Про Концепцію з організації охорони праці в аграрному секторі економіки в нових умовах господарювання

Міністерство аграрної політики України відмічає, що, незважаючи на заходи, які здійснюються в галузях агропромислового виробництва по створенню здорових і безпечних умов праці в аграрному секторі економіки, рівень організаційної роботи по попередженню аварій, пожеж і випадків травматизму залишається незадовільним.

Через цілий ряд суттєвих недоліків організаційного та інженерно-технічного плану протягом 8 місяців поточного року на підприємствах агропромислового виробництва сталося 224 нещасні випадки із смертельними наслідками. У господарствах Автономної Республіки Крим, Вінницької, Дніпропетровської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Полтавської, Сумської, Харківської, Хмельницької і Чернігівської областей мали місце групові нещасні випадки.

Основними причинами нещасних випадків є грубе порушення технологічної дисципліни, низька кваліфікаційна підготовка керівників, спеціалістів і працівників з питань безпеки праці, послаблення вимогливості керівників до працівників за дотриманням законодавства України з питань охорони праці та правил безпеки праці при експлуатації великої кількості фізично зношених машин і обладнання.

З метою поліпшення рівня організаційної роботи, попередження травм, аварій і пожеж на підприємствах аграрного сектора економіки та на виконання рішення Ради регіонів при Президентові України від 14 липня 2000 року N 40/2000

1. Затвердити Концепцію з організації охорони праці в аграрному секторі економіки в нових умовах господарювання (далі - Концепція), що додається.

2. Головам державних департаментів, керівникам структурних підрозділів міністерства та формувань, що входять до сфери управління міністерства, Міністерству агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, начальникам головних управлінь сільського господарства і продовольства обласних державних адміністрацій, управлінню сільського господарства і продовольства міста Севастополя врахувати положення цієї Концепції при опрацюванні пропозицій щодо внесення змін та доповнень до нормативно-правових актів з питань охорони праці і до 15 жовтня поточного року подати пропозиції Відділу охорони праці, пожежної безпеки і безпеки дорожнього руху Міністерства аграрної політики України (Скафа).

3. Відділу охорони праці, пожежної безпеки і безпеки дорожнього руху Міністерства аграрної політики України до 1 листопада поточного року опрацювати пропозиції щодо внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів з питань охорони праці, що випливають із положень Концепції, і направити їх у встановленому порядку до Міністерства праці і соціальної політики України.

4. Міністерству агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, начальникам головних управлінь сільського господарства і продовольства обласних державних адміністрацій, управлінню сільського господарства і продовольства міста Севастополя, керівникам підприємств, установ і організацій, що входять до сфери управління міністерства, врахувати положення Концепції при формуванні регіональних та галузевих програм економічного і соціального розвитку щодо створення здорових і безпечних умов праці.

5. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Яковенка В.П.

Державне регулювання в сфері забезпечення безпечної життєдіяльності працюючого населення в аграрному секторі економіки потребує здійснення державної політики, яка повинна грунтуватися на єдиних концептуальних засадах.

В системі агропромислового виробництва знаходяться підприємства різних форм власності з широким спектром професій працюючих, різними взаємовідносинами між ними та розмаїттям схем управління сільськогосподарським виробництвом, що в свою чергу, ускладнює єдиний підхід до системи управління охороною праці.

Незважаючи на тенденцію до зниження, виробничий травматизм в аграрному секторі економіки залишається високим.

За останні п'ять років відбувалося зростання тяжкості травмування, посилилися проблеми лікування потерпілих внаслідок скорочення лікувальних закладів в сільській місцевості і нестачі коштів для придбання ліків. Зросла кількість випадків, які приховані від розслідування і обліку.

Найбільш часто в сільськогосподарському виробництві гинуть механізатори (в минулому році 26 відсотків від числа нещасних випадків), працівники, зайняті в тваринництві (13 відсотків), сторожі (12 відсотків), керівники і спеціалісти (9 відсотків), водії автомобілів (7 відсотків).

В останні роки, в зв'язку із скороченням загальної кількості працюючих, доля трактористів у структурі професійного складу працюючих у сільськогосподарському виробництві дещо зросла і у поточному році складала 18 відсотків, але частота смертельного травмування трактористів наближається до рівня смертельного травматизму працівників вугільної промисловості, в той час як частота смертельного травмування всіх інших категорій працюючих в аграрному секторі економіки значно нижча.

Щорічно більше половини профзахворювань в сільськогосподарському виробництві отримують механізатори, в основному внаслідок недоліків конструкції машин та устаткування, та п'ята частина - тваринники, через перенапруження при виконанні тяжких немеханізованих робіт.

На фоні зменшення обсягів виробництва збільшується травмування людей таких професій, як сторож чи охоронник, внаслідок пожеж та злочинів, вчинених іншими особами.

В 1999 році кількість потерпілих склала 6786 осіб, з них 394 - зі смертельним наслідком. Кількість людино-днів непрацездатності потерпілих сягає майже 250 тисяч. Витрати підприємств на відшкодування шкоди потерпілим склали близько 9 млн. гривень. За 8 місяців поточного року на підприємствах агропромислового виробництва загинуло 224 працівника.

Очікувані в результаті реформування аграрного сектора економіки позитивні зрушення - зростання виробництва продукції, поповнення машинно-тракторного парку, збільшення поставок пально-мастильних матеріалів, а тому збільшення обсягів механізованих і автотранспортних робіт, ріст поголів'я худоби - можуть викликати зростання виробничого травматизму і професійних захворювань.

В процесі реформування аграрного сектора економіки збільшилася кількість підприємств, які не в змозі утримувати спеціалістів з питань охорони праці, збільшення кількості підприємств, що працюватимуть за сімейною формою організації виробництва, буде супроводжуватися масовим залученням підлітків до роботи, що теж може збільшити виробничий травматизм.

Ситуація, що склалася з травматизмом в аграрному секторі економіки, обумовлена низкою причин, серед яких:

порушення стандартів безпеки та відсутність дієвих механізмів притягнення посадових осіб до відповідальності за недотримання вимог безпеки праці та безпечності промислової продукції;

недосконалість форм і методів роботи з працюючим населенням з питань забезпечення особистої безпеки і культури праці при користуванні небезпечною для людини технікою, паливом, електроенергією тощо;

зниження відповідальності та вимогливості посадових осіб щодо контролю за дотриманням норм та правил безпеки праці і допуск до роботи працівників у нетверезому стані;

недоліки в конструкції машин та обладнанні;

недостатня наявність коштів, в тому числі коштів на фінансування Національної, державних, галузевих і регіональних програм з питань охорони праці, пожежної безпеки і безпеки дорожнього руху.

З ускладненням стану демографічної ситуації в Україні, зменшенням народжуваності та значним перевищенням показників смертності над народжуваністю в сільській місцевості актуальним постає питання усунення причин нещасних випадків та їх негативних наслідків, прискорення реформування державної політики в сфері профілактики травматизму в агропромисловому виробництві та вдосконалення системи управління охороною праці.

Державна політика в сфері охорони праці в аграрному секторі економіки повинна бути спрямована на:

створення умов для безпечної життєдіяльності населення країни, зайнятому в агропромисловому виробництві, запобігання нещасним випадкам виробничого характеру, усунення їх причин та соціальний захист потерпілих;

створення системи моніторингу безпечної життєдіяльності працюючого населення;

створення і розвиток відповідної інфраструктури виробництва та його управління для забезпечення безпечної життєдіяльності працюючого населення;

посилення відповідальності посадових осіб, дії чи бездіяльність яких стали основною або супутньою причиною нещасного випадку.

Аграрний сектор економіки має ряд структурних, організаційних і технологічних особливостей, що впливають на показники травматизму, внаслідок збільшення кількості невеликих за чисельністю працюючих фермерських сільгосппідприємств, розподіл потерпілих по окремих періодах року і годинах доби, що зумовлюють специфічні вимоги до організації забезпечення безпеки працюючих, які не в повній мірі враховані в нормативно-правових актах, прийнятих в розвиток Закону України "Про охорону праці".

В галузях агропромислового виробництва в даний час діють такі негативні фактори:

старіння основних фондів, зростаюча кількість фізично зношеного і морально застарілого обладнання, машин і механізмів, що не відповідають безпечним умовам праці;

постійно зростаюча кількість робочих місць, що не відповідають вимогам нормативно-правових актів з охорони праці,

незабезпеченість працюючих засобами індивідуального захисту;

значне послаблення трудової і виробничої дисципліни.

Основними особливостями організації виробничого процесу в аграрному секторі економіки є:

- сезонність робіт, що практично не дає можливості в окремі періоди року дотримуватися нормативної тривалості робочого дня, внаслідок чого щорічно травматизм досягає пікових значень в одні й ті ж місяці року.

Перший пік припадає на липень-серпень (пора збирання ранніх зернових і зернобобових). На цей період припадає 22 - 23 відсотки річної кількості смертельно травмованих. Другий пік травматизму припадає на жовтень - понад 11 відсотків від всіх смертельних випадків на виробництві.

Прагнення зібрати врожай в стислі строки, часто в умовах нестійкої погоди, при недостатній кількості збиральної техніки, значній її зношеності і низькій надійності спонукає керівників господарств, спеціалістів і безпосередніх виконавців робіт до продовження тривалості робочого дня. Ці наміри, при недотриманні виваженого режиму роботи і відпочинку, послабленні контролю і самоконтролю за виробничою та трудовою дисципліною, втраті внаслідок втоми пильності в дотриманні правил безпеки праці, а інколи нехтування ними, досить часто призводять до травм;

- нерівномірна завантаженість працівників протягом року. Кількість працюючих в агропромисловому виробництві в липні переважає середню за рік на 13 - 16 відсотків;

- розірваність робочого дня у працівників окремих професій, зокрема у доярок. Крім роботи на визначеному робочому місці, протягом доби вони двічі-тричі (наприклад, за кожного циклу доїння - вранці, вдень і ввечері) долають шлях з дому до місця роботи і назад та не завжди в світлу пору доби, що приводить до значного фізичного і психічного перевантаження, що досить часто призводить до травм;

- залучення до роботи в напружені періоди підлітків та осіб пенсійного віку. В липні кількість їх досягає 4-5 відсотків загальної кількості тих, що працюють в цей час в сільському господарстві.

Що стосується осіб пенсійного віку, то реальні їх фізичні можливості часто не дозволяють їм уникнути травм в екстремальних ситуаціях при роботі сторожами, на гужовому транспорті тощо;

- розпорошеність працюючих по великій території, що практично унеможливлює постійний контроль за безпекою праці з боку відповідних посадових осіб, котрі вимушені покладатись на самоконтроль і самодисципліну працюючих;

- доступність виробничих площ і робочих місць (поля, ферми, машинно-тракторні стани, ремонтні майстерні, інші місця скупчення техніки і худоби) для працівників підприємства, які в даний час не працюють на цих робочих місцях, а також сторонніх осіб та підлітків;

- робота невеликих тимчасових груп непостійного складу працівників та поодинці, без оперативного зв'язку з виробничою базою, віддалено від пунктів сервісу, технічної і медичної допомоги;

- основна частина сільгосппідприємств є господарства з широким спектром аграрного виробництва - вирощування різних видів продукції рослинництва і тваринництва, їх переробка, а також будівництво, транспортні роботи, ремонтне і технічне обслуговування сільськогосподарської техніки тощо. Тому головним товаровиробником на виробництві є професія тракторист-машиніст, який виконує роботи на різних за функціональним призначенням машинах значної конструктивної складності і в різних зовнішніх умовах, що збільшує виникнення загрози травмування.

Значні особливості є у функціональних підрозділах державного управління агропромисловим комплексом.

Поряд з функціональними підрозділами в структурі органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування передбачені державні інспекції - по нагляду за технічним станом машин, обладнання та якості пально-мастильних матеріалів, ветеринарної медицини, якості та формування ресурсів сільськогосподарської продукції.

Наглядові функції з питань охорони праці більшості названих державних інспекцій тісно пов'язані.

Міністерству підпорядковані станції і центри по проведенню державних приймальних і періодичних випробувань техніки і технологій для агропромислового виробництва. Вони атестовані Державним комітетом України з питань стандартизації, метрології та сертифікації на проведення сертифікаційних випробувань і мають повноваження на видачу сертифікатів відповідності.

У віданні міністерства знаходяться навчальні заклади освіти різних рівнів акредитації по підготовці спеціалістів середньої ланки та вищої кваліфікації. Це вимагає створення безпечних умов в процесі безпосереднього навчання та під час проходження виробничої практики.

3. Основні завдання Концепції з організації охорони праці в аграрному секторі економіки в нових умовах господарювання

Концепція з організації робіт з охорони праці в аграрному секторі економіки в нових умовах господарювання (далі - Концепція) спрямована на:

- виконання законодавчих вимог щодо пріоритету життя і здоров'я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності незалежно від форм власності та кількості працюючих;

- створення умов для безпечної праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням на виробництві і усунення їх причин;

- забезпечення соціального захисту потерпілих від нещасного випадку;

- створення і розвиток належної інфраструктури для забезпечення виконання вимог з питань охорони праці;

- посилення відповідальності посадових осіб, дії чи бездіяльність яких стали основною або супутньою причиною нещасного випадку на виробництві;

- широке впровадження економічних важелів у роботі по охороні праці.

Відповідно до поставленої мети основними завданнями Концепції є:

- відпрацювання взаємодії всіх функціональних підрозділів органів влади у сфері управління агропромисловим комплексом як по горизонталі, так і по вертикалі, їх взаємодії з органами державного нагляду та об'єднань громадян і найманих працівників;

- розробка програм комплексного вирішення проблем охорони праці і мінімізації дії окремих небезпечних і шкідливих факторів на виробництві;

- розробка науково-обгрунтованого підходу до комплексної оцінки стану умов і безпеки праці на кожному підприємстві для об'єктивного визначення розмірів страхових внесків на страхування від нещасних випадків та профзахворювань;

- уточнення структурної побудови галузевих служб охорони праці, завдань і функціональних обов'язків її підрозділів, їх правове закріплення;

- розвиток науки по охороні праці в агропромисловому комплексі;

- розробка та перегляд нормативно-правових актів з питань охорони праці.

Державна політика в аграрному секторі економіки в питаннях охорони праці і профілактики виробничого травматизму базується на принципах:

- комплексного розв'язання завдань охорони праці на основі міжнародних стандартів, національних, державних та галузевих програм з урахуванням інших напрямків економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони довкілля;

- використання економічних методів управління охороною праці;

- удосконалення системи управління охороною праці в аграрному секторі економіки;

- організації навчання керівників і працівників підприємств з питань охорони праці;

- забезпечення координації діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та об'єднань громадян у вирішенні проблем охорони здоров'я, гігієни та безпеки праці;

- співробітництві і проведення консультацій між власниками та працівниками при прийнятті рішень з охорони праці;

- міжнародного співробітництва в питаннях охорони праці, використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці;

- сприяння місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування у створенні на добровільних засадах недержавних формувань з охорони праці для:

- кваліфікованого професійного обслуговування підприємств, у складі яких відсутні посади відповідних спеціалістів з питань охорони праці;

- обстеження робочих місць на предмет відповідності їх вимогам безпеки і гігієни праці, надання рекомендацій щодо усунення недоліків з питань охороні праці, допомога у розробці поточних і перспективних планів поліпшення стану охорони праці;

- консультативного обслуговування власників та спеціалістів підприємств з питань охорони праці;

- організації своєчасного забезпечення підприємств законодавчими та нормативно-правовими актами з питань охорони праці;

- кваліфікованої допомоги в організації забезпечення засобами захисту працюючих;

- отримання дозволу від органів нагляду за охороною праці на початку роботи підприємства;

- вирішення спірних питань між працівниками та органами влади з питань охорони праці.

З урахуванням реформованого аграрного сектора економіки і створення підприємств з різними формами власності діяльність Міністерства аграрної політики України спрямовується за такими напрямками:

- розробка єдиної політики з питань охорони праці в аграрному секторі економіки для підприємств всіх форм власності;

- методична допомога місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування з питань охорони праці в аграрному секторі економіки;

- управління охороною праці в державних підприємствах, установах і організаціях, що входять до сфери управління міністерства.

Доцільно діяльність місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в питаннях охорони праці в аграрному секторі економіки спрямувати на:

- забезпечення у межах відповідного регіону реалізації державної політики в галузі охорони праці та підвищення рівня безпеки виробництва;

- здійснення контролю, надання консультативної та методичної допомоги в профілактичній роботі з охорони праці суб'єктам господарювання всіх форм власності.

З урахуванням стану виробничого травматизму в аграрному секторі економіки та обставин, що складаються внаслідок його реформування та введення в дію Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", реалізація державної політики в організації охорони праці в аграрному секторі економіки в нових умовах господарювання повинна здійснюватися за такими напрямками:

- підготовка пропозицій по розробці нових законопроектів щодо внесення змін в діючі закони та інші нормативно-правові акти з питань забезпечення безпечної життєдіяльності та соціально-економічної спрямованості;

- розробка та реалізація перспективних програм та оперативних заходів по створенню безпечних та нешкідливих умов праці;

- визначення пріоритетних напрямків і проведення прикладних наукових досліджень в сфері безпеки і охорони праці;

- вдосконалення і впровадження системи управління охороною праці в аграрному секторі економіки;

- вдосконалення системи навчання керівників і працівників всієї ланки системи аграрного сектора економіки та організація підготовки науковців і спеціалістів вищої кваліфікації з питань охорони праці;

- координація і методичне керівництво роботою служб охорони праці державних організацій і підприємств всіх форм власності системи аграрного сектора економіки;

- проведення конкурсів, спрямованих на підвищення рівня організаційної роботи з питань охорони праці;

- використання передового вітчизняного і світового досвіду з питань охорони праці;

- сприяння впровадженню системи страхування працівників на випадок каліцтва, смерті або іншого ушкодження здоров'я від виробничих травм та інших негативних виробничих факторів;

- випробування і перевірка технічних засобів, агрохімікатів, технологій виробництва агропромислової продукції на предмет відповідності їх вимогам безпеки, гігієни праці і охорони довкілля, розвиток системи сертифікації;

- методичне та інформаційне забезпечення підприємств аграрного сектора економіки всіх форм власності з питань безпеки праці;

- організація забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту;

- організація виконання рішень органів державного нагляду за охороною праці та профспілок;

- відпрацювання механізму економічних важелів щодо заохочування суб'єктів підприємницької діяльності на розвиток відповідної інфраструктури виробництва для забезпечення безпечної життєдіяльності населення.

Реалізація Концепції базується на комплексному функціонуванні елементів, до складу яких входять: правовий, економічний, соціальний, організаційний, інформаційний, науковий та кадровий.

Правовий елемент механізму включає:

- заходи по забезпеченню здійснення прав і гарантій громадян, гарантованих Конституцією України, іншими нормативно-правовими актами;

- підготовку пропозицій щодо перегляду чинних нормативно-правових актів з питань охорони праці, пожежної безпеки і безпеки дорожнього руху та участь у їх розробці;

- сприяння створенню добровільних громадських об'єднань працівників і спеціалістів з питань охорони праці.

Економічний елемент механізму містить:

- фінансове забезпечення виконання Національної, державних, галузевих і регіональних програм, спрямованих на профілактику нещасних випадків, на охорону життя і здоров'я працюючого населення;

- направлення інвестицій на здійснення заходів щодо забезпечення вимог безпеки та охорони праці в окремих галузях агропромислового виробництва;

- матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну здоров'ю працюючого;

- розробку, умов залучення страхових організацій до вирішення питань профілактики нещасних випадків і профзахворювань та участі у фінансуванні профілактичних заходів;

- диференціацію страхових відрахувань підприємств.

Соціальний блок механізму включає:

- удосконалення системи страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;

- здійснення соціального моніторингу ступеня захищеності працюючого населення.

До організаційних заходів реалізації Концепції відносяться:

- розробка галузевих і регіональних програм профілактики травматизму і профзахворювань;

- координація діяльності галузевих служб з охорони праці і служб охорони праці місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з наглядовими органами, співробітництво з добровільними громадськими об'єднаннями працівників і спеціалістів з питань охорони праці, з профспілковими та іншими громадськими організаціями;

- сприяння створенню добровільних громадських об'єднань працівників і спеціалістів з питань охорони праці;

- випробування і перевірка технічних засобів, агрохімікатів, технологій виробництва агропромислової продукції на предмет відповідності їх вимогам безпеки, гігієни праці і охорони довкілля, розвиток системи сертифікації.

Інформаційний блок включає заходи щодо вдосконалення механізму оперативних та періодичних повідомлень, статистичних показників, способів збору та систем обробки і доведення інформації за видами і причинами травматизму, забезпечення підприємств, установ і організацій нормативними документами, правилами, інструкціями, положеннями з охорони праці.

Наукове забезпечення включає визначення пріоритетних напрямків наукових досліджень з питань охорони праці, пожежної безпеки та безпеки дорожнього руху; проведення прикладних науково-дослідних робіт в сфері охорони праці, підготовку наукових працівників відповідної спеціалізації, зокрема через цільову аспірантуру.

Кадрове забезпечення полягає в оцінці потреби у фахівцях, спеціалізованих на питаннях з охорони праці, їх підготовці, перепідготовці і підвищенні кваліфікації у вищих навчальних закладах, в тому числі за скороченим терміном, осіб, що вже мають вищу освіту, підготовці наукових працівників відповідної спеціалізації, включення до навчальних планів і програм підготовки фахівців за всіма спеціальностями та кваліфікаційними рівнями вивчення питань охорони праці.

Реалізація положень Концепції матиме соціально-економічний ефект в ближній та далекій перспективі за рахунок зниження виробничого травматизму, зменшення кількості днів непрацездатності внаслідок травм і їх матеріальних наслідків та позитивно сприятиме поліпшенню умов виробничої діяльності працівників аграрного сектора економіки, створюватиме передумови зниження рівня смертності людей в працездатному віці.

Концепція з організації охорони праці в аграрному секторі економіки в нових умовах господарювання розроблена і погоджена:

Міністерством праці та соціальної політики України - листом від 30 серпня 2000 року N 01-3/2075-027-7;

Міністерством внутрішніх справ України - листом від 22 серпня 2000 року N 4376/Мл;

Міністерством екології та природних ресурсів України - листом від 21 серпня 2000 року N 2330/17-5;

Міністерством юстиції України - листом від 1 вересня 2000 року N 24-28-2023;

Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва - листом від 4 вересня 2000 року N 1-311/3148.