Про затвердження Методичних рекомендацій з питань технічної інвентаризації обєктів нерухомого майна

4.13 У разі відсутності у будинку присвоєної нумерації приміщень (квартир) нумерація на поверховому плані здійснюється наступним чином:

- у одноповерховому багатоквартирному будинку нумерація квартир виконується за порядком, починаючи з під'їзду (входу) квартири, розташованої ближче до початку вулиці. У випадку, якщо самі мешканці цих будинків встановили нумерацію квартир, виконавцю слід відобразити це у інвентаризаційних документах;

- у багатоповерховому будинку, у разі відсутності номерних знаків квартир (під час проведення обміру), виконавцю до встановлення знаків на місці не слід проставляти нумерацію квартир у інвентаризаційній справі.

4.14 Приміщення, які не мають номерів, позначаються наступними за присвоєними номерами даного поверху. У такій же послідовності (після завершення нумерації квартир) виконується нумерація вбудованих у житловий будинок нежитлових приміщень.

Наприклад:

Нежитлові приміщення розташовані на 1-му поверсі житлового будинку. Загальна кількість квартир (нумерація) складає 144, нумерація нежитлових приміщень починається з номера 145.

4.15 Нумерація приміщень підвального та цокольного поверхів здійснюється після проведення нумерації приміщень надземної частини будинку.

4.16 У разі неможливості (малі розміри приміщення) розмістити нумерацію в межах накресленого приміщення нумерація виноситься за креслення плану (на вільне в аркуші місце) або, по можливості, на план суміжного приміщення, де стрілкою вказується напрям виносу показника (нумерація-дріб).

4.17 Нумерація житлових і допоміжних приміщень встановлюється по кожному приміщенню окремо, починаючи від входу у приміщення, рухаючись за годинниковою стрілкою.

Нумерація сходових кліток та інших допоміжних приміщень загального користування (коридорів, тамбурів тощо) та неопалювальних приміщень позначається римськими цифрами. Її проводять, починаючи від входу в будинок з першого до останнього поверху, продовжуючи по всьому будинку (цей порядок не відноситься до проведення нумерації ізольованих приміщень).

4.18 При застосуванні ілюмінації кольоровими засобами рекомендуються наступні кольорові позначення для стін:

цегляні, із черепашнику - світлий тон червоного кольору;

- дерев'яні - світлий тон жовтого кольору;

- бетонні, саманні - світлий тон сірого кольору;

- шлакоблочні, шлакобетонні - світлий тон сірого кольору з червоними крапками;

- залізобетонні - світлий тон сірого кольору з синіми крапками;

- металеві (сантехприлади) - світлий тон синього кольору;

- печі з боку топки - червоний колір, з протилежного боку - світлий тон синього кольору.

5.1 Після обміру земельної ділянки складається план (схематичний план) земельної ділянки у масштабі 1:500.

5.2 На план земельної ділянки наносяться наступні показники:

- по межах земельної ділянки наносяться лінійні проміри меж, взяті з абрису, без розмірних стрілок у середині промірних ліній;

- на плані садибної земельної ділянки наносяться у масштабі всі будівлі з усіма прибудовами, тамбурами, галереями, сходами, ґанками, приямками тощо, а також усі господарські будівлі та споруди: альтанки, колодязі, огорожі, замощення і різні угіддя;

- зовнішні розміри земельних ділянок, будинків, будівель на плані, як правило, проставляються поза контуром земельних ділянок, будинків, будівель. Розміри споруд не проставляються. Біля контурів огорож повинні бути проставлені їх порядковий номер та висота, на розташуванні замощень - їх порядковий номер;

- всі будинки і господарські будівлі згідно з прийнятими умовними знаками, після накладки і обводки тушшю, ілюмінуються умовними кольорами, відповідно до матеріалів стін;

- підвали і цокольні поверхи на плані позначаються пунктиром синьою тушшю, мансарди і мезоніни позначаються мілким пунктиром чорною тушшю (без проставлення їх розмірів).

5.3 На кожному будинку шифром повинні бути показані поверховість і зовнішня висота (відповідно до абрису) чорною тушшю, зовнішня висота підвалів і цокольних поверхів позначаються синьою тушшю:

H-6.40; H-2.80; де А і Б - літер будинків; H - зовнішня висота;

2(1) - кількість поверхів; 6.40(2.80) - числове визначення висоти в метрах.

5.4 На план наносяться контури угідь і вказується їх найменування (сад, город, двір тощо).

5.5 Копії з планів земельних ділянок, складені за матеріалами актів на землю, порівнюють з даними, взятими в натурі, щодо повноти даних, збіжності меж ділянок, вказаних у копіях планів, з фактичними межовими ознаками в натурі, а також з метою одержання додаткових відомостей, необхідних при інвентаризаційному обліку.

5.6 Складання схематичних планів земельних ділянок є обов'язковим на багатоповерхові житлові будинки, будинки громадського та виробничого призначення.

На схематичному плані земельної ділянки (незалежно від кількості та призначення розташованих на ній будинків) необхідно позначати: порядкові літери будинків, господарських будівель, кількість поверхів, їх призначення (без врахування розмірів та площі земельної ділянки).

6.1 Порядок визначення внутрішніх площ приміщень

6.1.1 Підрахунок усіх внутрішніх площ приміщень будинків здійснюється в журналах внутрішніх обмірів (додатки 1.6; 1.7; 1.16 до Інструкції).

6.1.2 Підрахунки необхідно проводити відповідно до величин, визначених у процесі безпосередніх обмірів у натурі.

6.1.3 Підрахунок площ приміщень будинку здійснюється за сумою площ внутрішніх приміщень підвального, першого і наступних поверхів.

6.1.4 Площа приміщення прямокутної форми підраховується множенням довжини на ширину. Площа приміщень, які мають неправильну форму, підраховуються за відповідними формулами, що застосовуються для підрахунку площ окремих геометричних фігур, на які умовно поділяють план приміщення неправильної форми.

6.1.5 Підрахунок площ приміщень здійснюється за вирахуванням всіх виступаючих частин стін, стовпів, колон та печей.

Площі, які займають газові та електричні плити, з площі приміщень не виключаються.

6.1.6 Площу підлоги між приміщеннями квартири в межах отворів без дверей (арок) слід зараховувати до загальної площі квартири при ширині отвору не менше 0,7 м і висоті не менше 1,9 м від рівня підлоги (при цьому площа підлоги, розташованої в межах отворів без дверей, між житловими приміщеннями розподіляється порівну, між житловими і нежитловими приміщеннями зараховується до нежитлової площі, в громадських та виробничих приміщеннях - аналогічно житловим).

6.1.7 У разі розміщення в приміщеннях у арках дверей, які не займають всю ширину арки, площу слід вираховувати за формулою підрахунку площ ніш у стінах (заглиблення яких складає більше 10,0 см, ширина - не менше 100,0 см, висота від підлоги - 1,8 м і більше).

6.1.8 Площа підлоги під маршем внутрішньоквартирних сходів у багатоповерхових будинках (утому числі гвинтових), при висоті від підлоги до низу виступаючих конструкцій маршу 1,6 м і більше, уключається в площу приміщень, у яких розміщені сходи. Площа внутрішньоквартирних сходів до площі приміщень не зараховується.

6.1.9 Площа ніш у стінах, заглиблення яких складає більше 10,0 см, ширина - не менше 100,0 см і висота від підлоги 1,8 м і більше (за винятком ніш для приладів опалення), уключається в площу приміщень, у яких вони розміщені.

6.1.10 Вітрини з експозиційними майданчиками глибиною від 1,2 до 2,5 м і на висоті не менше 0,6 м від рівня тротуару включаються до площі торгових залів магазинів, у яких вони розташовані.

6.1.11 Площі технічного поверху, технічного підвального простору, якщо висота від низу конструкцій, що виступають менше ніж на 1,90 м, до площі будинку не зараховуються.

6.1.12 Площа засклених веранд, галерей та балконів у залах для глядачів уключається до загальної площі громадського будинку. Площа атріумів уключається до загальної площі тільки одного поверху.

Примітка.

Атріум - частина об'єму будинку у вигляді багатосвітлового простору, як правило, розвиненого по вертикалі з галереями по поверхах, на які виходять приміщення різного призначення. Атріум, розвинутий по горизонталі у вигляді багатосвітлового проходу, може називатися пасажем.

6.1.13 При визначенні площі мансардного приміщення враховується площа цього приміщення з висотою нахиленої стелі не менше 1,6 м.

6.1.14 У разі відсутності в приміщеннях (крім внутрішньобудинкових) опалювального обладнання їх слід відносити до категорії "літніх" (неопалювальних). Приміщення в прибудовах, у яких встановлені газові кухонні плити, але відсутнє опалення, слід відносити до "літніх".

6.1.15 Житлова площа квартирних будинків і гуртожитків визначається як сума площ житлових кімнат без урахування площ вбудованих шаф.

6.1.16 Загальну площу квартир слід визначати як суму площ їх приміщень, вбудованих шаф, а також лоджій, балконів, веранд, терас і холодних комор, площа яких підраховується за такими знижувальними коефіцієнтами:

веранди, тамбури і холодні комори - 1,0;

лоджії - 0,5;

тераси і балкони - 0,3.

Примітка.

Розміщення житлових приміщень у підвальних і цокольних поверхах житлових будинків не допускається.

У разі обумовленої здачі в експлуатацію будинку, у приміщеннях якого не виконано оздоблення поверхонь стін, обміри та підрахунок площ слід виконувати за фактичним станом.

У квартирах багатоповерхового будинку, площі не відокремлених від житлових приміщень (кімнат) шлюзів, розташованих між житловою кімнатою та кухнею з коридором, та між житловими кімнатами слід відносити до допоміжної площі.

6.1.17 Загальна площа приміщень житлового будинку квартирного (багатоповерхового) типу визначається як сума площ приміщень усіх поверхів з урахуванням площ балконів, лоджій, терас, веранд з відповідними коефіцієнтами.

6.1.18 Площа житлового будинку садибного типу визначається як сума площ приміщень будинку без урахування площ балконів, терас, лоджій.

У квартирах житлових будинків садибного типу включення площ літніх приміщень (терас, балконів та лоджій) до загальної площі чинними нормативами не передбачено.

6.1.19 Загальна площа гуртожитків визначається як сума площ житлових і допоміжних приміщень з урахуванням площі приміщень культурно-побутового призначення та медичного обслуговування, а також площ балконів, лоджій, веранд, терас з відповідними коефіцієнтами.

6.1.20 Загальна площа громадського будинку визначається як сума площ приміщень усіх поверхів (уключаючи технічний, мансардний, цокольний та підвальний).

6.1.21 Площі горища і технічного підпілля до площі будинків житлового та громадського призначення не включаються.

6.2 Порядок заповнення журналу внутрішніх обмірів

6.2.1 У журналі внутрішніх обмірів, який заміняє експлікацію до поверхового плану, здійснюється підрахунок усіх внутрішніх площ приміщень (додатки 1.6; 1.16; 1.7 до Інструкції).

У журналі внутрішніх обмірів (додаток 1.6 до Інструкції) графи заповнюються:

Гр. 1 - вказується літер будинку, на який заповнюється журнал;

Гр. 2 - позначається поверх, по якому підраховується площа, римськими цифрами;

Гр. 3 - проставляється номер квартири арабськими цифрами;

Гр. 4 - вказуються номери приміщень (арабськими цифрами), окремо по кожній квартирі, за порядком, що відповідає руху годинникової стрілки, починаючи від входу;

Гр. 5 - зазначається призначення приміщень будинку (житлова, кухня, коридор тощо);

Гр. 6 - вписується формула і підраховується площа кожного приміщення;

Гр. 7 - проставляється підрахована загальна площа приміщень (з урахуванням площ літніх приміщень за знижувальними коефіцієнтами);

Гр. 8 - зазначається показник площі квартир, який є сумою житлової та допоміжної площ (гр. 9 та гр. 10), без урахування (у гр. 10) площ літніх (неопалювальних) приміщень;

Гр. 11 - проставляється площа літніх (неопалювальних) приміщень - балконів, лоджій, терас, тамбурів, неопалювальних веранд, холодних комор тощо;

Гр. 12 - вносяться площі приміщень загальнобудинкового користування: коридори, рекреації, сходові клітки, вхідні тамбури сходових кліток, ліфтові холи тощо;

Гр. 13 - записуються виявлені в установленому порядку самовільно збудовані або переобладнані приміщення.

6.2.2 Підсумовується загальна площа квартир та будинку в цілому, підраховується кількість квартир та житлових кімнат.

6.2.3 У журналі внутрішніх обмірів (додаток 1.16 до Інструкції) графи заповнюються:

Гр. 1- вказується літер будинку, на який заповнюється журнал;

Гр. 2 - позначається поверх, по якому підраховується площа, римськими цифрами;

Гр. 3 - проставляється номер нежитлових приміщень арабськими цифрами;

Гр. 4 - вказуються номери приміщень (арабськими цифрами), окремо по кожному приміщенню, за порядком, що відповідає руху годинникової стрілки, починаючи від входу;

Гр. 5 - зазначається призначення приміщень будинку (основна, допоміжна тощо);

Гр. 6 - вписується формула і підраховується площа кожного приміщення;

Гр. 7 - проставляється підрахована загальна площа з урахуванням площ літніх приміщень - терас, тамбурів, неопалювальних веранд, галерей тощо;

Гр. 8 - зазначається показник корисної площі приміщень, яка є сумою основної та допоміжної площ (гр. 9 та гр. 10), без урахування (у гр. 10) площ літніх (неопалювальних) приміщень;

Гр. 11 - проставляється площа літніх (неопалювальних) приміщень - терас, тамбурів, неопалювальних веранд, галерей тощо;

Гр. 12 - вносяться площі приміщень загальнобудинкового користування: коридори, рекреації, сходові клітки, вхідні тамбури сходових кліток, ліфтові холи тощо;

Гр. 13 - записуються виявлені в установленому порядку самовільно збудовані або переобладнані приміщення.

6.2.4 Підсумовується загальна площа приміщень та будинку в цілому.

6.2.5 При заповненні журналів підрахунку площі житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями (додаток 1.7 до Інструкції в цілому слід керуватися рекомендаціями, викладеними у пунктах 6.2.1-6.2.4 (заповнення додатків 1.6 та 1.16 до Інструкції).

У графах 13 - 24 слід вписувати площі нежитлових (вбудованих) приміщень громадського призначення відповідного типу.

6.2.6 Довідка про площі приміщень в новозбудованому житловому (громадському, виробничому) будинку (додатки 1, 2) складається відповідно до п. 2.10 ДБН А.3.1-3-94 "Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів"та надається замовникам для пред'явлення державній приймальній комісії.

6.3 Порядок визначення площ будинків, будівель та споруд, заповнення журналу зовнішніх обмірів

6.3.1 Підрахунок зовнішніх площ будинків, будівель та споруд, їх об'ємів виконується у журналі зовнішніх обмірів (додаток 1.8 до Інструкції).

У графі 1 журналу зовнішніх обмірів вказуються літери будинків та споруд. Починати літерування слід з основного будинку (див. схему земельної ділянки,) продовжуючи позначення літерами прибудов та надбудов будинку.

Так наприклад:

У графі 2 - вказується назва будинків (прибудов, надбудов тощо), будівель та споруд.

У графі 3 - вказуються формули підрахунку площ будинків (прибудов, надбудов тощо), будівель та споруд за даними обмірів, результат записується в графу 6. Показники площ вказуються з точністю до одного десяткового знака.

6.3.2 Підрахунок зовнішньої площі виконується, як правило, за даними вимірів у натурі.

Площа будинку визначається шляхом множення його довжини на ширину. Довжина і ширина будинку приймається по зовнішньому окресленню стін на рівні вище цоколя.

У тих випадках, коли будинок у плані має складну геометричну фігуру, останню при обмірі слід розбити на прості геометричні фігури (прямокутники, трикутники, трапеції тощо) і площу будинку визначити як суму площ цих фігур. Кожна формула підрахунку береться в дужки і після завершення запису всіх формул по будинку (споруді) ставиться знак = (рівності).

Всі розміри вказуються в метрах з двома десятковими знаками.

У гр. 4 - вказуються поверхи будинку, на які складена формула (гр. 3).

У гр. 5 - зазначається площа будинків, будівель, прибудов за зовнішніми обмірами, поповерхово (гр. 6 х гр. 4).

У гр. 6 - вказується площа будинків, будівель та споруд, вирахувана на підставі даних гр 3.

У гр. 7 - вказується зовнішня висота будинків, будівель та споруд в метрах з двома десятковими знаками.

У гр. 8 - зазначається об'єм будинків, будівель та споруд у цілих кубічних метрах (гр. 6 х гр. 7).

У гр. 9 - вказується периметр будівлі, тобто сумарна довжина усіх його зовнішніх стін у погонних метрах.

У гр. 10 - вказується відношення периметра стін будівлі до його площі (Гр. 9/гр. 6).

6.3.3 Кожен основний будинок, його частини і прибудови, а також господарські будівлі та споруди записуються в журнал окремим рядком.

Після внесення всіх записів по кожному основному будинку з його частинами, підвалами, прибудовами і надбудовами підводяться підсумки по графах 5, 6, 8.

Після записів всіх житлових будинків (частин і прибудов) надаються висновки по гр. 6 "Всього під житловими будинками".

6.3.4 Площа забудови будинку визначається як площа горизонтального перерізу по зовнішньому обводу будинку на рівні цоколя, включаючи частини, що виступають, і записується окремим рядком. Площа під будинком, розташованим на опорах, а також проїзди під будинком включаються до площі забудови.

Примітка.

Площі підвалів під будинками, а також площі мезонінів, мансард, еркерів, балконів до площі забудови не включаються.

6.3.5 Площа огорож (парканів), а також воріт і хвірток визначається шляхом перемноження довжини на висоту.

6.3.6 Площа внутрішніх дворових замощень і тротуарів вираховується шляхом перемноження довжини на ширину.

Примітка.

Тротуари і замощення, що знаходяться за межами домоволодіння, не враховуються і не оцінюються, у зв'язку з тим, що вони враховуються як майно зовнішнього міського (селищного, сільського) благоустрою.

Після записів основних будинків (частин і прибудов) підводиться підсумок по гр. 5 "Площі до оплати" (по домоволодінню в цілому).

Потім здійснюється запис усіх господарських будівель (хлівів, погребів, вбиралень тощо) і підводиться підсумок по гр. 6 "Всього під будівлями".

Після цього записуються огорожі і далі внутрішні дворові замощення.

6.3.7 Розрахунок площі присадибної ділянки вноситься до відповідного Журналу (додаток 1.9 до Інструкції):

у гр. 1 - вказується порядковий номер угідь за даними обмірів (під двором, садом, городом тощо);

у гр. 2 - зазначається назва угідь (ділянка під двором, під садом, городом тощо);

у гр. 3 - вказуються формули підрахунку площі земельної ділянки у т.ч. всіх угідь за даними обмірів.

Розрахунок площі земельної ділянки виконується за даними обмірів шляхом розбивки площі на простіші геометричні фігури (трикутники, трапеції тощо), кожна формула підрахунку повинна братися у дужки і по закінченню запису всіх формул по ділянці чи угіддю вказується знак = (дорівнює), наприклад:

Усі розміри позначаються в метрах із двома десятковими знаками, всі площі вказуються в цілих одиницях метрів.

Далі вписуються формули розрахунку площ окремих угідь земельної ділянки (сад, город тощо).

Після цього наводяться формули розрахунку площ, зайнятих під двором, у яких від загальної площі земельної ділянки віднімається площа, зайнята будівлями, та площа угідь (загальна площа мінус "усього під будівлями", мінус "площа угідь").

Сума площ окремих угідь повинна дорівнювати площі земельної ділянки.

Розраховані площі заносяться у гр. 4.

При складній конфігурації земельної ділянки (а також її угідь) до журналу повинна бути прикладена схема розбивки ділянки на простіші геометричні фігури, на основі яких, за формулами, підраховувалась її площа.

У гр. 5 - записується площа земельної ділянки за нормою, у гр. 6 - лишок земельної ділянки на підставі правовстановлювальних документів.

Різниця між обміряною площею та площею земельної ділянки за нормою плюс лишок - самовільно зайнята площа землі (вноситься до гр. 7).

Усі числові величини промірів, правильність складання формул підрахунків і всі підсумки підлягають ретельному контролю з боку перевіряючого.

Сліди контролю фіксуються над кожною числовою величиною; журнал підписується виконавцем і перевіряючим з відміткою про дату виконання.

6.4 Порядок підрахунку об'ємів

6.4.1 Одночасно з інвентаризацією об'єктів беруться розміри для визначення об'єму будинків і будівель. Цими розмірами є зовнішні висоти будинків і будівель та розміри по зовнішньому контуру стін (див. розділ 3 даних Методичних рекомендацій).

6.4.2 Будівельний об'єм житлового будинку квартирного (багатоповерхового) типу та громадського визначається сумою будівельних об'ємів вище позначки +- 0,00 (надземна частина) та нижче цієї позначки (підземна частина).

Будівельний об'єм надземної та підземної частин будинку (в т.ч. технічного поверху, технічного підпілля) визначається в межах граничних поверхонь з включенням огороджувальних конструкцій, світлових ліхтарів тощо, починаючи з позначки рівня чистої підлоги кожної з частин будинку, без урахування архітектурних деталей (які не збільшують загального об'єму будинку), підпільних каналів, приямків, портиків, ґанків, терас; відкритих балконів, об'єму проїздів і простору під будинком на опорах, горищ, які використовуються з технічною метою. Ніші та лоджії з об'єму не виключаються.

6.4.3 Об'єм будинку садибного типу визначається множенням його площі на висоту (взяту за середнім розміром), причому висота будинку рахується від рівня спланованої поверхні землі (відмостки, тротуару) до верхньої лінії карниза. За наявністю мансард - висотою будинку вважається відстань від рівня спланованої поверхні землі (відмостки, тротуару) до підлоги мансарди (об'єм мансарди, мезоніну підраховується окремо). При наявності в будинках підвалів та цокольних поверхів висота будинку садибного типу рахується від рівня підлоги першого поверху.

6.4.4 Якщо будинок складається з частин, які різко відрізняються одна від одної за кресленням, конфігурацією чи за їх конструктивним рішенням, то об'єм будинку слід підраховувати окремо за цими частинами.

Якщо об'єм будинку підраховується за його частинами, то стіна, що розділяє частини будинку, розділяється по осі.

6.4.5 Прибудови одного і того самого призначення та з одного і того самого матеріалу, що й основний будинок садибного типу, уключаються до основного об'єму будинку. Прибудови, які не відповідають цим вимогам, обміряються і враховуються окремо та до основного об'єму будинку не включаються.

6.4.6 Об'єм підвалу (цокольного поверху) визначається шляхом множення площі горизонтального перерізу будинку на рівні першого поверху вище цоколя будинку на висоту, проміряну від рівня чистої підлоги підвалу (цокольного поверху) до рівня чистої підлоги першого поверху.

6.4.7 Об'єм мансард та мезонінів визначається множенням площ їх горизонтального перерізу по зовнішньому обводу стін на рівні підлоги на висоту від підлоги мансарди (мезоніну) до верху засипки горищного перекриття.

У разі криволінійного окреслення перекриття мансарди (мезоніну) приймається середня висота.

6.4.8 Об'єми незавершених будівництвом будинків визначаються за їх проектами з урахуванням технічного стану фактично наявних конструктивних елементів (рекомендується виконання фотозйомки об'єкта).

6.4.9 Об'єми господарських будівель визначаються аналогічно до підрахунку об'ємів будинків садибного типу.

7.1 Інвентаризаційна вартість об'єкта визначається виходячи з його будівельної вартості. Будівельною вартістю об'єкта є вартість на час його будівництва. Вона визначається виходячи з об'єму будинку, його технічного стану та середньої будівельної вартості подібних будинків (1 м.куб.) в місцевих умовах.

7.2 Вартість кожного оцінюваного об'єкта встановлюється за будівельною вартістю кубометра будинку - аналога однієї з ним категорії шляхом введення поправочних коефіцієнтів залежно від:

- кількості поверхів будинку;

- наявності центрального опалення;

- наявності водопровідного та каналізаційного обладнання;

- наявності ліфтів;

- цінності опорядження, якщо не введено окремих вимірювальних показників для кожного виду опорядження.

Примітка.

На відхилення від середньотипових споруд залежно від площі основи або зовнішнього об'єму оцінюваних об'єктів уносяться відповідні поправки.

Будівельна вартість прибудов, мансард та мезонінів визначається окремо за їх кубатурою та вартістю прибудови (мансарди, мезоніну) подібного типу або їх питомого показника - 1 м.куб.

Будинки, які внаслідок своїх особливостей не можуть бути оцінені за аналогами (будинками подібного типу), оцінюються індивідуально.

Інвентаризаційна вартість будинку визначається шляхом коригування будівельної вартості будинку, зумовленої старінням, зношуваністю, що відбуваються за період експлуатації.

7.3 Технічний опис будинків здійснюється під час обстеження в натурі: дані обстеження заносяться в бланк "Оцінювальний акт про будинок" (додаток 1.10 до Інструкції).

7.4 Вказаний бланк заповнюється на кожний основний будинок і житлові прибудови, надбудови, підвали тощо.

7.5 Технічний опис мансард, підвалів, цокольних поверхів великих розмірів або розташованих під усім будинком, виконується на окремому бланку (додаток 1.10 до Інструкції).

7.6 Інформація про основні елементи будинків вноситься до технічного опису. Технічний опис повинен бути чітким та виразним, з ясним, коротким і технічно правильним формулюванням, у якому не допускається різних тлумачень, і який складений відповідно до характеристик типових описів конструктивних елементів, наведених в таблицях збірників укрупнених показників по оцінці об'єктів.

7.7 Технічний стан кожного елемента будинку визначається шляхом ретельного огляду всієї конструкції.

7.8 Як правило, зношення будинків визначається на підставі технічного обстеження окремих його частин: фундаменту, стін, перекриття, покрівлі, вікон, дверей, приладів опалення тощо, причому основні частини, а саме:

стіни і перегородки, перекриття і покрівля, які мають найбільшу питому вагу, - повинні обстежуватися з особливою ретельністю.

7.9 Через недоступність безпосереднього огляду деяких елементів будинків, наприклад фундаментів і перекриття, їх характеристика визначається по стану зв'язаних з ними елементів. Так, стан фундаменту, недоступного до огляду, слід визначати по цоколю і стіні, перекриття - по стану підлоги та стелі.

7.10 Відсоток зношеності будинків визначають за станом конструктивних елементів окремо: стін і перегородок, перекриття, підлог тощо. На допоміжні будівлі та споруди відсоток зношеності визначають на кожну будівлю та споруду в цілому.

7.11 Інформація про допоміжні частини будинків, прибудови, погреби тощо вноситься до нижнього розділу бланка "Опис будинків та споруд".

7.12 Відсоток зношеності конструктивних елементів, а також у цілому на допоміжні будівлі та споруди визначається з градацією - через п'ять відсотків. Градація через один, два, три, чотири відсотки не допускається. Наприклад, відсоток зношеності може бути 5, 10, 25, 40, але не 7, 11, 28, 33%.

Фізичний знос у відсотках по основному будинку з урахуванням поправок не буде кратним п'яти відсоткам, а може бути різним.

7.13 Для визначення ознак відсотка зношеності конструктивних елементів будинку існують таблиці, які наводяться в Інструкції по оцінці будинків та споруд, що належать громадянам, у містах і селищах міського типу УРСР, та у ВСН-53-86.

7.14 Розрахунок вартості основного будинку і прибудов до нього виконується у наступних графах відповідної таблиці оцінювального акта про будинок (додаток 1.10 до Інструкції):

гр. 1 - літер будинку та прибудов до нього - береться з плану земельної ділянки;

гр. 2 - найменування частин будинку у такій послідовності: основна частина, підвал, цокольний поверх, мансардний поверх, мезонін, прибудови у порядку літерування, ґанки, приямки, балкони тощо;

гр. 3, 4, 5, 6, 7 - показники з журналу зовнішніх обмірів;

гр. 8 - розрахункова висота (H) поверху багатоповерхового будинку визначається шляхом ділення його висоти на кількість поверхів;

гр. 9, 10 - номер прийнятого типу і оцінювальна вартість 1 куб.м для оцінки будинків, частин будинків, прибудов, надбудов, підвалів береться з відповідних таблиць вартості 1 куб.м Збірника укрупнених показників відновлювальної вартості для оцінки будинків та споруд, які належать громадянам у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР 1 квітня 1982 р. N 163 (далі - Збірника).

При проміжних цифрових значеннях P/S і H береться вартість по інтерполяції.

Оцінювальна вартість ґанків, приямків, балконів тощо береться з розділу "Споруди" вказаного вище Збірника;

гр. 11 - поправочні коефіцієнти, взяті із продовження додатка 1.10 до Інструкції після його заповнення;

гр. 12 - загальний відсоток поправки до табличної вартості оціночної норми будинку (висновок графи 6 та підсумок поправок до вартості 1 куб.м у технічному описі погребів, надбудов та прибудов на бланку продовження додатка 1.10 до Інструкції);

гр. 13 - вартість оцінювальної норми (одиниці виміру), будинку, прибудови, надбудови, ґанку, приямку тощо з урахуванням поправок на відступ від типу;

гр. 14 - будівельна вартість будинків, прибудов, надбудов, підвалів, ґанків, приямків, балконів, вирахувана шляхом множення оціночної норми з урахуванням поправок на величину будинку, будівлі (гр. 5 х гр. 12);

гр. 15 - відсоток зношеності будинку, прибудови надбудови - висновок гр. 9 та запис у технічному описі погребів, надбудов та прибудов (на продовженні додатка 1.10 до Інструкції);

гр. 16 - інвентаризаційна вартість будинку, прибудови, надбудови тощо - вирахувана шляхом множення будівельної вартості об'єкта (оцінки) на відсоток зносу з наступним діленням отриманого результату на 100.

7.15 Кожна частина будинку, прибудова, надбудова тощо оцінюється самостійно і записується в оцінювальному акті, додаток 1.10 до Інструкції, окремим рядком.

Після визначення вартості будинку, прибудов, надбудов тощо підраховується підсумок у гр. 3, 5, 14, 16 додатка 1.10 до Інструкції.

Обов'язково вказується рік побудови будинку в додатку 1.10 до Інструкції.

7.16 На продовженні додатка 1.10 "Технічний опис конструктивних елементів будинків, визначення зносу" слід детально описати матеріали конструкцій, опорядження і технічний стан конструктивних елементів будинку з внесенням відсотка зносу їх та будинку в цілому.

7.17 Відсоток зносу будинку в цілому визначається шляхом ділення середньовиваженого відсотка зносу будинку (висновок гр. 9) на суму питомих ваг з поправками (гр. 7) з наступним множенням одержаного результату на 100.

При відсутності поправок на відступи від типу середньовиважений відсоток зносу будинку (висновок гр. 9) буде рівнятися відсотка зносу будинку в цілому.

7.18 У гр. 3, 4 - вносяться показники з ескізу (додатка 1.12 до Інструкції), складеного на даний будинок з натури;

Гр. 5 - вказується питома вага конструктивних елементів до всього будинку із відповідних таблиць Збірника. Сума питомих ваг у відсотках повинна бути рівною 100%;

Гр. 6 - поправки до питомої ваги конструктивного елемента на відступи від прийнятого типу будинку з зазначенням, на що дана поправка, і при необхідності наводиться формула її підрахунку;

Гр. 7 - питомі ваги конструктивних елементів з врахуванням внесених поправок. Сума їх може бути більшою і меншою 100;

Гр. 8 - відсоток зносу кожного конструктивного елемента будинку з урахуванням технічного стану;

Гр. 9 - середньовиважений відсоток зносу кожного конструктивного елемента по відношенню до всього будинку, отриманий шляхом множення скоригованої (з урахуванням поправок) питомої ваги в гр. 7 на відсоток зносу, вказаного в гр. 8, з наступним діленням одержаного результату на 100.

7.19 У розділі "Технічний опис підвалів, надбудов і прибудов" слід виконати короткий технічний опис основних елементів підвалів, погребів, надбудов, прибудов, тамбурів, веранд, входів у підвали, ґанків, приямків, балконів і вказати відсоток зносу по кожному з них.

Оцінювальний акт підписується виконавцем і особою, яка здійснює контроль, із зазначенням дати обстеження будинку для проведення оцінки.

7.20 Оцінка господарських будівель та споруд здійснюється в оцінювальному акті (додаток 1.11 до Інструкції).

В оцінювальному акті зазначається адреса розташування господарських будівель і споруд.

7.21 При проведенні технічного опису і оцінки господарських будівель та споруд в оцінювальному акті слід зазначати:

гр. 1 - номер споруди згідно з планом земельної ділянки;

гр. 2 - найменування споруд;

гр. 3 - технічний опис споруд;

гр. 4 - найменування оцінювального вимірювача - куб.м, пог.м, шт. тощо;

гр. 5 - кількість одиниць виміру;

гр. 6 - номер типу споруди, по якому виконується оцінка;

гр. 7 - таблична вартість одиниці виміру споруди відповідно до Збірника;

гр. 8 - введені поправки до вартості одиниці виміру споруди на відступ від типової споруди.

8.1 З метою утримання інвентаризаційно-технічної бази на сучасному рівні, відповідності її даних дійсному стану житлового та нежитлового фонду в містах, селищах та сільській місцевості доцільно через кожні 5 років проводити обстеження та переоцінку об'єктів нерухомого майна (за замовленням власників).

8.2 Поточній технічній інвентаризації підлягають всі будинки, допоміжні будівлі та споруди, незалежно від наявності у власника (користувача) документа місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування про надання дозволу на будівництво, розташовані в містах, селищах та сільській місцевості, перелік яких наведений у розділі 2 Інструкції.

Підставою для проведення поточної інвентаризації є наступні зміни:

- зведення нових об'єктів, надбудова, прибудова, реконструкція і знесення будинків, допоміжних будівель, руйнування внаслідок стихійного лиха тощо;

- зміни в межах і в забудові кварталів та земельних ділянок;

- зміни у призначенні будинків внаслідок їх реконструкції та капітального ремонту;

- зміни у технічному стані будинків, допоміжних будівель внаслідок проведення капітальних і відновлювальних ремонтів;

- приєднання будинків до інженерних мереж (водопровідної, каналізаційної, газової, теплової, електричної тощо);

- зміни у плані будинків у зв'язку з встановленням нових печей, знесенням або заміною печей, зведенням або знесенням внутрішніх стін та перегородок, переплануванням приміщень, збільшенням або зменшенням основної (житлової) та допоміжної площ, встановленням або закриттям дверних та віконних прорізів тощо;

- зміни в інженерному обладнанні (установка, заміна та зняття газових плит, ванн, ліфтів тощо);

- зміни в системі опалення;

- зміни в технічному стані будинків внаслідок порушень правил і режиму експлуатації, стихійного лиха тощо;

- знесення будинків, допоміжних будівель у зв'язку з їх аварійним станом;

- зміни в оцінювальній вартості будинків, що відбуваються у зв'язку з розширеннями, реконструкцією, відновленням, капітальними ремонтами, руйнуванням, зношеністю тощо;

- зміна власника.

8.3 Поточні інвентаризаційно-оцінювальні роботи виконуються відповідно до заяв власників нерухомого майна у зв'язку з видачею довідок для продажу, дарування чи іншого виду відчуження їх домоволодінь і здійснюються у присутності власника та завершуються його підписом в абрисі та ескізі.

8.4 При обстеженні на місці поточних змін виконавець повинен не тільки обстежити та зафіксувати зміни, вказані у заяві, але й обстежити все домоволодіння і зафіксувати всі зміни, незалежно від того, вказані вони у заяві, чи ні.

8.5 При інвентаризаційно-оцінювальних роботах здійснюється ретельне обстеження будинків, господарських будівель та споруд на місці, виконується звірка їх стану з поверховими планами і інвентаризаційними документами.

Результати обстеження заносяться в ескізи (абриси), після чого виконується їх камеральна обробка і внесення в поверхові плани, плани земельних ділянок, а також у відповідні інвентаризаційні форми-бланки (додаток 1 до Інструкції.

Записи результатів обстеження виконуються червоною тушшю із зазначенням дати та прізвища виконавця робіт.

Якщо при обстеженні об'єкта, в технічні документи якого раніше були внесені незначні зміни червоною тушшю, виявлені нові зміни, останні вносяться до поверхового плану чи плану земельної ділянки зеленою тушшю (якщо внесені зміни не затемнюють креслення), і проставляється відповідний штамп.

8.6 У випадках коли значні зміни затемнюють читання поверхових планів і ускладнюють користування інвентаризаційними бланками, документація переробляється заново, а старі плани і бланки погашаються, ставиться штамп "Погашено", вказуються причини, ставиться дата внесення поточних змін та підпис виконавця.

Заміна інвентаризаційних планів і текстових матеріалів на нові виконується також у разі їх значної зношеності та забруднення.

Нанесення встановлених в натурі змін на оригінал поверхового плану не дозволяється.

8.7 Погашені документи зберігаються в інвентаризаційних справах, знищення погашених документів і форм категорично забороняється, так як вони мають цінність архівного довідкового матеріалу.

8.8 При закінченні камеральних робіт з внесення поточних змін (за умов, коли бланки не замінюються на нові) заповнюється штамп - "Реєстрація поточних змін".

У випадках відсутності змін при обстеженні об'єкта необхідно заповнити штамп - "Поточних змін не виявлено".

Необхідно поставити підписи виконавця та перевіряючого.

8.1 Порядок внесення поточних змін в поверхові плани

8.1.1 За даними ескізу зміни у планування будинку наносяться в матеріали первинної технічної інвентаризації (на поверховий план) за масштабом олівцем і обводяться (закріплюються) червоною або відповідно зеленою тушшю.

8.1.2 Знесені частини будинку та інженерного обладнання на плані перекреслюються (навхрест).

8.1.3 Змінені розміри будинку, номери квартир, кімнат та їх площа закреслюються однією лінією червоною (зеленою) тушшю, нові дані на плані надписуються також червоною (зеленою) тушшю. Зміна номерів квартир (приміщень, кімнат) може здійснюватися лише з дозволу (рішення) місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування.

8.1.4 При зведенні прибудов і надбудов до раніше проінвентаризованих основних будинків роботи виконуються так само, як і при первинній технічній інвентаризації.

8.1.5 Плани прибудов кресляться олівцем на попередньо складеному плані, за масштабом, з наступною обводкою червоною (зеленою) тушшю. Якщо на раніше складеному плані немає можливості накреслити прибудови у зв'язку з відсутністю місця на форматі, складається новий план будинку з урахуванням розміщення на ньому прибудов (старий поверховий план погашається). Новий план обводиться чорною тушшю.

8.1.6 Незначні зміни у приміщеннях: встановлення або знесення печей, закриття або пробивання віконних і дверних прорізів, встановлення раковин і ванних - наносяться на поверховий план червоною тушшю.

У разі часткових змін контурів відповідні частини внутрішньої ситуації планів (окремі квартири, частини поверху тощо) можуть бути винесені за зовнішні межі плану.

8.1.7 При знесенні частини будинку, а також прибудов здійснюється обстеження на місці, заповнюється ескіз і виконується повне чи часткове закреслення навхрест червоною (зеленою) тушшю знесеної частини (прибудови) або його частин. Аналогічно виконується внесення змін у інвентаризаційних бланках шляхом закреслення червоною (зеленою) тушшю під лінійку знесених частин будинків (прибудов).

8.1.8 При складанні експлікацій приміщень у інвентаризаційних справах, у яких раніше складались експлікації приміщень, поточні зміни у нумерації і у площах приміщень слід вносити шляхом закреслення у експлікації червоними чорнилами під лінійку даних, що підлягають заміні і запису нових даних червоними чорнилами.

8.2 Внесення поточних змін у плани земельних ділянок

8.2.1 У плани земельних ділянок підлягають внесенню наступні зміни:

- зміни адреси домоволодінь (зміни найменувань вулиць, порядкових номерів тощо);

- зміни меж ділянок;

- зміни у ситуації земельних ділянок: знесення та зведення будинків, зміни у замощеннях, огорожах, у розподілі ділянок на угіддя;

- зміни у праві користування земельними ділянками;

- зміни у праві користування і володіння будинками тощо.

8.2.2 Без виходу на місце вносяться зміни в адресі ділянок на підставі рішення місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування. Зміни відображають на абрисі (додаток 1.13 до Інструкції).

8.2.3 Усі зміни в забудові земельних ділянок, що підлягають реєстрації, повинні бути відображені на плані.

8.2.4 Зміни в земельних ділянках позначаються на плані червоною (зеленою) тушшю. Розміри змін проставляються тушшю відповідного кольору.

Одночасно на полях плану повинен бути проставлений штамп з зазначенням того, що зміни внесені у порядку поточної інвентаризації, з позначенням дати і підписами виконавця і перевіряючого.

8.2.5 При наявності змін більше, ніж на половину площі земельної ділянки, що затемняє його читання, викреслюється новий план земельної ділянки (старий план погашається і зберігається у цій же справі).

8.3 Внесення змін у оцінювальні акти

8.3.1 Внесення змін у оціночні акти на домоволодіння виконується шляхом закреслення червоними (зеленими) чорнилами (тонкою лінією) рядків попередніх записів, у яких сталися зміни і внесення нових записів у нижче розташовані горизонтальні рядки. Ніяких виправлень старих цифр робити не дозволяється.

8.3.2 При наявності значної кількості змін (понад 50%), що ускладнює їх внесення (затемнюють документ) та користування оціночними актами, зміни в оціночні акти не вносяться, а складаються нові оціночні акти з одночасним погашенням старих, з нанесенням відповідного штампу.

8.3.3 При реконструкції будинків (переобладнання, розширення будинків тощо), будівельна вартість визначається за Збірником у будинку в цілому з урахуванням нових елементів і об'єму реконструйованого будинку.

Інвентаризаційна вартість цих будинків встановлюється, виходячи з нових, визначених в натурі, технічного стану і відсотка зношеності конструктивних елементів будинку.

8.3.4 Інвентаризаційна вартість будинків, будівель та споруд, після виконання капітальних і відновлювальних ремонтів (рекомендується вказувати рік проведення капітального чи відновлювального ремонту) встановлюється, виходячи з нових визначень технічного стану і відсотка зношеності в натурі.

При визначенні нового технічного стану і зношеності необхідно користуватися описами робіт, актами приймання ремонтних робіт і актами скритих робіт.

8.3.5 Будівельна вартість будинків при проведенні капітальних і відновлювальних ремонтів не змінюється за винятком випадків, коли змінюється опорядження будинків або вводяться нові елементи, які змінюють вартість, відмінні від елементів, зазначених у первинному технічному описі будинків.

8.3.6 Зміни у технічному стані житлового фонду внаслідок реконструкції, капітальних і відновлювальних ремонтів, огорож і замощень вносяться в документи технічного обліку у тих випадках, коли нововстановлений відсоток зношеності відрізняється від вказаного в облікових документах:

- для цегляних будинків - більше ніж на 5%;

- для дерев'яних будинків - більше ніж на 10%;

- для господарських будівель - більше ніж на 15%;

- для огорож і замощень - більше ніж на 20%.

8.3.7 Роботи по реєстрації змін виконуються працівниками бюро технічної інвентаризації з унесенням відповідних змін у ескізи і абриси.

9.1 Зведений оцінювальний акт вартості будинків, будівель та споруд (додаток 1.3 до Інструкції складається на основі даних оцінювальних актів (додатки 1.10, 1.11 до Інструкції), в яких проводиться оцінка будинків, будівель та споруд.

Гр. 1 - вказується порядковий номер.

Гр. 2 - "Літер по плану" - вказуються літери основних будинків, службових будівель, огорож та замощень.

Гр. 3 - записується назва об'єкта.

Гр. гр. "Будівельна" та "Інвентаризаційна" вартості - вказується вартість кожної основної будівлі разом з належними їм підвалами, мансардами і прибудовами.

Вартість службових будівель - сараїв, гаражів тощо вказують окремо по кожній службовій будівлі; вартість огорож і замощень дається сумарно по всіх видах огорож чи замощень на садибній ділянці, але окремими рядками по огорожах та замощеннях.

9.2 При проведенні поточної інвентаризації вартість вписується у відповідні графи в тій послідовності, в якій були записані назви об'єктів.

9.3 При новому будівництві об'єктів нерухомості дані дописуються, при зносі - назва будинків, будівель, споруд не викреслюється, а ставиться прочерк

9.4 Зведений оцінювальний акт по домоволодінню повинен бути підписаний начальником бюро або уповноваженою ним особою.

9.5 Оригінал зведеного акта залишається у справах бюро, а для власника об'єкта нерухомості заповнюється технічний паспорт.

10.1 Контроль за якістю виконання робіт з технічної інвентаризації об'єктів здійснюється перевіряючим, призначеним керівництвом бюро технічної інвентаризації.