Щодо встановлення доплати за несприятливі умови праці

ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на Ваш запит від (...) стосовно встановлення доплати за несприятливі умови праці повідомляє наступне.

Статтею 100 КЗпП України передбачено встановлення підвищеної оплати праці на важких роботах, на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, на роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я. Установлено також, що Перелік цих робіт визначається Кабінетом Міністрів України. Однак до цього часу цей Перелік Кабінет Міністрів України ще не затвердив, тому в практиці варто керуватися тими типовими переліками, які у свій час були затверджені Держкомпраці Союзу РСР. У галузі освіти такий Перелік передбачено в додатку 9 до Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міносвіти України від 15.04.93 р. N 102, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.05.93 р. за N 56, та погодженим з Мінфіном, Мінпраці та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України. Підставою для внесення певних видів робіт до цього додатку були відповідні постанови Держкомпраці Союзу РСР, що регулювали ці питання в певних галузях народного господарства. Перелік таких робіт передбачено також у додатку 2 до Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2007-2009 роки, продовженої постановою пленуму ЦК Профспілки працівників освіти і науки України від 09.12.2009 р. N ПЛ-IX-1 на 2010 рік.

При визначенні умов оплати за роботу з важкими та шкідливими умовами праці, в тому числі працівників кухні навчальних закладів, слід керуватися нормами п. 33 та додатка N 9 до цієї Інструкції. Згідно із цим пунктом керівники закладів освіти за погодженням з профспілковими комітетами можуть установлювати доплати працівникам, що зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, у розмірі до 12 відсотків тарифної ставки (посадового окладу) і до 24 відсотків тарифної ставки (посадового окладу) на роботах з особливо важкими та шкідливими умовами праці в порядку і на підставі переліку робіт, передбачених у додатку N 9. За пп. 1.152 додатка N 9 до Інструкції роботи біля гарячих плит, електрожарових шаф, кондитерських і паро-масляних печей та інших апаратів для смаження і випікання віднесено до видів робіт з важкими і шкідливими умовами праці, на яких установлюються доплати у розмірі до 12 відсотків. Зазначені доплати за несприятливі умови праці встановлюються за результатами атестації робочих місць відповідно до Положення про порядок установлення доплат за несприятливі умови праці, викладеного в зазначеному вище додатку.

Відповідно до Порядку додаткової оплати за несприятливі умови праці в установах і організаціях системи освіти та Положення про порядок установлення доплат за несприятливі умови праці атестація робочих місць або оцінка умов праці в установах і організаціях здійснюється експертною комісією стосовно до Рекомендацій по оцінці умов праці на робочих місцях і встановленню доплат працівникам за несприятливі умови праці в наукових організаціях і в наукових підрозділах установ системи освіти.

Експертна комісія створюється спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету з числа найбільш кваліфікованих працівників, представників профспілкового комітету, служби охорони праці установи, організації. Для роботи членами експертної комісії можуть залучатися спеціалісти інших служб і організацій. Експертну комісію очолює заступник керівника установи, організації. Відповідальність за достовірність характеристик умов праці працівників, діючих небезпечних і шкідливих виробничих факторів на робочих місцях, несе керівник структурного підрозділу. На підставі висновків експертної комісії керівник установи, організації за погодженням з профспілковим комітетом затверджує перелік конкретних робіт, на яких установлюється доплата за несприятливі умови праці і розміри доплат за видами робіт.

При цьому слід зазначити, що право на встановлення доплати за несприятливі умови праці виникає у працівника не за посадою, яку він обіймає, а за виконання відповідних видів робіт, які в додатку 9 до Інструкції визнано такими важкими та шкідливими умовами праці, або особливо важкими та шкідливими умовами праці. Конкретні розміри доплат та тривалість їх виплати працівникам, які виконують такі види робіт установлюються наказом по установі, організації.

Питання надання щорічної додаткової відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та її тривалість регулюється ст. 7 Закону "Про відпустки". Цією статтею установлено, що щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці тривалістю до 35 календарних днів надається працівникам, зайнятим на роботах, пов'язаних із негативним впливом на здоров'я шкідливих виробничих факторів, за Списком виробництв, цехів, професій і посад, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Конкретна тривалість відпустки, зазначеної в частині першій цієї статті, установлюється колективним чи трудовим договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах.

Списки виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 р. N 1290.

До зазначеного Списку посади шеф-кухаря, комірника та завгоспа закладів освіти не включено. Тому працівникам, які посідають ці посади, не може надаватися щорічна основна відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці.

Разом з тим, завідувачам господарством, шеф-кухарям, комірникам може надаватися відпустка за особливі умови праці, пов'язані з виконанням обов'язків в умовах ненормованого робочого дня тривалістю до 7 календарних днів. Ці посади включено до Орієнтовного переліку посад працівників з ненормованим робочим днем системи Міністерства освіти і науки України, яким може надаватися додаткова відпустка, що передбачений у додатку 1 до Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2007-2009 роки.

Відповідно до ст. 8 Закону "Про відпустки" конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.