Норми витрат пального і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті

Дані нормативні матеріали затверджені Міністерством транспорту України і введені в дію наказом від 03.05.95 N 179 замість "Лінійних норм витрат пального для автомобільного транспорту", введених в дію наказом Міністерства транспорту УРСР від 10.05.90 N 48.

На автомобільному транспорті використовуються такі види норм витрат пального: лінійні норми, які регламентують витрати пального в процесі пересування автомобіля; норми витрат пального на роботу спеціального обладнання, установленого на автомобілях, а також питомі норми витрат пального на одиницю виконаної транспортної роботи.

Лінійні норми і норми на роботу обладнання призначені для розрахунків з водіями, оперативної і статистичної звітності, а також служать базою для розрахунку питомих норм витрат пального.

Питомі норми витрат пального (г/т.км, г/пас.км, г/пл.км) визначаються на основі лінійних норм і являються показниками, за допомогою яких обгрунтовується потреба в пальному, розподіляються його ліміти і аналізується ефективність використання.

Лінійні норми витрат пального встановлюются для кожної марки експлуатуємих автомобілів і відповідають визначеним умовам роботи автомобільного транспорту. Лінійні норми являються технологічними нормами і включають витрати пального, необхідні для здійснення транспортного процесу. Витрати пального на гаражні і інші господарські потреби, не пов'язані безпосередньо з технологічним процесом перевезення пасажирів і вантажів, в склад лінійних норм не включаються і встановлюються окремо.

Використовуються три види лінійних норм: базова норма на 100 км пробігу автомобіля, норма на 100 тонно-кілометрів (т.км) транспортної роботи (враховує додаткові витрати пального при русі автомобіля з вантажем) і норма на їздку з вантажем (враховує збільшення витрат пального, пов'язане з маневруванням в пунктах завантаження і вивантаження).

Облік шляхово-транспортних, кліматичних і інших експлуатаційних факторів проводиться за допомогою ряду поправочних коефіцієнтів, регламентованих в формі відсотків підвищення або зниження початкового значення норми.

Норми витрат пального підвищуються в таких випадках:

- робота в зимових умовах - до 5 відсотків (таблиця збільшення лінійних норм в зимових умовах по регіонах країни приведена в додатку 1);

- робота в гірській місцевості при висоті над рівнем моря: від 500 до 1500 метрів - на 5 відсотків;

від 1501 до 2000 метрів - на 10 відсотків;

- робота в містах з населенням більше 1 мільйона чоловік - до 10 відсотків;

- робота, яка потребує частих технологічних зупинок, зв'язаних з вантаженням і розвантаженням (в середньому більше, ніж одна зупинка на один кілометр пробігу - маршрутні автобуси, автомобілі по обслуговуванню поштових скриньок, інкасація грошей та ін.) - до 10 відсотків;

- перевезення крупногабаритних, вибухонебезпечних і т.п. вантажів, яке вимагає понижених швидкостей руху автомобілів (до 20 км/год) - до 10 відсотків;

- при пробігу першої тисячі кілометрів автомобілями, що вийшли з капітального ремонту, і новими, а також при централізованому перегоні таких автомобілів - до 10 відсотків; при перегоні в спареному або в строєному стані - до 20 відсотків;

- погодинна робота вантажних бортових автомобілів або їх постійна робота в якості технологічного транспорту, або в якості вантажних таксомоторів - до 10 відсотків;

- робота в кар'єрах (з важкими шляховими умовами), їзда по полях (при проведенні сільськогосподарських робіт), а також при вивезенні лісу (на лісових ділянках за межами головної магістралі) - до 20 відсотків;

- робота в важких шляхових умовах в період сезонного бездоріжжя, снігових заметів - до 35 відсотків на термін не більше одного місяця;

- при учбовій їзді - до 20 відсотків.

Норми витрат пального знижуються в таких випадках:

- при роботі на заміських шляхах з удосконаленим покриттям, які знаходяться у задовільному стані - до 15 відсотків;

- при експлуатації замовлених і відомчих автобусів, які не працюють на постійних маршрутах - до 10 відсотків.

При необхідності застосування одночасно декількох надбавок, лінійна норма витрат пального установлюється з урахуванням суми або різниці цих надбавок.

На внутрішньогаражні роз'їзди і технічні потреби автотранспортних підприємств (технічні огляди, регулювальні роботи, приробляння деталей двигунів і автомобілів після ремонту і т.п.) нормативні витрати пального не повинні перевищувати 0,5 відсотка від загальної його кількості, споживаємого автотранспортним підприємством.

При простоях автомобілів під завантаженням і розвантаженням в пунктах, де за умовами пожежної безпеки заборонено виключати двигун (нафтобази, спеціальні склади і т.п.) установлюються нормативні витрати пального з розрахунку: одна година простою відповідає 5 км пробігу автомобіля.

Нижче приведені лінійні норми витрат пального на 100 км пробігу автомобіля:

- для бензинових і дизельних автомобілів - в літрах;

- для автомобілів, працюючих на скрапленому нафтовому газі - в літрах скрапленого газу;

- для автомобілів, працюючих на стисненому природному газі - в нормальних метрах кубічних (куб.м);

- для газодизельних автомобілів норма витрат стисненого природного газу вказана в куб.м плюс поряд вказана норма витрат дизельного пального в літрах.

Значення норм витрат дизельного пального відмічені індексом "д", проставленим після цифрового значення норми (наприклад, для автомобіля ЗИЛ-4331 - 26 д і т.д.). Відповідно норми витрат скрапленого нафтового газу відмічені індексом "гсн", а норми витрат стисненого природного газу - індексом "спг". Для газових автомобілів в дужках вказується норма при роботі на бензині, для газодизельних - на дизельному пальному.

Норми приведені в послідовності регламентованої діючої системи класифікації і позначення марок автомобілів (додаток 2), а також в алфавітному порядку.

1.1. Легкові автомобілі

Для легкових автомобілів нормоване значення витрат пального розраховується по такому співвідношенню:

де:

Qн - нормативні витрати пального, літри;

Hs - базова лінійна норма витрат пального на пробіг автомобіля, л/100 км;

S - пробіг автомобіля, км;

D - поправочний коефіцієнт (сумарна відносна надбавка або зниження) до норми в відсотках.

1.2. Автобуси

Для автобусів нормоване значення витрат пального установлюється аналогічно легковим автомобілям.

У випадку використання на автобусі в зимовий період штатних незалежних нагрівників, витрати пального на роботу нагрівника враховуються в загальних нормованих витратах пального таким чином:

де:

Qн - нормативні витрати пального, літри або куб.метри;

Нs - базова лінійна норма витрат пального на пробіг автобуса, л/100 км або куб.м/100 км;

S - пробіг автобуса, км;

Нom - норма витрат пального на роботу нагрівача або нагрівачів, л/год;

Т - час роботи автомобіля з включеним нагрівачем, год;

D - поправочний коефіцієнт (сумарна відносна надбавка або зниження) до норми в відсотках.

1.3. Бортові вантажні автомобілі

Для бортових вантажних автомобілів або автопоїздів нормоване значення витрат пального визначається по такому співвідношенню:

де:

Qн - нормативні витрати пального, літри або куб.метри;

Для вантажних бортових автомобілів і автопоїздів, що виконують роботу, яка обчислюється в тонно-км, норми на 100 т.км установлені в залежності від виду використовуваного пального в таких розмірах:

- бензин - 2 л;

- дизельне пальне - 1,3 л;

- скраплений нафтовий газ (гсн) - 2,5 л;

- стиснений природний газ (спг) - 2 куб.м;

- при газодизельному живленні двигуна - 1,2 куб.м природного газу і 0,25 л дизельного пального.

При роботі бортових автомобілів з причепами і сідельних тягачів з напівпричепами, лінійна норма витрат пального на пробіг (л/100 км або куб.м/100 км) автопоїзда збільшується на кожну тонну власної маси причепів і напівпричепів в залежності від виду пального в таких розмірах:

- бензину - 2 л;

- дизельного пального - 1,3 л;

- скрапленого газу - 2,5 л;

- природного газу - 2 куб.м;

- при газодизельному живленні двигуна - 1,2 куб.м природного газу і 0,25 л дизельного пального.

1.4. Тягачі

Для сідельних тягачів нормоване значення витрат пального визначається аналогічно вантажним бортовим автомобілям.

1.5. Самоскиди

Для автомобілів-самоскидів, самоскидальних автопоїздів нормоване значення витрат пального визначається по такому співвідношенню:

де: Qн - нормативні витрати пального, літри;

Для автомобілів-самоскидів і автопоїздів з самоскидальними кузовами додатково установлюється норма витрат пального (Hz) на кожну їздку з вантажем при маневруванні в місцях завантаження і розвантаження:

- 0,25 л рідкого пального (0,25 куб.м. природного газу) на кожну одиницю самоскидного рухомого складу;

- 0,2 куб.м природного газу і 0,1 л дизельного пального при газодизельному живленні двигуна.

Для великовантажних автомобілів-самоскидів БелАЗ додаткова норма витрат дизельного пального на кожну їздку з вантажем установлюється в розмірі 1 л.

При роботі автомобілів-самоскидів з самоскидальними причепами лінійна норма витрат пального збільшується на кожну тонну власної маси причепа і половину номінальної вантажопід'ємності:

- бензину - 2л;

- дизельного пального - 1,3 л;

- скрапленого газу - 2,5 л;

- природного газу - 2 куб.м.

У випадках роботи автомобілів-самоскидів з коефіцієнтом корисної роботи значно вищим 0,5 допускається нормування витрат пального як і для бортових автомобілів. При цьому в якості лінійної норми приймається норма для відповідного базового бортового автомобіля, зкоригована виходячи з різниці власної маси цих автомобілів.

1.6. Фургони

Для автомобілів-фургонів (спеціальних автомобілів), які виконують роботу, що облічується в тонно-кілометрах, нормоване значення витрат пального визначається аналогічно бортовим вантажним автомобілям. Для фургонів, які працюють з погодинною оплатою, нормоване значення витрат пального визначається аналогічно легковим автомобілям з врахуванням надбавки за роботу з погодинною оплатою (10%).

Примітки:

Спеціальні і спеціалізовані автомобілі з установленим на них обладнанням підрозділяються на дві групи:

- автомобілі, які виконують спеціальні роботи в період стоянки (автокрани, компресорні, бурильні установки і т.п.);

- автомобілі, які виконують спеціальні роботи в процесі переміщення (снігоочисники, поливомиєчні і т.п.).

Нормативні витрати пального для спеціальних автомобілів, які відносяться до першої групи, визначаються таким чином:

де: Qн - нормативні витрати пального, літри;

Нормативні витрати пального для спеціальних автомобілів, які виконують роботу в процесі переміщення, визначаються таким чином:

де:

Нsc - індивідуальна лінійна норма витрат пального на пробіг спецавтомобіля, л/100 км;

S' - пробіг спецавтомобіля до місця роботи і назад, км;

Н"s - норма витрат пального на пробіг при виконанні спеціальної роботи під час переміщення, л/100 км;

S" - пробіг автомобіля при виконанні спеціальної роботи при переміщенні, км;

Нsd - додаткова норма витрат пального на розкидання одного кузова піску або суміші, л;

N - кількість кузовів розкидуваного піску або суміші за зміну.

Для автомобілів, на яких установлено спеціальне обладнання, лінійні норми витрат пального на пробіг (на переміщення), установлюються виходячи з лінійних норм витрат пального, розроблених для базових моделей автомобілів з врахуванням зміни маси спецавтомобіля.

Величини норм витрат пального для спеціальних автомобілів приведені нижче.

2.1. Норми витрат пального для спеціальних і спеціалізованих автомобілів, які виконують спеціальні роботи в період зупинки