Про організацію дерматовенерологічної допомоги населенню України

Примітка:

- ЦРБ - Центральна районна лікарня, дерматологічне відділення або районний шкірвендиспансер.

- МШВД - Міський шкірно-венерологічний диспансер.

- ОШВД - Обласний шкірно-венерологічний диспансер.

Знаком + позначається можливість лікування в даному закладі.

Сільські мешканці з захворюваннями, що підлягають лікуванню в міських і обласних закладах, направляються в обласний шкірно-венерологічний диспансер.

Перелік шкірних і венеричних захворювань, лікування яких дозволяється проводити в умовах денного перебування хворих в дерматовенерологічних відділеннях і денних стаціонарах поліклінік міських шкірно венерологічних диспансерів:

- всі шкірні захворювання у хворих, які за своїм станом не потребують цілодобового нагляду;

- хвороби, що передаються статевим шляхом (трихомоніаз, хламідіоз, уреаплазмоз, гарднерельєз, вірусні хвороби);

- венеричні хвороби у соціально-адаптованих осіб, у випадках коли хворий в разі поважних обставин не може знаходитись у цілодобовому відділенні;

- сексуальні розлади, пов'язані з хронічними запальними процесами статевих органів;

1. Професійні захворювання шкіри є захворювання, для яких характерна пряма причинно-наслідкова залежність між шкідливим впливом виробничих факторів на виробництві та патологією, що розвивається, і які включені до списку "Професійних захворювань", затверджених МОЗ України. В зв'язку з цим для попередження виникнення професійної патології досить виключення дії шкідливих професій них факторів на людину.

2. Попередній діагноз гострого професійного захворювання шкіри встановлюється лікарем-дерматовенерологом за місцем роботи або проживання хворого при консультації фахівця по гігієні праці територіальної санепідстанції або обласного (міського) профпатолога з заповненням термінового повідомлення встановленого зразка, яке в термін 12 годин направляється в територіальну санепідстанцію, яка провадить державний санітарний нагляд за місцем роботи потерпілого.

3. Остаточне рішення про гостре професійне захворювання шкіри приймається дерматовенерологом після письмового підтвердження фахівця санепідстанції і є підставою для заповнення санепідстанціею "Акту по розслідуванню та обліку нещасних випадків, гострих профзахворювань та аварій на виробництві". У випадках гострих професійних захворювань шкіри, при яких одночасно постраджало (захворіло) 2 та більше працівників, термінове повідомлення заповнюється на кожного працюючого.

4. Діагноз хронічного професійного захворювання шкіри попередньо встановлюється лікарем-дерматовенерологом і остаточно вирішується в обласних, міжобласних відділеннях профпатології та відділах профзахворювань Інституту медицини праці та НДІ гігієни праці та профзахворювань, які мають на це право згідно з дозволом МОЗ України. Хворі з підозрою на хронічне захворювання шкіри направляються лікарем-дерматовенерологом до обласного/міського профпатолога, який робить запит на складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці хворого територіальну санепідстанцію, і з відповідними документами направляє потерпілого у вищезгадані установи.

5. Повідомлення про випадки хронічних професійних захворювань шкіри заповнюються медичними установами, яким дозволено остаточно вирішувати питання діагностики професійної патології за формою зразка, встановленного МОЗ України. Повідомлення відсилається в термін 3 дні після остаточного встановлення діагнозу професійного захворювання шкіри у територіальну санепідстанцію, яка виконує державний санітарний нагляд за конкретним об'єктом, де працює потерпілий, а також у відповідний шкірно-венерологічний диспансер, в якому було попередньо становлено профзахворювання.

6. Відповідальність за своєчасну діагностику професійних захворювань шкіри покладається на головних спеціалістів областей з дерматовенерології.

Додаток: 1. Список основних профзахворювань шкіри.

2. Список медичних установ, яким МОЗ України надано право встановлювати діагноз професійних захворювань.

3. Перелік основних алергенів.

4. Перелік основних подразнюючих речовин.

1. Контактний дерматит від подразнення (гострий та хронічний).

2. Фотодерматит.

3. Алергічний контактний дерматит (екзема) (гостра та хронічна).

4. Крапивниця (гостра, рецидивуюча).

5. Токсична меланодермія.

6. Масляні фоллікуліти.

7. Інфекційні захворювання шкіри.

8. Пухлини шкіри (гіперкератози, епітеліоми, базаліоми, рак, лейкокератози).

9. Токсикодермія (гостра, та хронічна).

1. Інститут медицини праці (м. Київ).

2. Харківский НДІ гігієни праці та профзахворювань.

3. Донецький НДІ гігієни праці та профзахворювань.

4. Криворізький НДІ гігієни праці та профзахворювань.

5. Український НДІ екогігієни і токсикології хімічних речовин ім. Л.І.Медвідя.

6. Донецька обласна спеціалізована лікарня профзахворювань.

7. Відділення профпатології Луганської області.

8. Відділення профпатології Львівської обласної лікарні.

9. Відділення профпатології Черкаської обласної лікарні.

1. Перелік хімічних речовин, наведений вище, складено на основі ГОСТУ 12.01.005-88 "Общие санитарно-гигиенические требования" та доповнень NN 2, 3, 4, 5, 6, 7 до списку ГДК, затверженого МОЗ СРСР N 4617-88 від 26.05.88, та довідкового посібника "Предельно допустимые концентрации вредных веществ в воздухе рабочей зоны". М: Всесоюзная ассоциация профилактической медицины й зкологии, НИИ ГТ й ПЗ АМН СССР. - 1991. - 352 с.

2. До наведеного списку хімічних речовин не увійшли алергени, що мають слабкий або потенційно алергічний ефект, для яких ГДК встановлюється за загально-токсичною дією без врахування їх алергенних властивостей.

1. Аліфатичні вуглеводні: дихлорметан, трихлорметан, трибромметан, хлоретилен, хлорпропілен, хлоропрен та ін.

2. Берилій та його композиції+

3. Вапно

4. Дьогті, смоли, гудрон, кам'яне вугілля та його фракції - нафталін та ін.

5. Йод та його сполуки

6. Кислоти

7. Луги

8. Масла, жири природні та синтетичні+

9. Миш'як та його сполуки

10. Органічні розчинники:

а) вуглеводні розчинники аліфатичних, аліциклічних, гетероциклічних, ароматичних сполук та їх сумішей (уайт-спиріт);+

б; похідні нітро-аліфатичних вуглеводів;+

в) ацетонітрил;+

г) спирти, альдегіди, кетони, складні ефіри тетрагідрофуранові, гліколи цих ефірів: диметилформамід, диметилсульфоксид+

11. Похідні азоту та фенолу: динітрофенол, динітро-ортокрезол та ін.

12. Селен та його сполуки

13. Ферменти+

14. Формальдегід та його полімери+

15. Фосфор та його сполуки (півторасульфат фосфору)

16. Фтор, фтористоводнева кислота та її солі

17. Хромова кислота, хромати лугові і біхромати, хромат цинку, сульфат хрому+

18. Цемент (алюмо-сілікат кальцію)

Примітка: Речовини з познакою + мають також алергенні властивості.