Щодо подання повідомлення про участь у міжнародної групі компаній, а також визначення контролюючої особи

Державна податкова служба України розглянула лист щодо подання повідомлення про участь у міжнародної групі компаній, а також визначення контролюючої особи, та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до інформації, наданої платником, Товариство є власником частки 98,83 відс. у статутному капіталі польської компанії. Співвласником польської компанії з часткою 1,17 відс. є фізична особа - нерезидент, що має посвідчення на тимчасове проживання в Україні.

У зв'язку з чим, у Товариства виникли питання щодо необхідності подання:

1. повідомлення про участь у міжнародній групі компаній;

2. повідомлення про польську компанію як контрольовану іноземну компанію;

3. фізичною особою - іноземцем, що має тимчасову посвідку на проживання в Україні, а також є власником частки 1,17 відс. у польській компанії, повідомлення про польську компанію як контрольовану іноземну компанію. Чи буде така фізична особа вважатись податковим резидентом України;

4. фізичною особою - громадянином України, без частки у статутному капіталі, що входить до складу органів управління польської компанії, повідомлення про польську іноземну компанію, як контрольовану іноземну компанію;

5. строків подачі вищевказаних повідомлень вперше.

Щодо питань 1, 5. Законом України від 16.01.2020 р. N 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" (далі - Закон N 466) у Кодекс введено нове поняття для цілей ст. 39 - міжнародна група компаній.

Відповідно до пп. 14.1.113-3п. 14.1 ст. 14 Кодексу міжнародна група компаній (для цілей статті 39 цього Кодексу) - дві або більше юридичні особи або утворення без статусу юридичної особи, які є податковими резидентами різних країн та пов'язані між собою за критеріями володіння або контролю таким чином, що згідно з міжнародними стандартами фінансової звітності або іншими міжнародно визнаними стандартами фінансової звітності обов'язковою є підготовка консолідованої фінансової звітності або підготовка консолідованої фінансової звітності була б обов'язковою у разі, якщо акції (корпоративні права) однієї з таких юридичних осіб перебували б в обігу на фондовій біржі.

Згідно з пп. 14.1.103-1п. 14.1 ст. 14 Кодексу материнська компанія міжнародної групи компаній (для цілей ст. 39 цього Кодексу) - юридична особа, яка входить до складу міжнародної групи компаній та одночасно відповідає таким вимогам:

безпосередньо чи опосередковано володіє корпоративними правами інших компаній (або фактично контролює такі компанії) у складі міжнародної групи і частка такого володіння є достатньою для включення фінансової звітності інших компаній у складі міжнародної групи до консолідованої фінансової звітності такої юридичної особи;

фінансова звітність такої юридичної особи не підлягає включенню до консолідованої звітності жодної іншої юридичної особи у складі міжнародної групи згідно з міжнародними стандартами фінансової звітності.

Відповідно до пп. 39.4.2 пп. 39.4 ст. 39 Кодексу платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Інформація, яку має містити повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, визначена пп. 39.4.2.2 пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Кодексу.

Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній має містити, зокрема, таку інформацію:

а) дані щодо материнської компанії міжнародної групи компаній, до якої входить платник податків, зокрема, назву, державу (територію) резидентства, адресу реєстрації, реєстраційний номер (номери), присвоєні материнській компанії в державі (на території) її реєстрації, код (коди) материнської компанії як платника податків у державі (на території) її реєстрації;

б) дані щодо юридичної особи, яка є уповноваженим учасником міжнародної групи компаній на подання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, до якої входить платник податків (у разі наявності такої юридичної особи), зокрема, її назву, державу (територію) податкового резидентства, адресу реєстрації, реєстраційний номер (номери), присвоєні уповноваженій особі в державі (на території) її реєстрації, код (коди) як платника податків у державі (на території) її реєстрації, або інформацію про те, що група не зобов'язана подавати звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній відповідно до законодавства інших країн;

в) дату, яка є останнім днем фінансового року, за який готується консолідована фінансова звітність міжнародної групи компаній, а у разі, якщо така звітність не готується, дату закінчення фінансового року відповідно до внутрішніх положень материнської компанії міжнародної групи компаній;

г) інформацію щодо розміру сукупного консолідованого доходу міжнародної групи за фінансовий рік, що передує звітному, розрахованого згідно зі стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія групи.

Форма та порядок складання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з п. 53 підрозділу 10 розділу XX Кодексу норми пункту 39.4 ст. 39 Кодексу щодо подання платниками податків повідомленнь про участь у міжнародній групі компаній вперше застосовуються у 2021 році за 2020 рік.

Щодо питання 3.

Щодо визначення резидентського статусу фізичної особи, то зазначене питання є визначальним для з'ясування порядку оподаткування доходів податком на доходи фізичних осіб згідно з нормами Кодексу.

Нерезиденти - це фізичні особи, які не є резидентами України (пп. "в" пп. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Поняття "резидент" та умови набуття платником податку статусу резидента України встановлено пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, зокрема, фізична особа - резидент - це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

Місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово (ст. 29 Цивільного кодексу України).

Крім того, ст. 3 Закону України від 11 грудня 2003 року N 1382-IV "Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні" визначено, що місце проживання - це житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому цим Кодексом, або її реєстрація як самозайнятої особи.

При цьому за результатами звітного податкового року, в якому іноземець набув статусу резидента України, він має подати річну податкову декларацію, в якій зазначає доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (пп. 170.10.4 п. 170.10 ст. 170 Кодексу).

Отже, з метою оподаткування для визначення статусу резидента України фізичній особі слід керуватися положеннями пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Щодо питань 2, 3, 4.

Щодо зобов'язання Товариством та фізичною особою - іноземцем чи громадянином України подавати повідомлення про польську компанію як контрольовану іноземну компанію то повідомляємо, що відповідно до пункту 14 розділу І Закону України від 16.01.2020 р. N 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" розділ І Кодексу буде доповнено ст. 39-2 щодо запровадження контролю стосовно контрольованих іноземних компаній.

Відповідно до Закону України від 17.12.2020 р. N 1117-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації необхідних для декларування окремих об'єктів оподаткування" зазначена норма набере чинність з 01.01.2022 року.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.