейкоз, термінальна стадія з анемією та геморагічним синдромом.

3.2.7. Численна мієлома з остеодеструктивними процесами (патологічні переломи хребта і кісток нижніх кінцівок).

3.2.8. Лімфогрануломатоз, IV стадія (з морфологічним підтвердженням), з дифузним ураженням одного або більше екстралімфатичних органів, з ураженням лімфатичних вузлів.

4.1. Цукровий діабет, інсуліно-залежний тип (доза інсуліну більше як 60 од. на добу), важкий перебіг з нахилом до кетоацидозу і наявністю виражених макроангіопатії, ретинопатії, полінейропатії.

4.2. Синдром Іценко-Кушинга та хвороба Іценко-Кушинга з різко вираженими ускладненнями: патологічні переломи трубчастих кісток або хребта, атрофія м'язів; кардіоміопатія з недостатністю кровообігу III ступеня; порушення мозкового кровообігу з глибокими стійкими руховими порушеннями двох або більше кінцівок.

4.3. Гіпофізарна недостатність (хвороба Сімондса) в стадії кахексії.

5.1. Шизофренічні психози: безперервні (проста, гебефренічна, кататонічна, параноїдна) та приступоподібно-прогредієнтні форми з несприятливим перебігом.

5.2. Маніакально-депресивний психоз циркулярного типу з маніакальними та депресивними фазами, що часто змінюються із змішаним психотичним станом, безперервним перебігом захворювання.

5.3. Психотичні порушення внаслідок органічного ураження головного мозку:

5.3.1. Всі форми синильної деменції (простий тип; з галюцинаторно-маячними розладами; ранній пресинильний варіант синильної деменції; деменція як результат осередкової атрофії головного мозку при хворобі Альцгеймера та хворобі Піка).

5.3.2. Атеросклеротичне слабоумство (без психозу; з депресією; з галюцинаторно-маячними розладами; з явищами гострої сплутаності).

5.3.3. Корсаковський психоз (алкогольний, внаслідок сифілісу мозку чи травми).

5.3.4. Органічне слабоумство (внаслідок енцефаліту, менінго-енцефаліту, сифілісу мозку, травми головного мозку).

5.4. Затяжні реактивні психози з прогредієнтним перебігом з залученням соматичної ланки, що набувають характеру хронічного психічного захворювання.

5.5. Хронічні психози різної етіології:

5.5.1. Симтоматичний психоз, зумовлений системною інфекцією з предгредієнтним або рецидивуючим перебігом.

5.5.2. Затяжний або рецидивуючий інтоксикаційний психоз з наростаючими незворотними змінами психіки.

5.5.3. Інші пролонговані психози внаслідок соматичних захворювань із стійкою психотичною симптоматикою.

5.6. Розлади особистості (психопатії): патологічний розвиток особистості з паранойяльним або параноїдним маревоутвореннями на відповідній конституційній основі (паранойяльна психопатія); на грунті інших типологічних варіантів психопатій.

6.1. Судинні захворювання головного та спинного мозку: емболії; геморагічні; ішемічні або змішані гострі порушення мозкового кровообігу; хронічна судинна енцефалопатія III стадії; первинні (нетравматичні) субарахноїдальні крововиливи при установленому діагнозі з вираженими стійкими явищами осередкового ураження мозку (гемі-, параплегії; глибокі гемі-, парапарези; порушення орієнтації у просторі і часі, акінетикоригідний синдром).

6.2. Інфекційні, демієлінізуючі захворювання центральної нервової системи, що супроводжуються органічними ураженнями головного та спинного мозку з глибокими стійкими порушеннями функції (тяжкі паралічі; глибокі парези з розповсюдженими розладами чутливості, розладами функцій тазових органів, трофічними порушеннями; виражений акінетико-ригідний синдром) і прогресуючим перебігом процесу:

6.2.1. Менінгіти вторинні гнійні.

6.2.2. Абсцеси головного мозку.

6.2.3. Спинальні епідуральні абсцеси та гранульоми нетуберкульозної етіології.

6.2.4. Нейросифіліс.

6.2.5. Ураження нервової системи при туберкульозі.

6.2.6. Розсіяний склероз.

6.2.7. Лейкоенцефаліт Шільдера.

6.3. Травматичні захворювання центральної нервової системи з вираженими стійкими явищами осередкового ураження мозку (гемі-, параплегії; глибокі гемі-, парапарези).

6.4. Захворювання із швидко прогресуючим протіканням, вираженими стійкими розладами рухових, чутливих та вегетативно-трофічних функцій і неефективністю лікування:

6.4.1. Пухлини головного мозку.

6.4.2. Краніоспінальні пухлини.

6.4.3. Пухлини спинного мозку.

6.4.4. Сірінгобульбія.

6.4.5. Гепатоцеребральна дистрофія (гепатолентикулярна дегенерація, хвороба Вільсона-Коновалова).

6.4.6. Спіноцеребелярні атаксії.

6.4.7. Боковий аміотрофічний склероз.

6.4.8. Міастенія.

6.4.9. Міотонія.

6.4.10. Паркінсонова хвороба.

6.4.11. Поліневріти хронічні.

6.5. Епілепсія:

6.5.1. Епілептичний психоз з затяжним перебігом, що набуває хронічного характеру, та неефективністю лікування.

6.5.2. З генералізацією та ускладненням пароксизмальних розладів з вираженими і наростаючими змінами психіки.

6.5.3. Епілептичне слабоумство.

6.6. Повна сліпота, а також стан, коли на грунті стійких патологічних змін гострота зору ока, що краще бачить, не перевищує 0,03 і вона не може бути коригована, або коли поле зору обох очей концентрично звужено до 10 град.

7.1. Хвороби серця з недостатністю кровообігу III стадії:

7.1.1. Конструктивний перикардіт, що не підлягає хірургічному лікуванню.

7.1.2. Придбані або природжені пороки серця.

7.1.3. Бактеріальний ендокардит, затяжний перебіг.

7.1.4. Кардіоміопатія (застійна, гіпертрофічна обструктивна).

7.1.5. Ендоміокардіальний фіброз.

7.1.6. Міокардитичний кардіосклероз.

7.1.7. Ішемічна хвороба серця.

7.1.8. Порушення ритму серця.

7.2. Гіпертонічна хвороба III стадії:

7.2.1. З повторним гострим трансмуральним або великовогнищевим інфарктом міокарда із стійким порушенням ритму і прогресуючою недостатністю кровообігу.

7.2.2. З недостатністю кровообігу III стадії.

7.2.3. З хронічною нирковою недостатністю в термінальній стадії.

7.3. Хвороби артерій з ураженням магістральних судин не менше як двох кінцівок в гангренозно-некротичній стадії:

7.3.1. Облітеруючий ендартеріїт.

7.3.2. Облітеруючий артеросклероз.

Хронічні неспецифічні захворювання легень з дифузним пневмосклерозом, емфіземою легенів, хронічним легеневим серцем в стадії декомпенсації, дихальною недостатністю III ступеня або з амілоїдозом внутрішніх органів і хронічною нирковою недостатністю в термінальній стадії:

8.1. Хронічний обструктивний бронхіт.

8.2. Бронхіальна астма.

8.3. Бронхоектатична хвороба.

8.4. Абсцес легені.

8.5. Емпієма плеври.

8.6. Пневмоконіози різної етіології.

8.7. Ідіопатичний фіброзуючий альвеоліт.

8.8. Саркоідоз.

8.9. Емфізема первинна.

9.1. Захворювання кишечника та інших органів травлення з вираженим синдромом порушення усмоктування в стадії кахексії.

9.2. Цирози печінки різної етіології в стадії декомпенсації з гіперспленізмом, портальною гіпертензією, печінково-клітинною недостатністю.

10.1. Хронічний гломерулонефрит.

10.2. Хронічний пієлонефрит.

10.3. Гідронефроз.

10.4. Кістозна хвороба нирок.

З невпинно прогресуючим генералізованим процесом при наявності хронічної ниркової недостатності в термінальній стадії чи недостатності кровообігу III стадії, або стійкого осереднього ураження центральної нервової системи (гемі-, параплегії; гемі-, парапарези), або генералізованого ураження поперечної мускулатури з дисфагією, дизартрією:

11.1. Ревматоїдний артрит.

11.2. Геморагічний васкуліт.

11.3. Анкілозуючий спонділоартрит (хвороба Бехтєрєва).

11.4. Системний червоний вовчак.

11.5. Дерматоміозит.

11.6. Вузликовий періартерііт.

11.7. Системна склеродермія.

Подагра з подагричною нефропатією і хронічною нирковою недостатністю в термінальній стадії.

Висока ампутація верхніх або нижніх кінцівок, а також поєднання високих ампутацій однієї верхньої і однієї нижньої кінцівок.

14.1. Гостра променева хвороба.

14.1.1. Гостра променева хвороба в період розпалу при тяжкості будь-якого ступеня (I-IV).

14.1.2. Місцеві променеві ураження шкіри в період розпалу при тяжкості I-IV ступеня.

14.1.3. Наслідки гострої променевої хвороби:

14.1.3.1. Астенічний синдром з підвищеним виснаженням та функціональною недостатністю регуляторних систем, перш за все нервової і судинної.

14.1.3.2. Ознаки органічного ураження нервової та судинної систем з порушенням мозкового периферійного кровообігу.

14.1.3.3. Нестабільність показників периферійної крові - виражений цитопенічний синдром з ознаками гіпоплазії кісткового мозку (кількість лейкоцитів менше як 3,0 x 10 в 9 степені, кількість тромбоцитів менше як 1,5 x 10 в 12 степені в л).

14.1.3.4. Глибокі трофічні, дегенеративні та склеротичні місцеві зміни, пізні радіаційні виразки, больовий синдром.

14.1.3.5. Контрактури та ампутаційні дефекти.

14.1.3.6. Променева катаракта III стадії з гостротою зору на кращому оці 0,1-0,5.

14.2. Хронічна променева хвороба періоду формування II-IV ступеня тяжкості і подальший період (стадія прогресування).

14.3. Пізні променеві ефекти (злоякісні новоутворення кровотворної та кісткової тканини, легень, печінки).

Примітка. У разі виникнення таких захворювань, як СНІД, променева хвороба тощо, що потребують спеціальних і складних засобів обстеження, діагнози установлюються комісією з обов'язковим залученням фахівців відповідного профілю установ органів охорони здоров'я.

1. Медичному обстеженню підлягають засуджені, які захворіли в місцях позбавлення волі, а також особи, що захворіли до засудження, але під час відбуття покарання їх хвороби внаслідок прогресування набули характеру, зазначеного в Переліку захворювання, які є підставою для представлення в суди матеріалів про звільнення засуджених від дальшого відбуття покарання (далі - Перелік).

2. Медичне обстеження таких засуджених здійснюють спеціальні лікарські комісії (далі - Комісія) УВС Республіки Крим, УВС областей у складі начальника медичного відділу (служби) - голова та чотирьох лікарів - члени комісії.

Склад комісій затверджують начальники управлінь внутрішніх справ Республіки Крим та областей.

При необхідності до роботи в комісіях залучаються відповідні лікарі-фахівці.

3. Огляд хворого та розгляд матеріалів його медичного обстеження здійснюється комісією після обов'язкового лікування і ретельного обстеження хворого в стаціонарних умовах лікувальних установ.

Матеріали на психічно хворих розглядаються при наявності акта психіатричного обстеження засудженого в стаціонарних умовах психіатричної лікарні (відділення). Акт (форма N 101/У-И) затверджується судово-психіатричною експертною комісією.

4. З урахуванням результатів проведеного лікування та заключного діагнозу комісія після медичного огляду засудженого робить висновок про наявність або відсутність у оглянутого захворювання, зазначеного в Переліку за формою N 035-1/У-И (додаток N 1 до Інструкції).

Висновок оголошується оглянутому засудженому головою комісії, про що в історії хвороби робиться відмітка, яка скріплюється підписом оглянутого.

При наявності у засудженого захворювання, зазначеного в Переліку, висновок комісії долучається до матеріалів для направлення в суд.

Облік засуджених, які пройшли медичний огляд комісії, проводиться у спеціальному журналі за формою N 035-1/У-И (додаток N 2 до Інструкції).

5. Матеріали про звільнення від дальшого відбуття покарання засуджених, які мають захворювання, зазначені в Переліку, подають у суди начальники виправно-трудових установ та слідчих ізоляторів, спецчастини яких обслуговують лікарні для засуджених. У поданні начальника виправно-трудової установи чи слідчого ізолятора повинні бути зазначені дані про особу засудженого: яким судом, коли, по якому закону його було засуджено; міра покарання; відбутий строк покарання; дані про поведінку засудженого за весь час відбування покарання; хвороба, якою хворіє засуджений; прохання звільнити від дальшого відбуття покарання засудженого, який захворів на тяжку хворобу. До подання додається особова справа засудженого та висновок спеціальної лікарської комісії. На вимогу суду можуть також направлятись інші матеріали, які мають значення для вирішення питання про звільнення засудженого.

6. Засуджені, щодо яких службовою перевіркою встановлено, що їх хвороба є результатом навмисного заподіяння собі пошкоджень під час відбування покарання, на звільнення від дальшого відбуття покарання через хворобу не представляються, за винятком випадків, коли під час заподіяння таких пошкоджень особа перебувала в стані гострого психічного розладу, що підтверджено лікарями-фахівцями.

7. Відповідно до статей 408, 409, 411 Кримінально-процесуального кодексу України начальник виправно-трудової установи чи слідчого ізолятору на вимогу суду повинен забезпечити явку в судове засідання для участі в розгляді подання представника адміністрації установи та представника комісії, що дала висновок про стан здоров'я засудженого.

8. Якщо після відмови судом у звільненні засудженого від дальшого відбуття покарання через хворобу стан здоров'я засудженого погіршав, на підставі відповідного висновку комісії подання про звільнення від відбуття покарання повторно надсилається до суду незалежно від часу з дня винесення судом рішення про відмову.

9. Нагляд за додержанням законодавства про звільнення від дальшого відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу, здійснює Генеральний Прокурор України згідно з ст. ст. 44, 45 Закону України "Про прокуратуру".