Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням Асоціації "Укртелемережа" щодо офіційного тлумачення положень статті 6 Конституції України, частини першої статті 1 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення", частини третьої статті 7 Закону України "Про телебачення і радіомовлення"

Конституційний Суд України у складі суддів:

Стрижака Андрія Андрійовича - головуючого,

Бауліна Юрія Васильовича,

Бринцева Василя Дмитровича,

Вдовіченка Сергія Леонідовича,

Головіна Анатолія Сергійовича,

Джуня В'ячеслава Васильовича,

Дідківського Анатолія Олександровича,

Домбровського Івана Петровича,

Колоса Михайла Івановича,

Лилака Дмитра Дмитровича,

Маркуш Марії Андріївни,

Мачужак Ярослави Василівни - доповідача,

Нікітіна Юрія Івановича,

Овчаренка В'ячеслава Андрійовича,

Стецюка Петра Богдановича,

Ткачука Павла Миколайовича,

Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним зверненням Асоціації "Укртелемережа" щодо офіційного тлумачення положень статті 6 Конституції України, частини першої статті 1 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" від 23 вересня 1997 року N 538/97-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 48, ст. 296; 2005 р., N 16, ст. 265), частини третьої статті 7 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" від 21 грудня 1993 року N 3759-XII (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 10, ст. 43; 2006 р., N 18, ст. 155).

Заслухавши суддю-доповідача Мачужак Я.В. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

1. Асоціація "Укртелемережа" звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень статті 6 Конституції України, частини першої статті 1 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" від 23 вересня 1997 року N 538/97-ВР (далі - Закон N 538), частини третьої статті 7 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" від 21 грудня 1993 року N 3759-XII (далі - Закон N 3759).

Положеннями частини першої статті 1 Закону N 538, частини третьої статті 7 Закону N 3759 визначено правовий статус Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (далі - Національна рада) як спеціального конституційного, постійно діючого позавідомчого державного органу.

Необхідність в офіційному тлумаченні статті 6 Конституції України, наведених положень Закону N 538, Закону N 3759 автор клопотання обґрунтовує незгодою з законодавчо визначеним статусом Національної ради та його неоднозначним розумінням.

Асоціація "Укртелемережа" вважає, що відповідно до статті 6 Конституції України всі органи державної влади, крім Президента України та прокуратури України, можуть належати лише до законодавчої, виконавчої або судової влади. Проте встановлений у Законі N 538, Законі N 3759 статус Національної ради не дає можливості віднести цей орган до виконавчої влади та поширити на нього дію законів України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", "Про захист економічної конкуренції" щодо погодження проектів та офіційної реєстрації актів Національної ради. Відтак прийняті Національною радою рішення можуть порушувати законні права та інтереси фізичних і юридичних осіб.

Вважаючи Національну раду органом виконавчої влади і бажаючи отримати роз'яснення стосовно цього, заявник звертався до Національної ради, Міністерства юстиції України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, які у своїх листах повідомили, що Національна рада не є органом виконавчої влади і не повинна погоджувати проекти своїх актів з Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва і офіційно реєструвати ці акти у Міністерстві юстиції України. З такою позицією Асоціація "Укртелемережа" не погодилася і тому звернулася до Конституційного Суду України.

2. Перша колегія суддів Конституційного Суду України Ухвалою від 20 лютого 2009 року відмовила у відкритті конституційного провадження у цій справі на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України, Законом України "Про Конституційний Суд України".

3. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Конституційний Суд України виходить з такого.

Законом України "Про Конституційний Суд України" встановлено вимоги до конституційного звернення, в якому повинно бути зазначене обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції України або законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи (частина перша, пункт 4 частини другої статті 42) ; підстава для конституційного звернення - неоднозначне застосування положень Конституції України або законів України судами України, іншими органами державної влади, якщо суб'єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод ( стаття 94) .

Однак у конституційному зверненні та долученому до нього доповненні заявник не навів обґрунтування, а також фактів неоднозначного застосування судами України, іншими органами державної влади положень статті 6 Конституції України, Закону N 538, Закону N 3759.

Додані до конституційного звернення листи-відповіді Національної ради, Міністерства юстиції України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, на які посилається суб'єкт права на конституційне звернення, містять лише позицію цих органів і в цьому випадку не пов'язані із правозастосуванням положень нормативно-правових актів, офіційне тлумачення яких просить дати автор клопотання, а тому не можуть розглядатися як акти неоднозначного застосування положень статті 6 Конституції України, частини першої статті 1 Закону N 538, частини третьої статті 7 Закону N 3759.

Невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України, Законом України "Про Конституційний Суд України", є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі (пункт 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України") .

Таким чином, підстав для відкриття конституційного провадження у справі немає.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України, статтями 42, 45, 50, 94 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням Асоціації "Укртелемережа" щодо офіційного тлумачення положень статті 6 Конституції України, частини першої статті 1 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" від 23 вересня 1997 року N 538/97-ВР, частини третьої статті 7 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" від 21 грудня 1993 року N 3759-XII на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України, Законом України "Про Конституційний Суд України".

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.