Про затвердження "Положення про провадження в справах про порушення митних правил"

Назви предметів і документів, що вилучаються, обов'язково записуються в протокол з переліком їх реквізитів, ідентифікаційних ознак (номер, колір, розмір, т.п.).

В ході митного розслідування службова особа митного органу має право прийняти рішення або про визнання вилучених предметів речовим доказом, або про повернення їх власнику за відсутністю необхідності.

Вилучені предмети, що є речовими доказами, підлягають зберіганню або до закінчення перевірки, або до вступу в силу остаточного рішення по даній справі.

6.10. Оцінка вилучених предметів.

Вилучені предмети оцінюють на підставі державних роздрібних цін, що діють в Україні, а за відсутністю таких цін - на підставі висновку експертів.

Перерахунок іноземної валюти, вилученої згідно з статтею 128 МК України, у валюту України провадиться за діючим на день виявлення порушення митних правил курсом Національного банку України, що застосовується для розрахунків за зовнішньоекономічними операціями (ст.129 МК).

6.11. Пред'явлення предметів та документів для впізнання.

В ході митного розслідування з метою встановлення тотожності об'єкта, що пред'являється, з об'єктом, що спостерігається при впізнанні, службова особа митного органу згідно зі ст. 130 МК України має право пред'явити для впізнання порушнику, свідку, предмети та документи, які виявлені при митного огляді, обстеженні, особистому огляді, проведенні вилучення.

Про пред'явлення документів і предметів для впізнання службова особа митного органу складає протокол за формою П-10. В протоколі вказують відомості про особу, яка впізнає, про предмети та документи, що пред'явлені для впізнання, про час і умови проведення даної дії, при можливості дослівно подаються свідчення особи, яка впізнає.

В протоколі фіксуються роз'яснення особам, які беруть участь у впізнанні, їх прав і обов'язків.

До пред'явлення особам для впізнання предметів та документів вони попередньо опитуються про обставини, за яких вони спостерігали предмети, документи, про ознаки та особливості, завдяки яким вони можуть провести впізнання. Під час опитування особи, яка впізнає, слід з'ясувати:

- обставини і об'єктивні фактори спостереження; в яких умовах особа, яка впізнає, спостерігала об'єкт, в зв'язку з чим це відбувалося; в який час доби відбувалося спостереження, які були умови освітлення, як довго відбувалося спостереження, тощо;

- суб'єктивні фактори, що впливають на повноту та вірність сприйняття, стан зору особи, яка впізнає, особливості його пам'яті, чи добре він запам'ятав спостережуваний об'єкт, чи звернув увагу на індивідуальні ознаки спостережуваного об'єкта, і чи може він їх описати;

- наявність характерних ознак та індивідуальних особливостей об'єкта;

- чи може особа, яку опитують впізнати об'єкт в числі інших однорідних;

- чи може хто-небудь підтвердити свідчення про ознаки та особливості об'єкта.

Об'єкт, що впізнають, пред'являється в групі однорідних об'єктів. Особа, що впізнає, повинна вказати на предмет або документ, про який вона дала свідчення. Питання, що наводять, - неприпустимі. Якщо особа, яка впізнає, вказала на один з пред'явлених об'єктів, вона повинна пояснити, за якими ознаками або особливостями його впізнала.

Пред'явлення об'єктів для впізнання проводиться тільки в присутності понятих.

Під час проведення впізнання слід вказувати такі вимоги:

- предмети і документи, що пред'являють, повинні бути одного найменування, призначення, розміру, форми, моделі, марки, кольору, тощо:

- кількість предметів і документів має бути не менше 2 - 3 крім того, що впізнають.

Процес пред'явлення для впізнання відображають в протоколі в тій послідовності, в якій відбувалась ця дія. Свідчення особи, яка впізнає, фіксуються по можливості дослівно. Протокол підписують службова особа митного органа, особа, яка впізнавала, поняті, а також перекладач та спеціаліст, якщо такі брали участь. Порядок внесення в протокол зауважень, пропозицій, що надійшли під час дії, зберігається той же, що і при митному обстеженні.

6.12. Експертиза.

В разі необхідності службова особа митного органу на підставі ст. 131 МК України призначає та доручає провести експертизу з метою з'ясування найменування вантажу, складу елементів, що входять в конкретне найменування, способу виготовлення, умов виготовлення, відповідність конкретного найменування відповідному ГОСТу, з'ясування вартості переміщуваних предметів і відповідність її світовим цінам за діючим курсом на момент вилучення вантажу, оцінки художньої, історичної, науково-технічної або іншої культурної цінності предметів, а також інших питань.

Експертизи призначаються у випадках, коли для правильного вирішення питань необхідні спеціальні значення в науці, техніці, мистецтві, в якій-небудь сфері діяльності, отримання суджень та висновків, що спираються на строго вивірені, справжні наукові дані і зроблені на підставі конкретних наукових методик. Експертиза проводиться експертами відповідних установ або іншими спеціалістами, призначеними особою, яка проводить митне розслідування. Питання, що ставлять експерту, та його висновки не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. При цьому службова особа митного органу зобов'язана на вимогу експерта ознайомити його з матеріалами справи, що мають відношення до предмету експертизи, розглянути його клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для подання висновку, а також поставити особі, яка притягується до відповідальності, свідку питання, які відносяться до предмету експертизи; надати можливість бути присутнім під час розгляду справи.

Службова особа митного органу при призначенні експертизи визначає конкретні підстави і умови проведення, предмет експертизи, об'єкти, експерта чи заклад, де буде проводитися дослідження, місце і час проведення експертизи.

Про призначення експертизи службова особа митного органа виносить постанову за формою П-11. Постанова повинна містити, крім загальних відомостей (час, місце складення, ким складано), фактичні дані, що вказують на підстави проведення і визначальні реальні умови проведення конкретної експертизи. При цьому викладаються обставини справи, в зв'язку з якими виникла необхідність у використанні спеціальних знань, вказують назву експертної установи або прізвище, ім'я та по батькові експерта, якому доручено проведення експертизи; встановлюється предмет експертизи, тобто формулюються питання, що підлягають вирішенню і перераховуються об'єкти експертизи - матеріали справи, надані в розпорядження експерта (речові докази, зразки для порівняння та інші матеріали справи, що містять інформацію, яка має відношення до предмета експертизи і необхідну для надання висновку).

В постанові має бути чітко сформульоване завдання і в зв'язку з цим індувідуалізовані надані експерту речові докази, позначені безпосередні об'єкти дослідження (наприклад, точно вказані підписи, відбутки печатки, що підлягають дослідженню, а також порівняльні та допоміжні матеріали). Бажано вказати вид упаковки з описом упакованих предметів і порівняльних матеріалів.

В разі необхідності службова особа митного органа має право призначити повторну або додаткову експертизу. Призначення такої експертизи має бути детально мотивоване, повідомлені ті положення із висновку експерта, який проводив первинну експертизу, що викликали сумнів, а також обставини справи, на підставі яких поставлена під сумнів достовірність, висновків експерта.

6.13. Проведення перевірки окремих сторін діяльності підприємств.

В ході митного розслідування у справі начальник митного органу або особа, яка його заміщує, на підставі ст. 132 МК України своєю постановою, складеною за формою П-12, призначає і доручає перевірку діяльності підприємства, пов'язаної з порушеннями митних правил:

- службовій особі митного органу, в чиєму провадженні знаходиться справа, а в необхідних випадках, в залежності від обсягу, складності перевірки - групі осіб, до складу якої можуть залучатися спеціалісти, що не працюють в митній службі;

- організації, вищій по відношенню до тієї, яка допустила порушення;

- організації, що здійснює контроль за окремими напрямками діяльності підприємства-порушника, у питаннях, що віднесені до її компетенції.

З метою забезпечення повноти та своєчасності результатів перевірки або ревізії, пов'язаних з порушенням митних правил, службовій особі митного органу на підставі наявних відомостей, про правопорушення необхідно чітко сформулювати у дорученні питання, що його цікавлять, а також встановити термін виконання.

Термін проведення перевірки встановлюють залежно від терміну, необхідного для закінчення провадження у справі.

Висновки про результати перевірки повинні бути неспростовними, спиратись на факти, які пов'язані з порушенням законів. Прийняті по результатах перевірки заходи щодо усунення правопорушення, його причини і умови, що сприяли, фіксуються в матеріалах справи.

Під час проведення перевірки службова особа митного органу повинна виявити не тільки факт правопорушення, але і його наслідки до яких, серед іншого, відносяться матеріальні збитки, а також розмір збитків, хто їх поніс, і хто в цьому винен.

Після закінчення перевірки її результати повинні бути в триденний строк повідомлені підприємству.

6.14. Особи, які беруть участь у провадженні в справі про порушення митних правил.

6.14.1. Права та обов'язки особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Згідно з діючим законодавством особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право:

- знайомитись з матеріалами справи;

- давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання;

- при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо вона не володіє мовою, якою ведеться провадження;

- оскаржити постанову по справі (ст.268 КпАП України).

6.14.2. Законні представники.

Інтереси осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності, і через свої фізичні та психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).

Справи юридичних осіб ведуть їх законні представники, які діють в межах повноважень, наданих їм законом, статутом або положення.

Представниками підприємств є:

- керівник та інші уповноважені працівники підприємств - у справах цих підприємств;

- адвокати;

- уповноважені організації, яким законом, статутом або положенням надано право захищати інтереси інших осіб;

- інші особи, які діють за дорученням осіб, які притягуються до відповідальності.

Представлення інтересів іноземних юридичних осіб, акредитованих в Україні здійснюється представниками переліченими вище, за умови, що нотаріальне посвідчення документа, що підтверджує їх повноваження, виконане в країні реєстрації цих юридичних осіб і доручення легалізоване в посольстві України в даній країні, а за відсутністю дипломатичних зносин - в Консульському Управлінні МЗС України (ст.270 КпАП України).

Повноваження представника підприємства підтверджується нотаріально засвідченим дорученням. Керівники цих осіб надають документи, що засвідчують їх службові повноваження. Від імені підприємства доручення видає керівник.

Законні представники зобов'язані за вимогою органа (службової особи), в чиєму провадженні знаходиться справа про порушення митних правил, надати документи, що засвідчують їх статус законних представників.

Законний представник може бути опитаний як свідок.

6.14.3. Адвокат.

Для надання юридичної допомоги особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, у розгляді справи про порушення митних правил може брати участь адвокат.

Адвокат, який бере участь у розгляді справи про порушення митних правил, має право знайомитись з усіма матеріалами справи, заявляти клопотання, за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на постанову у справі.

Повноваження адвоката посвідчують ордером, що його видає юридична консультація.

Адвоката не можна опросити як свідка про обставини справи, які стали йому відомі в зв'язку з наданням юридичної допомоги.

Адвокат допускається до участі в процесі митного розслідування з стадії розгляду начальником відповідного митного органу справи про порушення митних правил (ст.271 КпАП України).

6.14.4. Свідок.

Як свідок в справі про порушення митних правил може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі.

На виклик органу (службової особи), у провадженні якого перебуває справа, свідок зобов'язаний з'явитися в зазначений час, дати правдиві свідчення, повідомити все відоме йому по справі та відповісти на поставлені питання (ст. 272 КпАП України).

Свідка викликають запрошенням, в якому встановлюється, куди і до кого він має з'явитися, а також день і час. Запрошення вручається свідку під розпис, а у разі його тимчасової відсутності - дорослим членам сім'ї, адміністрації за місцем роботи, житловим органам за місцем проживання.

6.14.5. Експерт.

Експерт призначається органом (службовою особою), в провадженні якого перебуває справа про порушення митних правил, у разі, коли виникає потреба в спеціальних знаннях.

Експерт зобов'язаний: з'явитися на виклик; дати об'єктивний висновок на поставлені перед ним питання.

Експерт має право:

- знайомитися з матеріалами справи, що стосуються предмета експертизи;

- заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів, необхідних для дачі висновку;

- з дозволу органа (службової особи), в провадженні якого перебуває справа про порушення митних правил, ставити особі, яка пригягується до відповідальності, свідку запитання, що стосуються предмета експертизи;

- бути присутнім під час розгляду справи (ст.273 КпАП України).

Експертом може бути як працівник експертної установи, так і інша особа (спеціаліст), яка залучається до виконання ролі експерта в разовому порядку.

Експерту відшкодовують витрати, пов'язані з явкою на виклик органу (посадової особи), в провадженні якого перебуває справа про порушення митних правил.

6.14.6. Перекладач.

Перекладач призначається митним органом України (службовою особою), в провадженні якого перебуває справа про порушення митних правил.

Перекладач зобов'язаний з'явитися на виклик органу (службової особи) і зробити повно і точно доручення йому переклад (ст. 274 КпАП України ).

Особами, які не володіють мовою, на якій ведеться провадження у справі, визнаються особи, які не розуміють або погано розуміють розмовну мову, не можуть вільно розмовляти або читати даною мовою, мають труднощі в розумінні тих чи інших термінів.

Перекладач не повинен виконувати інших функцій по справі. Неприпустиме об'єднання в одній особі функцій перекладача та особи, яка розглядає справу, адвоката, експерта, свідка та інш.

6.14.7. Поняті.

Митним кодексом України участь понятих передбачена ст.130 МК України, яка регламентує пред'явлення предметів та документів для впізнання.

Пред'явлення предметів та документів для впізнання проводиться в присутності понятих.

Понятих має бути не менше двох. Понятими можуть виступати будь-які незацікалені в справі особи. Неприпустиме запрошення понятим особи, яка притягується до адміністративної відповідальності адвоката, свідка, експерта або перекладача.

Понятими в справі про порушення митних правил не можуть бути працівники митних органів України, а також працівники правоохоронних органів (суд, прокуратура, МВС та СБ), в провадженні яких може потім знаходитися справа.

Поняті зобов'язані засвідчити факт, зміст та результат дій, що були проведені в їх присутності. Вони мають право з приводу проведених дій робити зауваження, які підлягають занесенню в протокол.

Особи, які запрошені як поняті, користуються правом на відшкодування витрат, яких вони зазнали в зв'язку з участю в справі.

Про роз'яснення понятим їх прав і обов'язків робиться відмітка в протоколі.

6.14.8. Суми, що підлягають сплаченню свідкам, експертам і перекладачам.

Свідкам, експертам і перекладачам відшкодовуються у встановленому порядку витрати, що вони зазнали в зв'язку з явкою в орган (до службової особи), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне порушення.

За особами, яких викликають як свідків, експертів і перекладачів, зберігається у встановленому порядку середній заробіток за місцем роботи на час їх відсутності у зв'язку з явкою в орган (до службової особи), в провадженні якого перебуває справа(ст. 275 КпАП України).

6.15. Розгляд справи про порушення митних правил.

6.15.1. Місце розгляду справи про порушення митних правил.

Справа про порушення митних правил розглядається за місцем знаходження митного органу, службова особа якого здійснювала провадження у справі (ст.136 МК).

6.15.2. Строк розгляду справи про порушення митних правил.

Справа про порушення митних правил розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом чи службовою особою, зазначеними у п.5.4., матеріалів, які необхідні для вирішення справ (ст.137 МК).

6.15.3. Закінчення підготовки справи до розгляду.

Службова особа проводить підготовку справи до розгляду.

При цьому вирішуються такі питання:

- визначається відсутність підстав, що виключають провадження у справі, а також чи відноситься до його компетенції розгляд даної справи. Якщо справа містить ознаки контрабанди (ст.100 МК України), то матеріали справи передаються для проведення дізнання вповноваженій на це службовій особі;

- перевіряється, чи правильно складені протоколи та інші матеріали справи про порушення митних правил;

- розглядаються та вирішуються клопотання особи, яка притягується до відповідальності, законних представників, адвоката та інших осіб, що беруть участь у розгляді справи (ст. 278 КпАП України).

Матеріали справи брошуруються, після чого складається опис документів, що містяться в справі.

6.15.4. Справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

У разі відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу про порушення митних правил може бути розглянуто лише у випадках:

- коли особа, яка вчинили порушення не встановлена;

- порушення митних правил вчинене під час пересилки предметів у міжнародних поштових відправленнях:

- особі, яка притягується до відповідальності було своєчасно повідомлено про місце та час розгляду справи, але від неї не надійшло клопотання про перенесення часу розгляду справи;

- коли є дані про те, що на час розгляду справи особа знаходиться поза межами України (ст.138 МК).

6.15.5. Порядок розгляду справи в митному органі України.

Згідно з законодавством розгляд справи починається з представлення службової особи, яка розглядає справу.

Службова особа оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягується до відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про порушення митних правил. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання (ст. 279 КпАП України).

6.15.6. Службова особа при розгляді справи зобов'язана з'ясувати:

- чи було вчинено порушення митних правил;

- чи винна дана особа в його вчиненні;

- чи підлягає вона адміністративній відповідальності;

- чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність;

- чи заподіяно майнову шкоду;

- інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст.280 КпАП України).

6.15.7. Сповіщення осіб - учасників розгляду справи про порушення митних правил.

У справах про порушення митних правил особа, яка притягується до відповідальності, сповіщається запрошенням про час і місце розгляду справи, якщо про це відсутня відмітка в протоколі про порушення митних правил.

6.16. Постанова по справі про порушення митних правил.

6.16.1. Розглянувши справу про порушення митних правил, орган (службова особа) виносить постанову по справі за формою П-13.

Постанова повинна містити:

- найменування органу (службової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи;

- відомості про особу, щодо якої розглядається справа;

- викладення обставин, установлених при розгляді справи;

- зазначення статті МК України, яка передбачає відповідальність за дане порушення;

- прийняте по справі рішення;

- строк і порядок її оскарження.

Постанова підписується службовою особою, яка розглянула справу (ст. 140 МК).

6.16.2. По справі по порушення митних правил службова особа, вказана у ст. 135 МК України виносить одну з таких постанов:

- про накладення адміністративного стягнення;

- про припинення провадження у справі;

- про порушення кримінальної справи і проведення дізнання у справі про контрабанду.

Постанова про закриття справи виносяться при оголошенні усного зауваження або передачі її для провадження дізнання, а також при наявності обставин, які виключають провадження по справі.

6.16.3. Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів з дня її винесення вручається або надсилається особі, щодо якої її винесено. Постанова вважається врученою, хоч би особа, якій було вислано постанову, не знаходилась у вказаному нею місці проживання, перебування або тимчасового проживання або це місце було вказано нею невірно.

У випадках, коли особа, яка вчинила порушення митних правил не встановлена, але є відомості про декларанта, власника, відправника або фізичних осіб, підприємства, на зберіганні у яких знаходились або знаходяться предмети, які є безпосередніми об'єктами порушення митних правил, вони повідомлюються про виявлене порушення та про прийняте по справі рішення в строки, передбачені для вручення постанови (ст. 140 МК).

6.16.4. Пропозиції про усунення причин та умов, що уможливили порушення митних правил.

Службова особа митного органу України, яка має право розглядати справу про порушення митних правил, зобов'язана при розгляді справи вжити заходів по встановленню причин та умов, що уможливили таке правопорушення. По закінченні розгляду справи відповідним підприємствам та організаціям вносяться пропозиції щодо усунення таких причин та умов.

Всенення пропозицій відображається в постановлюючій частині постанови, що виноситься по результатах розгляду справи.

Підприємства та організації, що отримали відповідні пропозиції від митного органу, зобов'язані прийняти їх до розгляду та протягом місяця з дня їх надходження повідомити службовій особі митного органу України, яка внесла пропозицію, про вжиття заходів.

Відповідні підприємства та організації додаються до матеріалів справи (ст.146 МК).

7.1. Вищестоячі митні органи України здійснюють контроль за дотриманням законності в провадженні у справах про порушення митних правил під час:

- підготовки справи до розгляду;

- розгляду справи та винесення постанови;

- виконання постанови у справах про порушення митних правил.

У справах про порушення митних правил, які розглядає уповноважена особа цього органу, контроль за дотриманням законності у провадженні у таких справах здійснюється у порядку, визначеному його керівником.

7.2. Оскарження та опротестування постанови у справах про порушення митних правил.

7.2.1. Оскарження постанови митного органу України.

Митним кодексом України (ст. 143) та Кодексом України про адміністративні правопорушення (ст.287) закріплені права особи, на яку постановою митного органу України накладене адміністративне стягнення за порушення митних правил, оскаржити цю постанову

Інші особи такого права не мають.

7.2.2. Порядок подання скарги.

Скарга на постанову начальника митниці може бути подана у вищестоячий митний орган - Державний митний комітет України, або у районний (міський) народний суд за місцем знаходження відповідного митного органу України. Рішення суду є остаточним.

Рішення Державного митного комітету України (ст.143) може бути оскаржене у районному народному суді за місцем знаходження митного комітету. Рішення суду є остаточним.

7.2.3. Строки, протягом яких можна подати скаргу.

Згідно з ч. 1 ст.126 МК України постанова митного органу може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення постанови. Цей строк починається наступного дня після підписання уповноваженою на те особою постанови про накладення адміністративного стягнення або прийняття рішення вищестоячим митним органом.

Строк оскарження постанови обчислюється днями.

Дотримання встановленого строку для подання скарги може бути підтверджене квитанцією або датою на поштовому конверті (обов'язково додається до скарги), даними реєстраційних журналів, підписами осіб, які приймали скаргу, іншими відомостями.

Строк закінчується в кінці робочого дня.

Якщо закінчення строку припадає на неробочий день, то останнім днем строку вважається перший наступний за ним робочий день.

Строк не вважається пропущеним, якщо скарга була здана на пошту до закінчення строку.

7.2.4. Поновлення порушеного з поважних причин строку подання скарги.

В разі пропуску з поважних причин, вказаних в ст. 143 МК України, строків подання скарги, ці строки, за заявою особи, у відношенні якої винесена постанова, можуть бути поновлені відповідно вищестоячим митним органом або судом.

Заява про поновлення пропущених з поважних причин строків для оскарження може бути прийнята тільки від особи, у відношенні якої винесена постанов ( ч.4 ст. 143 МК України).

Про поновлення пропущених строків або про відмову в поновленні повідомляється особа, яка подала заяву.

7.3. Розгляд митним органом України постанов про накладення адміністративного стягнення у зв'язку із скаргою або протестом, а також в порядку контролю.

Згідно з ст. 144 МК України для розгляду вищестоячим митним органом України постанови про адміністративне стягнення передбачені 3 підстави:

- скарга особи, яка була притягнута до відповідальності за порушення митних правил;

- протест прокурора, внесений на постанову митного органу України;

- у порядку контролю за дотриманням законності в провадженні у справах про порушення митних правил.

При наявності однієї з вказаних підстав, Державний митний комітет приймає одне з таких рішень:

- залишає постанову без змін, а скаргу чи протест без задоволення;

- скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;

- скасовує постанову і припиняє справу;

- змінює міру стягнення у межах, передбачених цим Кодексом, з тим однак, щоб стягнення не було посилено.

По кожному рішенню виноситься Постанова.

У випадках, коли до моменту подання скарги в митні органи справа про порушення митних правил або по контрабанді знаходиться в суді або відповідному правоохоронному органі, то скаргу без розгляду і прийняття по ній одного з вищезгаданих рішень слід надіслати в суд або в правоохоронні органи, де знаходяться матеріали справи, про що необхідно повідомити особу, яка подала скаргу.

7.3.1. Строки розгляду скарги або протесту.

Згідно з ст. 144 МК України скарги на постанову про накладення адміністративного стягнення розглядаються протягом місяця (це стосується скарг, які потребують перевірки).

Скарги, що не потребують додаткової перевірки, розглядаються негайно, але не пізніше 15 днів з дня надходження.

Строки розгляду скарг можуть бути, як виняток, поновлені начальником вищестоячого митного органу або його заступником, про що повідомляють особу, яка подала скаргу.

Протест прокурора підлягає розгляду протягом 10 днів з дня надходження в вищестоячий митний орган України.

Про результати розгляду протеста повідомляють прокурора.

Обчислення строку починають з дня реєстрації скарги, що надійшла, або протеста в органах, що мають право їх розглядати.

Закінчення строку розгляду скарги або протеста обчислюється з момента прийняття по ним рішення.

8.1. Обов'язковість постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил.

Постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, службовими особами і громадянами. Обов'язковість виконання постанов базується на вимогах ст. ст. 148, 149 МК України та ст. 298 КпАП України.

8.1.1. Звернення постанови митного органу до виконання

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафа і конфіскації підлягає виконанню по закінченню 15-ти денного строку з моменту її винесення за винятком випадків, коли:

- постанову оскаржено в вищестоячий митний орган. В цьому випадку виконання постанови зупиняється до прийняття рішення по скарзі та звертається до виконання протягом 10 днів після прийнятого по скарзі рішення;

- постанову оскаржено в районний (міський) народний суд в строки, передбачені ст. 143 МК України.

В цьому випадку постанова звертається до виконання негайно після залишення скарги без задоволення.

Постанова про стягнення штрафу підлягає примусовому виконанню по закінченню строку, визначеного для добровільного виконання.

Пропущений десятиденний строк, відведений на оскарження постанов та рішень митних органів, може бути поновлений у випадках, якщо причини його пропуску будуть визнані поважними.

Постанова у справі про порушення митних правил звертається до виконання митним органом. що виніс цю постанову, самостійно чи шляхом направлення фінансовому органу або банківським установам України повідомлення про звернення постанови до виконання, а у випадку, передбачених ст.ст. 148, 149 МК України -

через судового виконавця.

Постанова у справі про порушення митних правил, винесена судом, звертається до виконання судовими органами.

У випадках, коли постанова не була звернута до виконання протягом 3-х місяців з дня її винесення, вона не підлягає виконанню.

8.2. Виконання постанов в частині накладання штрафу.

8.2.1. Порядок виконання постанови митного органу України в частині накладення штрафу встановлюється ст. 148 МК України.

Штраф має бути сплачений особою, яка порушила митні правила, не пізніше 15 днів з дня вручення чи направлення їй постанови, а у випадках оскарження чи опрестування такої постанови - не пізніше 15 днів з дня винесення рішення про залишення скарги чи протесту без задоволення.

В разі відсутності самостійного заробітку у осіб віком від 16 до 18 років, які порушили митні правила, штраф стягується з їх батьків, або осіб, які іх заміщують.

Штраф вноситься особою, визнаною винною в порушенні митних правил, безпосередньо в касу митного органу , що виніс постанову у справі, або в банківські установи у встановленому порядку. Штраф може бути сплачений як в національній, так і в іноземній валюті, що купується банками України, за курсом Національного банку України, що застосовується для розрахунків по зовнішньоекономічним операціям, і який діє на день сплачення штрафу.

В разі внесення штрафу безпосередньо в касу митного органу порушнику видають квитанцію встановленого зразка. Копія квитанції додається до матеріалів справи.

В разі внесення штрафу в установи банків України, копія квитанції, що надійшла з банківської установи, також додається до матеріалів справи.

8.2.2. Вилучення предметів, для забезпечення стягнення штрафа здійснює митний орган (службова особа), який розглядає справу про порушення митних правил.

В разі несплати штрафу у встановлений строк, він стягується з сум, одержаних від реалізації предметів, затриманих в рахунок забезпечення стягнення штрафу.

Стягнення штрафів за порушення митних правил та їх облік ведеться незалежно від стягнення інших митних платежів.

8.2.2. Вилучення предметів, для забезпечення стягнення штрафу за порушення митних правил.

У випадках, коли особа, що визнана винною в порушенні митних правил, не має в Україні постійного місця проживання або адреси, дозволяється вилучення митним органом України речей, валюти та цінностей в розмірах, необхідних для забезпечення стягнення штрафу.

Реалізація вилучених в рахунок забезпечення штрафу предметів проводиться у разі несплачення штрафу у встановлені строки. Сума, що залишилась після стягнення штрафу, вираховується і переказується поштовим переказом особі, на яку було накладено штраф, за винятком витрат на реалізацію та митних платежів.

Акт реалізації і квитанція про поштовий переказ, а також справка про зроблені утримання сум, що повертаються, додаються до матеріалів справи.

Після сплачення штрафу, предмети, вилучені для забезпечення стягнення штрафу, можуть бути отримані особою, в якої вони були вилучені, в митному органі України протягом 6 місяців з дня сплачення штрафу.

8.2.3. Примусове стягнення штрафів за порушення митних правил.

У разі, якщо штраф за порушення митних правил не сплачено у встановлений строк, а предмети в рахунок забезпечення стягнення штрафу не вилучались, постанова про накладення штрафу надсилається для утримання суми штрафу в примусовому порядку з його прибутків або інших наявних у нього грошових засобів судовому виконавцю при районному (міському) народному суді за місцем знаходження або проживання (тимчасового) в Україні особи, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил.

В разі примусового стягнення штрафів судові виконавці керуються нормами діючого законодавства України.

8.3. Виконання постанов в частині конфіскації.

8.3.1. Предмети, у відношенні яких винесено постанову про конфіскацію, по закінченню строку оскарження постанови митного органу України, конфісковуються.

Конфіскація проводиться незалежно від того, чи є вони власністю особи, яка скоїла порушення митних правил, а також незалежно від того, чи виявлена ця особа, чи ні.

У випадку, коли на ці предмети заявляють права особи (особа), які не є суб'єктами порушення митних правил, це питання може бути вирішено в судовому порядку шляхом пред'явлення позову власником предметів особі, яка притягується до відповідальності.

Службова особа митного органу України, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, повинна вжити всіх заходів для виявлення та вилучення предметів, що є безпосереднім об'єктом правопорушення.

Якщо згадані предмети не були вилучені, вони будуть вилучені у особи, яка вчинила правопорушення. Строк передачі таких предметів - 15 днів з дня вручення особі, яка скоїла порушення, постанови, а в разі оскарження чи опротестування нею такої постанови - не пізніше 15 днів з дня винесення рішення про залишення скарги чи протесту без задоволення.

Витрати митного органу України по зберіганню предметів, у відношенні яких винесено постанову про конфіскацію, а також залишених як застава, мають бути компенсовані особою, яка скоїла порушення, в порядку передбаченому ст. 148 МК України. У випадках, коли виноситься постанова про звільнення від конфіскації предметів з причини відсутності підстав для притягнення до відповідальності, стягнення за витрати митного органу по зберіганню таких предметів не проводяться.

В разі неможливості конфіскації предметів, що є безпосередніми об'єктами порушень митних правил, а також предметів із спеціально виготовленими тайниками, що використовувались для переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю таких предметів, з осіб, які порушили митні правила, стягується вартість згаданих предметів.

8.4. Давність виконання постанови у справі про порушення митних правил.

8.4.1. Не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил у вигляді попередження або штрафа, якщо воно не було звернене до виконання протягом 3 місяців з дня винесення постанови, або якщо з дня здійснення порушення до моменту винесення постанови пройшло більше 2 місяців, а при порушенні, що тягнеться, - більше 2 місяців з дня його виявлення.

В разі припинення виконання постанови у зв'язку з поданням скарги або протеста, строк давності припиняється до розгляду скарги або протеста.

При цьому, в строк давності не зараховується період часу, протягом якого розглядалась скарга або протест чи строк відстрочення.

8.5. Закінчення, провадження по виконанню постанов про порушення митних правил.

8.5.1. Провадження у справі про порушення митних правил вважається закінченим після підшиття у справі документів, що свідчать про виконання постанови.

Зброшурована, підшита та опечатана справа, з переліком документів (П-14), що в ній знаходяться, здається в архів митного органу, який виніс постанову у справі. Строки та порядок зберігання справ в архіві встановлюються діючими інструкціями по діловодству.

Вбачаючи наявність достатніх даних, що вказують на ознаки порушення митних правил, передбачених ст.... Митного кодексу України,

вирішив:

1. Згідно зі ст. 128 Митного кодексу України вилучити: - предмети, що є безпосередніми об'єктами порушення митних правил:

2. Цим протоколом затримати документи, предмети із спеціально виготовленими тайниками, або для забезпечення утримання штрафу - дивись додаток N (непотрібне закреслити).

3. Копію даного протоколу направити _________________________ Копію даного протоколу для вручення одержувачу (відправнику) міжнародного поштового відправлення отримав.

Вбачаючи наявність достатніх даних, що вказують на ознаки порушення митних правил, передбачених ст.... Митного кодексу України,

вирішив:

1. Згідно зі ст. 128 Митного кодексу України вилучити: - предмети, що є безпосередніми об'єктами порушення митних правил.

2. Цим протоколом затримати документи, предмети із спеціально виготовленими тайниками, або для забезпечення утримання штрафу - дивись додаток N (необхідне підкреслити).