Щодо отримання індивідуальної податкової консультації з орендної плати за землю

Державна податкова служба України на звернення Господарства, надіслане листом ГУ ДПС у Харківський області, щодо отримання індивідуальної податкової консультації з орендної плати за землю, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Господарство поінформувало про продаж у січні 2021 року об'єкту нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці комунальної власності (далі - Ділянка), на право користування якою укладений договір оренди землі від ... (далі - Договір). У зв'язку з відчуженням нерухомого майна Господарство направило заяву до селищної ради щодо розірвання Договору. Посилаючись на частину 3 ст. 120 Земельного кодексу України, селищна рада рішенням сесії від відмовила у розірванні Договору. Господарство повідомило про сплату задекларованих зобов'язань з орендної плати у податковій звітності за 2021 рік, проте з моменту відчуження об'єкту нерухомого майна Ділянкою не користується.

Господарство запитує, чи є рішення сесії селищної ради законною підставою для припинення декларування податкових зобов'язань з орендної плати за Ділянку за 2022 рік.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду землі" (далі - Закон) відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Кодексом передбачено реалізацію принципу платності користування землею у двох формах: земельного податку та орендної плати, яка справляється платниками орендної плати - землекористувачами (орендарями) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14, п. 269.1 ст. 269 Кодексу).

Підставою нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 Кодексу), справляння якої настає з дня виникнення права користування такою земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 Кодексу).

Умови припинення Договору передбачені ст. 31 Закону. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором (ст. 34 Закону).

Офіційним визнанням і підтвердженням державою факту набуття, зміни або припинення відповідного права, у тому числі припинення права оренди земельної ділянки, є державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст. 126 Земельного кодексу України).

Діючим законодавством визначений порядок зміни речових прав на земельні ділянки у разі відчуження об'єктів нерухомого майна, розташованих на них.

У разі набуття права власності на об'єкт нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві оренди, до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, на якій розміщений такий об'єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта. Волевиявлення орендодавця (власника) земельної ділянки, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об'єкта та внесення змін до договору оренди землі із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагається. Разом з цим документи, що підтверджують набуття в особи права власності на об'єкт, є підставою для державної реєстрації переходу права користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об'єкт (пп. 4, 7 ст. 120 Земельного кодексу, частина третя ст. 7 Закону).

Таким чином, Господарство має декларувати та сплачувати податкові зобов'язання з орендної плати згідно з Договором до дати державної реєстрації переходу права власності або користування Ділянкою, або до дати дострокового розірвання Договору за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Додатково повідомляємо, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ст. 55 Конституції України).

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.